Кафедра практики англійського усного і писемного мовлення
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 298
- ДокументФункціонування проспекції і ретроспекції у творах У. С. Моема(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2025-02-20) Соляник, В. І.Проспекція і ретроспекція аналізуються, насамперед, як елементи художнього часу, а не художнього простору. Порівняно з проспекцією, ретроспекція має точніший і конкретніший характер проникнення в тимчасові пласти художніх творів У. С. Моема. При ретроспективному показі подій автор найчастіше відносить реципієнта до певного відрізку часу з життя персонажів, тривалість якого або його віддаленість від подій, що лежать в основі сюжетної лінії, отримує як експліцитний, так і імпліцитний вираз через часові покажчики. Проспекція та ретроспекція певним чином корелюють з інтроспекцією. Основною точкою дотику є і те, що ці три явища ставляться до внутрішньої реальності персонажа. Спогади та звернення до майбутніх подій реалізуються лише у свідомості персонажа. Проспекція і ретроспекція як категорії тексту виконують аналогічні функції. За допомогою проспекції автор націлює увагу читача, мобілізує його творчий потенціал, угадує те, що буде викладено надалі при розгортанні тексту. Як показав аналіз художньої прози творів У. С. Моема, випадки ретроспекції трапляються набагато частіше, ніж проспекції, і маркери минулого часу набагато різноманітніші. Минуле здається значно ближче і зрозуміліше, ніж майбутнє. Свідомість сприймає минулі події, явища як вже відомі. Властивості граматичної категорії проспекції досліджені в лінгвістиці поки що менш повно, ніж ретроспекції. В текстах творів У. С. Моема вона зустрічається рідше, ніж ретроспекція. Очевидно, це пов'язано з особливістю людської свідомості, яка звикла частіше звертатися до досвіду минулих років, ніж заглядати у майбутнє. Prospectus and retrospection are analysed primarily as elements of artistic time, not artistic space. Compared to prospectus, retrospection has a more precise and specific character of penetration into the temporal layers of W. S. Maugham's artistic works. In the retrospective presentation of events, the author most often refers the recipient to a certain period of time in the lives of the characters, the duration of which or its remoteness from the events underlying the storyline is expressed both explicitly and implicitly through time indicators. Prospecting and retrospecting correlate with introspection in a certain way. The main point of contact is the fact that these three phenomena relate to the character's inner reality. Memories and references to future events are realised only in the character's mind. Prospectus and retrospection as textual categories perform similar functions. With the help of prospectus, the author directs the reader's attention, mobilises his or her creative potential, and guesses what will be presented in the course of the text. As the analysis of W. S. Maugham's prose fiction has shown, cases of retrospection are much more frequent than prospectives, and the markers of the past tense are much more diverse. The past seems much closer and clearer than the future. Consciousness perceives past events and phenomena as already known. The properties of the grammatical category of prospect have been studied in linguistics less fully than retrospection. In the texts of W. S. Maugham's works, it occurs less frequently than retrospection. Obviously, this is due to the peculiarity of human consciousness, which is accustomed to referring to the experience of past years more often than to look into the future.
- ДокументПроблема автора та авторської модальності в романі Маргарет Етвуд «Оповідь служниці»(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020) Подгурська, І.Статтю присвячено аналізу основних методологічних засобів реалізації авторської позиції й образу автора в антитоталітарному романі відомої канадської письменниці Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Особлива увага звертається на специфічні прояви функціонування образу автора в антитоталітарному творі. Аналізуються загальні для жанру антиутопії та властиві саме перу письменниці авторські засоби реалізації авторської позиції. Виявлено, що авторська суб’єктивність у романі проявляється майже на всіх рівнях тексту. Найбільшою мірою вона представлена в образній системі твору, що тісно пов’язана із семантикою кольору. Встановлено, що експліцитні та опосередковані прояви авторської модальності можна знайти і в образній системі твору: у кольорових характеристиках, звуках, запахах і на дотик. Простежено вплив авторського вибору форми нарації в літературному тексті як одного з найкращих інструментів для встановлення контакту з читачем і репрезентації авторської позиції. Роман написано у формі щоденника, і оповідання від першої особи дає змогу відчути емоційну глибину художнього твору та зазирнути у внутрішній світ головної героїні, подивитися на події, що відбуваються, її очима. А враховуючи, що автор та герой завжди синкретичні і знаходяться в суб’єктних відносинах, що підкреслює їхню внутрішню єдність, така форма оповідання дає змогу побачити події з точки зору самої авторки. Зроблено висновок, що Маргарет Етвуд слідує літературній традиції і використовує загальні для жанру антиутопії засоби реалізації авторської позиції, такі як портрет, пейзаж, кольорова і звукова семантика. При цьому наголошується, що вдалим новаторством письменниці є домінування біблійних мотивів у романі-антиутопії, що підкреслює теократичну природу будь-якого тоталітарного режиму. The article deals with the study of the main methodological means of the author's position and image of the author implementation in the anti-totalitarian novel “The Handmaid’s Tale” by the well-known Canadian writer Margaret Atwood. Emphasis is given to the specific manifestations of the author’s image functioning in an anti-totalitarian literary work. Both common for the dystopian genre and author's own peculiar means of realizing the author's position are analyzed. It has been revealed that author's modality in the novel is manifested at nearly all the levels of the text. It is mainly represented in the imagery of the work closely related to the semantics of color. It is proved that explicit and indirect expressions of the author's modality can be found in different imagery systems of the work: in color, visual, sound and touch characteristics. The influence of the author's choice of the narrative form in the literary text as one of the best ways of establishing a good contact with the reader and presentation of the author's position is traced. The novel is written in the form of a diary, and the first-person narrative enables the reader to feel the emotional depth of the literary work and look into the inner world of the protagonist, looking at the events that take place through her eyes. Considering the fact that an author and a character are always syncretic and have subjective interrelation, which emphasizes their inner unity, this form of storytelling provides an opportunity to see events from the author’s perspective. The outcome of the research is that Margaret Atwood follows the artistic traditions and uses common dystopian means of author's modality implementation, such as: a portrait, a landscape, color and sound semantics. It is pointed out that the successful and innovative approach of the writer is in the predominance of biblical motives in the anti-utopian novel, which emphasizes the theocratic nature of any totalitarian regime.
- ДокументРоль вибіркових дисциплін у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої педагогічної освіти(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Бойчук, Ю. Д.; Борисов, В. А.; Чехратова, О. А.Одним із пріоритетних завдань сучасного закладу освіти є надання студентам права вибору певних дисциплін з метою формування їхньої індивідуальної освітньої траєкторії. Це готує здобувачів до майбутньої професійної діяльності, сприяє їхній адаптації, впровадженню інновацій та ефективній співпраці у глобальному освітньому середовищі. Вибіркові дисципліни допомагають реалізувати компетентнісний підхід, поглиблювати знання в цікавих галузях, формувати міждисциплінарні звʼязки та розвивати навички навчальної автономії. У статті проаналізовано вибір здобувачами першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди елективних дисциплін з циклу загальної підготовки у 2022 і 2023 роках. Метою дослідження є виявлення тенденцій у виборі предметів, що відображають зміни в освітніх пріоритетах здобувачів, а також їхні академічні та професійні інтереси і потреби в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Проаналізувавши результати вибору як умови для створення індивідуальної освітньої траєкторії, автори звертають увагу на зростання інтересу здобувачів до дисциплін, повʼязаних з психологією, медіа і комунікаціями, національною ідентичністю. У роботі доведено, що студенти-магістри віддають перевагу курсам для розвитку професійних навичок, а бакалаври більш зосереджені на загальній підготовці. Дисципліни, повʼязані з вивченням англійської мови, залишаються популярними серед здобувачів обох рівнів вищої освіти. Результати дослідження також вказують на важливість розвитку не лише професійних, а й особистісних якостей студентів, що сприяє ефективному функціонуванню суспільства, що доводить зацікавленість здобувачів у дисциплінах, які формують соціальну відповідальність та етичні норми. Вибіркові дисципліни допомагають здобувачам адаптувати своє навчання до ринку праці та особистих карʼєрних амбіцій. One of the priority tasks of a modern educational institution is to give students the right to choose certain disciplines in order to shape their individual educational trajectory. This prepares students for future professional activities, promotes their adaptation, innovation and effective cooperation in a global educational environment. Elective disciplines help to implement a competence approach, to deepen knowledge in interesting fields, to form interdisciplinary connections and to develop the skills of academic autonomy. The article analyzes the choice of students of the first (bachelor's) and second (master's) levels of education of Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Pans of elective disciplines from the cycle of general training in 2022 and 2023. The purpose of the study is to identify trends in the choice of subjects that reflect changes in the educational priorities of applicants, as well as their academic and professional interests and needs in the conditions of modern socio-economic challenges. Having analyzed the results of the selection as conditions for creating an individual educational trajectory, the authors draw attention to the growing interest of applicants in disciplines related to psychology, media and communications, and national identity. The work proves that master's students prefer courses for the development of professional skills, while bachelor's students are more focused on general training. Disciplines related to the study of the English language remain popular among students at both levels of higher education. The results of the study also indicate the importance of developing not only professional, but also personal qualities of students, which contributes to the effective functioning of society, which proves the interest of students in disciplines that form social responsibility and ethical norms. Elective disciplines help students adapt their studies to the labor market and personal career ambitions.
- ДокументSOCIAL MEDIA PLATFORMS AS A TOOL FOR PROMOTING EDUCATIONAL INSTITUTIONS(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024) Chekhratova, O.; Pedyk, S.The article explores how educational institutions can effectively utilize social media to enhance their visibility, attract potential students, and foster an online community that supports their educational mission. The authors research social media as a tool for introducing schools and universities to the public and engaging followers in sharing the institutions’ values and educational goals. Having analyzed the most popular social media platforms in Ukraine and the world, the authors prove that Facebook is an outstanding leader among social media applications, although the age range of its followers is not considered here. On the other hand, if an educational institution is interested in opening up to a younger target audience, it’s essential to draw their attention to using platforms like Instagram. The survey conducted among the students of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University enrolled on Bachelor’s and Master’s Degree programs proves social networks to be now one of the most powerful tools for promoting goods and services on the market. An educational institution’s task here is to carefully analyse target audience preferences and create ideal conditions for them to choose a particular university for obtaining an academic degree. As social media continues to evolve and new trends and technologies appear, educational institutions must remain agile and adaptive, embracing emerging challenges. У статті досліджується, як заклади освіти можуть ефективно використовувати соціальні мережі для підвищення своєї впізнаваності, залучення потенційних студентів та створення онлайн-спільноти, яка підтримує їх освітню місію. Автори досліджують соціальні медіа як інструмент для представлення університетів громадськості та залучення підписників, які поділяють цінності та освітні цілі закладу. Проаналізувавши найпопулярніші соціальні медіа в Україні та світі, автори доводять, що Facebook є визначним лідером серед соціальних медіа-додатків, хоча віковий діапазон його підписників до уваги не береться. З іншого боку, якщо заклад освіти зацікавлений у залученні цільової аудиторії 18–30 років, важливо звернути увагу на використання таких платформ, як Instagram. Опитування, проведене серед студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, які навчаються на бакалаврських та магістерських програмах, доводить, що соціальні мережі сьогодні є одним з найпотужніших інструментів просування товарів та послуг на ринку. Завдання закладу освіти ретельно проаналізувати вподобання цільової аудиторії та створити ідеальні умови для того, щоб вона обрала саме цей університет для здобуття ступеня. Оскільки соціальні медіа продовжують розвиватися, з’являються нові тренди та технології, заклади освіти повинні залишатися гнучкими та адаптивними, приймаючи виклики, що виникають.
- ДокументSPECIALIST’S FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Shevchenko, A.The specificity of teaching a foreign language in higher education institutions is due to changes in the requirements for the level of practice-oriented knowledge, foreign language communication skills, and professional and personal qualities of future specialists. Students learning foreign languages must be able to use them to meet professional needs, implement personal business contacts, and further professional self-education. Специфіка викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах зумовлена змінами вимог до рівня практико-орієнтованих знань, навичок іншомовного спілкування, професійних та особистісних якостей майбутніх фахівців. Студенти, які вивчають іноземні мови, повинні вміти використовувати їх для задоволення професійних потреб, здійснення особистих ділових контактів та подальшої професійної самоосвіти.