Кафедра української мови
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 316
- ДокументЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ЛЕСЯ ТАНЮКА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Дечко, А. О.; Павлова, І. А.У публікації проаналізовано засоби вираження кількості у поетичних текстах Леся Танюка. Поняття кількості є невід’ємною частиною життя. Усе, що нас оточує, ми звикли підраховувати, упорядковувати, вимірювати, нумерувати, тобто формувати певну систему. Засобами вираження кількості в українській мові можуть бути різні частини мови: іменник, прикметник, прислівник, дієслово, займенник, але основне значення кількості виражає числівник. Зазначено, що основним засобом вираження кількості у поетичних текстах Л. Танюка є числівник, який наповнений різноманітними значеннями. Також у поезії шістдесятника наявні відчислівникові утворення, які репрезентовані іменниками, прикметниками та займенниками. The publication analyzes the means of expressing quantity in Les Tanyuk's poetic texts. The concept of quantity is an integral part of life. Everything that surrounds us is us used to count, arrange, measure, number, i.e. form a certain system. Means of expressing quantity in the Ukrainian language can be different parts of speech: noun, adjective, adverb, verb, pronoun, but the main meaning of quantity is expressed by a numeral. It is noted that the main means of expressing the amount of in the poetic texts of L. Tanyuk there is a numeral that is filled with various meanings. Also, in the poetry of the 1960s, there are numeral formations, which are represented by nouns, adjectives and pronouns.
- ДокументДИНАМІКА В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ УКРАЇНЦІВ: ФУНКЦІЮВАННЯ СУЧАСНИХ ВИГУКІВ ЯК ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Яковлева, Т.У публікації розглянуто поняття «мовна картина світу». Як зазначає Л. А. Лисиченко, це «характер відображення в мові концептуальної картини світу і мовні засоби вираження знань про неї». Мовознавиця виділяє в мовній картині світу три рівні: «ментальний домовний (домовна картина світу), концептуальний рівень як узагальнення превербальних знань про явища і власне лінгвальний — як мовне вираження». Зазначено, що мовна картина світу є складним і динамічним явищем, що демонструє звʼязок мови з людиною, її довкіллям, діяльністю, внутрішнім і духовним світом. Мовне вираження ментального світу людини відбувається на лінгвальному рівні мовної картини світу, у якому вагоме місце посідають вигуки як засоби вираження оцінки. У процесі аналізу підтверджено, що збагачення складу вторинних вигуків відбувається шляхом інтер’єктивації та запозичення. Це сприяє формуванню нових оцінних значень, що не зафіксовані в словниках української мови. The publication examines the concept of "language picture of the world". As L. A. Lysychenko notes, this is "the nature of reflection in the language of the conceptual picture of the world and linguistic means of expressing knowledge about it". The linguist distinguishes three levels in the linguistic picture of the world: "mental domestic (domestic picture of the world), conceptual level as a generalization of preverbal knowledge about phenomena and the lingual as a language expression." It is noted that the linguistic picture of the world is a complex and dynamic phenomenon that demonstrates the connection of language with a person, his environment, activities, inner and spiritual world. Linguistic expression of a person's mental world takes place at the lingual level of the linguistic picture of the world, in which exclamations play an important role as means of expressing evaluation. In the process of analysis, it was confirmed that the enrichment of the composition of secondary exclamations occurs through interjection and borrowing. This contributes to the formation of new evaluative values that are not recorded in the dictionaries of the Ukrainian language.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКА Я В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЯК МАРКЕР ВИЗНАЧЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПСИХОТИПУ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ СВІТЛАНИ АНТОНИШИН)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Халіман, О.У публікації розглянуто поезію сучасної авторки Світлани Антонишин. Як зазначає Л. Лисиченко, «особливо яскраво індивідуальна мовна картина виявляється саме в художній творчості, де знаходить вираження не тільки загальна мовна картина світу, а й поетична картина світу письменника, найбільше позначена його індивідуальністю». Л. Лисиченко аргументувала перспективність аналізу мови поетичних творів у співвіднесеності з психічним типом (екстравертивним чи інтровертивним) письменника. Аспектуальний аналіз функціювання мовних одиниць у поезії Світлани Антонишин підтверджує можливості продовження аналізу в обраному напрямі. The publication examines the poetry of contemporary author Svitlana Antonyshyn. As L. Lysychenko notes, "a particularly vividly individual language picture is revealed precisely in artistic creativity, where not only the general language picture of the world, but also the poetic picture of the writer's world, most marked by his individuality, finds expression." L. Lysychenko argued the perspective of analyzing the language of poetic works in correlation with the mental type (extroverted or introverted) of the writer. The aspectual analysis of the functioning of language units in the poetry of Svitlana Antonyshyn confirms the possibility of continuing the analysis in the chosen direction.
- ДокументМОВНА КАРТИНА СВІТУ СТЕПАНА САПЕЛЯКА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Скидан, Я.У публікації розглянуто поезію Степана Сапеляка, зокрема вираження концепту СЛОВО у віршах цього автора. Концепт СЛОВО належить до так званих базових концептів і давно привертає увагу українських науковців, серед яких Н. Мех, Ю. Гладир, Н. Мочалова, М. Федурко, А. Огар, К. Голобородько, Н. Ковтонюк та ін. Зазначено, що однією зі складових частин мовно-поетичної картини світу С. Сапеляка є концепт СЛОВО, що знаходить своє вираження зокрема й шляхом метафоризації в художньо-семантичних наповненнях національного й культурного рівнів. Пропущена крізь призму індивідуально-авторського світосприйняття, у поетичній творчості досліджуваного автора лексема «слово» концептуалізу ється й набуває ознак символу життєвої ідеології митця. The publication examines the poetry of Stepan Sapelyak, in particular the expression of the concept of the WORD in the poems of this author. The WORD concept belongs to the so-called basic concepts and has long attracted the attention of Ukrainian scientists, including N. Meh, Yu. Gladyr, N. Mochalova, M. Fedurko, A. Ogar, K. Holoborodko, N. Kovtonyuk, and others. It is noted that one of the constituent parts of S. Sapelyak's linguistic and poetic picture of the world is the concept of the WORD, which finds its expression, in particular, through metaphorization in the artistic and semantic contents of the national and cultural levels. Seen through the prism of the individual author's worldview, in the poetic work of the studied author, the lexeme "word" is conceptualized and acquires the characteristics of a symbol of the artist's life ideology.
- ДокументРЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СИНТАКСИЧНО ОБМЕЖЕНИХ ЗНАЧЕНЬ У ПОРІВНЯЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ З ОРУДНИМ ПРИІМЕННИМ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Половинко, О.У публікації розглянуто існування функціонально-синтаксично обмежених значень в українському мовознавстві. Це значення розглядали у своїх роботах Л. Лисиченко, В. Русанівський, М. Кочерган, О. Олексенко, В. Ващенко, О. Безпояско та інші. Погляди В. Виноградова, Л. Лисиченко та О. Олексенко були найбільш послідовними у розкритті проблематики типології значень слів, зокрема граматично звʼязаних. Зазначено, що в основі виникнення порівняльного значення орудного приіменного лежить предикативно-характеризувальна функція, агент і референт порівняння виражені конкретними іменниками, а матеріально не виражене дієслово-звʼязка — неперехідним дієсловом. Такі компаративеми використовуються з прагматичною метою та є характеризувальними. The publication examines the existence of functionally and syntactically limited meanings in Ukrainian linguistics. This meaning was considered in their works by L. Lysychenko, V. Rusanivskyi, M. Kochergan, O. Oleksenko, V. Vashchenko, O. Bezpoyasko and others. The views of V. Vynogradov, L. Lysychenko and O. Oleksenko were the most consistent in revealing the problematics of the typology of word meanings, in particular grammatically related ones. It is noted that the origin of the comparative meaning of the instrumental preposition is based on the predicative-characteristic function, the agent and the referent of the comparison are expressed by specific nouns, and the verb-link, which is not materially expressed, is an intransitive verb. Such comparative expressions are used for a pragmatic purpose and are descriptive.