Кафедра східних мов

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/46

Перегляд

Перегляд Кафедра східних мов за Автор "Kalashnyk, L."

Зараз показано 1 - 6 з 6
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Informal component in the educational work with gifted children in China
    (Rēzeknes Tehnoloģiju akadēmija, 2018-05-25) Kalashnyk, L.; Burtseva, Y.; Naumenko, S.; Yanlin, Wu.
    Informal Education is a general term for education that canoccur outside of a structured curriculum. Nowadays it is mainly used to provide people of different ages and social categories with additional knowledge and skills needed for their professional activity or fulfilling interest. China today also uses such kind of providing educational services mainly for children and youths. These activities are seen by the state educational system as the basic level of gifted children`s detection and separating them from the other ones. Modern Chinese educational theory has its own ideas as to the problem of gifted children starting from the definition of giftedness and up to the place of such children in the society including the welfare and legal issues. Seeing giftedness as “ability to work and methodical training” the Chinese educational and elfare system is totally built up by this conception. The article using various research methods (such as theoretical literature and current Chinese legislation`s analysis, comparative methods, method of personal experience etc.) represents the Chinese experience as to educational work with gifted children especially in the field of informal education as well as general ideas of the Giftedness theory in the Chinese educational practice. Неформальна освіта - це загальний термін для освіти, який може виникати поза структурованою навчальною програмою. В даний час він в основному використовується для надання людям різного віку та соціальних категорій додаткових знань та навичок, необхідних для їхньої професійної діяльності або виконання інтересу. Китай сьогодні також використовує такий вид надання освітніх послуг переважно дітям та молоді. Ці заходи розглядаються державною освітньою системою як базовий рівень виявлення обдарованих дітей та відділення їх від інших. Сучасна китайська теорія освіти має власні ідеї щодо проблеми обдарованих дітей, починаючи з визначення обдарованості та аж до місця таких дітей у суспільстві, включаючи питання добробуту та правових питань. Вбачаючи обдарованість як "працездатність та методичну підготовку", китайська система освіти та соціального захисту населення повністю побудована цією концепцією. Стаття з використанням різних методів дослідження (таких як теоретична література та аналіз чинного законодавства Китаю, порівняльні методи, метод особистого досвіду тощо) представляє китайський досвід щодо навчальної роботи з обдарованими дітьми, особливо в галузі неформальної освіти, а також загальні ідеї теорії обдарованості в китайській навчальній практиці. Неформальное образование - это общий термин, обозначающий образование, которое выходит за рамки структурированной учебной программы. В настоящее время он в основном используется для предоставления людям разных возрастов и социальных категорий дополнительных знаний и навыков, необходимых для их профессиональной деятельности или удовлетворения интересов. Китай сегодня также использует такие виды образовательных услуг, главным образом, для детей и молодежи. Эти мероприятия рассматриваются государственной образовательной системой как базовый уровень выявления одаренных детей и отделения их от других. В современной китайской образовательной теории есть свои представления о проблеме одаренных детей, начиная с определения одаренности и вплоть до места таких детей в обществе, включая вопросы благосостояния и права. Рассматривая одаренность как «умение работать и методически тренироваться», китайская система образования и социального обеспечения полностью построена на этой концепции. В статье, в которой используются различные методы исследования (такие как теоретическая литература и анализ действующего китайского законодательства, сравнительные методы, метод личного опыта и т. д.), Представлен опыт Китая в образовательной работе с одаренными детьми, особенно в области неформального образования, а также общие идеи теории одаренности в китайской образовательной практике.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Mingzu Universities as an Educational and Social Phenomena in PR China
    (Lumenis, 2021-09) Kalashnyk, L.; Levchenko, Y.; Tkachenko, L.; Mkrtichan, O.
    Mingzu University is a common name for educa-tional institutions for ethnic minorities established in China in 1950. By establishing such kind of higher education institu-tions, PR China as a state pursued several goals. In one hand, they started the opportunity for minor ethnic groups` repre-sentatives enter a higher education institution and thereby enlist their support for the state government. In the other hand, Chi-na saves the originality and the identity of small nationalities` cultures at the state level by studying and promoting it. Today such educational institutions also serve to train leading cadres from ethnic minorities’ representatives, loyal to the state system and the political and social course of modern China as they are brought up in the spirit of modern Chinese social and pedagog-ical guidelines. The article aims to represent different social functions of Minzu Universities as a social phenomena com-mon for China as well as cultural and social strategy of the PR China state in the field of ethnic minorities, an important part of which is implemented through them. Using the research methods typical for scientific studies of this kind (mainly em-pirical and theoretical ones) the article proves the idea that Mingzu Universities in China play a great not only the educa-tional, but also social role in the country to form an ideological-ly homogeneous society and respect for human rights in the country. Університет Мінцзу — загальна назва навчальних закладів для етнічних меншин, створених у Китаї в 1950 році. Створюючи такі види вищих навчальних закладів, КНР як держава переслідувала декілька цілей. З одного боку, вони створили можливість для представників дрібних етнічних груп вступити до вищого навчального закладу і тим самим заручитися підтримкою державної влади. З іншого боку, Китай зберігає самобутність культур малих національностей на державному рівні, вивчаючи та пропагуючи це. Сьогодні такі навчальні заклади також служать для підготовки керівних кадрів із представників етнічних меншин, лояльних до державного устрою та політичного та соціального курсу сучасного Китаю. Метою статті є представлення різних соціальних функцій університетів Мінцзу як загального для Китаю соціального феномена, а також культурно-соціальної стратегії держави КНР у сфері етнічних меншин. Використовуючи типові для наукових досліджень такого роду (переважно емпіричні та теоретичні) методи дослідження, доведено, що університети Мінцзу в Китаї відіграють велику не лише освітню, а й соціальну роль у країні у формуванні ідеологічно однорідного суспільство та дотримання прав людини в країні. Университет Минцзу – общее название учебных заведений для этнических меньшинств, созданных в Китае в 1950 году. Создавая такие виды вузов, КНР как государство преследовало несколько целей. С одной стороны, они создали возможность для представителей мелких этнических групп поступить в вуз и тем самым заручиться поддержкой государственной власти. Кроме того, Китай сохраняет самобытность культур малых национальностей на государственном уровне, изучая и пропагандируя это. Сегодня такие учебные заведения также служат для подготовки руководящих кадров из представителей этнических меньшинств, лояльных государственному устройству и политическому и социальному курсу современного Китая. Целью статьи является представление различных социальных функций университетов Минцзу как общего социального феномена Китая, а также культурно-социальной стратегии государства КНР в сфере этнических меньшинств. Используя типичные научные исследования такого рода (преимущественно эмпирические и теоретические) методы исследования, доказано, что университеты Минцзу в Китае играют большую не только образовательную, но и социальную роль в стране в формировании идеологически однородного общества и соблюдения прав человека.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Modern approaches to professional training of teachers are to work with gifted children in the sphere of non-formal education (experience of PR China)
    (Premier Publishing s.r.o., Vienna-Prague, 2018) Kalashnyk, L.; Naumenko, Ya. Wu.
    Informal Education is a general term for education that can occur out-side of a structured curriculum. China today also uses such kind of providing educational services mainly for children and youths. These activities are seen by the state ed-ucational system as the basic level of gifted children`s detection and separating them from the other ones. Modern Chinese educational theory has its own ideas as to the problem of gifted children starting from the defi nition of giftedness and up to require-ments forced to teachers as well as to the system of such teachers` trainings.The arti-cle describes contemporary approaches in the teachers` training system in modern PR China and represents the practical steps of the Chinese government that lead to the development of teachers able to work with specific categorieas of children both in the system of formal and informal education. The special attention in the article is payed to the state requirements as to the teacher as well as to the whole system of teachers` training. The Chinese national teachers` training system now is characterized by total state suppot, cjnpetative relations between state and non-formal educating institu-tions both as working place of a well-qualifi ed teacher and the body, that provides training services for teachers, control over the content and form of teachers` training educational activities from the state, wide means of self-education and self-develop-ment, ideological and citizenship orientation of educational work, active borrowing. Неформальна освіта - це загальний термін для освіти, який може відбуватися поза структурованою навчальною програмою. Китай сьогодні також використовує такий вид надання освітніх послуг переважно дітям та молоді. Ці заходи розглядаються державною редакційною системою як основний рівень виявлення обдарованих дітей та відділення їх від інших. Сучасна китайська теорія освіти має власні уявлення про проблему обдарованих дітей, починаючи з визначення обдарованості та закінчуючи вимогами, вимушеними вчителями, а також системою таких навчань вчителів. в системі підготовки вчителів у сучасному PR Китаї та являє собою практичні кроки уряду Китаю, які призводять до розвитку вчителів, здатних працювати з конкретними категоріями дітей як у системі формальної, так і неформальної освіти. Особлива увага в статті приділяється державним вимогам до вчителя, а також всій системі підготовки вчителів. Навчальна система підготовки вчителів Китаю зараз характеризується тотальною державною підтримкою, співпрацею між державними та неформальними навчальними закладами як робочим місцем кваліфікованого викладача та органом, що надає послуги з підготовки вчителів, контроль за змістом та формою навчальної діяльності вчителів з боку держави, широкими засобами самоосвіти та саморозвитку, ідеологічною та громадянською спрямованістю навчальної роботи, активним запозиченням. Неформальное образование - это общий термин для образования, который может происходить вне структурированной учебной программой. Китай сегодня также использует такой вид предоставления образовательных услуг преимущественно детям и молодежи. Эти меры рассматриваются государственной редакционной системой как основной уровень выявления одаренных детей и отделения их от других. Современная китайская теория образования имеет собственные представления о проблеме одаренных детей, начиная с определения одаренности и заканчивая требованиями, вынужденными учителями, а также системой таких учений учителей. в системе подготовки учителей в современном PR Китае и представляет собой практические шаги правительства Китая, которые приводят к развитию учителей, способных работать с конкретными категориями детей как в системе формального, так и неформального образования. Особое внимание в статье уделяется государственным требованиям к учителю, а также всей системе подготовки учителей. Обучающая система подготовки учителей Китая сейчас характеризуется тотальной государственной поддержкой, сотрудничеством между государственными и неформальными учебными заведениями как рабочим местом квалифицированного преподавателя и органом, предоставляющим услуги по подготовке учителей, контроль за содержанием и формой учебной деятельности учителей со стороны государства, широкими средствами самообразования и саморазвития , идеологической и гражданской направленности учебной работы, активным заимствованием.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Resocialization and Readaptation as a Social Need of Post-Corona Period
    (Lumen Publishing House, 2020) Ding, S.; Kalashnyk, L.
    Pandemic of Coronavirus COVID19 faced the world with a new social phenomena: worldwide quarantine and self-isolation of countries and regions as well as families and indi-viduals. Prolongation of this situation has already led to disap-pearance or global transformation of subjects` interaction old forms (absolutely of all forms and at all the levels), rapid emer-gence of new types of communication (in particular) and being (in general) and the need for the world to be adapted to new realities when the post-Corona period comes. The authors of the article make the assumption that the old ways and princi-ples of life will no longer fit the post-quarantine realities. People and countries will have to re-develop the rules of interaction in society (both at local and global levels) urgently. To have the society as a monolithic concept again, countries will have to conduct their population through the processes of re-socialization (in cases of new priciples` development ) or social re-adaptation (in cases when it is still possible to apply the pre-Corona social algorithms to post-Corona conditions). The oth-er assumption made is that in post-Corona period (at least, at the beginning) we shall deal with new forms of subject-subject intersection where the subjects stand forexpanded personal space with clearer boundaries. Пандемія коронавірусу COVID19 зіткнулася зі світом із новими соціальними явищами: всесвітній карантин та самоізоляція країн та регіонів, а також сімей та людей. Подовження цієї ситуації вже призвело до зникнення або глобальної трансформації взаємодії суб’єктів старих форм (абсолютно всіх форм і на всіх рівнях), швидкого виникнення нових типів спілкування (зокрема) та буття (загалом) ) та необхідність адаптації світу до нових реалій, коли настане період після корони. Автори статті роблять припущення, що старі способи та принципи життя більше не будуть відповідати реаліям після карантину. Людям та країнам доведеться терміново переробити правила взаємодії в суспільстві (як на місцевому, так і на глобальному рівнях). Щоб суспільство знову стало монолітним поняттям, країнам доведеться проводити своє населення через процеси ресоціалізації (у випадках розвитку нових принципів) або соціальної адаптації (у випадках, коли ще можливо застосувати попередні соціальні алгоритми корони до посткоронних умов). Інше припущення полягає в тому, що в посткоронний період (принаймні, на початку) ми матимемо справу з новими формами перетину суб’єкта та суб’єкта, де суб’єкти стоять у розширеному особистому просторі з чіткішими межами. Пандемия коронавируса COVID19 столкнула мир с новым социальным явлением: всемирным карантином и самоизоляцией стран и регионов, а также семей и отдельных лиц. Продолжение этой ситуации уже привело к исчезновению или глобальной трансформации старых форм взаимодействия субъектов (абсолютно всех форм и на всех уровнях), быстрому возникновению новых типов общения (в частности) и бытия (в целом) и потребность в адаптации мира к новым реалиям, когда наступит период после короны. Авторы статьи исходят из предположения, что старые уклады и принципы жизни уже не будут соответствовать посткарантинным реалиям. Людям и странам придется срочно заново разработать правила взаимодействия в обществе (как на местном, так и на глобальном уровне). Чтобы общество снова стало монолитной концепцией, странам придется проводить свое население через процессы ресоциализации (в случае развития новых принципов) или социальной реадаптации (в тех случаях, когда еще можно применить предварительные правила социальные алгоритмы для условий после короны). Другое предположение состоит в том, что в период после короны (по крайней мере, в начале) мы будем иметь дело с новыми формами пересечения субъект-субъект, когда субъекты выступают в расширенном личном пространстве с более четкими границами.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    SUMMARY TRANSLATION AS A SPECIALIZED FORM OF PROFESSIONAL TRANSLATION ACTIVITY
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Kalashnyk, L.
    Summary translation, also known as gist translation or indicative translation, is a specialized form of translation that focuses on conveying the main ideas, essence, and key points of a text rather than providing a word-for-word or detailed translation. It aims to capture the overall meaning and message of the original text in a concise and simplified manner, making it accessible to the target audience without requiring a comprehensive understanding of the source language. Summary translation is often used in situations where a full translation is not necessary or feasible, such as in the case of news articles, summaries of research papers, or abstracts of academic texts. Реферативний переклад, також відомий як переклад суті або орієнтовний переклад, є спеціалізованою формою перекладу, яка фокусується на передачі основних ідей, суті та ключових моментів тексту, а не на дослівному або детальному перекладі. Він має на меті передати загальний зміст та ідею оригінального тексту в стислій та спрощеній формі, роблячи його доступним для цільової аудиторії, не вимагаючи всебічного розуміння мови оригіналу. Реферативний переклад часто використовується в ситуаціях, коли повний переклад не є необхідним або можливим, наприклад, у випадку новинних статей, анотацій наукових робіт або рефератів академічних текстів.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Teachers' support service as a part of flexible education concept: experience of PR China
    (Rezekne Academy of Technologies, 2021-05) Kalashnyk, L.; Mkrtichan, O.; Zhukov, K.; Marakushin, A.
    In 2020 China became the first country of the world that faced all the challenges of the COVID-19 pandemic, including the ones that dealt with education. They were the first ones to provide lock-down and distance education as the only education reality as well as the first ones to face all the positive and negative repercussions of the process mentioned. That's why the Chinese experience (both negative and positive) is worth presenting and exploring. There is one more peculiarity of the Chinese educational system that makes it unique and lets the country in a short period make a distance education system became competitive with the tradi-tional off-line one. It is a teachers` support system that includes not only the teachers training system (vocational training activities), but also financial support for using different online-education tools,direct assistance of a group of specialists during preparing and lessoning, psychological support etc. The study aims to present the positive educational and organization experience already approved in China. When writing the article, methods such as observation, study of normative and scientific literature were used for a comprehensive analysis of the new pedagogical reality - the teachers` support service. У 2020 році Китай став першою країною у світі, яка зіштовхнулася з усіма проблемами пандемії COVID-19, у тому числі у системі освіти. Вони були першими, хто забезпечив закриту та дистанційну освіту як єдину освітню реальність, а також першими, хто зіткнувся з усіма позитивними та негативними наслідками згаданого процесу. Ось чому китайський досвід (як негативний, так і позитивний) варто уявити і вивчити. Є ще одна особливість китайської освітньої системи, яка робить її унікальною і дозволяє країні за короткий термін зробити систему дистанційної освіти конкурентоспроможною з традиційною. Це система підтримки вчителів, яка включає не тільки систему підготовки вчителів (діяльність з професійного навчання), але й фінансову підтримку для використання різних інструментів онлайн-навчання, пряму допомогу групи фахівців під час підготовки та проведення уроку, психологічну підтримку тощо. Дослідження спрямоване на подання позитивного освітнього та організаційного досвіду, вже схваленого в Китаї. В 2020 году Китай стал первой страной в мире, столкнувшейся со всеми проблемами пандемии COVID-19, в том числе в системе образования. Они были первыми, кто обеспечил закрытое и дистанционное образование как единственную образовательную реальность, а также первыми, кто столкнулся со всеми положительными и отрицательными последствиями упомянутого процесса. Вот почему китайский опыт (как отрицательный, так и положительный) стоит представить и изучить. Есть еще одна особенность китайской образовательной системы, которая делает ее уникальной и позволяет стране в короткие сроки сделать систему дистанционного образования конкурентоспособной с традиционной. Это система поддержки учителей, которая включает в себя не только систему подготовки учителей (деятельность по профессиональному обучению), но и финансовую поддержку для использования различных инструментов онлайн-обучения, прямую помощь группы специалистов во время подготовки и проведения урока, психологическую поддержку и т. д. Исследование направлено на представление положительного образовательного и организационного опыта, уже одобренного в Китае.