Professional Art Education

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12511

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 52

ХОРОВИЙ ЖАНР І СТИЛЬ У РОЗУМІННІ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ НАУКИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Дзівалтівський, М. Ю.
У статті розкриваються особливості хорового виконавства, як частини професійного музичного мистецтва, що еволюціонувало в єдності із загальними принципами розвитку професійного мистецтва в цілому. Протягом багатьох століть у хоровій виконавській практиці вироблялися певні норми, що відповідали естетичним уявленням про якість вокального звучання, удосконалювалися підходи до манери виконання, затверджувалися основні принципи професійної підготовки хорових співаків. Визначено, що кожна національна хорова школа внесла свої особливості у стиль виконання, в якому відображаються темперамент народу, його характер, традиції та інші якості. Ці тонкі нюанси, що характеризують стиль виконання, пов’язані, перш за все, з особливостями мови різних народів, його фонетикою. Так, наприклад, сильні вокальні традиції склалися у музичних культурах Італії, Франції, Німеччини, Болгарії, Угорщини, Польщі, України, Росії та інших країн. Проте, у ХХ столітті тенденція до еклектики, синтезу традицій культур, їх взаємовплив виявився настільки сильним, що риси, які раніше різко відрізняли одну національну школу від іншої, значною мірою згладилися. Тому, основоположні принципи вокальної майстерності, які полягають у виробленні правильного співочого дихання, звуковидобування, звукоутворення і інших прийомів вокальної техніки, залишаються загальними для будь-якого хорового колективу. Великі художні можливості унікального музичного «інструменту» – хорового колективу, протягом декількох сторічь знаходяться у центрі уваги композиторів. Крім того, велика різноманітність форм професійного хорового виконавства зробило його одним з найбільш поширених видів музичного мистецтва. The purpose of this article is to systematize art schools in relation to the definitions of choral genre and choral style. Methods. Traditional research methods: comparative analysis of scientific and musicological literature, analytical, historical, retrospective have been used. Results. Choral performance, as a part of the professional musical art, has evolved with the general principles of the development of the professional art in general. For many centuries certain norms have been developed in the choral performance practice. They corresponded to aesthetic ideas about the vocal sound quality. Approaches to the performance manner have been improved, the basic principles of professional training of choral singers have been approved. Of course, each national choral school has its own features in the performance style which reflects the temperament of the people, their character, traditions and other qualities. These subtle nuances that characterize the performance style are primarily associated with the peculiarities of the language of different peoples, its phonetics. For example, stable vocal traditions have been developed in the musical cultures of Italy, France, Germany, Bulgaria, Hungary, Poland, Ukraine, Russia and other countries. However, in the XXth century, the trend towards eclecticism, the synthesis of cultural traditions, their interaction were so strong that the features which previously sharply distinguished one national school from another largely smoothed out. Therefore, the basic principles of vocal skills, which are to develop proper singing breathing, sound production, sound production and other vocal techniques, remain common to any choir. Conclusions. The great artistic possibilities of a unique musical “instrument” – a choir have been in the center of composers’ attention for several centuries. In addition, the great variety of forms of the professional choral performance has made it one of the most common types of musical art.
МУЗИЧНА ОБДАРОВАНІСТЬ У ПРАЦЯХ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДНИКІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Полубоярина, І. І.
У статті проаналізовано теоретичні підходи зарубіжних дослідників до визначення поняття музичної обдарованості. Обґрунтовано та конкретизовано емпіричний матеріал, присвячений вивченню детермінант прояву музичної обдарованості в зарубіжній музичній психології та педагогіці. Методи дослідження (аналітичний, історичний та порівняльний, ретроспективний, порівняльний аналіз наукової та педагогічної літератури, навчальні матеріали) дозволили виокремити різні підходи до розуміння значимості розвиту музичних здібностей (М. Шоуен, Р. Мюллер-Фрейнфелс, М. Хасслер, У. Мюрселль, В. Пробст та ін.). Визначено, що на початку ХХ століття у західних музичних психолого-педагогічних роботах окреслилося два підходи до сутності музикальності: музикальність як цілісна властивість особистості; музикальність, як категорія здібності особистості. Встановлено, що у зарубіжній наукові літературі існує декілька підходів до проблеми виявлення музичних здібностей. Перший підхід полягає у тому, що музичний талант складається із ряду компонентів, які оцінюються тестами окремо. Другий підхід – у тестуванні здатності сприймати класичні музичні форми. Встановлено, що досконалість музиканта значною мірою визначається наявністю вроджених задатків до музичної діяльності, водночас розвиток музичного таланту має прямий зв’язок між рівнем розвитку музичних здібностей та зовнішніми соціально-педагогічними чинниками. При цьому природні дані та спеціально організовані заняття доповнюють одне одного, а професійне навчання музиці допомагає людині досягти свого повного потенціалу. The article analyzes the theoretical approaches of foreign researchers to the definition of musical talent. Empirical material devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent in foreign music psychology and pedagogy is substantiated and concretized. Research methods (analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, educational materials) allowed to distinguish different approaches to understanding the significance of the development of musical abilities (M. Shawen, R. MuellerFreinfels, M. Hassler, U. Mursell, B. Probst and others). Results. It is determined that at the beginning of the twentieth century in Western musical psychological and pedagogical works outlined two approaches to the essence of musicality: musicality as a holistic property of the individual; musicality as a category of personality ability. It is established that in the foreign scientific literature there are several approaches to the problem of identifying musical abilities. The first approach is that musical talent consists of a number of components that are assessed by tests separately. The second approach is to test the ability to perceive classical musical forms. It is established that the perfection of a musician is largely determined by the presence of innate inclinations to musical activity. It is proved that the development of musical talent has a direct relationship between the level of development of musical abilities and external socio-pedagogical factors. At the same time, natural data and specially organized classes complement each other, and professional music training helps a person to reach his full potential. Conclusions. In foreign music psychology and pedagogy, a large amount of empirical material has been accumulated, devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent. However, the question of the structure of musical talent and its components remains open. At the theoretical level, the issues of the relationship between the concepts of «musical abilities», «musical talent», «musicality» remain unsolved.
СПЕЦИФІКА ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Смирнова, Т. А.
У статті розглядаються питання творчого самовираження майбутніх співаків і диригентів хорових колективів у процесі диригентсько-хорової освіти. В результаті аналізу та узагальнення наукової психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, порівняння, зіставлення різних думок подано визначення поняття «творче самовираження студентів», яке розглядається як свідомий акт виявлення та ствердження індивідуальних, особистісних та суб’єктних можливостей «Я» професіонала, визначення себе як творчої особистості та індивідуальності. Переваги дослідження полягають у виявленні специфіки творчого самовираження майбутнього співака і диригента хору як студентів вищих закладів освіти. Успішність індивідно-психологічного самовираження зумовлюється міцним здоров’ям, м’язовою активністю, розвиненістю співацького і диригентського апаратів, пізнавально-емоційної сфери студентів. Позитивним фактором особистісно-професійного самовираження студента стає сформованість його пізнавальних і професійних інтересів, духовних цінностей, рис характеру, що виступають регуляторами професійного зростання співаків і диригентів як творчих особистостей. Яскравими показниками зростання творчого самовираження співаків і диригента хору, їхніми провідними професійно важливими якостями вважаються музикальність як інтегративна музична здібність (музичний слух, метро-ритмічна здібність, музична пам’ять, музичне мислення, музична уява) і виконавські уміння (виконавська надійність, артистизм, інструментальні, вокально-хорові, диригентські уміння). Специфіку особистісного самовираження майбутніх співаків і диригентів хору визначають (на підставі діагностування) рівень пізнавальних і професійних інтересів, ідеалів і ціннісних орієнтацій на духовні та національно-громадянські цінності. В результаті дослідження узагальнено сукупність рис характеру, що складають основу професійного успіху співаків і диригентів хору (сумлінність, вірність служіння красі, здатність свідомо і артистично втілювати її у хоровому звучанні; дружелюбність, відповідальність, оптимізм). З’ясовано, що рівень творчого самовираження студента як суб’єкта власного професійного становлення залежить від вчасного діагностування, стимулювання , змістового і процесуального забезпечення процесу формування його професійної «Я» -концепції. Доведено, що суперечність, яка виникає між реальним та ідеальним «Я» стає джерелом особистісного і професійного розвитку співака або диригента хору. На підставі наукових розвідок з питань професійної акмеології окреслено шляхи творчого самовираження співака і диригента хору як яскравих індивідуальностей (інтегрування індивідних, особистісних, суб’єктних структур у цілісність, виявлення специфіки індивідуальності, виділення змісту власного «Я», систематизація та узагальнення смислу та специфіки індивідуального самовираження з урахуванням всіх факторів, виявлення своєрідності взаємин усіх підструктур, визначення суспільної спрямованості власного самовираження в подальшій професійній діяльності). The article considers the issues of the future singers` and choral conductors` creative self-expression in the process of conductor-choral education. Methods. Analytical, historical-comparative, retrospective method was used in writing the article. Results. As a result of the analysis and generalization of scientific psychological-pedagogical and art-literary literature, comparison, comparison of different opinions the definition of the concept «creative self-expression of students» is presents. It means a conscious act of discovering and affirming the individual, personal and subjective capabilities of the «I am» as a professional, defining himself as a creative person and individuality. The advantages of the study are to identify the specifics of future singers` and choir conductors` creative self-expression as students of higher education. The success of individual psychological self-expression is determined by good health, muscle activity, development of singing and conducting apparatus, students` cognitive and emotional sphere. A positive factor in the student` personal and professional self-expression is the formation cognitive and professional interests, spiritual values, character traits that are regulators of singers` and conductors` professional growth as creative individuals. Prominent indicators of the growth of singers` and choir conductors` creative self-expressio, their leading professionally important qualities are musicality as an integrative musical ability (musical hearing, metro-rhythmic ability, musical memory, musical thinking, musical imagination) and performing skills (performing reliability, artistry, instrumental, vocal and choral, conducting skills). The specifics of future singers` and choir conductors` personal self-expression are determined (on the basis of diagnosis) as a level of cognitive and professional interests, ideals and value orientations on spiritual and national-civic values. Conclusions. The study summarizes a set of character traits that form the basis of singers` and choir conductors` professional success of (honesty, loyalty to the beauty, the ability to consciously and artistically embody it in the choral sound; friendliness, responsibility, optimism). It was found that the level of students` creative self-expression as a subject of his own professional development depends on the timely diagnosis, stimulation, content and procedural support the process of his professional «I am» –concept formation. It is proved that the contradiction between the real and the ideal «I am» becomes the source of the singers` or choir conductors` personal and professional development. On the basis of scientific research on professional acmeology the ways of singers` and choir conductors` creative self-expression as bright individuals (integration of individual, personal, subjective structures into integrity, identification of specificity of individuality, selection of content of own «I am», systematization and generalization of individual and specificity self-expression taking into account all factors, identifying the uniqueness of the relationship of all substructures, determining the social orientation of their own self-expression in further professional activities).
Формування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі педагогічної практики
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.
Метою статті є висвітлення питань формування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в практичній роботі та визначення ефективних форм та методів професійної підготовки студентів бакалаврів під час педагогічної практики в загальноосвітніх закладах. В контексті нашого дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи моделювання та спостереження. У ході дослідження було теоретично обгрунтовано сутність методичної компетентності в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Визначено, що проектування освітніх програм орієнтує здобувача першого бакалаврського рівня на формування «поліфонічного» методико-педагогічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для опанування методичних конструкцій оновлених предметів «музичне мистецтво» та «мистецтво». Розкрито концептуальне ядро для структурування основних навчальних дисциплін професійно орієнтованого спрямування: «Методика музичного виховання» та «Педагогічна практика», основою якого є дидактична матриця уроків мистецтва поліхудожнього спрямування. Запропановано використовувати принцип міждісціплінарної інтеграції для розвитку методичних якостей студентів у трьох вимірах опанування музичного мистецтва: удосконалення-перетворення-моделювання. Здійснено моделювання професійних ситуації в процесі педагогічної практики за допомогою створення індивідуальних методичних карт студентів. Окреме місце в методико-практичній роботі студентів зайняли варіативні форми індивідуально-творчих завдань з музичної педагогіки. Серед методів, що викликали найбільший інтерес в процесі педагогічної практики студенти визначили: проведення майстер-класів, музично-педагогічних тренінгів, дискусійних обговорень питань навчання школярів засобами мистецтва. Широке коло практичних питань було вирішено завдяки впровадженню інтерактивних форм: «музичний акваріум», «мистецьке кафе»; дискусій на кшталт «мозкового штурму»; методу «фасилітової дискусії» та імітаційних музично-ігрових технологій. В результаті дослідження виявлено, що практичну підготовку сучасного вчителя музичного мистецтва слід здійснювати в площині інтеграційних процесів, які торкнулися оновлення уроку музичного мистецтва як уроку поліхудожнього змісту. Запропоновано формування методичної компетентності розглядати з позиції системного підходу в навчанні та моделювання професійних ситуаціїї на принципах міждісциплінарної інтеграції. Виявлено, що найбільш ефективною формою для роботи студентів під час практики в школі є створення індивідуальних методичних карт. Целью статьи является освещение вопросов формирования методической компетентности будущего учителя музыкального искусства в практической работе и определения эффективных форм и методов профессиональной подготовки студентов бакалавров во время педагогической практики в общеобразовательных учреждениях. В контексте нашего исследования использовались методы теоретического анализа научной и педагогической литературы, эмпирические, методы моделирования и наблюдения. В ходе исследования было теоретически обосновано сущность методической компетентности в контексте решения вопросов профессиональной подготовки будущего учителя музыкального искусства. Определено, что проектирование образовательных программ ориентирует соискателя первого бакалаврской уровня на формирование «полифонического» методико-педагогического мышления. Доказано, что такой тип мышления является приоритетным для освоения методических конструкций обновленных предметов «музыкальное искусство» и «искусство». Раскрыто концептуальное ядро для структурирования основных учебных дисциплин профессионально ориентированного направления: «Методика музыкального воспитания» и «Педагогическая практика», основой которого является дидактическая матрица уроков искусства полихудожественного направления. Предложено использовать принцип миждисциплинарнои интеграции для развития методических качеств студентов в трех измерениях освоения музыкального искусства: совершенствование-преобразование-моделирование. Осуществлено моделирование профессиональных ситуации в процессе педагогической практики посредством создания индивидуальных методических карт студентов. Отдельное место в методико-практической работе студентов заняли вариативные формы индивидуально-творческих заданий по музыкальной педагогике. Среди методов, вызвавших наибольший интерес в процессе педагогической практики студенты определили: проведение мастер-классов, музыкально-педагогических тренингов, дискуссионных обсуждений вопросов обучения школьников средствами искусства. Широкий круг практических вопросов было решено благодаря внедрению интерактивных форм «музыкальный аквариум», «художественное кафе»; дискуссий вроде «мозгового штурма»; метода «фасилитовои дискуссии» и имитационных музыкально-игровых технологий. В результате исследования выявлено, что практическую подготовку современного учителя музыкального искусства следует осуществлять в плоскости интеграционных процессов, которые коснулись обновления урока музыкального искусства как урока полихудожественного содержания. Предложено формирование методической компетентности рассматривать с позиции системного подхода в обучении и моделирования профессиональных ситуации и на принципах миждисциплинарнои интеграции. Выявлено, что наиболее эффективной формой для работы студентов во время практики в школе является создание индивидуальных методических карт. The article`s aim is to study formation of the methodological competence of a music teacher`s potential in practical work as well as to determine the effective forms and methods of professional training of the bachelor students during their pedagogical practice at schools. Methods. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. Results. In the course of the research, the essence of methodological competence in the context of solving the issues of a potential music teacher’s professional training was theoretically substantiated. It is determined that the content of the curriculum for higher education 014 Secondary Education (Music) focuses the applicant of the first bachelor’s degree on the formation of «polyphonic» methodological and pedagogical thinking. It is proved that this type of thinking is a priority one for mastering the methodological constructions of the updated subjects «musical art» and «art». It is covered the conceptual core for structuring of the main professionally oriented academic disciplines: «Methods of music education» and «Pedagogical practice». The basis of such a structuring is a didactic matrix of art lessons of poly-artistic direction. It is proposed to use the principle of interdisciplinary integration for the development of students’ methodological skills in three dimensions of musical art mastering: improvement-transformation-modeling. Modeling of professional situations in the process of pedagogical practice by means of creation of individual methodological maps of students is carried out. A special place in the methodological and practical work of students was taken by various forms of individual creative tasks on music pedagogy. This significantly affected the level of professional training, and separately – the practical and creative component of the formation of the students’ methodological base. Among the methods that aroused the greatest interest of students during pedagogical practice it should be point out the holding of master classes, music-pedagogical trainings, discussions the issues of pupils’ teaching by art means. A wide range of practical issues was solved due to introduction of interactive teaching forms, like «music aquarium», «art cafe», «brainstorming», «facilitation discussion» as well as imitating music and game technologies. Conclusions. Summarizing the results of the study, it can be pointed out that the practical training of a modern music teacher should be carried out in the plane of integration processes affected the renewal of a music lesson as a lesson of poly-artistic content. It is proposed to consider the formation of methodological competence from the standpoint of the systematic approach to teaching. It is carried out modeling of professional situations based on the principles of interdisciplinary integration. It was found that the most effective form of students’ work during school practice is the creation of individual methodological maps.
Засоби діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін («Хорове аранжування»)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Мартиненко, І. І.
У статті висвітлюються питання засобів діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором визначено поняття «діагностика» як системи точного визначення результатів дидактичного процесу, виокремлені основні види контролю у вищій школі. У дослідженні проаналізовано основні форми, методи та педагогічні умови якісного функціонування діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором охарактеризовані методи контролю як способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів і педагогічної роботи викладачів. У дослідженні визначено місце творчої дисципліни «хорове аранжування» в системі підготовки висококваліфікованого вчителя музичного мистецтва загальноосвітньої школи, який володіє практичними навичками перекладення хорових, сольних, народних творів для різноманітних складів хору, ознайомлення з основними теоретичними положеннями, принципами і засобами аранжування, оволодіння прийомами перекладення музичних творів для хорових колективів певного складу та рівня виконавської майстерності. В статье освещаются вопросы средств диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором определено понятие «диагностика» как системы точного определения результатов дидактического процесса, выделены основные виды контроля в высшей школе. В исследовании проанализированы основные формы, методы и педагогические условия качественного функционирования диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором охарактеризованы методы контроля как способы, с помощью которых определяется результативность учебно-познавательной деятельности студентов и педагогической работы преподавателей. В исследовании определено место творческой дисциплины «хоровая аранжировка» в системе подготовки высококвалифицированного учителя музыкального искусства общеобразовательной школы, который обладает навыками переложения хоровых, сольных, народных произведений для различных составов хора, ознакомлен с основными теоретическими положениями, принципами и средствами аранжировки, владеет приемами переложение музыкальных произведений для хоровых коллективов определенного состава и уровня исполнительского мастерства. Object. The article covers the issues of diagnostics of academic success of students of the Faculty of Arts in conducting and choral disciplines, in particular in the discipline of «Choral Arrangement». Methods. The study used a set of methods: analysis, synthesis, generalization, classification, comparative, prognostic, which highlighted the problems of diagnosing the success of students of arts faculties in conducting and choral disciplines (including choral arrangement), means and forms of its implementation. Results. Diagnostics is an integral part of the educational process. Thanks to it, the quality of achievement of the set purpose is defined. Without diagnostic, it is impossible to effectively manage the didactic process. The need to consider the problems of organization, structure and content of diagnostics is due to the radical changes taking place in the national higher school: introduction into practice of state standards and credit-modular system of organization of educational process. The author defines the concept of «diagnostics» as a system of accurate determination of the results of the didactic process, highlights the main types of control in higher education. The study analyzes the main forms, methods and pedagogical conditions for the quality of the diagnosis of academic success of students of the Art Faculty in conducting and choral disciplines, especially in «Choral Arrangement». Conclusions. The author describes the methods of control as ways by which the effectiveness of educational and cognitive students` activities and teachers` pedagogical work is determined. The study identifies the place of educational creative discipline «Choral Arrangement» in the system of training a professional music teacher of the school, who has practical skills in translating choral, solo, folk works for different choirs, is familiar with the basic theoretical principles, has principles and means of translating musical works for choirs. a certain composition and level of performance.
Культурно-дозвільна діяльність клубних молодіжних центрів педагогічних ВНЗ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Чубукіна, О. М.
У статті проаналізовано роль молодіжних центрів при ВНЗ, структуру їх діяльності, види організації дозвілля. Доведено, що однією з нагальних проблем культурно-дозвіллєвої діяльності клубних молодіжних центрів педагогічних вищих навчальних закладів стає організація дозвілля молоді. Через соціально-економічні труднощі суспільства, відсутність адекватної кількості культурних установ та недостатню увагу до організації дозвілля молоді найпоширенішим стає розвиток позаінституційних форм організації дозвілля молоді. Визначено, що новий тип молодіжного клубу – це якісно інша молодіжна соціальна формація, яка є вільною від політичних ідеологій, формалізму та жорсткої регламентації внутрішнього життя певної установи. Молодіжний центр, як незалежна структура, допомагає задовольнити зростаючий інтерес молоді до виявлення власного творчого потенціалу, своїх здібностей та інтересів. Завдяки організації позааудиторної діяльності, молодіжний центр надає молоді можливість спробувати себе в різних видах дозвільної творчості. Водночас у статті зроблено акцент на соціалізацію молоді через участь у молодіжних центрах, оскільки творча співпраця впливає на підвищення комунікативних якостей, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, дозволяє розвинути професійні якості. В статье проанализирована роль молодежных центров при вузах, структура их деятельности, виды организации досуга. Доказано, что одной из насущных проблем культурно-досуговой деятельности клубных молодежных центров педагогических вузов становится организация досуга молодежи. За социально-экономические трудности общества, отсутствие адекватного количества культурных учреждений и недостаточное внимание к организации досуга молодежи распространенным становится развитие внеинституционных форм организации досуга молодежи. Определено, что новый тип молодежного клуба – это качественно другая молодежная социальная формация, которая свободна от политических идеологий, формализма и жесткой регламентации внутренней жизни определенного учреждения. Молодежный центр, как независимая структура, помогает удовлетворить растущий интерес молодежи к выявлению собственного творческого потенциала, своих способностей и интересов. Благодаря организации внеаудиторной деятельности, молодежный центр предоставляет молодежи возможность попробовать себя в различных видах досугового творчества. В то же время в статье сделан акцент на социализацию молодежи через участие в молодежных центрах, поскольку творческое сотрудничество влияет на повышение коммуникативных качеств, способствует развитию индивидуальных способностей, позволяет развить профессиональные качества. The article considers the issue of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions. The structure and types of leisure, forms of youth clubs` work are analyzed. Methods. The following methods were used when writing the article and searching for the material: analysis, synthesis, comparison. Results. One of the urgent problems of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions is the organization of youth leisure. Unfortunately, due to the socio-economic difficulties of society, the lack of adequate number of cultural institutions and insufficient attention to the organization of youth leisure, the development of non-institutional forms of youth leisure is most widespread. A new type of youth club is a qualitatively different social formation free from political layers, formalism, and strict regulation of internal life. This institution should help meet the growing interest of young people in their history, cultural and artistic origins, household traditions. The use of free time by young people is a kind of indicator of their culture, the range of spiritual needs and interests of a particular individual of young person or social group. As part of free time, leisure attracts young people by its lack of regulation and voluntary choice of its various forms, democracy, emotional color, the ability to combine physical and intellectual activities, creative and contemplative, production and play. Yu. Striltsov, A. Zharkov, V. Chizhikov, V. Kovshar, T. Kiselyova, Yu. Krasilnikov made a significant contribution to the scientific analysis of the theory and practice of cultural and leisure activities. Stylistic and structural features of free time are reflected in research F. Vidanova, V. Dimova, I. Evteeva, L. Kogan, V. Pichi, A. Shchavel. Such scientists as I. Andreeva, N. Golubkova, N. Litovska, L. Shvydka are working on the problems of youth subculture functioning and cultural socialization. Sociological studies of the spiritual young people needs in the field of leisure in the Ukrainian scientists woks I. Bekh, I. Zyazyun, G. Sagach, I. Stepanenko, P. Shcherban, J. Yuzvak are carefully analyzed. The youth club provides an opportunity to provide leisure as a means of entertainment and relaxation of individual and group stress; recreation as a means of replenishing psychophysical forces, restoring creative potential; compensation as a means of involvement in personally significant cultural values; socialization as a means of involvement in informal social processes and structures; self-actualization as a means of embodying individual creative interests, as well as self-development and self-realization of personal growth in culturally significant areas of society. Conclusions. So, today, given the rising spiritual young people`s needs, increasing the level of their education, culture, the most characteristic feature of youth leisure is the growing share of spiritual forms and ways of spending free time, combining entertainment, information, opportunity to create and learn new things. Such «synthetic» forms of leisure organization have become youth interest clubs, amateur associations, family clubs, art and technical clubs, discos, and youth cafe clubs.
Вплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди , 2020-09-23) Васильєва, О. В.
У статті висвітлено національні ідеї Т. Шевченка щодо патріотизму, повстання проти національного рабства і політичного тиску, національної гідності та боротьби за національну незалежність, захисту національних інтересів, національної мови і культури, які знайшли висвітлення в хоровій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. У дослідженні охарактеризовано розвиток національних ідей Кобзаря в університетах Києва, Харкова, Одеси, просвітницьких та музичних товариствах «Просвіта», «Боян», «Торбан», «Український клуб». Автором оцінено вплив національних ідей Т. Шевченка на розвиток вітчизняної хорової культури в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено великий виховний потенціал хорової музики, створеної на основі поезії Кобзаря; розглянуто проблему національного виховання студентської молоді засобами хорової музики на вірші Т. Шевченка в означений історичний період. У статті проаналізовано діяльність провідних українських композиторів та музикантів: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового, Л. Ревуцького щодо активізації та розширення національного хорового руху, організації різноманітних хорових колективів у закладах освіти та музично-просвітницьких товариствах, створення яскравих хорових композицій, натхнених національно-патріотичними творами великого поета. В статье освещены национальные идеи Т. Шевченко, касающиеся патриотизма, восстания против национального рабства и политического давления, национального достоинства и борьбы за национальную независимость, защиты национальных интересов, национального языка и культуры, которые нашли отражение в хоровой культуре конца XIX - начала ХХ века в Украине. Прослежено развитие национальных идей Кобзаря в университетах Киева, Харькова, Одессы, просветительских и музыкальных обществах «Просвита», «Боян», «Торбан», «Украинский клуб». Дана оценка влияния национальных идей Т. Шевченко на развитие отечественной хоровой культуры в конце XIX - начале ХХ в. Раскрыт большой воспитательный потенциал хоровой музыки, созданной на основе поэзии Кобзаря. Рассмотрена проблема национального воспитания студенческой молодежи средствами хоровой музыки на стихи Т. Шевченко в указанный исторический период. В статье проанализирована деятельность ведущих украинских композиторов и музыкантов: Н. Лысенко, Н. Леонтовича, К. Стеценко, С. Людкевича, Я. Степного, Л. Ревуцкого по активизации и расширению национального хорового движения, организации различных хоровых коллективов в учреждениях образования и музыкально- просветительских обществах, создание ярких хоровых композиций, вдохновленных национально-патриотическими произведениями великого поэта. The objective of this article is studying the influence of T. Shevchenko’s national ideas on the development of student choir movement in Ukraine during the period of the late ХІХ and early XX centuries. The traditional historical and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, archival documents, educational materials. Results of the scientific research show that the problem of youth national education has attracted many people of arts and culture such as F. Prokopovych, O. Duhnovych, M. Dragamanov, M. Grushevsky. It is still in the center of attention of contemporary scientists in the field of theory and practice of higher school pedagogic – O. Vyshnevsky, O. Lubar, O. Morozov, Y. Rudenko, M. Stelmahovych, M. Shkil. Nevertheless, the ideas of student youth national education by means of choir music on Shevchenko’s lyrics have not been the subject of consolidated historical and pedagogical research. Summarizing theoretical studies in literature, the author highlighted the main postulates of Shevchenko`s national creed – this are patriotism, revolt against national slavery and political pressure, struggle for national independence, extermination of the national inferiority psychology, defense of national interests, national language, and culture. According to the historical and pedagogical analysis of the chosen period choral groups/ choirs have proved to be the centers of youth national education. They were created at universities (Kyiv, Kharkov, Odessa), gymnasiums, educational and musical societies («Prosvita», «Boyan», «Torban», «Ukrainsky club»). Leading Ukrainian composers and musicians O. Koshyts, M. Leontovych, M. Lysenko, S. Luydkevych, K. Stetsenko, L. Revutsky, Y. Stepovy, Y. Yatsynevych headed the national choir movement and as a rule organized and conducted a great number of choirs at educational institutions. Inspired by T. Shevchenko’s national ideas they made such distinguished choral compositions as musical cycle «Music for Kobzar by T. Shevchenko» by M. Lysenko (more than 80 diversepieces of vocal and choral genre), cantata-symphony «Caucuses» by S. Lyunkevych, cantata «Kerchief», «Why are you blackened» by L. Revutsky, «Tara’s night» by Y. Kyshakevych, «Blaze of Lights», «Thickets ways thorns ...» by S. Vorobkevych. Being a part of student’s choir repertoire musical compositions based on Shevchenko’s works raised and promoted the national awareness, patriotism, social ideology, interests to national history. At the end of the 19th and beginning of the 20th centuries, a choral movement was actively developing on Ukrainian lands, led by leading Ukrainian composers and musicians. Inspired by the national-patriotic work of the great Kobzar, they created vivid choral compositions filled with civilian sound. Amateur and student choirs actively promoted Ukrainian choral art, among which works on the words of T. Shevchenko occupied an honorable place, which preserved the national face of the people and filled spiritual voids in the cultural space of the then society.
Формування національної самосвідомості майбутніх учителів музичного мистецтва у «хоровому класі»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Соколова, А. В.
У статті розкривається проблема формування національної самосвідомості підростаючого покоління та її значення у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Автором висвітлено погляди вітчизняних науковців на означену проблему, визначено сутність тлумачення поняття «національна самосвідомість» та актуалізована роль національної самосвідомості на сучасному етапі трансформацій українського суспільства. У дослідженні наголошується на значенні хорового мистецтва у розвитку особистості та порушується питання використання в навчально-виховному процесі факультетів мистецького спрямування кращих зразків хорової музики українських композиторів, які звертались до славетної поезії Тараса Григоровича Шевченка, сповненої національно-патріотичних ідей, любові до України та українського народу. Автором проаналізовано хорові твори вітчизняних композиторів, написані на вірші Т. Г. Шевченка з репертуару жіночого хору «Anima» ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вивчення та концертне виконання яких сприятиме формуванню у майбутніх учителів музичного мистецтва національної самосвідомості. Доведено важливість формування національної самосвідомості у підростаючого покоління. В статье раскрывается проблема формирования национального самосознания подрастающего поколения и его значение в подготовке будущих учителей музыкального искусства. Автором рассмотрены взгляды отечественных ученых на указанную проблему, определена сущность толкование понятия «национальное самосознание» и актуализирована роль национального самосознания на современном этапе развития украинского общества. В исследовании подчеркивается роль хорового искусства в развитии личности и ставится вопрос использования в учебно-воспитательном процессе факультетов художественного направления лучших образцов хоровой музыки украинских композиторов, которые обращались к славной поэзии Тараса Григорьевича Шевченко, полной национально-патриотических идей, любви к Украине и украинскому народу . Автором проанализированы хоровые произведения отечественных композиторов, написанные на стихи Т. Г. Шевченко из репертуара женского хора «Anima» ХНПУ имени Г. С. Сковороды, изучение и концертное исполнение которых будет способствовать формированию у будущих учителей музыкального искусства национального самосознания. Доказана важность формирования национального самосознания у подрастающего поколения. Object. The article addresses issues of educating future music teachers, the formation of their national worldview, in which professional knowledge and professional responsibility are formed, are of great importance. The leading role in this direction belongs to the discipline “Choral Class” and the widespread use of choral works written in poetry by Taras Shevchenko. Methods. Traditional historical and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical, and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, educational materials. Results. It was revealed that the literary works of Taras Shevchenko were interpreted in their choral works by such famous Ukrainian composers as M. Verbitsky, L. Dychko, M. Karminsky, A. KosAnatolsky, O. Kosits, M. Lysenko, S. Lyudkevich, L. Revutsky, K. Stetsenko, A. Shtogarenko and others. This is since choral music is precisely the spiritual center that for centuries has kept the “genetic code” of Ukrainian culture. The work of the great poet T. Shevchenko has not lost its relevance today. He is dear to us with a word that does not die and exalts the beauty of the Ukrainian nation, awakens the best human feelings, encourages friendship and creative cooperation around the world, teaches us to love Ukraine. Given this, a significant role in the national education of future music teachers is played by the development of choral works by Ukrainian composers based on poems by Taras Shevchenko in the classes of the “Choir Class”. Studying the works of A. Kos-Anatolsky, Y. Stepova, A. Shtogarenko and others, written in poems by T. Shevchenko, in the classes of the «Choir Clas»”, students can not only understand the social significance of the feelings of both the poet and composers, but also experience that or other artistic image. This contributes to the development of the personal emotional sphere of students, their spirituality, reflection. Conclusions. Mastering the above compositions teaches future music teachers how pure and honest, humane and truthful, hardworking and sociable, full of self-worth and respect for all who work, a real person should be. Taras Shevchenko’s сreativity, increased by the skill of Ukrainian composers, brings to young people the educational potential aimed at educating the national consciousness, educating patriotism of national dignity, spiritual enrichment of the individual.
Формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музичного мистецтва в європейських країнах
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Тушева, В. В.
У статті з огляду на формування загальноєвропейського освітнього простору, зорієнтованого на зближення систем підготовки педагогічних кадрів у країнах Європейського Союзу, обґрунтовується актуальність дослідницько-орієнтованого навчання як інноваційного. На основі компаративістського аналізу розглянуто різні вектори заломлювання теоретичного і практичного досвіду щодо формування науково-дослідницької культури освітян, майбутніх вчителів музичного мистецтва, в європейських країнах (Німеччині, Польщі, Великобританії). Виявлено, що у загальноєвропейському педагогічному просторі відома значна кількість програм учительської підготовки «вчителя-вченого», «вчителя-дослідника», «вчителя, який рефлексивно самоуправляється», «вчителя – рефлексивного практика», в яких умови організації професійної підготовки майбутніх учителів, характер навчальної взаємодії трансформуються, підпорядковуючись вимогам дослідницького пошуку. В контексті педагогічної системи Німеччини, яка базується на концепції вищої освіти В. Гумбольдта, визначено особливості освіти по спеціальності «вчитель музики», яка базується на таких трьох «китах» – творчості, науці і педагогіці. Встановлено, що у Польщі магістерське дослідження розглядається як дидактична категорія у мистецькій освіті і потребує різних способів організації науково-педагогічного керівництва; у Великобританії виховання і становлення педагога-дослідника, мислячого практика, є особистісним маркером його компетентності і професіоналізму. Зроблено висновок, що підвищення рівня науково-методологічної освіти, фундаменталізація освітнього простору, його «онаучнення», активізація дослідницьких, рефлексійних, інноваційних форм навчання – це ті чинники, які впливають на розвиток критичного, міждисциплінарного, аналітичного, методологічного мислення майбутнього фахівця і створюють необхідний фундамент для формування його науково-дослідницької культури. В статье с учетом формирования общеевропейского образовательного пространства, ориентированного на сближение систем подготовки педагогических кадров в странах Европейского Союза, обосновывается актуальность опытно-ориентированного обучения как инновационного. На основе компаративистского анализа рассмотрены различные векторы преломления теоретического и практического опыта по формированию научно-исследовательской культуры педагогов, будущих учителей музыкального искусства, в европейских странах (Германии, Польши, Великобритании). Выявлено, что в общеевропейском педагогическом пространстве известно значительное количество программ учительской подготовки «учителя-ученого», «учителя-исследователя», «учителя, который рефлексивно самоуправляется», «учителя - рефлексивного практика», в которых условия организации профессиональной подготовки будущих учителей, характер учебного взаимодействия трансформируются, подчиняясь требованиям исследовательского поиска. В контексте педагогической системы Германии, базирующейся на концепции высшего образования В. Гумбольдта, определены особенности образования по специальности «учитель музыки», которая базируется на следующих трех «китах» - творчества, науке и педагогике. Установлено, что в Польше магистерское исследование рассматривается как дидактическая категория в художественном образовании и требует различных способов организации научно-педагогического руководства; в Великобритании – воспитания и становления педагога-исследователя, мыслящего практика, личностным маркером его компетентности и профессионализма. Сделан вывод, что повышение уровня научно-методологического образования, фундаментализация образовательного пространства, его «онаучивание», активизация исследовательских, рефлексивных, инновационных форм обучения – это те факторы, которые влияют на развитие критического, междисциплинарного, аналитического, методологического мышления будущего специалиста и создают необходимый фундамент для формирования его научно-исследовательской культуры. European educational space; research culture of a music teacher; research-oriented learning; interdisciplinary thinking; music-pedagogical education; continuing education.In the article taking into account forming of European educational space orientated on rapprochement of the systems of training of pedagogical personnels in the countries of european union, actuality of th e research-oriented studies as innovative is grounded. Methods. On the basis of comparativist analysis the different vectors of refraction of theoretical and practical experience are considered in relation to forming of scientifically-research culture of teachers, future teachers of musical art, in European countries (To Germany, Poland, Great Britain). It was found that in the European pedagogical space there is a significant number of teacher training programs «teacher-scientist», «teacher-researcher», «teacher who reflexively self-governs», «teacher - reflexive practice». In these programs, the conditions for organizing the training of future teachers, the nature of educational interaction are transformed and subject to the requirements of research. The German pedagogical system is based on W. Humboldt’s concept of higher education and determines that the specialty «music teacher» is based on three «whales» - creativity, science and pedagogy. It is established that in Poland the master’s research is considered as a didactic category in art education and requires different ways of organizing scientific and pedagogical guidance; in the Great Britain, the education and development of a teacher-researcher, a thinking practitioner, is a personal marker of his competence and professionalism. Factors influencing the development of critical, interdisciplinary, analytical, methodological thinking of the future specialist and creating the necessary foundation for the formation of his research culture are identified. This is raising the level of scientific and methodological education, the fundamentalization of the educational space, its «learning», the intensification of research, reflection, innovative forms of learning.
СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Лошков, Ю. І.
У статті висвітлено соціокультурні трансформаційні процеси, які впливають на розвиток сучасної музичної освіти в Україні. Визначено, що ідейною основою професійного музичного мистецтва європейського типу є розуміння музики як засобу морального виховання, на підставі осмислення формування музичної освіти в Україні. Доведено, що система навчальних та соціокультурних закладів, призваних забезпечувати функціонування музичної культури в сучасній Україні, склалася на основі естетики академічного музичного мистецтва. Виявлені трансформаційні процеси в галузі музичної освіти України, зумовлені соціокультурними зрушеннями. Отже, трансформації в галузі музичної освіти України зумовлені соціокультурними процесами як викликами ідейному фундаменту академічного музичного мистецтва. Соціальні зрушення спричиняють різнорівневі трансформації, які сучасниками неможливо оцінити адекватно. Так, культивування нових музичних спеціалізацій можна розглядати, з одного боку, як шлях академізації певних неакадемічних напрямів; з іншого, як початок деакадемізації музичної освіти. Питання, поставлені щодо невідповідності змісту академічної музичної освіти реаліям сучасної репрезентативної практики, свідчать про необхідність модернізації змістовних складових з метою підвищення конкурентоздатності випускника - професійного музиканта освітньої системи. Трансформації системного рівня також не можна сприймати днозначно. В цьому контексті вбачається можливим свідомо впливати та регулювати трансформаційні процеси за умови формулювання владою виваженої довгострокової культурної політики, а отже й розуміння місця та ролі музичного мистецтва в українському суспільстві. The purpose of the article is to transformational processes in modern music education in Ukraine. Author certain that ideological basis of professional musical art of European type is understanding of music as facilities of moral education, on the basis of comprehension what musical education was formed. Methods & methodology. The article has a set of methods typical for historical and pedagogical studies: historical, semiotic, contextual, typological. Results. It is well-proven that the system of the educational and sociocultural establishments called to provide functioning of musical culture in modern Ukraine was folded on the basis of aesthetics of academic musical art. Transformation processes are educed in the areas of musical formation of Ukraine, conditioned by social and cultural changes. Consequently, transformations in musical formation industry of Ukraine are predefined by social and cultural processes as calls to ideological foundation of academic musical art. Social changes cause transformations of different levels, which cannot be clearly estimated by contemporaries. Thus, cultivation of new musical specializations can be examined, from the one side, as a way of academic of certain unacademic directions; and from the other side, as deacademic beginning of musical education. The questions raise about the discrepancy between the content of academic music education and the realities of modern representative practice, point about the need to modernize the content components in order to increase the competitiveness of the graduate - a professional musician of the educational system. Conclusions. The system level transformations cannot be perceived simply. In this context consciously influence and regulate transformation processes are possible in condition of formulation the weighted long-term cultural politics by government, and consequently understanding of place and role of musical art in Ukrainian society.
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.
Метою статті є висвітлення впливу інноваційних форм на підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі навчання в магістратурі. В контексті дослідження були використані методи: теоретичного аналізу мистецтвознавчої, методичної та педагогічної літератури; моделювання змісту музичної освіти та інші. Аналіз типу педагогічного мислення є базовим для студентів-магістрантів й охоплює оперативне мислення через жваве сприйняття найкращих методичних рішень, відходження від звичних стереотипів професійної діяльності через гнучке мислення, творче експериментування та новаторство, урахування можливостей моделювання сучасного уроку та передбачуваних результатів тощо. У ході дослідження було теоретично обгрунтовано значущість професійно-орієнтованих завдань в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах здобуття другого освітнього рівня вищої освіти. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів другого магістерського рівня на формування особливого типу поліфонічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для вирішення професійно-орієнтованих завдань на заняттях «Методика викладання дисциплін кваліфікації», «Практикум за кваліфікацією», «Методика викладання інтегрованого курсу мистетва в ЗОШ». Виділено етапність моделювання професійно-орієнтованих завдань: попередній етап впливає на хід наступного (метод перспективи та ретроспективи); вирішення складних ситуацій (метод емпатії, співпереживання); обов’язкова спільна діяльність учасників (метод комунікативного пошуку); опис психолого-педагогічної ситуації (метод конструювання змісту компонентів музичної освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового імітаційного моделювання (метод спостереження); контроль ігрового часу (метод фіксації); заздалегідь розроблена система аналізу та оцінок (метод рефлексії); особливості сприймання та аналізу мистецьких явищ (метод художньо-творчого аналізу); елементи художньо-творчого змагання (метод творчого діалогу). The purpose of the article is to determine the specifics of the professional training of the future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive forms and methods are given a significant importance. Methods & methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding the development of art education in today’s conditions – axiological, systemic, personal-activity and cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, considering the integrative approach in the organization of the educational process. The scientific novelty of the article lies in the definition of interactive forms and methods of distance education, considering the specifics of training future music teachers for professional activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc. Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been proven that the specifics of the professional training of future music teachers in the process of organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and software tools. Certain pedagogical conditions have been defined, including: the presence of clear goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account the specifics of music education; focusing on the selection of the content of educational and methodical material for distance learning and the creation of a favorable informational and methodical environment; the application of distance learning network technologies as an environment for the interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and disadvantages of organizing the educational process of future music teachers in the conditions of distance learning are presented. Recommendations regarding the use of effective technologies for the organization of distance education of future music teachers are provided.
ВПЛИВ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІДОМОСТІ НА ВИКОНАВСЬКУ ВИРАЗНІСТЬ МУЗИЧНОГО ТВОРУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Діте, Л. А.
У статті, на основі філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури розкрити залежність виразності у виконанні музичних творів від еволюційних закономірностей розвитку музичного мистецтва, свідомості та духовного світогляду самого виконавця. Методи та методологія базуються на аналізі та систематизації наукової інформації щодо еволюційних процесів, що відбуваються у світі, музичному мистецтві та їх впливі на свідомість музиканта-виконавця, його виконавської майстерності. Наукова новизна статті полягає в тому, що засадах філософських концепцій визначено залежність виразності виконавця-музиканта, звуку музичного твору від його власної духовної субстанції Результати. У статті розглянуто проблеми музичного виконавства, певні закономірності щодо презентації музичних творів сформовані різними виконавськими епохами, які затверджували далеко не однозначне бачення питання сутності виразності виконавця. Акцентовано, що еволюційні процеси, що відбуваються у людській свідомості закономірно впливають на еволюцію композиторського мислення та виразність виконання музиканта. Виявлено, що в умовах сучасності, коли змінюється уявлення про природу людини, яка розглядається більш як вібраційна сутність, ніж як фізична, в розуміння виконавської виразності привносяться нові грані осмислення. Зазначено про те, що досягаючи рівня високочастотних вібрацій, виконавець вже здатний відобразити синтез двох світів – проявленого та не проявленого, отримуючи можливість розкрити особисту виразність, як зовнішній прояв висловлення душі. Наголошено на значущості музичної інтонації, яка виступає найвищим проявом виразності музичного виконання, розкриває онтологічний образ музиканта. Отже, з огляду на те, що музичний звук породжується духовною основою буття свого виконавця, важливим є досягнення власної глибини у втіленні звуку. The purpose of the article. Based on the philosophical, musicological, psychological and pedagogical literature, to reveal the dependence of expressiveness in the performance of musical works on the evolutionary patterns of development of musical art, consciousness and spiritual outlook of the performer himself. The methods and methodology are based on the analysis and systematization of scientific information on the evolutionary processes taking place in the world, musical art and their impact on the consciousness of the performing musician and his/her performance skills. The scientific novelty of the article lies in the fact that the dependence of the expressiveness of the performing musician, the sound of the musical work on his own spiritual substance is determined on the basis of philosophical concepts. Results. The article deals with the problems of musical performance, certain regularities in the presentation of musical works formed by different performing eras, which affirmed a far from unambiguous vision of the essence of the performer’s expressiveness. It is emphasized that the evolutionary processes taking place in human consciousness naturally affect the evolution of composer’s thinking and the expressiveness of a musician’s performance. It is revealed that in the conditions of modernity, when the idea of human nature is changing, which is considered more as a vibrational entity than as a physical one, new facets of understanding are introduced into the understanding of performing expressiveness. It is noted that by reaching the level of high-frequency vibrations, the performer is already able to reflect the synthesis of two worlds - manifested and unmanifested, getting the opportunity to reveal personal expressiveness as an external manifestation of the expression of the soul. The significance of musical intonation is emphasized, which is the highest manifestation of the expressiveness of musical performance, reveals the ontological image of the musician. Thus, given that the musical sound is generated by the spiritual basis of the existence of its performer, it is important to achieve one’s own depth in the embodiment of sound.
ВИКОРИСТАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Омельченко, О. М.
У статті висвітлено практичне значення використання евристичних методів у виконанні контрольних практичних завдань з дизайнерських дисциплін. На основі принципу послідовності консистентної інформації, методів евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій визначається ефективність підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах, активізується творчий пошук, розвиваються навички графічного, пластичного, образного, цілісного формоутворення. у статті визначено та конкретизовано комплекс евристичних методів, здатних ефективніше вплинути на процес підготовки майбутніх дизайнерів, які допомагають розкрити індивідуальні здібності студентів, розвинути художнє мислення, смак, фантазію, сміливість до експерименту. Розкрито сутність евристичних методів навчання у виконанні практичних завдань з дизайнерських дисциплін. Висвітлено комплекс завдань з курсу «Основи композиції» (кольорознавство, формоутворення) з використанням евристичних методів (евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій тощо). Надано приклади створення об’ємних композицій через ідеї розвитку та варіанти перетворення крапки в лінії, лінії в плями, плями в об’єм з використанням метру і ритму. Доведено ефективність представлених завдань у створенні декоративних композицій з будь яких матеріалів і технік: вітражу, гобелену, аплікації, інтарсії, розпису, ескізів абстрактної міні колекції одягу тощо. The purpose of the article is review, analysis and practical coverage of heuristic methods in the performance of control practical tasks in design disciplines. Methods & methodology. Based on the principle of the sequence of consistent information, methods of heuristic analysis, interpretation and stylization, the method of associations, the effectiveness of training designers in higher educational institutions is determined, creative search is activated, skills of graphic, plastic, figurative, integral form formation are developed. The scientific novelty of the article lies in the definition and specification of a set of heuristic methods that can more effectively influence the process of training future designers, help to reveal students’ individual abilities, develop artistic thinking, taste, imagination, and courage to experiment. Results. The essence of heuristic learning methods in the performance of practical tasks in design disciplines is revealed. A set of tasks from the course «Fundamentals of composition» (color science, form formation) using heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization, method of associations, etc.) are highlighted. Examples of creating three-dimensional compositions through development ideas and options for transforming dots into lines, lines into spots, spots into volume with the use of meter and rhythm are provided. The effectiveness of the presented tasks in creating decorative compositions from any materials and techniques has been proven: stained glass, tapestry, appliqué, intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc. Conclusions. The use of heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization, the method of associations, etc.) in the performance of practical tasks on the basics of composition (color science, form formation) helps to find individual abilities in a student, to reveal and develop artistic thinking, taste, imagination, courage to experiment, without which creative activity of the designer is impossible. The effectiveness of the presented tasks is determined in the creation of decorative compositions from any materials and techniques: stained glass, tapestry, appliqué, intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc.
ПІДГОТОВКА ДИЗАЙНЕРІВ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ПРОФІЛЮ У КИТАЙСЬКІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Дай, Чжен
У статті розглядається професійна підготовка фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти КНР. Здійснено спробу визначити сутність професійної компетентності фахівців з мультимедійного дизайну, що полягає в інтегральній якості особистості, яка реалізує готовність і здатність майбутнього фахівця до здійснення професійної творчої діяльності: використання комп’ютерних технологій, що дозволяють створити новий відео-арт продукт, інтерактивний об’єкт або інтерактивні цифрові твори як в рамках галузі сучасного мистецтва, так і виходячи за ці межі за допомогою ілюзії руху об’ємних і площинних зображень, а також здатність керувати інформаційними потоками у вигляді текстів, музики, анімації, графічних зображень та ін. на основі сформованих знань, умінь, навичок. Теоретично обґрунтовані психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти мистецького профілю КНР. Проведено систематизацію, осмислення й узагальнення результатів дослідження; встановлені особливості і загальні тенденції сучасної медіагалузі та її вплив на стан розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; окреслено характеристики медіасередовища, обґрунтовано зміст і структуру мультимедійної діяльності, виявлено її класифікацію. Уточнено сутність базових понять дослідження (професійна підготовка, мультимедійний дизайн, медіа-дизайн). Визначено доцільність головних навчальних блоків, що забезпечують активізацію творчих можливостей та професійну підготовку фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; розкрито суть їх складових; уточнені теоретичні висновки, визначені перспективи вивчення досліджуваної проблеми. В статье рассматривается профессиональная подготовка специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях КНР. Предпринята попытка определить сущность профессиональной компетентности специалистов по мультимедийному дизайну, которая заключается в интегральном качестве личности, реализует готовность и способность будущего специалиста к осуществлению профессиональной творческой деятельности; использование компьютерных технологий, позволяющих создать новый видео-арт продукт, интерактивный объект или интерактивные цифровые произведения как в рамках области современного искусства, так и выходя за эти пределы с помощью иллюзии движения объемных и плоскостных изображений, а также способность управлять информационными потоками в виде текстов, музыки, анимации, графических изображений и др. на основе сложившихся знаний, умений, навыков. Теоретически обоснованы психолого-педагогические особенности и организационно-педагогические условия развития профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях художественного профиля КНР. Проведена систематизация, осмысление и обобщение результатов исследования; установлены особенности и общие тенденции современной медиаотрасли и ее влияние на состояние профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях; обозначены характеристики медиасреды, обосновано содержание и структуру мультимедийной деятельности, определена ее классификация. Уточнена сущность базовых понятий исследования (профессиональная подготовка, мультимедийный дизайн, медиа-дизайн). Определена целесообразность главных учебных блоков, обеспечивающих активизацию творческих возможностей и профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях; раскрыта суть их составляющих; уточнены теоретические выводы, определены перспективы изучения исследуемой проблемы. The purpose of the article considers the professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions of the People’s Republic of China. The aim of the study was to highlight the components of the training of future multimedia professionals, as well as to improve the training and methodological support for professional training of designers in the Chinese education system. Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. he results of the analysis of scientific and methodological literature on the research problem show that its various aspects are reflected in the works of scientists who consider the professional skills of future design professionals at the higher education level (E. Antonovich, Liu Guilin, Liu Chunilin, Shi Changfa, Yu Zuguang, A. Antipovsky, N. Borevskaya, Liu Dongming, V. Danylenko, M. Opalev, N. Pazyura, Su Xiaohuan, N. Franchuk, Zhu Mutsu, Jia Yacheng, Er.Gorgul, Em.Gorgul, etc.). Scientific novelty. Psychological and pedagogical features and organizational and pedagogical conditions for the development of professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions of artistic profile in China were theoretically substantiated. An attempt was made to determine the essence of professional competence of multimedia design specialists, which consists in the integral quality of personality, which conducts the readiness and ability of the future specialist to carry out professional creative activity. The essence of the basic concepts of research (professional training, multimedia design, media design) is specified, which will allow scientists, educators and specialists of multimedia design-project to master a branch of practical activity more effectively. Results. It is substantiated that the skills of a multimedia designer are a combination of different art forms, traditional and experimental techniques and technologies, such as the use of sound, light, dance, digital images, visual and communicative environments. It is proved that professional training of future specialists in multimedia design in higher educational institutions of China is a complex pedagogical process based on the traditions of Chinese culture, structure, methods of appropriate diagnostic fund and system of artistic techniques, decisions, images, symbols. The expediency of the main educational blocks help force creative opportunities and professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions is determined; the essence of their components is revealed. The professional creative activity includes use of computer technologies to create a new video art product, interactive object or interactive digital works both within the field of contemporary art and beyond these limits through the illusion of movement of three-dimensional and planar images, as well as the ability to control information flows in the form of texts, music, animation, graphics, etc. on the basis of the formed knowledge, abilities, skills Conclusions. Based on the study, we identified the features of professional training of multimedia design specialists in higher education in China, which consist in dual education, system-structural approach to training, fluency in theoretical and practical bifunctional professional skills (implementation of knowledge of shaping, color didactics, design literacy, visualization of complex digital information, etc.), the ability to reflect and analyze the process of creative activity and its results; consistently select and use appropriate visual and design methods for training. Features and general trends of the modern media industry and its impact on the state of development of professional training of multimedia design specialists in higher education institutions are established; the characteristics of the media environment are outlined, the content and structure of multimedia activity are substantiated, its classification is revealed.
РОЗРОБКА UX/UI ДИЗАЙНУ САЙТУ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВ ХНПУ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Житєньова, Н. В.
В роботі розглянуто тенденції UX/UI дизайну освітніх сайтів закладів вищої освіти в Україні. Проаналізовано сайти факультетів мистецької освіти щодо юзабіліті та структурних елементів. Виокремлено необхідні аспекти для розробки дизайну сайту факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Використовувалися такі методи дослідження, як предметно-аналітичний для вивчення структурних та ілюстративних джерел; термінологічний прийом для однозначного розуміння істотних ознак дизайну; психологічний метод вербального визначення характеру зорового відчуття від фінальної стадії розробки дизайну сайту. Виявленні сучасних тенденцій UX/UI дизайну у розробці сайтів мистецького спрямування. Виокремленні необхідних структурних елементів розробки сайту факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Результати дослідження довели, що для розробки UX/UI дизайну сайту факультету мистецтв ХНПУ імені Г. С. Сковороди необхідно використовувати різні структурні елементи такі як: емоційний дизайн (використання візуально «живих» елементів для спонукання виникнення почуттів та реакції від користувачів); геометрична структура (використання класичних геометричних елементів для акцентуації); дизайн із розділеним екраном (використання умовно розділеного екрану на дві панелі контенту, що згортається у вертикальний блок в адаптивному дизайну); збільшення змісту тексту (повернення багаторівневих заголовків тощо); нові шрифти (уникнення класики і використання засічок, зміна розміру від слова до слова, використання напівпрозорого шрифту із перекриттям непрозорого, додавання жирного та курсивного нарису); адаптація під нові гаджети (забезпечення якісними збільшеними зображеннями для адаптивного дизайну); унікальна мікровзаємодія (наявність тактильних оглядів у адаптивному дизайні, тобто можливість змінювати відтінок для різних станів програми, візуалізацію завантаження потрібної сторінки, додавання анімації під час переходу, наявність оригінальної реакції на натискання певних кнопок на сайті). The main aim of the article is the improvement of the existing design of the Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University website. Methods & methodology. Such research methods as subject-analytical for studying structural and illustrative sources; a terminological technique for a clear understanding of the essential features of design; a psychological method of verbal determination the nature of the visual sensation from the final stage of site design development were used. The scientific novelty consists in the comprehensive analysis of educational sites of higher education institutions of Ukraine in the direction of art education. Identification of modern trends in UX/UI design in the development of artistic sites. Highlighting the necessary structural elements of the development of the Faculty of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University website. The results of the study proved that for the development of the UX/UI design of the website of the Faculty of Arts of the H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University it is necessary to use various structural elements, such as: emotional design (use of visually «live» elements to induce feelings and reactions from users); geometric structure (use of classic geometric elements for accentuation); split-screen design (using a conditionally split-screen design (using a conditionally split screen into two panels of content that collapses into a vertical block in responsive design); increasing the content of the text (returning multi-level headings, etc.); new fonts (avoiding the classics and using serifs, changing the size from word to word, using a semi-transparent font overlapping an opaque one, adding bold and italic writing); adaptation to new gadgets (providing high-quality enlarged images for adaptive design); unique micro-interaction (the presence of tactile reviews in adaptive design, i.e. the ability to change the shade for different states of the program, visualization of loading the desired page, adding animation during the transition, the presence of an original reaction to pressing certain buttons on the site).
ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ З КНР
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мартиненко, І. І.
У статті розглядається питання вивчення української хорової музики студентами з КНР на заняттях з хорового диригування та хорового класу. Встановлено, що сьогодні культурне середовище швидко змінюється і стає важливою умовою сучасного суспільства, що зумовлено освітньою міграцією. З’ясовано, що зростає взаємозалежність між усіма світовими регіонами, а культурне різноманіття є економічним, соціальним та культурним позитивом, який необхідно розвивати. Надається оцінка хорового мистецтва України, яке є унікальним явищем світового масштабу та має багатовікову історію та традиційність. В статті охарактеризовано мету та завдання дисциплін «хорове диригування» та «хоровий клас», розглянуто особливості навчальної роботи за цими дисциплінами, які відображені в індивідуальній формі навчання та мають сприяти формуванню якостей, що забезпечують реалізацію професійно-педагогічної діяльності, а також створюють максимально сприятливі умови для підготовки студентів-іноземців до роботи із хоровим колективом. В статье рассматривается вопрос изучения украинской хоровой музыки студентами из КНР на занятиях по хоровому дирижированию и хорового класса. Установлено, что сегодня культурная среда быстро меняется и становится важным условием современного общества, что обусловлено образовательной миграцией. Выяснено, что растет взаимозависимость между всеми мировыми регионами, а культурное многообразие является экономическим, социальным и культурным позитивом, который необходимо развивать. Дается оценка хорового искусства Украины, которое является уникальным явлением мирового масштаба и имеет многовековую историю и традиционность. В статье охарактеризованы цели и задачи дисциплин «хоровое дирижирование» и «Хоровой класс», рассмотрены особенности учебной работы по этим дисциплинам, которые отражены в индивидуальной форме обучения и должны способствовать формированию качеств, обеспечивающих реализацию профессионально-педагогической деятельности, а также создают максимально благоприятные условия для подготовкистудентов-иностранцев к работе с хоровым коллективом. The purpose of the article is to article is devoted to the study of Ukrainian choral music by students from China in classes on choral conducting and choral class. Methodology. Important in the process of professional training of foreign students is the clarification of the content of education, aimed at considering the peculiarities of artistic mentality, the state of professional education, readiness for foreign students to perceive the content of education (it is reflected in work programs, curriculum, organizational and methodological support). The content of education aimed at preparing students to perform all the functions inherent in a modern teacher, strengthening the practical orientation of the content and forms of educational activities on the basis of a competency-based approach, ensuring a high level of independence of professional skills, creative activity of students, the organization of independent educational activities of Chinese students, aimed at their acquisition of additional knowledge, the ability to further self-improvement. The scientific novelty is that the purpose and tasks of the disciplines «choral conducting» and «choral class» are characterized; The peculiarities of educational work in these disciplines are considered, which are reflected in the individual form of education and should promote the formation of qualities that ensure the implementation of professional and pedagogical activities, as well as create the most favorable conditions for preparing foreign students to work with choirs. Results. Strengthening multifaceted ties with China is now one of Ukraine’s foreign policy priorities and has a lasting character. Among these connections, the most extensive are in the field of education. Today, students from the People’s Republic of China are perhaps the most significant part of foreign students in the country. The success of the partnership between Ukraine and China in the field of education is obvious, as evidenced by the mutual interests of young people in history, culture, traditions, developing cooperation between educational institutions of our countries, growing number of participants in youth exchange programs and more. The expansion of international contacts in all spheres of public life has led to human interest in the problems of intercultural communication. The dialogue of cultures allows its participants to express certain external information about the participants themselves, the internal emotional state, as well as the social statuses and social roles they play in relation to each other, which also confirms their «culture». Training programs in choral conducting and choral class are carried out on the repertoire, which belongs to different musical cultures, but the most significant array of works is represented by domestic choral art. Ukrainian choral culture is an invaluable treasure of national significance. For centuries, choral art has manifested itself as a true creation of the talent of the Ukrainian people, which embodied the integrity and, at the same time, the diversity of the inner world of past generations and has long been an organic part of human life. Conclusions. The issue of studying Ukrainian choral music by foreign students is important and requires considerable attention from teachers of choral conducting and leaders of student choirs. The study of Ukrainian choral music is based on a certain pedagogical experience of teachers and the principles of leading teachers of today. The variable nature of individual classes contributes to the professional development of foreign students. The study of Ukrainian choral music in choral conducting classes and choral class not only expands the musical worldview of students, develops their tastes and preferences, but also promotes the development of cultural dialogue between Ukraine and China.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Чубукіна, О. М.
У статті розглядається питання організації діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних навчальних закладів України у другій половині ХХ століття. Надається оцінка такої діяльності. Охарактеризовано поняття клуб, клубна діяльність, клубні об’єднання тощо. Встановлено, що проблему молодіжного дозвілля вивчали багато науковців минулого та сучасності. Доведено, що дозвілля є специфічним та соціальним засобом регенерації потенціалу людини, та водночас є важливою сферою розвитку особистості студента, що сприяє формуванню наукового світогляду, політичної та моральної культури, естетичному погляду й смаку, моральним ідеалам й духовних цінностей. Визначено мету клубних об’єднань вищих педагогічних закладів України – виховання та самовиховання студентів на основі ініціативи, творчого прояву здібностей кожного. Завдання спрямовувались на організацію суспільно корисного дозвілля молоді, пошук нових форм та засобів культурно-масової роботи відповідно до інтересів та потреб молоді, залучення до культурно-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток соціально-культурної творчості, забезпечення спілкування молоді в результаті спільної діяльності та культурного відпочинку. В статье рассматривается вопрос организации деятельности клубных объединений высших педагогических учебных заведений Украины во второй половине ХХ века. Дается оценка такой деятельности. Охарактеризованы понятия клуб, клубная деятельность, клубные объединения и тому подобное. Установлено, что проблему молодежного досуга изучали многие ученые прошлого и современности. Доказано, что досуг является специфическим и социальным средством регенерации потенциала человека, и одновременно является важной сферой развития личности студента, способствует формированию научного мировоззрения, политической и нравственной культуры, эстетическому вкусу, нравственных идеалов и духовных ценностей. Определены цели клубных объединений высших педагогических заведений Украины – воспитание и самовоспитание студентов на основе инициативы, творческого проявления способностей каждого. Ставились задачи организации полезного досуга молодежи, поиска новых форм и средств культурно-массовой работы в соответствии с интересами и потребностями молодежи, привлечение к культурно-массовой досуговой деятельности, развитие социально-культурного творчества, обеспечение общения молодежи в результате совместной деятельности и культурного отдыха. The purpose of the article is to analyze scientific and pedagogical sources on the problem of research and because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. Methodology. The activity of student clubs and scientific associations influences the formation of national self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The scientific literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the interpretation of these concepts. In our study, we define activity as a specific way of human attitude to the world around us, which is the driving force and condition of social progress. The scientific novelty is that an attempt is made to define the concept of «club» in the field of club science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of the development of club activities in institutions of higher education. Results scientific research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can observe the flourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century, and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized. Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual values. Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, finding new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people, involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth communication as a result of joint activities and cultural recreation.
РОЗРОБКА АВТОРСЬКИХ ФАКТУР ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННІ СУЧАСНОГО ОДЯГУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Григорова, Л. С.
У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одягу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну факультету мистецтв, ХНПУ імені Г. С. Сковороди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали, що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної інноваційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фактура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різноманітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прийоми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; перфорація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення; нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли, букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів кафедри дизайну ХНПУ імені Г. С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності одягу, її маси, щільності. В статье рассмотрена роль авторских фактур в контексте дизайн-проектирования современной одежды; проанализированы коллекции студентов кафедры дизайна факультета искусств ХНПУ имени Г. С. Сковороды с точки зрения инновационной разработки фактурных поверхностей и их использования. Результаты показали, что тема выбора слоев материала в дизайне современной одежды очень актуальна и требует постоянной инновационной разработки для получения новых фактурных решений. Отмечено, что в современном дизайне фактура активно влияет на формообразование, пластику, композицию и силуэт костюма, акцентирует внимание на определенных участках поверхности изделия, усиливает естественную выразительность использованного материала, а также является важной для определения стиля. Сочетание различных фактурных слоев позволяет достичь разнообразия решений в подходе к созданию костюма и его обработки, а также повышает эстетический статус модели. Определено, что для создания фактурных поверхностей можно использовать различные приемы изготовления, а именно: использование контрастных и нюансных сочетаний фактур; выжигания на основе вышивки; использование традиционной вышивки в сочетании с печворком; квиллинг; вышивка; перфорация; строчки и пришивные элементы; защипы и образования складок; растяжение, трение, тиснение; нанесение объемных рисунков и фотограммы; насыщение фактуры объемными дополнениями (ворс, узлы, букле, камни, кисти, жгуты). Анализ способов создания авторских фактур на основе работ студентов кафедры дизайна ХНПУ имени Г. С. Сковороды позволяет глубже переосмыслить влияние фактурных поверхностей для воплощения дизайнерской идеи, а именно: выразительности образа, композиционного решения, степени объемности одежды, ее массы, плотности. The purpose of the article is to consider the role of copyright textures in the design of modern clothes; analyze the collections of students of the department of Design of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University from the point of view of the development of textured surface and use in the creation of a suit. Methods & methodology. We used such research methods as subject-analytical for studying literary and illustrative sources; a terminological method for an unambiguous understanding of the essential features of design; psychological method for verbal determination of the nature of the visual sensation from the tissue surface; to reveal the dependence of expressive means when creating textures. Scientific novelty is determined by the need to develop new versions of copyright textures and use them in the of modern clothing also due to the objective public need for multifunctional and specific expressive clothing that would satisfy the utilitarian and aesthetic needs of a person. Results. The theme of the surface of the material in the design of clothing is very relevant and requires constant innovative development to obtain new textural solutions. In modern design, the textures actively influences the stale of shaping the plastic, composition and the silhouette of the suit and also focuses on certain parts of the product. The role of texture in the implementation of the function of the suit and its influence on the person’s visual perception is considered studied techniques and ways to create a textured surface. In one model, you can combine various textured surfaces. This makes it possible to achieve a variety of solutions in creating a costume. To create textured surfaces, various manufacturing techniques are used, namely: the use of contrasting and nuanced combinations of textures; the use of traditional embroidery in combination with patchwork; quilting; embroidery; perforation; stitches and sewing elements; tucks and formation of folds; stretching, friction, stamping; drawing volumetric drawings and a photogram; saturation of the texture with volumetric additions (pile, knots, boucle, stones, brushes, plaits). Much attention is paid to the analysis of the works of students of the design department, focused on innovative development of textured surfaces and use when creating collections. Conclusions and practical significance. Analysis of ways to create copyright invoices based on the work of students of the Department of Design of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University allows deeper rethinking of the influence of textured surfaces for the realization of design ideas, namely: the expressiveness of the image and compositional decision, the degree of bulkiness of clothing and mass density.
ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Цзю, Дутин
У статті висвітлені окремі аспекти щодо професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів. Проаналізовано категоріально-понятійний апарат проблемного поля дослідження. Визначено організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Вказано на інтеграційні можливості загально-художніх та професійно орієнтованих знань у формуванні цілісної системи вмінь майбутніх графічних дизайнерів. Обґрунтовано роль творчо-компетентнісного підходу в дизайн-освіті, з його інтегральною характеристикою, що сприяє активізації творчості, вирішенні творчих завдань, допомагає у професійній підготовці майбутніх фахівців з графічного дизайну. Визначено, що фахова компетентність формує індивідуальний аспект готовності майбутнього графічного дизайнера до професійного розвитку та визначається рівнем отриманих фахових знань, умінь і навичок. Навчальна діяльність, яка являє собою процес засвоєння цих знань, формування навичок (прийомів) і умінь (способів придбання і використання знань) впливає на опрацювання та продукування сучасних методик, які застосовуються до професійної підготовки графічного дизайнера. У процесі дослідження виокремлено єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення творчої діяльності. Визначені програмні компетентності які студенти набувають у процесі професійної підготовки. Зокрема, з’ясовано, що багаторівневе застосування візуальної комунікації відноситься до спеціальної професійної підготовки, а загально-художній аспект навчання графічного дизайнера є необхідним компонентом цілісної системи його професійної освіти і формує основу фундаментальних знань фахівця. В статье освещены отдельные аспекты по профессиональной подготовке будущих графических дизайнеров. Проанализирован категориально-понятийный аппарат проблемного поля исследования. определены организационно-методические условия профессиональной подготовки будущих дизайнеров. Указано на интеграционные возможности общих художественных и профессионально ориентированных знаний в формировании целостной системы умений будущих графических дизайнеров. Обоснована роль творчески компетентностного подхода в дизайн-образовании, с его интегральной характеристикой, которая способствует активизации творчества, решении творческих задач, помогает в профессиональной подготовке будущих специалистов по графическому дизайну. Определено, что профессиональная компетентность формирует индивидуальный аспект готовности будущего графического дизайнера к профессиональному развитию и определяется уровнем полученных профессиональных знаний, умений и навыков. Учебная деятельность, которая представляет собой процесс усвоения этих знаний, формирования навыков (приемов) и умений (способов приобретению и использованию знаний, влияет на обработку и выработку современных методик, которые применяются к профессиональной подготовке графического дизайнера. В процессе исследования выделены единство теоретической и практической готовности к осуществлению творческой деятельности. Определены программные компетентности которые студенты получают в процессе профессиональной подготовки. В частности, установлено, что многоуровневое применения визуальной коммуникации относится к специальной профессиональной подготовке, а общехудожественный аспект обучения графического дизайнера является необходимым компонентом целостной системы его профессионального образования и формирует основу фундаментальных знаний специалиста. The purpose of the article is to cover some aspects of professional training of future graphic designers. Methodology. The structure of the graphic designer’s readiness for professional activity is determined by: methodological (humanistic, cultural, creative) and pedagogical (cognitive, operational, personal) components, as well as creative and competence approach with its integral characteristics (visual, audio, kinesthetic). Highlighting the most important principles of teaching professional disciplines, namely: individual approach to students, clarity, system and consistency in solving educational tasks, it should be noted that they form a clear pedagogical system of training. A significant advantage of such a system is the formation of an individual who is aware of their creativity, creative potential, strong academic knowledge that was acquired during the study period. Scientific novelty. The organizational and methodological conditions of professional training of future designers are determined. The integration possibilities of general artistic and professionally oriented knowledge in the formation of a holistic system of skills of future graphic designers are pointed out. The role of the creative-competence approach in design education is substantiated along with its integral characteristic, which promotes the activation of creativity, the solution of creative tasks, helps in the professional training of future specialists in graphic design. Results. It is determined that professional competence forms an individual aspect of the future graphic designer’s readiness for professional development and is determined by the level of acquired professional knowledge, skills and abilities. Educational activities, which compose the process of acquiring this knowledge, the formation of skills (techniques) and abilities (methods of acquiring and using knowledge) affect the development and production of modern techniques used in the training of graphic designers. Understanding of artistic and pedagogical processes in design education and its bifurcation makes it possible to determine the relationship between fine arts and design and the opportunities that open up due to their development and their application in teaching. In modern conditions, teaching design at art and graphic faculties is experiencing a new stage of finding directions and universal interpretive paradigms. Artistic and technical design is developing especially fast, the main task of which is the creation of graphic objects, development of corporate style, logo, brand book, packaging design, etc. The creative aspect according to which the teaching of graphic design is aimed at the assimilation, preservation, dissemination of works of art, readiness to participate in their creation, dictates the need to highlight the specifics of training future professionals. An important role in the professional training of a graphic designer is played by the aspect of motivation, namely the creation of a new visual and communicative quality, which is achieved by forming a model of graphic design development. In the process of research the unity of theoretical and practical readiness for creative activity is singled out. Conclusions. The program competencies that students acquire in the process of professional training are defined. In particular, it was found that the multilevel application of visual communication refers to special training, and the general artistic aspect of training a graphic designer is a necessary component of a holistic system of their professional education and it forms the basis of fundamental knowledge ofthe specialist. The knowledge thatthe future graphic designer must acquire in the process of professional training includes the following components: general theoretical component (study of theoretical disciplines of humanities, historical and cultural, socio-psychological content); general art component (mastering the methods and techniques of image, knowledge of author’s graphic materials) professionally-oriented component (knowledge of the basics of project activities, special knowledge in the field of graphic design, 3D-modeling programs, implementation of projects using the material); organizational and technical component (systematization, use of information, research activities).
ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.
Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтеграційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування міждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого модулю інтегрованого змісту уроку з мистецтва. Запропоновано структурування змісту курсу на підставі інтеграційних зв’язків між дисциплінами циклу загальної підготовки і курсами професійної підготовки «Методика викладання дисциплін кваліфікації» та «Практикум за кваліфікацією». Міждисциплінарний експрес курс висвітлює коло питань, пов’язаних із спеціальністю «Вчитель музичного мистецтва», «Вчитель інтегрованого курсу мистецтво». Наведено варіант схеми його структурно-тематичного змісту з переліком розділів і тем дисциплін кваліфікації «Музична педагогіка». Виділено етапність формування інтеграційно-педагогічних умінь: пізнавально-розвивальний, репродуктивно-творчий, самостійно-творчий. Представлено структурно-тематичну схему інтеграційних зв’язків міжпредметного експрес курсу для магістрів «Інтеграція мистецтва в ЗОШ», яка орієнтована на здобувачів вищої освіти з різним рівнем музичної підготовки і напрямів кваліфікаційних уподобань. Результати дослідження показали ефективність практичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з формування інтеграційно-педагогічних умінь через врахування трьох змістових ліній – «Сутність інтеграції в мистецькій освіті», «Концептуальні основи методики інтегрованого курсу «Мистецтво»» та «Художньо-педагогічні технології в музичній освіті». Целью статьи является исследование формирования у будущих учителей музыкального искусства интеграционно-педагогических умений и определение эффективных форм их профессиональной подготовки. В контексте исследования использовались методы теоретического анализа научной и педагогической литературы, эмпирические, методы конструирования содержания музыкального образования. В ходе исследования теоретически обоснована сущность интеграционно-педагогических умений в контексте решения вопросов профессиональной подготовки будущегоиучителя музыкального искусства по принципу междисциплинарной интеграции. Определено, что проектирование образовательных программ для студентов по специальности 014 Среднее образование (Музыкальное искусство) ориентирует соискателей как первого бакалаврской уровня, так и второго магистерского уровня на формирование особого интеграционно-педагогического умения. Доказано, что такой тип умений является приоритетным для освоения междисциплинарного экспресс курса, где интеграционно-педагогическое ядро является составным дидактически-творческого модуля интегрированного содержания урока искусства. Предложено структурирование содержания курса на основании интеграционных связей между дисциплинами цикла общей подготовки и курсами профессиональной подготовки «Методика преподавания дисциплин квалификации» и «Практикум по квалификации». Междисциплинарный экспресс курс освещает круг вопросов, связанных со специальностью «Учитель музыкального искусства», «Учитель интегрированного курса искусство». Приведен вариант схемы его структурно-тематического содержания с перечнем разделов и тем дисциплин квалификации «Музыкальная педагогика». Выделено этапность формирования интеграционно-педагогических умений: познавательно-развивающий, репродуктивно-творческий, самостоятельно творческий. Представлена структурно-тематическая схема интеграционных связей межпредметного экспресс курса для магистров «Интеграция искусства в общеобразовательной школе», которая ориентирована на соискателей высшего образования с различным уровнем музыкальной подготовки и направлений квалификационных предпочтений. Результаты исследования показали эффективность практической подготовки будущих учителей музыкального искусства по формированию интеграционно-педагогических умений с учетом трех содержательных линий - «Сущность интеграции в художественной образовании», «Концептуальные основы методики интегрированного курса «Искусство» и «Художественно-педагогические технологии в музыкальном образовании». The purpose of the article is to study the formation of integration and pedagogical skills of future music teachers and to determine effective forms of professional training of students during master ‘s studies. Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. In the course of the study, the essence of integration and pedagogical skills was theoretically substantiated in the context of solving the issues of professional training of the future teacher of musical art on the principle of interdisciplinary integration. Scientific novelty. The stage of formation of integration-pedagogical skills is highlighted: late-developmental, reproductive-creative, independent-creative and structural-thematic content scheme of integration connections of inter-disciplinary express course for masters «Integration of art into school», which plays the role of a mini-orenter for applicants who come to the magistracy of the specified specialization but have different levels of musical training and directions of qualification preferences. A schematic version of the content of the topics of qualification disciplines «Music Pedagogy» is presented. Results. It is determined that the design of educational programs for students in the specialty 014 Secondary education (Musical art) orients applicants of both the first bachelor’s level and the second master’s level to the formation of a special integration and pedagogical skills. It has been proved that this type of skills is a priority for mastering the interdisciplinary express course, the integration and pedagogical core for which there is a didactic creative module of art lessons of integrated content. It is proposed to carry out the course structuring on the basis of integration links between the disciplines of the general training cycle and the training courses «Methodology of teaching qualification disciplines» and «Workshop on qualifications». The interdisciplinary express course highlights the range of issues related to the specialty «Teacher of musical art», «Teacher of integrated art course». Conclusions. Summing up the results of the study, it can be noted that practical training on the formation of integration and pedagogical skills of the future teacher of musical art should be carried out in the plane of three content lines «The essence of integration in art education», «Conceptual bases of the method of the integrated course «Art», and «Artistic and pedagogical technologies in music education».

Перегляд

Перегляд Professional Art Education за Дата випуску

Результатів на сторінку

Параметри сортування