Перегляд
Останні подання
- ДокументАКТУАЛЬНІСТЬ ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СХОДОЗНАВСТВА ТА ПОРІВНЯЛЬНІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ СТУДІЇ» ДЛЯ МАГІСТРІВ-КИТАЄЗНАВЦІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Руда, Н.; Жукова, К.У статті досліджено вивчення дисципліни «Актуальні проблеми сходознавства та порівняльні культурологічні студії», що орієнтована насамперед на ознайомлення магістрів з основними напрямками дискурсу в галузі сходознавчої науки і, таким чином, на розширення не лише загальнокультурного, а й професійного кругозору майбутніх китаєзнавців. Вивчення цієї дисципліни базується на комплексі знань, засвоєних у ході освоєння курсів з країнознавства Китаю, міжкультурної комунікації, практичної китайської мови, вступу до китаєзнавства, сприяє успішнішому освоєнню предмета в спеціалізованих групах. Зазначено, що дисципліна «Актуальні проблеми сходознавства та порівняльні культурологічні студії» має величезне значення в контексті підготовки майбутніх філологів-китаєзнавців та повинна бути обов’язковим компонентом в блоці дисциплін професійної спрямованості. The article examines the study of the discipline "Actual problems of Oriental studies and comparative cultural studies", which is primarily aimed at familiarizing masters with the main directions of discourse in the field of Oriental studies and, thus, expanding not only the general cultural, but also the professional horizons of future Chinese scholars. The study of this discipline is based on the complex of knowledge acquired in the course of mastering courses in Chinese country studies, intercultural communication, practical Chinese language, introduction to Chinese studies, and contributes to more successful mastering of the subject in specialized groups. It is noted that the discipline "Actual problems of Oriental studies and comparative cultural studies" is of great importance in the context of training future Chinese philologists and should be a mandatory component in the block of professionally oriented disciplines.
- ДокументЖАНР ЗАТИШНОГО ФЕНТЕЗІ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Хижа, І.У публікації досліджено жанр затишного фентезі у сучасній китайській літературі, що знаходить своє відображення через різноманітні твори, які використовують унікальні аспекти китайської культури, міфології та фольклору. Наразі цей субжанр почав домінувати саме у сучасній китайській літературі, оскільки у давніх зразках доволі важко простежити чітку диференціацію фантастики щодо певної цільової аудиторії. Зазначено, що сучасна китайська література у жанрі затишного фентезі відзначається специфічною атмосферою та елементами, які надають їй унікальний колорит, водночас відображаючи унікальні аспекти китайської культури, міфології та історії. The publication explores the cozy fantasy genre in contemporary Chinese literature, as reflected in a variety of works that utilize unique aspects of Chinese culture, mythology, and folklore. Currently, this subgenre began to dominate precisely in modern Chinese literature, since it is quite difficult to trace a clear differentiation of fiction with respect to a certain target audience in ancient samples. It is noted that modern Chinese literature in the cozy fantasy genre is characterized by a specific atmosphere and elements that give it a unique flavor, while reflecting unique aspects of Chinese culture, mythology and history.
- ДокументОБРАЗНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ У ТУРЕЦЬКИХ МАНІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Скразловська, І.У публікації досліджено мані – особливий жанр турецької народної літератури, який нараховує сотні, а то й тисячі років. Це чотиривірш із певною ритміко-інтонаційною структурою, який за своєю жанрової специфікою дуже схожий на українські частівки (витрибенькі, дрібушки, триндички). Головна комунікативна функція мані – вираження сьогохвилинних переживань, почуттів, настроїв їх виконавця, спілкування за допомогою алегорій на теми, на які у турецькому суспільстві не заведено говорити прямо. Турецькі мані являють собою багатий матеріал для лінгвістів як з погляду побудови турецького народного вірша, так і з погляду образного наповнення, символіки, лінгвокультурної специфіки. The publication examines mani, a special genre of Turkish folk literature that is hundreds or even thousands of years old. This is a quatrain with a certain rhythmic-intonational structure, which in terms of genre specificity is very similar to Ukrainian ditties (vytrybenky, dribushki, trindichky). The main communicative function of mani is the expression of current experiences, feelings, moods of their performer, communication using allegories on topics that are not customary to speak directly about in Turkish society. Turkish mani represent rich material for linguists both from the point of view of the construction of Turkish folk poetry, and from the point of view of figurative content, symbolism, linguistic and cultural specificity.
- ДокументАНТИКОЛОНІАЛЬНІ РИСИ В СУЧАСНІЙ ТИБЕТСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Хижа, І. П.Мета статті - дослідити основні риси та специфіку антиколоніальної літератури тибетського регіону Китайської Народної Республіки та зрозуміти, які мотиви представлені в сучасній китайській літературі. Тибетська література, у свою чергу, багата і різноманітна, завжди відображала глибокі культурні та історичні традиції Тибету. Однак в останні десятиліття вона стала ареною антиколоніального дискурсу, що відображає складні відносини між Тибетом та його сусідами, зокрема Китаєм. Завдяки обраному підходу стає зрозуміло, що антиколоніалізм у тибетській літературі не просто відображає опір зовнішньому впливу, але й є вираженням прагнення зберегти національну ідентичність та культурну автентичність. Насамкінець, історія Тибету пережила багато колоніальних і політичних змін, які вплинули на його культуру та літературу. Після китайської окупації в середині 20-го століття тибетська культура та ідентичність зазнали значного зовнішнього тиску. Ці події викликали широкий спектр літературних реакцій, від відкритого спротиву до більш витончених форм символічного протесту. The aim of the article is to study the main features and specifics of the anti-colonial literature of the Tibetan region of the People's Republic of China and to understand what motives are represented in modern Chinese literature. Tibetan literature in its turn, rich and varied, has always reflected the deep cultural and historical traditions of Tibet. However, in recent decades, it has become an arena for anti-colonial discourse that reflects the complex relationship between Tibet and its neighbors, particularly China. Due to the chosen approach, it becomes clear that anti-colonialism in Tibetan literature does not simply reflect resistance against external influence, but is also an expression of the desire to preserve national identity and cultural authenticity. In conclusion, Tibet’s history has seen many colonial and political changes that have influenced its culture and literature. Since the Chinese occupation in the mid-20th century, Tibetan culture and identity have come under considerable external pressure. These events evoked a wide range of literary responses, from open resistance to more subtle forms of symbolic protest.
- ДокументПАТРІОТИЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ В КИТАЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Жукова, К. Є.; Руда, Н. В.У статті розглядається тема відображення патріотичного ентузіазму в літературі на прикладі китайської літератури початку 20-го століття. Патріотична література має глибокий вплив на суспільство. Соціальна байдужість часто проголошувалася благом для китайської поезії, а наслідування і формалізм заохочувалися в теорії і досить енергійно впроваджувалися на практиці. Констатується, що на початку 20 століття література ініціалізувала любов і гордість за свою країну, мотивуючи людей діяти на благо суспільства. Формування китайської нації, що відбувалося через численні військові поразки, пробудило патріотичні почуття, які знайшли широке відображення в поезії. Чергова дипломатична поразка призвела до Руху «Четвертого травня», який представив нову літературу та численні літературні товариства. Таким чином, на початку XX століття патріотичне піднесення спричинило дуже суттєву зміну всього характеру китайської літератури, тісно пов'язало творчість з життям, позбулося формалізму і принесло справжнє розмаїття форм і поглядів. The article introduces the topic of reflection of patriotic the enthusiasm in literature taking the Chinese literature at the beginning of the 20th century as an example. Patriotic literature has a profound influence on society. Social indifference was often proclaimed a boon for Chinese poetry, and imitation and formalism were encouraged in theory and quite vigorously enforced in practice. It is stated that at the beginning of the 20th century literature initialized love and pride for their country, motivating people to act for the benefit of society. The formation of the Chinese nation, that took place through numerous military defeats had awoken patriotic feelings, vast reflected in poetry. Another diplomatic defeat resulted in the May Fourth Movement, which introduced the new literature and numerous literature societies. Thus, at the beginning of the XX century, the patriotic upsurge caused a very significant change in the entire character of the Chinese literature, closely connected creativity with life, got rid of formalism and brought a real variety of forms and views.