Кафедра практики англійського усного і писемного мовлення
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 203
- ДокументPOSITIVE AND NEGATIVE POLITENESS STRATEGIES IN THE DISCOURSE OF THE HISTORICAL DRAMA THE CROWN: RESEARCH FRAMEWORK(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Корнєєв, М. В.; Podufalova, T. V.The paper investigates the identification of how positive and negative politeness strategies are manifested in the communication between the characters of The Crown and how these strategies are used to achieve different communicative goals. У публікації досліджено виявлення того, як позитивні та негативні стратегії ввічливості проявляються в комунікації між персонажами "Корони" і як ці стратегії використовуються для досягнення різних комунікативних цілей.
- ДокументКомунікативні стратегії і тактики в англомовному воєнному медіадискурсі (на матеріалі британських та американських онлайн-публікацій про російсько-українську війну)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Подуфалова, Т. В.; Ільченко, А. Р.У статті визначено комунікативні стратегії і тактики в британському та американському воєнному медіадискурсі на матеріалі новинних інформаційних статей онлайн-видань The Telegraph та The Washington Post, присвячених російсько-українській війні. Виокремлено дві макростратегії – інформативну та оцінну, що спрямовані на досягнення відповідних головних комунікативних цілей статей. Кожна із цих макростратегій реалізується за допомогою мікростратегій, спрямованих на досягнення супутніх цілей статей: дискредитаційної, оцінної, емоційного впливу, інформативної, агітаційної, підвищення власного статусу, які водночас реалізуються низкою комунікативних тактик та відповідних мовних засобів. The topicality of the study proposed in this article is determined by the necessity to expand the scholarly knowledge of war media discourse and its characteristic commutative strategies and tactics using data of present-day publications in quality newspapers. The article aims to identify communicative strategies and tactics in British and American war media discourses, which are represented by news articles about the Russian-Ukrainian war, published online by The Telegraph and The Washington Post newspapers. It singles out two macrostrategies, informative and evaluative ones, which are aimed at achieving the corresponding primary communicative purposes of the news articles, informing and evaluating respectively. Each of these macrostrategies is implemented by means of microstrategies aimed at achieving the complementary objectives of the news articles, which comprise discrediting, evaluative and informative (informative-interpretative) microstrategies, as well as those of emotional impact, agitation, and raising one’s status (self-presentation). These microstrategies are, in turn, implemented by a number of communicative tactics and appropriate language means. The discrediting microstrategy is found to be the most frequent in the British war media discourse (32,61%), whereas the microstrategy of emotional impact is defined as the most frequent in the American one (27,50%). Overall, microstrategies of discrediting (30,30%), evaluation (23,30%) and emotional impact (23,30%), as well as the informative one (15,10%) are the most represented in both discourses. The microstrategy of raising one’s status (identified only in the American war media discourse) (4,60%) and the agitation microstrategy (3,40%) are much less frequently employed. The tactics of appeal to authorities, values and basic needs as well as the factual tactic are some of the most frequently applied in both discourses. In terms of language means, both discourses employ a wide range of stylistic devices, which tend to predominate in the American one though.
- ДокументЗАСОБИ САМООЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В СТАРШИХ КЛАСАХ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Будко, А.; Єгорова, О.У публікації досліджено засоби самооцінювання на уроках англійської мови в старших класах. Самооцінка дозволяє учням оцінити себе, свої можливості і недоліки і визначити своє місце стосовно інших учнів. Зазначено постановку широких цілей, коли складається список навчальних цілей для учнів класу на основі підручника, який використовується вчителем, і бажаного результату, що вчитель має на меті досягнути. Серед загальних широких цілей можуть бути мотиви вивчення англійської мови, загальна граматика, плавність у висловлюванні та вимові, спілкування англійською, культурне розуміння тощо. Цікавим засобом є використання карток для постановки цілей. Флешкартки корисні для викладання та нагадування студентам про їхні цілі. Вони також є тригерами для будь-якої самооцінки, яку вчитель виконує під час навчання. The publication examines the means of self-assessment in English lessons in senior classes. Self-assessment allows students to assess themselves, their capabilities and shortcomings and determine their place in relation to other students. Broad goal setting is indicated when a list of learning goals for students in a class is compiled based on the textbook used by the teacher and the desired the result that the teacher aims to achieve. Motives for learning English can be among the general broad goals languages, general grammar, fluency in expression and pronunciation, English communication, cultural understanding, etc. An interesting tool is the use of cards for setting goals. Flashcards are useful for teaching and reminding students of their goals. They are also the triggers for any self-assessment that the teacher carries out during instruction.
- ДокументМОТИВ АПОКАЛІПСИСУ В АНГЛОМОВНОМУ АНТИУТОПІЧНОМУ ДИСКУРСІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Подгурська, І.; Сенюк, М.У публікації досліджено мотив апокаліпсису і постапокаліпсису. Цей мотив часто зустрічається в антиутопічному дискурсі та вивчається багатьма науковцями, що свідчить про його актуальність у сучасному літературознавстві. Постійний інтерес до жанру антиутопії, взагалі, й мотиву апокаліпсису, зокрема, постійно підкріплюється ще й реаліями сьогодення, бо постійна загроза існуванню людства, на яку звертають увагу письменники-антиутопісти, не зникає, а лише постійно видозмінюється. Зазначено, що мотив апокаліпсису максимально розкриває свій ідейно-художній потенціал в таких жанрах як антиутопія, постапокаліптична фантастика, література жахів, фентезі, детектив та інші. Його можна імплементувати як безвідмовний інструмент для створення особливої атмосфери загрози або ефекту саспенсу, що викликає у читача гострі, незабутні емоції. The publication explores the motif of the apocalypse and post-apocalypse. This motif is often found in dystopian discourse and is studied by many scientists, which testifies to its relevance in modern literary studies. The constant interest in the genre of dystopia, in general, and the motif of the apocalypse, in particular, is constantly reinforced by the realities of today, because the constant threat to the existence of humanity, which dystopian writers draw attention to, does not disappear, but only constantly changes. It is noted that the motif of the apocalypse maximally reveals its ideological and artistic potential in such genres as dystopia, post-apocalyptic fiction, horror literature, fantasy, detective and others. It can be implemented as a fail-safe tool for creating a special atmosphere of threat or a suspenseful effect that causes sharp, unforgettable emotions in the reader.
- ДокументГІПЕРТЕКСТ ЯК НОВА ФОРМА ТЕКСТОТВОРЕННЯ В ЛІТЕРАТУРІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Князь, Г.У публікації досліджено гіпертекст як нову форму текстотворення в літературі. Поняття «гіпертекст» було введено Т. Нельсоном у 1965 році, коли науковець працював над створенням загальної системи електронних видань і архіву, впроваджуючи новітні ідеї у сфері комп’ютерної індустрії у 1960-х рр. За його тлумаченням, гіпертекст – це непослідовне письмо, текст, який розгалужується і дозволяє читачеві вибирати найкращий спосіб читання на інтерактивному екрані. Гіпертекстова художня література і поезія складається з текстових фрагментів, що можуть бути перебудовані читачем або можуть читатися у нелінійний чи множинний спосіб. Зазвичай гіпертекст являє собою текстові частини, що відомі як вузли або електронні сторінки, які пов’язані між собою у складну систему взаємодії неієрархічної побудови. The publication examines hypertext as a new form of text creation in literature. The concept of "hypertext" was introduced by T. Nelson in 1965, when the scientist worked on the creation of a general system of electronic publications and archive, introducing the latest ideas in the field of the computer industry in the 1960s. According to his interpretation, hypertext is inconsistent writing, text that branches out and allows the reader to choose the best way to read on an interactive screen. Hypertext fiction and poetry consists of text fragments that can be rearranged by the reader or can be read in a non-linear or multiple way. Usually, hypertext is text parts, known as nodes or electronic pages, which are connected to each other in a complex system of non-hierarchical interaction.