Кафедра української мови

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 350
  • Документ
    СТИЛЕТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МОРФОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2024) Олексенко, О.
    У публікації досліджено різновид функціонального стилю художньої мови – мову поезії (поетичне мовлення), зокрема організацію поетичних текстів за допомогою спеціально акцентованих морфологічних одиниць – їх форм і категорій. Поетичний текст – це цілісний феномен, у якому діють певні закони слововжитку і смислотворення, зокрема закономірності взаємодії одиниць морфологічного рівня, що виконують завдання образотворення, ритмотворення, вираження інтенцій автора, його емоцій та почасти експресії. Зауважено, що для інтерпретації ліричних текстів аналіз співвідношення видо-часових форм дієслова є важливим, бо саме “граматичні форми часу лежать в основі художнього часу тексту й моделюють образ часу, що розвивається у творі” [Николина 2013: 91]. Аналізуючи стилетвірний потенціал морфологічних форм, не можна оминути їхні дериваційні ознаки, що успішно експлуатуються авторами ліричних текстів. Передусім йдеться про дієслова, де селекція однакових префіксів у різнокореневих словах на тісному просторі рядка чи строфи дає неабиякий художній ефект. Це дослідження виявило такі поширені засоби актуалізації граматичних значень і форм у поетичному мовленні, на основі яких створюються поетичні смисли, як співположення, селекція й морфологічна атракція. The publication investigates a type of functional style of the artistic language - the language of poetry (poetic speech), in particular, the organisation of poetic texts with the help of specially accentuated morphological units - their forms and categories. A poetic text is a holistic phenomenon in which certain laws of word use and sense formation operate, in particular, the laws of interaction of morphological level units performing the tasks of image creation, rhythm creation, expression of the author's intentions, emotions and partly expression. It has been noted that for the interpretation of lyrical texts, the analysis of the correlation between verb species-tense forms is important, since it is ‘grammatical forms of time that underlie the artistic time of the text and model the image of time that develops in the work’ [Nikolina 2013: 91]. Analysing the stylistic potential of morphological forms, we cannot ignore their derivational features, which are successfully exploited by the authors of lyric texts. First of all, we are talking about verbs, where the selection of identical prefixes in words with different roots in the tight space of a line or stanza produces a remarkable artistic effect. This research has revealed such common means of actualising grammatical meanings and forms in poetic speech, on the basis of which poetic meanings are created, as juxtaposition, selection and morphological attraction.
  • Документ
    МОВНЕ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ СЛОВО В ПОЕЗІЇ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Скидан, Я. А.
    У статті досліджено використання концепту слово в поетичних творах. Сучасна лінгвістика, розвиваючись в антропологічному напрямі, вивчає індивідуально-авторські мовні картини світу, закодовану інформацію, своєрідність засобів і способів вербалізації концептосфери окремого митця, ментально-культурні зв’язки мови з мисленням, внутрішнім світом, загальнолюдськими та національними цінностями індивіда. Зазначено, що концепт слово в поетичних текстах постає в різних художньо-семантичних наповненнях і знаходить вираження через різноманітні художні засоби (метафора, персоніфікація, епітет тощо), що досягається передусім використанням засобів переносного значення. Це дає авторові змогу створити індивідуальну поетичну картину світу, в якій слово стає і предметом зображення, і його способом. The article examines the use of the word concept in poetic works. Modern linguistics, developing in the anthropological direction, studies individually-authored language pictures of the world, coded information, the originality of the means and ways of verbalizing the conceptual sphere of an individual artist, the mental and cultural connections of language with thinking, the inner world, universal and national values ​​of the individual. It is noted that the word concept in poetic texts appears in various artistic and semantic contents and finds expression through various artistic means (metaphor, personification, epithet, etc.), which is achieved primarily by using figurative means. This enables the author to create an individual poetic picture of the world, in which the word becomes both the subject of the image and its method.
  • Документ
    ТЕРМІНОЛЕКСИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Мельник, П. В.
    У тезах проаналізовано термінолексику інформаційного права. Інформаційно-правові поняття, як і будь-які юридичні, в законодавчих текстах представлені однослівними термінами, словосполученнями і багатослівними терміноодиницями. Попри розмаїтість способів номінації, для термінів інформаційного права характерні цілісність, стійкість, відтворюваність, функціональність, належність до системи юридичних понять. Зазначено, що структурно-смислова цілісність – важлива специфічна ознака термінолексики інформаційного права. The theses analyze the terminology of information law. Informational and legal concepts, like any legal ones, are represented in legislative texts by single-word terms, word combinations and multi-word term units. Despite the variety of nomination methods, the terms of information law are characterized by integrity, stability, reproducibility, functionality, belonging to the system of legal concepts. It is noted that structural and semantic integrity is an important specific feature of the information law terminology.
  • Документ
    ШІСТДЕСЯТНИК ДРУГОГО ПЛАНУ, ЙОГО КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11-23) Кривенчук, В.
    Тези Валентини Кривенчук присвячені спробі окреслити антропоцентризм та концептуальність мовознавця і поета другорядного плану Станіслава Шумицького. Зроблено узагальнення: неповторність митця є органічною частиною еволюції прийомів і засобів мовносмислового розкриття дійсності. Theses of Valentina Krivenchuk are devoted to an attempt to outline the anthropocentrism and conceptualism of Stanislav Shumytskyi, a linguist and poet of the secondary plan. A generalization is made: the artist's uniqueness is an organic partof the evolution of techniques and means of linguistic and semantic disclosure of reality.
  • Документ
    НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЄКТ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНА МОДЕЛЬ ВИВЧЕННЯ ПРОСТОГО НЕПОВНОГО РЕЧЕННЯ (ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Гусенко, К.
    У публікації досліджено вивчення української мови у шкільному курсі. Одним із видів навчальної діяльності є метод проєктів, суть якого відповідає освітнім вимогам сучасної загальної середньої освіти в Україні, зокрема її мовно-літературної галузі. У системі сучасної мовної освіти метод проєктів є одним із найбільш ефективних щодо реалізації стратегії автономного навчання, позаяк формує в здобувачів здатність діяти самостійно й відповідально. Пропонований проєкт покликаний не лише розвинути мовну культуру старшокласників, підготувати їх до складання іспиту, а й спонукати до креативного мовотворення, нестандартного мислення й естетичного сприйняття дійсності (любов до слова й художньої літератури як простору його втілення). The publication examines the study of the Ukrainian language in the school course. One of the types of educational activity is the method projects, the essence of which meets the educational requirements of modern general secondary education in Ukraine, in particular, its linguistic and literary field. In the system of modern language education, the project method is one of the most effective in the implementation of the strategy of autonomous learning, as it forms in learners the ability to act independently and responsibly. The proposed project is designed not only to develop the language culture of high school students, to prepare them for taking the exam, but also to encourage creative language production, non-standard thinking and aesthetic perception of reality (love of words and fiction as a space for its embodiment).