Кафедра теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/54

Перегляд

Перегляд Кафедра теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті за Тема "activities"

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Children’s Health Maintenance Activities of the State and the Public Organizations in Ukraine at the Beginning of the 20th Century
    (Asian Exercise and Sport Science Journal, 2020) Ionova, O.; Luparenko, S.; Zolotukhina, S.; Zelenska, L.; Sira, I.; Kabanska, O.; Kutsenko, T.
    The problem of development of healthy people requires analyzing and taking into consideration the theory and practice of health maintenance activities, implemented in various countries in different historical time. The article reveals children’s health maintenance activities implemented by the Ukrainian state and the public organization during 1900-1917. Based on the archive materials, legislative documents of the studied period, scientific sources of university libraries, information of periodicals and original works of the scientists, memoirs and autobiographical literature, the authors have determined the reasons for children’s poor health, named public organizations which were involved in medical and educational activities and specified the directions of their health maintenance activities. The reasons for children’s poor health were weaknesses in organization of educational process at school, difficult living conditions in families, children’s particular tendency to infectious diseases. The public organizations which provided health maintenance activities were societies of spread of literacy among people, Frebel societies, poor students’ assistance societies, societies of care for homeless young orphans, physical education societies, the Society for the Promotion of Primary Education, the Ukrainian Society of School Education and charitable societies. The directions of health maintenance activities were providing hospital care for children, arrangement of children’s institutions with educational materials and providing them with rationally-constructed furniture, carrying out children’s medical examinations, inspections of classrooms, arrangement of school first-aid kits, conducting talks about health maintenance activities by teachers and doctors, organization of special classes at schools and shelters for shelters for children of refugees during holidays, creation of children’s summer colonies. The results and difficulties which the state and public organizations faced with have been revealed. Проблема розвитку здорових людей вимагає аналізу та врахування теорії та практики діяльності з охорони здоров'я, що впроваджуються в різних країнах у різний історичний час. У статті розкриваються заходи з охорони здоров’я дітей, що проводились Українською державою та громадською організацією протягом 1900-1917 років. На основі архівних матеріалів, законодавчих документів досліджуваного періоду, наукових джерел університетських бібліотек, інформації періодичних видань та оригінальних праць учених, спогадів та автобіографічної літератури автори визначили причини погіршення самопочуття дітей, назвавши громадські організації, які залучалися до медичної та освітньої діяльності та вказували напрямки їх діяльності з охорони здоров'я. Причинами поганого самопочуття дітей були слабкі місця в організації навчального процесу в школі, важкі умови життя в сім'ях, особлива схильність дітей до інфекційних захворювань. Громадськими організаціями, що проводили заходи з охорони здоров’я, були товариства поширення грамотності серед людей, товариства Фребеля, товариства допомоги бідним студентам, товариства піклування про безпритульних молодих сиріт, товариства фізичної культури, Товариство сприяння початковій освіті, Українське товариство шкільної освіти та благодійних товариств. Напрямами діяльності з охорони здоров’я були надання лікарняної допомоги дітям, облаштування дитячих закладів навчальними матеріалами та забезпечення їх раціонально побудованими меблями, проведення медичних оглядів дітей, огляди навчальних кабінетів, облаштування шкільних аптечок, проведення бесід про діяльність з охорони здоров’я вчителями та лікарями, організація спеціальних класів у школах та притулках для дітей біженців під час канікул, створення дитячих літніх колоній. Виявлено результати та труднощі, з якими стикалися держава та громадські організації. Проблема развития здоровых людей требует анализа и учета теории и практики деятельности по охране здоровья, которые внедряются в разных странах в разное историческое время. В статье раскрываются меры по охране здоровья детей, которые проводились Украинским государством и общественной организацией в течение 1900-1917 годов. На основе архивных материалов, законодательных документов исследуемого периода, научных источников университетских библиотек, информации периодических изданий и оригинальных работ ученых, воспоминаний и автобиографической литературы авторы определили причины ухудшения самочувствия детей, назвав общественные организации, которые привлекались к медицинской и образовательной деятельности и указывали направления их деятельности по охране здоровья. Причинами плохого самочувствия детей были слабые места в организации учебного процесса в школе, тяжелые условия жизни в семьях, особая склонность детей к инфекционным заболеваниям. Общественными организациями, проводились мероприятия по охране здоровья, были общества распространения грамотности среди людей, общества Фребеля, общества помощи бедным студентам, общества попечения о беспризорных молодых сиротах, общества физической культуры, Общество содействия начальному образованию, Украинское общество школьного образования и благотворительных обществ. Направлениями деятельности по охране здоровья были предоставления больничной помощи детям, обустройство детских учреждений учебными материалами и обеспечения их рационально построенной мебелью, проведение медицинских осмотров детей, обзоры учебных кабинетов, обустройство школьных аптечек, проведение бесед о деятельности по охране здоровья учителями и врачами, организация специальных классов в школах и приютах для приютов для детей беженцев во время каникул, создания детских летних колоний. Выявлено результаты и трудности, с которыми сталкивались государство и общественные организации.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Напрями діяльності центральної комісії допомоги дітям в Україні (1922–1932 рр.)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-10-27) Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
    Державно-громадський характер розвитку сучасної системи освіти передбачає поєднання діяльності держави та громадськості (комісій, комітетів, рад, громадських товариств) у соціокультурному забезпеченні дітей. З огляду на це доцільним є вивчення досвіду діяльності організацій, що вдало розв‟язували освітні, соціальні і культурні проблеми дитинства, зокрема Центральної комісії допомоги дітям, яка діяла в Україні протягом 1922-1932 рр. з метою об‟єднання зусиль соціуму в боротьбі з дитячою безпритульністю, покращенні побуту дитячих закладів, громадського харчування тощо. Метою дослідження є висвітлення напрямів діяльності Центральної комісії допомоги дітям. Використано загальнонаукові (історико-педагогічний аналіз, узагальнення, ретроспективний, хронологічний), історико-структурний, порівняльно-зіставний, ретро-праксиметричний, проблемно-цільовий і прогностичний методи наукового пізнання. З‟ясовано групи дітей, з якими працювала Центральна комісія допомоги дітям (діти з губерній, охоплених голодом; безпритульні діти; діти безробітних батьків; діти – повні сироти; діти з руху юних ленінців; діти членів комітетів незаможних селян; діти, які залишили дитячі будинки за віком; хворі діти). Узагальнено основні напрями діяльності Центральної комісії допомоги дітям, а саме: утримання дитячих установ; надання дотацій та підтримка відділів народної освіти, охорони здоров‟я, округів, юних ленінців; реевакуація дітей; надання індивідуальної допомоги; індивідуальне патронування дітей; боротьба з дитячою безпритульністю; охорона материнства і дитинства. Визначено джерела надходжень коштів до Центральної комісії допомоги дітям, зокрема: податки та інші місцеві збори; добровільні збори і відрахування; продаж марок, значків, прапорів, газет і брошур; прибутки від підсобних підприємств; внески і відрахування осередків товариства «Друзі дітей»; лотереї і казино; кошторисні асигнування відділу охорони здоров‟я і відділу народної освіти; кошти робочих та різних організацій; збір із нетрудового населення. Виокремлено перспективи впровадження педагогічно цінного досвіду діяльності Центральної комісії допомоги дітям в сучасну освітню практику, а саме: забезпечення комплексного підходу до розв‟язання соціальних й освітньо- культурних проблем дітей з боку закладів освіти, педагогів, батьків, громадських організацій; посилення співпраці держави і громадських організацій у справі соціокультурного забезпечення дітей; усвідомлення дорослими цінності дитинства і дитини; підвищення вимог до педагогів; налагодження взаємодії закладів освіти з батьками. Государственно-общественный характер развития современной системы образования предполагает сочетание деятельности государства и общественности (комиссий, комитетов, советов, общественных объединений) в социокультурном обеспечении детей. Учитывая это целесообразным является изучение опыта деятельности организаций, которые удачно решали образовательные, социальные и культурные проблемы детства, в частности Центральной комиссии помощи детям, которая действовала в Украине на протяжении 1922-1932 гг. С целью объединения усилий социума в борьбе с детской беспризорностью, улучшения быта детских учреждений, общественного питания и тому подобное. Целью исследования является освещение направлений деятельности Центральной комиссии помощи детям. Использованы общенаучные (историко-педагогический анализ, обобщение, ретроспективный, хронологический), историко-структурный, сравнительно-сопоставительный, ретро-праксиметрический, проблемно-целевой и прогностический методы научного познания. Выяснено группы детей, с которыми работала Центральная комиссия помощи детям (дети из губерний, охваченных голодом; беспризорные дети, дети безработных родителей, дети - полные сироты, дети из движения юных ленинцев, дети членов комитетов бедноты, дети, которые оставили детские дома по возрасту, больные дети). Обобщены основные направления деятельности Центральной комиссии помощи детям, а именно: содержание детских учреждений; предоставления дотаций и поддержка отделов народного образования, здравоохранения "я, округов, юных ленинцев; реэвакуация детей; оказание индивидуальной помощи; индивидуальный патронаж детей; борьба с детской беспризорностью; охрана материнства и детства. Определены источники поступлений средств в Центральной комиссии помощи детям, в том числе: налоги и другие местные сборы; добровольные сборы и отчисления; продажа марок, значков, флагов, газет и брошюр; доходы от подсобных предприятий; взносы и отчисления ячеек общества «Друзья детей»; лотереи и казино, сметные ассигнования отдела охраны здоровья "и отдела народного образования; средства рабочих и различных организаций; сбор с нетрудовой населения. Выделены перспективы внедрения педагогически ценного опыта деятельности Центральной комиссии помощи детям в современную образовательную практику, а именно: обеспечение комплексного подхода к решению "Обязательства социальных и образовательно-культурных проблем детей со стороны учебных заведений, педагогов, родителей, общественных организаций; усиление сотрудничества государства и общественных организаций в деле социокультурного обеспечения детей; осознание взрослыми ценности детства и ребенка; повышение требований к педагогам; налаживание взаимодействия учебных заведений с родителями. The state and public nature of development of the modern education system involves a combination of activities of the state and the public (commissions, committees, councils, public organizations) concerning social-cultural support of children. Taking this into consideration, it seems reasonable to study the experience of organizations that successfully solved children‟s educational, social and cultural problems. The Central Commission for Assistance to Children was one of them. It worked in Ukraine in 1922- 1932 to consolidate the efforts of society in the fight against child homelessness, improve the work of children‟s institutions, catering etc. The aim of the article is to reveal the directions of activities of the Central Commission for Assistance to Children. In order to carry out this study, the authors have used a set of research methods. They are general scientific methods (historicalpedagogical analysis, generalization, retrospective, chronological), historicalstructural, comparative, retro-praximetric, problem-target and prognostic research methods. The groups of children which the Central Commission for Assistance to Children worked with have been identified. They are: children from famine-stricken regions, homeless children, children of unemployed parents, children-orphans, children from the movement of young Leninists, children of the members of committees of poor peasants, children who left orphanages by age and sick children. The main directions of activities of the Central Commission for Assistance to Children have been generalized in the article. They are: maintenance of children's institutions; providing grants and support to the departments of public education, health care, districts and young Leninists; re-evacuation of children; providing individual assistance; children‟s individual patronage; fight against child homelessness; protection of motherhood and childhood. The sources of income of the Central Commission for Assistance to Children have been determined. They are: taxes and other local fees; donations and charges; sale of stamps, badges, flags, newspapers and brochures; profits from subsidiaries; fees and charges of the public organization “The Friends of Children”; lotteries and casinos; budget allocations from the Department of Health Care and the Department of Public Education; funds of workers and other organizations; unearned taxes. The prospects for introduction of positive experience of the Central Commission for Assistance to Children in modern educational practice have been outlined. They 45 are: providing a comprehensive approach to solving children‟s social and educational-cultural problems by educational institutions, teachers, parents and public organizations; strengthening cooperation between the state and public organizations concerning socio-cultural provision of children; awareness of the value of child and childhood by adults; increasing the requirements for teachers; establishing interaction between educational institutions and parents.