ВЛАСНІ ІМЕНА У ФОЛЬКЛОРНОМУ ДИСКУРСІ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Ужгородський національний університет
Анотація
З урахуванням положень, викладених у працях Л. Белея, В. Лучика, С. Вербича, М. Торчинського, Н. Торчинської, Л. Масенко, А. Ярещенка, Ю. Редька, В. Горпинича, К. Тищенка, В. Калінкіна, Ю. Карпенко, в дослідженні представлена спроба систематизації, опису й аналізу власних назв, що функціонують у фольклорному дискурсі, мають специфічні лінгвостилістичні особливості як носії культурно-історичної та етноментальної інформації, відображають світогляд українського етносу, його морально-етичні й естетичні смаки та преференції. Актуальність статті зумовлена потребою визначення лінгвокультурних характеристик онімів, необхідністю зіставлення їх етноспецифічного семантичного потенціалу в різножанрових фольклорних текстах (прислів’ях, приказках, пісенній творчості, календарно-побутовій обрядовості), злободенністю проведення паралелей у сфері ментальних взаємозв’язків мови, культури, історії, а також запитом на аналіз прийомів і засобів актуалізації етнонаціональних складників образного мислення у фольклорному дискурсі. Імена представлено як одиниці, що репрезентують погляди народу на навколишній світ, найперше природу й людину, уявлення про сім’ю і шлюб, громадський устрій, постають художньо-стилістичними маркерами гендерної специфіки комунікації, етнічних особливостей виховання, навчання, передачі досвіду, осмислення релігійних орієнтирів і переконань. Серед семантичних параметрів, що визначають специфіку функціонування власних назв в усній народній творчості, найбільш виразними є такі, що передають уявлення про долю, щастя, удачу, успішну комунікацію, виявляють критичні підходи до рис національного характеру, зокрема сприяють культивуванню позитивних і перспективних, актуалізують провідні морально-етичні наративи української етнопедагогіки й філософії. Окрему галузь становлять оніми, що репрезентують календарно-побутову обрядовість та уявлення українського етносу про природу, господарську діяльність, традиційні промисли й ремесла. У статті актуалізовано погляд на власні імена як одиниці фольклорного дискурсу, що найбільш яскраво й колоритно репрезентують етноментальну специфіку, неповторність та оригінальність українського народу, його локальні історико-етнографічні та спільні національно-культурні характеристики, що представляють його ідентичність, самобутність та окремішність. Taking into account the provisions set forth in the works of L. Beley, V. Luchik, S. Verbych, N. Babych, L. Masenko, E. Badin, A. Yareshchenko, Y. Redko, V. Gorpinych, K. Tishchenko, V. Kalinkin , Yu. Karpenko, the study presents an attempt to systematize, describe and analyze proper names that function in folklore discourse, have specific linguistic and stylistic features as carriers of cultural, historical and ethnomental information, reflect the worldview of the Ukrainian ethnic group, its moral, ethical and aesthetic tastes and preferences. The urgency of the article is due to the need to determine the specific linguistic and cultural characteristics of onyms, the need to compare their ethnospecific semantic potential in various genres of folklore texts (proverbs, sayings, proverbs, songs, calendar and household rituals), the urgency of cultural parallels , as well as a request for analysis of techniques and means of actualization of ethnomental components of figurative thinking in folklore discourse. Names are presented as units representing the views of the people on the world, especially nature and man, ideas about family and marriage, social order, are artistic and stylistic markers of gender specifics of communication, ethnic features of education, learning, experience, understanding of religious landmarks and beliefs. Among the semantic parameters that determine the specifics of the functioning of proper names in oral folklore, the most expressive are those that convey ideas about destiny, happiness, luck, successful communication, show critical approaches to national traits, in particular promote positive and promising, actualize leading moral and ethical narratives of Ukrainian ethnopedagogy and philosophy. A separate branch consists of those that represent the calendar and household rituals and ideas of the Ukrainian ethnic group about nature, economic activity, traditional crafts and handicrafts. The article actualizes the view of proper names as units of folklore discourse that most vividly and colorfully represent the ethnomental specificity, uniqueness and originality of the Ukrainian people, its local historical, ethnographic and common national and cultural characteristics, representing its identity, identity and separateness.
Опис
Ключові слова
ономастика, оніми, власні імена, фольклороніми, етнокультурний аспект, антропоніми, топоніми, onomastics, onyms, proper names, folkloronyms, ethnocultural aspect, anthroponyms, toponyms
Цитування
Петрова Озель Л. П. Власні імена у фольклорному дискурсі: етнокультурний аспект / Л. П. Петрова Озель // Закарпатські філологічні студії / Ужгород. нац. ун-т. – Одеса : Гельветика, 2022. – Вип. 23, т. 2. – С. 41–46.