Кафедра української мови
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 334
- ДокументТеорія теолінгвістики: феномен біблійності в українській лінгвокультурі та омовлення релігійної картини світу (аналіз дискурсивної практики ХІХ ст.)(Майдан, 2019) Піддубна, Н. В.Уперше в українському мовознавстві репрезентовано теорію української теолінгвістики, етапи її становлення та розвитку, вплив на її формування методології зарубіжного мовознавства, схарактеризовано її термінологічний апарат з урахуванням проблемних питань, зокрема розглянуто її ключові одиниці (теонема, бібліїзм, релігіолект, біблієма та ін.). Продемонстровано дериваційний, стильовий і стилістичний потенціал бібліїзмів, описано такі лінгвістичні процеси, як сакралізація, десакралізація, ресакралізація та ін. Розкрито зміст понять релігійний текст, релігійна мова, релігійний дискурс. Інтерпретовано статус бібліїзму як прецедентної одиниці, класифіковано фразеологічні бібліїзми за ступенем семантичної злютованості компонентів та частиномовною співвіднесеністю, здійснено діахронічну класифікацію біблійних фразеологізмів, увага фокусується й на проблемі еквівалентності — безеквівалентності фразеологічних бібліїзмів, показано специфіку формування їхнього інтернаціонального фонду. Запропоновано модель польової структури бібліїзмів й описано системно-структурні зв’язки бібліїзмів, своєрідність реалізації їхнього аксіологічного потенціалу, а також особливості лексикогра фічної інтерпретації. Проаналізовано мовотворчість Т. Шевченка та С. Руданського з огляду на потенціал вербалізації релігійного складника в еgо-текстах та художніх текстах цих письменників. Рекомендується для мовознавців і релігієзнавців, усіх тих, хто досліджує проблему «Мова і релігія», — науковців, викладачів вищої школи, аспірантів, магістрів, студентів гуманітарних спеціальностей. The current work is the first attempt of representing the theory of Ukrainian theological linguistics, stages of its development, influence of the foreign linguistic methodology on its formation; terminology of theological linguistics is introduced with regard to the problematic issues, like its key notions (theoneme, biblical expression, regional dialect, biblieme and others). Th e treatise demonstrates derivational, stylistic and register potential of biblical expressions, describes such linguistic processes as sacralization, desacralization, resacralization and others; it reveals the content of the notions of religious text, religious language, religious discourse. Th e status of a biblical expression is interpreted as precedent unit; phraseological biblical expressions are classified according to the degree of their constituents semantic integrity and parts of speech correlation; diachronic classification of biblical phraseologisms is made; the attention concentrates on the problem of equivalence – non-equivalence of phraseological biblical expressions; the specificity of forming their international fund is enlightened. The model of field structure of biblical expressions is offered and their systemic-structural ties are described as well as the specificity of their axiological potential realization and peculiarity of their lexicographic interpretation. Language creativity of T. Shevchenko and S. Rudanskyi with regard to the potential of verbalizing the religious component in their ego-texts and literary works is analyzed. For linguists, religious scholars, all involved in studying the problem “Language and Religion”, — scientists, lecturers, PhD and Doctoral students, Bachelor students of humanitarian departments.
- ДокументВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ПАМ'ЯТЬ» У СУЧАСНІЙ ВОЄННІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ПАВЛА ВИШЕБАБИ ТА МАКСИМА КРИВЦОВА)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Піддубна, Н. В.Концепт "пам'ять" є одним із культурно значущих в українській лінгвокультурі. У воєнний час загострюється сприйняття людиною життя і світу, тому пам'ять не може не знайти відображення в поетичному тексті як один із ключових психологічних і ментальних процесів. У сучасній воєнній поезії пам'ять активно концептуалізується за традиційними для української лінгвокультури моделями з відповідними мовними вербалізаторами: "пам'ять - істота", "пам'ять - орган", "пам'ять - простір", "пам'ять - предмет", "пам'ять - образ", "пам'ять - речовина чи матеріал", "пам'ять - стихія" тощо. У поезії М. Кривцова з особливою гостротою вербалізується феномен соціальної пам'яті як такий, що має безпосередній зв'язок із соціумом, адже пам'ять є не лише психофізіологічною, а й соціальною функцією. Вербалізація суспільної пам'яті демонструє її зв'язок з низкою інших культурно значущих понять і є особливо актуальною, оскільки збереження в ній поточних подій, жахливих жертв, а також причин і наслідків війни стає основою історичної пам'яті, яка важлива як для майбутніх поколінь, так і для збереження України. The concept of «memory» is one of the culturally significant concepts in Ukrainian linguistic culture. In the wartime, a person's perception of life and the world sharpens, therefore, memory cannot but be reflected in the poetic text as one of the key psychological and mental processes. In modern war poetry, memory is actively conceptualized according to models which are traditional for Ukrainian linguistic culture with appropriate language verbalizers as «memory – being»; «memory – organ», «memory – space», «memory – object», «memory – image», «memory – substance or material», «memory – element» etc. In the poetry of M. Kryvtsov, the phenomenon of social memory is verbalized with particular poignancy as having a direct connection with society, because memory is not only a psychophysiological, but also a social function. Verbalization of public memory demonstrates its connection with a number of other culturally significant concepts and is especially relevant since its preservation of current events, terrible sacrifices, as well as causes and consequences of war, become the basis for historical memory which is important both for future generations and for the preservation of Ukraine.
- ДокументСЛОВНИК-ДОВІДНИК ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ЮНОГО МОВОЗНАВЦЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Дорошенко, С. І.Основу словника складають лінгвістичні терміни, використовувані в шкільних і вишівських підручниках, зокрема й такі, яких немає в раніше виданих лінгвістичних словниках й енциклопедіях. Пояснення лінгвістичних понять доступні всім, хто володіє знаннями з української мови в обсязі середньої школи. Словник відбиває сучасний рівень мовознавства. Словник може бути корисним студентам-філологам й учителям української мови, які знайдуть у ньому і нове наукове потрактування мовних явищ, і дидактичний матеріал для практичного застосування. The dictionary contains linguistic terms used in school and university textbooks, including those that are not mentioned in previously published linguistic dictionaries and encyclopedias. The target readers are those who have know Ukrainian at a secondary school level. The dictionary reflects the modern level of linguistics. The dictionary can be useful for students of philological departments and teachers of the Ukrainian language, who will find in it both a new scientific interpretation of linguistic phenomena and didactic material for practice.
- ДокументМОВА – ДУША НАРОДУ (КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11-22) Снігурова, І. І.У статті розглянуто розроблення загальної концепції фразеологічного словника тлумачного типу, який буде укладено на матеріалі українських прислів’їв та приказок, що репрезентують українську ментальність, зокрема любов до Батьківщини, родинні цінності, ставлення до себе й до інших тощо. Фразеологічний фонд української мови – це цінна лінгвістична спадщина, в якій відображається бачення світу, національна культура, звичаї, фантазія та історія народу. Призначення запропонованого словника – популяризувати фразеологію української мови, а також сприяти підвищенню комунікативної компетенції сучасного мовця, формуванню й розвитку культури мовлення українців – представників різноманітних соціальних верств і професій. The article deals with the development of the general concept of an interpretive phraseological dictionary, which will be compiled on the basis of Ukrainian proverbs and sayings that represent the Ukrainian mentality, in particular, love for the Motherland, family values, attitudes towards oneself and others, etc. The phraseological fund of the Ukrainian language is a valuable linguistic heritage, which reflects the vision of the world, national culture, customs, imagination and history of the people. The purpose of the proposed dictionary is to popularize the phraseology of the Ukrainian language, as well as to promote the improvement the communicative competence of a modern speaker, the formation and development of the speech culture of Ukrainians - representatives of various social strata and professions.
- ДокументПОНЯТТЯ «ГРАНИЧНІСТЬ» У ГУМАНІТАРНОМУ ПОЛІ ЗНАНЬ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11-22) Прасова, І. В.У статті розглянуто поняття «граничність» у гуманітарному полі знань. Для позначення граничності важливу роль відіграють граничні дієслова, які вказують на досягнення або перетинання певної границі, межі або стану («досягти», «закінчити», «здійснити»). Зазначено, що граничність широко використовується для позначення завершених дій та ситуацій у різних аспектах гуманітарних знань. А важливість самого феномену зумовлюється тим, що актуалізує всі грані людського буття в просторо-часовій і кількісно-якісній визначеності. The article examines the concept of "limitation" in the humanitarian field of knowledge. Limiting verbs, which indicate reaching or crossing a certain limit, border or state ("to reach", "to finish", "to carry out"), play an important role in denoting limitability. It is noted that finitude is widely used to denote completed actions and situations in various aspects of humanitarian knowledge. And the importance of the phenomenon itself is determined by the fact that it actualizes all aspects of human existence in space-time and quantitative-qualitative certainty.