Перегляд за Автор "Умрихіна, Л. В."

Зараз показано 1 - 19 з 19
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Висловлення бажальної модальності як засіб ввічливого непрямого спонукання
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016) Умрихіна, Л. В.
    Статтю присвячено аналізу бажальних (оптативних) висловлень з точки зору прояву стратегій ввічливості в українській комунікативній культурі. Виявлено здатність оптативних висловлень слугувати засобом непрямого спонукання з метою пом’якшення комунікативного впливу на співрозмовника. Статья посвящена анализу желательных (оптативных) высказываний с точки зрения проявления стратегий вежливости в украинской коммуникативной культуре. Обнаружена способность оптативных высказываний служить средством косвенного побуждения к действию с целью смягчения коммуникативного воздействия на собеседника. The article is devoted to analysis of the desirable (optative) statements from the point of politeness strategies view in the Ukrainian communicative culture. The article elaborates the optatives ability to serve as a mean of indirect call to mitigate the communicative impact on the interlocutor.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ГЕНЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ БАЖАЛЬНОЇ МОДАЛЬНОСТІ
    (European Conference, 2023-01-23) Умрихіна, Л. В.
    У публікації схарактеризовано модальне значення бажальності. Бажальна модальність, що виражається в реченні як бажання суб’єкта мовлення щодо встановлення відповідності основного змісту речення з дійсністю (реальністю), спершу знайшла своє місце у сфері детерміновано констатувальних значень, позначених волітивністю. The article describes the modal meaning of desirability. Desirability modality, which is expressed in a sentence as the speaker's desire to establish the correspondence of the main content of the sentence with reality, initially found its place in the sphere of determinate statements marked by volitionality.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ГЕНІТИВНО-АКУЗАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ З ОПТАТИВНИМ ЗНАЧЕННЯМ
    (European Conference, 2023-04-10) Умрихіна, Л. В.
    У публікації розглянуто генітивно-акузативні оптативні конструкції – еліптичні конструкції структурної схеми N2opt/N4opt. Це тип оптативних конструкцій, що не потребує з’ясування семантики випущеного предиката через його неактуальність. Адресат завжди сприймає такі конструкції як вияв бажання мовця, для якого не є суттєвим акт дії, її характер, виконавці. Більш значущим для нього на момент мовлення видається факт наявного в його свідомості бажання отримати певний об’єкт безвідносно до засобів досягнення необхідного результату. Позбавлені вербалізованого предиката, такі конструкції самостійно виражають оптативне значення, а тому є семантично достатніми й зрозумілим поза контекстом. The paper deals with genitive-accusative optative constructions - elliptical constructions of the N2opt/N4opt structural scheme. This is a type of optative constructions that does not require clarification of the semantics of the released predicate due to its irrelevance. The addressee always perceives such constructions as a manifestation of the speaker's desire, for whom the act of action, its nature, and performers are not essential. More important for him/her at the moment of speech is the fact of the desire to obtain a certain object in his/her mind, regardless of the means of achieving the required result. Deprived of a verbalised predicate, such constructions independently express an optative meaning, and therefore are semantically sufficient and understandable out of context.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Гортативні конструкції як спеціалізований тип вираження спонукання до сумісної дії
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Умрихіна, Л. В.
    У статті схарактеризовано своєрідність гортативних конструкцій як спеціалізованого типу формально-синтаксичної організації спонукальних висловлень. Описано граматичні особливості дієслова, яким виражений предикат гортативних речень. Указано на семантичну специфіку конструкцій, структурованих за допомогою дієслова у формі першої особи множини наказового способу. Акцентовано на унікальності українського граматичного утворення, призначеного для вираження спонукання до сумісної дії. Запропоновано перелік й опис функціонально-семантичних різновидів гортативних конструкцій. The article presents an attempt to highlight the functional-semantic originality of the hortative constructions as a specialized formal-syntactic type of imperative constructions. The mentioned constructions require a detailed study also due to a small amount of theoretical work on these issues, which leads to the absence of definitive questions regarding their unambiguous qualification. The author focuses on the specifics of the grammatical meaning of the verb form, by means of which the predicate of the declared structure type is revealed, in terms of expressing the inducement of the addressee to joint action. Emphasis is placed on the uniqueness of the Ukrainian grammatical formation, designed to express the inducement for joint action. The distinctive semantic features of structures embodied in the hortative verb form of the 1st person plural are pointed out. The author emphasizes the proposed nature of domination in their structure content and the leveling of categorical signs. The list of the functional-semantic varieties of the basic meaning by means of hortative constructions is offered. The role of different nature means in the formation of each functional-semantic variety of the structures is clarified, in addition, specificity for each of them is revealed. The contextual connection of the structures with the meaning of request, consent and permission is traced. The author concludes that hortative constructions are a specialized type of modally oriented constructions designed to express the urge to act together. These are grammatically marked imperative constructions. The work used both general scientific methods (observation, analysis, synthesis, comparison, modeling, generalization, abstraction of linguistic and speech phenomena in dynamics) and special linguistic ones. The basic methods are linguistic observation and description. The contextual-interpretive method was used in the process of determining the functional and semantic specifics of hortative structures.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    КВАЗІСПОНУКАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОДАЛЬНИХ СМИСЛІВ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Умрихіна, Л. В.
    Стаття присвячена розгляду синтаксичних конструкцій із головним предикативним членом, вираженим дієсловом у формі спонукального способу, щодо втіленого в них модального значення; звернено увагу на важливість розмежування спонукальних і не спонукальних конструкцій із урахуванням особливостей їх суб’єктивно-модального змісту; акцентовано на потребі залучення широкого контекстуального оточення для виявлення значеннєвої специфіки кожної окремої синтаксичної одиниці. Статья посвящена рассмотрению синтаксических конструкций с главным предикативным членом, выраженным глаголом в форме побудительного наклонения, по воплощенного в них модального значения; обращено внимание на важность разграничения побудительных и не побудительных конструкций с учетом особенностей их субъективно-модального содержания; акцентировано на необходимости привлечения широкого контекстуального окружения для выявления смысловой специфики каждой отдельной синтаксической единицы. The article is devoted to the consideration of syntactic constructions with the main predicative member, expressed by a verb in the form of a motivating method, relative to embodied in them modal significance; attention is drawn to the importance of distinguishing between motivational and non-motivational constructions, taking into account the peculiarities of their subjective-modal content; emphasis is placed on the need to involve a wide contextual environment to identify the semantic specificity of each individual syntactic unit.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Лінгвокультурологічна інтерпретація повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» (на основі демінутивної лексики твору)
    (Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2015-11-06) Умрихіна, Л. В.
    Статтю присвячено виявленню етноментальних рис українців у мові твору першого українського прозаїка Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся» на основі аналізу демінутивів. Статья посвящена выявлению этноментальных черт украинцев в языке произведения первого украинского прозаика Г. Ф. Квитки-Основ’яненко «Маруся» на основе анализа деминутивов. The article focuses on ethnic and mental traits of Ukrainians in the language of the fi rst Ukrainian writer H. F. Kvitka-Osnovyanenko’s work «Marusia» by analyzing diminutives.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Моральні імперативи в мові притч Григорія Сковороди
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство; видавництво "Монограф" ФОП Іванченко І. С., 2022-11-02) Умрихіна, Л. В.
    У статті досліджено моральні імперативи в мові притч Григорія Сковороди. На думку автора, завдяки формі імперативних конструкцій філософові вдалося влучно трансформувати глибоко осмислені й виважені морально-етичні погляди в повчально-настановчі звернення. Моральні Г. С. Сковородиімперативи відбивають ідеї кордоцентризму, самопізнання, «душевної економії», розумного слідування внутрішній природі й невтомного вивчення зовнішньої. The article examines moral imperatives in the language of Grigory Skovoroda's parables. According to the author, thanks to the form of imperative constructions, the philosopher managed to but to transform deeply understood and balanced moral and ethical views in educational and guidance appeals. Moral G. S. Skovorodi imperatives reflect ideas cordocentrism, self-knowledge, "mental economy", intelligent following internal nature and tireless study of the external.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МІТИГАЦІЯ КАТЕГОРИЧНОСТІ ІМПЕРАТИВІВ: ПИТАННЯ УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
    (European Conference, 2023-01-16) Умрихіна, Л. В.
    У публікації розглянуто мітигацію категоричності імперативів. Імперативні конструкції із послабленим імперативним значенням виражають пом’якшене спонукання, оскільки, функціонуючи в режимі ввічливого звернення до адресата, вони не акцентують на обов’язковості виконання, а, навпаки, сигналізують про можливість відмови адресата. Репрезентуючи «ввічливе імперативне висловлення», ці конструкції демонструють так званий «слабкий» імператив. Для їхнього змісту характерна відсутність ознак будь-якого рівня категоричності, як-от: повинності й зобов’язувальності, безапелятивності й ультимативності. Комунікативний контроль із боку адресанта девальвований, що взаєзумовлено значним ступенем свободи адресата: мовець цілком усвідомлює свою залежність від волі адресата в конкретний момент висловлювання. The article examines the mitigation of categorical imperatives. Imperative constructions with a weakened imperative meaning express a softened inducement, since, functioning in the mode of polite address to the addressee, they do not emphasise the mandatory nature of performance, but, on the contrary, signal the possibility of the addressee's refusal. Representing a "polite imperative statement", these constructions demonstrate the so-called "weak" imperative. Their content is characterised by the absence of signs of any level of categoricality, such as duty and obligation, categoricality and ultimativity. Communicative control on the part of the addressee is devalued, which is interrelated with a significant degree of freedom of the addressee: the speaker is fully aware of his/her dependence on the addressee's will at a particular moment of utterance.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Реалізація релігійної свідомості українців у конструкціях із формою імператива (на матеріалі творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка)
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2018) Умрихіна, Л. В.
    Статтю присвячено аналізу синтаксичних конструкцій із формою імператива, представлених у мові творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, щодо втілення в них рис релігійності як основи духовної етносвідомості українців. Статья посвящена анализу синтаксических конструкций с формой императива, представленных в языке произведений Г. Ф. Квитки-Основьяненко, по воплощению в них проявлений религиозности как основы духовного этносознания украинцев. The article is devoted to analysis of the constructions with imperative form from the point of religiosity as the basis of spiritual (the Case Н. F. Kvitka-Osnovyanenko’s Works).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Реалізація імперативної модальності в інфінітивних конструкціях
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Умрихіна, Л. В.
    У пропонованій статті розглянуто актуальне для сучасної лінгвістики питання специфіки інфінітивних конструкцій з огляду на природу втіленого в них імперативного модального значення. Вказано на граматичні особливості цього типу речень та їх функційно-семантичну своєрідність. Здійснено спробу пояснити зумовленість вираження категоричного волевиявлення за допомогою інфінітивного предиката. Запропоновано приклади реалізації названих конструкцій у різних комунікативних сферах. The variety of approaches to compilation of the imperative, the ambiguity of the interpretation of its semantics and the numerous terminological differences determine the relevance of a detailed study of the imperative infinitive structures as a marker of imperative modal meaning. The proposed article deals with the issue of the specificity of the infinitive structures, which is relevant for modern linguistics, in view of the nature of the imperative modal meaning. The purpose of the article is to identify the semantic-functional uniqueness of imperative infinitive sentences as a specialized type of syntactic constructs intended to express a prototype imperative meaning. Some grammatical features of this type of sentences, their functionally-semantic peculiarities are indicated. An attempt to explain the interdependence of the expression of the categorical will by the means of infinitive predicate was made. Examples of implementation of the mentioned constructions in different communicative spheres are offered. The imperative infinitive sentences are a specialized type of syntactic constructs designed to implement an imperative in its prototype meaning. The construction of infinitive sentences corresponds to the semantic essence of the imperative: an independent infinitive expresses the categorical expression of the speaker’s perception of the action, defined as subjectively necessary, obligatory, and requiring a compulsory execution. The semantic predictability of the grammatical form of infinitive structures correlates with the specifics of their functional purpose. Infinitization results in the formation of a strong expressive form of volition, as effective as possible for the implementation of the communicative model of «order-command-obedience». The prospect of further research is the analysis of imperative constructions in view of identifying the functional features of other structural types.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    РОЗВИТОК ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ НА ІМПЕРАТИВ
    (Izdeivnieciba «Baltija Publishing», 2023) Умрихіна, Л. В.
    Стаття присвячена еволюції теорії імператива в лінгвістиці. У роботі висвітлено генезу дослідження цього складного мовного явища з метою узагальнення питань його кваліфікації. Проблема кваліфікації імператива зумовлена тривалим визнанням в лінгвістиці ідеї про ототожнення його з наказовим способом, що сприяло автоматичному перенесенню прямих властивостей цієї грамеми на її іншомовний відповідник. Новий підхід до аналізу імператива в комунікативному вимірі сприяв появі нового ракурсу його дослідження, а саме як категорії мовлення, за якого імператив постає скоріше як значення, а не як форма. Автор акцентує на значущості вивчення різних наукових концепцій щодо статусу імператива й важливості урахування різновекторних напрямів його потрактування. Завдяки аналізу лінгвістичних поглядів на імператив встановлено факт наукової неузгодженості щодо його потрактування й визнано потребу усталеної й чітко визначеної дефініції. З’ясовано, що з часу впровадження в лінгвістиці поняття імператив змінився ракурс висвітлення проблеми: від вивчення морфологічної сутності імператива до аналізу його природи в прагматичній площині. Дискусійним виявилося питання дефініції імперативних конструкцій – безпосередніх репрезентантів імператива. Тому нагальною необхідністю є комплексне дослідження відповідних мовних явищ. The article is devoted to the evolution of the theory of imperative in linguistics. The paper highlights the genesis of the study of this complex linguistic phenomenon in order to generalise the issues of its qualification. The problem of imperative qualification is caused by the long-standing recognition in linguistics of the idea of its identification with the imperative mood, which contributed to the automatic transfer of direct properties of this grammar to its foreign language equivalent. A new approach to the analysis of the imperative in the communicative dimension has contributed to the emergence of a new perspective of its study, namely as a category of speech, in which the imperative appears as a meaning rather than a form. The author emphasises the significance of studying various scientific concepts regarding the status of the imperative and the importance of taking into account the different directions of its interpretation. By analysing linguistic views on the imperative, the author establishes the fact of scientific inconsistency in its interpretation and recognises the need for a well-established and clearly defined definition. It is found that since the introduction of the concept of imperative in linguistics, the perspective of the problem has changed: from the study of the morphological essence of the imperative to the analysis of its nature in the pragmatic plane. The issue of defining imperative constructions - direct representatives of the imperative - has become controversial. Therefore, a comprehensive study of the relevant linguistic phenomena is urgently needed.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СПЕЦИФІКА ОПТАТИВНИХ НОМІНАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ
    (Ужгородський національний університет, 2023) Умрихіна, Л. В.
    У статті здійснено спробу висвітлення особливостей репрезентації оптативного модального значення в номінативних конструкціях. Актуальність розробки пов’язана з важливістю розв’язання проблеми кваліфікації як оптативних конструкцій зокрема, так і номінативних загалом. Аналіз номінативних конструкцій оптативної семантики – односкладних іменних модально орієнтованих конструкцій – сприятиме заповненню лакун в цілісній концепції оптативної модальності в українській мові, а також доповненню теорії односкладного речення. Акцентовано на важливості зіставлення формально-граматичної та семантико-синтаксичної структур оптативних номінативних конструкцій. Визначено основні формальні показники предикативності в питомих синтаксичних одиницях. Встановлено характер вихідного структурно-семантичного типу номінативних конструкцій як бази утворення оптативних. Визначено значущі формотворчі, а також факультативні елементи в структурі номінативних конструкцій оптативної модальності. Виявлено тенденцію до неповноти реалізації усіх компонентів предикативного центру, вказано на функційно-семантичну зумовленість цього явища. Звернено увагу на можливість семантичної модифікації аналізованого структурно-граматичного типу конструкцій. Оптативні номінативні конструкції диференційовано за функційно-семантичними особливостями, у межах кожного з різновидів виявлено окремі значеннєві відтінки, визначено їхні граматичні й лексичні показники. Простежено функцію суб’єктивно-модальної частки би в повноті її модифікацій як значущого форманта вираження оптативного значення та його різновидів. Аналіз функційно-семантичної специфіки оптативних номінативних конструкцій дозволив виявити явище переносного значення форми. Проведені спостереження відкривають перспективи вивчення специфіки реалізації оптативної модальності в інших типах синтаксичних конструкцій. The article attempts to highlight the peculiarities of the representation of the optative modal meaning in nominative constructions. The relevance of the development is related to the importance of solving the qualification problem of both optative constructions in particular and nominative constructions in general. The analysis of nominative constructions of optative semantics – monosyllabic nominal modally oriented constructions – will contribute to filling the gaps in the holistic concept of optative modality in the Ukrainian language, as well as supplementing the theory of the monosyllabic sentence. Emphasis is placed on the importance of comparing the formal-grammatical and semantic-syntactic structures of optative nominative constructions. The main formal indicators of predicativeness in specific syntactic units are defined. The nature of the original structural-semantic type of nominative constructions as a basis for the formation of optative constructions has been established. Significant form-forming as well as facultative elements in the structure of nominative constructions of optative modality are determined. The tendency to incomplete implementation of all components of the predicative center is revealed, and the functional-semantic conditioning of this phenomenon is indicated. Attention is drawn to the possibility of semantic modification of the analyzed structural-grammatical type of constructions. Optative nominative constructions are differentiated by functional-semantic features, within each of the varieties, separate shades of meaning are identified, and their grammatical and lexical indicators are determined. The function of the subjectivemodal particle би traced in all its modifications as a significant formant of the expression of the optative meaning and its varieties. The analysis of the functionalsemantic specificity of optative nominative constructions made it possible to reveal the phenomenon of the figurative meaning of the form. The conducted observations open perspectives for studying the specifics of the implementation of optative modality in other types of syntactic constructions.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Статус модально орієнтованих синтаксичних конструкцій : проблема диференціації
    (Класичний приватний університет, 2018) Умрихіна, Л. В.
    У данній статті автор розглянув статус модально орієнтованих синтаксичних конструкцій та проблему диференціації. В данной статье автор рассмотрел статус модально ориентированных синтаксических конструкций и проблему дифференциации. In this article the author considered the status of modally oriented syntactic constructions and the problem of differentiation.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СТРУКТУРНА ТИПОЛОГІЯ БАЖАЛЬНИХ ОДНОСКЛАДНИХ КОНСТРУКЦІЙ
    (European Conference, 2023-02-06) Умрихіна, Л. В.
    У публікації розглянуто бажальні конструкції – синтаксичні одиниці, предикативний центр яких концептуалізує бажальну семантику, що представлені формально-синтаксичними типами односкладних конструкцій Vfdes3sg(cop)Adv, Vfdes3sg(cop)(neg)N2, AdvquantVfdes3sg(cop)N2, Vfdes3sg. The publication deals with desirable constructions - syntactic units whose predicative centre conceptualises the desirable semantics, represented by the formal syntactic types of monosyllabic constructions Vfdes3sg(cop)Adv, Vfdes3sg(cop)(neg)N2, AdvquantVfdes3sg(cop)N2, Vfdes3sg.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Типологічний аспект дослідження модально орієнтованих конструкцій
    (Наукова філологічна організація «ЛОГОС», м. Львів, 2018-02-09) Умрихіна, Л. В.
    У данній статті автор виявив типологічний аспект дослідження модально орієнтованих конструкцій. У статті було розглянуто загальний інтерес до проблеми вивчення модальності як провідної категорії предикативності та необхідність комплексного аналізу модально орієнтованих конструкцій які зумовлюють важливість розв’язання проблеми їх типології. В данной статье автор обнаружил типологический аспект исследования модально-ориентированных конструкций. В статье были рассмотрены общий интерес к проблеме изучения модальности как ведущей категории предикативности и необходимость комплексного анализа модально ориентированных конструкций которые обусловливают важность решения проблемы их типологии. In this article, the author has discovered the typological aspect of the study of modal oriented structures. The general interest in the problem of the study of modality as a leading category of predicability and the need for a comprehensive analysis of modal-oriented constructs that determine the importance of solving the problem of their typology were considered in the article.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Українські оптативні висловлення: лінгвокультурологічний аспект
    (Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2014-09-05) Умрихіна, Л. В.
    Статтю присвячено виявленню етноментальних рис українців у моделях українського пареміного фонду, зокрема серед паремій - оптативних висловлень. Статья посвящена выявлению этноментальных черт украинцев в моделях украинского паремийного фонда, в том числе среди паремий - оптативных высказываний. The article is devoted to the identifi cation of ethnic and cultural features of the Ukrainian people in Ukrainian Fund of the proverbs, including among - optative sentences.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ БАЖАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
    (European Conference, 2023-01-30) Умрихіна, Л. В.
    У публікації розглянуто бажальні конструкції – синтаксичні одиниці, предикативний центр яких концептуалізує бажальну семантику. Предикативну основу бажальних конструкцій, її основний, значущий компонент, становить присудок, виражений аналітичною формою дієслова, утвореною з форми умовного способу − дієслова третьої особи теперішнього або майбутнього часу та морфеми (не)хай. The publication deals with desirable constructions - syntactic units whose predicative centre conceptualises the desirable semantics. The predicative basis of desirable constructions, its main, significant component, is the predicate expressed by the analytical form of the verb, formed from the form of the subjunctive mood - the third person verb of the present or future tense and the morpheme (not) let.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Функційний потенціал імператива у висловленнях релігійної семантики (на матеріалі творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Умрихіна, Л. В.
    У статті розглянуто актуальне для сучасної лінгвістики питання специфіки мовленнєвих формул релігійної семантики як унікальних витворів мисленнєво-мовленнєвої діяльності українців з огляду на природу їх духовного світосприйняття. Указано на структурні особливості речень, здатних виражати зверення до Бога, їх функціонально-семантичну своєрідність. Здійснено спробу обумовити функційність предикатива-імпе-ратива як центроутворювального елемента, зокрема й у трансформованих вигукових реченнях фразеологізованого типу. В статье рассмотрены актуаленые для современной лингвистики вопросы специфики речевых формул религиозной семантики как уникальных произведений мыслительно-речевой деятельности украинской учитывая природу их духовного мировосприятия. Указано структурных особенностей предложений, способных выражать обращениях к Богу, их функционально-семантическую своеобразие. Предпринята попытка оговорить функциональность предикатива-импе-ратива как центрообразовательного элемента, в частности в трансформированных звуковых предложениях фразеологизованого типа. The article deals with the issues specific to the speech formulas of religious semantics as modern works of contemporary linguistics as unique works of intellectual and speech activity of Ukrainian, taking into account the nature of their spiritual perception of the world. The structural features of sentences, capable of expressing appeals to God, their functional and semantic peculiarities are indicated. An attempt was made to define the functionality of the predicate-impetiva as a centroforming element, in particular in the transformed sentence sentence of the phraseologized type.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Функційно-семантична диференціація конструкцій з партикулою (не)хай
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Умрихіна, Л. В.
    Стаття присвячена актуальному для сучасної лінгвістики питанню розмежування модально орієнтованих конструкцій однакового структурно-граматичного типу з огляду на функційно-семантичну різнорідність. Запропоновано перелік основних модальних значень, здатних реалізовуватися засобом синтаксичних конструкцій із предикатом у формі дієслова спонукального способу з партикулою (не)хай. Звернено увагу на потребу розрізнення спонукальних і неспонукальних конструкцій з дотриманням тривимірного погляду на природу синтаксичної одиниці. The article is devoted to the relevant for modern linguistics issue of delimitation of modally oriented constructions of the same structural-grammatical type taking into account their functional-semantic diversity. The mentioned constructions require a detailed study also due to the small amount of theoretical works on these issues, which leads to the absence of definitive questions regarding their unambiguous qualification. The purpose is to identify the grammatical and modal essence of structures with the particle (ne)khay. The task is to determine the specifics of the semantic content and features of the functioning of the statements as speech representatives of modal types, to characterize the features of the speech situation, relevant for the implementation of incentive and non-incentive structures. The list of the basic modal meanings which are capable to be realized by means of syntactic structures with a predicate in the analytical verb form is offered. The author focuses on the need to distinguish between incentive and non-incentive structures taking into account the three-dimensional conception of the nature of a syntactic unit. Syntactic structures with a predicate, actualized by the analytical verb form (with the particle (ne)khay), as modally oriented structures provide the possibility to represent the different types of modality. They can equally implement different types of meanings, except the incentive, so they can have many semantic interpretations and functional purposes. To correctly determine the modal status, these constructions are poorly marked and require mainly the involvement of a speech-situational filter