DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Собченко, Т. М."

Перегляд за Автор "Собченко, Т. М."

Зараз показано 1 - 20 з 66

CУТНІСТЬ ФОРМУВАННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКО-ШКІЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Собченко, Т. М.
У публікації розглянуто формування університетсько-шкільних кластерів. Освітні кластери формуються шляхом об’єднання різних організацій: шкіл, університетів, державних установ, приватних підприємств, науководослідницьких інститутів тощо. Наведено основні чинники, які важливо врахувати пристворенні університетсько-шкільного кластеру. Зазначено, що формування університетсько-шкільного кластеру – процес довготривалий, складний та багатоаспектний. Саме тому такий кластер має будуватися поступово та поетапно і мати чітку мету та завдання. Також стимулювання процесу його створення має бути необхідним складником регіональної економічної політики. The publication examines the formation of university-school clusters. Educational clusters are formed by uniting various organizations: schools, universities, state institutions, private enterprises, research institutes, etc. The main factors that are important to take into account when creating a university-school cluster are given. It is noted that the formation of a university-school cluster is a long-term, complex and multifaceted process. That is why such a cluster should be built gradually and in stages and have a clear goal and task. Also, stimulating the process of its creation should be a necessary component of regional economic policy.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2023-01) Собченко, Т. М.; Кін, О. М.
У статті акцентовано увагу на то, що в сучасних умовах протистояння російської агресії, боротьби за територіальну цілісність, національний суверенітет нашої держави особливої актуальності набувають питання посилення національно-патріотичного виховання молодого покоління, формування громадянина та патріота, який зможе обстоювати національні інтереси та цінності та ефективно діяти та працювати в міжнародному ціннісному просторі. Представлено та проаналізовано основні ідеї Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Авторами з’ясовано, що в сучасних умовах пріоритетності форматів онлайн-комунікацій серед молоді, важливим засобом інформаційного забезпечення здійснення національно-патріотичного виховання є Інтернет- ресурси, зокрема соціальні мережі. У статі репрезентовано досвід роботи викладачів кафедри освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ імені Г. С. Сковороди щодо здійснення національно-патріотичного виховання студентської молоді засобами інтернет-ресурсів. Зокрема, представлено зміст та особливості проведення заходів до Дня науки, який було присвячено 300-річчю від дня народження відомого філософа Г. С. Сковороди: бінарної лекції на тему «Цифрова компетентність майбутнього фахівця», яка супроводжувалася виконанням творчих завдань для здобувачів: «Діджиталізація Г. С. Сковороди» (створення блогу або сторінки Г. С. Сковороди у соціальних мережах Facebook або Instagram). У статті проаналізовано виховне значення проведеного заходу, який сприяв: прояву креативності, творчості, неординарності, талантів здобувачів; імплементації європейських та національних цінностей; заохоченню здобувачів до вивчення творчості Г. C. Сковороди; переосмисленню філософської, творчої спадщини Г. С. Сковороди, його ідей та світогляду. Авторами було доведено, що використання засобів інтернет-комунікації, зокрема cсоціальних мереж має досить потужний потенціал реалізації завдань національно-патріотичного виховання, формування у здобувачів національних почуттів, інтересів та цінностей. The article focuses on the fact that in the context of confrontation with Russian aggression, the struggle for territorial integrity, the national sovereignty of our state, the issues of strengthening the national-patriotic education of the younger generation are of particular relevance. Of particular importance are the tasks of forming a citizen and a patriot who will be able to defend national interests and values, act effectively and communicate in the space of European values. The main ideas of the Concept of national-patriotic education in the education system of Ukraine are presented and analyzed. The authors proved that in modern conditions of the priority of online communication formats among young people, Internet resources, in particular social networks, are an important means of information support for national-patriotic education. The article presents the experience of teachers in the implementation of the national-patriotic education of students by means of Internet resources. In particular, the content and features of holding events for the Day of Science, which in the 2021-2022 academic year was dedicated to the 300th anniversary of the birth of the famous philosopher G.S. Skovoroda, are described. A lecture was held on the topic “Digital Competence of a Future Specialist”, which was accompanied by the performance of creative tasks for students “Digitalization of G.S. Skovoroda” (creation of a blog or page of G.S. Skovoroda on Facebook or Instagram social networks). The article analyzes the educational value of the event, which contributed to: the manifestation of creativity, originality, talents of students, the implementation of European and national values, encouraging students to study the work of G. S. Skovoroda, rethinking the philosophical, creative heritage of G. S. Skovoroda, his ideas and worldview. The authors proved that the use of Internet communication tools, in particular social networks, has a sufficiently powerful potential for the implementation of the tasks of national-patriotic education, the formation of national feelings, interests and values among students. The organization and conduct of educational work using Internet resources is carried out in a format that is close and familiar to students and therefore has good results.
АНГЛІЙСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ НОМІНАЦІЇ ТА ДЕСКРИПЦІЇ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Собченко, Т. М.
У роботі представлено дослідження англомовних лексичних одиниць номінації та дескрипції на позначення «ювелірних прикрас», яке виконане на матеріалі сучасних лексикографічних та публіцистичних джерел. На першому етапі розглянуто співвідношення структури та семантики в мові, поняття лексико-семантичної групи та особливості вивчення лексики найменувань ювелірних прикрас та виробів в англійській мові. На другому етапі основна увага приділена дослідженню лексико-семантичного поля «ювелірні прикраси», аналізу мотивації номінацій одиниць на позначення «ювелірних прикрас», та дослідженню функціонування таких одиниць у площині публіцистичних (Інтернет) видань. На останньому етапі розроблено систему вправ для розвитку іншомовної комунікативної компетенції з теми “Jewellery” для старших класів закладів загальної середньої освіти з поглибленим вивченням англійської мови. The presented paper studies the English-language lexical units of nomination and description of “jewellery”; the study is based on the material of modern lexicographic and media sources. In the first stage, the relationship between structure and semantics in the language, the concept of the lexical-semantic group, and the peculiarities of studying the vocabulary of the names of jewellery in English were considered. In the second stage, the main attention is paid to the study of the lexical-semantic field “jewellery”, the analysis of the motivation of nominations of units related to the sphere of “jewellery”, and the study of the functioning of such units in the field of Internet editions. In the last stage, a system of exercises for the development of foreign language communicative competence on the topic of “Jewellery” was developed for senior forms of secondary schools specializing in English.
Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НЕЙРОМЕРЕЖ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ГАЛУЗІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Коваленко, Т. В.; Собченко, Т. М.
У тезах досліджено питання застосування штучного інтелекту та нейромереж в українській мовно-літературній галузі. Нейромережі є помічниками сучасного вчителя в освітньому процесі. За допомогою штучного інтелекту можна зробити урок з будь-якого предмету набагато цікавішим та ефективнішим. Його використання не тільки полегшує роботу вчителя при підготовці до уроку, але й підвищує зацікавленість учнів до теми, покращенню роботи на уроці та навчання в цілому. Theses explore the issue of artificial intelligence and neural networks in the Ukrainian linguistic and literary field. Neural networks are assistants of the modern teacher in the educational process. With the help of artificial intelligence, you can make a lesson on any subject much more interesting and effective. Its use not only facilitates the teacher's work in preparing for the lesson, but also increases the students' interest in the topic, improving the work in the lesson and learning in general.
ВИКОРИСТАННЯ МЕМІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ОСВІТНІЙ ТРЕНД
(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-06-13) Собченко, Т. М.; Федоренко, В. В.
Меми в освітньому середовищі – це сучасний та актуальний тренд, який у двадцять першому столітті активно набирає обертів. Із появою мемів в інформаційно-медійній діяльності, багато інтернет користувачів, педагогів, учителів, звернули увагу, що цей матеріал може застосовуватися не тільки в інтернет джерелах у якості жартівливих ресурсів, які мають на меті підбадьорити глядача чи покращити настрій, а має повноцінну змогу використовуватися в освітньому та навчальному дискурсі, як ілюстрація, що навчатиме учня. У цій статті ми розглянемо використання мемів у сучасній освіті, як ефективний інструмент в навчальній діяльності здобувачів та покращення процесу завдяки цій нестандартній можливості. Розглядаються переваги використання мемів, такі як спрощення складних концепцій, зосередження уваги здобувачів освіти на цьому ресурсі та створення позитивної діяльності в класі завдяки новим введенням штучного інтелекту в освітнє середовище. Стаття також має на меті продемонструвати приклади успішного використання мемів у різних предметних сферах. Memes in the educational environment are a modern and relevant trend that is actively gaining momentum in the twenty-first century. With the emergence of memes in information and media activities, many Internet users, educators, and teachers have noticed that this material can be used not only in online sources as humorous resources intended to cheer up the viewer or improve their mood, but can also be used in educational and training discourse as an illustration that will teach the student. In this article, we will look at the use of memes in modern education as an effective tool in the learning activities of students and the improvement of the process through this non-standard opportunity. The advantages of using memes are discussed, such as simplifying complex concepts, focusing students' attention on this resource, and creating positive classroom activities through new introductions of artificial intelligence into the educational environment. The article also aims to demonstrate examples of successful use of memes in various subject areas.
ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Мовчан, А. О.; Собченко, Т. М.
У тезах розглянуто використання нейромереж, яке стає все більш актуальним, особливо у сфері освіти. Нейромережі – це один із напрямків штучного інтелекту. Вони моделюють роботу людського мозку, де мільйони нейронів обмінюються інформацією у вигляді електричних сигналів. Під час вивчення української мови та літератури використання сучасних технологій, таких як Adobe Make Animations, Studio D-ID та Padlet, може значно полегшити процес навчання. Використання інноваційних методик дозволяє значно підвищити якість викладання матеріалу та покращити результати навчання учнів. Theses consider the use of neural networks, which is becoming more and more relevant, especially in the field of education. Neural networks are one of the areas of artificial intelligence. They model the human brain, where millions of neurons exchange information in the form of electrical signals. When studying the Ukrainian language and literature, the use of modern technologies such as Adobe Make Animations, Studio D-ID and Padlet can greatly facilitate the learning process. The use of innovative methods makes it possible to significantly improve the quality of teaching material and improve student learning outcomes.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-12) Собченко, Т. М.; Гусенко, К. В.
У тезах розкрито сутність проблемного навчання, структуру проблемного вивчення матеріалу. Визначено специфіку реалізації проблемного навчання через використання на уроках проблемних ситуацій, його актуальність в умовах Нової української школи. З’ясовано переваги та недоліки використання технології проблемного навчання. The essence of problem-based learning and the structure of problematic study of material have been revealed in the article. The specificity of implementation of problem-based learning through the use of problem situations at lessons and relevance of it in the conditions of The New Ukrainian school have been determined. The advantages and disadvantages of problem-based learning have been identified.
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ СЕРВІСІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, 2022) Собченко, Т. М.
Наукова стаття присвячена питанням підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, зокрема використання сучасних цифрових сервісів, інструментів, інформаційних технологій та ресурсів у дистанційному та змішаному навчанні у закладах вищої педагогічної освіти. Метою статті є: узагальнення сучасних засобів навчання, зокрема цифрових сервісів та інструментів, які доцільно використовувати в дистанційному та змішаному форматі навчання у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Представлено нормативно-правову базу, в якій детерміновано необхідність активного впровадження комп’ютерних освітніх технологій та підвищення цифрової компетентності науково-педагогічних працівників. Розкрито сутність поняття «цифрова компетентність». Представлено класифікацію сучасних засобів навчання, які використовуються у підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва у дистанційній і змішаній формі навчання та визначено вимоги до їхнього застосування. The scientific article is devoted to the issues of training future music teachers, in particular, the use of modern digital services, tools, information technologies and resources in distance and blended learning in institutions of higher pedagogical education. The purpose of the article consists in generalization of the information on modern teaching tools, in particular digital services and tools, which are expedient to use in distance and blended learning format in the training of future music teachers. The legal framework is presented, which determines the need for the active implementation of computer educational technologies and increasing the digital competence of scientific and pedagogical workers, in particular: the Framework of Digital Competence for Citizens of Ukraine (2021), the Concept of the Development of Digital Competences (2021), the Conceptual and Reference Framework Digital Competence of Pedagogical and Scientific-Pedagogical Workers (project 2021), etc. The essence of the concept "digital competence" is revealed. The classification of modern teaching aids, which are used when training future music teachers in distance and blended form of education, is presented: traditional (simple and complex), multimedia (traditional, electronic, hardware, software), mobile (tools for learning mobile content, mobile applications), digital (services, educational platforms). The article pays special attention to digital services and tools used for teaching and learning music in Ukraine and China. The requirements for the effective use of distance and blended learning tools are defined. It was concluded that the use of distance and blended learning tools, in particular multimedia, mobile and digital tools, is aimed at forming both the professional and digital competence of future music teachers, the development of their digital literacy. Prospects for further scientific research are outlined, which consist in the study and analysis of the experience of using digital tools in the process of training music teachers in the People's Republic of China in the "Internet+" era.
Використання цифрового контенту в освітньому процесі ЗВО
(Уманський державний педагогічний університет ім.Павла Тичини; "Візаві", 2021-03-26) Доценко, С. О.; Лебедєва, В. В.; Собченко, Т. М.
Цифрове суспільство вносить свої корективи в систему закладів вищої освіти. Основною тенденцією сучасної національної освіти є формування цифрового освітнього середовища. Цифровізація знань призводить до розширення можливостей використанні інтернет-ресурсів для неперервної освіти (самонавчання, підвищення кваліфікації, перепідготовка тощо).Цифровое общество вносит свои коррективы в систему высших учебных заведений. Основной тенденцией современного национального образования является формирование цифровой образовательной среды. Цифровизация знаний приводит к расширению возможностей использования интернет-ресурсов для непрерывного образования (самообучение, повышение квалификации, переподготовка и т. п.).The digital society is making adjustments to the system of higher education institutions. The main trend of modern national education is the formation of a digital educational environment. Digitization of knowledge leads to increased opportunities for the use of Internet resources for continuing education (self-study, training, retraining, etc.).
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Собченко, Т. М.; Федоренко, В. В.
У публікації досліджено використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх філологів. Зазначено, що в процесі підготовки майбутніх філологів викладачі вищої школи широко застосовують на заняттях інтерактивні технології. Зроблено висновок, що у підготовці вчителя-філолога особливе значення мають інтерактивні технології кооперативного навчання, оскільки саме вони допомагають здобувачам отримувати нові знання й удосконалювати вміння і навички працювати разом у колективі. The publication explores the use of interactive technologies in the training of future philologists. It is noted that in the process of training future philologists, higher education teachers widely use interactive technologies in the classroom. It is concluded that interactive technologies of cooperative learning are of particular importance in the training of a philologist teacher, since they help students to acquire new knowledge and improve their skills and abilities to work to work together in a team.
Дидактика
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Собченко, Т. М.
У посібнику представлено тезисний виклад лекційного матеріалу, розробки практично-семінарських занять і зміст самостійної роботи студентів з курсу "Педагогіка. Дидактика". В пособии представлено тезисное изложение лекционного материала, разработки практических семинарских занятий и содержание самостоятельной работы студентов по курсу "Педагогика. Дидактика". The manual presents thesis presentation of the lecture material, the development of practical seminars and the content of students' independent work on the course "Pedagogy. Didactics".
Дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти
(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Собченко, Т. М.
У дисертації здійснено цілісне дослідження й розв’язано актуальну науково-прикладну проблему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Інтенсивна інформатизація всіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства зумовлює необхідність кардинальної модернізації вищої освіти на засадах активного використання інноваційних комп’ютерних технологій. Одним із перспективних шляхів вирішення цього завдання є впровадження змішаного навчання, що дає змогу оптимально поєднати онлайн та офлайн формати його реалізації, а як наслідок – значно підвищити ефективність освітнього процесу, надати навчальній діяльності студентів особистісно орієнтованого характеру. При цьому особливо гостро проблема змішаного навчання студентів постає перед викладачами, які працюють на філологічних факультетах, що зумовлено насамперед специфікою філологічного знання та зростанням його ролі в духовному розвитку сучасного українського суспільства. На основі вивчення ґенези змішаного навчання та з’ясування сучасного стану наукової розробленості проблеми його реалізації визначено, що змішане навчання зародилось у США спочатку у формі кореспондентського, пізніше дистанційного навчання й було безпосередньо пов’язане з розвитком інформаційно-комунікативних технологій, проте активно використовувати цю форму навчання почали тільки на початку ХХІ ст. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано концепцію дослідження, підґрунтя якої складають ідеї про те, що: педагогічно виправдане здійснення змішаного навчання забезпечує підвищення якості вищої філологічної освіти; для можливості оптимального сполучення різних традиційних та інноваційних методів і форм організації процесу навчання студентів філологічного профілю в онлайн і офлайн форматах виникає потреба в розробленні й реалізації цілісної системи змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти. Концепція містить чотири взаємопов’язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї дослідження: методологічний, теоретичний, методичний та практичний. У процесі здійснення наукового пошуку також визначено, що методологічну основу дослідження проблеми змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей складають такі наукові підходи: системно-синергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, ресурсний, ергономічний, герменевтичний та середовищний. Розкрито специфіку організації змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти, що проявляється в необхідності врахування психолого-фізіологічних (студентський вік є сензитивним періодом для становлення інтелектуальної системи людини, розвитку її вищих психічних функцій), соціальних (активний розвиток самосвідомості, моральних і естетичних почуттів, стабілізація характеру, оволодіння всіма соціальними функціями дорослого члена суспільства), індивідуальних особливостей студентів та специфіки самого філологічного знання (вивчення філологічних навчальних дисциплін спрямоване на формування певних знань і способів діяльності здобувачів, набуття ними досвіду соціально значущих емоційно-ціннісних ставлень; людина є суб’єктом і водночас його об’єктом дослідження; вивчення світу людини й явищ культури, що відображені в словесних пам’ятках, тобто в мові та в літературних джерелах); спрямованості на формування у здобувачів визначених у нормативних документах компетентностей на основі дотримання загальних вимог до реалізації вищої освіти; забезпеченні оволодіння всіма учасниками освітнього процесу вмінь роботи в режимі онлайн. Розроблено й теоретично обґрунтовано дидактичну систему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти, що включає такі блоки: концептуально-цільовий (мета, завдання, науково-методологічні підходи, функції системи, принципи реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей); змістовно-технологічний (структурні компоненти навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти, етапи й організаційно-дидактичні умови реалізації їхнього змішаного навчання, відповідний дидактичний інструментарій: моделі, методи, форми, засоби навчання); діагностично-результативний (критерії, показники, рівні, методи діагностики й діагностичні методики, а також очікуваний результат реалізації системи). Виявлено організаційно-дидактичні умови, що забезпечують ефективну реалізацію змішаного навчання студентів філологічного профілю: створення комбінованого освітнього середовища; здійснення спеціальної підготовки викладачів до реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей; забезпечення поєднання моніторингу та самомоніторингу навчальних досягнень студентів засобами змішаного навчання. Уточнено визначення поняття «змішане навчання студентів філологічних спеціальностей» як упорядкованої взаємодії викладачів та студентів, що спрямовується на досягнення сформульованих завдань освітнього процесу на основі врахування специфіки філологічного знання й яке передбачає оптимальне поєднання навчальної діяльності її суб’єктів у режимі онлайн та офлайн, а також змістове наповнення структурних компонентів (мотиваційно-цільовий, когнітивно-процесуальний, особистісно-ціннісний) навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти як результату цього навчання. Набули подальшого розвитку: моделі («Ротаційна», «Гнучка», «Особистісно-орієнтована модель», «Модель збагаченого віртуального середовища»), форми (аудиторні (офлайн) й позааудиторні (онлайн)) та методи (синхронні й асинхронні; активні й інтерактивні), засоби (традиційні, мультимедійні, мобільні, сервіси, освітні платформи) змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі відповідно до сучасних освітніх реалій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в доведенні сформульованих теоретичних положень і висновків до конкретних рекомендацій щодо організації й реалізації змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі, які представлено в одноосібній монографії «Змішане навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти: історія, теорія, практика, перспективи» та статтях у колективних вітчизняних і зарубіжних монографіях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague,Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); в авторських посібниках «Дидактика», «Педагогіка», «Педагогічна майстерність учителя», збірнику тестових завдань для діагностування й оцінювання навчальних досягнень здобувачів освітнього ступеня «магістр» з навчальної дисципліни «Педагогіка», довіднику для здобувачів вищої освіти та викладачів «Харківські інноваційні школи»; у п’яти збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1, 2, 3, 4 курсів навчання з питань проходження виробничої (педагогічної) практики, виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль «Дидактика», «Провайдинг цифрового освітнього середовища»; у двох збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня 1 курсу навчання виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль Педагогіка вищої школи», «Педагогіка НУШ». Матеріали дисертації можуть використовуватися під час викладання філологічних («Практика усного та писемного мовлення», «Вступ до фаху» (філологія), «Загальне мовознавство», «Основи професійної комунікації», «Основи мовознавства», «Основи літературознавства» тощо) та педагогічних («Педагогіка (Загальна педагогіка. Історія педагогіки. Основи педагогічної майстерності)», «Педагогічний менеджмент», «Інформаційно-педагогічні студії», «Педагогіка вищої школи» тощо) дисциплін, курсів за вибором студентів, у системі неперервної освіти фахівців-філологів, при розробці навчальних програм, під час укладання підручників і навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання студентами магістерських робіт. Створено й експериментально перевірено навчально-методичне забезпечення дидактичної системи змішаного навчання студентів-філологів, що включає: розроблені автором навчально-методичні комплекси, комплекти диференційованих навчальних завдань, збірник тестових завдань, комплекти онлайн-тестів, презентації, плани лекційних занять у режимі вебконференції; інструкції зі створення онлайн-дошки, QR-кодів, тегів, ментальних карт, майданчиків зворотнього зв’язку; інформаційно-дорадчий блок з використання навчальної інфографіки; авторський навчальний онлайн-контент, який представлено на платформах Еdpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методичні рекомендації для студентів та викладачів з реалізації змішаного навчання тощо. Експериментально перевірено ефективність дидактичної системи змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей. Зокрема, у студентів усіх експериментальних груп зросла навчальна мотивація, набуло більш стійкого характеру, позитивне ціннісне ставлення до цього процесу, констатовано позитивну динаміку у стані сформованості визначених особистісних якостей. Слід також відзначити, що відбулись позитивні зміни в рівні сформованості у студентів визначених у державному освітньому стандарті знань, умінь, компетентностей. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання постійного оновлення дидактичного, програмно-технологічного та методичного забезпечення змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей, в умовах подальшої диджиталізації вищої освіти формування в усіх учасниках освітнього процесу цифрової компетентності, а також проведення компаративістичних досліджень щодо здійснення змішаного навчання майбутніх фахівців-філологів. In the dissertation the integral research was carried out and was solved the actual scientific and applied problem of blended learning of students of philological specialties in institutions of higher education. Intensive informatization of all spheres of life of modern society necessitates a radical modernization of higher education on the basis of active use of innovative computer technologies. One of the promising ways to solve this problem is the introduction of blended learning, which allows you to optimally combine online and offline formats of its implementation, and as a result — significantly increase the efficiency of the educational process, give students a person-centered learning activity. At the same time, the problem of blended learning of students is especially acute for teachers working at philological faculties, which is primarily due to the specifics of philological knowledge and the growth of its role in the spiritual development of modern Ukrainian society. Based on the study of the genesis of blended learning and clarifying the current state of scientific development of the problem of its implementation, it is determined that blended learning originated in the United States first in the form of correspondence, later distance learning and was directly related to the development of information and communication technologies, however, the active use of this form of education began only at the beginning of the XXI century. The dissertation theoretically substantiates the concept of the study, which is based on the idea that: pedagogically justified implementation of blended learning provides an increase in the quality of higher philological education; for the possibility of optimal combination of different traditional and innovative methods and forms of organization of the learning process of students of philological profile in online and offline formats there is a need to develop and implement a holistic system of blended learning for higher philological education. The concept contains four interrelated concepts that contribute to the implementation of the leading idea of the study: methodological, theoretical, methodological and practical. In the process of scientific research it is also determined that the methodological basis for studying the problem of blended learning of students of philological specialties are the following scientific approaches: system-synergetic, competence, personal-activity, resource, ergonomic, hermeneutic and environmental. Was revealed the specifics of the organization of blended learning of students of higher philological education, which is manifested in the need to take into account psychological and physiological (student age is a sensitive period for the formation of the intellectual system, the development of its higher mental functions), social (active development of self-awareness, moral and aesthetic feelings, stabilization) , mastery of all social functions of an adult member of society), individual characteristics of students and the specifics of philological knowledge its object of study, the study of the human world and cultural phenomena that are reflected in verbal monuments, that is, in language and in literary sources); focus on the formation of applicants' competencies defined in the regulations on the basis of compliance with the general requirements for the implementation of higher education; ensuring the mastery of all participants in the educational process of online skills. Was developed and was theoretically substantiated the didactic system of blended learning of students of philological specialties in higher education institutions, which includes the following blocks: conceptual-target (goal, tasks, scientific-methodological approaches, system functions, principles of blended learning of students of philological specialties); content-technological (structural components of educational achievements of applicants for higher philological education, stages and organizational-didactic conditions of their blended learning, relevant didactic tools: models, methods, forms, teaching aids); diagnostic-effective (criteria, indicators, levels, diagnostic methods and diagnostic techniques, as well as the expected result of the system). Were revealed the organizational and didactic conditions that ensure the effective implementation of blended learning of students of philological profile: the creation of a combined educational environment; implementation of special training of teachers for the implementation of blended learning of students of philological specialties; providing a combination of monitoring and self-monitoring of students' academic achievements by means of blended learning. Was specified the definition of "blended learning of students of philological specialties" as an orderly interaction of teachers and students, aimed at achieving the objectives of the educational process based on the specifics of philological knowledge and which provides an optimal combination of educational activities of its subjects online and offline, and semantic content of structural components (motivational-target, cognitive-procedural, personal-value) of educational achievements of applicants for higher philological education as a result of this education. Further developed: models («Rotary», «Flexible», «Personality-oriented model», «Model of the enriched virtual environment»), forms (classroom (offline) and extracurricular (online)) and methods (synchronous and asynchronous; active and interactive), means (traditional, multimedia, mobile, services, educational platforms) of blended learning of students of philological profile in higher school in accordance with modern educational realities. The practical significance of the results of the study is to bring the formulated theoretical positions and conclusions to specific recommendations for the organization and implementation of blended learning of students of philological profile in higher education, which are presented in single monograph «Mixed learning of students of philological specialties in higher education: history, theory, practice , perspectives» and articles in collective domestic and foreign monographs «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); in the author's manuals «Didactics», «Pedagogy», «Pedagogical skills of the teacher», a collection of test tasks for diagnosing and assessing the academic achievements of applicants for the degree of «Master» in the discipline «Pedagogy», a guide for higher education and teachers «Kharkiv Innovative Schools»; in five collections of methodical recommendations for students of education of the first (bachelor's) level 1, 2, 3, 4 courses of training on the issues of industrial (pedagogical) practice, performance of independent work on the discipline «Pedagogy. «Module «Didactics», «Providing digital educational environment»; in two collections of methodical recommendations for students of education of the second (master's) level 1 course of training to perform independent work in the discipline «Pedagogy. Module of Higher School Pedagogy», «Pedagogy of NUSh». The dissertation materials can be used in the teaching of philological disciplines («Practice of oral and written speech», «Introduction to the profession» (philology), «General Linguistics», «Fundamentals of professional communication», «Fundamentals of Linguistics», «Fundamentals of Literary Studies», etc.) and pedagogical disciplines («Pedagogy (General pedagogy. History of Pedagogy. Fundamentals of pedagogical skills)», «Pedagogical management», «Information and pedagogical studies», «Higher school pedagogy», etc.), courses of students' choice, in the system of continuing education of philologists, when developing curricula, when compiling textbooks and manuals, conducting pedagogical practice, writing master's theses by students. Was created and experimentally checked the educational and methodical support of the didactic system of mixed education of students-philologists, which includes: developing by the author educational and methodical complexes, settings of differentiated educational tasks, collection of test tasks, sets of online tests, presentations, plans of lectures in web-conference; instructions for creating an online board, QR-codes, tags, mental maps, feedback platforms; information and advisory unit on the use of educational info graphics; author's educational online content, which is presented on the platforms such as Edpuzzle, Trello, Moodle, Classroom; methodical recommendations for students and teachers on the implementation of blended learning, etc. Was experimentally tested the effectiveness of the didactic system of blended learning of students of philological specialties. In particular, students of all experimental groups have increased learning motivation, acquired a more stable character, positive value attitude to this process, positive dynamics in the state of formation of certain personal qualities is stated. It should also be noted that there have been positive changes in the level of formation of students' knowledge, skills and competencies defined in the state educational standard. The study does not cover all aspects of the problem. Further study of the need for constant updating of didactic, program-technological and methodological support of blended learning of students of philological specialties, in the conditions of further digitalization of higher education, formation of digital competence in all participants of the educational process, as well as conducting comparative research on the implementation of blended learning of future philologists.
Дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021-09-17) Собченко, Т. М.
У дисертації здійснено цілісне дослідження й розв’язано актуальну науково-прикладну проблему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Інтенсивна інформатизація всіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства зумовлює необхідність кардинальної модернізації вищої освіти на засадах активного використання інноваційних комп’ютерних технологій. Одним із перспективних шляхів вирішення цього завдання є впровадження змішаного навчання, що дає змогу оптимально поєднати онлайн та офлайн формати його реалізації, а як наслідок – значно підвищити ефективність освітнього процесу, надати навчальній діяльності студентів особистісно орієнтованого характеру. При цьому особливо гостро проблема змішаного навчання студентів постає перед викладачами, які працюють на філологічних факультетах, що зумовлено насамперед специфікою філологічного знання та зростанням його ролі в духовному розвитку сучасного українського суспільства. На основі вивчення ґенези змішаного навчання та з’ясування сучасного стану наукової розробленості проблеми його реалізації визначено, що змішане навчання зародилось у США спочатку у формі кореспондентського, пізніше дистанційного навчання й було безпосередньо пов’язане з розвитком інформаційно-комунікативних технологій, проте активно використовувати цю форму навчання почали тільки на початку ХХІ ст. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано концепцію дослідження, підґрунтя якої складають ідеї про те, що: педагогічно виправдане здійснення змішаного навчання забезпечує підвищення якості вищої філологічної освіти; для можливості оптимального сполучення різнихтрадиційних та інноваційних методів і форм організації процесу навчання студентів філологічного профілю в онлайн і офлайн форматах виникає потреба в розробленні й реалізації цілісної системи змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти. Концепція містить чотири взаємопов’язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї дослідження: методологічний, теоретичний, методичний та практичний. У процесі здійснення наукового пошуку також визначено, що методологічну основу дослідження проблеми змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей складають такі наукові підходи: системно-синергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, ресурсний, ергономічний, герменевтичний та середовищний Розкрито специфіку організації змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти, що проявляється в необхідності врахування психологофізіологічних (студентський вік є сензитивним періодом для становлення інтелектуальної системи людини, розвитку її вищих психічних функцій), соціальних (активний розвиток самосвідомості, моральних і естетичних почуттів, стабілізація характеру, оволодіння всіма соціальними функціями дорослого члена суспільства), індивідуальних особливостей студентів та специфіки самого філологічного знання (вивчення філологічних навчальних дисциплін спрямоване на формування певних знань і способів діяльності здобувачів, набуття ними досвіду соціально значущих емоційно-ціннісних ставлень; людина є суб’єктом і водночас його об’єктом дослідження; вивчення світу людини й явищ культури, що відображені в словесних пам’ятках, тобто в мові та в літературних джерелах); спрямованості на формування у здобувачів визначених у нормативних документах компетентностей на основі дотримання загальних вимог до реалізації вищої освіти; забезпеченні оволодіння всіма учасниками освітнього процесу вмінь роботи в режимі онлайн. Розроблено й теоретично обґрунтовано дидактичну систему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти, що включає такі блоки: концептуально-цільовий (мета, завдання, науковометодологічні підходи, функції системи, принципи реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей); змістовно-технологічний (структурні компоненти навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти, етапи й організаційно-дидактичні умови реалізації їхнього змішаного навчання, відповідний дидактичний інструментарій: моделі, методи, форми, засоби навчання); діагностично-результативний (критерії, показники, рівні, методи діагностики й діагностичні методики, а також очікуваний результат реалізації системи). Виявлено організаційно-дидактичні умови, що забезпечують ефективну реалізацію змішаного навчання студентів філологічного профілю: створення комбінованого освітнього середовища; здійснення спеціальної підготовки викладачів до реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей; забезпечення поєднання моніторингу та самомоніторингу навчальних досягнень студентів засобами змішаного навчання. Уточнено визначення поняття «змішане навчання студентів філологічних спеціальностей» як упорядкованої взаємодії викладачів та студентів, що спрямовується на досягнення сформульованих завдань освітнього процесу на основі врахування специфіки філологічного знання й яке передбачає оптимальне поєднання навчальної діяльності її суб’єктів у режимі онлайн та офлайн, а також змістове наповнення структурних компонентів (мотиваційно-цільовий, когнітивно-процесуальний, особистісно-ціннісний) навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти як результату цього навчання. Набули подальшого розвитку: моделі («Ротаційна», «Гнучка», «Особистісно-орієнтована модель», «Модель збагаченого віртуального середовища»), форми (аудиторні (офлайн) й позааудиторні (онлайн)) та методи (синхронні й асинхронні; активні й інтерактивні), засоби (традиційні, мультимедійні, мобільні, сервіси, освітні платформи) змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі відповідно до сучасних освітніх реалій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в доведенні сформульованих теоретичних положень і висновків до конкретних рекомендацій щодо організації й реалізації змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі, які представлено в одноосібній монографії «Змішане навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти: історія, теорія, практика, перспективи» та статтях у колективних вітчизняних і зарубіжних монографіях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague,Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); в авторських посібниках «Дидактика», «Педагогіка», «Педагогічна майстерність учителя», збірнику тестових завдань для діагностування й оцінювання навчальних досягнень здобувачів освітнього ступеня «магістр» з навчальної дисципліни «Педагогіка», довіднику для здобувачів вищої освіти та викладачів «Харківські інноваційні школи»; у п’яти збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1, 2, 3, 4 курсів навчання з питань проходження виробничої (педагогічної) практики, виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль. Дидактика», «Провайдинг цифрового освітнього середовища»; у двох збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня 1 курсу навчання виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль Педагогіка вищої школи», «Педагогіка НУШ». Матеріали дисертації можуть використовуватися під час викладання філологічних («Практика усного та писемного мовлення», «Вступ до фаху» (філологія), «Загальне мовознавство», «Основи професійної комунікації», «Основи мовознавства», «Основи літературознавства» тощо) та педагогічних («Педагогіка (Загальна педагогіка. Історія педагогіки. Основи педагогічної майстерності)», «Педагогічний менеджмент», «Інформаційно-педагогічні студії», «Педагогіка вищої школи» тощо) дисциплін, курсів за вибором студентів, у системі неперервної освіти фахівців-філологів, при розробці навчальних програм, під час укладання підручників і навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання студентами магістерських робіт. Створено й експериментально перевірено навчально-методичне забезпечення дидактичної системи змішаного навчання студентів-філологів, що включає: розроблені автором навчально-методичні комплекси, комплекти диференційованих навчальних завдань, збірник тестових завдань, комплекти онлайн-тестів, презентації, плани лекційних занять у режимі вебконференції; інструкції зі створення онлайн-дошки, QR-кодів, тегів, ментальних карт, майданчиків зворотнього зв’язку; інформаційно-дорадчий блок з використання навчальної інфографіки; авторський навчальний онлайнконтент, який представлено на платформах Еdpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методичні рекомендації для студентів та викладачів з реалізації змішаного навчання тощо. Експериментально перевірено ефективність дидактичної системи змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей. Зокрема, у студентів усіх експериментальних груп зросла навчальна мотивація, набуло більш стійкого характеру, позитивне ціннісне ставлення до цього процесу, констатовано позитивну динаміку у стані сформованості визначених особистісних якостей. Слід також відзначити, що відбулись позитивні зміни в рівні сформованості у студентів визначених у державному освітньому стандарті знань, умінь, компетентностей. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання постійного оновлення дидактичного, програмно-технологічного та методичного забезпечення змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей, в умовах подальшої диджиталізації вищої освіти формування в усіх учасниках освітнього процесу цифрової компетентності, а також проведення компаративістичних досліджень щодо здійснення змішаного навчання майбутніх фахівців-філологів. В диссертации проведено целостное исследование и решена актуальная научно-прикладная проблема смешанного обучения студентов филологических специальностей в учреждениях высшего образования. Интенсивная информатизация всех сфер жизнедеятельности современного общества обуславливает необходимость кардинальной модернизации высшего образования на основе активного использования инновационных компьютерных технологий. Одним из перспективных путей решения этой задачи является внедрение смешанного обучения, что позволяет оптимально совместить онлайн и офлайн. форматы его реализации, а как следствие значительно повысить эффективность образовательного процесса, придать учебной деятельности студентов личностно ориентированного характера. При этом особенно остро проблема смешанного обучения студентов встает перед преподавателями, работающими на филологических факультетах, что обусловлено прежде спецификой филологического знания и ростом его роли в духовном развитии современного украинского общества. На основе изучения генезиса смешанного обучения и выяснения современного состояния научной разработанности проблемы его реализации определено, что смешанное обучение зародилось в США сначала в форме корреспондентского, позже дистанционного обучения и было непосредственно связано с развитием информационно-коммуникативных технологий, однако активно использовать эту форму обучения начали только в начале ХХІ ст. В диссертационной работе теоретически обоснована концепция исследования, основу которой составляют идеи о том, что: педагогически оправданное осуществление смешанного обучения обеспечивает повышение качества высшего филологического образования; для возможности оптимального сочетания различных традиционных и инновационных методов и форм организации процесса обучения студентов филологического профиля в онлайн и офлайн форматах возникает потребность в разработке и реализации целостной системы смешанного обучения соискателей высшего филологического образования. Концепция содержит четыре взаимосвязанных концепта, способствующих реализации ведущей идеи исследования: методологический, теоретический, методический и практический. В процессе осуществления научного поиска также определено, что методологическую основу исследование проблемы смешанного обучения студентов филологических специальностей составляют следующие научные подходы: системно-синергетический, компетентностный, личностно-деятельностный, ресурсный, эргономический, герменевтический и средовой. Раскрыта специфика организации смешанного обучения соискателей высшего филологического образования, что проявляется в необходимости учета периодом для становления интеллектуальной системы человека, развития его высших психических функций), социальных (активное развитие самосознания, нравственных и эстетических чувств, стабилизация характера, овладение всеми социальными функциями взрослого члена общества), индивидуальных особенностей студентов и специфики самого филологического знания (изучение филологических обучающих) дисциплин направлено на формирование определенных знаний и способов деятельности соискателей, приобретение ими опыта социально значимых эмоционально-ценностных отношений; человек является субъектом и одновременно его объектом исследования; изучение мира человека и явлений культуры, отраженных в словесных памятниках, то есть в языке и в литературных источниках); направленности на формирование у соискателей определенные в нормативных документах компетентностей на основе соблюдения общих требований к реализации высшего образования; обеспечении овладения всеми участниками образовательного процесса умений работы в режиме онлайн. Разработана и теоретически обоснована дидактическая система смешанного обучения студентов филологических специальностей в учреждениях высшего образования, включающее следующие блоки: концептуально-целевой (цель, задачи, научно-методологические подходы, функции системы, принципы реализации смешанного обучения студентов филологических специальностей); содержательно-технологический (структурные компоненты учебных достижений соискателей высшей филологического образования, этапы и организационно дидактические условия реализации их смешанного обучения, соответствующий дидактический инструментарий: модели, методы, формы, средства обучения; диагностически результативный (критерии, показатели, уровни, методы диагностики и диагностические методики, а также ожидаемый результат реализации системы). Выявлены организационно-дидактические условия, что обеспечивают эффективную реализацию смешанного обучения студентов филологического профиля: создание комбинированной образовательной среды; осуществление специальной подготовки преподавателей к реализации смешанного обучения студентов филологических специальностей; обеспечение сочетания мониторинга и самомониторинга достижений студентов средствами смешанного обучения. Уточнено определение понятия «смешанное обучение студентов филологических специальностей» как упорядоченного взаимодействия преподавателей и студентов, которое направляется на достижение сформулированных задач образовательного процесса на основе учета специфики филологического знания и предполагает оптимальное сочетание учебной деятельности ее субъектов режиме онлайн и офлайн, а также содержательное наполнение структурных компонентов (мотивационно-целевой, когнитивно-процессуальный, личностно-ценностный) учебных достижений соискателей высшего филологического образования как результата этого обучения. Приобрели дальнейшее развитие: модели («Ротационная», «Гибкая», «Личностно-ориентированная модель», «Модель обогащенной виртуальной среды»), формы (аудиторные (офлайн) и внеаудиторные (онлайн)) и методы (синхронные и асинхронные; активные и интерактивные), средства (традиционные, мультимедийные, мобильные, сервисы, образовательные платформы) смешанного обучения студентов филологического профиля в высшей школе соответственно к современным образовательным реалиям. Практическое значение полученных результатов исследования состоит в доведении сформулированных теоретических положений и выводов к конкретным рекомендациям по организации и реализации смешанного обучения студентов филологического профиля в высшей школе, представленных в единоличной монографии «Смешаное обучение студентов филологических специальностей в высших учебных заведениях: история, теория, практика, перспективы» и статьях коллективных отечественных и зарубежных монографиях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018); в авторских пособиях «Дидактика», «Педагогика», «Педагогическая мастерство учителя», сборнику тестовых заданий для диагностики и оценки учебных достижений соискателей образовательной степени «магистр» по учебной дисциплине «Педагогика», справочнику для соискателей высшего образования и преподавателей «Харьковские инновационные школы»; в пяти сборниках методических рекомендаций для соискателей образования первого (бакалаврского) уровня 1, 2, 3, 4 курсов обучения по вопросам прохождения производственной (педагогической) практики, выполнение самостоятельной работы по учебной дисциплине «Педагогика. Модуль. Дидактика», «Провайдинг цифровой образовательной среды»; в двух сборниках методических рекомендаций для соискателей образования второго (магистерского) уровня 1 курса обучения выполнения самостоятельной работы по учебной дисциплине «Педагогика. Модуль Педагогика высшей школы», «Педагогика НУШ». Материалы диссертации могут использоваться при преподавании филологических («Практика устной и письменной речи», «Введение в профессию» (филология), «Общее языкознание», «Основы профессиональной коммуникации», «Основы языкознания», «Основы литературоведения» и др.) и педагогических («Педагогика (Общая педагогика. История педагогики. Основы педагогического мастерства)», «Педагогический менеджмент», «Информационно-педагогические студии», «Педагогика высшей школы» и др.) дисцип курсов по выбору студентов, в системе непрерывного образования специалистов-филологов, при разработке учебных программ, при составлении учебников и учебных пособий, проведение педагогической практики, написание студентами магистерских работ. Создано и экспериментально проверено учебно-методическое обеспечение дидактической системы смешанного обучения студентов-филологов, включающее: разработанные автором учебно-методические комплексы, комплекты дифференцированных учебных заданий, сборник тестовых заданий, комплекты онлайн тестов, презентации, планы лекционных занятий в режиме вебконференции; инструкции по созданию онлайн-доски, QR-кодов, меток, ментальных карт, площадок обратной связи; информационно-совещательный блок по использованию учебной инфографики; авторский обучающий онлайн контент, который представлен на платформах Edpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методические рекомендации для студентов и преподавателей по реализации смешанного обучения. Экспериментально проверена эффективность дидактической системы смешанного обучения студентов филологических специальностей. В частности, у студентов всех экспериментальных групп возросла учебная мотивация, приобрело более устойчивый характер, положительное ценностное отношение к этому процессу, констатирована положительная динамика в состоянии сформированности определенных личностных качеств. Следует также отметить, что произошли положительные изменения в уровне сформированности у студентов, определенных в государственном образовательном стандарте знаний, умений, компетентностей. Проведенное исследование не исчерпывает всех аспектов данной проблемы. Дальнейшее изучение нуждается в вопросе постоянного обновления дидактического, программно-технологического и методического обеспечения смешанного обучения студентов филологических специальностей, в условиях дальнейшей диджитализации высшего образования, формирования во всех участниках образовательного процесса цифровой компетентности, а также проведения компаративистических исследований осуществления смешанного обучения будущих специалистов-филологов. In the dissertation the integral research was carried out and was solved the actual scientific and applied problem of blended learning of students of philological specialties in institutions of higher education. Intensive informatization of all spheres of life of modern society necessitates a radical modernization of higher education on the basis of active use of innovative computer technologies. One of the promising ways to solve this problem is the introduction of blended learning, which allows you to optimally combine online and offline formats of its implementation, and as a result — significantly increase the efficiency of the educational process, give students a person-centered learning activity. At the same time, the problem of blended learning of students is especially acute for teachers working at philological faculties, which is primarily due to the specifics of philological knowledge and the growth of its role in the spiritual development of modern Ukrainian society Based on the study of the genesis of blended learning and clarifying the current state of scientific development of the problem of its implementation, it is determined that blended learning originated in the United States first in the form of correspondence, later distance learning and was directly related to the development of information and communication technologies, however, the active use of this form of education began only at the beginning of the XXI century. The dissertation theoretically substantiates the concept of the study, which is based on the idea that: pedagogically justified implementation of blended learning provides an increase in the quality of higher philological education; for the possibility of optimal combination of different traditional and innovative methods and forms of organization of the learning process of students of philological profile in online and offline formats there is a need to develop and implement a holistic system of blended learning for higher philological education. The concept contains four interrelated concepts that contribute to the implementation of the leading idea of the study: methodological, theoretical, methodological and practical. In the process of scientific research it is also determined that the methodological basis for studying the problem of blended learning of students of philological specialties are the following scientific approaches: system-synergetic, competence, personalactivity, resource, ergonomic, hermeneutic and environmental. Was revealed the specifics of the organization of blended learning of students of higher philological education, which is manifested in the need to take into account psychological and physiological (student age is a sensitive period for the formation of the intellectual system, the development of its higher mental functions), social (active development of self-awareness, moral and aesthetic feelings, stabilization), mastery of all social functions of an adult member of society), individual characteristics of students and the specifics of philological knowledge its object of study, the study of the human world and cultural phenomena that are reflected in verbal monuments, that is, in language and in literary sources); focus on the formation of applicants' competencies defined in the regulations on the basis of compliance with the general requirements for the implementation of higher education; ensuring the mastery of all participants in the educational process of online skills. Was developed and was theoretically substantiated the didactic system of blended learning of students of philological specialties in higher education institutions, which includes the following blocks: conceptual-target (goal, tasks, scientific-methodological approaches, system functions, principles of blended learning of students of philological specialties); content-technological (structural components of educational achievements of applicants for higher philological education, stages and organizational-didactic conditions of their blended learning, relevant didactic tools: models, methods, forms, teaching aids); diagnostic-effective (criteria, indicators, levels, diagnostic methods and diagnostic techniques, as well as the expected result of the system). Were revealed the organizational and didactic conditions that ensure the effective implementation of blended learning of students of philological profile: the creation of a combined educational environment; implementation of special training of teachers for the implementation of blended learning of students of philological specialties; providing a combination of monitoring and self-monitoring of students' academic achievements by means of blended learning. Was specified the definition of "blended learning of students of philological specialties" as an orderly interaction of teachers and students, aimed at achieving the objectives of the educational process based on the specifics of philological knowledge and which provides an optimal combination of educational activities of its subjects online and offline, and semantic content of structural components (motivational-target, cognitive-procedural, personal-value) of educational achievements of applicants for higher philological education as a result of this education. Further developed: models («Rotary», «Flexible», «Personality-oriented model», «Model of the enriched virtual environment»), forms (classroom (offline) and extracurricular (online)) and methods (synchronous and asynchronous; active and interactive), means (traditional, multimedia, mobile, services, educational platforms) of blended learning of students of philological profile in higher school in accordance with modern educational realities. The practical significance of the results of the study is to bring the formulated theoretical positions and conclusions to specific recommendations for the organization and implementation of blended learning of students of philological profile in higher education, which are presented in single monograph «Mixed learning of students of philological specialties in higher education: history, theory, practice , perspectives» and articles in collective domestic and foreign monographs «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); in the author's manuals «Didactics», «Pedagogy», «Pedagogical skills of the teacher», a collection of test tasks for diagnosing and assessing the academic achievements of applicants for the degree of «Master» in the discipline «Pedagogy», a guide for higher education and teachers «Kharkiv Innovative Schools»; in five collections of methodical recommendations for students of education of the first (bachelor's) level 1, 2, 3, 4 courses of training on the issues of industrial (pedagogical) practice, performance of independent work on the discipline «Pedagogy. «Module «Didactics», «Providing digital educational environment»; in two collections of methodical recommendations for students of education of the second (master's) level 1 course of training to perform independent work in the discipline «Pedagogy. Module of Higher School Pedagogy», «Pedagogy of NUSh». The dissertation materials can be used in the teaching of philological disciplines («Practice of oral and written speech», «Introduction to the profession» (philology), «General Linguistics», «Fundamentals of professional communication», «Fundamentals of Linguistics», «Fundamentals of Literary Studies», etc.) and pedagogical disciplines («Pedagogy (General pedagogy. History of Pedagogy. Fundamentals of pedagogical skills)», «Pedagogical management», «Information and pedagogical studies», «Higher school pedagogy», etc.), courses of students' choice, in the system of continuing education of philologists, when developing curricula, when compiling textbooks and manuals, conducting pedagogical practice, writing master's theses by students. Was created and experimentally checked the educational and methodical support of the didactic system of mixed education of students-philologists, which includes: developing by the author educational and methodical complexes, settings of differentiated educational tasks, collection of test tasks, sets of online tests, presentations, plans of lectures in web-conference; instructions for creating an online board, QR-codes, tags, mental maps, feedback platforms; information and advisory unit on the use of educational info graphics; author's educational online content, which is presented on the platforms such as Edpuzzle, Trello, Moodle, Classroom; methodical recommendations for students and teachers on the implementation of blended learning, etc. Was experimentally tested the effectiveness of the didactic system of blended learning of students of philological specialties. In particular, students of all experimental groups have increased learning motivation, acquired a more stable character, positive value attitude to this process, positive dynamics in the state of formation of certain personal qualities is stated. It should also be noted that there have been positive changes in the level of formation of students' knowledge, skills and competencies defined in the state educational standard. The study does not cover all aspects of the problem. Further study of the need for constant updating of didactic, program-technological and methodological support of blended learning of students of philological specialties, in the conditions of further digitalization of higher education, formation of digital competence in all participants of the educational process, as well as conducting comparative research on the implementation of blended learning of future philologists.
ДИДЖИТАЛ СЕРВІСИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
(Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", 2021) Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.
Стаття присвячена проблемі застосування диджитал сервісів у науково-педагогічних дослідженнях. Метою статті є обґрунтування важливості та необхідності застосування диджитал сервісів у науково-педагогічних дослідженнях. Методами дослідження є теоретичні (аналіз науково-педагогічних джерел, онлайн-сервісів та платформ, узагальнення результатів); емпіричні (представлення та узагальнення педагогічного досвіду). У статті проаналізовано роль диджитал сервісів у розвитку науки. З’ясовано, що сферу інформатизації та диджиталізації детермінує нормативно-правова база України, що регулює її здійснення. Розкрито на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Цифрові сервіси у наукових дослідженнях» важливість формування цифрової грамотності та інформаційно-цифрової компетентності. Обґрунтовано значення вивчення навчальної дисципліни, роль та можливості застосування диджитал-сервісів у сучасних наукових дослідженнях. Наведено змістове наповнення навчальної дисципліни та напрями її вивчення. Окреслено перспективи подальших досліджень. The article is devoted to the problem of application of digital services in scientific and pedagogical researches. The purpose of the article is to substantiate the importance and necessity of using digital services in scientific and pedagogical research. Research methods applied: theoretical (analysis of scientific and pedagogical sources, online services and platforms, generalization of results); empirical (presentation and generalization of pedagogical experience). The article analyzes the role of digital services in the development of science. It was found out that the sphere of informatization and digitalization is determined by the normative-legal base of Ukraine, which regulates its implementation. It should be noted that in recent years a number of bills, laws of Ukraine in the field of informatization and digitalization have been developed: The study substantiates the feasibility of studying the course «Digital Services in Research» by applicants of the third educational level, which is implemented at the Kharkiv National Pedagogical University named after GS Skovoroda. The importance and necessity of formation of digital literacy and information-digital competence of the citizens of Ukraine, as well as of the applicants of the third educational level are clarified. The importance of studying the discipline, the role and possibilities of using digital services in modern scientific research are substantiated. It is determined that the use of modern digital services is especially important in scientific activities, as scientific and pedagogical research uses scientific and metric databases and other relevant sources of information in academic / professional fields, and a young scientist must be able to determine the level of objectivity, factual basis in different types of sources, to assess its reliability and representativeness. The article presents the content of the discipline and the main aspects of its study. Among them are: creation of a scientific profile at Google Academy, creation of Google − questionnaires for surveying applicants of different levels, use of open electronic resources, Internet resources, scientific-metric databases, specialized information databases and information retrieval tools for scientific publications and regulations in the field scientific research. Prospects for further research are outlined, which are to conduct a study to determine the digital literacy of applicants at all levels of higher education.
ДІАГНОСТИКА РІВНІВ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Собченко, Т. М.
У статті розкрито зміст, критерії (мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, інформаційно-технологічний, репродуктивно-конструктивний) та показники, схарактеризовано рівні (високий, середній, початковий) готовності майбутніх філологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. На цій основі дібрано діагностичні методики та визначено наявні рівні сформованості досліджуваної готовності у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія» факультету іноземної філології й українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, факультету іноземних мов і факультету української філології та соціальних комунікацій Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, філологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Під час дослідження використані: «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху» Т. Елерса, «Діагностика знань, умінь, навичок використання хмарних технологій у майбутній професійній діяльності» (авторська), «Методика для діагностики навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін, модифікація Н. Бадмаєвої), «Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності» (А. Карпов). Дані методики виявилися результативними щодо виявлення рівнів готовності студентівфілологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. Отримано такі дані: на високому рівні перебуває 13,9% студентів-філологів, середній рівень має більша половина респондентів 52,7%, відповідно на початковому рівні 33,4%. Після вивчення в процесі експериментального навчання модулю «Засоби цифрової підготовки» в експериментальних групах виявлені позитивні зміни сформованості готовності студентів-філологів до використання хмарних технологій в професійній діяльності за всіма чотирма критеріями. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробці навчальної програми, робочої програми, силабусу навчальної дисципліни «Цифрова педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія». The article reveals the content, criteria (motivational, cognitive-activity, informationtechnological, reproductive-constructive), and indicators of preparedness levels (high, medium, initial) of future philologists to use cloud technologies in professional activities. The diagnostics methods were selected based on these criteria and the existing development levels of the studied preparedness were revealed in applicants for the first (bachelor's) level of higher education in the major 035 “Philologyˮ at the Foreign Philology and Ukrainian Language and Literature Department of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, the Foreign Languages Department and the Ukrainian Philology and Social Communications Department of Taras Shevchenko Luhansk National University, the Philology Department of Rivne State University of Humanities. The following works were used in the given study: “Methods of diagnosis one's motivation for successˮ by T. Ehlers, “Diagnostics of knowledge, skills, abilities to use cloud technologies in future professional activitiesˮ (proprietary methodology), “Methods for diagnostics students' learning activitiesˮ (A. Rean, V. Yakunin, modification by N. Badmaeva), “Methods for diagnostics the level of reflexivity developmentˮ (A. Karpov). These methods were effective in identifying the preparedness levels of students-philologists to use cloud technologies in professional activities. The following results were obtained: 13.9% of students-philologists had a high level, more than half of the respondents (52.7%) had an average level, the initial level had 33.4% of respondents. After studying in the process of experimental training of the module “Digital Training Toolsˮ the experimental groups demonstrated positive changes in the development of students-philologists preparedness to use cloud technology in professional activities on all four criteria. Prospects for further research are to develop a curriculum, work program, syllabus of the discipline “Digital Pedagogyˮ for the first (bachelor’s) level of higher education in the specialty 035 “Philologyˮ.
Діагностика стимулів підвищення кваліфікації вчителів
(Kaunas University Of Applied Engineering Sciences, 2019) Башкір, О. І.; Собченко, Т. М.
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження щодо виявлення спектру стимулів професійного зростання вчителів України, зумовленого впровадженням в освітній простір країни Концепції «Нова українська школа» як освіти нових сенсів, дитиноцентризму та поваги до кожної людини, яка зорієнтована на активізацію процесу підвищення кваліфікації освітян, осучаснення форм і методів його проведення, а також заохочення учительської спільноти на державному рівні підвищувати рівень професійних компетентностей. У статті доведено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників сприяє набуттю нових і вдосконаленню раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності; оволодінню особою досвіду виконання додаткових завдань й обов’язків у межах спеціальності; формуванню й розвитку інформаційно-комунікаційних навичок, медійної грамотності, управлінської, інклюзивної, мовної компетентностей тощо. Підвищення кваліфікації вчителя виступає центральною ланкою в процесі модернізації освіти, упровадження нових концепцій і стратегій, а також включає ціннісно-мотиваційну, когнітивну, операційно-технологічну, оцінно-рефлексивну діяльність. Особливе місце в становленні особистості вчителя, підвищенні рівня його фахової компетентності займає саме ціннісно-мотиваційний складник, який і є предметом дослідження цієї статті. Результати дослідження зумовлені проведеним теоретико-емпіричним дослідженням у вигляді проектної роботи серед педагогів України (362 особи) за допомогою програми Trello, розробленою Fog Creek Software, та Google-платформ. Робота над проектом здійснювалася на трьох етапах – теоретико-цільовому, операційно-діяльнісному та аналітикорезультативному, – що сприяло формуванню в учителів знань про процес підвищення кваліфікації, вимог і методів його проведення; виявленню мотивації до підвищення кваліфікації за допомогою діагностичної «Методики мотивації особистості до успіху» Т. Елерса; створенню умов для пояснення вчителями запропонованих стимулів з точки зору їх актуальності та пріоритетності, а також виявленню тих стимулів, які мають найвищий індекс мотивації, а саме бажання бути сучасним і не відставати від життя, звичка працювати добросовісно, цікавість до творчості та новизни. В статье представлены результаты теоретико-эмпирического исследования по выявлению спектра стимулов профессионального роста учителей Украины, обусловленного внедрением в образовательное пространство страны Концепции «Новая украинская школа» как образования новых смыслов, ребенкоцентризма и уважения к каждому человеку. Эта Концепция ориентирована на активизацию процесса повышения квалификации педагогов современными формами и методами, а также поощрения учительской сообщества на государственном уровне повышать уровень профессионализма. В статье доказано, что повышение квалификации педагогических работников способствует приобретению новых и совершенствованию ранее приобретенных компетенций в рамках профессиональной деятельности; овладению лицом опыта выполнения дополнительных задач и обязанностей в рамках специальности; формированию и развитию информационно-коммуникационных навыков, медиа грамотности, управленческой, инклюзивного, языковой компетентности и тому подобное. Повышение квалификации учителя выступает центральным звеном в процессе модернизации образования, внедрения новых концепций и стратегий, а также включает ценностно-мотивационную, когнитивную, операционно-технологическую, оценочно-рефлексивной деятельности. Особое место в становлении личности учителя, повышении уровня его профессиональной компетентности занимает именно ценностно-мотивационный компонент, который и является предметом исследования данной статьи. Результаты исследования обусловлены проведенным теоретико-эмпирическим исследованиям в виде проектной работы среди педагогов Украины (362 человека) с помощью программы Trello, разработанной Fog Creek Software, и Google-платформ. Работа над проектом осуществлялась на трех этапах - теоретико-целевом, операционно-деятельностного и аналитикорезультативном, - что способствовало формированию у учителей знаний о процессе повышения квалификации, требований и методов его проведения; выявлению мотивации к повышению квалификации с помощью диагностической «Методики мотивации личности к успеху» Т. Элерса; созданию условий для объяснения учителями предложенных стимулов с точки зрения их актуальности и приоритетности, а также выявлению тех стимулов, которые имеют высокий индекс мотивации, а именно желание быть современным и не отставать от жизни, привычка работать добросовестно, интерес к творчеству и новизны. The article presents the results of a theoretical and empirical study on identifying a stimulus spectrum for professional growth of teachers of Ukraine, conditioned by the introduction into the educational space of the country of «The Concept of the New Ukrainian School» as the education of new meanings, child centrism and respect for every person who is focused on activating the process of professional development of educators, updating the forms and methods of its implementation, as well as encouraging the teaching community at the state level to increase the level of professional competences. It was proved in the article that professional development of pedagogical workers promotes acquisition of new and improvement of previously acquired competences in the framework of professional activity; mastering the experience of completing additional tasks and responsibilities within the specialty; formation and development of information and communication skills, media literacy, management, inclusive, language competences, etc. Teacher training is central in the process of modernization of education, implementing new concepts and strategies, and also includes value and motivational, cognitive, operational and technological, evaluative and reflective activities. A special place in the development of the personality of the teacher, increasing the level of his professional competence is the value and motivational component, which is the subject of research of this article. The results of the study are conditioned by the conducted theoretical and empirical research in the form of project work among teachers of Ukraine (362 persons) using the program Trello which is developed by Fog Creek Software and Google platforms. The work on the project was carried out in three stages – theoretical and targeted, operating and activity, analytical and productive, - that facilitated the formation of teachers' knowledge of the process of professional development, requirements and methods of its implementation; identification of motivation for advanced training by means of the diagnostic «Methods of motivation of personality for success» by T. Elers; creating conditions for teachers to explain the proposed incentives in terms of their relevance and priority, and to identify those incentives that have the highest motivation index, namely the desire to be modern and keep up with life, the habit of working in good faith, an interest in creativity and novelty.
Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи: минуле і сучасність
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Зеленська, Л. Д.; Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Вакуленко, Т. С.; Васильєва, С. О.; Кін, О. М.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.
У науково-інформаційному виданні висвітлюються віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, місце й роль кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в його структурі. Уперше подається генеза кафедри від часу заснування до сьогодення, характеристика особового складу, опис життєвого й творчого шляху її завідувачів. Розкриваються завдання, зміст і напрями діяльності кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в сучасних умовах, здобутки й напрацювання її професорсько-викладацького складу та чинних наукових шкіл. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The scientific and information publication covers the milestones of formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, the place and role of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher school in its structure. For the first time the genesis of the department from the time of its foundation to the present, the characteristics of the staff, the description of the life and creative path of its and creative way of its heads. The tasks, content and directions of the department's activity are revealed general pedagogy and pedagogy of higher education in modern conditions, achievements and achievements of its teaching staff and existing scientific schools. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduate students, students – all those who interested in the formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти
(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди; друкарня ФОП Петров В. В., 2021-11-11) Боярська-Хоменко, А. В.; Ворожбіт-Горбатюк, В. В.; Собченко, Т. М.
Методичні рекомендації містять глосарій та інформаційно-дорадчі матеріали щодо організації контролю і оцінки навчальних досягнень здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Навчальне видання розраховане для використання здобувачами другого (магістерського) рівня вищої педагогічної освіти, науково-педагогічними працівниками груп забезпечення освітньо-професійних програм, галузь знань 01 Освіта/Педагогіка. Методические рекомендации содержат глоссарий и информационно-консльтативные материалы по организации контроля и оценки достижений соискателей второго (магистерского) уровня высшего образования. Учебное издание предназначено для соискателей второго (магистерского) уровня высшего педагогического образования, научно-педагогических работников групп обеспечения образовательно-профессиональных программ, отрасль знаний 01 Образование/Педагогика.Methodical recommendations contain a glossary and information and advisory materials on the organization of control and evaluation of academic achievements of applicants for the second (master's) level of higher education. The educational publication is designed for use by applicants for the second (master's) level of higher pedagogical education, research and teaching staff of groups of educational and professional programs, field of knowledge 01 Education / Pedagogy.
Кордоцентризм педагогічного світогляду Івана Прокопенка і Григорія Сковороди
(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Ворожбіт-Горбатюк, В. В.; Боярська-Хоменко, А. В.; Собченко, Т. М.
Дослідження єдиного базису педагогічного світогляду Івана Прокопенка і Григорія Сковороди актуальне в умовах провадження в Україні воєнного стану і обумовлене трагічними подіями, які проживає увесь цивілізований світ. Метою статті визначено розкриття кордоцентричного базису педагогічного світогляду цим просвітників, педагогів. Для досягнення мети використано методи порівняльний історичний і системно структурний – для характеристики педагогічного світогляду кожного просвітника, розкриття основного поняття публікації. Методи конкретно пошукові – аналіз, синтез узагальнення історичних фактів використано для характеристики кордоцентризму саме через призму педагогічного доробку Григорія Сковороди і педагогічних досягнень Івана Прокопенка. Ретроспективний метод використано для творчої інтерпретації результатів проведеної розвідки. Результати дослідження представлено відповідно до синергетичного, системного, аксіологічного підходів. Авторами наголошено увагу н6а тому, що кордоцентризм може бути синтезуючою ознакою педагогічного світогляду цих просвітників. Педагогічні погляди вони формували на основі ідеї сродності праці, розуміння вдячності як основи світоглядної етики і якості, єдності світської і релігійної етики, життєвої практики сердечного ставлення до людини, душевної налаштованості на співрозмовника, щирості навіть у найінтимніших почуваннях і пошуку себе, пізнання себе. Автори виділили значення феномену Сковородинівської людини, Сковородинівського інтелігента. Затребуваними, на погляд авторів, є практики глибокого знання себе для відновлення і утвердження миру в Україні, розвиток кращих рис ментальності для неперервного цивілізаційного поступу українців, аксіологічне розуміння волі, визнання самоцінності та психоемоційної залежності від рідної землі, збереження пам’яті поколінь, працьовитості як ознаки душевної гармонії і чуттєвого проживання усього сущого. Ці кордоцентричні імперативи поєднують педагогічні світогляди великого просвітника Григорія Сковороди і визначного академіка Івана Прокопенка. Перспективою подальшого дослідження визначено педагогічний аналіз листів Григорія Сковороди до свого учня і друга Миколи Ковалинського, систематизація спогадів учнів Івана Прокопенка. The study of the unified basis of the pedagogical worldview of Ivan Prokopenko and Grigory Skovoroda is relevant in the conditions of martial law in Ukraine and is due to the tragic events that the entire civilized world lives. The article is aimed at revealing the cordocentric basis of the pedagogical worldview of these educators and teachers. To achieve the goal, comparative historical and systemically structural methods were used to characterize the pedagogical worldview of each educator, to reveal the basic concept of publication. Methods specifically search — analysis, synthesis of generalization of historical facts — used to characterize cordocentrism through the prism of the pedagogical work of Grigory Skovorolda and pedagogical achievements of Ivan Prokopenko. The retrospective method was used to creatively interpret the results of the research. In the article, the results of the study are presented in accordance with synergistic, systemic, axiological approaches. The authors emphasized n6a because cordocentrism can be a synthesizing feature of the pedagogical worldview of these enlighteners. They formed pedagogical views on the basis of the idea of the naturalness of work, understanding of gratitude as the basis of worldview ethics and quality, unity of secular and religious ethics, life practice of cordial attitude to a person, mental attitude to the interlocutor, sincerity even in the most intimate senses and search for oneself, self-knowledge. The authors highlighted the significance of the phenomenon, Skovorodinovsky person, Skovorodinovsky intelligentst. In demand, in the opinion of the authors, are the practices of deep knowledge of themselves for the restoration and establishment of peace in Ukraine, the development of the best mentality traits for the continuous civilizational progress of Ukrainians, axiological understanding of the will, recognition of self-worth and psycho-emotional dependence on the native land, preservation of the memory of generations, diligence as signs of spiritual harmony and sensual residence of all things.These cordocentric imperatives combine the peda- gogical worldviews of the great enlightener Grigory Skovoroda and the outstanding academician ivan Prokopenko. These cordocentric imperatives combine the peda- gogical worldviews of the great enlightener Grigory Skovoroda and the outstanding academician ivan Prokopenko.

Перегляд за Автор "Собченко, Т. М."

Результатів на сторінку

Параметри сортування