Кафедра української мови

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 322
  • Документ
    Семантика й прагматика дискурсивного слова та його потенціал для діагностики психотипу мовної особистості: аспектуальний опис
    (Харківське історико-філологічне товариство, 2019) Космеда, Т.; Олексенко, О.; Павлова, І.
    Монографія присвячена розгляду окремих аспектів теорії і практики дискурслінгвістики, теорії мовної особистості, психолінгвістики. Увагу сфокусовано на визначенні специфіки функціювання дискурсивних слів і виразів у різних видах українського дискурсу, зокрема побутового, наукового, художнього (драматургічного й поетичного) у проекції на мовлення вишуканих мовних особистостей, у мовному просторі урбанолекту. На матеріалі аналізу поетичного мовлення поетів-шістдесятників докладно схарактеризовано роль форм числівника та займенника в їхньому дискурсі, ідіостилі, актуалізовано гіпотезу щодо визначення психотипу поетів-шістдесятників залежно від особливостей використання ними числівникових і займенникових форм. Рекомендовано мовознавцям, літературознавцям, лінгвокультурологам, психолінгвістам і всім тим, хто цікавиться українською лінгвокультурою. The monograph is devoted to the consideration of certain aspects of the theory and practice of discourse linguistics, the theory of linguistic personality, and psycholinguistics. Attention is focused on determining the specifi cs of the functioning of discursive words and expressions in various types of Ukrainian discourse, in particular, everyday, scientifi c, artistic (dramatic and poetic) in the projection on the language of distinguished language personalities, in the language space of the urban area. Based on the analysis of the poetic speech of sixties poets, the role of numerals and pronouns in their discourse and idiostyle is described in detail, the hypothesis regarding the defi nition of the psychotype of sixties poets depending on the features of their use of numerals and pronouns is defi ned. The publication is addressed to linguists, literary critics, linguoculturologists, psycho linguists and all those who are interested in Ukrainian linguistic culture.
  • Документ
    КОЛЬОРОНІМИ ЯК ВЕРБАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ СЛОВО В ПОЕЗІЇ П. МОВЧАНА Й С. САПЕЛЯКА
    (Ужгородський національний університет, Видавничий дім «Гельветика», 2023-09) Скидан, Я. А.
    У статті на матеріалі віршів С. Сапеляка й П. Мовчана зроблено спробу дослідити художньо-смислове наповнення СЛОВО-КОЛІР, а також з’ясувати особливості вербалізації концепту слово через кольороніми в поетичних текстах аналізованих авторів. Однією з найактивніших і найпродуктивніших є лексико-семантична група кольорономенів. Семантика колірних ознак надає мові своєрідності, асоціативних і конотативних властивостей. До того ж кольороніми є важливим ідейно-художнім і виражальним засобом, особливо в мові художніх текстів. Мовні засоби на позначення кольору в художньому тексті формуються під впливом культурного й індивідуально-авторського осмислення, тому семантика колірних ознак надає мові своєрідності, асоціативних, конотативних, символічних і метафоричних властивостей. У кольорознавстві всі кольори поділяють на хроматичні, або забарвлені, й ахроматичні, або незабарвлені. До хроматичних кольорів належать кольорові відтінки спектра, до ахроматичних – білий, відтінки сірого та чорний. Поняття кольору тісно пов’язане з поняттям світла, адже саме світлові хвилі дають можливість оку розрізняти кольори. У поетичній мовотворчості С. Сапеляка й П. Мовчана світлі й темні гами поєднується з такими номінативними одиницями, як слово, голос, молитва, увиразнюються метафорами й епітетами, не виходить за межі загальномовної семантики і є подібною для мовотворчості обох авторів. Кольоролексика, що вербалізує концепт слово, значною мірою представлена основними хроматичними кольорами в поезії П. Мовчана, однак майже відсутня у віршах С. Сапеляка. Це вмотивовано особливістю життєвих обставин і світосприйняття поета, для якого слово є втіленням божественного начала, а відтак переважно біле. На противагу цьому в мовотворчості П. Мовчана більш широка палітра кольорів, серед яких у поезії рівною мірою представлені синій, зелений, жовтий, жовтогарячий, червоний. The article uses the material of poems by S. Sapeliak and P. Movchan to explore the artistic and semantic content of the word-colour, as well as to find out the peculiarities of verbalisation of the word concept through colour in the poetic texts of the analysed authors. One of the most active and productive is the lexical and semantic group of colour nouns. The semantics of colour features gives the language its originality, associative and connotative properties. In addition, colour nouns are an important ideological, artistic and expressive means, especially in the language of literary texts. The linguistic means of denoting colour in a literary text are formed under the influence of cultural and individual authorial comprehension, so the semantics of colour features gives the language originality, associative, connotative, symbolic and metaphorical properties. In colour science, all colours are divided into chromatic, or coloured, and achromatic, or uncoloured. Chromatic colours include colour shades of the spectrum, while achromatic colours include white, shades of grey and black. The concept of colour is closely related to the concept of light, because it is light waves that allow the eye to distinguish colours. In the poetic language of S. Sapeliak and P. Movchan, light and dark scales are combined with such nominal units as word, voice, prayer, and are expressed by metaphors and epithets, which does not go beyond the common language semantics and is similar for both authors. The colour vocabulary that verbalises the concept of word is largely represented by the main chromatic colours in P. Movchan's poetry, but is almost absent in S. Sapeliak's poems. This is motivated by the peculiarity of the poet's life circumstances and worldview, for whom the word is the embodiment of the divine principle, and therefore is mostly white. In contrast, P. Movchan's language has a wider palette of colours, among which blue, green, yellow, orange, and red are equally represented in his poetry.
  • Документ
    РЕАЛІЗАЦІЯ ОЦІННОЇ ФУНКЦІЇ ЕТИКЕТНИХ ВИГУКІВ У МОВЛЕННЄВОМУ АКТІ ПОДЯКИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Яковлева, Т. В.
    У публікації проаналізовано етикетні вигуки у мовленнєвому акті подяки. Наведено розряди, на які поділяють вигуки. Формування позитивно- й негативнооцінної тональності мовлення опосередковано простежено в процесі вживання етикетних вигуків. Їхня специфіка полягає насамперед у формуванні етичних меж спілкування. Зазначено, що етикетні вигуки як опосередковані вербалізатори оцінки разом з іншими оцінними мовними засобами формують аксіологічно марковані відтінки значень у мовленнєвому акті подяки. Вони беруть участь у вираженні щирої та іронічної подяки, моделюючи позитивно- або негативнооцінну тональність мовлення. The publication analyzes the etiquette exclamations in the speech act of thanksgiving. The categories into which exclamations are divided are given. The formation of positive and negative tone of speech is indirectly traced in the process of using etiquette exclamations. Their specificity lies primarily in the formation of ethical boundaries of communication. It is noted that etiquette exclamations as mediated verbalizers of evaluation, together with other evaluative language means, form axiologically marked shades of values in the speech act of thanksgiving. They participate in the expression of sincere and ironic gratitude, modeling a positive or negative tone of speech.
  • Документ
    НЕВЛАСНЕ-ПРЯМА МОВА В РОМАНІ В.К. ВИННИЧЕНКА «СОНЯЧНА МАШИНА»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Нікіфорова, С. М.
    У публікації проаналізовано мову роману В. К. Винниченка «Сонячна машина». Письменник у своєму романі широко використовує принцип зближення і змішення дискурсу наратора зі сферами мовної свідомості персонажів, з «чужою» мовою. Цей принцип внесення чужих слів і висловлювань в оповідний дискурс експресивно й стилістично урізноманітнює його. Зазначено, що принцип внесення «чужих» слів і висловлювань у дискурс наратора експресивно й стилістично урізноманітнює його, додає йому глибини змістової перспективи. Органічно включаючись в авторську оповідь, НПМ сприяє виявленню сутності характеру, показу внутрішнього світу героїв, їхнього емоційного стану, їхніх міркувань, створенню персональної оповіді. The publication analyzes the language of V. K. Vinnichenko's novel "Solar Machine". The writer in his novel widely uses the principle of convergence and mixing of the narrator's discourse with the spheres of linguistic consciousness of the characters, with a "foreign" language. This principle of introducing other people's words and expressions into the narrative discourse expressively and stylistically diversifies it. It is noted that the principle of introducing "foreign" words and statements into the narrator's discourse expressively and stylistically diversifies it, adds to it the depth of the content perspective. Organically included in the author's story, NPM helps reveal the essence of the character, show the inner world of the characters, their emotional state, their reasoning, and create a personal story.
  • Документ
    ЗАЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ІНТИМІЗАЦІЇ В ЗБІРЦІ «САД НЕТАНУЧИХ СКУЛЬПТУР» ЛІНИ КОСТЕНКО
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Сергієнко, К. Є.; Лебеденко, Ю. М.
    У публікації досліджено займенникові форми мовних засобів інтимізації на матеріалі збірки «Сад нетанучих скульптур» Ліни Костенко. Зазначено, що у системі мови займенникам відводиться місце периферійної частини мови, оскільки вони виконують не номінативну, а дейктичну функцію, мають інтимізуюче, підсилювальне, оцінювальне значення. Їхня роль у поетичному тексті спрямована на формування довірливої, інтимної атмосфери «прямої бесіди через текст». The publication examines pronominal forms of linguistic means of intimation based on the material of the collection "Garden of Non-melting Sculptures" Lina Kostenko. It is noted that in the language system, pronouns are assigned the place of the peripheral part of the language, since they perform not a nominative, but a deictic function, have intimate, reinforcing, evaluative value. Their role in the poetic text is aimed at forming a trusting, intimate atmosphere of "direct conversation through the text."