Кафедра теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 330
- ДокументВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Бескаравайна, І.; Масюк, О.У статті розглянуто впровадження STEM-освіти в Україні, що є досить новим явищем, яке потребує ретельного дослідження, аналізу та підтримки. Наведено проблеми, які ускладнюють впровадження та розвиток STEM-освіти. Зазначено, що STEM-освіта дозволяє використовувати наукові методи, технічні програми, математичне моделювання, інженерний дизайн, що веде до формування в учнів інноваційного мислення, умінь і навичок ХХІ століття: навичок комунікації, кооперації, критичного мислення, креативності. Тому нагальним завданням вчителя початкової школи є зацікавити учнів STEM-освітою, зокрема науково-дослідницькою діяльністю, викликати інтерес до інновацій, досліджень, винахідництва, адже від цього залежить рівень конкурентоспроможності майбутніх фахівців нашого суспільства. The article discusses the implementation of STEM education in Ukraine, which is a fairly new phenomenon that requires careful research, analysis and support. Problems that complicate the implementation and development of STEM education are presented. It is noted that STEM education allows the use of scientific methods, technical programs, mathematical modeling, engineering design, which leads to the formation of students' innovative thinking, abilities and skills of the 21st century: communication skills, cooperation, critical thinking, creativity. Therefore, the primary school teacher's urgent task is to interest students in STEM education, in particular scientific and research activities, to arouse interest in innovation, research, invention, because the level of competitiveness of future specialists of our society depends on this.
- ДокументСтворення інклюзивного простору в медіаосвіті: нові підходи до інформаційної грамотності(ГО «Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань», Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2024) Юдько, А. М.; Білецька. С. А.; Ковтун, А. В.Створення інклюзивного простору в медіаосвіті потребує впровадження нових підходів до інформаційної грамотності, які дадуть змогу всім здобувачам освіти, незалежно від їхніх особливостей, активно залучатися до освітнього процесу й ефективно використовувати медіа-ресурси для розвитку критичного мислення і комунікаційних навичок. Дослідження спрямоване на визначення особливостей сучасних підходів до інформаційної грамотності в умовах інклюзивного простору в медіаосвіті. Під час дослідження було використано комплекс методів: систематизації – для розкриття існуючих особливостей створення інклюзивного простору в сучасних умовах; аналізу – для оцінки існуючої наукової бази досліджень щодо обраної теми, а також методи індукції, дедукції та узагальнення. В результаті було виявлено, що інклюзивний підхід у медіаосвіті передбачає адаптацію освітніх програм, застосування сучасних цифрових технологій і розвиток критичного мислення. Ці аспекти сприяють не лише засвоєнню знань, але й формуванню соціальних навичок у здобувачів освіти. Окрім того виокремлена низка сучасних підходів до інформаційної грамотності, зокрема використання симуляцій і тренажерів для критичного аналізу інформації, спільна модерація контенту, інтеграція практик з інформаційної безпеки в освітній процес тощо. З’ясовано, що ці підходи не лише сприяють розвитку критичного мислення, але й допомагають здобувачам освіти адаптуватися до складних умов сучасного медійного середовища, забезпечуючи глибше розуміння медіавпливу та формуючи навички для відповідального споживання інформації. Аналіз сучасних підходів до інформаційної грамотності в інклюзивному просторі показав, що практична діяльність, розгляд реальних випадків медійних маніпуляцій, а також інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти є важливими складовими для підготовки компетентних і медіаграмотних особистостей. Висновки. Отримані результати підкреслили важливість інклюзивного підходу в медіаосвіті, який враховує адаптацію освітніх програм і використання сучасних технологій для розвитку критичного мислення. Встановлено, що ефективна підготовка медіаграмотних особистостей потребує інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти, що створює основу для подальших досліджень і вдосконалення освітніх практик у цій сфері. Creating an inclusive space in media education requires introducing new approaches to information literacy that allow all students, regardless of their characteristics, to be actively involved in the educational process and effectively use media resources to develop critical thinking and communication skills. The study aims to identify the features of modern approaches to information literacy in the context of an inclusive space in media education. The study was carried out using the methods of systematisation — to reveal the existing features of creating an inclusive space in modern conditions, the process of analysis — to assess the existing scientific base of research on the chosen topic, as well as methods of induction and deduction and generalisation. The results revealed that an inclusive approach to media education involves adapting educational programs, using modern digital technologies, and developing critical thinking. These aspects contribute not only to acquiring knowledge but also to forming social skills in students. The study identifies several modern approaches to information literacy, including using simulations and simulators for critical analysis of information, joint content curation, integration of information security practices into the educational process, etc. It has been found that these approaches contribute to the development of critical thinking and help students adapt to the complex conditions of the modern media environment, providing a deeper understanding of media influence and developing skills for responsible information consumption. An analysis of modern approaches to information literacy in an inclusive space has shown that practical activities, consideration of confirmed cases of media manipulation, and integration of formal, non-formal and informal education are essential components for training competent and media literate individuals. Conclusions. The study's results emphasised the importance of an inclusive approach to media education, which considers adapting educational programs and using modern technologies to develop critical thinking. It has been established that practical training of media literate individuals requires integrating formal, non-formal and informal education, which creates the basis for further research and improvement of educational practices in this area.
- ДокументПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТА ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Сергеєва, В. Ф.; Радченя, І. В.; Купіна, І. О.; Старікова, Л. П.; Донченко, О. С.Забезпечення якості освіти, підвищення її ефективності пов'язане з модернізацією змісту освіти, оптимізацією способів та технологій організації освітнього процесу. Ключовою характеристикою такої освіти стає спрямованість навчання на розвиток особистості учня та підготовку його до повноцінного життя у суспільстві. Дошкільна освіта є важливим етапом у житті дитини, де формуються основні навички та знання, необхідні для успішного навчання у школі та майбутньому житті. З кожним роком у світі відбуваються зміни, які також стосуються сфери дошкільної освіти. Намічаються нові тенденції, які варто знати та врахову- вати батькам та педагогам. Однією з головних тенденцій у дошкільній освіті є поглиблення дитячої взаємодії із сучасними технологіями. У наш час діти вже змалку вміють використовувати смартфони, планшети та комп'ютери. Тому важливо навчити їх використовувати ці інструменти не тільки для розваги, але й у освітніх цілях. Розробка спеціальних програм та додатків для дітей дошкільного віку допоможе їм поглибити свої знання та навички в різних галузях, таких як математика, читання та логіка. Іншою важливою тенденцією є індивідуалізація освіти. Кожна дитина унікальна і має свої індивідуальні здібності та інтереси. Педагогічні методики передбачають більш гнучке та індивідуальне навчання, а також створення умов для саморозвитку та самовираження дитини. Це дозволить кожній дитині розвинути свої здібності на повну потужність та стати успішною. У статті досліджено, як початкова освіта може сприяти розвитку найважливіших навичок та компетенцій ХХІ століття, таких як творчість, критичне мислення, співпраця та спілкування. Також вивчені бар'єри та прогалини, які обмежують доступ та якість дошкільної освіти для багатьох дітей у всьому світі, особливо з малозабезпечених верств населення. Визначено деякі нові тенденції та можливості у секторі дошкільної освіти, такі як використання технологій, інтеграція гри та навчання, заохочення різноманітності, інклюзивність, а також участь батьків та спільнот. Ensuring the quality of education, increasing its efficiency is connected with the modernization of the content of education, optimization of the methods and technologies of the organization of the educational process. The key characteristic of such education is the focus of education on the development of the student's personality and his preparation for a full life in society. Preschool education is an important stage in a child's life, where the basic skills and knowledge necessary for successful schooling and future life are formed. Every year, there are changes in the world, which also affect the field of preschool education. New trends are emerging that parents and teachers should know and take into account. One of the main trends in preschool education is the deepening of children's interaction with modern technologies. Nowadays, children already know how to use smartphones, tablets and computers from an early age. Therefore, it is important to teach them to use these tools not only for entertainment, but also for educational purposes. The development of special programs and applications for preschool children will help them deepen their knowledge and skills in various areas such as mathematics, reading and logic. Another important trend is the individualization of education. Every child is unique and has their own individual abilities and interests. Pedagogical methods provide for more flexible and individual learning, as well as the creation of conditions for the child's self-development and self-expression. This will allow each child to develop their abilities to their full potential and become successful. The article explores how early education can help develop critical 21st century skills and competencies such as creativity, critical thinking, collaboration, and communication. Barriers and gaps that limit access and quality of preschool education for many children around the world, especially from low-income populations, are also studied. Some emerging trends and opportunities in the early childhood education sector are identified, such as the use of technology, the integration of play and learning, the promotion of diversity, inclusiveness, and the involvement of parents and communities.
- ДокументВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ “Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ”(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Смолянюк, Н.; Алексєєва, Н.У публікації проаналізовано використання цифрових технологій на уроках “Я досліджую світ”. Цифрові технології відкривають принципово нові можливості в навчальній діяльності як для вчителя так і для учнів. Використовуючи цифрові інструменти, вчитель має можливість створити завдання на окремих платформах (LearningApps.org, ClassDojo, Padlet, На Урок, Кahoot, Prometheus, Classtime, Quizizz, Всеосвіта, Quizlet) в ігровій формі, що є особливо привабливим та цікавим для дітей. Безкоштовний доступ до низки цифрових сервісів, інструментів та платформ, дозволив мінімізувати освітні втрати в умовах дистанційного та змішаного навчання молодших школярів, засвоїти зміст усіх навчальних предметів, реалізувати завдання такого складного, змістовно-насиченого інтегрованого курсу «Я досліджую світ». The publication analyzes the use of digital technologies in the lessons "I explore the world". Digital technologies open fundamentally new opportunities in educational activities for both the teacher and the students. Using digital tools, the teacher has the opportunity to create tasks on separate platforms (LearningApps.org, ClassDojo, Padlet, Na Urok, Kahoot, Prometheus, Classtime, Quizizz, Vseosvita, Quizlet) in a game form, which is especially attractive and interesting for children. Free access to a number of digital services, tools and platforms made it possible to minimize educational losses in the conditions of distance and mixed learning of junior high school students, to learn the content of all educational subjects, to implement the tasks of such a complex, content-rich integrated course "I explore the world".
- ДокументСУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Гуріна, С.; Смолянюк, Н.У публікації досліджено здоров’язбереження молодого покоління. Здоров’язбережувальні технології навчають дітей жити без конфліктів, укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я, прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання. До таких технологій у початковій школі належать технології збереження та стимулювання здоров’я, технології навчання здоровому способу життя та корекційні технології. Застосування на практиці вчителем початкової школи сучасних технологій здоров’язбережування підвищить результативність освітнього процесу, в першу чергу через формування ціннісних орієнтацій, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я учнів. The publication examines the health care of the young generation. Health-saving technologies teach children to live without conflicts, strengthen, preserve their own and value others' health, instill in children the principles of a healthy lifestyle, and strengthen motivation to study. Such technologies in elementary school include technologies for preserving and promoting health, technologies for teaching healthy lifestyles, and corrective technologies. The practical application of modern health care technologies by primary school teachers will increase the effectiveness of the educational process, primarily through the formation of value orientations aimed at preserving and strengthening the health of students.