Кафедра філософії
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра філософії за Тема "anthropology"
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументCosmological and Cultural-Anthropological Turns in the Christian Philosophical Theology : Educational Implications in the Post-secular Contexts(International Society of Philosophy and Cosmology, 2021) Kultaieva, М.; Radionova, N.; Panchenko, L.The article proposes the analysis of the changes in self-understanding of the Christian theology, which is regarded as a hybrid philosophical discipline in the post-secular cultural and social contexts with references to cosmology. This transformation is caused by the cosmological and cultural-anthropological turns in the Christian theoretical theology and its practices, which were enriched with the actual cosmological and philosophical knowledge about human and non-human nature. The new perspectives of philosophical theology are showed with its cultural and educational implications. The psycho-therapeutical potential of philosophical theology is explicated. У статті пропонується аналіз змін у саморозумінні християнської теології, яка розглядається як гібридна філософська дисципліна в пост-секулярному культурному та соціальному контекстах із посиланнями на космологію. Ця трансформація зумовлена космологічними та культурно-антропологічними поворотами в християнському теоретичному богослов'ї та його практиках, які збагатилися власне космологічними та філософськими знаннями про людську та нелюдську природу. Показано нові перспективи філософської теології з її культурними та освітніми наслідками. Пояснюється психотерапевтичний потенціал філософської теології. В статье предлагается анализ изменений в самопонимании христианского богословия, которое рассматривается как гибридная философская дисциплина в пост-секулярном культурном и социальном контекстах со ссылками на космологию. Эта трансформация вызвана космологическими и культурно-антропологическими поворотами в христианской теоретической теологии и ее практиках, которые обогатились актуальными космологическими и философскими знаниями о человеческой и нечеловеческой природе. Показаны новые перспективы философского богословия с его культурными и образовательными последствиями. Раскрывается психотерапевтический потенциал философского богословия.
- ДокументMiracle as a Message: Cosmological, Anthropological and Educational Implications(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2022) Kultaieva, M. D.; Panchenko, L. M.The purpose of this article is to explain in religious, secular, and post-secular contexts the functional potential of conceptualizing the miracle as a text or message with a motivational effect. Theoretical basis. Max Weber, Ernst Tugendhat, Alexander Geppert and Till Kössler analysed the processes of enchantment and disenchantment of the world on a philosophical basis. The representatives of the Frankfurt school (Theodor Adorno, Max Horkheimer, Walter Benjamin) and their followers describe the cultural processes of post-secularism (Jürgen Habermas, Peter Sloterdijk) in detail. The logic of cultural and social representation of amazing events and their descriptions can be realized by combining hermeneutic analysis with a functionalist approach based on the model of Niklas Luhmann and the discursive ethics of Karl-Otto Apel. Originality. Desired cultural, social and political situations in society often arise unexpectedly and suddenly, which provokes to characterize them as a miracle. However, at the basis of the emergence of such situations are the rules of social communication, in particular those that provide for asymmetric communication with questions that await answers. A miracle appears at the moment of transformation of asymmetric communication into a symmetrical one: each specific miracle-phenomenon needs its own metaphorical understanding and interpretation as a message. Conclusions. The article proposes an analysis of miracle phenomenon in its cosmological, anthropological and educational implications. Some tendencies fixed by communicative turn of the contemporary philosophy are also contributed to considering the miracle in its objective and subjective representations. The semantics of the miracle is analysed according to the relevant problem fields. The functionality of miracle is examined on its ability to show orientation for the contemporary societies with their tendency to post-secularity. The fusion of Pre-modernity and Late Modernity is taking into account when the semantics of miracle is described accordingly to their communication functionality. The enchanting and disenchanting dialectic is explained on semantics of miracle as a world and cosmic events. Мета. У цій статті передбачено пояснити в релігійному, секулярному та постсекулярному контекстах функціональний потенціал концептуалізації дива як тексту або повідомлення з мотивувальним ефектом. Теоретичний базис. Процеси зачаклування та розчаклування світу на філософському ґрунті аналізували Макс Вебер, Ернст Тугендхат, Александр Гепперт і Тіль Кеслер. Діалектичний підхід до аналізу дива та метафори економічних, соціальних, політичних чи освітніх див детально аналізують представники франкфуртської школи (Теодор Адорно, Макс Горкгаймер, Вальтер Беньямін) та їхні послідовники Юрґен Габермас і Петер Слотердайк, описуючи культурні процеси постсекуляризму. Логіку культурної та соціальної репрезентації дивовижних подій та їхніх описів можна здійснити шляхом поєднання герменевтичного аналізу з функціоналістичним підходом за моделлю Нікласа Лумана та дискурсивною етикою Карла-Отто Апеля. Наукова новизна. Бажані в суспільстві культурні, соціальні та політичні ситуації нерідко виникають неочікувано, раптово, що провокує характеризувати їх як диво. Утім, в основі появи таких ситуацій лежать правила здійснення соціальної комунікації, зокрема ті, які передбачають асиметричне спілкування із запитаннями, що потребують відповіді. Диво постає в момент перетворення асиметричної комунікації на симетричну: кожне конкретне диво-явище потребує свого метафоричного осмислення й інтерпретації як послання. Висновки. У статті запропоновано аналіз феномену дива в космологічному, антропологічному та освітньому аспектах. До розгляду дива в його об’єктивних і суб’єктивних репрезентаціях внесено й деякі тенденції, які були закріплені комунікативним поворотом сучасної філософії. Семантику дива проаналізовано за відповідними проблемними полями. Функціональність дива досліджено на його здатності показувати орієнтацію для сучасних суспільств з їх тенденцією до постсекулярності. Злиття домодерності та пізньої модерності враховано для описання семантики дива відповідно до їхньої комунікаційної функціональності. На основі семантики дива як світових і космічних подій пояснено діалектику зачаклування та розчаклування.
- ДокументАНТРОПОЛОГІЧНА АНТИУТОПІЯ ТРЕТЬОГО РАЙХУ ТА ЇЇ ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ(Національна академія наук України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2019) Култаєва, М. Д.У статті розглядаються передумови конституювання антропологічної антиутопії Третього райху, засадничі принципи якої були визначені на основі народно-політичної та народно-культурної переорієнтації німецької філософської антропології та доповнені ідеологемами індустріалізму. Розкривається функціональний потенціал головних образів людини, канонізованих в ідеології націонал-соціалізму та символічно репрезентованих як Фюрер, Робітник і Солдат, з протиставленням теоретичної і практичної людини, які у подальшій міфотворчості націонал-соціалізму конкретизуються і героїзуються з метою консолідації різних верств населення. Аналізується антропологічне підґрунтя ідеї народної виховної держави, визначаються особливості її міфологізованого хронотопу з практично необмеженим часом існування та специфічною діалектикою ідеї Європи, якій у парадоксальній спосіб приписується нордичне походження. З’ясовується значення сакральних смислів Третього райху в категоріальних схемах політичної романтики. Простежені наслідки свідомої примітивізації світоглядної культури молоді в ландшафтах антропологічної антиутопії, що сприяло перетворенню студента «на політичного солдата» та ствердженню чоловічої спільноти як структурної моделі антропологічної антиутопії. Показано, що культ сили і здоров’я у цій антиутопії супроводжується приниженням розуму і дискредитацією духовної культури людства та її носія — освіченої людини. Розкривається антигуманна спрямованість біологізаторської редукції «нового світогляду», сформованого на основі міфу про походження та расової теорії, що знаходить прояв у встановленні розрізнення цінного і знеціненого життя і надає цій антиутопії репресивного характеру з легітимацією кримінальних практик перевиховання та ліквідації. В статье рассматриваются предпосылки конституирования антропологической антиутопии Третьего рейха, основные принципы которой были определены на основе народно-политической и народно-культурной переориентации немецкой философской антропологии и дополнены идеологемами индустриализма. Раскрывается функциональный потенциал главных образов человека, канонизированных в идеологии национал-социализма и символически представленных как Фюрер, Рабочий и Солдат, с противопоставлением человека теоретического и практического, которые в дальнейшем мифотворчестве национал-социализма конкретизируются и героизируются с целью консолидации различных слоев населения. Анализируется антропологическое основание идеи народного государства, определяются особенности ее мифологизированного хронотопа с практически неограниченным временем существования и специфической диалектикой идеи Европы, которой в парадоксальный способ приписывается нордическое происхождения. Выясняется значение сакральных смыслов Третьего рейха в категориальных схемах политической романтики. Прослежены последствия сознательной примитивизации мировоззренческой культуры молодежи в ландшафтах антропологической антиутопии, что способствовало превращению студента «в политического солдата» и утверждению мужского сообщества как структурной модели антропологической антиутопии. Показано, что культ силы и здоровья в этой антиутопии сопровождается унижением ума и дискредитацией духовной культуры человечества и его носителя — образованного человека. Раскрывается антигуманная направленность биологизаторской редукции «нового мировоззрения», сформированного на основе мифа о происхождении и расовой теории, находит проявление в установлении различия ценной и обесцененной жизни и придает этой антиутопии репрессивный характер с легитимацией уголовных практик перевоспитания и ликвидации. The article considers the constitutional prerequisites of the anthropological anti-utopia of the Third Reich, the main principles of which were deduced from the folk-political and folk-cultural versions of the German philosophical anthropology completed with ideological statements of the industrialism. The functional potential of the human ideals is re garded. These ideals are canonized in the ideology of the national-socialism with the symbolic representation as Leader, Worker and Soldier as practical persons are conceptualized as antipodes, which in the further myth creations of the national-socialism are concretized and became the features of heroes. The idea and realities of the folk educational state are analyzed including the chronological and topological characteristics of this antiutopia with the practically unrestricted life-time and the dialectic of the European idea with paradox prescribing to it the Nordic origin. The significance of sacral meaning of the Third Reich is clarified in the categorical schemes of the political romantic. The consequences of intentional primitivism of the world view culture of the youth are detected in the landscapes of the anthropological anti-utopia with the transforming of the normal student into “the political soldier” and recognition of the masculine community as a structuring model of society. The anti-human intentionality of biological reduction of the new world view, which is founded on the myth of the origin and the race theory, is unveiled as a distinction between a “worse” and “non- worse” life what makes this anti-utopia a repressive one and legitimates the crime practices of the re-education and liquidation.
- ДокументЖАНРОВОЕ МНОГООБРАЗИЕ ФИЛОСОФСКОЙ АНТРОПОЛОГИИ(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Кобзева, Ю. Ю.Философия выступает не только формой познания мира, но и формой творчества. Она причастна к разрешению противоречий человеческого бытия, ведь творчество как процесс создания и развития нового реализуется только через разрешение противоречий. Философские произведения написаны на языке своего времени и стремятся преодолеть его конфликты, диссонансы и парадоксы. Философская антропология является искусством соединения мировоззрения и жизни. Она представлена в жанровом многообразии: это и философская афористика, поэзия, проза, включающая в себя философскую эссеистику и даже философскую публицистику, которые перестают быть ремеслом и наполняются глубинной целостностью и творческой свободой, гуманизирующими метафорами и образами. Філософія виступає не тільки як форма пізнання світу, а й як форма творчості. Вона причетна до вирішення суперечностей людського буття, адже творчість як процес створення й розвитку нового реалізується тільки через розв`язання суперечностей. Філософські твори написані на мові свого часу й прагнуть подолати його конфлікти, дисонанси й парадокси. Філософська антропологія є мистецтвом з`єднання світогляду і життя. Вона представлена в жанровому різномаїтті: це й філософська афористика, поезія, проза, що включає в себе філософську есеїстку і навіть філософську публіцистику, які перестають бути ремеслом і наповнюються глибинною цілісністю і творчою свободою, метафорами й образами. Alongside being a form of learning the world, philosophy is also a form of creativity. It has to do with solving the contradictions of human existence, since creativity as a process of creation and development of something new is realized only through solving the contradictions. The philosophical works were written in the language of their time and they seek to overcome its conflicts, discords and paradoxes. Philosophical anthropology is the art of connecting world view and life. It is represented in a variety of genres like philosophical aphorism, poetry, prose, including philosophical essays and even philosophical journalism, which cease to be a handicraft, instead they are filled with deep integrity and creative freedom, humanized metaphors and images.