Перегляд за Автор "Tusheva, V. "

Зараз показано 1 - 8 з 8
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Culturological approach as a conceptual basis for renewing modern higher pedagogical education
    (The Journal for Educators, Teachers and Trainers (JETT), online, 2021) Tusheva, V.; Guba, A.; Kalina, K.; Temchenko, O.
    The article substantiates the prospects and productivity of the culturological approach, in the context of which culture is considered to be a source of content of higher pedagogical education and as a method of its research and design. Theoretical deduction of the concept of “culture” allows us to focus on the definitions that expand understanding of the essence of culture. The relationship between education and culture, a person and culture is revealed. The application of culturological approach in modern pedagogy is asserted, which provides a view of pedagogical phenomena and processes as cultural phenomena, requires certain ways of their cultural description, interpretation and construction, and focuses on a broad approach to culture and education in the context of general philosophical understanding. Probable changes in the content of pedagogical education in the context of the culturological approach, which cause adjustment of educational technologies, are outlined. At the normative level, it is manifested in the requirements to the content-related component as “containing culture” and “creating culture”, of the procedural side, which differs in the integrity, integrative unity of all the components; management of educational and pedagogical activities on the principles of dialogue and mutual respect; educational space as a culturally appropriate, multicultural environment; learning technologies as human-dimensional, innovative, value-oriented. У статті обґрунтовано перспективність та продуктивність культурологічного підходу, у контексті якого культура розглядається як джерело змісту вищої педагогічної освіти та як метод її дослідження та проектування. Теоретична дедукція поняття «культура» дозволяє зосередити увагу на визначеннях, що розширюють розуміння сутності культури. Розкривається взаємозв'язок між освітою та культурою, людиною та культурою. Стверджується застосування культурологічного підходу в сучасній педагогіці, який дає уявлення про педагогічні явища та процеси як культурні феномени, вимагає певних способів їх культурного опису, інтерпретації та конструювання та фокусується на широкому підході до культури та освіти в контексті загальнофілософського розуміння. Позначено можливі зміни змісту педагогічної освіти у контексті культурологічного підходу, що спричиняють коригування освітніх технологій. На нормативному рівні це проявляється у вимогах до змістовного компонента як «що містить культуру» і «що створює культуру», процесуальної сторони, яка відрізняється цілісністю, інтегративною єдністю всіх компонентів; управління навчально-педагогічною діяльністю на засадах діалогу та взаємоповаги; освітній простір як культурно прийнятне, мультикультурне середовище; технології навчання як орієнтовані на людину, інноваційні, ціннісно-орієнтовані. В статье обоснована перспективность и продуктивность культурологического подхода, в контексте которого культура рассматривается как источник содержания высшего педагогического образования и как метод его исследования и проектирования. Теоретическая дедукция понятия «культура» позволяет сосредоточить внимание на определениях, расширяющих понимание сущности культуры. Раскрывается взаимосвязь между образованием и культурой, человеком и культурой. Утверждается применение культурологического подхода в современной педагогике, который дает представление о педагогических явлениях и процессах как культурных феноменах, требует определенных способов их культурного описания, интерпретации и конструирования и фокусируется на широком подходе к культуре и образованию в контексте общефилософского понимания. Обозначены возможные изменения содержания педагогического образования в контексте культурологического подхода, вызывающие корректировку образовательных технологий. На нормативном уровне это проявляется в требованиях к содержательному компоненту как «содержащий культуру» и «создающий культуру», процессуальной стороны, которая отличается целостностью, интегративным единством всех компонентов; управление учебно-педагогической деятельностью на принципах диалога и взаимоуважения; образовательное пространство как культурно приемлемая, мультикультурная среда; технологии обучения как ориентированные на человека, инновационные, ценностно-ориентированные.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Description of personality cognitive component of scientific research culture of future music teachers
    (American Scientific Journal, New York (USA), 2016) Tusheva, V.
    The article examines the characteristics of a personality-cognitive component of the re-search culture of the future teachers of music as a special kind of competence in the new socio-cultural and infor-mation conditions. Syncretic nature of scientific and artistic knowledge at micro dialogue level as well as a reflex-ive understanding of personal Gnostic-cognitive processes, and macro dialogue as polyphonic theoretical reason-ing, conceptual positions, scientific methods, methodological approaches in a broader sense of the dialogue of cultures, forms the basis of a research of the future teacher of music. His or her intellectual activity is characterized by systemic, interdisciplinary, reflexivity is a coherent logical structure of interconnected pedagogical and artistic ideas, concepts that create a holistic educational approach of the researcher. У статті розглядаються характеристики особистісно-пізнавальної складової культури повторного пошуку майбутніх вчителів музики як особливої ​​компетенції в нових соціокультурних та інформаційних умовах. Синкретичний характер наукових і художніх знань на рівні мікрообміну, а також рефлексивне розуміння особистісних гностико-пізнавальних процесів і макрообміну як поліфонічні теоретичні міркування, концептуальні позиції, наукові методи, методологічні підходи в ширшому сенсі діалог культур, лежить в основі дослідження майбутнього вчителя музики. Його інтелектуальна діяльність характеризується системною, міждисциплінарною рефлексивністю - це узгоджена логічна структура взаємопов'язаних педагогічних і художніх ідей, концепцій, які створюють цілісний освітній підхід дослідника. В статье рассматриваются характеристики личностно-познавательной составляющей культуры повторного поиска будущих учителей музыки как особой компетенции в новых социокультурных и информационных условиях. Синкретический характер научных и художественных знаний на уровне микрообмена, а также рефлексивное понимание личностных гностико-познавательных процессов и макрообмена как полифонические теоретические рассуждения, концептуальные позиции, научные методы, методологические подходы в более широком смысле диалог культур, лежит в основе исследования будущего учителя музыки. Его интеллектуальная деятельность характеризуется системной, междисциплинарной, рефлексивностью - это согласованная логическая структура взаимосвязанных педагогических и художественных идей, концепций, которые создают целостный образовательный подход исследователя.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    SELF-AWARENESS IN THE FORMATION OF THE FUTURE MUSIC TEACHER’S SCIENTIFIC RESEARCH CULTURE
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Tusheva, V.
    The purpose of the article is to highlight the functional characteristics of future music teacher’s self-awareness and worldview orientations as determinants of his scientific and research culture formation. Methods and methodology. The ideas of H. S. Kostyuka, S. D. Maksimenko, S. L. Rubinstein regarding the understanding of the ontology of mental phenomena, generalized by the principle of the unity of consciousness and activity, the development of professionally important qualities of the individual in the systemogenesis of activity; as well as the position of higher art education in relation to cultural, personality-oriented, systemic approaches as a methodological basis in revealing the peculiarities of the future teacher-musician’s self-awareness have acquired methodological significance for the selected issue. The scientific novelty of the article consists in illumination of the purpose of the professional worldview activity and in the context of the teacher-musician scientific research culture, the revealing of the essence of teacher-musician self-awareness, the formation of which is manifested as support for its internal consistency and self-identity, the construction of conscious research and pedagogy; self-knowledge and search for the meaning of life through self-improvement, self-understanding, self-education by means of research in the field of art education. The results. The theoretical-methodological aspects of the problem of future teachers-musicians’ scientific-research culture formation are revealed, and in particular, issues regarding their self-awareness, semantic-forming and professional worldview activities. The scientific research culture of the future teacher-musician is defined as a dynamic, integrative quality of the personality, manifested in the ability to synthesize analytical-synthetic, inductive-deductive mental activity and emotional-figurative comprehension of musical art, the embodiment of scientific, pedagogical and artistic. application of scientific knowledge in pedagogical activity as a scientific-theoretical (explanatory) and constructive-technological (transformative) function. It is noted that the teacher’s self-awareness ensures the tension of his intellect, worldview intentions, social determinism of scientific research in musical and pedagogical education. It is emphasized that a particular importance of the researcher’s semantic-forming activity is acquired by the worldview, which is characterized by spiritual and aesthetic content and orientation, which is manifested as a valuable attitude to socio-cultural, educational and pedagogical processes through the prism of personal worldview. It was concluded that the result of the formation of future teacher-musician’s scientific and research culture is formed qualitative and instrumental properties of self-awareness, which ensure its functioning. Мета статті полягає у висвітленні функціональних характеристик самосвідомості та світоглядних орієнтацій майбутнього педагога-музиканта як детермінанти формування його науково-дослідницької культури. Методи та методологія. Методологічного значення для обраної проблематики набувають ідеї Г. С. Костюка, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна щодо розуміння онтології психічних явищ, узагальнених принципом єдності свідомості та діяльності, розвитку професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості у системогенезі діяльності; а також положення вищої мистецької освіти щодо культурологічного, особистостісно орієнтованого, системного підходів як методологічного підґрунтя у розкритті особливостей самосвідомості майбутнього педагога-музиканта. Наукова новизна статті полягає у висвітленні мети професійно-світоглядної діяльності та в контексті науково-дослідницької культури педагога-музиканта розкриття сутності самосвідомості педагога-музиканта, сформованість якої виявляється як підтримка її внутрішньої узгодженості і самототожності, вибудовування свідомої дослідницької і педагогічної поведінки на знаннєвому підґрунті; пізнання себе та пошук сенсу життя через самовдосконалення, самоосмислення, самотворення засобами дослідницького пошуку в галузі мистецької освіти. Результати. Розкрито теоретико-методологічні аспекти проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх педагогів-музикантів, зокрема питання щодо їх самосвідомості, смислоутворюючої і професійно-світоглядної діяльності. Визначено науково-дослідницьку культури майбутнього педагога-музиканта як динамічну, інтегративну якість особистості, що виявляється у здатності до синтезування аналітико-синтетичної, індуктивно-дедуктивної мисленнєвої діяльності і емоційно-образного осягнення музичного мистецтва, втілення наукового, педагогічного і художнього ідеалу у дослідницький пошук, застосування наукових знань у педагогічній діяльності в якості науково-теоретичної (пояснювальної) та конструктивно-технологічної (перетворювальної) функції. Зазначається, що самосвідомість педагога забезпечує напругу його інтелекту, світоглядних інтенцій, соціальну детермінованість науково-дослідницького пошуку у музично-педагогічній освіті. Підкреслюється, що особливе значення у смислоутворюючій діяльності дослідника набуває світогляд, який характеризується духовно-естетичною наповненістю і спрямованістю, виявляється як ціннісне ставлення до соціокультурних, освітньо-педагогічних процесів крізь призму особистісного світорозуміння. Зроблено висновок, що результатом формування науково-дослідницької культури майбутнього педагога-музиканта стають сформовані якісні та інструментальні властивості самосвідомості, які забезпечують її функціонування.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The phenomenon of a future teacher’s scientific-research culture under the new socio-cultural conditions
    (Universidad de Granada, 2021) Tusheva, V.
    The article reveals the essence of a future teacher’s scientific-research culture on the basis of polyparadigmal approach. It enabled to outline the features of functioning and development of this personal phenomenon in a multidimensional socio-cultural scientific and educational environment cohesively and systematically basing it on multidisciplinary strategies. It is concluded that the formation of a future teacher’s scientific-research culture will ensure rapid reaction to the conditions and requirements of pedagogical science, the high level of “metaknowledge” and “metaskills”, the achievement of which takes place in the process of mastering various scientific methods, the rapid adaptation under the conditions of frequent changes in scientific paradigms, finding fundamentally new ways of solving scientific problems. This can be achieved owing to mastering professional personal qualities (theoretical thinking, scientific style of thinking, methodological consciousness, self-awareness) and technological mechanism of scientific-research activity on the integrative basis. У статті розкривається сутність науково-дослідницької культури майбутнього вчителя на основі поліпарадигмального підходу. Це дозволило окреслити особливості функціонування та розвитку цього феномену в багатовимірному соціокультурному науково-освітньому середовищі, систематично спираючись на мультидисциплінарні стратегії. Зроблено висновок, що формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя забезпечить швидке реагування на умови та вимоги педагогічної науки, високий рівень «метазнань» і «метаумінь», досягнення яких відбувається в процесі оволодіння різноманітними науковими методами, оперативну адаптацію в умовах частої зміни наукових парадигм, знаходження принципово нових шляхів вирішення наукових проблем. Цього можна досягти завдяки оволодінню професійними якостями особистості (теоретичне мислення, науковий стиль мислення, методологічна свідомість, самосвідомість) і технологічним механізмом науково-дослідної діяльності на інтеграційній основі.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    THE SUBSTANTIATION OF THE ESSENCE OF A FUTURE TEACHER’S PROFESSIONAL CULTURE AS A PERSONAL PHENOMENON FROM THE STANDPOINT OF THE CULTUROLOGICAL APPROACH
    (PalArch Foundation, 2020) Tusheva, V.; Guba, A.; Kalina, K.; Temchenko, O.
    The article covers various definitions of the concept of “culture”, which expand and fill the concept of “a teacher’s professional culture” with a new meaning and content. The specified personal phenomenon is viewed on the basis of the culturological approach and it manifests itself in the permanent process of professional and personal development and self-development, identifying humanistic orientation, self-actualization, and, in this regard, the ability to carry out purposeful activities, find the new meanings of the professional life, professional “self”, professional functions, find the ways of one’s “essential forces” realization. The definition of the problem field allowed us to identify the tasks of the possible directions of the formative process in relation to a future teacher’s professional culture. The task should be focused around future teachers’ culturological and worldview preparation. У статті висвітлюються різні визначення поняття «культура», які розширюють і наповнюють поняття «професійна культура вчителя» новим змістом і змістом. Зазначене особистісне явище розглядається на основі культурологічного підходу, і воно проявляється у постійному процесі професійного та особистісного розвитку та саморозвитку, виявлення гуманістичної орієнтації, самоактуалізації та, у зв'язку з цим, здатності здійснювати цілеспрямованої діяльності, знайти нові сенси професійного життя, професійне «я», професійні функції, знайти шляхи реалізації своїх «істотних сил». Визначення проблемного поля дозволило нам визначити завдання можливих напрямків формуючого процесу стосовно професійної культури майбутнього вчителя. Завдання має бути зосереджене навколо культурологічної та світоглядної підготовки майбутніх учителів. В статье освещаются различные определения понятия «культура», которые расширяют и наполняют понятие «профессиональная культура учителя» новым содержанием и смыслом. Указанное личностное явление рассматривается на основе культурологического подхода, и оно проявляется в постоянном процессе профессионального и личностного развития и саморазвития, выявление гуманистической ориентации, самоактуализации и, в связи с этим, способности осуществлять целенаправленной деятельности, найти новые смыслы профессиональной жизни, профессиональное «я », профессиональные функции, найти пути реализации своих« существенных сил ». Определение проблемного поля позволило нам определить задачи возможных направлений формирующего процесса по профессиональной культуры будущего учителя. Задача должна быть сосредоточена вокруг культурологической и мировоззренческой подготовки будущих учителей.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The substantiation of the essence of a future teacher’s professional culture as a personal phenomenon from the standpoint of the culturological approach
    (Journal for Educators, Teachers and Trainers JETT, 2021) Tusheva, V.
    The article covers various definitions of the concept of “culture”, which expand and fill the concept of “a teacher’s professional culture” with a new meaning and content. The specified personal phenomenon is viewed on the basis of the culturological approach and it manifests itself in the permanent process of professional and personal development and self-development, identifying humanistic orientation, self-actualization, and, in this regard, the ability to carry out purposeful activities, find the new meanings of the professional life, professional “self”, professional functions, find the ways of one’s “essential forces” realization. The definition of the problem field allowed us to identify the tasks of the possible directions of the formative process in relation to a future teacher’s professional culture. The task should be focused around future teachers’ culturological and worldview preparation. У статті висвітлюються різноманітні визначення поняття «культура», які розширюють та наповнюють новим змістом і змістом поняття «професійна культура вчителя». Зазначений особистісний феномен розглядається на основі культурологічного підходу і виявляється в перманентному процесі професійно-особистісного розвитку та саморозвитку, виявленні гуманістичної спрямованості, самоактуалізації і, у зв’язку з цим, здатності до здійснення. цілеспрямована діяльність, знаходити нові смисли професійного життя, професійного «Я», професійних функцій, знаходити шляхи реалізації своїх «істотних сил». Визначення проблемного поля дозволило визначити завдання можливих напрямків формування процесу щодо професійної культури майбутнього вчителя. Завдання має бути зосереджено на культурологічній та світоглядній підготовці майбутніх учителів. В статье рассматриваются различные определения понятия «культура», которые расширяют и наполняют понятие «профессиональная культура педагога» новым смыслом и содержанием. Указанный личностный феномен рассматривается на основе культурологического подхода и проявляется в постоянном процессе профессионального и личностного развития и саморазвития, выявляя гуманистическую направленность, самоактуализацию и, в связи с этим, способность осуществлять целенаправленной деятельности, найти новые смыслы профессиональной жизни, профессионального «я», профессиональных функций, найти пути реализации своих «сущностных сил». Определение проблемного поля позволило обозначить задачи возможных направлений формообразующего процесса применительно к профессиональной культуре будущего учителя. Задача должна быть ориентирована на культурологическую и мировоззренческую подготовку будущих учителей.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The substantiation of the model оf future teachers’ scientific аnd research culture formation under the conditions оf higher pedagogical school
    (Taylor & Francis, 2018) Tusheva, V.
    The article substantiates the topicality of the problem of formation of future teachers’ scientific-research culture in the process of professional training, the necessity for creating an appropriate pedagogical strategy under the conditions of higher education fundamentalization and universalization. The aim is to reveal and substantiate the conceptual, content and technological aspects of the model being developed. Taking into account the modern tendencies of higher pedagogical school (globalization, humanization, continuity, intensification, integration, coherence, cognitive polymodality), a model of a pedagogical system is developed. The model is based on the polyparadigmal approach, includes invariant and variant educational strategies. Cultural, scientific and educational environment is built within the model as an integrated unity.The content of professional training, the originality of which is the synergetic unity of fundamental, culturological, general scientific, methodological and ideological directions that will ensure the harmonious formation of a teacherresearcher’s individual and personal potential is determined. У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування науково-дослідної культури майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки, необхідність створення відповідної педагогічної стратегії в умовах фундаменталізація та універсалізація вищої освіти. Мета - розкрити та обґрунтувати концептуальні, змістові та технологічні аспекти модельного буття наукової діяльності майбутніх учителів. Враховуючи сучасні тенденції вищої педагогічної школи (глобалізація, гуманізація, наступність, інтенсифікація, інтеграція, узгодженість, когнітивна полімодальність) розробляється модель педагогічної системи. Модель засновано на поліпарадигмальному підході, включає інваріантні та варіантні навчальні стратегії. Культурне, наукове та освітнє середовище будується в рамках моделі як інтегрована єдність. Зміст професійного навчання, єдність фундаментальних, культурологічних, загальнонаукових, методологічних та ідеологічні напрямки мають забезпечити гармонійне формування вчителів-дослідників. В статье обосновывается актуальность проблемы образования научно-исследовательской культуры будущих учителей в процессе профессиональной подготовки,необходимость создания соответствующей педагогической стратегии в условиях фундаментализации и универсализации высшего образования. Цель исследования - выявить и обосновать концептуальные, содержательные и технологические аспекты модели формирования научной и исследовательской культуры будущих учителей. С учетом современных тенденций высшей педагогической школы (глобализация, гуманизация, преемственность, интенсификация, интеграция, согласованность, когнитивная полимодальность), разработана модель педагогической системы. Модель основана на полипарадигмальном подходе, включает инвариантные и вариантные образовательные стратегии. Культурная, научная и образовательная среда строится в рамках модели как целостное единство. Содержание профессиональной подготовки, оригинальность которой составляет синергетическое единство фундаментального, культурологического, общенаучного, методологического и идеологические направлений, которые обеспечат гармоничное формирование индивидуального личностного потенциала учителя-исследователя.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The substantiation оf technological phenomenon in the context оf future teacher’s scientific аnd research culture
    (American Educational Research Association, 2018-12) Tusheva, V.
    Abstract: The article substantiates the topicality of the problem of formation of future teachers’ scientific-research culture in the process of professional training, the necessity for creating an appropriate pedagogical strategy under the conditions of higher education fundamentalization and universalization. The aim is to reveal and substantiate the conceptual, content and technological aspects of the model being developed. Taking into account the modern tendencies of higher pedagogical school (globalization, humanization, continuity, intensification, integration, coherence, cognitive polymodality), a model of a pedagogical system is developed. The model is based on the polyparadigmal approach, includes invariant and variant educational strategies. Cultural, scientific and educational environment is built within the model as an integrated unity.The content of professional training, the originality of which is the synergetic unity of fundamental, culturological, general scientific, methodological and ideological directions that will ensure the harmonious formation of a teacherresearcher’s individual and personal potential is determined. У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування науково-дослідної культури майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки, необхідність створення відповідної педагогічної стратегії в умовах фундаменталізації та універсалізації вищої освіти. Мета - розкрити та обґрунтувати концептуальні, змістові та технологічні аспекти модельного буття наукової діяльності майбутніх учителів. Враховуючи сучасні тенденції вищої педагогічної школи (глобалізація, гуманізація, наступність, інтенсифікація, інтеграція, узгодженість, когнітивна полімодальність) розробляється модель педагогічної системи. Модель засновано на поліпарадигмальному підході, включає інваріантні та варіантні навчальні стратегії. Культурне, наукове та освітнє середовище будується в рамках моделі як інтегрована єдність. Зміст професійного навчання, єдність фундаментальних, культурологічних, загальнонаукових, методологічних та ідеологічні напрямки мають забезпечити гармонійне формування вчителів-дослідників. В статье обосновывается актуальность проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей в процессе профессиональной подготовки, необходимость создания соответствующей педагогической стратегии в условиях фундаментализации и универсализации высшего образования. Цель исследования – выявить и обосновать концептуальные, содержательные и технологические аспекты модели формирования научной и исследовательской культуры будущих учителей. С учетом современных тенденций высшей педагогической школы (глобализация, гуманизация, преемственность, интенсификация, интеграция, согласованность, когнитивная полимодальность), разработана модель педагогической системы. Модель основана на полипарадигмальном подходе, включает инвариантные и вариантные образовательные стратегии. Культурная, научная и образовательная среда строится в рамках модели как целостное единство. Содержание профессиональной подготовки, оригинальность которой составляет синергетическое единство фундаментального, культурологического, общенаучного, методологического и идеологические направлений, которые обеспечат гармоничное формирование индивидуального личностного потенциала учителя-исследователя.