Кафедра зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михаїла Гетманця

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 258
  • Документ
    СПІЛЬНЕ НА ПОГЛЯДИ ЩОДО РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО ПИТАННЯ У ЛІТЕРАТУРНИХ ДІЯЧІВ ХІХ СТОЛІТТЯ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Кайгородцева, Б. О.
    У роботі представлено погляди на розвиток жіночого руху в літературі 19 століття. На прикладі проаналізованих художніх та публіцистичних творів літературно-критичних діячів спостерігаємо спільні погляди на культурно-історичний досвід вирішення проблеми жіночої емансипації та його розвиток. Ми розглянули твори, в яких головними героїнями є жінки з різними характерами та долями. Красива і добра Меланія зі «Зрізаної квітки» Володимира Барвінського покінчила життя самогубством. Горду і чутливу Валентину з роману Зінаїди Гіппіус «Златоцвіт» убив письменник Звягін. Окремо ми зупинилися на жінках з творів Івана Франка та Панаса Мирного. Кожен жіночий образ Івана Франка репрезентує окремий феміністичний аспект. Целіна Журавська з «Маніпулянтки» зображена як емансипована жінка, Анеля Ангарович з повісті «Для домашнього вогнища» заперечує традиційний образ берегині в жінці, Регіна Стальська з «Перехресних стежок» вбиває свого жорстокого чоловіка. Ми спостерігаємо нещасливу долю героїні з оповідання Панаса Мирного «Повія», три різні погляди на жіноче щастя зі «Школярів» (Орися, Варя і Галя), освічену та інтелігентну вчительку Олександру Погрібну з «Учительки». Героїня роману Михайла Павлика «Ребенчукова Тетяна» проходить шлях від нелюба до коханого чоловіка. У творі представлені судження різних літературних і критичних діячів, які мають спільні (жіночо-центричні) погляди на провідні події свого часу. The work presents opinions on the development of the women's movement in the literature of the 19th century. On the example of the analyzed fiction and journalistic works of literary and critical figures, we observe common views on the cultural and historical experience in solving the problem of women's emancipation and its development. We considered works in which the main characters are women with different characters and destinies. The beautiful and kind Melania from Volodymyr Barvinskyi's «Cut Flower» committed suicide. The proud and sensitive Valentina from Zinaida Gippius' novel «Zlatotsvit» was killed by the writer Zvyagin. Separately, we focused on women from Ivan Franko’s and Panas Myrny’s works. Each Ivan Franko’s female image represents a separate feminist aspect. Celina Zhuravska from «The Manipuliantka» is depicted as an emancipated woman, Anelya Angarovych from the novel «For the Home Hearth» denies the traditional image of a guardian in a woman, Regina Stalska from «Crossroads» kills her cruel husband. We observe the unfortunate fate of a heroine from Panas Myrny’s story «The Prostitute», three different views on women's happiness from «Skolyhnuv» (Orisa, Varya and Galya), educated and intelligent teacher Oleksandra Pogribna from «Teacher». The heroine of Mykhailo Pavlyk's «Rebenschukova Tetyana» goes from an unloved husband to a beloved one. The work present’s the judgments of various literary and critical figures with common (female-centric) views on the leading events of their time.
  • Документ
    ПАМ’ЯТАЙ ПРО МИНУЛЕ, АБИ У НАС БУЛО МАЙБУТНЄ (ЗА РОМАНОМ М. ЗУЗАКА «КРАДІЙКА КНИЖОК»)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Івахненко, Ю. В.; Радчук, О. В.
    У дослідницькій роботі розглядається питання збереження колективної та індивідуальної пам'яті про минуле на прикладі роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок». Ця проблема є малодослідженою, але актуальною завдяки аналізу подій Другої світової війни з точки зору пересічних німців. Особливу увагу приділено питанням війни та Голокосту. Встановлено, що більшість населення Німеччини відкрито виступала проти нацистського режиму, знаючи про наслідки. Прості люди в Німеччині страждали від насильства так само, як і населення інших європейських країн. Зображено нелюдські злочини нацистського режиму проти громадян Німеччини та окупованих територій. Проаналізовано стосунки головних героїв з тогочасним фашистським режимом. Авторка простежує розвиток Лізель Менінгер від незрілої дівчини до зрілої особистості. Виявлено, що мистецтво дає надію на духовне відродження людства. Зроблено висновок, що героїзм - це не тільки щось значне і героїчно величне, а й непомітні вчинки звичайних людей, які проявляли доброту до інших у важкі часи війни. The research work examines the issue of preserving the collective and individual memory of the past based on Markus Zusak's novel "The Book Thief." This problem is underexplored but relevant due to the analysis of events of World War II from the perspective of ordinary Germans. Special attention is paid to the issues of war and the Holocaust. It is established that the majority of the German population openly opposed the Nazi regime, knowing the consequences. Ordinary people in Germany suffered violence just like the populations of other European countries. Inhumane crimes of the Nazi regime against German citizens and occupied territories are depicted. The relationships of the main characters with the fascist regime of that time are analyzed. The author traces the development of Liesel Meninger from an immature girl into a mature individual. It is revealed that art provides hope for the spiritual rebirth of humanity. The conclusion is drawn that heroism is not only something significant and heroically grand but also the unnoticed actions of ordinary people who showed kindness to others during the difficult times of war.
  • Документ
    ГРАМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПОЕЗІЇ ІВАНА МАЛКОВИЧА «КАТАРСИСИ» (ЧАСТИНА І)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Золотько, А. А.
    Одним із завдань лінгвістики та поетики є вивчення функціонування мовних одиниць різних рівнів у поетичному тексті. У цьому дослідженні ми звертаємо увагу на елементи граматичного рівня, оскільки їхні значення є стабільними і сприймаються носіями мови з незначними коливаннями семантичної амплітуди. Дієслово посідає значне місце у хронотопі художніх творів. Р. Якобсон запропонував термін «таксономія» для позначення особливого «відносного часу» поетичного тексту. Перевертень - це елемент тексту, який змінює своє значення залежно від ситуації або контексту і використовується для позначення слів, які можуть мати різні значення в різних контекстах. У статті показано важливу роль у створенні хронотропних ознак поеми І. Малковича «Катарсис» видо-часових форм дієслів, номінативних рядів, іконічних знаків та анафоричних повторів, які корелюють з іншими елементами тексту, зокрема з прикметниками, що опосередковано передають значення пролонгованої дії. «Перемикання» таксису в контекст приватних ліричних спогадів досягається за допомогою перемикачів. Зміна емоційного фону ліричних спогадів у цьому тексті зумовлена авторським добором дієслівних форм. One of the tasks of linguistics and poetics is to study the functioning of language units of different levels in a poetic text. In this study, we pay attention to the elements of the grammatical level since their meanings are stable and perceived by native speakers with minor fluctuations in semantic amplitude. The verb takes a significant place in the chronotop of fiction works. R. Jacobson proposed the term «taxis» to denote a particular «relative time» of a poetic text. A shifter is an element of a text that changes its meaning depending on the situation or context and is used to refer to words that can have different meanings in different contexts. The article shows the vital role in creating chronotropic attributes of I. Malkovich's poem «Catharsis» of the aspect and tense forms of verbs, nominative rows, iconic signs and anaphoric repetitions, which correlate with other text elements, specifically with adjectives that indirectly convey the meaning of prolonged action. The "switching" of the taxis into the context of private lyrical memories is achieved with the help of shifters. The change in the emotional background of lyrical memories in this text results from the author's selection of verb forms.
  • Документ
    НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК СКЛАДНИК ПОНЯТТЯ «ПОВНОТА БУТТЯ»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Даниленко, Ю. А.
    У статті розглядаються питання національної ідеї як складової концепції ПОВНОТИ БУТТЯ. Кожна людина є частиною певної нації, кожна нація має свою національну ідею. Національна ідея втілює духовну цінність нації не тільки для сьогодення, але й для майбутнього. Національна ідея об'єднує націю і спрямовує рух до певних досягнень. Виділяють деякі ознаки національної ідеї: вона визнається і поділяється основною масою громадян країни; в тій чи іншій формі притаманна всім верствам суспільства і міцно пов'язує їх між собою; може ґрунтуватися на релігійній основі; об'єднує всі можливі прояви національної ідентичності. Національні ідеї формуються і змінюються під впливом різного роду значущих і глобальних чинників (політичних, соціальних, економічних); можуть виникати спонтанно або загартовуватися протягом тривалого періоду часу; бути динамічними або стабільними, тривалість існування національних ідей різна. Складовими національної ідеї можуть бути важливі здобутки української культурної спадщини. Формування національної ідеї - це свідома діяльність народу в цьому напрямку, це емпіричний процес, який може бути надто динамічним, породжуватися зовнішніми впливами і подіями всередині країни, об'єднувати працю, добробут, минуле і майбутнє цілого багатомільйонного народу. Національна ідея може спиратися на підтримку всередині країни, на підтримку кожного громадянина. Важливий внесок у формування та поширення національної ідеї належить освіті як одному з головних осередків розвитку інтелектуальної активності дітей та молоді. Розгляд національної ідеї як складової концепту ПОВНОТА БУТТЯ розширює наші уявлення про особливості загальної картини світу. The article examines the issues of the national idea as a component of the concept FULLNESS OF BEING. Every person is part of a certain nation; each nation has its own national idea. The national idea embodies the spiritual value of the nation not only for the present, but also for the future. The national idea unites the nation and directs movement towards certain achievements. Some signs of the national idea are identified: it is recognized and shared by the bulk of the country's citizens; it is, in one form or another, inherent in all layers of society and tightly connects them with each other; may be based on a religious basis; unites all possible manifestations of national identity. National ideas are formed and changed under the influence of all kinds of significant and global factors (political, social, economic); may arise spontaneously or harden over a long period of time; be dynamic or stable, the duration of existence of national ideas is different. Important achievements of the Ukrainian cultural heritage can be components of the national idea. The formation of a national idea is the conscious activity of the people in this direction; it is an empirical process that can be too dynamic, generated by external influences and events within the country, uniting the work, well-being, past and future of an entire multi-million people. The national idea can be based on support within the country, the support of every citizen. An important contribution to the formation and dissemination of the national idea belongs to education as one of the main centers for the development of the intellectual activity of children and youth. Consideration of the national idea as a component of the concept FULLNESS OF BEING expands our understanding of the features of the general world mapping.
  • Документ
    ПОЕТИЧНЕ СВІДЧЕННЯ ЯК ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ (МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ СМИСЛІВ)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Гончарова, Ж. М.
    Історична пам'ять, серед іншого, існує у формі історичної свідомості людей. Вона представлена у спогадах учасників історичних подій, їхніх розповідях, письмових свідченнях. Опис минулих подій та спогади про них, на нашу думку, набувають більшої виразності в поезії, яка стає поетичним свідченням про певні процеси минулого. Мета цієї доповіді - визначити та охарактеризувати мовні засоби та авторські прийоми творення поетичного смислу в іронічній поезії Миколи Холодного «Собаки». Автор цього поетичного твору - представник українського дисидентського руху, який зобразив людське життя, що в радянський період не повинно було мати жодного прогресу чи розвитку. Для реалізації поетичного завдання автор добирає морфологічно пов'язані дієслівні категорії часу (теперішній час), особи (третя особа) та числа (множина). Таким чином, через розповідь про події та процеси, свідком яких був сам автор, використовуючи дієслівні форми теперішнього часу, поет створює довірливі стосунки з читачем. Граматичні категорії часу, особи і числа, а також деякі поетичні прийоми (зіставлення і повторення дієслівних форм, принцип композиції, зіставлення однокореневих слів, використання фразеологізмів у прямому значенні) слугують індивідуальними авторськими засобами для зображення сталості і незмінності радянського періоду, що є важливими елементами історичної пам'яті для майбутніх поколінь. Historical memory among others exists in the form of the historical consciousness of people. It is presented in the memories of historical events participants, their narration, and written testimonies. The description of past events and memories of them, in our opinion, acquire greater expression in poetry, which becomes a poetic evidence about certain past processes. The purpose of this report is to define and characterize the linguistic means and author's methods of creating poetic meaning in the ironic poetry «Dogs» by Mykola Kholodny. The author of this poetic work is a representative of the Ukrainian dissident movement, who portrayed the human life, which was not supposed to be in any progress or to develop in the Soviet period. To implement the poetic task, the author selects morphologically related verb categories of tense (present tense), person (third) and number (plural). In this way, through the narration of the events and processes witnessed by the author himself, by using the present tense verb forms, the poet creates a trusting relationship with the reader. Grammatical categories of tense, person and number, as well as some poetic techniques (juxtaposition and repetition of verb forms, the principle of composition, juxtaposition of words with the same root, use of phraseology unit in the direct meaning) serve as individual author's means to depict constancy and inalterability of the Soviet period, which constitutes important elements of historical memory for future generations.