Перегляд
Останні подання
- ДокументРОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ 11-12 РОКІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Сальков, В. С.Актуальність. Цілком очевидно, що фізична підготовка є вкрай важливою стороною навчально-тренувального процесу, що спрямована, перш за все, на підтримку здоров'я, та розвиток необхідних та провідних фізичних якостей для успішної змагальної діяльності в обраному виді спорту. Вона має велике значення у роботі з юними футболістами, оскільки саме рівень фізичної підготовки визначає їхні здібності в опануванні техніко-тактичними діями. Важливо підкреслити, що успішність гри футболіста безпосередньо залежить від його фізичної підготовки, яка є основою для досягнення високого рівня технічної майстерності, а відповідний розвиток рухових якостей визначає цей рівень підготовки. Окрім того, у дитячо-юнацькому футболі особливе значення має координація рухів, яка стає ключовим елементом у досягненні високої спортивної майстерності. Актуальність розвитку координаційних здібностей юних футболістів зумовлена тим, що високий рівень розвитку координаційних здібностей, досягнутий на початкових етапах спортивного тренування, є важливим фактором оптимізації технічної підготовки кваліфікованих спортсменів, дозволяє уникнути зупинку в підвищенні результатів, робить змагальні рухи економними, варіативними, різноманітними, більш ефективними. Крім того, високий рівень розвитку координаційних здібностей на початкових етапах тренування допомагає легше засвоювати нові форми рухів і тим самим збагачувати руховий досвід юних спортсменів. Ігрова діяльність футболістів вимагає відмінної здатності точно оцінювати просторово-часові параметри руху, такі як відстань між гравцями, оцінювати відстань до воріт, швидкість пересування гравців по футбольному майданчику та правильно визначати траєкторію м’яча. Проблема розвитку координаційних здібностей широко представлена в науково-методичній літературі. Дослідження М. О. Бернштейна, В. І. Ляха, М. М. Булатової, В. М. Платонова, Т. Ю. Круцевич, спрямовані на розкриття сутності координаційних здібностей, їх розвитку та вдосконалення, виявлення сприятливих викових періодів у розвитку цих здібностей. Роботи Л. П. Сергієнка (2006), P. Hirtz, (1985), Z. Vitkovsky, V. Lyakh (2006), A. Katis, (2009) присвячені методикам визначення та критеріям оцінки координаційних здібностей. Отже, враховуючи результати численних досліджень науковців, присвячені розвитку та удосконаленню координаційних здібностей юних футболістів, слід зауважити, що дана проблема є актуальною та потребує подальшого вивчення. Мета: розробити та експериментально перевірити методику розвитку координаційних здібностей юних футболістів 11-12 років на основі використання додаткових засобів (спеціалізованих комплексів вправ) для розвитку координаційних здібностей. Матеріали і методи. Дослідження проводилося в умовах навчально-тренувальної роботи відділення футболу ДЮСШ «ВОЛНА» м. Харкова. У дослідженні взяли участь 17 юнаків 11-12 років груп базової підготовки 1 року навчання. Навчально-тренувальні заняття проводилися у спортивному залі ДЮСШ «ВОЛНА» 4-5 разів на тиждень під керівництвом Плаксія О. М. Результати. Аналіз результатів тестування за показниками розвитку відповідних координаційних здібностей за дев’ятьма стандартними тестами на початку, педагогічного експерименту не виявив статистично вірогідних відмінностей (р>0,05) між показниками виконання рухових дій в досліджуємих групах. Це свідчило про те, що рівень розвитку координаційних здібностей юних футболістів контрольної та експериментальної груп на початку проведення експерименту суттєво не відрізнявся. Аналіз результатів тестування координаційних здібностей проведеного наприкінці дослідження, доводить, що вірогідне покращення на користь експериментальної групи відбулося у шести тестах з дев’яти, а саме: «Повороти на гімнастичній лаві» (t=2,46; p<0,05); «Підтягування м’яча стопою ведучою ногою» (t=2,62; p<0,05) – тестах, які характеризують здібність до підтримування рівноваги, здатність диференціювати та узгоджувати рухи; «Слалом між стійками з веденням одного м’яча» (t=2,31; p<0,05); «Біг по прямокутнику з веденням м’яча правою ногою в ліву сторону» (t=3,05; p<0,05) – тестах, які характеризують здатність узгоджувати та керувати рухами для досягнення раціональних та злагоджених рухів; «Жонглювання м’ячем» (t=2,74; p<0,05); «Удари по м’ячу на точність» (t=2,50; p<0,05) – тестах, які характеризують здатність відтворювати ритмо-темпову структуру рухів, та точно диференціювати зусилля. В інших трьох тестах, а саме: «Підтягування м’яча стопою не ведучою ногою», «Слалом між стійками з веденням двох м’ячів», «Біг по прямокутнику з веденням м’яча лівою ногою в праву сторону» статистично значущих зрушень не відбулося (р>0,05). Аналіз динаміки покращення показників розвитку координаційних здібностей юних футболістів 11-12 років в контрольній групі доводить, що зрушення відбулися у всіх без винятку тестах, а в одному тесті «Жонглювання м’ячем» зазначено вірогідне покращення (p<0,05). Однак темпи приросту по майже усім показникам, крім «Повороти на гімнастичній лаві» -52%, були досить повільні (3,0%; 4,8%; 8,3%; 3,9%; 2,2%; 10,1%; 17,2%, 6,7% відповідно) і не мали ознак вірогідності (р>0,05). Аналіз динаміки покращення показників розвитку координаційних здібностей юних футболістів 11-12 років в експериментальній групі доводить, що відбулося вірогідне покращення (p<0,05) по чотирьох тестах з дев’яти, а приріст в результатах по всім тестам був кращим ніж у юнаків контрольної групи (відповідно - 100%; 17,4%; 6%; 31%; 8,4%; 21,7%; 13,9%; 41,9%; 21.6%). Висновки. Координаційні здібності являють собою комплекс властивостей, які проявляються під час тренування та змагань і визначають успішність у керуванні рухами різної складності Цілком доречно підходити до координаційних здібностей як до ключової рухової характеристики, яка охоплює здатність швидко освоювати нові рухи та ефективно перебудовувати рухову діяльність під час неочікуваних ситуацій. Основою методики розвитку та вдосконалення координації рухів є максимально різноманітне технічне вдосконалення юних спортсменів, що ґрунтується на використанні різноманітних загальних, допоміжних, спеціально-підготовчих та змагальних вправ. Аналіз результатів тестування за показниками розвитку відповідних координаційних здібностей за дев’ятьма стандартними тестами на початку, педагогічного експерименту не виявив статистично вірогідних відмінностей (р>0,05) між показниками виконання рухових дій в досліджуємих групах. Аналіз результатів тестування координаційних здібностей проведеного наприкінці дослідження, доводить, що вірогідне покращення (p<0,05) на користь експериментальної групи відбулося у шести тестах з дев’яти. Аналіз динаміки покращення показників розвитку координаційних здібностей юних футболістів 11-12 років в експериментальній групі доводить, що відбулося вірогідне покращення (p<0,05) по чотирьох тестах з дев’яти, а приріст в результатах по всім тестам був кращим ніж у юнаків контрольної групи. Отже, розроблена нами методика із застосуванням вправ на розвиток координаційних здібностей вході експериментальної перевірки показала свою ефективність і може бути рекомендована для широкого використання у практичній роботі тренерів ДЮСШ. Relevance. It is obvious that physical training is an extremely important aspect of the educational and training process, which is primarily aimed at maintaining health and developing the necessary and leading physical qualities for successful competitive activity in the chosen sport. It is of great importance when working with young footballers, as it is the level of physical fitness that determines their ability to master technical and tactical actions. It is important to emphasise that the success of a footballer's game depends directly on his physical training, which is the basis for achieving a high level of technical skill, and the appropriate development of motor skills determines this level of training. Furthermore, in children's and young people's football, the coordination of movements is of particular importance, which becomes a key element in achieving a high level of sportsmanship. The importance of developing the coordination skills of young footballers is due to the fact that a high level of development of coordination skills, achieved in the initial stages of sports training, is an important factor in optimising the technical training of qualified athletes, allows to avoid a standstill in the improvement of results, makes competitive movements economical, variable, varied and more effective. In addition, a high level of development of coordination skills in the initial stages of training helps to learn new forms of movement more easily, thus enriching the motor experience of young athletes. The activity of playing football requires an excellent ability to accurately assess the spatio-temporal parameters of movement, such as the distance between players, the distance to the goal, the speed of movement of the players on the pitch and the correct determination of the trajectory of the ball. The problem of developing coordination skills is widely represented in scientific and methodological literature. The researches of M. O. Bernstein, V. I. Lyakh, M. M. Bulatova, V. M. Platonov, T. Y. Krutsevich are aimed at revealing the essence of coordination skills, their development and improvement, identifying favourable age periods for their development. The works of L. P. Sergienko (2006), P. Hirtz, (1985), Z. Vitkovsky, V. Lyakh (2006), A. Katis, (2009) are devoted to the methods of determination and criteria of assessment of coordination abilities. Thus, taking into account the results of numerous researches of scientists devoted to the development and improvement of coordination abilities of young football players, it should be noted that this problem is real and needs further study. Aim: to develop and experimentally test the methodology of development of coordination skills of young football players of 11-12 years of age based on the use of additional means (specialised sets of exercises) for development of coordination skills. Materials and methods. The research was conducted in the conditions of educational and training work of the football department of CYSS "VOLNA" in Kharkiv. In the research took part 17 boys of 11-12 years of age from groups of basic training of the 1st class. The training sessions were held 4-5 times a week in the sports hall of CYSS "VOLNA" under the direction of O. M. Plaksiy. Results. The analysis of the test results on the indicators of development of corresponding co-ordination abilities by nine standard tests at the beginning of the pedagogical experiment showed no statistically significant differences (p>0.05) between the indicators of performance of motor actions in the studied groups. It proved that the level of development of coordination skills of young football players of the control and experimental groups at the beginning of the experiment did not differ significantly. The analysis of the results of the tests of coordination abilities carried out at the end of the study shows that there was a significant improvement in favour of the experimental group in six out of nine tests, namely "Turns on the gymnastic bench" (t=2.46; p<0.05); "Pulling up the ball with the foot of the leading leg" (t=2.62; p<0.05) - tests that characterise the ability to maintain balance, the ability to differentiate and coordinate movements; "Slalom between racks with a ball" (t=2.31; p<0.05); "Running on a rectangle with a ball with the right foot on the left side" (t=3.05; p<0. 05) - tests characterising the ability to coordinate and control movements in order to achieve rational and coordinated movements; "juggling with the ball" (t=2.74; p<0.05); "kicking the ball with precision" (t=2.50; p<0.05) - tests characterising the ability to reproduce the rhythmic-temporal structure of movements and to differentiate accurately between efforts. In the other three tests, namely "Pulling up the ball with the foot of the non-leading leg", "Slalom between the racks with two balls", "Running along a rectangle with the ball with the left foot to the right side", there were no statistically significant changes (p>0.05). Analysis of the dynamics of improvement in the indicators of development of coordination skills of young football players aged 11-12 in the control group shows that there were shifts in all the tests without exception, and in one test, "Juggling with a ball", there was a probable improvement (p<0.05). However, the growth rates for almost all the indicators, with the exception of "Turns on the gymnastic bench" (-52%), were rather slow (3.0%, 4.8%, 8.3%, 3.9%, 2.2%, 10.1%, 17.2%, 6.7%) and did not show any signs of reliability (p>0.05). The analysis of the dynamics of improvement of the indicators of development of coordination abilities of young football players of 11-12 years in the experimental group shows that there was a probable improvement (p<0,05) on four out of nine tests, and the increase of the results on all tests was better than in young men of the control group (accordingly - 100%; 17,4%; 6%; 31%; 8,4%; 21,7%; 13,9%; 41,9%; 21,6%). Conclusions. Coordination ability is a complex of characteristics that are manifested during training and competition and determine success in controlling movements of different complexity. It is quite appropriate to consider coordination ability as a key motor characteristic that includes the ability to quickly master new movements and effectively restructure motor activity in unexpected situations. The basis of the methodology of development and improvement of movement coordination is the various technical improvement of young athletes based on the use of various general, auxiliary, special-preparatory and competitive exercises. The analysis of the results of the tests of the indicators of the development of the corresponding coordination abilities by means of nine standard tests at the beginning of the pedagogical experiment did not reveal any statistically significant differences (p>0.05) between the indicators of motor actions in the studied groups. The analysis of the results of the tests of coordination abilities carried out at the end of the study shows that in six out of nine tests there was a significant improvement (p<0.05) in favour of the experimental group. The analysis of the dynamics of improvement of the indicators of development of coordination skills of young football players aged 11-12 years in the experimental group shows that there was a probable improvement (p<0.05) in four out of nine tests, and the increase in results in all tests was better than in boys of the control group. Thus, the methodology developed by us, with the use of exercises for the development of coordination skills, has shown its effectiveness in the experimental test and can be recommended for widespread use in the practical work of CYSS coaches.
- ДокументЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ З М’ЯЧАМИ ДЛЯ РОЗВИТКУ СПРИТНОСТІ ЮНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК 11–12 РОКІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Карацюба, Р. В.Актуальність. Вміння швидко реагувати на постійно мінливу ігрову ситуацію, правильно і якісно обробляти м'яч, що летить з високою швидкістю, миттєво переходити від одних дій до інших, має велике значення у волейболі й значною мірою впливає на результативність гри. Загальновідомо, що спритність у волейболі проявляється при виконанні всіх тактичних та технічних дій і тісно пов'язана із силою, швидкістю, витривалістю та гнучкістю. Спритний гравець добре орієнтується у просторі й часі, здатний доцільно, раціонально, а головне швидко перебудовувати свої рухи. Саме тому одним із важливих завдань навчальної роботи з дітьми 11–12 років є розвиток їхніх рухових функцій та вміння керувати своїми рухами. Багато дослідників [2, 7, 14] вважають, що високий рівень розвитку координаційних здібностей та ігрової спритності є основою, своєрідним фундаментом, на якому можна вдосконалювати техніко-тактичну підготовленість. Низка авторів довели, що ефект від застосування розвивальних, підготовчих, підвідних, комбінованих та спеціальних вправ не лише сприяє розвитку провідних фізичних якостей в обраному виді спорту, а й позитивно впливає на його техніку та результативність [32, 33, 40, 41]. Практичний досвід показує, що рівень фізичних кондицій юних волейболістів багато в чому визначає успішність опанування та вдосконалення технічних прийомів у волейболі. Це виражається як у швидкості освоєння рухових навичок, так і в правильності виконання технічних елементів гри. Отже, спритність допомагає в опановуванні спортивною технікою та її вдосконаленні. Одним із перспективних напрямів розроблення ефективної методики розвитку спритності у волейболістів є вибір засобів і методів, що відповідають її основним проявам. Мета: розробити та експериментально перевірити методику розвитку спритності юних волейболісток 11-12 років на засадах застосування спеціальних комплексних вправ з м’ячами. Матеріали і методи. Дослідження проводилося в умовах тренувань на базі СК «Локомотив». У дослідженні взяли участь 20 дівчат двох груп базової підготовки (1-2 рік навчання) Харківського фахового коледжу спортивного профілю, віком 11 -12 років. Навчально-тренувальні заняття проводилися у спортивному залі «Локомотив» 4-5 разів на тиждень під керівництвом Оніпко А. А. Результати. Аналіз тестування рівня розвитку психофізичних здібностей та технічної підготовленості юних волейболісток 11-12 років експериментальної та контрольних груп проведених на початку дослідження свідчить про те, що за усіма показниками, як психофізичними, так і за рівнем технічної підготовленості експериментальна та контрольна групи суттєво не відрізнялись і не мали вірогідних відмінностей на дев'яностоп'ятивідсотковому рівні значущості (Р>0,05), а це означає, що групи були однорідними. Проведений аналіз результатів тестування спеціальних фізичних якостей та психомоторних здібностей наприкінці експерименту довів, що вірогідне покращення на користь експериментальної групи відбулося за чотирма тестами з восьми, а саме: «Стрибок угору з місця» (t=2,27; p<0,05); «Кидок набивного м'яча з-за голови» (t=5,30; p<0,01); «Кидки волейбольного м’яча в стіну протягом 30 с.» (t=2,29; p <0,05); «Стрибок у довжину з місця на точність за вимкненого зору» (t=2,215; p <0,05). Аналіз показників «Тепінг-тесту», «Човникового бігу 3х10м», «Динамометрії правою та лівою рукою» не мав статично значущих зрушень (Р>0,05). Аналіз показників технічної підготовленості, здійснений наприкінці дослідження довів, що в експериментальній групі проти контрольної за трьома тестами з чотирьох, відбулося статистично значуще покращення результатів: «Верхня пряма подача в зони 1, 6, 5» (t=3,60; p<0,05); «Прямий нападаючий удар із зони 4, 2 зони в 1, 6, 5» (t=3,80; p<0,05); «Прийом м’яча знизу після подач в зону 1, 6 з доведенням в зону 3» (t=2,74; p<0,05). В тесті «Передача м’яча двома руками зверху над головою з власного підкидання в колі діаметром 1 метр» вірогідно значущих зрушень не відбулося (t=0,97; (Р>0,05). Висновки. Аналіз результатів педагогічного експерименту довів ефективність методики розвитку спритності у юних волейболісток 11-12 років. Ця методика ґрунтувалася на комплексному використанні спеціально-підготовчих, підвідних, розвивальних та комбінованих вправ з м’ячами. Отримані результати свідчать про перевагу запропонованої методики навчально-тренувальних занять для експериментальної групи в порівнянні з контрольною. Отже, розроблена нами методика із застосуванням вправ на розвиток спритності вході експериментальної перевірки показала свою ефективність і може бути рекомендована для широкого використання у практичній роботі тренерів ДЮСШ. Relevance. The ability to react quickly to a constantly changing game situation, to handle a ball flying at high speed correctly and with high quality, to move instantly from one action to another is of great importance in volleyball and has a significant impact on the effectiveness of the game itself. It is well known that agility in volleyball is manifested in all tactical and technical actions and is closely related to strength, speed, endurance and flexibility. An agile player is well oriented in space and time, able to adapt his movements in a sensible, rational and, above all, fast way. That is why one of the most important tasks of educational work with children aged 11-12 is the development of their motor functions and their ability to control their movements. Many researchers [2, 7, 14] believe that a high level of development of coordination and agility is the basis, a kind of foundation, on which technical and tactical readiness can be improved. A number of authors have proved that the effect of the use of developmental, preliminary, preparatory, combined and special exercises not only promotes the development of leading physical qualities in the chosen sport, but also has a positive effect on its technique and performance [32, 33, 40, 41]. Practical experience shows that the level of physical condition of young volleyball players largely determines their success in mastering and improving technical techniques in volleyball. This is expressed both in the speed of mastering motor skills and in the correctness of technical elements of the game. Thus, agility contributes to the mastery of the sport technique and its improvement. One of the promising directions for the development of an effective methodology for the development of agility in volleyball players is the choice of means and methods that correspond to its main manifestations. Aim: To develop and experimentally test the methodology of development of agility of young volleyball players of 11-12 years old on the basis of application of special complex exercises with balls. Materials and methods. The study was conducted in training conditions at SC Lokomotiv. The study involved 20 girls of two groups of basic training (1-2 years of study) of the Kharkiv Professional College of Sports Profile, aged 11-12 years. Training sessions were held 4-5 times a week in the Lokomotiv gym under the supervision of Onipko A. A. Results. The analysis of the results of tests of the level of development of psychophysical abilities and technical fitness of young volleyball players of 11-12 years of age of the experimental and control groups conducted at the beginning of the research testifies that by all indicators, both psychophysical and technical fitness, the experimental and control groups did not differ significantly and had no probable differences at the ninety-five per cent significance level (Р>0.05), which means that the groups were homogeneous. The analysis of the results of the tests of special physical qualities and psychomotor skills at the end of the experiment showed a significant improvement in favour of the experimental group in four out of eight tests, namely "Jumping up from one place" (t=2.27; p<0.05); "Throwing a stuffed ball from behind the head" (t=5.30; p<0.01); "Throwing a volleyball at a wall for 30 seconds" (t=2.29; p<0.05); "Long jump from one place for accuracy with sight switched off" (t=2.215; p<0.05). The analysis of the indicators of "tapping test", "shuttle run 3x10m", "dynamometry with right and left hand" did not show statistically significant changes (Р>0.05). The analysis of the technical fitness indicators carried out at the end of the study showed a statistically significant improvement in the experimental group compared to the control group in three out of four tests: "Upper direct serve to zones 1, 6, 5" (t=3.60; p<0.05); "Direct attacking shot from zone 4, zone 2 to zones 1, 6, 5" (t=3.80; p<0.05); "Receiving the ball from below after serving to zone 1, 6 with bringing it to zone 3" (t=2.74; p<0.05). There were no significant changes in the test "Passing the ball with two hands from above the head after a self-serve in a circle 1 m in diameter" (t=0.97; (P>0.05). Conclusions. The analysis of the results of the pedagogical experiment proved the effectiveness of the methodology of developing agility in young volleyball players of 11-12 years of age. This methodology was based on the complex use of special-preparatory, leading, developing and combined exercises with balls. The obtained results prove the advantage of the proposed methodology of educational and training classes for the experimental group in comparison with the control group. Thus, the methodology of exercises for development of agility in the experimental test showed its efficiency and can be recommended for wide use in practical work of coaches of CYSS.
- ДокументПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ГНУЧКОСТІ ЮНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК 10-12 РОКІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Йощенко, Р. І.Актуальність. Волейбол завжди був та залишається одним із найпопулярніших видів спорту серед сучасної молоді. Розмаїття ігрових прийомів у волейболі висуває високі вимоги до гравців у здатності точно розраховувати та вибирати зручне місце для отримання м’яча, якісно та ефективно виконувати усі без винятку тактико-тактичні дії. Вдале застосування ігрового прийому при цьому залежить від швидкості м’язових скорочень та гарної рухливості суглобів, тобто від розвитку гнучкості, що дозволяє виконувати рухи у різних площинах із великою амплітудою. Ми вважаємо, що гнучкість є специфічною фізичною якістю волейболіста. Над її розвитком, потрібно працювати постійно та цілеспрямовано. У навчально-тренувальних заняттях зазвичай застосовуються традиційні для волейболу засоби та методи розвитку фізичних параметрів спортсменів. Загальновідомо що більшість загальнорозвивальних та спеціальних вправ тою чи іншою мірою сприяють формуванню гнучкості. Однак акцент на розвиток гнучкості як специфічної якості волейболістів не робиться. Актуальність наших досліджень визначена ще й тим, що ступінь впливу різних засобів розвитку гнучкості, що застосовуються на навчально-тренувальних заняттях з волейболу, вивчено далеко не повно і саме це дозволяє нам запропонувати методику використання вправ на статичне розтягування з елементами стретчингу у тренувальному процесі юних волейболісток в умовах ДЮСШ. Мета: дослідження динаміки показників гнучкості й рухливості в суглобах юних волейболісток 10-12 років, у процесі використання комплексів вправ на статичне розтягування. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети були застосовані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі Старокостянтинівської ДЮСШ м. Старокостянтинів, Хмельницької області в реальних умовах навчально-тренувальної роботи. У дослідженні взяли участь 30 дівчат віком від 10 до 12 років двох груп базової підготовки, що мають стаж занять волейболом 3-4 роки. Результати. Аналіз результатів контрольно-педагогічних випробувань з оцінки гнучкості й рухливості в суглобах, проведених на початку експерименту показало, що експериментальна та контрольна групи були однорідними при р>0,05. Аналіз результатів контрольно-педагогічних тестів в контрольній групі наприкінці експерименту показав, що зміни в гнучкості й рухливості в суглобах, хоча й мали незначну тенденцію до покращення, але були невірогідними (р>0,05). В експериментальній групі після шести місяців тренувань із цілеспрямованим застосуванням вправ на статичне розтягування відбулися позитивні зміни показників гнучкості й рухливості в суглобах за більшістю тестів (р<0,05). Висновки. Можна зазначити, що проведене дослідження щодо розвитку гнучкості й рухливості у юних волейболісток 10-12 років показало дієвість застосування комплексу вправ на статичне розтягування в експериментальній групі юних волейболісток. Вірогідне покращення результатів тестування доводить про ефективність запропонованої методики. Relevance. Volleyball has always been one of the most popular sports among modern youth. The variety of playing techniques in volleyball places high demands on the player's ability to accurately calculate and choose a suitable place to receive the ball, and to perform all tactical actions efficiently and effectively without exception. The successful application of a technique depends on the speed of muscle contractions and good joint mobility, i.e. the development of flexibility, which allows you to perform movements in different planes with a large amplitude. We believe that flexibility is a specific physical quality of a volleyball player. You have to work on it constantly and purposefully. In training sessions, traditional volleyball means and methods are usually used to develop the physical parameters of athletes. It is known that most of the general developmental and special exercises contribute to the development of flexibility to some extent. However, there is no emphasis on the development of flexibility as a specific quality of volleyball players. The relevance of our research is also determined by the fact that the degree of influence of different means of flexibility development used in volleyball training classes is not fully studied, which allows us to propose a methodology for the use of Aim: To study the dynamics of indicators of flexibility and mobility in joints of young volleyball players of 10-12 years of age in the process of using complexes of exercises on static stretching. Materials and methods. The following research methods were used to solve the set purpose: analysis of scientific and methodical literature, pedagogical observation, pedagogical experiment, pedagogical testing, methods of mathematical statistics. The study was carried out in the Starokostiantyniv children's and youth sports school, Starokostiantyniv, Khmelnytsky region, in real conditions of educational and training work. The study involved 30 girls aged 10-12 from two groups of basic training with 3-4 years of volleyball experience. Results. The analysis of the results of the control and pedagogical tests to evaluate the flexibility and mobility of the joints, carried out at the beginning of the experiment, showed that the experimental and control groups were homogeneous at p>0.05. The analysis of the results of the control and educational tests in the control group at the end of the experiment showed that the changes in flexibility and mobility of the joints, although they showed a slight tendency to improve, were not significant (p>0.05). In the experimental group, after six months of training with the specific use of static stretching exercises, there were positive changes in the indicators of joint flexibility and mobility in most of the tests (p<0.05). Conclusions. It is possible to state that the conducted research on the development of flexibility and mobility in young volleyball players of 10-12 years of age showed the effectiveness of the use of a complex of exercises on static stretching in the experimental group of young volleyball players. A significant improvement of the test results proves the effectiveness of the proposed methodology.
- ДокументВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ТРЕНАЖЕРІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ПОДАЧІ ТЕНІСИСТІВ-АМАТОРІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Кудояров, О. О.Актуальність. Подача в тенісі – дуже важливий, але водночас і найскладніший з точки зору техніки удар. Тому навчання подачі – складний і тривалий процес, особливо для тенісистів-аматорів, в яких зазвичай присутній дефіцит часу для тренувань. Тому є необхідність в розробці методик, що дозволять тенісистам-аматорам за короткий проміжок часу навчитися подачі, чи так скорегувати її техніку, щоб вона стала більш швидкою, а значить і більш потужною. Мета: встановити та обґрунтувати ефективність використання спеціалізованих тренажерів подачі в тренувальному процесі тенісистів-аматорів. Матеріал і методи. Дослідження тривало протягом двох місяців і в ньому брали участь два тенісиста-аматора приблизно одного віку і досвіду тренувань. До початку експерименту були зроблені заміри швидкості подачі обох учасників. Заміри швидкості були зроблені також після закінчення експерименту. Дослідження проходило у два етапи, впродовж яких кожний з учасників використовував в тренувальному процесі спеціалізовані тенісні тренажери ServeMaster та ETCH-Swing. Використовувались наступні методи: аналіз літературних джерел, експериментальний метод, відеоаналіз, експертна оцінка, методи математичної статистики. Результати. Проведення експерименту показало, що використання спеціалізованих тенісних тренажерів ServeMaster та ETCH-Swing в тренувальному процесі тенісистів-аматорів призводить до значного покращення техніки виконання подачі й помітного підвищення її швидкості. Запропонована методика дає відчутний ефект вже через місяць тренувань (в режимі 2-3 години на тиждень). Висновки. Рекомендовано впровадити в тренувальний процес тенісистів-аматорів застосування тренажерів ServeMaster та ETCH-Swing. Relevance. Serving in tennis is a very important, but at the same time the most difficult stroke in terms of technique. Therefore, learning to serve is a complex and lengthy process, especially for amateur tennis players, who usually have a shortage of time for training. Therefore, there is a need to develop methods that will allow amateur tennis players to learn to serve in a short period of time, or to adjust its technique so that it becomes faster, and therefore more powerful. Purpose: to establish and substantiate the effectiveness of using specialized serving simulators in the training process of amateur tennis players. Material and methods. The study lasted for two months and involved two amateur tennis players of approximately the same age and training experience. Before the start of the experiment, measurements of the serving speed of both participants were made. Speed measurements were also made after the end of the experiment. The study was conducted in two stages, during which each participant used specialized tennis simulators ServeMaster and ETCH-Swing in the training process. The following methods were used: analysis of literary sources, experimental method, video analysis, expert assessment, methods of mathematical statistics. Results. The experiment showed that the use of specialized tennis simulators ServeMaster and ETCH-Swing in the training process of amateur tennis players leads to a significant improvement in the technique of serving and a noticeable increase in its speed. The proposed method gives a tangible effect after a month of training (in the mode of 2-3 hours per week). Conclusions. It is recommended to introduce the use of ServeMaster and ETCH-Swing simulators into the training process of amateur tennis players.
- ДокументМЕТОДИКА РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНИХ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ ГРУП ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Бойко, М. О.Актуальність. Сьогодні в дитячо-юнацьких спортивних школах, на превеликій жаль, відмічають низький рівень підготовленості юних волейболістів, який зумовлений впливом наступних факторів: 1. Нестача кваліфікованого штату тренерів саме дитячих команд. Низька оплата праці не стимулює тренерську діяльність, що надалі знижує ефект підготовки спортивного резерву. 2. Застарілі методики навчання та підготовки команд і гравців. Існує великий розрив між рівнем майстерності гравців у професійній команді та технічною підготовленістю випускників ДЮСШ. 3. Слабка матеріально-технічна база спортивних закладів. Відсутність необхідного обладнання, сучасних тренажерів, якісного інвентарю та відповідного медико-біологічного забезпечення. З огляду на вищевикладене, можна зазначити, що на сьогодні існує практична потреба в більш досконалих засобах і методах підготовки спортивного резерву дитячо-юнацьких спортивних шкіл, що змусить переглянути навчально-тренувальний процес підготовки юних волейболістів на початковому етапі навчання і спрямувати дії на пошук нових шляхів для його ефективності. Загальновідомо, що недостатній рівень розвитку швидкості, сили, стрибучості призводить до спотворення, викривлення техніки виконання рухових прийомів та зниження їхньої ефективності. Вважаємо, що підготовка юних волейболістів, яка відповідає сучасним вимогам, має бути спрямована на випереджальний розвиток провідних рухових якостей, притаманні даній грій, тому, що розвиток спеціальних рухових здібностей юних волейболістів на початковому етапі є підґрунтям для подальшого опанування технічної майстерності у волейболі. Мета: дослідження динаміки показників розвитку спеціальних рухових якостей й показників технічної підготовленості юних волейболістів 10-12 років. Матеріали і методи Дослідження проводилося на базі Бориспільської ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 24 учні двох груп початкової підготовки (1-2 рік навчання), віком від 9 до 12 років. Навчально-тренувальні заняття проводилися у спортивному залі Бориспільської ДЮСШ 3- 4 рази на тиждень. Результати. Аналіз результатів контрольно-педагогічних випробувань з оцінки рівня розвитку спеціальних рухових здібностей і рівня технічної підготовленості, проведених на початку експерименту довів, що експериментальна та контрольна групи були однорідними при р>0,05. Дані порівняльного аналізу зрушень між експериментальною й контрольною групами вказують, що відмінності в чотирьох тестах з шести мали вірогідні ознаки: «Стрибок в довжину з місця» (t=2,27; p<0,05); «Стрибок вгору» (t=4,79; p<0,01); «Підтягування на поперечині» (t=5,35; p<0,01); «Вистрибування з присіду вгору упродовж 20 с.» (t=42,22; p<0,05) на користь експериментальної групи проти контрольної. Дані порівняльного аналізу зрушень між експериментальною й контрольною групами за показниками технічної підготовленості під час педагогічного експерименту, вказують на те, що в ЕГ найбільшими показниками приросту з вірогідними ознаками (p<0,05) характеризувалися показники виконання складнокоординаційних технічних елементів гри: тесту «Передачі м'яча двома руками зверху в стіну протягом 30 с.» – 28,45 %, «Верхня подача м’яча по зонах волейбольного майданчика» – 61,72%, «Комбінований тест» – 69,97%. Висновки. Аналіз результатів педагогічного експерименту довів ефективність рекомендованого планування, в основі якого лежала комплексна спрямованість виконання вправ швидкісно-силового характеру, що поєднувалась з навчанням елементам техніки волейболу. Отримані результати свідчать про перевагу запропонованої методики навчально-тренувальних занять для експериментальної групи в порівнянні з контрольною. Relevance. Nowadays in children's and youth sports schools, unfortunately, there is a low level of preparation of young volleyball players, which is caused by the influence of the following factors 1. Lack of qualified coaches for children's teams. The low remuneration does not stimulate coaching, which further reduces the effect of training the sports reserve. 2. Outdated methods of teaching and training teams and players. There is a big gap between the level of players in a professional team and the technical preparation of CYSS graduates. 3. Weak material and technical base of sports facilities. There is a lack of necessary equipment, modern training equipment, quality inventory and adequate medical and biological support. In view of the above, it can be stated that today there is a practical need for more advanced means and methods of training the sports reserve of children's and youth sports schools, which makes it necessary to revise the educational and training process of training young volleyball players at the initial stage of training and to take direct action to find new ways to improve its effectiveness. It is well known that the insufficient level of development of speed, strength, jumping leads to distortion, distortion of the technique of performing motor techniques and reduction of their efficiency. We believe that the training of young volleyball players, which meets modern requirements, should be aimed at the advanced development of the leading motor qualities inherent in this game, because the development of special motor abilities of young volleyball players at the initial stage is the basis for further mastering technical skills in volleyball. Purpose: to study the dynamics of indicators of development of special motor qualities and indicators of technical fitness of young volleyball players aged 10-12 years. Materials and Methods. The research was conducted on the basis of Boryspil Children's and Youth Sports School. In the research took part 24 pupils of two groups of initial training (1-2 year of study), aged from 9 to 12 years old. The training sessions were held in the gym of Boryspil Children and Youth Sports School 3-4 times a week. Results. The analysis of the results of the control and pedagogical tests on the assessment of the level of development of special motor skills and the level of technical fitness carried out at the beginning of the experiment showed that the experimental and control groups were homogeneous at p>0.05. The data from the comparative analysis of the displacements between the experimental and control groups show that the differences were significant in four out of six tests: "long jump from one place" (t=2.27; p<0.05); "jump up" (t=4.79; p<0.01); "pull-up on a bar" (t=5.35; p<0.01); "jump up from a squat for 20 seconds" (t=42.22; p<0.05) in favour of the experimental group against the control group. The data of comparative analysis of shifts between experimental and control groups on indicators of technical fitness during pedagogical experiment, indicate that in EG the greatest indicators of growth with probable signs (p<0.05) were characterised by indicators of performance of difficult coordination technical elements of a game: test "Passing a ball with two hands from above into a wall during 30 s" - 28,45%, "The top ball supply on zones of a volleyball court" - 61,72%, "The combined test" - 69,97%. Conclusions. The analysis of the results of the pedagogical experiment proved the effectiveness of the recommended planning, which was based on the complex orientation of the performance of exercises of high speed and power character, combined with the training of elements of volleyball technique. The obtained results prove the advantage of the proposed methodology of educational and training sessions for the experimental group in comparison with the control group.