DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Петрова Озель, Л. П."

Перегляд за Автор "Петрова Озель, Л. П."

Зараз показано 1 - 20 з 20

АНТРОПОНІМИ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ І ТУРЕЦЬКОЇ МОВ)
(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2021-10) Петрова Озель, Л. П.; Скразловська, І. А.
У статті подано спробу дослідити українські й турецькі антропоніми як лексичні одиниці, що мають виразну лінгвокультурну семантику. У поле дослідницької уваги потрапили власні імена, що стали репрезентантами системи духовних цінностей двох народів, у результаті міжкультурної комунікації яких склалися глибокі традиції, що позначилися на функціонуванні системи власних назв, зокрема й антропонімів. Теоретичною базою статті стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних науковців Н. Бабич, Л. Белея, Д. Єрмоловича, В. Ібрагімової, В. Калінкіна, Ю. Карпенка, Л. Масенко, І. Муромцева, В. Ніконова, В. Підвойного, М. Рут, К. Тищенка, Д. Аксана, А. Джафероґлу, С. Сакаоґлу. Дослідження специфічних ознак антропонімів здійснюється з метою систематизації власних імен як лінгвокультурних одиниць, більш детального опису й удосконалення їх класифікаційних характеристик, а також для уточнення наявних та вироблення нових підходів до аналізу семантико-стилістичних ресурсів української і турецької мов. Як найбільш репрезентативні щодо визначення лінгвокультурних складників семантики представлено імена, зафіксовані в різножанрових фольклорних творах, календарно-побутовій обрядовості, текстах релігійного характеру, а також імена й прізвища, значення твірних основ яких пов’язані з назвами традиційних промислів і ремесел, різних видів майстерності, що віддавна популярні в Україні й Туреччині. До складу культурологічно значущих антропонімів входять також одиничні імена, відомі широкому загалу, з якими пов’язаний значний обсяг інтелектуальної інформації; в різних контекстах такі оніми набувають нових значеннєвих нюансів, стають елементами етнонаціональної картини світу. Зважаючи на широкі культурно-політичні зв’язки українського і турецького народів, подальші дослідження лінгвокультурного потенціалу власних імен як найбільш виразних номінацій для представлення естетичних, морально-етичних і світоглядних цінностей етносів набувають нових можливостей і перспектив для поглиблення та розширення аспектів міжкультурної комунікації. The article attempts to study Ukrainian and Turkish anthroponyms as lexical units with expressive linguistic and cultural semantics. The researches focus on proper names, which are representatives of the system of spiritual values of the two peoples, as a result of intercultural communication which formed deep traditions that affected the functioning of the system of proper names, including anthroponyms. The theoretical basis of the article is formed by the works of both Ukrainian and foreign scientists such as N. Babych, L. Beley, D. Yermolovich, V. Ibrahimova, V. Kalinkin, Yu. Karpenko, L. Masenko, I. Muromtsev, V. Nikonov, V. Pidvoinyi, M. Rut, K. Tishchenko, D. Aksan, A. Caferoğlu, S. Sakaoğlu. The study of the specific features of anthroponyms is carried out in order to systematize proper names as linguistic and cultural units, to give more detailed description and improvement of their classification characteristics, as well as to clarify existing approaches and develop new ones to the analysis of semantic and stylistic resources of the Ukrainian and Turkish languages. There has been found out that in terms of determining linguistic and cultural components of their semantics the most representative names are personal names recorded in various genres of folklore, calendar rituals, religious texts, as well as names and surnames, the meanings of which are related to the names of traditional crafts, which have been popular in Ukraine and Turkey for a long time. Culturally significant anthroponyms also include single names known to the general public, which are associated with a significant amount of intellectual information; in different contexts, such onyms acquire new nuances of meaning, become elements of the ethno-national picture of the world. Considering the broad cultural and political ties between the Ukrainian and Turkish peoples, further research of the linguistic and cultural potential of personal names as the most expressive nominations to represent the aesthetic, moral, ethical and ideological values of ethnic groups acquires new opportunities and prospects for deepening and expanding intercultural communication.
Власні назви в романі Володимира Маліка «Таємний посол»: культурно-репрезентативна функція
(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Петрова Озель, Л. П.
Матеріалом дослідження стали оніми в романі «Таємний посол» Володими- ра Малика, яскравого представника української історичної романістики, де в художній формі унаочнена розлога си- стема власних назв, передусім топонімів й антропонімів, що персоніфікують й ідентифікують персонажів, інформують про результати їх суспільно-політичної й громадської діяльності та творчості, увиразнюють візуальні, психосоматичні, іміджеві характеристики, реалізують функції локалізації подій і явищ, визначають їх хронологію, як наслідок, концептуалізують та ко- дифікують культурно-мистецькі надбання, формуючи в такий спосіб художню парадигму національно-ментальних цінностей. Визначено досить вагому стилістичну функцію онімів — культурно-репрезентативну, засвідчену специфікою власних іменувань як особливих одиниць літературного дискур- су, що представляють культурно-цивілізаційний поступ етносу, його національно-визвольні рухи, шлях до самоусвідомлення, ствердження, збереження й захисту власної самобутності.The material of the research was onims in the novel "Secret Ambassador" by Volodymyr Malik, a bright representative of Ukrainian historical novels. The quite significant stylistic function of onymes is revealed — culturally representative, evidenced by the specificity of proper names as special units of literary discourse. su, representing the cultural and civilizational progress of the ethnos, his national liberation movements, the path to self-awareness, affirmation, preservation and protection of one's own identity.
ВЛАСНІ ІМЕНА У ФОЛЬКЛОРНОМУ ДИСКУРСІ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
(Ужгородський національний університет, 2022) Петрова Озель, Л. П.
З урахуванням положень, викладених у працях Л. Белея, В. Лучика, С. Вербича, М. Торчинського, Н. Торчинської, Л. Масенко, А. Ярещенка, Ю. Редька, В. Горпинича, К. Тищенка, В. Калінкіна, Ю. Карпенко, в дослідженні представлена спроба систематизації, опису й аналізу власних назв, що функціонують у фольклорному дискурсі, мають специфічні лінгвостилістичні особливості як носії культурно-історичної та етноментальної інформації, відображають світогляд українського етносу, його морально-етичні й естетичні смаки та преференції. Актуальність статті зумовлена потребою визначення лінгвокультурних характеристик онімів, необхідністю зіставлення їх етноспецифічного семантичного потенціалу в різножанрових фольклорних текстах (прислів’ях, приказках, пісенній творчості, календарно-побутовій обрядовості), злободенністю проведення паралелей у сфері ментальних взаємозв’язків мови, культури, історії, а також запитом на аналіз прийомів і засобів актуалізації етнонаціональних складників образного мислення у фольклорному дискурсі. Імена представлено як одиниці, що репрезентують погляди народу на навколишній світ, найперше природу й людину, уявлення про сім’ю і шлюб, громадський устрій, постають художньо-стилістичними маркерами гендерної специфіки комунікації, етнічних особливостей виховання, навчання, передачі досвіду, осмислення релігійних орієнтирів і переконань. Серед семантичних параметрів, що визначають специфіку функціонування власних назв в усній народній творчості, найбільш виразними є такі, що передають уявлення про долю, щастя, удачу, успішну комунікацію, виявляють критичні підходи до рис національного характеру, зокрема сприяють культивуванню позитивних і перспективних, актуалізують провідні морально-етичні наративи української етнопедагогіки й філософії. Окрему галузь становлять оніми, що репрезентують календарно-побутову обрядовість та уявлення українського етносу про природу, господарську діяльність, традиційні промисли й ремесла. У статті актуалізовано погляд на власні імена як одиниці фольклорного дискурсу, що найбільш яскраво й колоритно репрезентують етноментальну специфіку, неповторність та оригінальність українського народу, його локальні історико-етнографічні та спільні національно-культурні характеристики, що представляють його ідентичність, самобутність та окремішність. Taking into account the provisions set forth in the works of L. Beley, V. Luchik, S. Verbych, N. Babych, L. Masenko, E. Badin, A. Yareshchenko, Y. Redko, V. Gorpinych, K. Tishchenko, V. Kalinkin , Yu. Karpenko, the study presents an attempt to systematize, describe and analyze proper names that function in folklore discourse, have specific linguistic and stylistic features as carriers of cultural, historical and ethnomental information, reflect the worldview of the Ukrainian ethnic group, its moral, ethical and aesthetic tastes and preferences. The urgency of the article is due to the need to determine the specific linguistic and cultural characteristics of onyms, the need to compare their ethnospecific semantic potential in various genres of folklore texts (proverbs, sayings, proverbs, songs, calendar and household rituals), the urgency of cultural parallels , as well as a request for analysis of techniques and means of actualization of ethnomental components of figurative thinking in folklore discourse. Names are presented as units representing the views of the people on the world, especially nature and man, ideas about family and marriage, social order, are artistic and stylistic markers of gender specifics of communication, ethnic features of education, learning, experience, understanding of religious landmarks and beliefs. Among the semantic parameters that determine the specifics of the functioning of proper names in oral folklore, the most expressive are those that convey ideas about destiny, happiness, luck, successful communication, show critical approaches to national traits, in particular promote positive and promising, actualize leading moral and ethical narratives of Ukrainian ethnopedagogy and philosophy. A separate branch consists of those that represent the calendar and household rituals and ideas of the Ukrainian ethnic group about nature, economic activity, traditional crafts and handicrafts. The article actualizes the view of proper names as units of folklore discourse that most vividly and colorfully represent the ethnomental specificity, uniqueness and originality of the Ukrainian people, its local historical, ethnographic and common national and cultural characteristics, representing its identity, identity and separateness.
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: МОВОТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА-ІНТЕЛЕКТУАЛІСТА (ДО 300-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИСЛИТЕЛЯ, ПЕДАГОГА, ПЕРЕКЛАДАЧА, МУЗИКАНТА)
(Ужгородський національний університет, 2022) Петрова Озель, Л. П.
Розвідка присвячена проблемі дослідження складників інтелектуальної різноманітності художньо-філософського дискурсу Григорія Сковороди, виокремленню лексико-семантичних та стилістичних засобів, що засвідчують глибину осмислення найбільш вагомих світоглядних проблем етики, моралі, освіти, життєвих орієнтирів окремої особистості й соціуму, представлених через такі риси сковородинівського стилю як діалогічність та полемічність, книжність та науковість, визначення провідної ролі практики й досвіду. Інтелектуальні складники образного мислення Григорія Сковороди розглядаються з урахуванням основних положень праць Д. Багалія, С. Єфремова, М. Поповича, А. Єфименка, В. Шинкарука, М. Сулими, І. Іваньо, М. Кашуби, Л. Ушкалова, І. Бетко, В. Білодіда, С. Єрмоленко, М. Торчинського, Т. Александрович, О. Сліпушко, М. Корпанюка, П. Білоуса, Є. Боєвої, Г. Бокшань, К. Богатирьової. Серед засобів репрезентації інтелектуального контексту в дискурсі письменника-філософа найбільш виразними постають власні назви різної класифікаційної приналежності, конкретна й абстрактна лексика, що набуває значення символів, номінації зі сфери музики, освіти й виховання для передачі морально-етичних сентенцій і наративів, формування провідного у творчості мислителя концепту – свободи. Інтелектуалізм як притаманна рису стилю українського письменника-філософа розглядається на підставі аналізу лексики, що репрезентує складники як раціонально-логічного сприйняття дійсності, так і емоційно-почуттєвого. Серед стилістичних засобів увиразнення художньо-інтелектуального потенціалу текстів провідними визначаються фігури антитези, прийоми риторичного запитання, паралелізму, запитання – відповіді, алегорії. У статті відзначено внесок українського філософа, педагога, письменника, музиканта в процеси інтелектуальної еволюції української мови, збагачення літературно-художніх та філософських текстів лексичними та стилістичними засобами, що репрезентують світові та етнонаціональні культурні надбання. Мовотворчість письменника-інтелектуала епохи бароко розглядається як підґрунтя для подальшого поглиблення смислової виразності літературно-художніх текстів. The study is devoted to the problem of researching the components of the intellectual diversity of the artistic and philosophical discourse of Hryhoriy Skovoroda, to the identification of lexical-semantic and stylistic means, which testify to the depth of understanding of the most important worldview problems of ethics, morality, education, life orientations of an individual and society, presented through such features of style as dialogicity and polemicism, bookishness and scholarship, recognition of the leading role of practice and experience. The intellectual components of Hryhoriy Skovoroda's imaginative thinking are considered taking into account the main provisions of the works of D. Bagaliy, S. Efremov, M. Popovich, A. Yefimenko, V. Shinkaruk, M. Sulima, I. Ivanyo, M. Kashuba, L. Ushkalov, I. Betko, V. Bilodida, S. Yermolenko, M. Torchynskoho, T. Alexandrovych, O. Slipushko, M. Korpanyuk, P. Bilous, E. Boeva, G. Bokshan, K. Bogatyreva. Among the means of representing the intellectual context in the discourse of the writer-philosopher, proper names of various classifications, concrete and abstract vocabulary that acquires the meaning of symbols, nominations from the field of music, education and upbringing for the transmission of moral and ethical maxims and narratives, the formation of leading in creativity, appear the most expressive thinker of the concept of freedom. Intellectualism as an inherent feature of the style of the Ukrainian writer-philosopher is considered on the basis of the analysis of the vocabulary, which represents the components of both the rational-logical perception of reality and the emotional-sensual one. Among the stylistic means of expressing the artistic and intellectual potential of texts, antithesis figures, rhetorical question techniques, parallelism, question-answer, and allegory are the leading ones. The article notes the contribution of the Ukrainian philosopher, teacher, writer, and musician to the processes of intellectual evolution of the Ukrainian language, enrichment of literary, artistic and philosophical texts with lexical and stylistic means representing world and ethno-national cultural heritage. The language creativity of the writer-intellectual of the Baroque era is considered as a basis for further deepening the semantic expressiveness of literary and artistic texts.
Етнокультурний аспект у викладанні української мови як іноземної
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021-10-19) Петрова Озель, Л. П.
В статті розглянуто досвід щодо впровадження культурологічного вектора у викладання української мови як іноземної, виокремленні напрямів етнокультурологічної роботи в ході навчальних занять, а також під час виховних та культурно-розважальних заходів, удосконаленні традиційних, накресленні та виробленні нових методів, прийомів і засобів популяризації надбань української духовної і матеріальної культури. В статье рассмотрен опыт внедрения культурологического вектора в преподавании украинского языка как иностранного, выделении направлений этнокультурологической работы в ходе учебных занятий, а также во время воспитательных и культурно-развлекательных мероприятий, совершенствовании традиционных, начертании и выработке новых методов, приемов и средств популяризации приобретений украинской духовной и материальной культуры. The article considers the experience of implementing the culturological vector in teaching Ukrainian as a foreign language, identifying directions of ethno-cultural work during classes, as well as during educational and cultural-entertaining activities, improving traditional, outlining and developing new methods, techniques and means of popularizing the acquisition of Ukrainian spiritual and material culture
Комунiкативний аспект турецького етноетикету
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-03-20) Петрова Озель, Л. П.
Як засвідчує аналіз лексико-семантичної специфіки етикетних конструкцій, турецька ввічливість ґрунтується на культивуванні особистості, орієнтованої на позитивне, схвальне сприйняття світу. Першочерговими постають розвиток етноморальних цінностей, усвідомлення навколишнього світу й людей як представників одної спільноти, пов‘язаних потребою взаємодопомоги, підтримки. Как показывает анализ лексико-семантической специфики этикетных конструкций, турецкая вежливость основывается на культивировании личности, ориентированной на положительное, одобрительное восприятие мира. На первый план выходит развитие етноморальних ценностей, осознание окружающего мира и людей как представителей одного целого, связанных необходимости взаимопомощи, поддержки. As the analysis of the lexical and semantic specifics of etiquette structures shows, Turkish politeness is based on nurturing a personality oriented positive, approving perception of the world. Primary are ethno-moral values, awareness of the surrounding world and people as representatives a single whole, connected by the need for mutual assistance and support.
ЛЕКСИКА ТЮРКСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ В РОМАНІ ВОЛОДИМИРА МАЛИКА «ТАЄМНИЙ ПОСОЛ»
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Liha-Pres, 2022-12-03) Петрова Озель, Л. П.
У публікації досліджено лексику тюркського походження в романі Володимира Малика "Таємний посол". Зазначено, що лексико-семантична система тюркізмів у історико-пригодницькій тетралогії Володимири Малика «Таємний посол» експлікована наступними тематичними групами: номінації на означення соціальної структури суспільства, місця героя в ієрархії громадських та політичних відносин. Лінгвостилістичні репрезентації основних груп номінацій орієнтального дискурсу свідчать про значну роль тюркізмів для формування стилю історико-пригодницького роману, оскільки відіграють провідну роль для створення відповідного етнонаціонального колориту, зокрема зображення специфіки духовної й матеріальної культури, історичного хронотопу, геополітичних процесів, менталітету представників тюркських народів. The publication examines vocabulary of Turkic origin in Volodymyr Malik's novel "Secret Ambassador". It is noted that the lexical-semantic system of Turkisms in Volodymyra Malik's historical-adventure tetralogy "Secret Ambassador" is explained by the following thematic groups: nominations for defining the social structure of society, the hero's place in the hierarchy of public and political relations. The linguistic-stylistic representations of the main groups of nominations of the oriental discourse testify to the significant role of Turkicisms in the formation of the style of the historical-adventure novel, as they play a leading role in creating the appropriate ethno-national flavor, in particular, the depiction of the specifics of spiritual and material culture, the historical chronotope, geopolitical processes, and the mentality of representatives of the Turkic peoples.
Лексико-семантична експлікація емоційного й почуттєвого в художніх текстах (за матеріалами наукової спадщини О. Г. Муромцевої)
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди; Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2018) Петрова Озель, Л. П.
Стаття присвячена 80-річному ювілеєві відомого мовознавця, доктора філологічних наук, професора Ольги Георгіївни Муромцевої, педагога й громадського діяча, авторитетної постаті Харківської філологічної школи й української лінгвістичної науки. У дослідженні представлена спроба розглянути спадщину знаного філолога, зокрема праці, присвячені художній мовотворчості з точки зору простеження й осмислення традицій уживання лексики на означення емоційно-почуттєвої сфери. Статья посвящена 80-летнему юбилею известного языковеда, доктора филологических наук, профессора Ольги Георгиевны Муромцевой, педагога и общественного деятеля, авторитетной фигуры Харьковской филологической школы и украинской лингвистической науки. В исследовании представлена попытка рассмотреть наследие известного филолога, в частности работы, посвященные художественному языковому творчеству с точки зрения осмысления традиций употребления лексики для обозначения эмоционально-чувственной сферы. The article is devoted to the 80th anniversary of the famous linguist, Doctor of Philology, Professor Olha Heorhiievna Muromtseva, who is a teacher, and a public figure, as well as an authoritative person of Kharkiv Philological School and Ukrainian linguistic science. The study represents an attempt to consider the legacy of the well-known philologist, in particular, her works devoted to artistic language creation in terms of tracing and understanding the traditions of using vocabulary to define the emotional and sensory sphere.
Лексико-семантична типологія промислів і ремесел у художньому дискурсі Миколи Костомарова
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2017) Петрова Озель, Л. П.
У статті представлена лексико-семантична класифікація промислів і ремесел у художньому дискурсі українського письменника ХІХ ст. Миколи Костомарова, проаналізовано найбільш уживані одиниці та лексичні моделі, що відображають традиції, побут, духовну й матеріальну культуру, менталітет різних народів через специфіку їх виробничо-промислової та художньо-ремісничої діяльності. В статье представлена лексико-семантическая классификация промыслов и ремесел в художественном дискурсе украинского писателя Николая Костомарова, проанализированы наиболее употребительные единицы и лексические модели, которые отражают традиции, быт, культуру, менталитет разных народов через специфику их промышленной и ремесленно-художественной деятельности.The article presents lexico-semantic typology of crafts in the artistic discourse of Ukrainian writer of the 19th century Mikola Kostomarov. The most commonly used units and lexical models that reflect the traditions, culture, way of life, the mentality of different peoples through the specifics of their industrial and craft activities are analyzed.
Лексико-семантична інтерпретація образів солдата, козака, богатиря, стрільця в дискурсі української народної казки
(Донецький державний університет управління, Українська миротворча школа, 2018-06-15) Петрова Озель, Л. П.
У данній статті автор розкрив лексико-семантичну інтерпретацію образів солдата, козака, богатиря, стрільця в дискурсі української народної казки. В данной статье автор раскрыл лексико-семантическую интерпретацию образов солдата, казака, богатыря, стрелка в дискурсе украинской народной сказки. In this article the author has revealed the lexical-semantic interpretation of the images of a soldier, a Cossack, a hero, an arrow in the discourse of the Ukrainian folk tale.
Лексико-семантичний аспект дискурсу ввічливості (на матеріалі турецької мови)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016) Петрова Озель, Л. П.
У статті описано й схарактеризовано турецький дискурс ввічливості (національний етикет) як лінгвокомунікативне явище, зокрема представлений аналіз лексико-семантичних особливостей етикетних конструкцій, що є домінантами ввічливості у сфері мовленнєвої поведінки етносу.В статье описан и охарактеризован турецкий дискурс вежливости (национальниый этикет) как лингвокомуникативное явление, в частности представлен анализ лексико-семантических особенностей этикетных конструкций, которые являются доминантами вежливости в сфере речевой деятельности этноса. The article describes and characterises Turkish discourse of politeness (national etiquette) as a lingual communicative phenomenon. It presents the analysis of lexico-semantic features of etiquette constructions which are courtesy dominants in the fi eld of speech behaviour of the ethnos.
Лексико-семантичні особливості оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет»: етноментальний аспект
(Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2015-11-06) Петрова Озель, Л. П.
У статті подано спробу лінгвостилістичного аналізу одного з оповідань Г. Ф. Квітки-Основ’яненка («Салдацький патрет») щодо особливостей функціонування етномаркованої лексики. В статье представлена попытка лингвистического анализа одного из рассказов Г. Ф. Квитки-Основьяненко («Салдацький патрет») с точки зрения особенностей функционирования этномаркированной лексики. The article contains the analysis of one of the works by the Ukrainian writer H. F. Kvitka-Osnovianenko («Рortrait of a soldier») in the view of its vocabulary which refl ects ethnic mentality and national character.
ЛІНГВОСТИЛІСТИКА ОРІЄНТАЛЬНИХ МОТИВІВ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Й АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Петрова Озель, Л. П.
У публікації проаналізовано лексико-семантичні особливості поезій Лесі Українки й Агатангела Кримського, засвідчено заглибленість дискурсів обох поетів в орієнталістику, а лінгвостилістичні особливості творів зі східною тематикою відзначаються орієнтацією на зображення психологічних картин і пейзажів, де чільне місце посідають прийоми антитези й контрасту, а також епітетні характеристики, що передають багатство й різноманітність емоційно-почуттєвої сфери ліричних героїв. The publication analyses the lexical and semantic features of Lesya Ukrainka's and Agatangel Krymsky's poetry, shows the immersion of both poets' discourses in Orientalism, and the linguistic and stylistic features of works with oriental themes are marked by an orientation towards the depiction of psychological pictures and landscapes, where the techniques of antithesis and contrast, as well as epithetical characteristics that convey the richness and diversity of the emotional and sensual sphere of lyrical characters, occupy a prominent place.
Лінгвостилістична інтерпретація болгарської культури в українському художньому тексті (за романом Володимира Малика «Таємний посол»)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Петрова Озель, Л. П.
Автор статті наголошує, що як засвідчує аналіз лексико-семантичного та лінгво-стилістичного потенціалу, болгарська культура в романі Володимира Малика «Таємний посол», постає як оригінальна, самобутня, а також має чимало подібних рис з іншими, зокрема українською; елементи традицій і звичаїв легко засвоюються представниками обох народів, взаємозбагачують та доповнюють оригінальні духовні й матеріальні цінності народів. Автор статьи отмечает, что как показывает анализ лексико-семантического и лингво-стилистического потенциала, болгарская культура в романе Владимира Малика «Тайный посол», предстает как оригинальная, самобытная, а также имеет немало сходных черт с другими, в частности украинской; элементы традиций и обычаев легко усваиваются представителями обоих народов, взаимообогащают и дополняют оригинальные духовные и материальные ценности народов. The author of the article emphasizes that according to the analysis of lexical-semantic and linguistic-stylistic potential, Bulgarian culture in Volodymyr Malik's novel The Secret Ambassador appears as original, original, and has many similarities with others, including Ukrainian; elements of traditions and customs are easily assimilated by representatives of both nations, mutually enrich and supplement original spiritual and material values of peoples.
Лінгвостилістичні параметри топонімів ВЕНЕЦІЯ і ФЛОРЕНЦІЯ у поетичному дискурсі Ліни Костенко
(Ca' Foscari University of Venice, 2021) Петрова Озель, Л. П.
Автором проаналізовано топоніми ВЕНЕЦІЯ та ФЛОРЕНЦІЯ, щоб визначити їх мовно-стилістичний потенціал як одиниць репрезентації самобутності італійської культури, а також визначити провідні художні орієнтири поетичного дискурсу Ліни Костенко. The author researched the toponyms VENICE and FLORENCE to determine their linguistic-stylistic potential as units representing the originality of Italian culture, as well as defining the leading artistic landmarks of Lina Kostenko's poetic discourse.
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ ВОКАЛЬНО--НСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ТА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Петрова Озель, Л. П.
Стаття присвячена аналізу лінгвопоетичних універсалій, оригінальних лексико-семантичних моделей, що репрезентують етнічну та світову вокально-хореографічну культуру, а також відображають провідні стилістичні риси поетичних текстів Тараса Шевченка. Визначення оригінальності літературно-художнього тексту як універсальної лінгвістичної категорії інтерпретується з позицій провідної ролі в ньому компонентів стилетворення, чільні позиції серед яких посідає лексика культурно-мистецького, зокрема вокально-інструментального та хореографічного характеру, що вирізняє Шевченкову мовотворчість як визначальний етап у розвитку стилістичної різноманітності поетичних текстів, вагоме явище в інтелектуальній еволюції української літературної мови. Статья посвящена анализу лингвопоетичных универсалий, оригинальных лексико-семантических моделей, представляющих этническую и мировую вокально-хореографическую культуру, а также отражают ведущие стилистические черты поэтических текстов Тараса Шевченко. Определение оригинальности литературно-художественного текста как универсальной лингвистической категории интерпретируется с позиций ведущей роли в нем компонентов стилетворення, лидирующие позиции среди которых занимает лексика культурно-художественного, в частности вокально-инструментального и хореографического характера, отличает Шевченкову языкотворчество как определяющий этап в развитии стилистического разнообразия поэтических текстов, весомое явление в интеллектуальной эволюции украинского литературного языка. The article is devoted to the analysis of linguopoetic universals, original lexical and semantic models, which represent ethnic and world vocal and choreographic culture, as well as reflect the leading stylistic features of Taras Shevchenko 's poetic texts. The definition of the originality of literary and artistic text as a universal linguistic category is interpreted from the standpoint of the leading role of stylistic components, leading among which is the vocabulary of cultural and artistic, including vocal-instrumental and choreographic nature, which distinguishes Shevchenko's linguistic texts, an important phenomenon in the intellectual evolution of the Ukrainian literary language.
ПЕРСОНАЛІЇ ЛІКАРІВ ДАВНЬОГО ІРАНУ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Гельветика, 2020-12-23) Гахреманіфар, Н.; Петрова Озель, Л. П.
У якості дослідницької задачі авторами була здійснено спроби оцінити персоналії лікарів Давнього Ірану та етнокультурний аспект цієї теми. У парадигмі культур із давніми традиціями лікування й зцілення, поширення й популяризації здорового способу життя одне з почесних місць належить медико-культурним надбанням Ірану (Персії) як цивілізації, що дала світу низку персоналій лікарів-універсалів, шкіл і напрямів, чиє новаторство, прогресивні погляди, підходи до лікування та оздоровлення актуальні й нині, а також потребують більш глибокого аналізу, осмислення та популяризації. В качестве исследовательской задачи авторами были предприняты попытки оценить персоналии врачей Древнего Ирана и этнокультурный аспект этой темы. В парадигме культур с давними традициями лечения и исцеления, распространения и популяризации здорового образа жизни одно из почетных мест принадлежит медико-культурному достоянию Ирана (Персии) как цивилизации, давшей миру ряд персоналий врачей-универсалов, школ и направлений, чье новаторство, прогрессивные взгляды, подходы к лечению и оздоровлению актуальны и ныне, а также требуют более глубочайшего анализа, осмысления и популяризации. As a research task, the authors attempted to evaluate the personalities of the doctors of Ancient Iran and the ethno-cultural aspect of this topic. In the paradigm of cultures with a long tradition of treatment and healing, dissemination and promotion of healthy lifestyles, one of the places of honor belongs to the medical and cultural heritage of Iran (Persia) as a civilization that gave the world a number of versatile doctors, schools and trends, whose innovations, progressive views, approaches to treatment and healing are still relevant today, and require deeper analysis, understanding and popularization.
ТОПОНІМІКОН РОМАНУ ВОЛОДИМИРА МАЛИКА «ТАЄМНИЙ ПОСОЛ»: СКЛАД, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ
(Міжнародний гуманітарний університет, 2022) Петрова Озель, Л. П.
Топонімікон літературно-художнього дискурсу як особлива підсистема ономастичних одиниць, що є семантико-стилістичними, композиційними та змістовими маркерами оригінальності авторського тексту, завжди перебуває в центрі уваги лінгвістів, зокрема О. Карпенко, Ю. Карпенка, Г. Лукаш, О. Немировської, І. Муромцева, О. Муромцевої, К. Романенко, О. Саврей, Л. Удовенко, Г. Шотової-Ніколенко, І. Хлистун. У статті подана інтерпретація топонімів як специфічних одиниць тетралогії Володимира Малика «Таємний посол», де ойконіми, гідроніми, ороніми, потамоніми, пелагоніми відповідно до жанрових характеристик історико-пригодницького роману демонструють широку географію подій, динаміку їх розгортання, несподівані сюжетні й композиційні повороти, серед яких виконання дипломатичних доручень, військові походи, полон, переслідування, міграційні процеси, далекі й близькі шляхи. Аналіз складу топонімів у романі Володимира Малика дозволив виокремити найбільш репрезентативні групи онімів на підставі геополітичної та етнонаціональної маркованості – українські, болгарські, турецькі, татарські, польські, чеські, австрійські, вірменські, серед яких як макро-, так і мікротопонімія, як концептуальні, високочастотні, відомі широкому загалу лексеми реального географічного й адміністративного простору, так і менш знані, однослівні та двокомпонентні назви, семантична й змістова виразність яких посилюється в контекстах. Найбільш яскравими засобами увиразнення семантико-стилістичної оригінальност топонімів визначено такі: вживання образних варіантів; залучення паралельних назв, поширених в інших країнах у певний історичний період; вживання власних топонімічних назв у складі стилістичних фігур; символізація і концептуалізація найменувань місця події. У статті окреслено основні функції топонімної системи роману: номінативно-ідентифікаційну (називання місця події); інформативно-пізнавальну (актуалізація дотекстової інформації); емоційно-експресивну (вплив на почуття, здатність викликати емоції). Особливе місце посідають топоніми, що демонструють закоріненість в історію, традиції, засвідчуючи провідну функційну характеристику онімів у романі Володимира Малика – культурно-репрезентативну, а також пов’язану з нею етноідентифікаційну, оскільки топонімна лексика сягає глибоких шарів духовної й матеріальної культури, засвідчує оригінальність і самобутність народів. The article presents an interpretation of toponyms as specific units of Volodymyr Malik’s tetralogy “Secret Ambassador”, where oikonyms, hydronyms, oronyms, choronyms, in accordance with the genre characteristics of a historical-adventure novel, represent a wide geography of events, the dynamics of their unfolding, unexpected plot and compositional turns, among which the performance diplomatic missions, military campaigns, capture, persecution, migration processes, long and short journeys. The analysis of toponyms in Volodymyr Malik’s novel made it possible to single out the most representative groups of onyms on the basis of geopolitical and ethnonational marking – Ukrainian, Bulgarian, Turkish, Tatar, Polish, Czech, Austrian, Armenian, including both macroand microtoponyms, conceptual, high-frequency lexemes real toponymicon, and less well-known or completely unknown. The following are defined as the most striking means of expressing the semantic and stylistic originality of toponyms: the use of figurative variants of onyms; attraction of parallel names common in other countries; the influence of macro- and microcontexts on the emergence of new connotations of a historical, cultural, ethnological, ethnological nature; the use of own toponymic names as part of stylistic figures. The article outlines the main functions of the toponymic system of the novel: nominative-identification (naming the place of the event); informative and cognitive (updating pretext information); emotional-expressive (influence on feelings, the ability to evoke emotions. A special place is occupied by toponyms that demonstrate rootedness in history and traditions, testifying to the leading functional characteristic of onymes in Volodymyr Malik’s novel – culturally representative, as well as related to ethno-identification, since toponymy vocabulary reaches deep layers of spiritual and material culture, attests to the originality and originality of peoples.
Традиції інтелектуалізму в українському художньому мовленні (на матеріалі праць О. Г. Муромцевої)
(Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2014-09-05) Петрова Озель, Л. П.
У статті проаналізована наукова спадщина доктора філологічних наук, професора О. Г. Муромцевої, зокрема аспект, присвячений дослідженню мови художніх текстів ХІХ — початку ХХ ст.; окреслені погляди вченого на проблеми формування інтелектуального потенціалу українського художнього мовлення. У результаті дослідження праць професора О. Г. Муромцевої визначено лексико-семантичні, стилістичні засоби, які вплинули на загальний процес інтелектуального збагачення української літературної мови. В статье анализируется научное наследие доктора филологических наук, профессора О. Г. Муромцевой, в частности аспект, посвященный анализу языка художественных текстов ХІХ — начала ХХ века; представлены взгляды ученого на проблемы формирования интеллектуального потенциала художественной речи. В результате исследования работ профессора О. Г. Муромцевой определены лексико-семантические, стилистические средства, повлиявшие на общий процесс интеллектуального обогащения украинского литературного языка. The article deals with the scientifi c heritage of Doctor of Philology, Professor O. G. Muromtseva. The scholar’s views on the problems of analysis of belles-lettres language and formation of intellectual potential of the Ukrainian language are outlined in the article. The research of O. G. Muromtseva’s works helps to reveal lexico-semantic and stylistic methods which infl uenced general process of intellectual enrichment of the Ukrainian language.
УКРАЇНОЗНАВСТВО В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ТАБЛИЦІ ТА СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022-11-24) Петрова Озель, Л. П.
У публікації розглянуто вивчення українознавства в умовах дистанційного навчання. Особливості дистанційного навчання на різних платформах, а також багатство та різноманітність культурологічної інформації в курсах українознавчого циклу пов’язані з необхідністю обробки значного за обсягом матеріалу, його осмислення, аналізу, систематизації. Запропоновано укладання узагальнювальних таблиць, а також інформаційних та структурно-логічних схем, оскільки вони є досить ефективним способом наочного представлення інформації в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою знаківсигналів (лексичних, символічних, графічних, візуальних) вигляді. The publication examines the study of Ukrainian studies in the conditions of distance learning. The features of distance learning on various platforms, as well as the richness and variety of cultural information in the courses of the Ukrainian studies cycle, are connected with the need to process a significant amount of material, its understanding, analysis, systematization. It is proposed to compile summary tables, as well as informational and structural-logical schemes, since they are quite effective way of visual representation of information in a structured, systematized, coded using signs and signals (lexical, symbolic, graphic, visual) form.

Перегляд за Автор "Петрова Озель, Л. П."

Результатів на сторінку

Параметри сортування