Кафедра зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михаїла Гетманця
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 235
- ДокументИМПЛИЦИТНЫЕ ПАРАДИГМЫ В ПОЭТИЧЕСКОМ ТЕКСТЕ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Степанченко, И. И.Предметом парадигматического анализа являются слова и более крупные внутритекстовые словесные комплексы, которые образуют системные ряды как дефиниции одного или близких понятий или формируют взаимосвязанные перцептивные "предметные" образы (которые отражают окружающий мир) в процессе восприятия текста или группы текстов. Система текстовых парадигм, или гиперпарадигма, рассматривается как содержательная сторона текста, а процесс формирования гиперпарадигмы в сознании читателя – как интерпретация текста. Вариативность и степень сложности формирования гиперпарадигмы текста, а также особенности импликации с точки зрения парадигматической структуры лексики определяются характером имплицитных парадигм. В статье на материале стихов С. Есенина, С. Кличкова и А. Фета выделены три типа имплицитных парадигм. Они отличаются тем, что в одном случае образуются благодаря ассоциативным связям эксплицитных (полностью присутствующих в тексте) парадигм с другими эксплицитными парадигмами в пределах одного текста (внутритекстовые имплицитные парадигмы), в другом – связям в пределах нескольких текстов (интертекстуальные) , в третьем – вне текстового пространства (внетекстовые). Предметом парадигматичного аналізу є слова та більші внутрішньотекстові словесні комплекси, що утворюють системні ряди як дефініції одного чи близьких понять або формують взаємопов'язані перцептивні "предметні" образи (які є відображенням навколишнього світу) у процесі сприйняття тексту чи групи текстів. Система текстових парадигм, або гіперпарадигма, розглядається як змістовна сторона тексту, а процес формування гіперпарадигми у свідомості читача - як інтерпретація тексту. Варіативність і ступінь складності формування гіперпарадигми тексту, а також особливості імплікації з точки зору парадигматичної структури лексики визначаються, зокрема, характером імпліцитних парадигм. У статті на матеріалі поезій С. Єсеніна, С. Кличкова та А. Фета виокремлено три типи імпліцитних парадигм. Вони відрізняються тим, що в одному випадку утворюються завдяки асоціативним зв'язкам експліцитних (повністю присутніх у тексті) парадигм з іншими експліцитними парадигмами в межах одного тексту (внутрішньотекстові імпліцитні парадигми), в іншому - завдяки зв'язкам у межах кількох текстів (інтертекстуальні), у третьому - поза текстовим простором (позатекстові). The subject of paradigmatic analysis is words and larger intra-text verbal complexes that form the system lines as definitions of one or similar concepts or form interconnected perceptual “subject” images (which are the reflection of the surrounding world) in the process of perceiving a text or a group of texts. The system of textual paradigms, or hyperparadigm, is viewed as the content side of the text, and the process of forming a hyperparadigm in the mind of the reader is viewed as an interpretation of the text. The variability and degree of complexity of the formation of the hyperparadigm of the text, as well as the peculiarities of the implication from the point of view of the paradigmatic structure of the vocabulary, are determined, in particular, by the nature of the implicit paradigms. In the article, based on the poems of S. Yesenin, S. Klychkov and A. Fet, three types of implicit paradigms are distinguished. They differ in that in one case they are formed due to the associative connections of explicit (fully present in the text) paradigms with other explicit paradigms within the same text (intratextual implicit paradigms), in the other – due to connections within a number of texts (intertextual), in the third – beyond the text space (extratextual).
- ДокументО «ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ИДЕОЛОГИИ», ЕЕ РЕВНИТЕЛЯХ И ГОНИТЕЛЯХ (К 100-летию литературной группы «Серапионовы братья»)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Силаев, А. С.В 2021 году исполняется сто лет со дня основания литературной группы "Серапионовые братья". Предлагаемый материал содержит краткий анализ литературно-эстетической позиции, гуманистической по своей сути и оппозиционной новой большевистской власти, которую члены "братства" заняли и активно отстаивали в тот особенно драматический период, "когда столкнулись различные эстетические системы и когда время сложилось в пользу одной из них" (Г. Белая). У 2021 році виповнюється сто років від дня заснування літературної групи "Серапіонові брати". Пропонований матеріал містить короткий аналіз літературно-естетичної позиції, гуманістичної за своєю суттю та опозиційної до нової більшовицької влади, яку члени "братства" зайняли й активно відстоювали в той особливо драматичний період, "коли зіткнулися різні естетичні системи і коли час склався на користь однієї з них" (Г. Бєлая). 2021 marks the hundredth anniversary of the founding of the “Serapion Brothers” literary group. The proposed material contains a brief analysis of the literary-aesthetic position, humanistic in nature and opposition to the new Bolshevik government, which the members of the “brotherhood” took and actively defended during that particularly dramatic period “when various aesthetic systems collided and when the timing in favor of one of them" (G. Belaya).
- ДокументЭКСПЛИЦИТНАЯ ПАРАДИГМА «ОТСУТСТВУЮЩЕЕ» И ИМПЛИЦИТНАЯ ПАРАДИГМА «ЖЕЛАЕМОЕ» В СТИХОТВОРЕНИИ М. Ю. ЛЕРМОНТОВА «НЕТ, НЕ ТЕБЯ ТАК ПЫЛКО Я ЛЮБЛЮ…»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Проскурин, И. А.Р. Д. Колингвуд говорит, что "язык прорастает воображением, как и опыт сознания". Мы можем трансформировать бинарную оппозицию ОТСУТСТВИЕ/ЖЕЛАНИЕ в тернарную модель ОТСУТСТВИЕ - СУЩЕСТВОВАНИЕ - ЖЕЛАНИЕ. Это возможное описание для работы с желаемым. Возможность оперирования со стоп-аутом явлениями (возможность поведения, которая определяется отношением окружающих явлений к явлениям стоп-аута) является одним из фундаментальных видов психической деятельности человека. Благодаря этой специфической функции мы имеем свободу от Da-sein. На этой основе мы можем видеть внутренние закономерности и функции явлений. И мы можем видеть суть и назначение явлений. "Интеллект" ("мой интеллект", "твой интеллект", "его/ее интеллект") является репрезентацией "коллективного интеллекта". Дискурс - это одна из возможностей начать желаемую работу. Значение дискурса связано с контекстом, который является смыслом. Желаемое - это цель. Дискурс - это действие, которое реализует психическую детерминацию реальности. Дискурс - это перекресток встречи внешней манипулятивной активности и внутренней психической активности. "Желаемое" - это синтез тезиса ("прекратить") и антитезиса ("существовало"). Текст является пусковым механизмом для работы над желаемым. Функции языка для текста - создание эмоциональной интенции. Р. Д. Колінгвуд каже, що "мова проростає уявою, як і досвід свідомості". Ми можемо трансформувати бінарну опозицію ВІДСУТНІСТЬ/БАЖАННЯ в тернарну модель ВІДСУТНІСТЬ - ІСНУВАННЯ - БАЖАННЯ. Це можливий опис для роботи з бажаним. Можливість оперування зі стоп-аутом явищами (можливість поведінки, яка визначається відношенням навколишніх явищ до явищ стоп-ауту) є одним з фундаментальних видів психічної діяльності людини. Завдяки цій специфічній функції ми маємо свободу від Da-sein. На цій основі ми можемо бачити внутрішні закономірності та функції явищ. І ми можемо бачити суть і призначення явищ. "Інтелект" ("мій інтелект", "твій інтелект", "його/її інтелект") є репрезентацією "колективного інтелекту". Дискурс - це одна з можливостей розпочати бажану роботу. Значення дискурсу пов'язане з контекстом, який є смислом. Бажане - це мета. Дискурс - це дія, яка реалізує психічну детермінацію реальності. Дискурс - це перехрестя зустрічі зовнішньої маніпулятивної активності та внутрішньої психічної активності. "Бажане" - це синтез тези ("припинити") та антитези ("існувало"). Текст є пусковим механізмом для роботи над бажаним. Функції мови для тексту - створення емоційної інтенції. R. D. Collingwood says, that “language germinate with imagination like the consciousness experience”. We can transform binary opposition STOP OUT/DESIRED to ternary pattern STOP OUT – EXISTED – DESIRED. It is a possible description for work of desired. Possibility of operation with stop out phenomena (possibility of behavior which determined relations of surround phenomena to stop out phenomena) is one of the fundamental species of human`s psychic activity. Resp. that specific function we have freedom from Da-sein. On that basis we can see inner patterns and functions of phenomena. And we can see marrowbone and designation of phenomena. An “intelligence” (“my intelligence”; “your intelligence”; “his/her intelligence”) is a representation of “collective intelligence”. A discourse is one of the possibilities to start work of desired. Meaning of discourse tied with context which is a meaning. Desired is an aim. A discourse is an action which realize of psychic determination of the reality. A discourse is a crossroad for meeting of external manipulative activity and inner psychic activity. “Desired” is a synthesis of thesis (“stop out”) and antithesis (“existed”). Text is a trigger for work of desired. Functions of language for text are creations of emotional intention.
- ДокументІНСТРУМЕНТАЛІЗМ РЕНЕ ГІЛЯ В ПЕРІОД РОЗКВІТУ СИМВОЛІЗМА: ІДЕЇ ТА РЕАЛІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Паульс, В. О.До сьогодні постать французького поета Рене Ґіля (1862-1925) залишається переважно однобічно критикованою. Вивчення численних джерел (Acquisto, Bobillot, Dubrovkin та ін.) дозволяє зробити висновок, що Р. Ґіль не зробив значного внеску у французький символізм, а його намір розвивати інструменталізм на піку поширення літературного руху зараз не може розглядатися всерйоз як його особисте досягнення. Хоча, чи правильно, з точки зору наукової точності, нехтувати авторськими студіями, віршами, теорією інструменталізму, згідно з якою не обов'язково слово є символом, його може виражати або голосна, або приголосна, або певні звуки, школою, яку заснував поет, колом однодумців, які підтримували його ідеї, бо вони здавалися їм ближчими, ніж ідеї символістів, - питання, яке ставиться під сумнів і вирішується в рамках цього дослідження. Зрозуміло, що теорія інструменталізму не була абсолютно новаторською для того часу, але, протиставивши її символізму, звинувативши майстрів і "молоде" покоління літературної течії у спрощенні оригінальної складної французької мови, прирівнявши символи до цілих слів, Р. Гіль зміг широко заявити про себе та своє нетипове бачення літератури, мови, функцій поезії і, незважаючи на негативне ставлення з боку більшості літературних представників, своєю творчістю поет безумовно вплинув на творчість Стюарта Меріме (1863-1915), П'єра Кійяра (1864-1912), Еміля Верхарна (1855-1916), Альберта Мокеля (1866-1945), Валерія Брюсова (1873-1924) та інших. Up to the present the figure of French poet René Ghil (1862-1925) remains mainly one-side criticized. Having studied numerous resources (Acquisto, Bobillot, Dubrovkin, etc) one concludes that R. Ghil did not contribute significantly to French symbolism and his intention to develop instrumentalism at the peak of broadspreading literary movement now can not be treated seriously as his personal achievement. Although, whether, from the point of scientific exactness, it is correct to neglect author’s studios, poems, theory of instrumentalism according to which not necessarily a word is a symbol, it can be expressed by either a vowel, or a consonant, or certain sounds, school that the poet founded, the circle of soulmates who supported his ideas, because they seemed closer to them that those of symbolists is doubted and is being resolved within this research. It is clear that the theory of instrumentalism was not totally innovative for that period, but having opposed it to symbolism, blamed masters and the ‘young’ generation of literary movement for simplifying the original complicated French language, equalizing symbols to whole words R.Ghil could widely introduce himself and his untypical vision of literature, language, functions of poetry and, despite the negative attitude from the majority of literary representatives, with his works the poet definitely influenced oevres by Stuart Merrill (1863-1915), Pierre Quillard (1864-1912), Emile Verhaeren (1855-1916), Albert Mockel (1866-1945), Valery Bryusov (1873-1924) and others.
- ДокументПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Мартиненко, Б. В.; Стрелець, К. В.Стаття присвячена принципам психологізму у "Слові о полку Ігоревім". Особливістю "Слова" є відтворення психології персонажів епічної поеми, а також роль природи у відображенні авторських принципів психологізації. Дослідники визначають авторський стиль "Слова" як динамічний, що відповідає душевному стану персонажів. Фактично ми бачимо, як за допомогою домислу та уяви твориться художня правда. А образи природи допомагають художнику реалістично поєднати правдиві факти з творчими пошуками. Автор також підсилює свої художньо-психологічні мотиви, використовуючи традиції національного епосу, плачів та белетристики як світського, так і релігійно-християнського спрямування. Всі ці надбання він підпорядковує чіткій патріотичній ідеї. The article is dedicated to psychological principles in “The Tale of Igor's Campaign”. The specific feature of “The Tale” is the reproduction of the psychology of the epic poem’s characters, as well as the role of nature in reflection of the author's principles of psychologization. Researchers define the author’s style of “The Tale” as dynamic, corresponding to the mental state of the characters. In fact, we see how artistic truth is created through conjecture and imagination. And the images of nature help the artist realistically combine true facts with creative pursuits. The author also strengthens his artistic and psychological motifs by using the traditions of the national epic poetics, lamentations and belles-lettres of both secular and religious Christian orientation. He subordinates all these assets to a clear patriotic idea.