Professional Art Education

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12511

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 52

SELF-AWARENESS IN THE FORMATION OF THE FUTURE MUSIC TEACHER’S SCIENTIFIC RESEARCH CULTURE
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Tusheva, V.
The purpose of the article is to highlight the functional characteristics of future music teacher’s self-awareness and worldview orientations as determinants of his scientific and research culture formation. Methods and methodology. The ideas of H. S. Kostyuka, S. D. Maksimenko, S. L. Rubinstein regarding the understanding of the ontology of mental phenomena, generalized by the principle of the unity of consciousness and activity, the development of professionally important qualities of the individual in the systemogenesis of activity; as well as the position of higher art education in relation to cultural, personality-oriented, systemic approaches as a methodological basis in revealing the peculiarities of the future teacher-musician’s self-awareness have acquired methodological significance for the selected issue. The scientific novelty of the article consists in illumination of the purpose of the professional worldview activity and in the context of the teacher-musician scientific research culture, the revealing of the essence of teacher-musician self-awareness, the formation of which is manifested as support for its internal consistency and self-identity, the construction of conscious research and pedagogy; self-knowledge and search for the meaning of life through self-improvement, self-understanding, self-education by means of research in the field of art education. The results. The theoretical-methodological aspects of the problem of future teachers-musicians’ scientific-research culture formation are revealed, and in particular, issues regarding their self-awareness, semantic-forming and professional worldview activities. The scientific research culture of the future teacher-musician is defined as a dynamic, integrative quality of the personality, manifested in the ability to synthesize analytical-synthetic, inductive-deductive mental activity and emotional-figurative comprehension of musical art, the embodiment of scientific, pedagogical and artistic. application of scientific knowledge in pedagogical activity as a scientific-theoretical (explanatory) and constructive-technological (transformative) function. It is noted that the teacher’s self-awareness ensures the tension of his intellect, worldview intentions, social determinism of scientific research in musical and pedagogical education. It is emphasized that a particular importance of the researcher’s semantic-forming activity is acquired by the worldview, which is characterized by spiritual and aesthetic content and orientation, which is manifested as a valuable attitude to socio-cultural, educational and pedagogical processes through the prism of personal worldview. It was concluded that the result of the formation of future teacher-musician’s scientific and research culture is formed qualitative and instrumental properties of self-awareness, which ensure its functioning. Мета статті полягає у висвітленні функціональних характеристик самосвідомості та світоглядних орієнтацій майбутнього педагога-музиканта як детермінанти формування його науково-дослідницької культури. Методи та методологія. Методологічного значення для обраної проблематики набувають ідеї Г. С. Костюка, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна щодо розуміння онтології психічних явищ, узагальнених принципом єдності свідомості та діяльності, розвитку професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості у системогенезі діяльності; а також положення вищої мистецької освіти щодо культурологічного, особистостісно орієнтованого, системного підходів як методологічного підґрунтя у розкритті особливостей самосвідомості майбутнього педагога-музиканта. Наукова новизна статті полягає у висвітленні мети професійно-світоглядної діяльності та в контексті науково-дослідницької культури педагога-музиканта розкриття сутності самосвідомості педагога-музиканта, сформованість якої виявляється як підтримка її внутрішньої узгодженості і самототожності, вибудовування свідомої дослідницької і педагогічної поведінки на знаннєвому підґрунті; пізнання себе та пошук сенсу життя через самовдосконалення, самоосмислення, самотворення засобами дослідницького пошуку в галузі мистецької освіти. Результати. Розкрито теоретико-методологічні аспекти проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх педагогів-музикантів, зокрема питання щодо їх самосвідомості, смислоутворюючої і професійно-світоглядної діяльності. Визначено науково-дослідницьку культури майбутнього педагога-музиканта як динамічну, інтегративну якість особистості, що виявляється у здатності до синтезування аналітико-синтетичної, індуктивно-дедуктивної мисленнєвої діяльності і емоційно-образного осягнення музичного мистецтва, втілення наукового, педагогічного і художнього ідеалу у дослідницький пошук, застосування наукових знань у педагогічній діяльності в якості науково-теоретичної (пояснювальної) та конструктивно-технологічної (перетворювальної) функції. Зазначається, що самосвідомість педагога забезпечує напругу його інтелекту, світоглядних інтенцій, соціальну детермінованість науково-дослідницького пошуку у музично-педагогічній освіті. Підкреслюється, що особливе значення у смислоутворюючій діяльності дослідника набуває світогляд, який характеризується духовно-естетичною наповненістю і спрямованістю, виявляється як ціннісне ставлення до соціокультурних, освітньо-педагогічних процесів крізь призму особистісного світорозуміння. Зроблено висновок, що результатом формування науково-дослідницької культури майбутнього педагога-музиканта стають сформовані якісні та інструментальні властивості самосвідомості, які забезпечують її функціонування.
SPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Vasilyeva, O.; Sokolova, A.
The purpose of the article is to determine the specifics of teaching conducting and choral discipline in the process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on «Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education. Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера. У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами. Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти. Цель статьи заключается в выявлении специфики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в процессе профессиональной подготовке будущих учителей музыкального искусства, учитывая основные направления вокально-хоровой работы учителя музыкального искусства: хоровое пение как вид коллективной музыкальной деятельности на уроках музыки и управления школьными хорами, вокальными ансамблями во внеурочное время. Методология. Методологическую основу исследования составляют системно-деятельностный, культурологический, праксеологический, аксиологический подходы и философский, терминологический, когнитивный принципы. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), эмпирические, прогностические методы исследования. Научная новизна. В исследовании охарактеризованы особенности преподавания таких основных дисциплины дирижерско-хорового цикла, как «Хоровое дирижирование», «Хоровая аранжировка», «Хороведение», «Хоровой класс» и «Практикум работы с хором». Раскрыты цели предмета «Хоровое дирижирование», которая заключается в предоставлении будущему учителю музыкального искусства как руководителю детского школьного хора базовой дирижерской подготовки. Определены основные задачи дисциплины: овладение дирижерско-хоровыми знаниями, развитие профессиональных способностей, формирования умений учителя-хормейстера. В результате исследования раскрыта специфика содержания курса «Хоровая аранжировка», который следует сосредоточить на овладении навыками создания партитур для детских хоров разных возрастных категорий: начинающих детских хоровых коллективов, развитых хоровых детских коллективов, хоров старшеклассников (Однородных, неполных смешанных). Оценена роль курса «Хоровой класс», в процессе которого студенты на основе полученных знаний по музыкально-теоретическим и вокально-хоровым дисциплинам совершенствуют профессиональные навыки, необходимые для будущей практической деятельности учителя музыкального искусства. доказана необходимость введение в структуру подготовки учителя музыкального искусства курса «Практикум работы с хором», где соискатели на практике усваивают умение работы со школьным хором. Определена роль руководителя хорового класса и преподавателя хорового дирижирования в подготовке к эффективной работе с хором. Рассмотрен круг тем предмета «Хороведение», которые должны охватывать исторические аспекты отечественной и зарубежной теории и практики вокально-хоровой работы с детьми, освещать основные направления детского хорового исполнительства и творчества, знакомить с особенностями развития голосового аппарата детей разного возраста, предоставлять знания по охране детского голоса, проявлять специфику вокально-хоровой работы с детскими хоровыми коллективами. Выводы. В ходе исследования установлено, что методика преподавания дирижерско хоровых дисциплин имеет специфические особенности и обусловлена содержанием практической деятельности педагога-музыканта в общеобразовательных учреждениях среднего образования.
ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ З КНР
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мартиненко, І. І.
У статті розглядається питання вивчення української хорової музики студентами з КНР на заняттях з хорового диригування та хорового класу. Встановлено, що сьогодні культурне середовище швидко змінюється і стає важливою умовою сучасного суспільства, що зумовлено освітньою міграцією. З’ясовано, що зростає взаємозалежність між усіма світовими регіонами, а культурне різноманіття є економічним, соціальним та культурним позитивом, який необхідно розвивати. Надається оцінка хорового мистецтва України, яке є унікальним явищем світового масштабу та має багатовікову історію та традиційність. В статті охарактеризовано мету та завдання дисциплін «хорове диригування» та «хоровий клас», розглянуто особливості навчальної роботи за цими дисциплінами, які відображені в індивідуальній формі навчання та мають сприяти формуванню якостей, що забезпечують реалізацію професійно-педагогічної діяльності, а також створюють максимально сприятливі умови для підготовки студентів-іноземців до роботи із хоровим колективом. В статье рассматривается вопрос изучения украинской хоровой музыки студентами из КНР на занятиях по хоровому дирижированию и хорового класса. Установлено, что сегодня культурная среда быстро меняется и становится важным условием современного общества, что обусловлено образовательной миграцией. Выяснено, что растет взаимозависимость между всеми мировыми регионами, а культурное многообразие является экономическим, социальным и культурным позитивом, который необходимо развивать. Дается оценка хорового искусства Украины, которое является уникальным явлением мирового масштаба и имеет многовековую историю и традиционность. В статье охарактеризованы цели и задачи дисциплин «хоровое дирижирование» и «Хоровой класс», рассмотрены особенности учебной работы по этим дисциплинам, которые отражены в индивидуальной форме обучения и должны способствовать формированию качеств, обеспечивающих реализацию профессионально-педагогической деятельности, а также создают максимально благоприятные условия для подготовкистудентов-иностранцев к работе с хоровым коллективом. The purpose of the article is to article is devoted to the study of Ukrainian choral music by students from China in classes on choral conducting and choral class. Methodology. Important in the process of professional training of foreign students is the clarification of the content of education, aimed at considering the peculiarities of artistic mentality, the state of professional education, readiness for foreign students to perceive the content of education (it is reflected in work programs, curriculum, organizational and methodological support). The content of education aimed at preparing students to perform all the functions inherent in a modern teacher, strengthening the practical orientation of the content and forms of educational activities on the basis of a competency-based approach, ensuring a high level of independence of professional skills, creative activity of students, the organization of independent educational activities of Chinese students, aimed at their acquisition of additional knowledge, the ability to further self-improvement. The scientific novelty is that the purpose and tasks of the disciplines «choral conducting» and «choral class» are characterized; The peculiarities of educational work in these disciplines are considered, which are reflected in the individual form of education and should promote the formation of qualities that ensure the implementation of professional and pedagogical activities, as well as create the most favorable conditions for preparing foreign students to work with choirs. Results. Strengthening multifaceted ties with China is now one of Ukraine’s foreign policy priorities and has a lasting character. Among these connections, the most extensive are in the field of education. Today, students from the People’s Republic of China are perhaps the most significant part of foreign students in the country. The success of the partnership between Ukraine and China in the field of education is obvious, as evidenced by the mutual interests of young people in history, culture, traditions, developing cooperation between educational institutions of our countries, growing number of participants in youth exchange programs and more. The expansion of international contacts in all spheres of public life has led to human interest in the problems of intercultural communication. The dialogue of cultures allows its participants to express certain external information about the participants themselves, the internal emotional state, as well as the social statuses and social roles they play in relation to each other, which also confirms their «culture». Training programs in choral conducting and choral class are carried out on the repertoire, which belongs to different musical cultures, but the most significant array of works is represented by domestic choral art. Ukrainian choral culture is an invaluable treasure of national significance. For centuries, choral art has manifested itself as a true creation of the talent of the Ukrainian people, which embodied the integrity and, at the same time, the diversity of the inner world of past generations and has long been an organic part of human life. Conclusions. The issue of studying Ukrainian choral music by foreign students is important and requires considerable attention from teachers of choral conducting and leaders of student choirs. The study of Ukrainian choral music is based on a certain pedagogical experience of teachers and the principles of leading teachers of today. The variable nature of individual classes contributes to the professional development of foreign students. The study of Ukrainian choral music in choral conducting classes and choral class not only expands the musical worldview of students, develops their tastes and preferences, but also promotes the development of cultural dialogue between Ukraine and China.
ВИКОРИСТАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Омельченко, О. М.
У статті висвітлено практичне значення використання евристичних методів у виконанні контрольних практичних завдань з дизайнерських дисциплін. На основі принципу послідовності консистентної інформації, методів евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій визначається ефективність підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах, активізується творчий пошук, розвиваються навички графічного, пластичного, образного, цілісного формоутворення. у статті визначено та конкретизовано комплекс евристичних методів, здатних ефективніше вплинути на процес підготовки майбутніх дизайнерів, які допомагають розкрити індивідуальні здібності студентів, розвинути художнє мислення, смак, фантазію, сміливість до експерименту. Розкрито сутність евристичних методів навчання у виконанні практичних завдань з дизайнерських дисциплін. Висвітлено комплекс завдань з курсу «Основи композиції» (кольорознавство, формоутворення) з використанням евристичних методів (евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій тощо). Надано приклади створення об’ємних композицій через ідеї розвитку та варіанти перетворення крапки в лінії, лінії в плями, плями в об’єм з використанням метру і ритму. Доведено ефективність представлених завдань у створенні декоративних композицій з будь яких матеріалів і технік: вітражу, гобелену, аплікації, інтарсії, розпису, ескізів абстрактної міні колекції одягу тощо. The purpose of the article is review, analysis and practical coverage of heuristic methods in the performance of control practical tasks in design disciplines. Methods & methodology. Based on the principle of the sequence of consistent information, methods of heuristic analysis, interpretation and stylization, the method of associations, the effectiveness of training designers in higher educational institutions is determined, creative search is activated, skills of graphic, plastic, figurative, integral form formation are developed. The scientific novelty of the article lies in the definition and specification of a set of heuristic methods that can more effectively influence the process of training future designers, help to reveal students’ individual abilities, develop artistic thinking, taste, imagination, and courage to experiment. Results. The essence of heuristic learning methods in the performance of practical tasks in design disciplines is revealed. A set of tasks from the course «Fundamentals of composition» (color science, form formation) using heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization, method of associations, etc.) are highlighted. Examples of creating three-dimensional compositions through development ideas and options for transforming dots into lines, lines into spots, spots into volume with the use of meter and rhythm are provided. The effectiveness of the presented tasks in creating decorative compositions from any materials and techniques has been proven: stained glass, tapestry, appliqué, intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc. Conclusions. The use of heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization, the method of associations, etc.) in the performance of practical tasks on the basics of composition (color science, form formation) helps to find individual abilities in a student, to reveal and develop artistic thinking, taste, imagination, courage to experiment, without which creative activity of the designer is impossible. The effectiveness of the presented tasks is determined in the creation of decorative compositions from any materials and techniques: stained glass, tapestry, appliqué, intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc.
ВПЛИВ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІДОМОСТІ НА ВИКОНАВСЬКУ ВИРАЗНІСТЬ МУЗИЧНОГО ТВОРУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Діте, Л. А.
У статті, на основі філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури розкрити залежність виразності у виконанні музичних творів від еволюційних закономірностей розвитку музичного мистецтва, свідомості та духовного світогляду самого виконавця. Методи та методологія базуються на аналізі та систематизації наукової інформації щодо еволюційних процесів, що відбуваються у світі, музичному мистецтві та їх впливі на свідомість музиканта-виконавця, його виконавської майстерності. Наукова новизна статті полягає в тому, що засадах філософських концепцій визначено залежність виразності виконавця-музиканта, звуку музичного твору від його власної духовної субстанції Результати. У статті розглянуто проблеми музичного виконавства, певні закономірності щодо презентації музичних творів сформовані різними виконавськими епохами, які затверджували далеко не однозначне бачення питання сутності виразності виконавця. Акцентовано, що еволюційні процеси, що відбуваються у людській свідомості закономірно впливають на еволюцію композиторського мислення та виразність виконання музиканта. Виявлено, що в умовах сучасності, коли змінюється уявлення про природу людини, яка розглядається більш як вібраційна сутність, ніж як фізична, в розуміння виконавської виразності привносяться нові грані осмислення. Зазначено про те, що досягаючи рівня високочастотних вібрацій, виконавець вже здатний відобразити синтез двох світів – проявленого та не проявленого, отримуючи можливість розкрити особисту виразність, як зовнішній прояв висловлення душі. Наголошено на значущості музичної інтонації, яка виступає найвищим проявом виразності музичного виконання, розкриває онтологічний образ музиканта. Отже, з огляду на те, що музичний звук породжується духовною основою буття свого виконавця, важливим є досягнення власної глибини у втіленні звуку. The purpose of the article. Based on the philosophical, musicological, psychological and pedagogical literature, to reveal the dependence of expressiveness in the performance of musical works on the evolutionary patterns of development of musical art, consciousness and spiritual outlook of the performer himself. The methods and methodology are based on the analysis and systematization of scientific information on the evolutionary processes taking place in the world, musical art and their impact on the consciousness of the performing musician and his/her performance skills. The scientific novelty of the article lies in the fact that the dependence of the expressiveness of the performing musician, the sound of the musical work on his own spiritual substance is determined on the basis of philosophical concepts. Results. The article deals with the problems of musical performance, certain regularities in the presentation of musical works formed by different performing eras, which affirmed a far from unambiguous vision of the essence of the performer’s expressiveness. It is emphasized that the evolutionary processes taking place in human consciousness naturally affect the evolution of composer’s thinking and the expressiveness of a musician’s performance. It is revealed that in the conditions of modernity, when the idea of human nature is changing, which is considered more as a vibrational entity than as a physical one, new facets of understanding are introduced into the understanding of performing expressiveness. It is noted that by reaching the level of high-frequency vibrations, the performer is already able to reflect the synthesis of two worlds - manifested and unmanifested, getting the opportunity to reveal personal expressiveness as an external manifestation of the expression of the soul. The significance of musical intonation is emphasized, which is the highest manifestation of the expressiveness of musical performance, reveals the ontological image of the musician. Thus, given that the musical sound is generated by the spiritual basis of the existence of its performer, it is important to achieve one’s own depth in the embodiment of sound.
Вплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди , 2020-09-23) Васильєва, О. В.
У статті висвітлено національні ідеї Т. Шевченка щодо патріотизму, повстання проти національного рабства і політичного тиску, національної гідності та боротьби за національну незалежність, захисту національних інтересів, національної мови і культури, які знайшли висвітлення в хоровій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. У дослідженні охарактеризовано розвиток національних ідей Кобзаря в університетах Києва, Харкова, Одеси, просвітницьких та музичних товариствах «Просвіта», «Боян», «Торбан», «Український клуб». Автором оцінено вплив національних ідей Т. Шевченка на розвиток вітчизняної хорової культури в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено великий виховний потенціал хорової музики, створеної на основі поезії Кобзаря; розглянуто проблему національного виховання студентської молоді засобами хорової музики на вірші Т. Шевченка в означений історичний період. У статті проаналізовано діяльність провідних українських композиторів та музикантів: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового, Л. Ревуцького щодо активізації та розширення національного хорового руху, організації різноманітних хорових колективів у закладах освіти та музично-просвітницьких товариствах, створення яскравих хорових композицій, натхнених національно-патріотичними творами великого поета. В статье освещены национальные идеи Т. Шевченко, касающиеся патриотизма, восстания против национального рабства и политического давления, национального достоинства и борьбы за национальную независимость, защиты национальных интересов, национального языка и культуры, которые нашли отражение в хоровой культуре конца XIX - начала ХХ века в Украине. Прослежено развитие национальных идей Кобзаря в университетах Киева, Харькова, Одессы, просветительских и музыкальных обществах «Просвита», «Боян», «Торбан», «Украинский клуб». Дана оценка влияния национальных идей Т. Шевченко на развитие отечественной хоровой культуры в конце XIX - начале ХХ в. Раскрыт большой воспитательный потенциал хоровой музыки, созданной на основе поэзии Кобзаря. Рассмотрена проблема национального воспитания студенческой молодежи средствами хоровой музыки на стихи Т. Шевченко в указанный исторический период. В статье проанализирована деятельность ведущих украинских композиторов и музыкантов: Н. Лысенко, Н. Леонтовича, К. Стеценко, С. Людкевича, Я. Степного, Л. Ревуцкого по активизации и расширению национального хорового движения, организации различных хоровых коллективов в учреждениях образования и музыкально- просветительских обществах, создание ярких хоровых композиций, вдохновленных национально-патриотическими произведениями великого поэта. The objective of this article is studying the influence of T. Shevchenko’s national ideas on the development of student choir movement in Ukraine during the period of the late ХІХ and early XX centuries. The traditional historical and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, archival documents, educational materials. Results of the scientific research show that the problem of youth national education has attracted many people of arts and culture such as F. Prokopovych, O. Duhnovych, M. Dragamanov, M. Grushevsky. It is still in the center of attention of contemporary scientists in the field of theory and practice of higher school pedagogic – O. Vyshnevsky, O. Lubar, O. Morozov, Y. Rudenko, M. Stelmahovych, M. Shkil. Nevertheless, the ideas of student youth national education by means of choir music on Shevchenko’s lyrics have not been the subject of consolidated historical and pedagogical research. Summarizing theoretical studies in literature, the author highlighted the main postulates of Shevchenko`s national creed – this are patriotism, revolt against national slavery and political pressure, struggle for national independence, extermination of the national inferiority psychology, defense of national interests, national language, and culture. According to the historical and pedagogical analysis of the chosen period choral groups/ choirs have proved to be the centers of youth national education. They were created at universities (Kyiv, Kharkov, Odessa), gymnasiums, educational and musical societies («Prosvita», «Boyan», «Torban», «Ukrainsky club»). Leading Ukrainian composers and musicians O. Koshyts, M. Leontovych, M. Lysenko, S. Luydkevych, K. Stetsenko, L. Revutsky, Y. Stepovy, Y. Yatsynevych headed the national choir movement and as a rule organized and conducted a great number of choirs at educational institutions. Inspired by T. Shevchenko’s national ideas they made such distinguished choral compositions as musical cycle «Music for Kobzar by T. Shevchenko» by M. Lysenko (more than 80 diversepieces of vocal and choral genre), cantata-symphony «Caucuses» by S. Lyunkevych, cantata «Kerchief», «Why are you blackened» by L. Revutsky, «Tara’s night» by Y. Kyshakevych, «Blaze of Lights», «Thickets ways thorns ...» by S. Vorobkevych. Being a part of student’s choir repertoire musical compositions based on Shevchenko’s works raised and promoted the national awareness, patriotism, social ideology, interests to national history. At the end of the 19th and beginning of the 20th centuries, a choral movement was actively developing on Ukrainian lands, led by leading Ukrainian composers and musicians. Inspired by the national-patriotic work of the great Kobzar, they created vivid choral compositions filled with civilian sound. Amateur and student choirs actively promoted Ukrainian choral art, among which works on the words of T. Shevchenko occupied an honorable place, which preserved the national face of the people and filled spiritual voids in the cultural space of the then society.
ДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Комаровська, О. А.; Миропольська, Н. Є.
Стаття розкриває проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Розв’язання окресленої наукової проблеми передбачало застосування системного підходу, що дозволило визначити концептуальні домінанти мистецької освіти та охарактеризувати їх. Об’єктивний сутнісний аналіз поглядів науковців у галузі філософії, культурології, педагогіки, музичної педагогіки щодо естетичної складової формування особистості сприяв всебічному розгляду проблеми мистецької освіти та фахової компетентнісної підготовки майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Застосування діяльнісного підходу дало змогу розробити певні рекомендації щодо творчого використання навчального матеріалу в курсі дисципліни «Художня культура» у десятому класі закладів загальної середньої освіти. Наукова новизна статті полягає у визначенні та характеристиці концептуальних векторів розвитку сучасної мистецької освіти, надано рекомендації щодо креативного використання змісту предметe «Художня культура» (10 клас) у формуванні художньо-естетичної компетентності особистості. Розкрито проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Виокремлено концептуальні вектори вибудовування стратегії мистецької освіти і продемонстровано можливості їх реалізації на прикладі навчання предмета «Художня культура» (10 клас). Акцентується увага на підготовці вчителя. Визначено мистецьку освіту як універсальний естетико-виховний і особистісно- розвивальний складник освіти. Приділено увагу суттєвим показникам фахової компетентності майбутнього педагога мистецьких дисциплін. Виявлено особливості володіння ними педагогічним інструментарієм явищ культури як на рівні естетичних домінант історичного контексту, в якому їх було створено, так і на рівні сучасного звучання. З’ясовано, що оперування механізмами такого діалогу уможливлює необхідне нині вивільнення певних кордонів художнього пізнання, пробуджуючи креативність особистості – як учителя, так і учня, що є перспективою досліджень педагогіки мистецтва. The purpose of the article is to analyze and define the conceptual vectors of the development of modern art education and the specifics of training a competent teacher of art disciplines in this field. Methods and methodology. The solution of the outlined scientific problem involved the use of a systemic approach, which made it possible to determine the conceptual dominants of art education and characterize them. An objective substantive analysis of the views of scientists in the fields of philosophy, cultural studies, pedagogy, and music pedagogy regarding the aesthetic component of personality formation contributed to a comprehensive consideration of the problem of art education and professional competence training of the future teacher of art disciplines. The application of the activity approach made it possible to develop certain recommendations for the creative use of educational material in the course of the discipline "Artistic culture" in the tenth grade of general secondary education institutions. The scientific novelty of the article lies in the definition and characteristics of the conceptual vectors of the development of modern art education, recommendations are provided for the creative use of the content of the subject "Artistic culture" (10th grade) in the formation of the artistic and aesthetic competence of the individual. Results. The problems of modern art education are revealed, among which, on the one hand, trends in the aesthetic arrangement of life, and, on the other hand, uncontrollability and manipulation of this process. The conceptual vectors of building an art education strategy are singled out and the possibilities of their implementation are demonstrated on the example of teaching the subject "Artistic culture" (10th grade). Emphasis is placed on teacher training. Art education is defined as a universal aesthetic-educational and personal-developmental component of education. Attention is paid to essential indicators of the professional competence of the future teacher of art disciplines. The peculiarities of their possession of the pedagogical tools of cultural phenomena are revealed both at the level of aesthetic dominants of the historical context in which they were created, and at the level of modern sound. It has been found that operating the mechanisms of such a dialogue makes it possible to liberate certain boundaries of artistic knowledge, which is necessary now, awakening the creativity of the individual - both the teacher and the student, which is a perspective of art pedagogy research.
ЕВОЛЮЦІЯ ДУХОВИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ СВІТОВОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Хань, Тао
У статті здійснено аналіз еволюції розвитку духових музичних інструментів у контексті історії світового музичного мистецтва на основі методів хронологічного дослідження, принципів історизму, об’єктивності, соціального підходу. Висвітлено різновиди духових музичних інструментів, конкретизовано їх класифікацію. Результати дослідження показали, що питання еволюції духових музичних інструментів потребує вивчення та актуалізації. На основі аналізу теоретико-історичних та мистецтвознавчих літературних джерел визначено, що духові музичні інструменти (зокрема труба) пройшли складний шлях еволюції від натуральних різновидів до сучасного виду хроматичного інструменту, що забезпечує виконавцям виступи як сольно, так і у складі оркестру. Труба, як один із різновидів (амбушюрних) духових музичних інструментів, пройшла складний шлях еволюції від натуральних різновидів (дерев’яні, металеві моделі) до сучасного виду хроматичного інструменту, що забезпечує виконавцям виступи як солістів, учасників різних складів ансамблів, а також різних видів та складів оркестрів (симфонічний, камерний, народний, духовий, естрадний). Конкретизовано роль духових інструментів у розвитку та становленні інструментальної музики від епохи палеоліту до наших днів. За допомогою порівняльно-зіставного аналізу та органологічного методів розкрито різновиди труб, як духових музичних інструментів. Розглянуто їх класифікацію. Таким чином, духові музичні інструменти пройшли складний шлях еволюції від натуральних різновидів (дерев’яні, металеві моделі) до сучасного виду хроматичного інструменту. Проблема еволюції музичних духових інструментів у контексті історії світового музичного мистецтва вимагає подальшого наукового пошуку. Становить інтерес питання подальшого дослідження щодо виконавства на музичних духових інструментах в епоху бароко. Object. The article is to analyze the evolution of the development of wind musical instruments in the context of the history of world musical art. Methods & methodology. The article used the methods of chronological research of the evolution of the development of wind musical instruments in the context of the history of world musical art based on the principles of historicism, objectivity, and a social approach. The scientific novelty of the article lies in the definition of types of wind musical instruments, specification of the classification of natural wind pipes, etc. Results. The study proved that the issue of the evolution of wind musical instruments needs to be updated. Based on the analysis of theoretical-historical and art history literature, it was determined that wind musical instruments (in particular, the trumpet) have undergone a complex evolution from natural varieties to a modern type of chromatic instrument, which provides performers with performances both solo and as part of an orchestra. The trumpet, as one of the varieties of wind musical instruments, has undergone a complex evolution from natural varieties (wooden, metal models) to a modern type of chromatic instrument, which provides performers with performances as soloists, members of various ensembles, and also of various types and orchestras (symphonic, chamber, folk, brass, pop). The role of wind instruments in the development and formation of instrumental music from the Paleolithic era to our time is specified. With the help of comparative and comparative analysis and organological methods, varieties of trumpets as wind musical instruments were revealed. Their classification is considered. Conclusions. So, summarizing the results of the article on the basis of the conducted theoretical-historical and art history background, we can conclude that wind musical instruments have gone through a complex path of evolution from natural varieties (wooden, metal models) to the modern type of chromatic instrument. The problem of the evolution of musical wind instruments in the context of the history of world musical art requires further scientific research. The issue of further research regarding performance on musical wind instruments in the Baroque era is of interest.
ЕТАПИ РОЗРОБКИ ГРАФІЧНИХ ПЛАКАТІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Черниш, М.; Житєньова, Н.
У статті розглянуто й оцінено історичний вплив на розробку графічного плакату. Встановлено, що сьогодні достатньо багато графічної продукції на ринку дизайну, який прогресує й розвивається з великою швидкістю, однак не вся графічна продукція має належну якість. Проте виявлено, що розробка графічного плакату вимагає достатньо ґрунтовного підходу до його проєктування. У статті розглядаються етапи розробки графічних плакатів, із визначенням цілей та завдань на кожному етапі розробки, а саме: визначення цілей і завдань плаката (для отримання інформації яку необхідно донести до аудиторії та прогнозування її зворотної реакції), аналіз цільової аудиторії (для встановлення аудиторії на яку буде орієнтуватись розробка графічного плакату), збір ідей (для генерації різного роду ідей, які можуть бути реалізовані), розробка концепції (для визначення кінцевої концепції, стилю, кольорової палітри, типографічних елементів та композиційних рішень), створення ескізів (для розробки начерків, які допоможуть у створенні концепції дизайну плаката), проєктування макету (для роботи з ескізами, які найефективніше дозволяють розкрити поставлену мету), рецензування (для збору зворотної реакції з метою покращення дизайну), друк та розміщення (для фінального доопрацювання плакату після корегування, його друк й подальше розміщення у необхідній локації). Object. Characterize the stages of development of graphic posters, determine the main tasks and goals at each stage of their development. In accordance with the set goal, the following tasks were allocated: Analyze scientific sources of information in accordance with the defined topic of the article; Highlight the features of creating a graphic poster and consider their types; Characterize the stages of development of graphic posters with the definition of goals and objectives at each stage. Material. The historical impact on the development of graphic posters has been considered and evaluated. It has been established that there is a lot of graphic products on the design market, which is progressing and developing at a rapid pace, however not all graphic products are of good quality. However, it has been found that the development of a graphic poster requires a sufficiently thorough approach to its design. The article discusses the stages of development of graphic posters, with the definition of goals and objectives at each stage of development, namely: Defining the goals and objectives of the poster; Analysis of the target audience; Gathering; Developing a concept; Creating sketches; Designing a layout; Reviewing; Printing and placement. Results. We have identified the following stages of developing graphic posters: defining the goals and objectives of the poster. The purpose of this stage is to identify the goal of the poster, i.e. what information needs to be conveyed to the audience and what feedback is desired from the audience after viewing the poster. The task of this stage is to determine the type of poster being developed. Analyzing the target audience. The purpose of this stage is to determine the audience for which the poster is being developed. Gathering ideas. The purpose of this stage is to generate ideas. The task is to develop a mood board. Developing the concept. The purpose of this stage is to create the concept of the poster. The task is to finalize the overall style, color palette, typographic elements, selection of images, and design of compositional solutions. Creating sketches. The purpose of this stage is to develop sketches of the future poster, which involve quick sketches and help to implement the desired concept into the poster design. The task is to develop sketches that can be created both on ordinary paper and using graphic programs or online services. Designing the layout. The purpose of the sixth stage is to design the layout of the poster. The task is to design the layout of the poster, which reflects how it will look and includes all of its necessary elements. Reviewing. The purpose of this stage is to review the developed layout of the poster. The task is to obtain feedback from the audience to identify design flaws and improve it. This can be done by demonstrating the poster to colleagues or friends, posting it on social media, etc. Printing and placement. The purpose is to print and place the poster. The task is to finalize the design of the poster, based on the identified flaws, and print and place it. For example, if a promotional poster is created, it can be placed in places where potential customers can see it. If a social or environmental poster is created, it can be placed in places where people interested in this topic can see it. Conclusions. The types of graphic posters were analyzed, which include social, authorial, mass, political, informational-instructional, educational-instructional, and environmental. The stages of development of graphic posters were characterized, which include: definition of the goals and objectives of the poster, analysis of the target audience, gathering of ideas, development of the concept, creation of sketches, design of the layout, reviewing, printing, and placement. The purpose and objectives were defined at each stage of development. It is generally accepted that graphic posters can effectively communicate the necessary information and meaning to the audience. However, the quality development of graphic posters requires taking into account many aspects. In our opinion, promising directions for further research are to define the requirements for disclosing the specifics of the design of graphic posters.
ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО: КОМПОЗИТОРСЬКА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дем’янчук, О. Н.
У статті висвітлено особливості ідейно-естетичних та стильових пошуків композиторської творчості М. Вериківського в контексті загальних тенденцій національної музичної культури першої половини XX століття. Розкрито місце і значення хорового мистецтва у творчості М. Вериківського. В основу статті покладено мистецтвознавчий та компаративний аналіз творчої особистості та багатовекторності композиторської діяльності, хорової творчості й музично-стильових пошуків М. Вериківського. Наукова новизна статті полягає у визначенні змісту й форми композиторської творчості та хорової діяльності М. Вериківського у кременецький період. Приділено увагу стильовим рисам хорової творчості композитора (демократичність, народність, епічність, філософічність). Розглянуто особливості новаторства видатного композитора в контексті народження нових хорових жанрів (хорові монологи, хорові роздуми, хорові гуморески). В результаті репрезентовано зміст музично-естетичних поглядів видатного українського композитора М. Вериківського. Досліджено взаємодію традицій і новаторства у жанрових різновидах хорової творчості автора (селянський пісенний фольклор і концертна хорова практика, жанрові танцювальні хори і драматичні хорові сцени). The purpose of the article is to highlight the peculiarities of ideological, aesthetic and stylistic searches of M. Verikivskyi’s compositional work in the context of general trends in the national musical culture of the first half of the twentieth century. The place and significance of choral art in the works of M. Verikivskyi are revealed. Methods and methodology. The article is based on an art historical and comparative analysis of the creative personality and multidirectionality of M. Verikivskyi’s composing activity, choral creativity and musical and stylistic searches. The scientific novelty of the article lies in determining the content and form of M. Verikivskyi’s compositional creativity and choral activity in the Kremenets period. Attention is paid to the stylistic features of the composer’s choral work (democratic, folk, epic, philosophical). The features of the outstanding composer’s innovation in the context of the birth of new choral genres (choral monologues, choral reflections, choral humoresques) are considered. Results. The article presents the content of musical and aesthetic views of the outstanding Ukrainian composer M. Verikivskyi. The interaction of traditions and innovation in the genre varieties of the author’s choral works (peasant song folklore and concert choral practice, genre dance choirs and dramatic choral scenes) is investigated.
Засоби діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін («Хорове аранжування»)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Мартиненко, І. І.
У статті висвітлюються питання засобів діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором визначено поняття «діагностика» як системи точного визначення результатів дидактичного процесу, виокремлені основні види контролю у вищій школі. У дослідженні проаналізовано основні форми, методи та педагогічні умови якісного функціонування діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором охарактеризовані методи контролю як способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів і педагогічної роботи викладачів. У дослідженні визначено місце творчої дисципліни «хорове аранжування» в системі підготовки висококваліфікованого вчителя музичного мистецтва загальноосвітньої школи, який володіє практичними навичками перекладення хорових, сольних, народних творів для різноманітних складів хору, ознайомлення з основними теоретичними положеннями, принципами і засобами аранжування, оволодіння прийомами перекладення музичних творів для хорових колективів певного складу та рівня виконавської майстерності. В статье освещаются вопросы средств диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором определено понятие «диагностика» как системы точного определения результатов дидактического процесса, выделены основные виды контроля в высшей школе. В исследовании проанализированы основные формы, методы и педагогические условия качественного функционирования диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором охарактеризованы методы контроля как способы, с помощью которых определяется результативность учебно-познавательной деятельности студентов и педагогической работы преподавателей. В исследовании определено место творческой дисциплины «хоровая аранжировка» в системе подготовки высококвалифицированного учителя музыкального искусства общеобразовательной школы, который обладает навыками переложения хоровых, сольных, народных произведений для различных составов хора, ознакомлен с основными теоретическими положениями, принципами и средствами аранжировки, владеет приемами переложение музыкальных произведений для хоровых коллективов определенного состава и уровня исполнительского мастерства. Object. The article covers the issues of diagnostics of academic success of students of the Faculty of Arts in conducting and choral disciplines, in particular in the discipline of «Choral Arrangement». Methods. The study used a set of methods: analysis, synthesis, generalization, classification, comparative, prognostic, which highlighted the problems of diagnosing the success of students of arts faculties in conducting and choral disciplines (including choral arrangement), means and forms of its implementation. Results. Diagnostics is an integral part of the educational process. Thanks to it, the quality of achievement of the set purpose is defined. Without diagnostic, it is impossible to effectively manage the didactic process. The need to consider the problems of organization, structure and content of diagnostics is due to the radical changes taking place in the national higher school: introduction into practice of state standards and credit-modular system of organization of educational process. The author defines the concept of «diagnostics» as a system of accurate determination of the results of the didactic process, highlights the main types of control in higher education. The study analyzes the main forms, methods and pedagogical conditions for the quality of the diagnosis of academic success of students of the Art Faculty in conducting and choral disciplines, especially in «Choral Arrangement». Conclusions. The author describes the methods of control as ways by which the effectiveness of educational and cognitive students` activities and teachers` pedagogical work is determined. The study identifies the place of educational creative discipline «Choral Arrangement» in the system of training a professional music teacher of the school, who has practical skills in translating choral, solo, folk works for different choirs, is familiar with the basic theoretical principles, has principles and means of translating musical works for choirs. a certain composition and level of performance.
ЗНАЧЕННЯ НАРОДНО-СЦЕНІЧНОГО ТАНЦЮ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 024 ХОРЕОГРАФІЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Єфімова, О.; Алтухов, В.
У статті показано специфіку викладання народно-сценічного танцю в рамках дисципліни «Теорія та методика викладання народно-сценічного танцю». Проаналізовано навчально-виховний процес першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньою програмою 024 Хореографія. Виокремлено мету навчальної дисципліни та показано можливості завдяки яким здобувачі можуть оволодіти вміннями та навичками викладацької діяльності. Зазначено, який м’язовий апарат працює при виконанні екзерсису з народно-сценічного танцю. У статті приділена увага міждисциплінарним зв’язкам навчальних дисциплін «Теорія та методика викладання народно-сценічного танцю», «Основи композиції та постановки танцю», «Підготовка концертних номерів», «Практикум з хореографічного ансамблю» та інші. Наголошується, про важливість практичної діяльності та участі здобувачів-хореографів у складах хореографічних ансамблів. Оцінено вплив роботи Народного ансамблю народного танцю «Зорицвіт» на розвиток професійних компетенцій здобувачів спеціальності 024 Хореографія. Розглянуто репертуар НАНТ «Зорицвіт», який дозволяє долучити здобувачів до прагнення розвивати та поглиблювати свої професійні знання та навички. Дані методичні рекомендації дозволяють урізноманітнити композиційно-лексичним матеріалом екзерсис біля верстата з народно-сценічного танцю для розширення кола знань у галузі народного танцю. The article shows the specifics of teaching folk stage dance within the discipline «Theory and Methodology of Teaching Folk Stage Dance». The scientific novelty. The article describes the author’s development of a folk-stage dance exercise at the machine based on the use of material from national dances. Results. The educational process of the first (bachelor’s) and second (master’s) levels of higher education according to the educational program 024 Choreography was analyzed. The goal of the academic discipline is highlighted and opportunities are shown thanks to which applicants can master the skills and abilities of teaching. It is indicated which muscle apparatus works when performing an exercise from a folk stage dance. The article pays attention to the interdisciplinary connections of the educational disciplines «Theory and teaching methods of folk-stage dance», «Fundamentals of dance composition and staging», «Preparation of concert numbers», «Practical course on choreographic ensemble» and others. It is emphasized the importance of practical activities and participation of award-winning choreographers in choreographic ensembles. The impact of the work of the People’s Ensemble of Folk Dance «Zoritsvit» on the development of professional competencies of applicants of the specialty 024 Choreography was evaluated. The repertoire of the National Academy of Sciences «Zorytsvit» was considered, which allows applicants to be involved in the desire to develop and deepen their professional knowledge and skills. The study of specific material in the course is described; formation and consolidation of basic performance skills and abilities; development of choreographic data (posture, turn, step, flexibility, foot tension, musicality, etc.). It is emphasized that the dance is presented as a kind of synthesis of the culture of classical, folk, characteristic dance, folklore sources. Conclusions. These methodological recommendations allow you to diversify the compositional and lexical material of the folk-stage dance exercise at the machine to expand the range of knowledge in the field of folk dance.
КОНКУРСНА ВАРІАЦІЯ ЯК МУЗИЧНО-ХОРЕОГРАФІЧНА ФОРМА ЗМАГАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЙ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИХ ТАНЦІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Бугаєць, Н.; Пінчук, О.; Гамівка, А.
У статті розкрито зміст та введено у науковий обіг поняття «конкурсна варіація» – специфічної форми змагальної композиції у спортивних танцях в індивідуальних дисциплінах: європейські танці, латиноамериканські танці, десять танців та Pro-Am. Встановлено, що конкурсна варіація репрезентує образний, безсюжетний хореографічний твір, який в художньо-пластичній формі втілює гендерну взаємодію між чоловіком та жінкою. Виявлено, що він створюється за законами драматургії та композиції на матеріалі відповідного європейського або латиноамериканського танцю з урахуванням Правил до змагань та доведено, що його визначальною ознакою виступає категорійність (рівень технічної складності), варіаційність та циклічність. З’ясовано, що кожна змагальна композиція володіє відповідною музично-хореографічною формою, яка інтегрує в собі не тільки хореографічне-пластичні елементи, зображувальне-виражальні засоби, композиційні прийоми, але й темпоритм, динаміку й темброву забарвленість музики, що використовуються як матеріал для відтворення образно-тематичного емоційного змісту. Встановлено, що втіленням музично-хореографічної форми в спортивних танцях виступає конкурсна варіація. The article reveals the meaning of the concept of «competition variation» as a specific form of competitive composition in sports dances in individual disciplines: European dances, Latin American dances, ten dances and Pro-Am. Methods & methodology. The research used such methods as search-analytical, structural-typological, comparative, prognostic and generalization, which made it possible to collect information on the chosen topic, analyze the similarities and differences of competitive compositions in choreography, determine further directions of development of competitive variations and forms of competitive compositions of European and of Latin American dances, summarize the conclusions. The scientific novelty consists in the representation of the definition of the concept of «competition variation of European and Latin American dances» as an imaginative, plotless choreographic work that embodies the gender interaction between a man and a woman in an artistic and plastic form, which was created according to the laws of drama and composition on the material of the corresponding European or Latin American dance taking into account the Rules for the competition, the defining feature of which is categorization, variation and cyclicity. Results. As a result of scientific research, the meaning of the concept of «variation» in music and choreographic art, in particular ballroom dance, was revealed both in the historical sense - a small virtuoso combination of steps and jumps performed solo, and in the modern sense as a changed or more complex figure that complements the main figures. Conclusions. It was established that the competition variation represents an imaginative, plotless choreographic piece that embodies the gender interaction between a man and a woman in an artistic and plastic form. It was found that it is created according to the laws of dramaturgy and composition on the material of the corresponding European or Latin American dance, taking into account the Rules for the competition, and it is proved that its defining feature is categorization (level of technical complexity), variation and cyclicity. It was found that each competitive composition has a corresponding musical and choreographic form, which integrates not only choreographic and plastic elements, visual and expressive means, compositional techniques, but also the tempo, dynamics and timbre of music, which are used as material for reproduction figurative and thematic emotional content. It was determined that the embodiment of the musical and choreographic form in sports dances is the competitive variation. It has been proven that European and Latin American dances are groups of five dances of different nature and origin that are standardized for training, amateur medal tests, professional exams and competitions. Thus, the competitive variation represents the musical and choreographic form in sports dances.
Культурно-дозвільна діяльність клубних молодіжних центрів педагогічних ВНЗ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Чубукіна, О. М.
У статті проаналізовано роль молодіжних центрів при ВНЗ, структуру їх діяльності, види організації дозвілля. Доведено, що однією з нагальних проблем культурно-дозвіллєвої діяльності клубних молодіжних центрів педагогічних вищих навчальних закладів стає організація дозвілля молоді. Через соціально-економічні труднощі суспільства, відсутність адекватної кількості культурних установ та недостатню увагу до організації дозвілля молоді найпоширенішим стає розвиток позаінституційних форм організації дозвілля молоді. Визначено, що новий тип молодіжного клубу – це якісно інша молодіжна соціальна формація, яка є вільною від політичних ідеологій, формалізму та жорсткої регламентації внутрішнього життя певної установи. Молодіжний центр, як незалежна структура, допомагає задовольнити зростаючий інтерес молоді до виявлення власного творчого потенціалу, своїх здібностей та інтересів. Завдяки організації позааудиторної діяльності, молодіжний центр надає молоді можливість спробувати себе в різних видах дозвільної творчості. Водночас у статті зроблено акцент на соціалізацію молоді через участь у молодіжних центрах, оскільки творча співпраця впливає на підвищення комунікативних якостей, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, дозволяє розвинути професійні якості. В статье проанализирована роль молодежных центров при вузах, структура их деятельности, виды организации досуга. Доказано, что одной из насущных проблем культурно-досуговой деятельности клубных молодежных центров педагогических вузов становится организация досуга молодежи. За социально-экономические трудности общества, отсутствие адекватного количества культурных учреждений и недостаточное внимание к организации досуга молодежи распространенным становится развитие внеинституционных форм организации досуга молодежи. Определено, что новый тип молодежного клуба – это качественно другая молодежная социальная формация, которая свободна от политических идеологий, формализма и жесткой регламентации внутренней жизни определенного учреждения. Молодежный центр, как независимая структура, помогает удовлетворить растущий интерес молодежи к выявлению собственного творческого потенциала, своих способностей и интересов. Благодаря организации внеаудиторной деятельности, молодежный центр предоставляет молодежи возможность попробовать себя в различных видах досугового творчества. В то же время в статье сделан акцент на социализацию молодежи через участие в молодежных центрах, поскольку творческое сотрудничество влияет на повышение коммуникативных качеств, способствует развитию индивидуальных способностей, позволяет развить профессиональные качества. The article considers the issue of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions. The structure and types of leisure, forms of youth clubs` work are analyzed. Methods. The following methods were used when writing the article and searching for the material: analysis, synthesis, comparison. Results. One of the urgent problems of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions is the organization of youth leisure. Unfortunately, due to the socio-economic difficulties of society, the lack of adequate number of cultural institutions and insufficient attention to the organization of youth leisure, the development of non-institutional forms of youth leisure is most widespread. A new type of youth club is a qualitatively different social formation free from political layers, formalism, and strict regulation of internal life. This institution should help meet the growing interest of young people in their history, cultural and artistic origins, household traditions. The use of free time by young people is a kind of indicator of their culture, the range of spiritual needs and interests of a particular individual of young person or social group. As part of free time, leisure attracts young people by its lack of regulation and voluntary choice of its various forms, democracy, emotional color, the ability to combine physical and intellectual activities, creative and contemplative, production and play. Yu. Striltsov, A. Zharkov, V. Chizhikov, V. Kovshar, T. Kiselyova, Yu. Krasilnikov made a significant contribution to the scientific analysis of the theory and practice of cultural and leisure activities. Stylistic and structural features of free time are reflected in research F. Vidanova, V. Dimova, I. Evteeva, L. Kogan, V. Pichi, A. Shchavel. Such scientists as I. Andreeva, N. Golubkova, N. Litovska, L. Shvydka are working on the problems of youth subculture functioning and cultural socialization. Sociological studies of the spiritual young people needs in the field of leisure in the Ukrainian scientists woks I. Bekh, I. Zyazyun, G. Sagach, I. Stepanenko, P. Shcherban, J. Yuzvak are carefully analyzed. The youth club provides an opportunity to provide leisure as a means of entertainment and relaxation of individual and group stress; recreation as a means of replenishing psychophysical forces, restoring creative potential; compensation as a means of involvement in personally significant cultural values; socialization as a means of involvement in informal social processes and structures; self-actualization as a means of embodying individual creative interests, as well as self-development and self-realization of personal growth in culturally significant areas of society. Conclusions. So, today, given the rising spiritual young people`s needs, increasing the level of their education, culture, the most characteristic feature of youth leisure is the growing share of spiritual forms and ways of spending free time, combining entertainment, information, opportunity to create and learn new things. Such «synthetic» forms of leisure organization have become youth interest clubs, amateur associations, family clubs, art and technical clubs, discos, and youth cafe clubs.
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.
Метою статті є висвітлення впливу інноваційних форм на підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі навчання в магістратурі. В контексті дослідження були використані методи: теоретичного аналізу мистецтвознавчої, методичної та педагогічної літератури; моделювання змісту музичної освіти та інші. Аналіз типу педагогічного мислення є базовим для студентів-магістрантів й охоплює оперативне мислення через жваве сприйняття найкращих методичних рішень, відходження від звичних стереотипів професійної діяльності через гнучке мислення, творче експериментування та новаторство, урахування можливостей моделювання сучасного уроку та передбачуваних результатів тощо. У ході дослідження було теоретично обгрунтовано значущість професійно-орієнтованих завдань в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах здобуття другого освітнього рівня вищої освіти. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів другого магістерського рівня на формування особливого типу поліфонічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для вирішення професійно-орієнтованих завдань на заняттях «Методика викладання дисциплін кваліфікації», «Практикум за кваліфікацією», «Методика викладання інтегрованого курсу мистетва в ЗОШ». Виділено етапність моделювання професійно-орієнтованих завдань: попередній етап впливає на хід наступного (метод перспективи та ретроспективи); вирішення складних ситуацій (метод емпатії, співпереживання); обов’язкова спільна діяльність учасників (метод комунікативного пошуку); опис психолого-педагогічної ситуації (метод конструювання змісту компонентів музичної освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового імітаційного моделювання (метод спостереження); контроль ігрового часу (метод фіксації); заздалегідь розроблена система аналізу та оцінок (метод рефлексії); особливості сприймання та аналізу мистецьких явищ (метод художньо-творчого аналізу); елементи художньо-творчого змагання (метод творчого діалогу). The purpose of the article is to determine the specifics of the professional training of the future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive forms and methods are given a significant importance. Methods & methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding the development of art education in today’s conditions – axiological, systemic, personal-activity and cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, considering the integrative approach in the organization of the educational process. The scientific novelty of the article lies in the definition of interactive forms and methods of distance education, considering the specifics of training future music teachers for professional activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc. Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been proven that the specifics of the professional training of future music teachers in the process of organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and software tools. Certain pedagogical conditions have been defined, including: the presence of clear goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account the specifics of music education; focusing on the selection of the content of educational and methodical material for distance learning and the creation of a favorable informational and methodical environment; the application of distance learning network technologies as an environment for the interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and disadvantages of organizing the educational process of future music teachers in the conditions of distance learning are presented. Recommendations regarding the use of effective technologies for the organization of distance education of future music teachers are provided.
МУЗИЧНА ОБДАРОВАНІСТЬ У ПРАЦЯХ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДНИКІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Полубоярина, І. І.
У статті проаналізовано теоретичні підходи зарубіжних дослідників до визначення поняття музичної обдарованості. Обґрунтовано та конкретизовано емпіричний матеріал, присвячений вивченню детермінант прояву музичної обдарованості в зарубіжній музичній психології та педагогіці. Методи дослідження (аналітичний, історичний та порівняльний, ретроспективний, порівняльний аналіз наукової та педагогічної літератури, навчальні матеріали) дозволили виокремити різні підходи до розуміння значимості розвиту музичних здібностей (М. Шоуен, Р. Мюллер-Фрейнфелс, М. Хасслер, У. Мюрселль, В. Пробст та ін.). Визначено, що на початку ХХ століття у західних музичних психолого-педагогічних роботах окреслилося два підходи до сутності музикальності: музикальність як цілісна властивість особистості; музикальність, як категорія здібності особистості. Встановлено, що у зарубіжній наукові літературі існує декілька підходів до проблеми виявлення музичних здібностей. Перший підхід полягає у тому, що музичний талант складається із ряду компонентів, які оцінюються тестами окремо. Другий підхід – у тестуванні здатності сприймати класичні музичні форми. Встановлено, що досконалість музиканта значною мірою визначається наявністю вроджених задатків до музичної діяльності, водночас розвиток музичного таланту має прямий зв’язок між рівнем розвитку музичних здібностей та зовнішніми соціально-педагогічними чинниками. При цьому природні дані та спеціально організовані заняття доповнюють одне одного, а професійне навчання музиці допомагає людині досягти свого повного потенціалу. The article analyzes the theoretical approaches of foreign researchers to the definition of musical talent. Empirical material devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent in foreign music psychology and pedagogy is substantiated and concretized. Research methods (analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, educational materials) allowed to distinguish different approaches to understanding the significance of the development of musical abilities (M. Shawen, R. MuellerFreinfels, M. Hassler, U. Mursell, B. Probst and others). Results. It is determined that at the beginning of the twentieth century in Western musical psychological and pedagogical works outlined two approaches to the essence of musicality: musicality as a holistic property of the individual; musicality as a category of personality ability. It is established that in the foreign scientific literature there are several approaches to the problem of identifying musical abilities. The first approach is that musical talent consists of a number of components that are assessed by tests separately. The second approach is to test the ability to perceive classical musical forms. It is established that the perfection of a musician is largely determined by the presence of innate inclinations to musical activity. It is proved that the development of musical talent has a direct relationship between the level of development of musical abilities and external socio-pedagogical factors. At the same time, natural data and specially organized classes complement each other, and professional music training helps a person to reach his full potential. Conclusions. In foreign music psychology and pedagogy, a large amount of empirical material has been accumulated, devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent. However, the question of the structure of musical talent and its components remains open. At the theoretical level, the issues of the relationship between the concepts of «musical abilities», «musical talent», «musicality» remain unsolved.
МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА В РАКУРСІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Васильєва, О. В.; Мартиненко, І. І.
Мета статті полягає у висвітленні внеску М.Д. Леонтовича у становлення та розвиток національної системи музичної освіти на Україні. У дослідженні застосовано традиційні історико-педагогічні методи: аналітичний, зіставно-порівняльний, ретроспективний, логіко-системний, хронологічно-структурний, порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури, архівних документів, навчальних матеріалів, праць і доробків педагога М. Леонтовича. Методологічну основу дослідження складають системно-діяльнісний, історико-педагогічний, системний, феменологічний, герменевтичний, історіографічний та культурологічний, підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Наукова новизна статті полягає в узагальненні музично-педагогічної спадщині М. Леонтовича, конкретизації його педагогічних принципів і методів музичного виховання молоді, а також окреслення можливостей впровадження прогресивного досвіду композитора у сучасну практику нової української школи. Результати. Розкрито теоретичні й практичні аспекти музично-педагогічної спадщини М. Леонтовича. Доведено, що його педагогічна діяльність нерозривно пов’язана з композиторською творчістю та вокально-хоровим виконавством. Виявлено розуміння М. Леонтовичем значення народної пісні в процесі музичного виховання учнівської молоді як невичерпного джерела мудрості та духовних ідеалів українського народу. Встановлено, що методичні доробки композитора ґрунтуються на фольклорному матеріалі, який забезпечує доступність залучення дитини у світ музики. Визначено і схарактеризовано основні педагогічні ідеї М. Леонтовича: послідовність навчання від елементарного до складного; активізація учнів в процесі розучування пісень; засвоєння теоретичного матеріалу за допомогою практичних завдань; виховання виконавської самостійності та розвиток ритмічного відчуття як основи формування музичних здібностей; інтеграція музики з іншими видами мистецтва, іншими предметами. The purpose of the article is to highlight the contribution of M. Leontovych to the establishment and development of the national music education system in Ukraine. Methods & methodology. The research employs traditional historical and pedagogical methods, including analytical, comparative, retrospective, logical-systemic, chronological-structural, and comparative analysis of scientific-pedagogical literature, archival documents, educational materials, and the works and contributions of the educator M. Leontovych. The research is based on a combination of methodological approaches, including systemic-activity, historical-pedagogical, systemic, phenomenological, hermeneutical, historiographical, and culturological approaches, as well as philosophical, terminological, and cognitive principles. The scientific novelty of the article lies in the synthesis of M. Leontovych’s musical-pedagogical legacy, the specification of his pedagogical principles and methods of music education for youth, as well as outlining the possibilities for integrating the composer’s progressive experience into the contemporary practices of the new Ukrainian school. Results. Theoretical and practical aspects of M. Leontovych’s musical-pedagogical legacy have been revealed. It has been demonstrated that his pedagogical activities are inseparably linked to his compositional creativity and vocal-choral performance. The understanding of the significance of folk songs in the process of music education for young students as an inexhaustible source of wisdom and spiritual ideals of the Ukrainian people has been highlighted. It has been established that the composer’s methodological contributions are grounded in folkloric material, ensuring the accessibility of involving a child in the world of music. The main pedagogical ideas of M. Leontovych have been identified and characterized: the sequence of teaching from elementary to complex; activation of students during the learning of songs; assimilation of theoretical material through practical tasks; fostering performance independence and developing a sense of rhythm as the foundation for shaping musical abilities; integration of music with other art forms and subjects.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Чубукіна, О. М.
У статті розглядається питання організації діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних навчальних закладів України у другій половині ХХ століття. Надається оцінка такої діяльності. Охарактеризовано поняття клуб, клубна діяльність, клубні об’єднання тощо. Встановлено, що проблему молодіжного дозвілля вивчали багато науковців минулого та сучасності. Доведено, що дозвілля є специфічним та соціальним засобом регенерації потенціалу людини, та водночас є важливою сферою розвитку особистості студента, що сприяє формуванню наукового світогляду, політичної та моральної культури, естетичному погляду й смаку, моральним ідеалам й духовних цінностей. Визначено мету клубних об’єднань вищих педагогічних закладів України – виховання та самовиховання студентів на основі ініціативи, творчого прояву здібностей кожного. Завдання спрямовувались на організацію суспільно корисного дозвілля молоді, пошук нових форм та засобів культурно-масової роботи відповідно до інтересів та потреб молоді, залучення до культурно-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток соціально-культурної творчості, забезпечення спілкування молоді в результаті спільної діяльності та культурного відпочинку. В статье рассматривается вопрос организации деятельности клубных объединений высших педагогических учебных заведений Украины во второй половине ХХ века. Дается оценка такой деятельности. Охарактеризованы понятия клуб, клубная деятельность, клубные объединения и тому подобное. Установлено, что проблему молодежного досуга изучали многие ученые прошлого и современности. Доказано, что досуг является специфическим и социальным средством регенерации потенциала человека, и одновременно является важной сферой развития личности студента, способствует формированию научного мировоззрения, политической и нравственной культуры, эстетическому вкусу, нравственных идеалов и духовных ценностей. Определены цели клубных объединений высших педагогических заведений Украины – воспитание и самовоспитание студентов на основе инициативы, творческого проявления способностей каждого. Ставились задачи организации полезного досуга молодежи, поиска новых форм и средств культурно-массовой работы в соответствии с интересами и потребностями молодежи, привлечение к культурно-массовой досуговой деятельности, развитие социально-культурного творчества, обеспечение общения молодежи в результате совместной деятельности и культурного отдыха. The purpose of the article is to analyze scientific and pedagogical sources on the problem of research and because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. Methodology. The activity of student clubs and scientific associations influences the formation of national self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The scientific literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the interpretation of these concepts. In our study, we define activity as a specific way of human attitude to the world around us, which is the driving force and condition of social progress. The scientific novelty is that an attempt is made to define the concept of «club» in the field of club science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of the development of club activities in institutions of higher education. Results scientific research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can observe the flourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century, and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized. Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual values. Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, finding new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people, involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth communication as a result of joint activities and cultural recreation.
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗВО У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВИХ ДИСЦИПЛІН (технологічний аспект)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Костенко, Л. В.
У статті акцентовано увагу на проблемі формування самостійності студентів у процесі диригентсько-хорової підготовки, подано теоретичне узагальнення досвіду організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів мистецьких факультетів ЗВО. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та досвіді організації самостійної навчально - пізнавальної діяльності студентів мистецьких факультетів. Пропонується впровадження системи інноваційних технологій навчання з метою забезпечення високого професійно-кваліфікаційного рівня випускників, відповідно до вимог сучасних стандартів вищої освіти. Розглянуто етапи вивчення диригентсько-хорових дисциплін в умовах впровадження КМС: діагностичного (визначення рівня музично-теоретичної та практичної підготовки студента-початківця); організаційного (розробка форм та методів самостійної диригентсько-хорової підготовки); управлінського (створення зовнішніх і внутрішніх умов, що регулюють процес індивідуалізації самостійної роботи студентів). Пропонований підхід організації навчально-пізнавальної діяльності студентів розглянуто в контексті розвитку творчої самостійності вчителів-хормейстерів. The purpose of the article is theoretical justification and clarification and experience of using technological aspects of the organization of independent educational and cognitive activities of students in the process of studying conducting and choral disciplines Methods and methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding the organization of independent educational and cognitive activities students of art faculties of ZVO, taking into account the technological aspect. The scientific novelty of the article lies in the generalization and experience of organizing independent educational and cognitive activities of students of art faculties. Offered implement systems of innovative learning technologies in order to ensure a high professional qualification level of graduates, in accordance with the requirements of modern standards of higher education. Results. The stages of studying conducting and choral disciplines in the conditions of the implementation of KMS are considered: diagnostic (determining the level of musical-theoretical and practical training of a beginner student); organizational (development of forms and methods of independent conducting and choral training); management (creation of external and internal conditions that regulate the process of individualization of students’ independent work). The proposed approach to the organization of educational and cognitive activities of students is considered in the context of the development of creative independence of choirmaster teachers.
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА РЕАЛІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Раструба, Т. В.
У статті відображається концепт реалізації та головні вимоги до здійснення самостійної роботи студентів мистецьких спеціальностей у процесі їх фахової підготовки. Зосереджується увага на основних кроках організації даного виду діяльності. Даються рекомендації щодо використання бюджету часу для виконання самостійної роботи майбутніми вчителями музичного мистецтва; висвітлюються деякі аспекти діджиталізації самостійної роботи. Звертається увага на розуміння сучасним викладачем власної ролі в успішному здійсненні студентом самостійної роботи, як консультанта, фасилітатора, коуча. Виокремлюються принципи: цілепокладання, індивідуалізації, поступовості й систематичності, активності, контролю і зворотного зв’язку, використання сучасних технологічних засобів, як ключових у вирішенні питання організації самостійної роботи студентів. Проаналізовано її види, форми та методи. Визначено фактори успіху організації самостійної роботи: самомотивація, управління часом, цілепокладання, постійна практика та навчання, самоорганізація та підтримка. Зроблена спроба окреслити сучасну модель організації самостійної роботи для ефективного здійснення освітнього процесу при підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва, яка включає: проєктування та планування, інтерактивність та використання інформаційно-комунікативних технологій, формування творчої активності, самостійного дослідження та колективної участі. The purpose of the article is to determine the most effective model of building a systematic organization of independent work of future music teachers during their professional training. Methods and methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding the organization of independent work in the preparation of future teachers of musical art based on the principles of a comprehensive approach. The scientific novelty of the article lies in reflecting the concept of implementation and the main requirements for the implementation of independent work of students of art specialties in the process of their professional training. Recommendations are given on the use of the time budget for independent work by future music teachers; some aspects of digitalization of independent work are highlighted. Results. Updating attention to the main steps of organizing the independent work of future music teachers during their professional training. The principles of goal-setting, individualization, gradualism and systematicity, activity, control and feedback, use of modern technological means are highlighted as key in solving the issue of organizing students’ independent work. Its types, forms and methods are analyzed. Attention is drawn to the modern teacher’s understanding of his own role in the successful implementation of independent work by the student, as a consultant, facilitator, coach. The success factors of organizing independent work have been determined: self-motivation, time management, goal setting, constant practice and training, self-organization and support. An attempt was made to outline a modern model of organizing independent work for the effective implementation of the educational process in the preparation of future music teachers, which includes: design and planning, interactivity and the use of information and communication technologies, the formation of creative activity, independent research and collective participation.

Перегляд

Перегляд Professional Art Education за Назва

Результатів на сторінку

Параметри сортування