2023

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/11056

Перегляд

Перегляд 2023 за Тема "affixoids"

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    АФІКСОЇДИ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Чернявська, С. М.
    Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 68 сторінок. Мета роботи - виявити найбільш вживані афіксоїди в сучасній українській мові, з’ясувати їхнє словотвірне значення й етимологію (для елементів іншомовного походження) та поширеність у новотворах. У першому розділі розглянуто проблеми визначення афіксоїдів у сучасній дериватології, зокрема в працях В. В. Виноградова, К. Г. Городенської, Є. А. Карпіловської, Н. Ф. Клименко, О. Г. Муромцевої, В. П. Олексенка. Подано також інформацію про шляхи і процеси виникнення афіксоїдів. Порушено й проблему складу слів, до яких увіходять афіксоїди: мають вони один корінь чи більше. Підтримано думку В. І. Теркулова про такі слова як квазікомпозити, чи, за термінологією Г. Марчанда, псевдокомпозити. Основну відмінність між композитом і квазікомпозитом вбачаємо в тому, що в основі творення останніх лежить не складання основ чи слів певного словосполучення, а мотиваційні процеси на ґрунті словотвірного значення форманта, представленого афіксоїдом. У другому розділі визначено місце афіксоїдів іншомовного походження у творенні мовної картини світу українців. Акцентовано на їхній ролі в інтенсифікації розвитку словникового складу як у напрямку інтелектуалізації, так і демократизації української мови в аспекті відображення концептуальної картини світу українців. Частина афіксів іншомовного походження адаптована українською мовою і легко поєднується з питомою твірною основою, слугуючи у свою чергу словотвірною базою для нових дериватів. Висловлено думку про причини кількісної переваги афіксоїдів іншомовного походження проти питомих. Вони запозичуються як зв’язані корені, тому легше потрапляють під десемантизацію і поповнюють склад синкретичних морфем. Звернено увагу й на проблеми правопису слів з афіксоїдами, висловлено думку про залежність написання від ступеня десемантизацції. Афіксоїди іншомовного походження беруть дуже активну участь в інновативному словотворенні, зокрема це такі, як екс-, нео-, пост-, псевдо-, квазі-, -гейт, нано-, топ-, віп-, міні-, макро-, веб-, бліц- , арт-, техно-, -фоб, -ман, фіто-, -бот тощо. У роботі розглянуто їхню семантику і, за потреби, етимологію та аксіологічний потенціал. У 3 розділі проаналізовано утворення з питомими для української мови афіксоїдами, які виникли внаслідок делексикалізації й афіксалізації у зв’зку з високою частотністю використання. Передусім це прислівники, займенники і числівники, такі як пів-, напів-, першо-, само-, все-, багато-, мало-, високо-, після- , проти-, рідко-, густо-, коротко-, довго-, а також прикметники -подібний, - видний, -видий та утворенні усіченням дієслівних основ -люб, -роб, -нос, -мір тощо. Префіксоїди за первісним кореневим значенням належать до слів, що називають розміри, кількість, поширеність у часі і просторі. Суфіксоїди, утворені від прикметників та дієслів, мають ознакову семантику – схожий на щось чи когось або семантику носія стану. Афіксоїди новітньої української мови обслуговують як сферу термінології, тобто книжні стилі, так й інші стилі, утворюючи яскраво конотовані слова, часто одноденки, які збагачують образну систему української мови. У висновках до роботи викладено узагальнені результати дослідження. The qualification work consists of an introduction, three parts, conclusions and a list of references. The total volume of work is 66 pages. The purpose of the study is to identify the most used affixoids in the modern Ukrainian language, find out their word-forming meaning and etymology (for elements of foreign origin) and prevalence in new forms. In the first chapter, the problems how to determine affixoids in modern derivatology are considered, in particular in the works by V. Vynogradov, K. Horodenska, E. Karpilovska, N. Klymenko, O. Muromtseva, and V. Oleksenko. The information about the ways and processes of emergence of affixoids is also provided. The problem of the composition of words that include affixoids is discussed: whether they have one or more roots. The idea of V. Terkulov about such words as quasicomposites, or pseudo-composites, according to the terminology of H. Marchand, is supported. The main difference between a composite and a quasi-composite lies in the fact that the creation of the latter is not based on the composition of the bases or words of a certain word combination, but on motivational processes based on the word-forming meaning of the formant represented by the affixoid. In the second chapter, the place of affixoids of foreign origin in the creation of the linguistic picture of the world of the Ukrainians is determined. The emphasis is placed on their role in the intensification of vocabulary development both in the direction of intellectualization and democratization of the Ukrainian language in the aspect of reflecting the conceptual picture of the world of the Ukrainians. Some of the affixes of foreign origin are adapted to the Ukrainian language and are easily combined with a specific formation base, serving in its turn as a word-forming base for new derivatives. An opinion about the reasons for the quantitative advantage of affixoids of foreign origin compared to native ones is expressed. They are borrowed as bound roots, so they are more easily subject to desemanticization and replenish the composition of syncretic morphemes. Attention is also drawn to the problems of spelling words with affixoids, the opinion about the dependence of spelling on the degree of desemanticization is expressed. Affixoids of foreign origin take a very active part in innovative word formation, in particular, such as екс-, нео-, пост-, псевдо-, квазі-, - гейт, нано-, топ-, віп-, міні-, макро-, веб-, бліц-, арт-, техно-, -фоб, -ман, фіто-, -бот (ex-, neo-, post-, pseudo-, quasi-, -gate, nano-, top-, vip-, mini-, macro-, web -, blitz-, art-, techno-, -fob, -man, phyto-, -bot), etc. The work examines their semantics and, if necessary, etymology and axiological potential. The third part analyses formations with affixoids peculiar to the Ukrainian language, which arose as a result of delexicalization and affixalization in connection with high frequency of use. First of all, these are adverbs, pronouns and numerals, such as пів-, напів-, першо-, само-, все-, багато-, мало-, високо-, після-, проти-, рідко-, густо-, коротко-, довго- (half-, semi-, first-, self-, all-, many-, few-, high-, after-, against-, rare-, thick-, short-, long) as well as adjectives -подібний, -видний, -видий (similar, -visible, -looking), and formations by truncation of verb bases --люб, -роб, -нос, -мір, etc. According to their original root meaning, prefixoids belong to words that refer to size, quantity, distribution in time and space. Suffixoids formed from adjectives and verbs have indicative semantics - similar to something or someone or the semantics of a state carrier. Affixoids of the modern Ukrainian language serve both the field of terminology (i.e. book styles) and other styles, forming vividly connoted words, often short-lived words, which enrich the figurative system of the Ukrainian language. The conclusions present the generalized results of the research.