КОГНІТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Анотація
У статті розкрито питання сутності і значення когнітивного компонента інноваційної педагогічної діяльності вчителя, сформульовано відповідні практичні поради. Автор стоїть на позиції, що сучасна українська школа потребує учителя-інноватора. Такий учитель здатний до осмислення суті та специфіки інноваційних педагогічних технологій, володіє комплексом умінь і навичок застосування таких технологій у професійній діяльності. Учитель-інноватор демонструє компетентності когнітивного спілкування, продукує кластеризацію знання. Для нього характерні асертивність професійної поведінки, критичне мислення. Особливу цінність мають презентовані у статті універсальні прийоми формування критичного мислення як в учителя, так і в здобувачів. Розроблення відповідних методик, обґрунтування й укладання практичних
комплексів визначено перспективою подальшого розроблення заявленої проблеми. In the article the author presents the theoretical aspect and practical recommendations for the implementation
of the cognitive component of innovative pedagogical activities of teachers.
The article specifies that the understanding of the essence and specifics of innovative pedagogical technologies
can be assessed through the characteristics of the teacher: expressiveness (verbal, nonverbal means for accurate
understanding), efficiency (focus on rapid successful solving of practical problems), algorithmic (in such activities
there is a sequence, it can be reproduced), digestibility (assimilated as a result of learning), adaptability
(reproducibility under any circumstances).
The author emphasizes that cognitive communication is always future-oriented. Therefore, such communication
involves finding conditions for joint understanding with the applicants and overcoming difficulties. The article
highlights and characterizes the levels of formation of cognitive communication. The age characteristics of applicants,
advice and methodological resources for the formation of cognitive communication are provided. In primary school
it is recommended to widely use the method of explanation: comparison, analogy, identification of differences,
indication of the reasons, the creation of simple models. In adolescence, the emphasis on proof is a reduction to the
obvious: refutation of the partner’s point of view, belief in the correctness of his point of view, the search for
convincing arguments, the logic of proof. In adolescence, the emphasis is on refutation: it involves interaction at the
level of “strong – strong”, finding a mistake, assessing the position of the opponent, making a hypothesis, aligning
and assessing reality.
The article presents general requirements for the use of knowledge clustering techniques to develop the
experience of cognitive communication. Essential aspects and methods of forming assertive behavior of a teacherinnovator
are also described. The methods proposed by the author for the formation of critical thinking in teachers
are of interest. The author described those once that can be used in school practice. The universality and variety of
methods of forming critical thinking is determined by the prospect of further development of the stated problem.
Опис
Ключові слова
вища педагогічна освіта, здобувач вищої педагогічної освіти, зміст педагогічної підготовки, когнітивне спілкування, критичне мислення, педагогічна діяльність, професійна поведінка, суспільство знань, учитель-інноватор, університет, школа, higher pedagogical education, an applicant of higher pedagogical education, the content of pedagogical training, cognitive communication, critical thinking, pedagogical activity, professional behavior, knowledge society, a teacherinnovator, university, a school
Цитування
Ворожбіт-Горбатюк В. В. Когнітивний компонент інноваційної педагогічної діяльності вчителя / В. В. Ворожбіт-Горбатюк // Молодь і ринок. – 2021. – № 9 (195). – С. 6–10.