Кафедра зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михаїла Гетманця

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/60

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 252

РАЗВИТИЕ ТЕОРИИ ПОЛИПРЕДИКАТИВНЫХ СЛОЖНЫХ ПРЕДЛОЖЕНИЙ В РУСЛЕ ТРАДИЦИЙ ХАРЬКОВСКОЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ
(ХНПУ имени Г. С. Сковороды, 2012) Калашникова Г. Ф.; Альникова В. Ю.; Антонюк О. Н.; Быкова И. А.; Зима Е. В.; Красовицкая Л. Е.; Марчук Л. Н.; Палатовская Е. В.; Пилавова Е. П.; Прилуцкая Я. Н.; Радчук О. В.; Скоробогатова Е. А.; Соляник В. И.; Стаканкова Т. П.; Томилин А. М.; Шишкина В. Ю.
В монографии представлены материалы школы Г. Ф. Калашниковой в период с 80-х гг. прошлого века по начало ХХI столетия. Научная деятельность школы Г. Ф. Калашниковой – достойное продолжение традиций Харьковской лингвистической школы, истоки которой восходят к трудам учёных второй половины XIX в. А. А. Потебни, Д. Н. Овсянико-Куликовского, А. Г. Горнфельда, М. А. Колосова, А. В. Попова, М. Г. Халанского и др. В монографии поднимается вопрос о соответствии полипредикативного сложного предложения (ПСП) как синтаксических единиц определённым логическим формам мысли. Авторы монографии дают своё представление о том, какую форму мысли выражают ПСП и как действительность отражается в идеальной стороне таких языковых единиц, также анализируют ПСП не только со структурно-семантической точки зрения, но и с точки зрения функционирования этих конструкций в художественных текстах, выделяя различную степень гармоничности того или иного типа ПСП, связывая её с принципом золотого сечения. Монография представляет собой разностороннее исследование ПСП разных видов, развивающее традиции Харьковской лингвистической школы, продолжающее рассмотрение ПСП в русле современных лингвистических парадигм, в частности когнитивной лингвистики, что придает книге характер комплексного итога изучения теории ПСП.
Перевод как акт межкультурной коммуникации: анализ перевода на украинский язык стихотворения Б. Окуджавы «Музыкант»
(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка ; КП «Міська друкарня», 2015-06-10) Карпенко, Е. П.
Межкультурная коммуникация всегда была и остается одним из важнейших путей взаимопознания, взаимодействия и взаимообогащения наций и народностей. Ученые выделяют прямую и опосредованную (или косвенную) межкультурную коммуникацию. При втором типе коммуникации важнейшим средством становится перевод. Успешность перевода, а следовательно, и коммуникативного результата во многом зависит от переводчика, который должен не только владеть обоими взаимодействующими языками, но и знать основы культуры, частью которой является тот или иной язык. Міжкультурна комунікація завжди була і залишається одним з найважливіших шляхів взаємопізнання, взаємодії та взаємозбагачення націй і народностей. Вчені виділяють пряму і опосередковану (або непряму) міжкультурну комунікацію. При другому типі комунікації найважливішим засобом стає переклад. Успішність перекладу, а отже, і комунікативного результату багато в чому залежить від перекладача, який повинен не тільки володіти обома взаємодіючими мовами, а й знати основи культури, частиною якої є ту чи іншу мову.
ЭТАПЫ ТВОРЧЕСКОГО ПУТИ М. Д. РАХЛИНОЙ
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Галаган, Я. В.
Необходимость решения проблемы периодизации творческого пути талантливой харьковской поэтессы М. Д. Рахлиной видится в том, что одной из основных задач современного литературоведения является создание максимально полной картины развития русской литературы XX века, в связи с чем изучение творчества писателей и поэтов «второго ряда» приобретает особую актуальность. Необхідність вирішення проблеми періодизації творчого шляху талановитої харківської поетеси М. Д. Рахліної бачиться в тому, що одним з основних завдань сучасного літературознавства є створення максимально повної картини розвитку російської літератури XX століття, у зв'язку з чим вивчення творчості письменників і поетів «другого ряду» здобуває особливу актуальність. One of basic tasks of modern literary criticism is a creation of the most complete and integral picture of the Russian literature development of the XX century. In this connection the study of work of writers and poets of the "second row" acquires the special significance. In the article we analyze creative evolution of a talented poetess, a translator and a memorialist M. D. Rahlina (1925-2010), which is still one of the least studied pages of the Russian-language literature of the Kharkiv Region and Ukraine. And although her work rightly belongs to the poetic "second row", from the moment of the exit of her first book of poetry "House for people" and "Pendulum" it was not simply noticed by criticism but attracted attention such an authoritative soviet literary critic as L. A. Anninskiy. The purpose of the article is to trace the creative evolution of M. D. Rahlina and on this basis to propose the first scientific periodization. We follow the chronological frameworks during the solving this problem. It allows to identify the common things of Rahlina at all stages (an ideological and thematic content of her lyrics, motifs, images, etc.) and something new (or acquired, or lost) at each subsequent stage of development of her creativity. An analysis of the facts of the poetess biography, a study of the chronology of editions of her books allowed to identify three stages of her creative evolution.
УНИВЕРСАЛЬНЫЕ СПОСОБЫ АКТУАЛИЗАЦИИ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМ И ЗНАЧЕНИЙ В ЯЗЫКЕ РУССКОЙ ПОЭЗИИ
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Скоробогатова, Е. А.
Статья развивает грамматические идеи Харьковской школы лингвопоэтики. Описаны способы поэтической актуализации значений и форм единиц морфологического уровня. Утверждается, что смысловой поэтический потенциал граммемы зависит от ее грамматической природы (частеречного и категориального значения, способности к трансформациям и взаимодействиям), тогда как актуализация в стиховой структуре происходит по законам поэтического функционирования. Основными способами актуализации, использующимися для выделения всех частей речи, то есть являющимися универсальными, названы аттракция, селекция и соположение. Отмечено, что локализация морфологических единиц в сильных позициях стиха и стихотворения способствует выделению отдельных единиц и их комбинаций. В статті розвиваються граматичні ідеї Харківської школи лінгвопоетики. Виділені та описані способи віршової актуалізації значень і форм одиниць морфологічного рівня. Стверджується, що смисловий поетичний потенціал одиниці залежить від її граматичної сутності (частиномовного і категорійного значення, здатності до трансформацій і взаємодій), тоді як актуалізація у віршовій структурі відбувається за законами поетичного функціонування. Основні способи актуалізації, що використовуються для виділення всіх частин мови, схарактеризовані як універсальні. Такими є атракція, селекція і співположення. Вказується, що локалізація грамем у сильних позиціях віршового рядка і поетичного твору підкреслює форму і значення морфологічних одиниць і комбінацій. Grammatical ideas of Kharkiv Linguopoetic School are being developed in the article. Means of verse actualisation of morphological level units’ meanings and forms have been singled out and described. It is asserted that notional poetic potential of the unit depends on its grammatical nature (part-of-speech and categorical meaning, capability to transformations and interaction), while actualisation in verse structure is under the laws of poetic functioning. Basic means of actualisation (that are used for singling out all the parts of speech) are characterized as universal ones. They are attraction, selection and juxtaposition. It is specified that grammemes localisation in strong positions of a verse line and poetical composition emphasizes the form and the meaning of morphological units and combinations.
АНАЛИЗ СТИХОТВОРЕНИЯ А. ТАРКОВСКОГО «ЕЛЕНА МОЛОХОВЕЦ» (композиционно-семантический аспект)
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Пустовалова, Н. И.
В статье рассмотрены и проанализированы стилистико-языковые явления, значимые для поэтического стиля Арсения Тарковского. Выявлены словесно-образные средства, посредством которых формируется композиционно-семантическая структура стихотворения Арс. Тарковского. Описано взаимодействие тропов и установлена их роль в интеграции поэтического текста как целостности. У статті розглянуто та проаналізовано стилістико-мовні засоби, значимі для поетичного стилю Арсенія Тарковського. Виявлено словесно-образні засоби, за допомогою яких формується композиційно-семантична структура вірша Арс. Тарковського. Описано взаємодію тропів і встановлено їх роль в інтеграції поетичного тексту як цілісності. One of the main tasks of the present philological science is the systematization of language features of authors. The relevance of this work is the significance of Tarkovsky‟s compositions and the absence of special fundamental researches on this theme. The aim of this work is intensive analysis of word-image means, which form the compositional and semantic structure of poem «Elena Molokhovets» by Arseniy Tarkovsky. In order to realize the aim it‟s necessary to solve these main tasks: To consider the poetical text as a holistic picture, determine its features and specifics; To find the wordimage means which form the compositional and semantic structure of poem by Arseniy Tarkovsky; To study the interaction of tropes and their role in integration of the poetical text. This poem is written with the spirit of surrealism and is “stream of consciousness” of the author. The whole range of feelings, which are felt by the author, shows through the bright details-images expressed by different tropes. Analyzing the poem «Elena Molokhovets» we mark out and consider the word-image means which form the compositional and semantic structure of the poem by Arseniy Tarkovsky. During the analysis the ways of interaction of tropes are revealed and their role in the creation of the poetic text is determined. The main positions of this article may be used in the analysis of other poems by Tarkovsky and in the determination of the specific characteristics of his poetic style.
Візія митця у творчості Ірини Жиленко
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Сардарян, К. Г.
У науковій розвідці досліджується концепція візії митця у творчості І. Жиленко, що формувалася у поетеси під впливом тоталітарного режиму, утисків прояву національного. Концепція усвідомлення місця поета в суспільстві розкривається в русі філософії екзистенціалізму, що репрезентовано в осмисленні несумісності генія та натовпу, його безпорадності. Митець для загалу є білою вороною, вигнанцем, якому сірість не пробачає інакшості. Романтична візія незбагненого юрбою митця простежується в багатьох поезіях мисткині. На її думку, у всіх пророків доля трагічна та складна, бо вони вразливі та самотні. В образі ліричної героїні легко вгадується сама поетеса. Авторка проголошує свої життєві пріоритети: ніколи І. Жиленко не писала «на замовлення», не прислухалася до порад начальства та не підлаштовувалася, вона не тримається за матеріальне. Складне життя творчої особистості є предметом смутку ліричної героїні, оскільки вона залишається одинокою, незрозумілою в цілому світі, крім того, люди агресивно налаштовані до інакших, неподібних до себе. В статье исследуется концепция видения художника в творчестве И. Жиленко, которая формировалась у поэтессы под влиянием тоталитарного режима, притеснений проявления национального. Концепция осознания места поэта в обществе раскрывается в русле философии эк- зистенциализма, что представлено в осмыслении несовместимости гения и толпы, его беспомощности. Художник для общественности является белой вороной, изгоем, которому серость не прощает непохожести. Романтическая визия непонятого толпой поэта прослеживается во многих произведениях поэтессы. По ее мнению, у всех пророков судьба трагична и сложна, так как они уязвимы и одиноки. В образе лирической героини легко угадывается сама поэтесса. Автор провозглашает свои жизненные приоритеты: никогда И. Жиленко не писала «на заказ», не прислушалась к советам начальства, не подстраивалась, она не привязывалась к материальному. Сложная жизнь личности является предметом печали лирической героини, поскольку она остается одинокой, непонятой, кроме того, люди агрессивно настроены по отношению к неординарным личностям. The article examines the concept of artist’s vision in works of Irina Zhylenko, which is formed under the influence of totalitarian regime, manifestation of national oppression. The concept of awareness poet’s social place reveals in motion the existentialism philosophy, which is represented in understanding the incompatibility of genius and the crowd, her helplessness. Artist is a white crow for the public, an outcast, whose mediocrity will not forgive otherness. Romantic vision of the marvelous artist is traced in many poems. To her mind, prophet’s fate is tragic and diffi cult because they are vulnerable and alone. The lyrical poet is the display of herself. The author declares his life priorities: I. Zhylenko did not write «to order», listened to the advice of his superiors or adjust to, she let the fi nance go. The subject of lyrical sadness is the difficult lonely life of the creative person, in addition, people’s aggressive attitude towards the ordinary person.
ИНТИМНАЯ ЛИРИКА Р. КАТАЕВОЙ И А. АХМАТОВОЙ. СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Кальян, К. А.
Статья посвящена компаративному анализу интимной лирики Р. Катаевой и А. Ахматовой. В статье рассматриваются и сопоставляются средства художественной выразительности, воссоздающие образ любимого человека в творчестве обеих поетесс. Применяя антропоцентрический принцип анализа структуры лирического текста, автор исследует важность семы «внешность» в конструировании маскулинного образа у Катаевой и Ахматовой. Стаття присвячена компаративному аналізу інтимної лірики Р. Катаєвої та А. Ахматової. У статті розглядаються та порівнюються засоби художньої виразності, що створюють зовнішній образ коханої людини у творчості обох поетес. Застосовуючи антропоцентричний принцип аналізу структури ліричного тексту, автор досліджує важливість семи «зовнішність» у конструюванні маскулінного образу у Катаєвої та Ахматової. The article is devoted to the comparative analysis of Kataeva and Akhmatova`s lyric poetry. Kataeva`s works are characterized by deep dramatic feelings and vast emotional palette. Un doubtedly, the love theme takes a special place in her poetry. Literary critics haven`t paid enough attention to the analysis of this type of genre. The results of Kataeva`s lyric poetry research allow us to maintain the high level of its artistic value. Strict harmony combined with sincerity, laconism and capacity of the poetic language confirm the closeness of Kataeva`s lyric poetry to Akhmatova`s works. We investigate and correlate lexical stylistic devices that create an external image of beloved person in both poetesses` works. By means of applying anthropological principle to the analysis of poetry work structure, we research the importance of the seme «appearance» in the process of constructing masculine image in Kataeva and Akhmatova`s works. Our research might have further development that could be connected with deep investigation of other structural components of Kataeva`s lyric poetry and detailed analysis of the preconditions and the consequences of the evolution of her poetic method under the influence of Akhmatova and Zwetaeva`s poetry.
ЯЗЫКОВАЯ ИГРА В ПОВЕСТИ СЕРГЕЯ ДОВЛАТОВА «РЕМЕСЛО»
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Пушкарь, О. П.
Статья посвящена феномену языковой игры как индивидуальной особенности художественного стиля Сергея Довлатова. В соответствии с классификацией языковой игры с позиций семиотики рассматриваются особенности употребления семантической, синтаксической и смешанной языковой игры в повести «Ремесло». Анализируются примеры прагматической языковой игры в произведении С. Д. Довлатова. В статье производится сравнительный анализ советского и эмигрантского периодов творчества Сергея Довлатова. Стаття присвячена феномену мовної гри як індивідуальної особливості художнього стилю Сергія Довлатова. Відповідно до класифікації мовної гри з позицій семіотики розглядаються особливості використання семантичної, синтаксичної та змішаної мовної гри у повісті «Ремесло». Аналізуються приклади прагматичної мовної гри у творі С. Д. Довлатова. В дослідженні проводиться порівняльний аналіз радянського і емігрантського періодів творчості Сергія Довлатова. The article discusses the phenomenon of language game as Sergei Dovlatov‟s artistic style individual feature. Using of different types of language game is an essential characteristic of Sergei Dovlatov‟sidiostyle. The article performs the comparative analysis of Sergei Dovlatov‟s soviet and emigrant periods of creative activity. In accordance with the classification of the language game from the point of semiotics semantic, syntactic and mixed language game are distinguished. All of the types of language game may be observed in the story "Remeslo". But their pragmatical parts and quantity in the story vary depending on the period of the author‟s creative activity. As well examples of pragmatic language game in Sergei Dovlatov‟s creativity (basing on the story "Remeslo") are analyzed and their parts in the idiostyle are determined. The principal functions of language game in Sergei Dovlatov‟s artistic style of different periods are determined and compared.
ПУШКИНСКИЙ ИНТЕРЕКСТ В СБОРНИКЕ Б. А. ЧИЧИБАБИНА «МОРОЗ И СОЛНЦЕ»
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Козлова, А. Г.; Кузьменко, Е. Н.
В статье анализируются особенности воплощения пушкинской темы и пушкинского интертекста в первом поэтическом сборнике Б. А. Чичибабина «Мороз и солнце», само название которого является прямой отсылкой к Пушкину и выполняет метатекстовую функцию. Образ солнца является не только маркером интертекстуальности, но и сквозным в сборнике. Вообще пушкинская тема и пушкинские интертекстуальные включения занимают в книге важное место. Чичибабин широко использует узнаваемые пушкинские образы, пушкинскую лексику, связанные с биографией и творчеством Пушкина топонимы, характерный пушкинский стихотворный размер – ямб. У статті аналізуються особливості втілення пушкінської теми та пушкінського інтертексту в першій поетичній збірці Б. О. Чичибабіна «Мороз і сонце», сама назва якої є прямою відсилкою до Пушкіна і виконує метатекстову функцію. Образ сонця є не тільки маркером інтертекстуальності, але й наскрізним у збірці. Загалом пушкінська тема та пушкінські інтертекстуальні включення займають у книзі важливе місце. Чичибабін широко використовує впізнавані пушкінські образи, пушкінську лексику, пов‟язані з біографією та творчістю Пушкіна топоніми, характерний пушкінський віршований розмір – ямб. The article analyzes the peculiarities of realization of Pushkin theme and intertext in B. A. Chichibabin‟s first book of poems “Frost and sunshine”. The title by itself is a direct reference to Pushkin and has a metatextual function. Not only does the image of Sun act as an intertextual marker but it also is a prevailing theme in the book. We find it in sixteen out of thirty poems of the book. Іn the article a special emphasis is put on the cycle “Poems about Pushkin” which comprises nine interrelated poems joined by Pushkin theme and the poem “A girl at a construction site” which has a special realization of Pushkin itertext. We also regard the usage of intertextual Pushkin insertions which have a morphogenetic function (the poem “Russia, I love you so much…”, the usage of Pushkin iambus). The results of the research lead us to the conclusion that Pushkin theme and inter-textual insertions play a major role in Chichibabin‟s book and perform a variety of functions. The poet frequently uses recognizable Pushkin images, Pushkin vocabulary, toponyms connected with Push-kin‟s biography and work, Pushkin‟s typical verse metre (iambus).
БЕЛИНСКИЙ, ГОГОЛЬ, ГРЯДУЩИЙ ХАМ И ЖЕЛТОЛИЦЫЕ ПОЗИТИВИСТЫ
(University of Toronto, Department of Slavic Languages and Literatures, Canada, 2016) Андрущенко, Е. А.
Статья Мережковского «Предстоящая ветка» привлекла множество интерпретаций, сформированных социокультурным контекстом, в котором они были созданы. В докладе предлагается концепция, согласно которой характер этой статьи можно определить, исследуя её с исследованиями Мережковского о Белинском, Гоголе, футуризме и китайской литературе. Это предполагает сопоставление идентичных терминов в разных текстах и разъяснение семантики слов и фраз, которые, как считается, являются центральными для них. Результаты таких соображений позволяют рассматривать эту статью как статью о личности. Стаття Мережковського «Майбутня гілка» привернула безліч інтерпретацій, сформованих соціокультурним контекстом, в якому вони були створені. У доповіді пропонується концепція, згідно з якою характер цієї статті можна визначити, досліджуючи її з дослідженнями Мережковського про Бєлінського, Гоголя, футуризмі і китайській літературі. Це передбачає зіставлення ідентичних термінів в різних текстах і роз'яснення семантики слів і фраз, які, як вважається, є центральними для них. Результати таких міркувань дозволяють розглядати цю статтю як статтю про особистості. Merezhkovsky’s article, “The Forthcoming Ham”, has attracted many interpretations shaped by the sociocultural context in which they were created. The report proposes a concept, according to which the nature of this article can be determined by examining it with Merezhkovsky’s research on Belinsky, Gogol, futurism and Chinese literature in mind. This involves matching identical terms in different texts and clarifying the semantics of words and phrases believed to be central to these. The results of such considerations allow regarding this article as an article about personality.
ПОЕТИКА ВІРШОВОГО ТЕКСТУ В ГРАМАТИЧНОМУ ВИМІРІ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Скоробогатова, О. О.
У статті розглянуто сучасний стан граматичної поетики віршової мови. Проаналізовано причини дисбалансу в дослідженні лексичного і граматичного рівнів мови поезії. Відзначено граматикалізацію поетичної мови в ХХ–ХХІ століттях. Запропоновано вектори дослідницьких спрямувань у царині взаємодії граматики і поетики: поетична морфологія як підрозділ функційної граматики і морфологічна поетика як загальнофілологічна дисципліна, що вивчає грамеми та граматичні категорії у віршовому використанні, надаючи літературознавству доказову базу для вивчення тем, мотивів, інтертекстуальних зв’язків. Окреслено завдання вивчення імплікосфери граматичних категорій, що надасть можливість філологам прямувати від лінгвопоетики до лінгвістичної і літературознавчої креалогії. В статье рассмотрено современное состояние грамматической поэтики стихотворной речи. Проанализированы причины дисбаланса в исследовании лексического и грамматического уровней языка поэзии. Отмечается граматикализация поэтического языка в ХХ–ХХI веков. Предлагаются векторы исследовательского движения в плоскости взаимодействия грамматики и поэтики: поэтическая морфология как подраздел функциональной грамматики и морфологическая поэтика как общефилологическая дисциплина, изучающая граммемы и грамматические категории в поэтическом использовании, предоставляя литературоведению доказательную базу при изучении тем, мотивов, интертекстуальных связей. Ставится задача изучения импликосферы грамматических категорий, что определяет поворот исследований от лингвопоетики к лингвистической и литературоведческой креалогии. The article deals with the current state of grammatical poetics of poetic speech. The reasons for the disbalance in the study of lexical and grammatical levels of the language of poetry were analysed. The grammaticalization of poetic language in the XX–XXI centuries was pointed out. The vectors of research directions in the field of interaction of grammar and poetics are offered: poetic morphology as a subarea of the functional grammar and morphological poetics as a general philological discipline that studies grammemes and grammatical categories in the poetic use, providing the evidence basis for the research of themes, motives, intertextual relations to literature studies. The integrative signs of poetry determine the need of its structure integrative analysis. In the poetic text not only and not so much the specific grammatical meanings of units are important, but the total value generated in text interaction. These combined values arise not only in the syntactic unities of different types, but also beyond them — on the level of the poetic row, verse and text as a whole. Compositional criterion is added to paradigmatic and syntagmatic criteria of morphological units interaction. The task of studying of implicosphere of grammatical categories is set allowing philologists to go from linguopoetics to linguistic and literary crealogics. Creating of the general poetic morphology that would structurally meet the existing general language grammar becomes a realistic prospect of linguopoetical researches of the next decade.
«Ошибка Смерти» В. Хлебникова и «Веселая смерть» Н. Евреинова: точки пересечения
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Самойленко, К. А.
Цель статьи состоит в том, чтобы выявить точки творческого пересечения в пьесах Н. Н. Евреинова «Веселая смерть» и В. Хлебникова «Ошибка Смерти». Оба драматурга обращались к традициям народного театра. Это прослеживается на разных уровнях произведений. В пьесах фигурируют герои-маски. Фабулы построены в традиции ярмарочных представлений. Пьеса Н. Евреинова – на перипетиях любовного треугольника (Арлекин, Коломбина, Пьеро), широко используемых в комедии дель арте, в то время как В. Хлебников использует сюжет, построенный на борьбе героя со злом, который близок традициям русского балагана. Герои и фабула пьесы «Веселая смерть» включают в себя традиции итальянского народного театра и русского балагана. В обеих пьесах имеет место олицетворение образа смерти, осмеяние ее, борьба с ней. Драматурги использовали элемент средневекового жанра «пляска смерти». С целью сближения пьес с традиционным народным театром писатели используют синтез различных видов искусства: песенное, хореографическое, музыкальное. В драматических произведениях Н. Евреинова и В. Хлебникова также используется прием народного театра – контраст (смех, веселье – смерть). Мета статті – виявити риси творчого діалогу у п’єсах М. Євреїнова «Веселая смерть» та В. Хлєбнікова «Ошибка Смерти». Драматурги звертались до традицій народного театру. Це можна прослідкувати на різних рівнях творів. У п’єсах є герої-маски. Фабули побудовані відповідно до традицій ярмарочних вистав: твір М. Євреїнова ґрунтується на перипетіях любовного трикутнику (Арлекін, Коломбіна, П’єро), які часто зустрічаються у комедії дель арте. П’єса В. Хлєбнікова спирається на традиційну для російського балагану фабулу – герой протистоїть злу. Образ смерті в обох творах іронічно знижено. Слід зазначити, що смерть уособлюється драматургами, оскільки висміювати та боротися простіше з чимось конкретним, предметним, ніж з метафізичним поняттям. У п’єсах можна знайти елемен- ти середньовічного жанру – «танок смерті». Для зближення творів з традиційним народним театром письменники також звертаються до синтезування різних видів мистецтва: пісенне, хореографічне, музичне. Н. Євреїнов та Вел. Хлєбніков також використовують такий прийом народного театру як контраст (сміх-смерть). The aim of the article is to find similarity in V. Khlebnikov`s «Oshybka smerti» («Ошибка Смерти») and N. Evreinov`s «Veselaja smert» («Веселая смерть») plays. Both dramatists utilized features of national theatre. We can find it at different levels of plays. For example, the authors used characters-masks. The story lines are based on traditions of feir performance. N. Evreinov utilized commonly usable in commedia dell’arte intrigue: we can see romance triangle between Arlekino, Columbine and Pierrot. Whereas V. Khlebnikov used the plot which was close to Russian traditional knockabout comedy (booth, balagan) (it was based on the battle with evil). The heroes and the plot in the play «Veselaja smert» include features of Italian and Russian folk theatre. The authors used colloquial speech, so called «booth-word» («балаганное слово»), homonymic word-play, and the method of intentional misunderstanding («нарочитого непонимания»). These features make the plays closer to folk theatre and help to achieve humorous effect. The image of death is pulled down, and personified in both plays what helped authors to mock at and fight with real, physical evil, not just metaphysical concept. The dramatists utilized some features of medieval genre «dance of Macabre». For the purpose of making plays closer to folk theatre the writers synthesizeв different kinds of art such as singing, choreography, music. «Oshybka smerti» and «Veselaja smert» include one more feature of traditional theatre as antithesis (opposed laugh and death). N. Evreinov`s and V. Khlebnikov`s plays contain also image (clock) and motif (drinking of jorum) which were shown in different way by authors.
КОММУНИКАТИВНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ КОМПОЗИЦИОННОЙ РАМКИ ЛИТЕРАТУРНЫХ ПОРТРЕТОВ А. М. ГОРЬКОГО
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Лаушкина, И. П.
В статье рассматриваются особенности коммуникативно-композиционой организации литературных портретов (мемуарных очерков) А. М. Горького. Основное внимание уделяется начальным и завершающим композитивам, формирующим композиционные рамки литературных портретов. Типичные рамочные конструкции довершают формирование цельных композиций очерков. У статті розглядаються особливості комунікативно-композиційної організації літературних портретів (мемуарних нарисів) О. М. Горького. Особлива увага приділяється початковим и завершуючим композитивам, які формують композиційні рамки літературних портретів. Типові рамочні конструкції довершують формування цілісних композицій нарисів. The article deals with specificities of communicative and compositional organization of literary portraits (memoir essays) by A. M. Gorky. Significant attention is paid to initial and final composites which form a compositional frame of literary portraits. Typical frame structures complete the formation of the essays entire compositions. The narration is presented in the time when the dialogue potentiates with a reader. Lack of the author‟s comments (the author‟s break-in-the-narrative) while giving factual material in compositionally organized information is, in our opinion, one of the rhetorical tools, used by A.M. Gorky in the literary portraits. Informative, reproductive and generative registers are mostly frequently used in the texts compositional structure of the literary portraits by A.M. Gorky about men of letters and art when the texts themselves are of polyregister structures. The initial and final composites of literary portraits which form the compositional frame boarder structure are presented, as a rule, by generative or informative-generative registers (generative frame composition, mixed informative-generative composition and informative-generative composition).
ОСОБЕННОСТИ ВОПЛОЩЕНИЯ ТЕМЫ ЛЮБВИ В ПОЗДНЕЙ ЛИРИКЕ ЕВГЕНИЯ ЕВТУШЕНКО
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Козлова, А. Г.
В статье рассматриваются особенности воплощения темы любви в лирике Е. Евтушенко начала ХХІ века. Отмечается, что Е. Евтушенко как представитель «шестидесятничества», как поэт-новатор внес в советскую поэзию эротический компонент, культ телесности, заговорил с читателем о самых интимных сторонах человеческих отношений. Изучение любовной лирики последних десятилетий позволяет говорить о ее автобиографической основе и исповедальном характере. Отдельное внимание уделено анализу новаторского, нетипичного для русской поэтической культуры текста «Мужчины женщинам не отдаются» и стихотворений, посвященных жене поэта – Марии Владимировне Евтушенко. У статті розглядаються особливості втілення теми любові у ліриці Є. Євтушенка по-чатку ХХІ століття. Відмічається, що Є. Євтушенко як представник «шестидесятництва», як поет-новатор вніс у радянську поезію еротичний компонент, культ тілесності, заговорив з читачем про найінтимніші сторони людських відносин. Вивчення любовної лірики останніх десятиліть дозволяє говорить про її автобіографічне підґрунтя та сповідальний характер. Окрема увага приділяється аналізу новаторського, нетипового для російської поетичної культури тексту «Мужчины женщинам не отдаются»та віршів, присвячених дружині поета – Марії Володимирівні Євтушенко. The article analyzes the peculiarities of realization of love theme in Yevgeny Yevtushenko’s poetry of the beginning of the XXI century. It is notedthat as one of “the Sixtiers” Yevgeny Yevtushen-ko has brought an erotic component and corporality cult into Soviet poetry starting the discussion about the most intimate parts of human relationships. Love theme is one of the prevailing themes of his works. It is actively used in his poems of latest decades. The article specially mentions the book of po-etry “Poems of the XXI century” and its series “Female people” in particular. The analysis of poems shows their autobiographic nature and confessional character. The mentioning of the Woman in Yevgeny Yevtushenko’s poems is always connected with respect and tenderness. The love for the Woman grows in his works to its full extent and is projected to the whole world rising to worldwide scale. Yevgeny Yevtushenko’s intention to gain a deep insight of female psychology creates in his lat-est works an innovative and unusual for Russian poetic culture text “Men don’t give themselves up to women”. While staying a man but opposing himself to the rude male majority the lyrical hero of the poem is ready to be a sister and a female friend to women without pretending to gender superiority in love. Poems dedicatedtoYevtushenko’s wifeMariaVladimirovna Yevtushenko occupyaspecial place in his late poetry. These poems say that love is stronger than death and is capable of defeating it.
ОТРАЖЕНИЕ СТРУКТУРЫ СТИХОТВОРЕНИЯ Б. ПАСТЕРНАКА «ЛЮБИТЬ ИНЫХ — ТЯЖЕЛЫЙ КРЕСТ…» В ЕГО ПЕРЕВОДЕ НА ТУРЕЦКИЙ ЯЗЫК
(Erzurum, 2016-05-05) Карпенко, Е. П.; Логвиненко, И. А.
В статье рассматриваются различные типы формального параллелизма в стихотворении Б. Пастернака «Любить иных — тяжелый крест…» и особенности их передачи в переводе на турецкий язык. : У статті розглядаються різні типи формального паралелізму у вірші Б. Пастернака «Любить иных — тяжелый крест…» та особливості їх передачі у перекладі турецькою мовою. The article deals with different types of formal parallelism in B. Pasternak’s poem “To Love Some Is A Heavy Cross” and peculiarities of their reproduction in a Turkish translation
К ВОПРОСУ О ЮМОРЕ В «ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОЭМЕ» А. С. МАКАРЕНКО
(Сумський державний університет (СумДУ), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (ХНУ), 2016-11-10) Гетманец, М. Ф.; Гетманец, И. О.
Статья посвящена одной из характерных особенностей творчества Макаренко-писателя – искусству юмора, наиболее ярко проявившемуся в «Педагогической поэме». Этой проблемы касались многие исследователи, однако в освещении её наметилось упрощённое толкование. Авторы впервые рассматривают её в свете теории карнавального смеха М. М. Бахтина, что позволило дать более широкое представление о таланте писателя и функции юмора в произведении. Стаття присвячена одній із характерних особливостей творчості Макаренка-письменника - мистецтву гумору, що найбільш яскраво проявився в «Педагогічній поемі». Цієї проблеми торкалися багато дослідників, проте в її висвітленні намітилося спрощене тлумачення. Автори вперше розглядають її в світлі теорії карнавального сміху М. М. Бахтіна, що дозволило дати більш широке уявлення про талант письменника і функції гумору в творі. The article is devoted to one of the most distinctive peculiarities of Makarenko-writer’s creative style - the art of humor. This art was most clearly manifested in his best literary work “The Pedagogical Poem”. Many researchers have handled this issue but its simplified interpretation has been outlined. The authors of the present article view the art of humor in “The Pedagogical Poem” in the light of the carnival laughter theory by M. M. Bakhtin. It allows them to give broader idea of the writer’s talent and the function of humor in his novel.
ЧИЧИБАБИНСКИЙ ИНТЕРТЕКСТ В ПОЭЗИИ ЗИНОВИЯ ВАЛЬШОНКА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Козлова, А. Г.; Козлов, Е. Д.
Статья посвящена исследованию влияния лирики Бориса Алексеевича Чичибабина на творчество Зиновия Михайловича Вальшонка – лирического поэта, пародиста, мемуариста, жизнь итворчество которого связаны с Харьковом. Проблема творческого диалога двух знаменитых харьковчан, интертекстуальных перекличек их произведений никогда еще не становилась предметом самостоятельного литературоведческого анализа. Целью статьи является исследование чичибабинского интертекста в поэтическом творчестве Вальшонка, характеристика отдельных форм его присутствия и основных функций. Объектом анализа стала книга Вальшонка «Мой друг Борис Чичибабин. Поэты и безвременье», в которую вошли произведения разных жанров –стихотворения, поэмы, мемуары. В статье анализируются особенности использования Вальшонком цитат из произведений Чичибабина, в частности, в функции эпиграфа, пародии на чичибабинские стихотворения, которые, с точки зрения авторов статьи, не ставят целью высмеивание оригинала, а являются дружескими произведениями юмористического характера, имитирующимиего словарь, стиль, тональность и т. п. Авторы приходят к выводу, что чичибабинский «дух» и чичибабинское слово пронизывают всю структуру книги Вальшонка, смыслообразующим центром которой стала личность его старшего друга и учителя – харьковского поэта Бориса Алексеевича Чичибабина. Стаття присвячена дослідженню впливу лірики Бориса Олексійовича Чичибабіна на творчість Зиновія Михайловича Вальшонка – ліричного поета, пародиста, мемуариста, життя та творчість якого пов’язані з Харковом. Проблема творчого діалогу двох знаних харків’ян, інтерекстуального переклику їхніх творів ніколи ще не ставала предметом самостійного літературознавчого аналізу. Метою статті є дослідження чичибабінського інтертексту у поетичній творчості Вальшонка, характеристика окремих форм його присутності та основних функцій. Об’єктом аналізу стала книга Вальшонка «Мой друг Борис Чичибабин. Поэты и безвременье», до якої увійшли твори різних жанрів – вірші, поеми, мемуари.У статті аналізуються особливості використання Вальшонком цитат з творів Чичибабіна, зокрема у функції епіграфа, пародії на чичибабінські вірші, які, з точки зору авторів статті, не мають на меті висміювання оригіналу, а є дружніми творами гумористичного характеру, які імітують його словник, стиль, тональність і т .п. Автори доходять висновку, що чичибабінський «дух» и чичибабінське слово пронизують всю структуру книги Вальшонка, змістоутворюючим центром якої стала особистість його старшого друга та вчителя – харківського поета Бориса Олексійовича Чичибабіна. The paper analyses the influence of Boris Alekseyevich Chichibabin's poetry on Zinovii Mikhailovich Valshonok’s creative work. Valshonok is a lyricist, parodist and memorialist, whose life and creative work are closely connected with Kharkiv. The problem of a creative dialog between two famous Kharkiv residents and their intertextual interaction is subjected to the independent literary analysis for the first time.The article is aimed at the complex research of Chichibabin’s intertext in poetic work of Zinovii Valshonok and characterizes various signs of its presence and main functions. The target of analysis is Valshonok’s book “Moy drug Boris Chichibabin. Poety i bezvremenye”, which includes works of different genres such as rhymes, poems and memoirs.Great attention is given to the use of direct quotations from Chichibabin’s poems which often are used as mottos for particular Valshonok’s works or their chapters and are numerous in poetic texts of the author. Valshonok’s parodies of Chichibabin’s works are analyzed. Those parodies are full of images originally created by Chichibabin, his lexicon, onyms that are very close to the original ones. It is noted that Valshonok’s parodies of Chichibabins work are different from the traditional parodies, because they are no aimed at making fun of the original. Those are friendly parodies which are humorous, but not sarcastic. They simply imitate lexicon, style and tone of the author. Another distinctive feature of those parodies is their kind attitude or good-natured tone which is not common for traditional literary parodies. It is concluded that Chichibabin’s “spirit” and Chichibabin’s word run through the whole Valshonok’s book. The personality of Kharkiv poet Boris Alekseyevich Chichibabin as Valshonok’s elder friend and teacher becomes the sense-making center of the book under analysis.
„ВМЕСТО ЛИСТЬЕВ […] КОПЧЁНЫЕ СЕЛЁДКИ” : РАННИЙ СИМВОЛИЗМ В ПУБЛИКАЦИЯХ „НОВОГО ВРЕМЕНИ”
(Wydawnictwo Naukowe Instytutu Komunikacji Specjalistycznej i Interkulturowej (IKSI) ; Uniwersytet Warszawski (UW) ; Studia Interkulturowe, 2017) Андрущенко, Е. А.
Эта статья описывает критическую позицию Виктора Буренина в отношении появляющегося символа в русской литературе 1880-х и 1890-х годов. В качестве автора «Критических эссе», очередной пятничной колонны в газете «Новое время», Буренин живо реагировал на феномены в современной русской литературе. Что касается символизма, он не только попытался интерпретировать его для своих широких читателей, но и продемонстрировал свою художественную посредственность как элитарное художественное движение. Очевидно, негативное отношение Буренина к авторам символизма способствовало новому движению искусства и способствовало формированию восприятия символизма для читателей «Нового времени». Artykuł przedstawia stanowisko krytycznoliterackie Wiktora Burienina z lat 80.–90. XIX w. wobec rodzącego się symbolizmu rosyjskiego. Będąc autorem stałej, piątkowej, rubryki Szki- ce krytyczne w czasopiśmie „Nowoje wriemia” (Nowy Czas), Burienin żywo reagował na no- we zjawiska w literaturze rosyjskiej. Krytyk starał się nie tylko uczynić elitarny symbolizm zrozumiałym dla czytelnika masowego, lecz także pokazać artystyczną przeciętność tego kie- runku. Przy wyraźnie negatywnym stosunku do autorów-symbolistów Burienin sprzyjał jed- nak popularyzacji symbolizmu, kształtowaniu jego reputacji w świadomości czytelników pis- ma „Nowoje wriemia”. This article describes Viktor Burenin’s critical position with regard to the emerging Symbol- ism in Russian literature of the 1880s and 1890s. As an author of ‘Critical essays’, a regular Friday column in the newspaper Novoye vremya (New Time), Burenin reacted vividly to phe- nomena in contemporary Russian literature. With regard to Symbolism, he not only attempted to interpret it for his wide-ranging readership but also to demonstrate its artistic mediocrity as an elitist art movement. Burenin’s clearly negative attitude towards Symbolist authors, how- ever, promoted the new art movement and contributed to forming the perception of Symbolism for ‘Novoye vremya’ readers.
Грамматическая идея глагола в стихотворении И. Бродского «Глаголы»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Котова, А. A.
Статья опирается на предложенную и последовательно описанную Е. А. Скоробогатовой методику лингвопоэтического анализа морфологического уровня языка поэтического текста и идиостиля. Предложен анализ приёмов индивидуального языкового выражения в стихотворении И. Бродского «Глаголы», исследованы поэтическая селекция, ориентированная на глагольный отбор, и зависимость от нее поэтических смыслов, создаваемых автором. Рассмотрена языковая игра, которая возникает за счет иконичности слова «глаголы». Стаття спирається на запропоновану і послідовно описану О. О. Скоробогатовою методику лінгвопоетичного аналізу морфологічного рівня мови поетичного текста та ідіостиля. Запропоновано аналіз прийомів індивідуального мовного вираження у вірші Й. Бродського «Дієслова», досліджена поетична селекція, орієнтована на дієслівний відбір і залежність від неї поетичних смислів, що створює автор. Розглянуто мовну гру, яка виникає за рахунок іконічності слова «дієслова». One of the most topical problems of modern linguostylistics and liguopoetics is the research of unique linguistic methods preferably used by an author of the literary text. The present article is based on the method of linguopoetic analysis of the morphological level of the language of poetic text and individual style proposed and consistently described by O. O. Skorobogatova. An analysis of the methods of individual linguistic expression in the poem "Verbs" by J. Brodsky is suggested. A poetic selection, oriented toward the verbal selection and corellation with poetic meanings created by the author, are studied. The language game that arises due to the iconicity of the word "verbs" is analyzed. The novelty of the study is in a complex approach to the description of the lexical and morphological levels of the poem "Verbs" by J. Brodsky, an emphasis on the isolation of poetic meanings based on morphological semantics. The specificity of the literary work of the poet, largely devoted to thinking over the language, was taken into account.
БОРИС ЧИЧИБАБИН В СУДЬБЕ И ТВОРЧЕСТВЕ ЗИНОВИЯ ВАЛЬШОНКА
(ОО "Институт социальной трансформации", 2017-08-26) Козлова, А. Г.
Целью данной статьи является характеристика влияния Бориса Алексеевича Чичибабина на жизнь и творчество Зиновия Михайловича Вальшонка. Реализация данной цели потребовала обращения к биографии писателя, анализа его мемуарного очерка о Чичибабине, а также лирических произведений, посвященных Чичибабину или так или иначе связанных с его именем, в том числе содержащих инертекстуальные переклички с его стихами. Метою даної статті є характеристика впливу Бориса Олексійовича Чичибабіна на життя і творчість Зиновія Михайловича Вальшонка. Реалізація даної мети вимогала звернення до біографії письменника, аналізу його мемуарного нарису про Чичибабіна, а також ліричних творів, присвячених Чичибабіну або так чи інакше пов'язаних з його ім'ям, в тому числі ті, що містять інертекстуальні переклички з його віршами.The paper characterizes the influence of Boris Alekseyevich Сhichibabin on life and creative work of Zinivii Mikhailovich Valshonok. It resorts to the biography of the writer, analyses his memoirs about Chichibabin, his lyrical works devoted to Chichibabin or somehow related to him, including those which have intertextual references to his poems.