DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Ionova, O."

Перегляд за Автор "Ionova, O."

Зараз показано 1 - 14 з 14

BRINGING THE IDEAS OF STEINER EDUCATION INTO FUTURE TEACHER’S TRAINING FOR WORK IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL
(OKTANT PRINT s.r.o., 2020-02) Zolotukhina, S.; Ionova, O.; Luparenko, S.
The relevance of the study is caused by pedagogical expediency and insufficient development of the problem of attracting the ideas and experience of Steiner education (Waldorf education) for training motivated teacher of the New Ukrainian school. The aim of the article is to clarify the possibilities of implementation of Waldorf ideas and experience in the process of future teacher’s training for work in the New Ukrainian school. The scientific novelty is that the authors’ special courses “The Fundamentals of Waldorf Education” and “Anthroposophical Adult Education” have been first developed and introduced into the process of future teachers’ training. The authors have proved the effectiveness of using Waldorf ideas and experience for development of motivated teacher for work in the New Ukrainian school. A complex of general-scientific methods has been used for the research. These methods are theoretical (study, analysis, systematization, generalization of scientific sources, induction and deduction, interpretation, simulation; comparative analysis) and empirical (pedagogical observation, oral and written survey, analysis of results of students’ activities, expert assessment). In order to bring the ideas of Steiner education into teachers’ training for work in the conditions of implementation of the Concept of the New Ukrainian School, the authors have developed the special courses “The Fundamentals of Waldorf Education” (for bachelor’s degree) and “Anthroposophical Adult Education” (for master’s degree) as elective disciplines. The special courses have been introduced into the educational process of the Department of Primary Education in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The learning process has occurred in seven steps, namely: observation or perception, formation of attitude to the object of observation, processing and mastering, individualization, doing exercises as a process of support, development of new abilities, creativity. The effectiveness of using Waldorf ideas and experience for future teacher’s professional training for work in the New Ukrainian school has been proved. The vast majority of students have shown an awareness of responsibility for their future professional activity, interest and desire for their professional and personal development. The prospects for further research have been outlined. They are the analysis of using the gained anthroposophical Waldorf knowledge and experience by university graduates in their professional-pedagogical activities and taking into account the peculiarities of work with students of different departments. Актуальність дослідження зумовлена педагогічною доцільністю та недостатньою розробкою проблеми залучення ідей та досвіду освіти Штайнера (Вальдорфська освіта) для підготовки мотивованого вчителя Нової української школи. Метою статті є з’ясування можливостей реалізації вальдорфських ідей та досвіду в процесі підготовки майбутнього вчителя до роботи в Новій українській школі. Наукова новизна полягає в тому, що спеціальні курси авторів «Основи вальдорфської освіти» та «Антропософська освіта дорослих» були вперше розроблені та впроваджені в процес підготовки майбутніх учителів. Автори довели ефективність використання вальдорфських ідей та досвіду для розвитку мотивованого вчителя для роботи в Новій українській школі. Для дослідження використано комплекс загальнонаукових методів. Ці методи є теоретичними (вивчення, аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел, індукція та дедукція, інтерпретація, моделювання; порівняльний аналіз) та емпіричними (педагогічне спостереження, усне та письмове опитування, аналіз результатів діяльності студентів, експертна оцінка). З метою впровадження ідей освіти Штайнера в підготовку вчителів для роботи в умовах реалізації Концепції нової української школи автори розробили спеціальні курси «Основи вальдорфської освіти» (для бакалавра) та «Антропософська освіта дорослих» (для магістра) як факультативні дисципліни. Спецкурси впроваджені в навчальний процес факультету початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Процес навчання відбувався у сім етапів, а саме: спостереження чи сприйняття, формування ставлення до об’єкта спостереження, обробка та засвоєння, індивідуалізація, виконання вправ, як процес підтримки, розвиток нових здібностей, креативність. Доведено ефективність використання вальдорфських ідей та досвіду для професійної підготовки майбутнього вчителя для роботи в Новій українській школі. Переважна більшість студентів виявила усвідомлення відповідальності за свою майбутню професійну діяльність, зацікавленість та прагнення до свого професійного та особистісного розвитку. Окреслено перспективи подальших досліджень. Вони являють собою аналіз використання отриманих антропософських вальдорфських знань та досвіду випускниками університетів у їх професійно-педагогічній діяльності та врахування особливостей роботи зі студентами різних факультетів. Актуальность исследования обусловлена педагогической целесообразностью и недостаточной разработкой проблемы привлечения идей и опыта образования Штайнера (Вальдорфское образование) для подготовки мотивированного учителя Новой украинской школы. Целью статьи является выяснение возможностей реализации вальдорфских идей и опыта в процессе подготовки будущего учителя к работе в Новой украинской школе. Научная новизна заключается в том, что специальные курсы авторов «Основы вальдорфского образования» и «Антропософское образование взрослых» были впервые разработаны и внедрены в процесс подготовки будущих учителей. Авторы доказали эффективность использования вальдорфских идей и опыта для развития мотивированного учителя для работы в Новой украинской школе. Для исследования использован комплекс общенаучных методов. Эти методы являются теоретическими (изучение, анализ, систематизация, обобщение научных источников, индукция и дедукция, интерпретация, моделирование; сравнительный анализ) и эмпирическими (педагогическое наблюдение, устный и письменный опрос, анализ результатов деятельности студентов, экспертная оценка). С целью внедрения идей образования Штайнера в подготовку учителей для работы в условиях реализации Концепции новой украинской школы авторы разработали специальные курсы «Основы вальдорфского образования» (для бакалавра) и «Антропософское образование взрослых» (для магистра) как факультативные дисциплины. Спецкурсы внедрены в учебный процесс факультета начального обучения Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды. Процесс обучения проходил в семь этапов, а именно: наблюдение или восприятие, формирование отношения к объекту наблюдения, обработка и усвоения, индивидуализация, выполнение упражнений, как процесс поддержки, развитие новых способностей, креативность. Доказана эффективность использования вальдорфских идей и опыта для профессиональной подготовки будущего учителя для работы в Новой украинской школе. Подавляющее большинство студентов обнаружила осознание ответственности за свою будущую профессиональную деятельность, заинтересованность и стремление к своему профессиональному и личностному развитию. Определены перспективы дальнейших исследований. Они представляют собой анализ использования полученных антропософских Вальдорфских знаний и опыта выпускниками университетов в их профессионально-педагогической деятельности и учета особенностей работы со студентами разных факультетов.
Childcare and Educational Activities of Religious and Public Organizations in Western Ukraine in 1900-1930
(Asian Exercise and Sport Science Journal, 2020) Dychkivska, I.; Ionova, O.; Druhanova, O.; Luparenko, S.
The article presents the study of childcare and educational activities of religious and public organizations which existed in Western Ukraine in 1900-1930. These organizations were Maris Squads, Catholic Action, Ukrainian Catholic Union, Prosvita, Shevchenko Literary Society, M. Kachkovskiy Society, Russian Pedagogical Society, P. Mogila Society of scientific presentation, Society of Galician Greek Catholic priests (Russian protection, Ukrainian Regional Society of Children’s Protection and Youth’s Tutelage, Russian Conversation, Citizens’ reading room, Fedkovich Russian National House, Russian School, O. Dukhnovich Society. They were aimed at child's harmonic development and children's protection and social secure. The religious and public organizations established such children's institutions as preschool establishments (children’s ward, nursery schools, Frebel gorodets), tutelary-educational establishments (orphanages, shelters, vacation houses, special establishments for blind, deaf and dumb, mentally disabled and abandoned children, American kitchens for homeless children, consultations for mothers), school establishments (state and private gymnasiums, schools). The directions of childcare and educational activities implemented by religious and public organizations have been characterized. They are organization of preschool education and expansion of a network of preschools and schools; care for sick, poor and destitute children and orphans; financing of primary and secondary schools. These organizations promoted the development of Ukrainian culture and renewal of activity of national schools. У статті представлено дослідження догляду за дітьми та освітньої діяльності релігійних та громадських організацій, що існували в Західній Україні в 1900-1930 рр. Цими організаціями були загони Маріса, Католицька акція, Українська католицька спілка, Просвіта, Літературне товариство Шевченка, Товариство М. Качковського, Російське педагогічне товариство, Товариство наукових презентацій П. Могили, Товариство галицьких греко-католицьких священиків Опіка дітей та молоді, російська бесіда, читальня громадян, Російський національний дім Федьковича, Російська школа, Товариство О. Духновича. Вони були спрямовані на гармонійний розвиток дитини та захист дітей та соціальне забезпечення. Релігійні та громадські організації створили такі дитячі установи як дошкільні заклади (дитячий відділ, ясла-садок, городок Фребеля), виховні заклади (дитячі будинки, притулки, будинки відпочинку, спеціальні заклади для сліпих, глухих і німих, розумових інвалідів та покинутих дітей, американські кухні для бездомних дітей, консультації для матерів), шкільні заклади (державні та приватні гімназії, школи). Охарактеризовано напрямки догляду за дітьми та освітньої діяльності, які здійснюють релігійні та громадські організації. Вони - організація дошкільної освіти та розширення мережі дошкільних закладів та шкіл; догляд за хворими, бідними та знедоленими дітьми та сиротами; фінансування початкових та середніх шкіл. Ці організації сприяли розвитку української культури та поновленню діяльності національних шкіл. В статье представлено исследование ухода за детьми и образовательной деятельности религиозных и общественных организаций, существовавших в Западной Украине в 1900-1930 гг. Этими организациями были отряды Мариса, Католическая акция, Украинский католический союз, Просвита, Литературное общество Шевченко, Общество М. Качковского, российское педагогическое общество, Общество научных презентаций П. Могилы, Общество галицких греко-католических священников Опека детей и молодежи, российская беседа, читальня граждан, Российский национальный дом Юрия, Русская школа, Общество А. Духновича. Они были направлены на гармоничное развитие ребенка и защите детей и социальное обеспечение. Религиозные и общественные организации создали такие детские учреждения как дошкольные учреждения (детский сад, ясли-сад, городок Фребеля), воспитательные учреждения (детские дома, приюты, дома отдыха, специальные заведения для слепых, глухих и немых, умственно инвалидов и брошенных детей, американские кухни для бездомных детей, консультации для матерей), школьные учреждения (государственные и частные гимназии, школы). Охарактеризованы направления ухода за детьми и образовательной деятельности, осуществляющих религиозные и общественные организации. Они - организация дошкольного образования и расширение сети дошкольных учреждений и школ; уход за больными, бедными и обездоленными детьми и сиротами; финансирование начальных и средних школ. Эти организации способствовали развитию украинской культуры и возобновлению деятельности национальных школ.
Children’s Health Maintenance Activities of the State and the Public Organizations in Ukraine at the Beginning of the 20th Century
(Asian Exercise and Sport Science Journal, 2020) Ionova, O.; Luparenko, S.; Zolotukhina, S.; Zelenska, L.; Sira, I.; Kabanska, O.; Kutsenko, T.
The problem of development of healthy people requires analyzing and taking into consideration the theory and practice of health maintenance activities, implemented in various countries in different historical time. The article reveals children’s health maintenance activities implemented by the Ukrainian state and the public organization during 1900-1917. Based on the archive materials, legislative documents of the studied period, scientific sources of university libraries, information of periodicals and original works of the scientists, memoirs and autobiographical literature, the authors have determined the reasons for children’s poor health, named public organizations which were involved in medical and educational activities and specified the directions of their health maintenance activities. The reasons for children’s poor health were weaknesses in organization of educational process at school, difficult living conditions in families, children’s particular tendency to infectious diseases. The public organizations which provided health maintenance activities were societies of spread of literacy among people, Frebel societies, poor students’ assistance societies, societies of care for homeless young orphans, physical education societies, the Society for the Promotion of Primary Education, the Ukrainian Society of School Education and charitable societies. The directions of health maintenance activities were providing hospital care for children, arrangement of children’s institutions with educational materials and providing them with rationally-constructed furniture, carrying out children’s medical examinations, inspections of classrooms, arrangement of school first-aid kits, conducting talks about health maintenance activities by teachers and doctors, organization of special classes at schools and shelters for shelters for children of refugees during holidays, creation of children’s summer colonies. The results and difficulties which the state and public organizations faced with have been revealed. Проблема розвитку здорових людей вимагає аналізу та врахування теорії та практики діяльності з охорони здоров'я, що впроваджуються в різних країнах у різний історичний час. У статті розкриваються заходи з охорони здоров’я дітей, що проводились Українською державою та громадською організацією протягом 1900-1917 років. На основі архівних матеріалів, законодавчих документів досліджуваного періоду, наукових джерел університетських бібліотек, інформації періодичних видань та оригінальних праць учених, спогадів та автобіографічної літератури автори визначили причини погіршення самопочуття дітей, назвавши громадські організації, які залучалися до медичної та освітньої діяльності та вказували напрямки їх діяльності з охорони здоров'я. Причинами поганого самопочуття дітей були слабкі місця в організації навчального процесу в школі, важкі умови життя в сім'ях, особлива схильність дітей до інфекційних захворювань. Громадськими організаціями, що проводили заходи з охорони здоров’я, були товариства поширення грамотності серед людей, товариства Фребеля, товариства допомоги бідним студентам, товариства піклування про безпритульних молодих сиріт, товариства фізичної культури, Товариство сприяння початковій освіті, Українське товариство шкільної освіти та благодійних товариств. Напрямами діяльності з охорони здоров’я були надання лікарняної допомоги дітям, облаштування дитячих закладів навчальними матеріалами та забезпечення їх раціонально побудованими меблями, проведення медичних оглядів дітей, огляди навчальних кабінетів, облаштування шкільних аптечок, проведення бесід про діяльність з охорони здоров’я вчителями та лікарями, організація спеціальних класів у школах та притулках для дітей біженців під час канікул, створення дитячих літніх колоній. Виявлено результати та труднощі, з якими стикалися держава та громадські організації. Проблема развития здоровых людей требует анализа и учета теории и практики деятельности по охране здоровья, которые внедряются в разных странах в разное историческое время. В статье раскрываются меры по охране здоровья детей, которые проводились Украинским государством и общественной организацией в течение 1900-1917 годов. На основе архивных материалов, законодательных документов исследуемого периода, научных источников университетских библиотек, информации периодических изданий и оригинальных работ ученых, воспоминаний и автобиографической литературы авторы определили причины ухудшения самочувствия детей, назвав общественные организации, которые привлекались к медицинской и образовательной деятельности и указывали направления их деятельности по охране здоровья. Причинами плохого самочувствия детей были слабые места в организации учебного процесса в школе, тяжелые условия жизни в семьях, особая склонность детей к инфекционным заболеваниям. Общественными организациями, проводились мероприятия по охране здоровья, были общества распространения грамотности среди людей, общества Фребеля, общества помощи бедным студентам, общества попечения о беспризорных молодых сиротах, общества физической культуры, Общество содействия начальному образованию, Украинское общество школьного образования и благотворительных обществ. Направлениями деятельности по охране здоровья были предоставления больничной помощи детям, обустройство детских учреждений учебными материалами и обеспечения их рационально построенной мебелью, проведение медицинских осмотров детей, обзоры учебных кабинетов, обустройство школьных аптечек, проведение бесед о деятельности по охране здоровья учителями и врачами, организация специальных классов в школах и приютах для приютов для детей беженцев во время каникул, создания детских летних колоний. Выявлено результаты и трудности, с которыми сталкивались государство и общественные организации.
Educational Studios : Theory and Practice
(Premier Publishing s.r.o., Vienna-Prague, 2018-04-25) Karaman, O.; Yurkiv, Ya.; Davydova, Zh.; Ionova, O.; Trubavina, I.; Kabus, N.; Chernovol-Tkachenko, R.; Rogova, T.; Romanyshyna, L.; Romanyshyna, O.; Kalashnyk, L.; Naumenko, S.; Wu, Ya.; Luparenko, S.; Tverdokhlib, T.; Panasenko, E.; Sapozhnikov, S.; Pisotskaya, M.; Zhelanova, V.; Linnik, O.; Agarkova, N.; Zolotukhina, S.; Zelenska, L.; Kin, O.; Sobchenko, T.; Smolyanyuk, N.; Roman, N.; Zhukov, V.; Vasylieva, S.; Marmaza, O.; Tsapko, A.; Rybalko, L.; Jose da Costa, G.; Dovzhenko, T.; Nebytova, I.; Tverdokhlib, G.; Podcherniaieva, N.; Kurinnoi, Ia.; Zelenskyi, R.; Sliusarenko, O.; Zelenskyi, B.; Kabatska, O.; Gurina, V.; Gorbacheva, I.; Popova, O.; Kabanska, O.; Popov, V.; Tkachovа, N.; Tkachov, A.; Zahrebelnyi, O.; Naboka, O.; Sharapova, O.; Brigak, N.; Krischuk, B.; Deynychenko, G.; Deinychenko, V.; Deynichenko, T.; Havrilova, L.; Voronova, N.; Kirychenko, S.; Lebedieva, K.; Kalashnyk, N.; Levchenko, Y.; Rakhlis, V.; Chornovol-Tkachenko, R.; Martyniuk, A.; Trubavina, I.; Kaplun, S.; Kutsenko, T.; Lazariev, M.; Lazarieva, O.; Lazarieva, K.; Mainaiev, F.; Rybalko, L.; Bilous, T. L.
The monograph is dedicated to scientifi c achievements of Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. It contains works on modern transformations of education in Ukraine in methodological, theoretical, methodic and technological aspects. The monograph reveals new scientifi c approaches in theory of pedagogy, since they have been implemented, experimentally verifi ed and approved in educational practice. New terms and concepts are defi ned in the monograph, and it reveals the pedagogical conditions for improving the quality of education and upbringing, for they have been identifi ed and tested in experimental work. Socialpedagogical, historical and managerial aspects of improving the realization of the human right to education are outlined. Монографія присвячена науковим досягненням кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. У ній представлені роботи за сучасними перетвореннями освіти в Україні в методологічних, теоретичних, методичних і технологічних аспектах. Монографія розкриває нові наукові підходи в теорії педагогіки, оскільки вони реалізовані, експериментально підтверджені і затверджені в навчальній практиці. У монографії визначені нові терміни і поняття, що розкривають педагогічні умови для підвищення якості освіти і виховання, оскільки вони були ідентифіковані і випробувані в експериментальній роботі. Викладено соціально-педагогічні, історичні та управлінські аспекти вдосконалення реалізації права людини на освіту. Монография посвящена научным достижениям кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. В ней представлены работы по современным преобразованиям образования в Украине в методологических, теоретических, методических и технологических аспектах. Монография раскрывает новые научные подходы в теории педагогики, поскольку они реализованы, экспериментально подтверждены и утверждены в учебной практике. В монографии определены новые термины и понятия, раскрывающие педагогические условия для повышения качества образования и воспитания, поскольку они были идентифицированы и испытаны в экспериментальной работе. Изложены социально-педагогические, исторические и управленческие аспекты совершенствования реализации права человека на образование.
GENERAL CULTURAL TRAINING OF BACHELORS OF AN ART DIRECTION IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF THE PEOPLE’S REPUBLIC OF CHINA AND UKRAINE
(2021-05) Ionova, O.; Tsyn, Shen; Pei, Chzhyiun
The article clarifies the concept of “general cultural training”. On the basis of the comparative analysis the common and distinctive features of the general cultural component of the maintenance of professional training of bachelors' of higher educational institutions of an art direction of the People’s Republic of China and Ukraine are defined. There are similarities in the curricula of Chinese and Ukrainian students, which provide a fairly in-depth study of foreign languages, mostly English, students also thoroughly master the basics of pedagogy and psychology. У статті уточнюється поняття «загальнокультурна підготовка». На основі порівняльного аналізу визначено спільні та відмінні риси загальнокультурної складової змісту професійної підготовки бакалаврів вищих навчальних закладів мистецького напряму Китайської Народної Республіки та України. Є схожість у навчальних програмах китайських та українських студентів, які передбачають досить поглиблене вивчення іноземних мов, переважно англійської, студенти також ґрунтовно оволодівають основами педагогіки та психології. В статье уточнено понятие «общекультурная подготовка». На основе сравнительного анализа определены общие и отличительные черты общекультурной составляющей содержания профессиональной подготовки бакалавров ВУЗов художественного направления Китая и Украины. Установлено сходство в учебных планах подготовки китайских и украинских студентов, которыми предусмотрено достаточно углубленное изучение иностранных языков, в основном английского, также студенты достаточно основательно осваивают азы педагогики, психологии.
Health Maintenance Activity of Heads of Educational Establishments: the Technology of Improving
(Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, India, 2018-11) Ionova, O.; Luparenko, S.; Gres, O.; Partola, V.; Dovzhenko, T.
The article focuses on the technology of improving the efficiency of health maintenance activity of heads of comprehensive educational establishments. This technology was substantiated and verified by the authors. The technology included the following stages: orientational stage (development of heads’ orientation to implementation of health maintenance activity), cognitive stage (strengthening of heads’ epistemological potential) and activity-result stage (improvement of skills and practical actions on planning, providing, motivating and monitoring of schoolchildren’s health maintenance). The article reveals the criteria and indicators of efficiency of health maintenance activity of heads of comprehensive educational establishments. The criteria are motivational-value, cognitive, procedural-reflexive. The indicators are positive attitude to the problems of health maintenance, persistent interest in development of health maintenance activity, fullness of knowledge about human health and the ways to maintain it in the process of education, formation of analytical-designing, organizational-coordination, mobilization-regulating and evaluative-reflexive skills. The results of the experimental work were proved the efficiency of the technology; there has been increase in number of pedagogues who had positive attitude to the problems of health maintenance, general knowledge about human health and developed skills that are necessary for implementation of health maintenance activity. Стаття присвячена технології підвищення ефективності здоров’язберігаючої діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Ця технологія була обґрунтована та підтверджена авторами. Технологія включала наступні етапи: орієнтаційний етап (розвиток спрямованості керівників на реалізацію здоров’язберігаючої діяльності), пізнавальний етап (зміцнення гносеологічного потенціалу керівників) та стадія результатів діяльності (удосконалення навичок та практичних дій щодо планування, забезпечення, мотивації та моніторингу здоров’язбереження школярів). Розкрито критерії та показники ефективності здоров’язберігаючої діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Критерії – мотиваційно-ціннісні, когнітивні, процедурно-рефлекторні. Показники – позитивне ставлення до проблем здоров’язбереження, постійний інтерес до розвитку діяльності в галузі здоров’язбереження, повнота знань про здоров’я людини та способи його підтримки в процесі навчання, формування аналітичного проектування, організаційна координація, мобілізаційно-регулюючі та оціночно-рефлексивні навички. Результати експериментальної роботи підтвердили ефективність технології; спостерігається збільшення кількості педагогів, які мали позитивне ставлення до проблем здоров’язбереження, загальні знання про здоров’я людини та розвинені навички, необхідні для здійснення здоров’язберігаючої діяльності. В статье основное внимание уделяется технологии повышения эффективности здоровьесберегающей деятельности руководителей общеобразовательных учреждений. Эта технология была обоснованна и подтверждена авторами. Эта технология включала в себя следующие этапы: ориентационный этап (развитие ориентации руководителей на осуществление здоровьесберегающей деятельности), когнитивный этап (усиление гносеологического потенциала руководителей) и этап результатов действия (улучшение навыков и практических действий по планированию, мотивации и мониторинга состояния здоровья школьников). В статье раскрываются критерии и показатели эффективности здоровьесберегающей деятельности руководителей общеобразовательных учреждений. Критерии – мотивационно-ценностные, когнитивные, процедурно-рефлексивные. Показатели – позитивное отношение к проблемам здоровьесбережения, постоянный интерес к развитию здоровьесберегающей деятельности, полнота знаний о здоровье человека и пути его поддержания в процессе образования, формирование аналитического проектирования, организационная координация, мобилизационно-регулирующие и оценочно-рефлексивные навыки. В результате экспериментальной работы была доказана эффективность технологии; наблюдается рост числа педагогов, которые позитивно относятся к проблемам здоровьесбережения, общих знаний о здоровье человека и разработанных навыков, необходимых для осуществления здоровьесберегающей деятельности.
Health Maintenance of Person: Experience of Waldorf School
(Eurasian Exercise and Sport Science Association (EESA), 2019-10-16) Ionova, O.; Dovzhenko, T.; Luparenko, S.; Chornovol-Tkachenko, R.; Maslova, N.; Shyshenko, V.; Kokhan, L.
The problem of formation of healthy young generation requires analysis of theory and practice of schools which aim at children’s health maintenance. The article is dedicated to generalization of world and Ukrainian experience of activity of Waldorf schools that practically solve the problem of ensuring healthy spiritual-mental-physical development of person. For conducting the research, the theoretical methods (analysis, synthesis, systematization, generalization) and empirical methods (observation, assessment, methods of psychological-pedagogical diagnostics) have been used. The results of the study have shown that pupils’ health maintenance is carried out due to using health potential of pedagogical means. In pupils have better indicators of physical and mental health. Waldorf school pupils have well-developed qualities of perception of information, mathematical and other abilities. Waldorf school has positive influence on development of such qualities as individual initiative, creativity, independence of decisions, ability to work with people and social mobility. There are almost no unemployed people and people with asocial behaviour among Waldorf school graduates; they work in social sphere, education, medicine etc. So, solving the problem of pupils’ health maintenance requires comprehension and creative use of comparison with pupils of traditional schools, Waldorf school Waldorf school theory and experience in pupils’ health support. Then, a sentence must be mentioned regarding the implications of the study. Проблема формування здорового молодого покоління потребує аналізу теорії та практики шкіл, спрямованих на здоров’язбереження дітей. Стаття присвячена узагальненню світового та українського досвіду діяльності вальдорфських шкіл, що практично вирішує проблему забезпечення здорового духовно-психічного та фізичного розвитку особистості. Для проведення дослідження використані теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення) та емпіричні методи (спостереження, оцінка, методи психолого-педагогічної діагностики). Результати дослідження показали, що здоров’язбереження учнів здійснюється завдяки використанню оздоровчого потенціалу педагогічних засобів. Школярі мають кращі показники фізичного та психічного здоров’я. Учні вальдорфської школи володіють добре розвиненими якостями сприйняття інформації, математичними та іншими здібностями. Вальдорфська школа позитивно впливає на розвиток таких якостей, як індивідуальна ініціативність, креативність, незалежність рішень, уміння працювати з людьми та соціальна мобільність. Серед випускників вальдорфської школи майже немає безробітних та людей з асоціальною поведінкою; вони працюють у соціальній сфері, освіті, медицині тощо. Отже, вирішення проблеми здоров'язбереження учнів вимагає осмислення та творчого використання порівняння з учнями традиційних шкіл, теорії вальдорфської школи та досвіду здоров'язбереження учнів. Потім слід згадати кілька речень щодо наслідків дослідження. Проблема формирования здорового молодого поколения требует анализа теории и практики школ, направленных на здоровьесбережение детей. Статья посвящена обобщению мирового и украинского опыта деятельности вальдорфских школ, которые практически решают проблему обеспечения здорового духовно-психического и физического развития личности. Для проведения исследования использовались теоретические методы (анализ, синтез, систематизация, обобщение) и эмпирические методы (наблюдение, оценка, методы психолого-педагогической диагностики). Результаты исследования показали, что здоровьесбережение учеников осуществляется за счет использования оздоровительного потенциала педагогических средств. Ученики имеют лучшие показатели физического и психического здоровья. Ученики вальдорфской школы обладают развитыми качествами восприятия информации, математическими и другими способностями. Вальдорфская школа оказывает положительное влияние на развитие таких качеств, как индивидуальная инициатива, креативность, независимость от решений, умение работать с людьми и социальная мобильность. Среди выпускников вальдорфской школы почти нет безработных и людей с асоциальным поведением; они работают в социальной сфере, образовании, медицине и т. д. Таким образом, решение проблемы здоровьесбережения учеников требует понимания и творческого использования сравнения с учениками традиционных школ, теории вальдорфской школы и опыта здоровьесбережения учеников. Затем должно быть упомянуто предложение о последствиях исследования.
Information-Educational Environment as a Condition of Formation of Gifted Children's Informational-Digital Competence
(Lumen Publishing House, 2020-09-07) Karpova, L.; Shtefan, L.; Kovalska, V.; Ionova, O.; Luparenko, S.
The article deals with the influence of information-educational environment on gifted child’s development. The study was carried out on the basis of the Laboratory of informational technologies of education in Kharkiv Regional Specialized Boarding School of the 2nd – 3rd degrees “Giftedness”. The directions of the activities of the Laboratory of informational technologies of education have been revealed. They included: introduction and integration of distance learning into educational process, organization of distance learning through cooperation with institutions of higher education (dual education); creation and replenishment of methodical-informational resources of school; ensuring sustainable functioning and development of computer network, use of new means of informational technologies; software and technical, methodic and organizational support of educational computer classrooms and computer equipment; providing school representation in world informational space; support of projects that include use of new informational technologies and Internet; funding educational software; researching the effectiveness of using software tools etc. The requirements to information-educational environment and organization of gifted children’s work have been determined. They are development of informational culture and competence of the participants of the environment, its orientation on monitoring of development of child’s giftedness, harmonization of relationships between participants of educational process, strengthening school ties with the external environment. У статті розглядається вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини. Дослідження проводилося на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання Харківської обласної спеціалізованої школи-інтернату 2-3 ступенів «Обдарованість». Виявлено напрямки діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання. Зокрема: впровадження та інтеграція дистанційного навчання в освітній процес, організація дистанційного навчання через співпрацю з вищими навчальними закладами (дуальна освіта); створення і поповнення навчально-методичної бази школи; забезпечення сталого функціонування і розвитку комп'ютерної мережі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічне, методичне та організаційне забезпечення навчальних комп'ютерних класів і комп'ютерної техніки; забезпечення представництва школи в світовому інформаційному просторі; підтримка проектів з використанням нових інформаційних технологій та Інтернету; фінансування освітнього програмного забезпечення; дослідження ефективності використання програмних засобів та ін. Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища і організації роботи обдарованих дітей. Це розвиток інформаційної культури та компетентності учасників середовища, її орієнтація на моніторинг розвитку дитячої обдарованості, гармонізація взаємин між учасниками освітнього процесу, зміцнення зв'язків школи із зовнішнім середовищем. В статье рассматривается влияние информационно-образовательной среды на развитие одаренного ребенка. Исследование проводилось на базе Лаборатории информационных технологий обучения Харьковской областной специализированной школы-интерната 2–3 ступеней «Одаренность». Выявлены направления деятельности Лаборатории информационных технологий обучения. В их числе: внедрение и интеграция дистанционного обучения в образовательный процесс, организация дистанционного обучения через сотрудничество с высшими учебными заведениями (дуальное образование); создание и пополнение учебно-методической базы школы; обеспечение устойчивого функционирования и развития компьютерной сети, использование новых средств информационных технологий; программно-техническое, методическое и организационное обеспечение учебных компьютерных классов и компьютерной техники; обеспечение представительства школы в мировом информационном пространстве; поддержка проектов с использованием новых информационных технологий и Интернета; финансирование образовательного программного обеспечения; исследование эффективности использования программных средств и др. Определены требования к информационно-образовательной среде и организации работы одаренных детей. Это развитие информационной культуры и компетентности участников среды, ее ориентация на мониторинг развития детской одаренности, гармонизация взаимоотношений между участниками образовательного процесса, укрепление связей школы с внешней средой.
Pedagogy as a subject at higher Ukrainian theological school: specific feature of teaching between 1884 and 1905
(Editura Universitatea Alexendru Ion Cuza, 2020) Tverdokhlib, T.; Rogova, T.; Ionova, O.; Luparenko, S.
The focus of this article is the development of Pedagogy as a higher Ukrainian theological school’s subject during K. Pobedonostsev’s counter reforms in the field of higher theological education. The authors present a comparative analysis of the statutes of 1869 and 1884, and reveal the influence of 1884 statute rules on the quality of academic pedagogical education. They focus on the content of Pedagogy courses taught by different lecturers in the academy. The main disadvantage is the lack of preparation for teaching in seminaries. Forms of teaching Pedagogy are exposed; also, at stake are the increase of the quantity of theses concerning different problems of education (in spite of reactionary measures of the Holy Synod), the activities of Pedagogy lecturers (Markelin Olesnytskyi, Victor Chekan, Fedor Ornatskyi, Mykola Makkaveiskyi) and their contribution to educational and methodic support for teaching the matter between 1884 and 1905. У центрі уваги даної статті - розвиток педагогіки як предмета вищої духовної школи України в період контрреформи К. Побєдоносцева в сфері вищої богословської освіти. Автори проводять порівняльний аналіз статутів 1869 і 1884 рр. і розкривають вплив статутних правил 1884 року на якість академічної педагогічної освіти. Вони зосереджені на змісті курсів педагогіки, які ведуть різні викладачі академії. Головний недолік - недостатня підготовка до викладання в семінаріях. Розкрито форми навчання педагогіки; також на карту поставлено збільшення кількості дисертацій з різних проблем освіти (незважаючи на реакційні заходи Священного Синоду), діяльність викладачів педагогіки (Маркелін Олесницький, Віктор Чекан, Федір Орнацький, Микола Маккавецький) і їх внесок у навчально-методичне забезпечення викладання предмета з 1884 по 1905 рік. В центре внимания данной статьи - развитие педагогики как предмета высшей духовной школы Украины в период контрреформы К. Победоносцева в сфере высшего богословского образования. Авторы проводят сравнительный анализ статутов 1869 и 1884 гг. и раскрывают влияние статутных правил 1884 г. на качество академического педагогического образования. Они сосредоточены на содержании курсов педагогики, которые ведут разные преподаватели академии. Главный недостаток - недостаточная подготовка к преподаванию в семинариях. Раскрыты формы обучения педагогике; также на карту поставлено увеличение количества диссертаций по различным проблемам образования (несмотря на реакционные меры Священного Синода), деятельность преподавателей педагогики (Маркелин Олесницкий, Виктор Чекан, Федор Орнацкий, Николай Маккавейский) и их вклад в учебно-методическое обеспечение преподавания предмета с 1884 по 1905 год.
Professional Competence of Future Engineers in the Process of Training of Computer Science Disciplines
(Rezekne Academy of Technologies, 2019-06-22) Shumilova, I.; Ionova, O.; Syvak, O.
The theoretical principles of formation professional competences of future engineers are presented by means of informatics disciplines in this article. The issue of reforming of the higher system of education in Ukraine is considered by introducing a competent approach to the organization of the educational process. The role of teaching computer science disciplines is determined in the formation of professional competencies of future engineers, psychological and pedagogical background and methodical requirements as for the design of competence-oriented content of training of the informational disciplines of future engineers. The article reveals the ways of practical implementation of the competence approach during the training of the computer science disciplines by future engineers and describes the developed model of formation of professional competencies of future engineers in the process of studying computer science disciplines. The peculiarities of forming professional competencies are determined during classroom sessions. The means of development of professional competencies and formation of research skills of future engineers are revealed by means of the using of competence-oriented tasks in students’ independent work and methodical peculiarities of organization of educational computer-technology practice in the context of implementation of the competence approach. The experimental review of the effectiveness of the developed model is described as for the formation of professional competencies of future engineers in the process of training computer science disciplines. У цій статті теоретичні засади формування професійних компетенцій майбутніх інженерів представлені засобами комп’ютерних дисциплін. Розглядається питання реформування вищої системи освіти в Україні шляхом запровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу. Роль викладання комп’ютерних дисциплін визначається у формуванні професійних компетенцій майбутніх інженерів, психолого-педагогічних основ і методичних вимог щодо розробки компетентнісно-орієнтованого змісту вивчення комп’ютерних дисциплін майбутніми інженерами. У статті розкрито шляхи практичного впровадження компетентнісного підходу під час вивчення майбутніми інженерами комп’ютерних дисциплін та описано розроблену модель формування професійних компетенцій майбутніх інженерів у процесі вивчення комп’ютерних дисциплін. Особливості формування професійних компетенцій визначаються під час аудиторних занять. Розкриваються засоби розвитку професійних компетенцій та формування дослідницьких навичок майбутніх інженерів шляхом використання компетентнісно-орієнтованих завдань у самостійній роботі студентів та методичних особливостей організації навчальної практики комп’ютерних технологій у контексті впровадження компетентнісного підхіду. Експериментальний огляд ефективності розробленої моделі описано як формування професійних компетенцій майбутніх інженерів у процесі вивчення комп’ютерних дисциплін. В данной статье теоретические основы формирования профессиональных компетенций будущих инженеров представлены средствами компьютерных дисциплин. Вопрос реформирования системы высшего образования в Украине рассматривается путем внедрения грамотного подхода к организации образовательного процесса. Роль преподавания компьютерных дисциплин определяется в формировании профессиональных компетенций будущих инженеров, психолого-педагогических основ и методических требований к разработке компетентностно-ориентированного содержания изучения компьютерных дисциплин будущими инженерами. В статье раскрываются пути практической реализации компетентностного подхода при обучении будущих специалистов компьютерным дисциплинам и описывается разработанная модель формирования профессиональных компетенций будущих инженеров в процессе изучения компьютерных дисциплин. Особенности формирования профессиональных компетенций определяются в ходе аудиторных занятий. Средства развития профессиональных компетенций и формирования исследовательских умений будущих инженеров раскрываются посредством использования компетентностных задач в самостоятельной работе студентов и методических особенностей организации учебной компьютерно-технологической практики в контексте реализации компетентностного подхода. Экспериментальный обзор эффективности разработанной модели описан как формирование профессиональных компетенций будущих инженеров в процессе обучения компьютерным дисциплинам.
Project Learning as a Means of Development of Schoolchildren’s Cognitive Activity in Waldorf School
(Asian Exercise and Sport Science Journal (AESA), 2020) Dovzhenko, T.; Ionova, O.; Kirychenko, S.; Luparenko, S.
The article depicts the problem of project learning (types of projects, specific features and results of project learning) in Waldorf school as one of the schools, which are aimed at formation of creative, active, initiative and independent person who is able and willing to learn lifelong. The purpose of this article is to reveal project learning as a means of development of schoolchildren’s cognitive activity in Waldorf school. A complex of methods has been used for this study, namely: theoretical methods (analysis and synthesis of scientific, educational and methodical literature for comparison of different views on the researched problem, definition of conceptual and categorical apparatus) and empirical methods (questionnaire, survey, observation, conversation, dialogue, study of the results of educational activities of schoolchildren to identify the level of development of their cognitive activity). The aim of project learning in Waldorf school is to form various general and special skills and abilities. The tasks of project learning in Waldorf school are: to create preconditions for the mental development of schoolchildren; to form basic habits; to strengthen schoolchildren’s will and confidence in their abilities; to develop schoolchildren’s independence in learning; to promote the development of creative abilities and imagination of schoolchildren; to awaken schoolchildren’s active interest in learning and a sense of responsibility; to maintain schoolchildren’s desire and create the conditions for lifelong learning; to develop communication skills, etc. Project learning in Waldorf school involves keeping schoolchildren’s workbooks “by epoch”, conducting schoolchildren’s own research on various topics (often socially significant) and creation of game situations in the study of theoretical subjects and playing life situations. Project learning in Waldorf school enables schoolchildren to test themselves in various activities and contributes to the formation of practical skills, development of individuality, hard working, purposefulness and initiative, attention, memory and will. У статті висвітлено проблему проєктного навчання (типи проєктів, специфічні особливості та результати проєктного навчання) у вальдорфській школі як одній із шкіл, спрямованих на формування творчої, активної, ініціативної та незалежної людини, здатної та бажаючої вчитися протягом усього життя. Мета цієї статті - розкрити проєктне навчання як засіб розвитку пізнавальної діяльності школярів у вальдорфській школі. Для цього дослідження було використано комплекс методів, а саме: теоретичні методи (аналіз та синтез наукової, навчальної та методичної літератури для порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату) та емпіричні методи (анкетування, опитування , спостереження, бесіда, діалог, вивчення результатів навчальної діяльності школярів для виявлення рівня розвитку їх пізнавальної діяльності). Метою проєктного навчання у вальдорфській школі є формування різноманітних загальних та спеціальних умінь та навичок. Завданнями проєктного навчання у вальдорфській школі є: створення передумов для психічного розвитку школярів; формувати основні звички; зміцнити волю школярів та впевненість у своїх силах; розвивати самостійність школярів у навчанні; сприяти розвитку творчих здібностей та уяви школярів; пробудити в школярів активний інтерес до навчання та почуття відповідальності; підтримувати бажання школярів та створювати умови для навчання впродовж життя; розвивати навички спілкування тощо. Навчання за проєктом у вальдорфській школі передбачає ведення робочих зошитів школярів «за епохою», проведення власних досліджень школярів з різних тем (часто соціально значущих) та створення ігрових ситуацій при вивченні теоретичних предметів та ігрових життєвих ситуацій. Проєктне навчання у вальдорфській школі дозволяє школярам перевірити себе в різних видах діяльності та сприяє формуванню практичних навичок, розвитку індивідуальності, працьовитості, цілеспрямованості та ініціативи, уваги, пам’яті та волі. В статье освещена проблема проектного обучения (типы проектов, специфические особенности и результаты проектного обучения) в вальдорфской школе как одной из школ, направленных на формирование творческой, активной, инициативной и независимого человека, способного и желающего учиться в течение всей жизни. Цель этой статьи - раскрыть проектное обучение как средство развития познавательной деятельности школьников в вальдорфской школе. Для этого исследования был использован комплекс методов, а именно: теоретические методы (анализ и синтез научной, учебной и методической литературы для сравнения различных взглядов на исследуемую проблему, определение понятийно-категориального аппарата) и эмпирические методы (анкетирование, опросы, наблюдение, беседа, диалог , изучение результатов учебной деятельности школьников для выявления уровня развития их познавательной деятельности). Целью проектного обучения в вальдорфской школе является формирование различных общих и специальных умений и навыков. Задачами проектного обучения в вальдорфской школе являются: создание предпосылок для психического развития школьников; формировать основные привычки; укрепить волю школьников и уверенность в своих силах; развивать самостоятельность школьников в обучении; способствовать развитию творческих способностей и воображения школьников; пробудить у школьников активный интерес к обучению и чувство ответственности; поддерживать желание школьников и создавать условия для обучения в течение жизни; развивать навыки общения и тому подобное. Обучение по проекту в вальдорфской школе предполагает ведение рабочих тетрадей школьников «за эпохой», проведение собственных исследований школьников по различным темам (часто социально значимых) и создание игровых ситуаций при изучении теоретических предметов и игровых жизненных ситуаций. Проектное обучение в вальдорфской школе позволяет школьникам проверить себя в различных видах деятельности и способствует формированию практических навыков, развития индивидуальности, трудолюбия, целеустремленности и инициативы, внимания, памяти и воли.
Scientific and Methodic Model of Formation of Future Teachers’ Inclusive Competence
(Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, India, 2019-02) Boichuk, Yu.; Chernovol-Tkachenko, R.; Dovzhenko, T.; Ionova, O.; Luparenko, S.; Maslova, N.; Shyshenko, V.
The article focuses on revelation of the scientific and methodic model of formation of future teachers’ inclusive competence and the ways of realization of the model in educational establishments. Future teachers’ inclusive competence is considered to be an important integral component of their readiness for professional activity in the field of inclusive education. The scientific and methodic model includes certain blocks. They are aim block (it includes the aim, tasks and principles), content block (it includes the structural elements of inclusive competence), operational block (it describes the stages and the complex of means of formation of inclusive competence) and evaluative-resultant block (it describes the levels and the results of the implementation of the model). The article depicts the stages of formation of future teachers’ inclusive competence, namely: preparatory, cognitive, practical and analytical stages. The formation of future teachers’ inclusive competence is determined by criteria and indicators. They are: personal criterion (level of development of inclusive competence of future teacher’s personality), procedural criterion (level of future teachers’ awareness regarding the specificity of inclusive education and level of development of special inclusive skills), analytical-evaluative criterion (level of person’s capacity for self-improvement and self-assessment). Стаття присвячена розкриттю науково-методичної моделі формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів та шляхів реалізації моделі у навчальних закладах. Інклюзивна компетентність майбутніх учителів є важливою складовою їхньої готовності до професійної діяльності у галузі інклюзивної освіти. Науково-методична модель включає певні блоки. Це цільовий блок (містить мету, завдання та принципи), змістовий блок (містить структурні елементи інклюзивної компетентності), оперативний блок (описує етапи та комплекс засобів формування інклюзивної компетентності) та оцінно-результативний блок (описує рівні та результати реалізації моделі). У статті зображено етапи формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів, а саме: підготовчий, пізнавальний, практичний та аналітичний етапи. Формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів визначається критеріями та показниками. Це: особистісний критерій (рівень розвитку інклюзивної компетентності особистості майбутнього вчителя), процесуальний критерій (рівень обізнаності майбутніх учителів щодо специфіки інклюзивної освіти та рівень розвитку спеціальних інклюзивних навичок), аналітично-оцінний критерій (рівень здатності людини до самовдосконалення та самооцінки). Статья посвящена раскрытию научно-методической модели формирования инклюзивной компетентности будущих учителей и путей реализации модели в учебных заведениях. Инклюзивная компетентность будущих учителей является важной составляющей их готовности к профессиональной деятельности в области инклюзивного образования. Научно-методическая модель включает определенные блоки. Это целевой блок (содержит цели, задачи и принципы), содержательный блок (содержит структурные элементы инклюзивной компетентности), оперативный блок (описывает этапы и комплекс средств формирования инклюзивной компетентности) и оценочно-результативный блок (описывает уровне и результаты реализации модели). В статье отражены этапы формирования инклюзивной компетентности будущих учителей, а именно: подготовительный, познавательный, практический и аналитический этапы. Формирования инклюзивной компетентности будущих учителей определяется критериями и показателями. Это: личностный аспект (уровень развития инклюзивной компетентности личности будущего учителя), процессуальный критерий (уровень осведомленности будущих учителей о специфике инклюзивного образования и уровень развития специальных инклюзивных навыков), аналитически-оценочный критерий (уровень способности человека к самосовершенствованию и самооценки).
Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School
(OKTAN PRINT s.r.o., 2020) Andriievska, V.; Baidala, V.; Balatsynova, A.; Bashkir, O.; Bilousova, L.; Borysenko, N.; Boychuk, Y.; Burlachenko, N.; Byhar, A.; Chernovol-Tkachenko, R.; Danylyuk, S.; Kramska, Z.; Krapivnyk, G.; Kravets, V.; Kryshchuk, B.; Kupina, I.; Kuzmina, O.; Lebedyk, L.; Lebid, O.; Loiik, H.; Luparenko, S.; Pisotska, M.; Malykhina, E.; Marionda, I.; Marmaza, O.; Martyniuk, A.; Masiuk, O.; Meshko, H.; Meshko, O.; Mohammad Ameri, S.; Naboka, O.; Nahachevska, Z.; Pits, I.; Nebytova, I.; Ostrovska, N.; Рartola, V.; Peklina, G.; Peretyaha, L.; Petryshyn, L.; Pinskiy, O.; Plis, V.; Popova, O.; Prokop, I.; Prokopenko, A.; Prokopenko, I.; Prokopenko, I.; Pylypiv, O.; Radziievska, O.; Sultanova, N.; Rohalska-Yablonskaa, I.; Romanyshyna, O.; Rybalko, L.; Sapozhnikov, V.; Sapozhnikova, D.; Savchenko, S.; Semenovych, K.; Shcheblykina, T.; Shpak, V.; Shyshenko, V.; Syvokhop, E.; Sivak, N.; Skhirta, M.; Smolуanyuk, N.; Sobchenko, T.; Starikova, L.; Stepanenko, V.; Strelnikov, V.; Temchenko, O.; Tkachenko, L.; Tkachov, A.; Tkachov, S.; Tkachova, N.; Tokarieva, A.; Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Domina, V.; Turishcheva, L.; Tytarenko, L.; Ushmarova, V.; Volkova, N.; Vorozhbit-Horbatiuk, V.; Yepikhina, M.; Yermakova, T.; Yershova-Babenko, I.; Yesman, I.; Yurkiv, Y.; Dorozhko, I.; Zelenska, L.; Zhadko, O.; Zhelanova, V.; Zhukov, V.; Zhyrska, H.; Zolotukhina, S.; Zozulia, K.; Dovzhenko, T.; Dzhezheley, O.; Dzhus, O.; Emets, A.; Fentsуk, O.; Filatova, L.; Fomina, L.; Gepenko, L.; Gerasimova, N.; Gerasymova, I.; Grechanyk, О.; Grygorash, V.; Guzenko, N.; Havrysh, I.; Horovenko, O.; Ionova, O.; Kabatska, O.; Kabus, N.; Kalina, K.; Kaplun, S.; Karaman, O.; Karpova, M.; Kazachiner, O.; Kazakova, N.; Khlebnikova, T.; Kikinezhdi, O.; Kin, O.; Kiz, O.; Kniaz, H.; Korinna, H.; Koroliova, L.; Kovalenko, O.; Kovalenko, V.
The monograph is dedicated to substantiation of future teacher’s training for work in New Ukrainian school, which is an important problem of reforms in modern education in Ukraine. The study of the authors presents the theory, methods and generalized experience in teacher’s training on a new basis. The authors have generalized the new approaches to teacher’s training, ways, conditions and methods of introduction of them into practice of higher pedagogical education. They have revealed the new concepts, which are important for updating the content and methods of future teacher’s training, the new and improved methods of organizing the educational process on a new basis. The new experience in teacher’s training, which was experimentally verified and tested in theprocess of future teachers’ training, has been broadly generalized. The monograph is based on the Concept of the New Ukrainian School, current legislation on education, higher and general secondary education in Ukraine. It can be recommended for training teachers, students and applicants for bachelor’s and master’s degrees, post-graduate students, research and teaching staff of institutions of higher pedagogical education and for a wide range of scholars and teachers. Монографія присвячена обґрунтуванню підготовки майбутніх учителів до роботи в новій українській школі, що є важливою проблемою реформ сучасної освіти в Україні. У дослідженні авторів на новій основі представлена теорія, методи та узагальнений досвід підготовки вчителів. Автори узагальнили нові підходи до навчання вчителів, шляхи, умови та методи впровадження їх у практику вищої педагогічної освіти. Вони розкрили нові концепції, важливі для оновлення змісту та методів навчання майбутнього вчителя, нові та вдосконалені методи організації навчального процесу на нових засадах. Новий досвід підготовки вчителів, який був експериментально перевірений та перевірений у процесі підготовки майбутніх учителів, широко узагальнений. Монографія базується на Концепції Нової української школи, чинному законодавстві про освіту, вищу та загальну середню освіту в Україні. Це може бути рекомендовано для підготовки викладачів, студентів та здобувачів ступеня бакалавра та магістра, аспірантів, науково-викладацького складу вищих педагогічних навчальних закладів, а також для широкого кола науковців та викладачів. Монография посвящена обоснованию подготовки будущих учителей к работе в Новой украинской школе, что является важной проблемой реформ современного образования в Украине. В исследовании авторов на новой основе представлена теория, методы и обобщенный опыт подготовки учителей. Авторы обобщили новые подходы к обучению учителей, пути, условия и методы внедрения их в практику высшего педагогического образования. Они раскрыли новые концепции, важные для обновления содержания и методов обучения будущего учителя, новые и усовершенствованные методы организации учебного процесса на новых принципах. Новый опыт подготовки учителей, который был экспериментально проверенный и проверенный в процессе подготовки будущих учителей, широко обобщенный. Монография базируется на Концепции новой украинской школы, действующем законодательстве об образовании, высшее и среднее образование в Украине. Это может быть рекомендовано для подготовки преподавателей, студентов и соискателей степени бакалавра и магистра, аспирантов, научно-преподавательского состава высших педагогических учебных заведений, а также для широкого круга ученых и преподавателей.
Waldorf Approaches to Organization of the Pedagogical Process and Their Influence on the Quality of Education of Ukrainian Junior Schoolchildren
(Wydawnictwo Adam Marszałek, 2018) Ionova, O.; Luparenko, S.; Partola, W.; Gres, O.
With the aim of determination of the influence of Waldorf approaches to the organization of the pedagogical process on the quality of education of Ukrainian junior schoolchildren, the presented experimental research was carried out over the period 2014-2016. Third grade schoolchildren of general educational institutions were involved in the experimental research. The organizational forms and methods of Waldorf school were implemented. They were: rhythmic organization of the pedagogical process, artistic teaching, limited use of standard textbooks and schoolchildren’s work on drawing up their own work notebooks, involvement of art elements in the study of all subjects, differentiated exercises for children with different types of temperament, use of active-practical projects, active exercises and games. The positive influence of Waldorf approaches on the quality of schoolchildren’s knowledge (fullness of knowledge and level of their assimilation) and development of their personal-motivational sphere (junior schoolchildren’s attitude to learning, levels of their cognitive activity) was detected. An increase in the level of schoolchildren’s activity and autonomy in educational-cognitive activity was found. The obtained data makes it possible to disseminate Waldorf educational experience for improving the quality of education of junior schoolchildren. З метою визначення впливу вальдорфських підходів до організації педагогічного процесу на якість освіти українських молодших школярів, представлені експериментальні дослідження проводилися в період 2014-2016 рр. Школярі третього класу загальноосвітніх установ брали участь в експериментальних дослідженнях. Були реалізовані організаційні форми і методи вальдорфської школи. Це були: ритмічна організація педагогічного процесу, художнє навчання, обмежене використання стандартних підручників і робота школярів зі складання власних робочих зошитів, залучення елементів мистецтва до вивчення всіх предметів, диференційовані вправи для дітей із різними типами темпераменту, використання активно-практичних проектів, активних вправ та ігор. Виявлено позитивний вплив вальдорфських підходів на якість знань школярів (повнота знань і рівень їх засвоєння) і розвиток їхньої особистісно-мотиваційної сфери (відношення молодших школярів до навчання, рівні їхньої пізнавальної активності). Виявлено підвищення рівня шкільної активності та самостійності в навчально-пізнавальній діяльності. Отримані дані дозволяють поширювати Вальдорфський освітній досвід для підвищення якості освіти молодших школярів. С целью определения влияния вальдорфских подходов к организации педагогического процесса на качество образования украинских младших школьников, представленные экспериментальные исследования проводились в период 2014-2016 гг. Школьники третьего класса общеобразовательных учреждений участвовали в экспериментальных исследованиях. Были реализованы организационные формы и методы вальдорфской школы. Это были: ритмическая организация педагогического процесса, художественное обучение, ограниченное использование стандартных учебников и работа школьников по составлению собственных рабочих тетрадей, привлечение элементов искусства к изучению всех предметов, дифференцированные упражнения для детей с разными типами темперамента, использование активно-практических проектов, активных упражнений и игр. Выявлено положительное влияние вальдорфских подходов на качество знаний школьников (полнота знаний и уровень их усвоения) и развитие их личностно-мотивационной сферы (отношение младших школьников к обучению, уровни их познавательной активности). Выявлено повышение уровня школьной активности и самостоятельности в учебно-познавательной деятельности. Полученные данные позволяют распространять Вальдорфский образовательный опыт для повышения качества образования младших школьников.

Перегляд за Автор "Ionova, O."

Результатів на сторінку

Параметри сортування