Перегляд за Автор "Цапко, А. М."
Зараз показано 1 - 13 з 13
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументБезперервна пропедевтична педагогічна практика(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
- ДокументВИКЛАДАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ОРГАНІЗАЦІЯ КОМАНДНОЇ РОБОТИ(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України, 2024) Білик, В. М.; Цапко, А. М.; Ялліна, В. Л.Однією з компетенцій випускника, необхідність якої диктують сучасні освітні стандарти та вимоги ринку праці, є здатність виконувати свою роль у колективі. При організації командної роботи студентів в умовах дистанційного навчання виникають проблеми управління діяльністю членів команди, відстеження результатів їх роботи, оцінки внеску кожного учасника в загальний результат. У статті розглядається поняття «команди», командні ролі, фактори, що впливають на організацію командної роботи, командотворення в освітніх закладах. Обґрунтовано необхідність спеціального навчання навичкам командної роботи в процесі групових завдань. Представлено авторський досвід взаємодії зі студентськими колективами в рамках аудиторної та позааудиторної роботи через командну роботу. Командна робота розуміється як ефективна спільна діяльність для досягнення цілей. Як професійна компетентність включає певні вміння та навички, які формуються поступово. Проаналізовано досвід використання активних методів навчання для розвитку командної роботи. Методи навчання, модерації та ігрова діяльність описані як пріоритетні для підготовки студентів до роботи в команді. Охарактеризовано та досліджено такі методи організації командної роботи, як метод проєктів та «мозковий штурм». Ігрові методи є як діагностичним, так і корекційним засобом, дозволяють виявити вже наявні вміння, активізувати поведінку учнів у потрібному напрямку та закріпити результат. Зазначено, що тренінгові заняття проводяться в декілька етапів, на кожному з яких вирішуються певні завдання: оцінюється поточний рівень розвитку компетентності, спільне виконання завдань, обговорюються результати роботи, рефлексія. Після виконання завдань було виявлено зміну ставлення учасників до командної роботи та підвищення рівня згуртованості та довіри. Reforms taking place in the educational process of higher school impose new requirements on the quality of training students. One of the competencies of a graduate, the need for which is dictated by modern educational standards and labor market requirements, is the ability to fulfill his role in a team. During organization of the students’ teamwork in a distance learning environment, the problems of managing the activities of team members, tracking work results, assessing the contribution of each participant to the overall result arise. The article deals with the concept of the team, the team roles, the factors that influence teambuilding, teambuilding in educational institutions. The necessity of special training in teamwork skills in the process of group tasks is substantiated. The author’s experience of interaction with student teams in the framework of classroom and extracurricular activities on team building is presented. Teamwork is understood as an effective joint activity to achieve goals. Teamwork as a professional competence includes certain skills and abilities that are being formed gradually. The article analyses the experience of using active training methods for the development of the competence «teamwork». The methods of training, moderation, and play are described as priorities for preparing students for teamwork. Such methods of teamwork organization as the method of project and «brainstorming» are characterized and studied. Game-based methods are both a diagnostic and corrective tool, they allow to identify already existing skills, activate the behaviour of students in the desired direction and consolidate the result. It is noted that training classes are conducted in several stages, on each of them certain tasks are being solved: the current level of competence development is evaluated, tasks are performed together, results are discussed, and an exercise is given to reinforce the skills. After completing assignments, the changes in the participants’ attitude to teamwork and increase in the level of cohesion, trust, and involvement were revealed.
- ДокументМетодичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Головашкіна, Л. М.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. В.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.Методичні рекомендації складено на основі багаторічної роботи викладачів кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи. Підготовлені матеріали призначено для супроводу проходження здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання педагогічних університетів виробничої практики у закладах загальної і спеціалізованої середньої та вищої освіти. У методичних рекомендаціях наведено програми та розкрито особливості проходження магістрами педагогічної практики у середній та вищій школі, висвітлено вимоги до оформлення документації практики, представлено списки рекомендованих інформаційних джерел та зразки звітних документів та виконання запланованих завдань. Призначено для викладачів та магістрантів закладів вищої педагогічної освіти, учителів-практиків. Методические рекомендации составлены на основе многолетней работы преподавателей кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы. Подготовленные материалы предназначены для сопровождения прохождения соискателями высшего образования второго (магистерского) уровня второго года обучения педагогических университетов производственной практики в учреждениях общего и специализированного среднего и высшего образования. В методических рекомендациях приведены программы и раскрыты особенности прохождения магистрами педагогической практики в средней и высшей школе, освещены требования к оформлению документации практики, представлены списки рекомендованных информационных источников и образцы отчетных документов и выполнения запланированных задач. Предназначено для преподавателей и магистрантов учреждений высшего учебного педагогического образования, учителей-практиков. Methodical recommendations are based on the many years of work of teachers of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education. The prepared materials are intended to accompany the passage of applicants for higher education of the second (master) level of the second year of training of pedagogical universities of industrial practice in institutions of general and specialized secondary and higher education. The methodological recommendations include programs and the features of master's teaching practice in secondary and higher education, the requirements for the preparation of practice documentation are highlighted, lists of recommended information sources and samples of reporting documents and the fulfillment of planned tasks are presented. Designed for teachers and undergraduates of institutions of higher educational teacher education, practical teachers.
- ДокументМетодичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.Методичні рекомендації висвітлюють питання організації та проведення педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання закладів вищої педагогічної освіти. У посібнику розкрито мету, основні завдання та зміст педагогічної практики, особливості її проходження в основній і старшій школі, уміщено перелік інформаційних джерел, на які можна спиратися в процесі виконання завдань практики, зразки оформлення документації практики та виконання завдань. Методические рекомендации освещают вопросы организации и проведения педагогической практики в учреждениях общего среднего образования соискателей высшего образования первого (бакалаврского) уровня 3 и 4 года обучения учреждений высшего педагогического образования. В пособии раскрыты цели, задачи и содержание педагогической практики, особенности ее прохождения в основной и старшей школе, помещен перечень информационных источников, на которые можно опираться в процессе выполнения заданий практики, образцы оформления документации практики и выполнения задач. Guidelines cover the organization and conduct of teaching practice in institutions of general secondary education of applicants for higher education of the first (bachelor's) level 3 and 4 years of study of higher education institutions. The manual reveals the goals, objectives and content of pedagogical practice, the features of its passage in primary and high school, contains a list of information sources that you can rely on in the process of fulfilling the tasks of practice, samples of documentation of practice and tasks.
- ДокументМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДАГОГІКА. МОДУЛЬ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020) Рибалко, Л. С.; Трубавіна, І. М.; Пісоцька, М. Е.; Калашнікова, Л. М.; Собченко, Т. М.; Цапко, А. М.; .Педагогіка як інтегрована навчальна дисципліна включає такі модулі, як: педагогіка вищої школи, педагогічний менеджмент, медіаосвіта, кібербезпека в освіті. Читається у І семестрі першого року підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, передує педагогічній практиці в закладах вищої освіти (ЗВО), що є необхідним в контексті одержання здобувачами права викладати за фахом. Найбільш ємніший перший модуль – педагогіка вищої школи (разом 150 годин, модуль «Педагогіка вищої школи» 60 годин). Саме його засвоєння є базою для вивчення подальших модулів з педагогіки і подальшого проходження педагогічної практики в ЗВО. Педагогика как интегрированная учебная дисциплина включает такие модули, как: педагогика высшей школы, педагогический менеджмент, медиаобразование, кибербезопасность в образовании. Читается в первом семестре первого года подготовки соискателей второго (магистерского) уровня высшего образования, предшествует педагогической практике в учреждениях высшего образования (УВО), что необходимо в контексте получения соискателями права преподавать по специальности. Наиболее емкий первый модуль - педагогика высшей школы (вместе 150 часов, модуль «Педагогика высшей школы» 60 часов). Именно его усвоения является базой для изучения последующих модулей по педагогике и дальнейшего прохождения педагогической практики в УВО. Pedagogy as an integrated educational discipline includes such modules as: higher education pedagogy, pedagogical management, media education, cybersecurity in education. It is read in the first semester of the first year of training of applicants for the second (master) level of higher education, preceded by pedagogical practice in institutions of higher education , which is necessary in the context of obtaining the right for applicants to teach in their specialty. The most capacious first module is the pedagogy of higher education (together 150 hours, the module "Pedagogy of higher education" 60 hours). It is his assimilation that is the basis for the study of subsequent modules in pedagogy and the further passage of pedagogical practice in institutions of higher education.
- ДокументОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ЕТАПІВ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(Херсонський державний університет; Видавничий дім «Гельветика», 2020) Попова, О. В.; Цапко, А. М.У статті доведено актуальність спеціальної підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації, яку визначено як вид педагогічної взаємодії, що забезпечує усвідомлений, інтенсивний і продуктивний розвиток і саморозвиток її учасників, ставить за головну мету діяльності створення сприятливих передумов для реалізації внутрішніх ресурсів кожного учня. Результатом професійної підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації є відповідна підготовленість, яку визначено як стійке інтегративне особистісне утворення, що включає професійні мотиви, цілі, загальнонаукові та професійні знання й уміння, особистісні якості майбутнього педагога, що забезпечують продуктивну взаємодію з учнями й надання їм ефективної педагогічної підтримки. У структурі підготовленості майбутніх учителів до педагогічної фасилітації виокремлено такі компоненти: мотиваційно-інтенційний (стійкі професійні мотиви, потреби, інтереси, цінності та установки; педагогічна спрямованість на фасилітаційну педагогічну діяльність; позитивне ставлення до учня як найвищої цінності; прагнення до професійного й особистісного самовдосконалення); когнітивно-позиційний (знання про фасилітацію: суті й механізмів фасилітаційної взаємодії; ідей і положень особистісно орієнтованого навчання, шляхів його здійснення; принципів виховання; вікових і психоло- гічних особливостей учнів; знання з педагогічної конфліктології); процесуально-досвідний (наявність груп умінь, необхідних для здійснення педагогічної фасилітації); особистісно-рефлексивний (наявність професійно-особистісних якостей, необхідних для здійснення педагогічної фасилітації). Розроблено й обґрунтовано педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації, що передбачає реалізацію організаційно-підготовчого, стимулювально-настановчого, когнітивно-діяльнісного, праксеологічно-досвідного та рефлексивно-корегувального етапів. В статье доказана актуальность специальной подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации, как вида педагогического взаимодействия, обеспечивающего осознанное, интенсивное и продуктивное развитие и саморазвитие ее участников, главной целью которого является создание благоприятных предпосылок для реализации внутренних ресурсов каждого ученика. Результатом профессиональной подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации является соответствующая подготовленность, которая определена как устойчивое интегративное личностное образование, включающее профессиональные мотивы, цели, общенаучные и профессиональные знания и умения, личностные качества будущего педагога, обеспечивающие продуктивное взаимодействие с учениками. В структуре подготовленности будущих учителей к педагогической фасилитации выделены следующие компоненты: мотивационно-интенционный (устойчивые профессиональные мотивы, потребности, интересы, ценности и установки; педагогическая направленность на фасилитационную педагогическую деятельность; позитивное отношение к ученику как высшей ценности; стремление к профессиональному и личностному самосовершенствованию) когнитивно-позиционный (знания о фасилитации: сути и механизмов фасилитацийного взаимодействия; идей и положений личностно ориентированного обучения, путей его осуществления; принципов воспитания; возрастных и психологических особенностей учащихся; знания педагогической конфликтологии) процессуально-опытный (наличие групп умений, необходимых для осуществления педагогической фасилитации) личностно-рефлексивный (наличие профессионально-личностных качеств, необходимых для осуществления педагогической фасилитации). Разработана и обоснована педагогическая технология подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации, что предусматривает реализацию организационно-подготовительного, стимулирующе-установочного, когнитивно-деятельностного, праксеологическо-опытного и рефлексивно-корректирующего этапов. The article proves the relevance of special training of future teachers for pedagogical facilitation, which is defined as a type of pedagogical interaction that provides conscious, intensive and productive development and self-development of its participants and which aims to create favorable conditions for the implementation of internal resources of each student.The result of professional training of future teachers for pedagogical facilitation is the appropriate training,which is defined as a stable integrative personal formation, that includes professional motives, goals, general and professional knowledge and skills, personal qualities of the future teacher, that provide productive interaction with students and effective pedagogical support with them. The structure of the readiness of future teachers for pedagogical facilitation includes the following components: motivational-intentional (stable professional motives, needs, interests, values and attitudes; pedagogical orientation to facilitative pedagogical activity; positive attitude to the student as the highest value; desire for professional and personal self-satisfaction); cognitive-positional (knowledge of facilitation: the essence and mechanisms of facilitation interaction; ideas and provisions of personality-oriented learning, ways of its implementation; principles of education; age-related and psychological characteristics of students; knowledge of pedagogical conflictology); procedural and experimental (the presence of groups of skills that are necessary for the implementation of pedagogical facilitation); personality-reflexive: (the presence of professional and personal qualities necessary for the implementation of pedagogical facilitation). The pedagogical technology of preparation of future teachers for pedagogical facilitation is developed and substantiated, which provides realization of organizational-preparatory, stimulating-instructive, cognitiveactivity, praxeological-experimental and reflexive-corrective stages.
- ДокументОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИХОВНА ПРАКТИКА В ДИТЯЧИХ ТАБОРАХ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ(Всесвітнє наукове ноосферно-онтологічне товариство, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ГО «Фонд розвитку науки та освіти «ІНТЕЛЕКТ», 2021) Цапко, А. М.; Кабанська, Г. А.У статті розкрито процедуру організації літньої практики майбутніх учителів у дитячих таборах. Заначено, що вихователь організовує творче колективне життя дітей, пробуджує в них ініціативу, самостійність. The article reveals the procedure for organizing summer internships for future teachers in children’s camps. It is noted that the educator organizes the creative collective life of children, awakens in them initiative, independence.
- ДокументРОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОГО СТАТУСУ ВЧИТЕЛЯ В КНР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-12) Попова, О. В.; Цапко, А. М.; Топчій, Д. С.У тезах на основі аналізу нормативної документації та наукової літератури висвітлено розвиток професійного статусу вчителя в Китайській Народній Республіці, розкрито ставлення суспільства до вчителя, окреслено особливості переходу від триступеневої до двоступеневої моделі підготовки і перепідготовки вчительських кадрів у КНР. Based on the analysis of normative documents and scientific literature, the authors have revealed the development of teacher’s professional status in the People’s Republic of China. The society attitude to teachers has been outlined. The peculiarities of transition from three-stage model to two-stage model of’ training and retraining teachers in the People’s Republic of Chine have been revealed.
- ДокументУПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Цапко, А. М.; Іванов, В. Л.У публікації проаналізовано упровадження цифрових технологій у підготовці майбутніх вчителів історії. Застосування цифрових технологій у навчанні історії є важливим та перспективним напрямом, який уже знайшов відображення в наукових дослідженнях та практиці викладання в Україні та світі. Використання цифрових технологій у навчанні історії дає можливість підвищити ефективність процесу навчання, зробити його більш доступним та інтерактивним для учнів, а також допомагає майбутнім учителям історії бути готовими до викликів сьогодення та майбутнього. The publication analyses the introduction of digital technologies in the training of future history teachers. The use of digital technologies in history teaching is an important and promising area that has already been reflected in research and teaching practice in Ukraine and the world. The use of digital technologies in history teaching makes it possible to increase the effectiveness of the learning process, make it more accessible and interactive for students, and helps future history teachers to be prepared for the challenges of the present and the future.
- ДокументФорми виховної роботи класного керівника в закладах загальної середньої освіти(Класичний приватний університет, 2020) Башкір, О. І.; Собченко, Т. М.; Цапко, А. М.У статті наголошено на важливості виховної роботи класних керівників у закладах загальної середньої освіти, спрямованої на формування успішної особистості з високими моральними цінностями, здатної до активної соціалізації, самореалізації в умовах сучасних викликів, швидкої адаптації та постійного самовдосконалення. У статті викладено зміст та результати пілотного дослідження, проведеного співробітниками кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, присвяченого визначенню місця виховної роботи в закладах загальної середньої освіти та підготовці майбутніх фахівців у цій галузі у вищих навчальних закладах. Опитування вчителів зі 150 класів у закладах загальної середньої освіти Житомирської, Полтавської та Харківської областей показує, що школи мають бути безпосередньо залучені до виховної роботи (74%). Навчальний процес повинен бути невід’ємною частиною всього навчального процесу (72%), тобто бути наскрізним. Виявлено позитивне ставлення учнів до виховної діяльності, що підтверджується відповідями класних керівників (74%), що переконує тенденцію домінування необхідності проведення класних годин у контексті спеціально організованої виховної роботи. У результаті аналізу недоліків психолого-педагогічної підготовки в навчальних закладах класним керівникам було запропоновано такі заходи: ознайомити учнів із сучасними формами організації виховної роботи; включити актуальні теми до лекційного курсу психолого-педагогічних дисциплін (психологічна стійкість класних керівників; організація профорієнтаційної роботи, виховна робота в інклюзивному середовищі, розумне суспільство); збільшити тривалість педагогічної практики; організовувати зустрічі з досвідченими педагогами та психологами; проводити семінари та практичні заняття з використанням сучасних інтерактивних технологій тощо. Найпопулярніші форми виховної роботи класних керівників з учнями включають розважальну, демонстраційну, комунікативну, пізнавальну динамічно-статистичну, інтелектуальну та предметну форми. У статті доведено, що реалізувати це все можна лише в умовах спеціально організованої виховної роботи в освітньому процесі школи, що ще раз доводить важливість класного керівника в організації виховного процесу сучасного закладу загальної середньої освіти. В статье отмечена важность воспитательной работы классных руководителей в учреждениях общего среднего образования, направленной на формирование успешной личности с высокими нравственными ценностями, способной к активной социализации, самореализации в условиях современных вызовов, быстрой адаптации и постоянного самосовершенствования. В статье изложено содержание и результаты пилотного исследования, проведенного сотрудниками кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды, посвященного определению места воспитательной работы в учреждениях общего среднего образования и подготовке будущих специалистов в этой области в высших учебных заведениях. Опрос учителей из 150 классов в учреждениях общего среднего образования Житомирской, Полтавской и Харьковской областей показывает, что школы должны быть непосредственно вовлечены в воспитательной работы (74%). Учебный процесс должен быть неотъемлемой частью всего учебного процесса (72%), то есть быть сквозным. Выявлено положительное отношение учащихся к воспитательной деятельности, что подтверждается ответами классных руководителей (74%), что убеждает тенденцию доминирования необходимости проведения классных часов в контексте специально организованной воспитательной работы. В результате анализа недостатков психолого-педагогической подготовки в учебных заведениях классным руководителям были предложены следующие мероприятия: познакомить учащихся с современными формами организации воспитательной работы; включить актуальные темы для лекционного курса психолого-педагогических дисциплин (психологическая устойчивость классных руководителей; организация профориентационной работы, воспитательная работа в инклюзивном среде, разумное общество) увеличить продолжительность педагогической практики; организовывать встречи с опытными педагогами и психологами; проводить семинары и практические занятия с использованием современных интерактивных технологий. Самые популярные формы воспитательной работы классных руководителей с учащимися включают развлекательную, демонстрационную, коммуникативную, познавательную динамично-статистическую, интеллектуальную и предметную формы. В статье доказано, что реализовать это можно только в условиях специально организованной воспитательной работы в образовательном процессе школы, что еще раз доказывает важность классного руководителя в организации воспитательного процесса современного учреждения общего среднего образования. The article stresses on the importance of class teachers’ educational work at the institutions of general secondary education, aimed at forming a successful personality with high moral values, capable of active socializing, self-realizing under the conditions of modern challenges, quick adapting and constant selfimproving. The article outlines the content and results of the pilot research conducted by the staff of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of High School of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University devoted to the determination of the place of educational work at institutions of general secondary education and future specialists’ training in this field at higher educational institutions. A survey of 150 class teachers in institutions of general secondary education in Zhytomyr, Poltava and Kharkiv regions shows that schools have to be directly involved in educational work (74%). The educational process must be an integral part of the entire learning process (72%), i.e. to be cross-cutting. Students’ positive attitude towards educational activities has been revealed, which is proved by class teachers’ answers (74%), it convinces of the tendency of dominating necessity of class hours in the context of specially organized educational work. Analyzing the drawbacks of psychological and pedagogical training in educational institutions, class teachers have been suggested the following activities: to familiarize students with modern forms of educational work organization; to include pressing topics into the lecture course of psychological and pedagogical disciplines (class teachers’ psychological fortitude; organization of vocational guidance work, educational work in inclusive environment, smart-society; increase the duration of pedagogical practice; conduct seminars and practical classes using modern interactive technologies, etc.). The most popular forms of class teachers’ educational work with the students include entertaining, demonstration, communicative, cognitive dynamic-statistical, intellectual and subject ones. The article proves that all this can be done only in the conditions of specially organized educational work in the educational process of the school, which once again proves the importance of the class leader in the organization of the educational process of a modern institution of general secondary education.
- ДокументФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У ВОЛОНТЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-10) Попова, О. В.; Цапко, А. М.; Гончаров, О. А.Обґрунтовано значення участі студентів педагогічних закладів освіти у волонтерській діяльності для формування в майбутніх учителів моральних якостей. Розкрито суть волонтерської діяльності. Визначено педагогічні умови ефективності формування моральних якостей майбутніх учителів закладів вищої педагогічної освіти у процесі здійснення ними волонтерської діяльності. The significance of pedagogical education institutions students’ participation in volunteer activity for the formation of future teachers’ moral qualities is substantiated. The essence of volunteer activity is clarified. The pedagogical conditions of effectiveness of moral qualities formation in students of pedagogical higher education institutions in the process of volunteer activity are determined.
- ДокументФормування пізнавального інтересу школярів до фізичного віховання(International Science Group(isg-konf.com), 2021-03-18) Рибалко, Л. С.; Цапко, А. М.; Бєляєв, К. Г.В тезах розкрито шляхи підвищення інтересу школярів до фізичного виховання засобами бойових мистецтв. В тезисах раскрыты пути повышения интереса школьников к физическому воспитанию средствами боевых искусств.The theses reveal the ways to increase the interest of schoolchildren in physical education by means of martial arts.
- ДокументЩодо диверсифікації та діджиталізації освітнього простору в Україні: тренди глобалізації(Львівський університет бізнесу та права, 2023-02-01) Цапко, А. М.; Ковтун, А. В.; Білецька, С. А.Статтю присвячено дослідженню трендів глобалізації в сфері діджиталізації та диверсифікації сучасного освітнього простору. Розглянуто трактування термінів «діджиталізація» та «диверсифікація» різними вітчизняними і зарубіжними науковцями, а також наведено власні розуміння цих процесів. Встановлено, що діджиталізація та диверсифікація відкривають нові шляхи для персоналізованої підтримки та індивідуальних підходів, які враховують здібності, вподобання та широту наукових інтересів здобувачів освіти. Цифровий освітній простір сучасних закладів освіти сприяє навчанню у гнучкому мобільному форматі. Розглянуто основні переваги діджиталізації освіти. Встановлено, що завдяки діджиталізації освітній процес стає персоналізованим, доступним та гнучким. Це створює комфортні умови для самонавчання, ефективного розвитку та кар’єрного росту здобувачів освіти. Разом із тим, зазначено, що незважаючи на безумовні переваги діджиталізації освіти, існує й низка проблем, які заважають успішності цього процесу. Досліджено причини, що вплинули на виникнення диверсифікації освіти та зазначено, що така варіативність сприяє появі нової парадигми, удосконалює систему освіти, робить її більш гнучкою та здатною адаптуватися до сучасних умов, зумовлює появу педагогічних альтернатив, розвиток інтенсивних інноваційних пошуків. The article is devoted to the study of globalization trends in the field of digitization and diversification of the modern educational space. The article examines the interpretation of the terms "digitalization" and "diversification" by national and foreign scientists, as well as our understanding of these processes. We found out that the concept of"digitalization"is interpreted by scientists as the process of using, applying, transferring, and converting information into a digital format; system of data collection, storage, analysis, application of artificial intelligence; transformation of penetration of digital technologies, regarding the optimization of business processes and business models. It has been established that digitalization and diversification open up new ways of personalized support and individual approaches that take into account the abilities, preferences, and breadth of scientific interests of education seekers. The digital educational space of modern educational institutions promotes learning in a flexible mobile format. The main advantages of digitization of education are considered. It has been established that thanks to digitalization, the educational process becomes personalized, accessible, and flexible. This creates comfortable conditions for self‐study, effective development and career growth of future education seekers. At the same time, it was noted that despite the unconditional advantages of digitalization of education, there are a number of problems that hinder the success of this process. It was also noted that the domestic industry lags behind its global counterparts. Systemic underfunding, technical backwardness, lack of prestige of the teaching profession and other factors are indicated. The reasons that influenced the emergence of diversification of education were studied and it was noted that diversification contributes to the emergence of a new paradigm, improves the education system, makes it more flexible and able to adapt to modern conditions, causes the emergence of pedagogical alternatives, the development of intensive innovative searches.