Кафедра освітології та інноваційної педагогіки

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/71

Перегляд

Перегляд Кафедра освітології та інноваційної педагогіки за Тема "a teacherinnovator"

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    КОГНІТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Ворожбіт-Горбатюк, В. В.
    У статті розкрито питання сутності і значення когнітивного компонента інноваційної педагогічної діяльності вчителя, сформульовано відповідні практичні поради. Автор стоїть на позиції, що сучасна українська школа потребує учителя-інноватора. Такий учитель здатний до осмислення суті та специфіки інноваційних педагогічних технологій, володіє комплексом умінь і навичок застосування таких технологій у професійній діяльності. Учитель-інноватор демонструє компетентності когнітивного спілкування, продукує кластеризацію знання. Для нього характерні асертивність професійної поведінки, критичне мислення. Особливу цінність мають презентовані у статті універсальні прийоми формування критичного мислення як в учителя, так і в здобувачів. Розроблення відповідних методик, обґрунтування й укладання практичних комплексів визначено перспективою подальшого розроблення заявленої проблеми. In the article the author presents the theoretical aspect and practical recommendations for the implementation of the cognitive component of innovative pedagogical activities of teachers. The article specifies that the understanding of the essence and specifics of innovative pedagogical technologies can be assessed through the characteristics of the teacher: expressiveness (verbal, nonverbal means for accurate understanding), efficiency (focus on rapid successful solving of practical problems), algorithmic (in such activities there is a sequence, it can be reproduced), digestibility (assimilated as a result of learning), adaptability (reproducibility under any circumstances). The author emphasizes that cognitive communication is always future-oriented. Therefore, such communication involves finding conditions for joint understanding with the applicants and overcoming difficulties. The article highlights and characterizes the levels of formation of cognitive communication. The age characteristics of applicants, advice and methodological resources for the formation of cognitive communication are provided. In primary school it is recommended to widely use the method of explanation: comparison, analogy, identification of differences, indication of the reasons, the creation of simple models. In adolescence, the emphasis on proof is a reduction to the obvious: refutation of the partner’s point of view, belief in the correctness of his point of view, the search for convincing arguments, the logic of proof. In adolescence, the emphasis is on refutation: it involves interaction at the level of “strong – strong”, finding a mistake, assessing the position of the opponent, making a hypothesis, aligning and assessing reality. The article presents general requirements for the use of knowledge clustering techniques to develop the experience of cognitive communication. Essential aspects and methods of forming assertive behavior of a teacherinnovator are also described. The methods proposed by the author for the formation of critical thinking in teachers are of interest. The author described those once that can be used in school practice. The universality and variety of methods of forming critical thinking is determined by the prospect of further development of the stated problem.