Кафедра початкової і професійної освіти
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 765
- ДокументІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖАХ КНР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Ду, ФенінУ статті досліджено використання цифрових інструментів та ресурсів в навчально-виховному процесі. Формування цифрової культури майбутніх учителів початкових класів в педагогічних коледжах КНР потребує використання інноваційних засобів. Зазначено, що використання інноваційних засобів повинно ґрунтуватися на дидактичних принципах та відповідати віковим особливостям учнів. Формування цифрової культури майбутніх учителів початкових класів в педагогічних коледжах КНР є важливою умовою підготовки кваліфікованих фахівців, які зможуть ефективно використовувати цифрові технології в навчально-виховному процесі. The article examines the use of digital tools and resources in the educational process. The formation of the digital culture of future primary school teachers in pedagogical colleges of the People's Republic of China requires the use of innovative means. It is noted that the use of innovative means should be based on didactic principles and correspond to the age characteristics of students. Formation of the digital culture of future primary school teachers in pedagogical colleges of the People's Republic of China is an important condition for the training of qualified specialists who will be able to effectively use digital technologies in the educational process.
- ДокументМетодика використання інформаційно-комунікаційних технологій під час викладання професійних дисциплін у вищій школі(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024-10-31) Мкртічян, О. А.; Ороновська, Л. Д.; Овод, Н. М.; Вишнівська, Н. В.; Нечкалюк, І. В.Освіта допомагає людям реалізувати свій потенціал завдяки розвитку основних цінностей та набуття фундаментальних знань для ефективної участі в роботі та житті та формування кращого суспільства. Системи освіти можуть використовувати технології для покращення набуття базових навичок, але визначення базових навичок продовжує розширюватися в міру того, як світ змінюється під впливом технологій. В умовах впровадження інформаційно-комунікаційні технологій (ІКТ) у традиційний освітній процес та необхідності розробки відповідного методичного забезпечення для практичного застосування ІКТ формулюється визначення методики використання технологій та розглядається ідея побудови дидактичної конструкції методики використання ІКТ у навчальному процесі. У статті визначається необхідність цифрових технологій в освіті та обговорюються основні програми та їх переваги в освіті. Глобалізація освіти вже викликала потребу використання цифрових технологій, коли були доступні онлайн-платформи для проведення занять, обміну ресурсами, проведення оцінок та управління повсякденною діяльністю академічних установ. Використання цих платформ мало активний характер. Пандемія COVID-19 змусила вищі навчальні заклади перейти на онлайн-режим навчання підтримки системи освіти. Наголошується на специфічному характері використання ІКТ і вказується, що типи їх застосування повинні відповідати педагогічному підходу (парадигмі) викладачів, причому максимальний ефект був помітний у тих вчителів, які цілеспрямовано інтегрували ІКТ у свої курси протягом тривалого періоду часу. Розвинені країни були добре підготовлені до подолання цієї кризи. Однак країни, що розвиваються, доклали чимало зусиль, щоб задовольнити цю вимогу. Цифрові технології стали рятівниками освіти у цей критичний час. Ця глобальна криза наголошує на необхідності міжнародної інтеграції в систему освіти. Education helps people realize their potential through the development of core values and the acquisition of fundamental knowledge for effective participation in work and life and the formation of a better society. Education systems can use technology to improve the acquisition of basic skills, but the definition of basic skills continues to expand as the world changes under the influence of technology. In the context of the introduction of information and communication technologies (ICT) into the traditional educational process and the need to develop appropriate methodological support for the practical application of ICT, the definition of the methodology of using technologies is formulated and the idea of building a didactic structure of the methodology of using ICT in the educational process is considered. The article describes the necessity of digital technologies in education and discusses the main programs and their advantages in education. Globalization of education has already caused the need to use digital technologies. Online platforms were available for conducting classes, sharing resources, conducting assessments and managing the day-to-day activities of academic institutions. However, the use of these platforms was active. The COVID-19 pandemic has forced higher education institutions to switch to an online learning mode to support the education system. The specific nature of the use of ICT is emphasized and it is indicated that the types of their application should correspond to the pedagogical approach (paradigm) of teachers, and the maximum effect was noticeable in those teachers who purposefully integrated ICT in their courses for a long period of time. Developed countries were well prepared to overcome this crisis. However, developing countries have made considerable efforts to meet this requirement. Digital technologies have become the saviors of education in this critical time. This global crisis emphasizes the need for international integration in the education system.
- ДокументInfluence of the OBOR value culture on the internality principles of a primary school teacher in Modern China(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) He, LinaThe article aims to define "internality" as a pedagogical concept and to explore how the principles of the One Belt One Road (OBOR) initiative influence the ideological and ethical standards of primary school teachers in China. The study focuses on the intersection of global cultural and ethical values promoted by OBOR with the local pedagogical principles in Chinese primary education. "Internality" is defined as the combination of professional ethics, values, and ideological orientations that shape a teacher's identity, decision-making, and classroom interactions. For primary school teachers in China, these internal principles are increasingly influenced by the OBOR initiative, which promotes values like mutual respect, cooperation, cultural inclusivity, and shared growth. The article investigates how OBOR's values are integrated into the professional development, teaching practices, and ethical standards of primary educators in China. It highlights the ways in which these values shape the ideological orientation and ethical behaviour of teachers, impacting both their professional identity and their practical teaching methods. By embedding OBOR principles into daily educational practices, the initiative seeks to cultivate a sense of global citizenship and interconnectedness among young students while also reshaping the internal pedagogical frameworks of their teachers. The article also considers the broader implications of aligning OBOR values with China's educational system. It suggests that while integrating these global values can enrich the teaching profession by fostering a broader worldview and ethical outlook, it must also carefully balance the complexities of local educational traditions and established internal principles of teachers. By framing internality as a core pedagogical concept, the article offers a deeper insight into how global initiatives like OBOR can transform foundational aspects of education, redefining the ethical and ideological standards that guide the professional lives of teachers in contemporary China. Мета статті — визначення «інтернальності» як педагогічної категорії та дослідження того, як загальні принципи ініціативи «Один пояс, один шлях» (OBOR) впливають на ідеологічні та етичні стандарти вчителів початкової школи в Китаї. Дослідження зосереджено на перетині глобальних культурних та етичних цінностей, які пропагує OBOR, із педагогічними принципами китайської початкової освіти. «Інтернальність» визначається як поєднання професійної етики, цінностей та ідеологічних орієнтацій, які формують ідентичність учителя, впливають на процес прийняття рішень і взаємодію в класі. Для вчителів початкової школи в Китаї на ці внутрішні принципи все більше впливає ініціатива OBOR, яка пропагує такі цінності, як взаємна повага, співпраця, культурна інклюзивність і спільне зростання. Досліджується, як цінності OBOR інтегровані в професійний розвиток, практику викладання та етичні стандарти вчителів початкової освіти в Китаї. Висвітлюються способи, якими ці цінності формують ідеологічну орієнтацію та етичну поведінку вчителів, впливаючи як на їх професійну ідентичність, так і на практичні методи навчання. Впроваджуючи принципи OBOR у щоденну освітню практику, ініціатива прагне культивувати почуття глобального громадянства та взаємозв’язку серед молодших учнів, а також змінювати внутрішні педагогічні рамки їхніх викладачів. Розглядаються ширші наслідки узгодження цінностей OBOR з освітньою системою Китаю. Це свідчить про те, що хоча інтеграція цих глобальних цінностей може збагатити професію вчителя шляхом розвитку ширшого світогляду та етичного світогляду, вона також повинна ретельно збалансувати складність місцевих освітніх традицій та усталених внутрішніх принципів учителів. Розглядаючи інтернальність як основну педагогічну концепцію, стаття пропонує глибше зрозуміти, як такі глобальні ініціативи, як OBOR, можуть трансформувати фундаментальні аспекти освіти, переосмислюючи етичні та ідеологічні стандарти, якими керуються у своєму професійному житті вчителі у сучасному Китаї.
- ДокументПровідні методологічні підходи у розвитку профільної природничо-наукової освіти майбутніх фахівців промислової фармації(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Бойчук, Ю. Д.; Омельченко, П. С.; Мірошниченко, О. М.; Бурлака, І. С.Українське суспільство висуває нові вимоги до сучасної освіти, оскільки потребує фахівців, які будуть здатні самостійно розв’язувати різного роду проблеми, приймати відповідальні рішення у ситуаціях вибору, співпрацювати з іншими тощо. Ця потреба обумовлює зміщення акцентів у сучасній системі освіти з накопичення знань до опанування способами діяльності. Сучасний фахівець має володіти не лише системою знань, а й сукупністю прийомів, умінь, спрямованих на навчання впродовж життя. У статті актуалізовано проблему формування у студентів природничо-наукових знань і досліджено вплив таких провідних методологічних підходів як системний, інтегрований, синергетичний, компетентнісний у системі закладів вищої освіти України, зокрема при підготовці майбутніх фахівців промислової фармації. Наразі освіта має стати засобом самореалізації, саморозвитку та самоствердження фахівця; гарантом його соціального захисту та адаптації; механізмом забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці. Встановлено, що застосування системного, інтегрованого, синергетичного, компетентнісного методологічних підходів та їх раціональне і доцільне поєднання при підготовці майбутніх фахівців промислової фармації буде спрямоване на перехід до нових галузевих стандартів та створить передумови для більшого зближення результатів освіти до потреб суспільства та вимог ринку праці. Ukrainian society puts forward new requirements for modern education, as it needs specialists who will be able to independently solve various problems, make responsible decisions in situations of choice, cooperate with others, etc. This need determines the shift of emphasis in the modern education system from the accumulation of knowledge to the mastery of methods of activity. A modern specialist must possess not only a system of knowledge, but also a set of techniques and skills aimed at lifelong learning. The article updates the problem of students' formation of natural-scientific knowledge and examines the impact of such leading methodological approaches as systemic, integrative, synergistic, and competence-based in the system of higher education institutions of Ukraine, in particular, in the training of future specialists in industrial pharmacy. Currently, education should become a means of self-realization, self-development and self-affirmation of a specialist; guarantor of his social protection and adaptation; a mechanism for ensuring competitiveness in the labor market. It has been established that the application of systematic, integrative, synergistic, competence-based methodological approaches and their rational and expedient combination in the training of future specialists in industrial pharmacy will be aimed at the transition to new industry standards and will create prerequisites for closer convergence of education results with the needs of society and the requirements of the labor market.
- ДокументSome issues of teacher professional development in the cientific and pedagogical project “Intellect of Ukraine” under russian aggression(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Gavrysh, I.; Dovzhenko, T.; Shyshenko, V.The article summarizes the experience of solving one of the most pressing problems of continuing teacher education under martial law — increasing teachers’ readiness to develop students’ ability to learn within the framework of the scientific and pedagogical project “Intellect of Ukraine.” The results of the survey of 4752 teachers of the “Intellect of Ukraine” project classes (April 2022 and 2023) clearly show that there is a contradiction between the significant increase in the share of independent work in the students’ learning load under martial law and the insufficient training of Ukrainian teachers to use effective technologies for developing students’ ability to learn as a key competence. It is substantiated that the module “Technology of formation of the key competence of learning skills as a priority area for the implementation of the competence-based approach in education in wartime and post-war times” should be included in the educational program of the annual in-service training courses for teachers of the project classes “Intellect of Ukraine” (30 hours). The content of the module includes the following topics: the relevance of the problem under consideration, normative, theoretical and methodological as well as practical issues of its solution. It is proved that it is expedient to prepare teachers for the implementation of a systemic model of mastering students’ ability to learn, which organically combines the subject and thematic, interdisciplinary and educational models. In 1 – 11th grade project classes of “Intellect of Ukraine”, this key competence is developed during the study of subjects in all educational areas (the interdisciplinary model), morning meetings and communication lessons (the educational model), as well as during the study of the discipline “Studying Together” (the subject and thematic model). The systemic component of this model is the subject “Studying Together”, which is a part of the curriculum of 1–9 project classes “Intellect of Ukraine” and is an integral part of the curriculum. It is concluded that mastering by teachers of the technology of forming the ability to learn, which is based on a systemic model and aimed at developing students’ motivation for learning and cognitive activity, the desire for lifelong learning, the formation of rational reading skills, the ability to apply behavioural models based on moral values and positive thinking, will help to improve the quality of general secondary education in the conditions of war and the post-war period. Узагальнено досвід розв’язання однієї з найактуальніших проблем безперервної педагогічної освіти в умовах воєнного стану — підвищення готовності вчителів до формування у дітей уміння вчитися у рамках науково-педагогічного проєкту «Інтелект України». На основі аналізу результатів анкетування 4752 вчителів проєктних класів «Інтелект України» (квітень 2022 р. та 2023 р.) виявлено уперечність між значним збільшенням частки самостійної роботи в навчальному навантаженні учнів в умовах воєнного стану та недостатньою підготовкою українських учителів до використання ефективних технологій формування у здобувачів освіти уміння вчитися як ключової компетентності. Обґрунтовано доцільність включення до освітньої програми щорічних курсів підвищення кваліфікації вчителів проєктних класів «Інтелект України» (30 годин) модуля «Технологія формування ключової компетентності уміння вчитися як пріоритетний напрям реалізації компетентнісного підходу в освіті в умовах воєнного та післявоєнного періодів». Зміст навчального модуля охоплює питання актуальності проблеми, нормативні, теоретико-методологічні та практичні аспекти її вирішення. Доведено доцільність підготовки вчителів до реалізації системної моделі опанування учнями умінням вчитися, яка органічно поєднує предметно-тематичну, міжпредметну та виховну моделі. У 1 – 11-х проєктних класах «Інтелект України» формування цієї ключової компетентності здійснюється під час вивчення навчальних предметів усіх освітніх галузей (міжпредметна модель), проведення ранкових зустрічей і годин спілкування (виховна модель), а також під час вивчення дисципліни «Навчаємося разом» (предметно-тематична модель). Системотворним компонентом цієї моделі є предмет «Навчаємося разом», який входить до інваріантної частини навчальних планів 1 – 9 проєктних класів «Інтелект України». Зроблено висновок, що опанування вчителями технології формування уміння вчитися, яка базується на системній моделі та спрямована на розвиток у учнів мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, прагнення до освіти впродовж життя, формування навичок раціонального читання, здатності застосовувати моделі поведінки, орієнтовані на моральні цінності та позитивне мислення, сприятиме підвищенню якості загальної середньої освіти в умовах війни та післявоєнного періоду.