Кафедра зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михаїла Гетманця
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 176
- ДокументЖІНОЧІ ОБРАЗИ У РОМАНІ «ЖАХЛИВИЙ ТЕГЕРАН» М.-М. КАЗЕМІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Рогожа, А. О.У публікації проаналізовано жіночі образи в перській літературі в першому соціальному романі «Жахливий Тегеран», який написав іранський письменник Сейєд Мортаза Мошфек Каземі в 1922 р. Письменник створює роман, в якому голосно лунають різні жіночі проблеми, описано їхнє хитке положення в перському соціумі того часу; здається, письменник бажає привернути увагу суспільства до проблем, до яких упродовж довгого часу воно було глухим і німим. The article analyses the female characters in Persian literature in the first social novel "The Terrible Tehran" written by Iranian writer Seyyed Mortaza Moshfeq Kazemi in 1922. problems, describing their precarious position in Persian society at the time; the writer seems to want to draw the attention of society to the problems that it has long been to which it had long been deaf and dumb.
- ДокументКОНФЛІКТ ДОЧКА / БАТЬКО В РОМАНІ СЕЙЄДА МОРТАЗА МОШФЕКА КАЗЕМІ «ЖАХЛИВИЙ ТЕГЕРАН»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Криворучко, С. К.У публікації проаналізовано конфлікт дочки та батька в романі іранського письменника І пол. ХХ ст. Сейєда Мортаза Мошфека Каземі "Жахливий Тегеран". Письменник розкриває конфлікт батьки / діти – батько / дочка як загальний для всієї спільноти Ірану. Для підкреслення загальності М.-М. Каземі створює в романі велику кількість родин, в яких є обставини, що стають підґрунтям для зіткнення інтересів батька та дочки. Майже в усій родинах ці обставини однакові: молода дівчина, яку батько планує «продати» як річ (віддати заміж), для того щоб розвивати свою кар’єру. The publication analyses the conflict between a daughter and a father in the novel "The Terrible Tehran" by the Iranian writer of the first half of the twentieth century Seyyed Mortaza Moshfeq Kazemi. The writer reveals the conflict between parents/children - father/daughter as common to the entire Iranian community. To emphasise the universality of M.-M. Kazemi creates a large number of families in the novel, in which there are circumstances, that lead to a clash of interests between father and daughter. In almost all of these families, these circumstances are the same: a young girl whom the father plans to "sell" like a thing (marry off) in order to develop his career.
- ДокументЗІТКНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ У РОМАНІ Л. ГУНЕЛЯ «БОГ ЗАВЖДИ ПОДОРОЖУЄ ІНКОГНІТО»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Разуменко, І. В.У статті представлено аналіз роману найпопулярного представника французької літератури Лорана Гунеля (Laurent Gounelle), одного із п'яти впливових белетристів Франції, чий роман «Бог завжди подорожує інкогніто» перекладено у світі більш, ніж тридцятьма мовами. Роман кілька років очолював топ-листи продажів у Франції, одразу став всесвітнім бестселером, бо це твір, що поглиблює душу людини і будує її характер. У романі «Бог завжди подорожує інкогніто» автор показує систему взаємозв'язаних образів, які знайшли біографічне відображення у висловлюваннях великих Ганді, Міттерана, Ширака. Суть ідеї роману в тому, що ніхто не може змінити мир, не знайшовши самого себе. Лоран Гунель – мислитель, ерудит, має надзвичайно своєрідне художнє бачення світу, володіє оригінальним і неповторним творчим даром, і цей дар ставить його ім'я в один ряд з іменами відомих французьких сучасників, таких як Марк Леві, Бернар Вербер та ін. Роман Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто» розрахований на раціональну, розумову здатність читача, що думає серйозно та зосереджено. Думка про життя тут переважає над безпосереднім її зображенням. У центрі роману – «вічні» загальнолюдські проблеми: істини та брехні, свободи та несвободи, творчості та догматизму, вірності та зради, любові та ненависті. Центральна проблема – проблема особистості в її зіткненні з навколишнім світом, коли часом неможливо змусити себе пересилити власну нерішучість і навчитися висловлювати свої бажання і добиватися того, чого прагнеш. У статті здійснено аналіз еволюції головних героїв в контексті зіткнення особистості з навколишнім світом. Авторська позиція спирається у тексті на критерії наративу: ти щасливий, коли міняєшся сам, а не коли щось змінюється навколо. Картини, створювані автором, вражають тим, що можна було б назвати «ефектом присутності», бо письменник ніби поєднує власний погляд на зображуване з поглядом «зсередини». Роман «Бог завжди подорожує інкогніто» постає один ряд із кращими французькими бестселерами. The article presents the analysis in the novel by the most popular representative of the French literature Laurent Gounelle God always travels incognito. He is one of the fifth influential French fiction writers, his novel God always travels incognito has been translated into more than thirty languages. For several years, the novel topped the sales charts in France, it became immediately a worldwide bestseller, the novel is the work that deepens the human soul and builds human’s character. In the novel God always travels incognito the author shows a system of interconnected images that are biographically reflected in the statements of the great people Gandhi, Mitterrand, Chirac. The essence of the idea in the novel is that no one can change the world without finding himself. Laurent Gounelle is a thinker, intellectual, he has a very unique artistic world vision, he has an original and unique creative gift, and this gift puts his name on a par with the names of famous French contemporaries such as Marc Levy, Bernard Verbert and others. Laurent Gounelle's novel God always travels incognito is designed for the rational, mental ability of a reader to think seriously and focused. The life idea here prevails over its direct image. At the heart of the novel there are “eternal” universal problems: truths and lies, freedom and non-freedom, creativity and dogmatism, loyalty and betrayal, love and hate. The central novel problem is the problem of an individual in the confrontation with the world around him, when sometimes it is impossible to force yourself to overcome your own indecision and learn to express your desires and achieve what you want. The article analyzes the evolution of the main characters in the context of the individual collision to the outside world. The author's position in the text is based on the narrative criteria: you are happy when you change yourself, not when something changes around you. The images created by the author are striking in what could be called as the “presence effect”, because the writer seems to combine his own depicted view with the view “inside”. The novel God always travels incognito is one of the best French bestsellers.
- ДокументХУДОЖНЄ МОДЕЛЮВАННЯ ОБРАЗУ МИТЦЯ В РОМАНІ ЛЮБКА ДЕРЕША «ТАМ, ДЕ ВІТЕР»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Міхта, К. В.У статті розглядається образ митця у романі сучасного українського письменника Любка Дереша «Там, де вітер». Мета: визначення естетичної та етичної позиції сучасного митця через аналіз образу головного героя роману «Там, де вітер», письменника Макса Тарнавського, який втілює у собі alter ego автора. Окреслене коло основних проблем, яких торкається автор роману. У першу чергу це пошуки відповіді на питання, яким повинен бути сучасний митець, якою є його роль у суспільному житті України. Розглянуті відносини між героєм-письменником та читачами його творів. Доведено, що в романі Любка Дереша наявні основні жанрові ознаки Kunstlerroman’у, архітектоніка якого має складну будову: це «текст у тексті». По-перше, у романі є декілька різножанрових вставних текстів, автором яких вважається головний герой, подруге, романи письменника Любка Дереша і його персонажа Макса Тарнавського мають ідентичну назву, що дає підстави для ототожнення естетичних поглядів автора і героя. Авторка статті приходить до висновку, що в романі «Там, де вітер» відображений складний процес самоідентифікації письменника, який намагається подолати важку екзистенційну кризу, як внутрішню (страх втратити свій мистецький дар), так і зовнішню (провал останнього роману, небажання відповідати вимогам «етносфери», тобто суспільства, у результаті чого вінпереживає почуття самотності, опинившись за межами літературного мейнстриму). Подорож героя супроводжується постмодерним іронічним випробовуванням себе, свого літературного стилю, а основними формами саморефлексії стають постійний внутрішній діалог, який веде герой сам із собою, та діалог між екстрадієгетичним наратором і героєм. Модель творчої особистості, сформована Любком Дерешем у романі «Там, де вітер», спирається на постмодерністську традицію тексту, який сам себе створює і одночасно інтерпретує (метарефлексія), що призводить до ефекту постійного мерехтіння смислів, реального та уявного світів. The article deals with the image of the artist in the novel Where the Wind Is by the contemporary Ukrainian writer Ljubko Deresch. The aim is to define the aesthetic and ethical position of the contemporary artist through the analysis of the image of the protagonist of the novel, writer Max Tarnavsky, who embodies the author's alter ego. The range of the main problems raised by the author of the novel is outlined. First of all, it is a search for an answer to the question, what should be a modern artist, what is his role in public life of Ukraine. The relations between a hero-writer and readers of his works are considered. It is proved that Ljubko Deresch's novel has the main genre features of kьnstler romance, the architecture of which has a complex structure: it is a “text within a text”. Firstly, the novel contains several inset texts of different genres, whose author is considered to be the protagonist; secondly, the novels of Ljubko Deresch and his protagonist Max Tarnavsky have the same title, which gives grounds for equating the aesthetic views of the author and the protagonist. The author of the article concludes that the novel Where the Wind Is reflects a complex process of self-identification of the writer, who is trying to overcome a difficult existential crisis, both internal (fear of losing his artistic talent) and external (the failure of the last novel, unwillingness to meet the requirements of “ethnosphere”, that is, society, resulting in a sense of loneliness, being outside the literary mainstream). The hero's journey is accompanied by a postmodern ironic examination of himself and his literary style, and the main forms of self-reflection are the constant internal dialogue that the hero has with himself and the dialogue between the extradiegetic narrator and the hero. The model of the creative persona formed by Ljubko Deresch in his novel Where the Wind Is is based on the postmodern tradition of the text, which simultaneously creates and interprets itself (metareflexion), which leads to the effect of constant flickering of meanings, constantly shifting the narrative between the real and imaginary worlds.
- ДокументPARADIGMATIC SYSTEM OF LEXICAL UNITS (BASED ON POETIC TEXT ANALYSIS)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Skorobohatova, O.; Stepanchenko, I.; Orobinska, M.Paradigmatic relations between units of poetic text have been a matter of researcher interest for a long time. But scientists usually focus their attention on the semantics level. Commonly, systems of synonyms, antonyms, and lexical and semantic groups are being analysed in terms of the function they have in the text. The holistic paradigmatic system of text lexical units was never the subject of special study. This article purpose is a description of specific paradigmatic systems, that are formed by lexical units functioning in a poetic text. The research is conducted within the framework of functional linguistics, which involves considering the content of the text to be an active mental activity of the author and the perceiver, interacting in the сommunicative act AUTHOR - TEXT - READER, from the standpoint of the recipient. In the chosen anthropocentric model, paradigmatic text analysis is an attempt to model the process of text perception by the recipient.In contrast to the traditional description of lexical paradigms, the subject of paradigmatic analysis are words and more voluminous intertextual verbal complexes that form a system series as a definition of one or similar concepts or form interconnected perceptual “subject” images in the process of a text or group of texts perception. The study is based on a comparative analysis of Sergei Yesenin's poems “The grove of golden trees has fallen silent” and “Birch”. The presented analysis of the poems shows that the strengthening of the conceptuality entails an increase in the dependence of private paradigms in the hyper paradigm of the text. If we follow a strict analogy with syntax, we can say that the paradigmatic organization of projective texts is closer to parataxis, and conceptual is closer to hypostasis. The study of the paradigmatic organization of the works of Sergei Yesenin proves the expediency of lexical units paradigmatic analysis of the literary text, which opens up the possibility for a more complete interpretation. Парадигматичні відносини між одиницями поетичного тексту давно були у полі уваги дослідників, як правило, на лексичному рівні. Здебільшого, предметом розгляду були системи синонімів, антонімів, лексико-семантичних груп з погляду функції, виконуваної у тексті. Цілісна парадигматична система лексичних одиниць тексту не була предметом спеціального вивчення. Мета цієї статті полягає в опису конкретних прикладах парадигматичних систем лексичних одиниць поетичного тексту. Дослідження виконано в рамках функціональної лінгвістики, що передбачає розгляд змісту тексту як активної мисленнєвої діяльності автора та сприймаючого, що взаємодіють у комунікативному акті АВТОР – ТЕКСТ – ЧИТАЧ, з позицій реципієнта. В обраній антропоцентричній моделі парадигматичний аналіз тексту – це спроба моделювання процесу сприйняття тексту реципієнтом. На відміну від традиційного опису лексичних парадигм предметом парадигматичного аналізу є слова і більш об'ємні внутрішньотекстові вербальні комплекси, що утворюють системний ряд як визначення одного або близьких понять або формують взаємопов'язані перцептивні «предметні» образи в процесі сприйняття тексту або групи текстів. В основі дослідження лежить порівняльний аналіз віршів Сергія Єсеніна «Отговорила роща золотая» та «Береза». Наведений аналіз двох віршів свідчить про те, що посилення концептуального початку тягне за собою збільшення залежності одне від одного приватних парадигм у складі гіперпарадигми тексту. Якщо дотримуватися суворії аналогії з синтаксисом, можна стверджувати, що парадигматична організація проєктивних текстів ближче до паратаксису, концептуальних – до гіпотаксису. Проведене дослідження парадигматичної організації творів С. Єсеніна доводить доцільність парадигматичного аналізу лексичних одиниць художнього тексту, що відкриває можливості більш повної його інтерпретації.