Кафедра спеціальної педагогіки
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра спеціальної педагогіки за Автор "Martyniuk, A."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументAn examination of the state of development of future teachers' communicative competence as a prerequisite for providing high-quality general secondary education(Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 2022) Trubavina, I.; Vasylieva, S.; Martyniuk, A.The article's scientific novelty lies in the authors' disclosure of the third-year students' average degree of communicative competence (CC) development. Of all the CC components, the cognitive and emotional components are the most prevalent (it can be observed among students of the Faculty of Natural Sciences, Faculty of Arts). The students of the Faculty of Foreign Philology and the Faculty of Arts and Graphics are more prepared for the behavioral component of the CC. Both students at the Faculty of Arts and Graphics and the Faculty of Physical Education exhibit a high degree of communicative tolerance. Additionally, the two factors that affect CC were identified: the external factors (organization of students' subjectrelated leisure; professional-oriented educational work with students; content of education at institutions of higher pedagogical education: specialty of the chosen profession; increased cycle of humanities; active pedagogical practice of students; age of students to work with; different categories of children and adults to work with); and the internal factors (students’ attitude towards self-development, self-education, students’ life and social experience, motivation for acquiring a specialty and CC, humanistic orientation of future teacher’s personality, persona's orientation to “person to person” profession). Наукова новизна статті полягає у виявленні середнього рівня сформованості комунікативної компетентності (КК) у студентів третього курсу. Серед усіх компонентів КК, когнітивний та емоційний компоненти є найбільш поширеними (це спостерігається серед студентів факультету природничих наук, факультету мистецтв). Студенти факультету іноземної філології та художньо-графічного факультету більш підготовлені до поведінкового компоненту КК. Як студенти художньо-графічного факультету, так і студенти факультету фізичного виховання демонструють високий рівень комунікативної толерантності. Крім того, було виявлено два фактори, які впливають на КК: зовнішні фактори (організація предметно пов'язаного дозвілля студентів; професійно-орієнтована виховна робота зі студентами; зміст освіти у вищих педагогічних навчальних закладах); внутрішні фактори (організація у закладах вищої педагогічної освіти: спеціальність обраної професії; збільшений цикл гуманітарних дисциплін; активна педагогічна практика студентів; різні категорії дітей та дорослих, з якими доводиться працювати); та внутрішні чинники (ставлення студентів до саморозвитку, самоосвіти, життєвий та соціальний досвід студентів, мотивація до набуття спеціальності та КК, гуманістична спрямованість особистості майбутнього вчителя на професію "людина-людина").
- ДокументAnalysis of the state of formation of future teacher’s communicative competence as a condition of providing the quality of general secondary education(EDP Sciences, 2020-03-26) Trubavina, I.; Vasylieva, S.; Martyniuk, A.The scientific novelty of the article is that the authors have revealed the average level of the state of formation of communicative competence (CC) of the third-year students. The cognitive and emotional components dominate among all CC components (it can be observed among students of the Faculty of Natural Sciences, Faculty of Arts). The behavioral component of the CC is better formed among students of the Faculty of Foreign Philology and the Faculty of Arts and Graphics. The communicative tolerance prevails among students of the Faculty of Physical Education as well as the Faculty of Arts and Graphics. Moreover, the two factors influencing CC were revealed: the external factors (organization of students’ subject leisure; professional-oriented educational work with students; content of education at institutions of higher pedagogical education: specialty of the chosen profession, increased cycle of humanities and psychological and pedagogical disciplines, active pedagogical practice of students; age of students to work with, different categories of children and adults to communicate with, pedagogical skills and CC of teachers); the internal factors (students’ attitude towards self-development, self-education, students’ life and social experience, motivation for acquiring a specialty and CC, humanistic orientation of future teacher’s personality, persona's orientation to “person to person” profession). Наукова новизна статті полягає в тому, що автори виявили середній рівень стану сформованості комунікативної компетентності (СК) студентів третього курсу. Когнітивний та емоційний компоненти домінують серед усіх компонентів КС (це можна спостерігати серед студентів факультету природничих наук, факультету мистецтв). Поведінковий компонент КС краще формується серед студентів факультету іноземної філології та факультету мистецтв та графіки. Комунікативна толерантність панує серед студентів факультету фізичної культури, а також факультету мистецтв та графіки. Крім того, було виявлено два фактори, що впливають на КК: зовнішні фактори (організація предметного дозвілля студентів; професійно-орієнтована навчальна робота зі студентами; зміст освіти у вищих навчальних закладах: спеціальність обраної професії, збільшення циклу гуманітарних наук та психологічні та педагогічні дисципліни, активна педагогічна практика студентів; вік студентів для роботи, різні категорії дітей та дорослих для спілкування, педагогічна майстерність та КК викладачів); внутрішні чинники (ставлення учнів до саморозвитку, самоосвіта, життєвий та соціальний досвід студентів, мотивація до здобуття спеціальності та КК, гуманістична спрямованість особистості майбутнього вчителя, орієнтація особистості на професію «людина до людини»). Научная новизна статьи заключается в том, что авторы обнаружили средний уровень состояния сформированности коммуникативной компетентности (СК) студентов третьего курса. Когнитивный и эмоциональный компоненты доминируют среди всех компонентов КС (это можно наблюдать среди студентов факультета естественных наук, факультета искусств). Поведенческий компонент КС лучше формируется среди студентов факультета иностранной филологии и факультета искусств и графики. Коммуникативная толерантность господствует среди студентов факультета физической культуры, а также факультета искусств и графики. Кроме того, было обнаружено два фактора, влияющие на КК: внешние факторы (организация предметного досуга студентов, профессионально-ориентированная учебная работа со студентами, содержание образования в высших учебных заведениях: специальность выбранной профессии, увеличение цикла гуманитарных наук и психологические и педагогические дисциплины, активная педагогическая практика студентов; возраст студентов для работы, различные категории детей и взрослых для общения, педагогическое мастерство и УК преподавателей) внутренние факторы (отношение учащихся к саморазвитию, самообразование, жизненный и социальный опыт студентов, мотивация к получению специальности и УК, гуманистическая направленность личности будущего учителя, ориентация личности на профессию «человек к человеку»).
- ДокументThe content of training program for the teaching staff working with children of the labour migrants (in the context of sustainable futures)(EDP Sciences, 2020-04-22) Trubavina, I.; Martyniuk, A.The article deals with the ways of overcoming extreme poverty, poorness, starvation by providing quality education and well-being for labour migrants’ children. These problems can be solved via teaching staff’s work. The purpose of the article is to substantiate the content of the educational program for professional development of teaching staff to work with labour migrants’ children and their social environment. Methods of research: theoretical analysis, synthesis, modeling, systematization, generalization. The results of the study: a set of approaches to the content of the program development; the content of the program; recommendations for its teaching. The conclusions of the study prove: labour migrants’ children have problems that can be solved by interaction of teachers, social workers with the children’s social environment; a new program for teachers is required; a set of scientific approaches is the basis for updating the content of the program; the educational program of pedagogical staff consists of the modules: “Problems of labour migrants’ children”; “The system of GSEE work with labour migrants’ children”; “Methods of GSEE work with labour migrants’ children”. The criterion of the effectiveness of the program and its purpose is the professional readiness of pedagogical staff to work with labor migrants’ children. У статті розглядаються шляхи подолання крайньої бідності, бідності, голоду, забезпечуючи якісну освіту та добробут дітей трудових мігрантів. Ці проблеми можна вирішити за допомогою роботи викладачів. Метою статті є обґрунтування змісту освітньої програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи з дітьми трудових мігрантів та їх соціального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, моделювання, систематизація, узагальнення. Результати дослідження: сукупність підходів до змісту розробки програми; зміст програми; рекомендації щодо її викладання. Висновки дослідження доводять: у дітей трудових мігрантів є проблеми, які можна вирішити взаємодією вчителів, соціальних працівників із соціальним середовищем дітей; необхідна нова програма для вчителів; сукупність наукових підходів є основою для оновлення змісту програми; освітня програма педагогічних працівників складається з модулів: «Проблеми дітей трудових мігрантів»; «Система роботи GSEE з дітьми трудових мігрантів»; «Методи роботи GSEE з дітьми трудових мігрантів». Критерій ефективності програми та її мета - професійна готовність педагогічних працівників до роботи з дітьми трудових мігрантів ". В статье рассматриваются пути преодоления крайней бедности, бедности, голода, обеспечивая качественное образование и благополучие детей трудовых мигрантов. Эти проблемы можно решить с помощью работы преподавателей. Целью статьи является обоснование содержания образовательной программы повышения квалификации педагогических работников для работы с детьми трудовых мигрантов и их социальной среды. Методы исследования: теоретический анализ, синтез, моделирование, систематизация, обобщение. Результаты исследования: совокупность подходов к содержанию разработки программы; содержание программы; рекомендации по ее преподавания. Выводы исследования доказывают: у детей трудовых мигрантов есть проблемы, которые можно решить взаимодействием учителей, социальных работников с социальной средой детей; необходима новая программа для учителей; совокупность научных подходов является основой для обновления содержания программы; образовательная программа педагогических работников состоит из модулей: «Проблемы детей трудовых мигрантов»; «Система работы GSEE с детьми трудовых мигрантов»; «Методы работы GSEE с детьми трудовых мигрантов». Критерий эффективности программы и ее цель - профессиональная готовность педагогов к работе с детьми трудовых мигрантов".