Дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти
Завантаження...
Дата
2021-09-17
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Анотація
У дисертації здійснено цілісне дослідження й розв’язано актуальну науково-прикладну проблему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Інтенсивна інформатизація всіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства зумовлює необхідність кардинальної модернізації вищої освіти на засадах активного використання інноваційних комп’ютерних технологій. Одним із перспективних шляхів вирішення цього завдання є впровадження змішаного навчання, що дає змогу оптимально поєднати онлайн та офлайн
формати його реалізації, а як наслідок – значно підвищити ефективність освітнього процесу, надати навчальній діяльності студентів особистісно орієнтованого характеру. При цьому особливо гостро проблема змішаного навчання студентів постає перед викладачами, які працюють на філологічних факультетах, що зумовлено насамперед специфікою філологічного знання та зростанням його ролі в духовному розвитку сучасного українського суспільства. На основі вивчення ґенези змішаного навчання та з’ясування сучасного стану наукової розробленості проблеми його реалізації визначено, що змішане навчання зародилось у США спочатку у формі кореспондентського, пізніше дистанційного навчання й було безпосередньо пов’язане з розвитком інформаційно-комунікативних технологій, проте активно використовувати цю форму навчання почали тільки на початку ХХІ ст. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано концепцію дослідження, підґрунтя якої складають ідеї про те, що: педагогічно виправдане здійснення змішаного навчання забезпечує підвищення якості вищої філологічної освіти; для можливості оптимального сполучення різнихтрадиційних та інноваційних методів і форм організації процесу навчання студентів філологічного профілю в онлайн і офлайн форматах виникає потреба в розробленні й реалізації цілісної системи змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти. Концепція містить чотири взаємопов’язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї дослідження: методологічний, теоретичний, методичний та практичний. У процесі здійснення наукового пошуку також визначено, що методологічну основу
дослідження проблеми змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей складають такі наукові підходи: системно-синергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, ресурсний, ергономічний, герменевтичний та середовищний Розкрито специфіку організації змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти, що проявляється в необхідності врахування психологофізіологічних (студентський вік є сензитивним періодом для становлення
інтелектуальної системи людини, розвитку її вищих психічних функцій), соціальних (активний розвиток самосвідомості, моральних і естетичних почуттів, стабілізація характеру, оволодіння всіма соціальними функціями дорослого члена суспільства), індивідуальних особливостей студентів та специфіки самого філологічного знання (вивчення філологічних навчальних
дисциплін спрямоване на формування певних знань і способів діяльності здобувачів, набуття ними досвіду соціально значущих емоційно-ціннісних ставлень; людина є суб’єктом і водночас його об’єктом дослідження; вивчення світу людини й явищ культури, що відображені в словесних пам’ятках, тобто в мові та в літературних джерелах); спрямованості на формування у здобувачів
визначених у нормативних документах компетентностей на основі дотримання загальних вимог до реалізації вищої освіти; забезпеченні оволодіння всіма учасниками освітнього процесу вмінь роботи в режимі онлайн. Розроблено й теоретично обґрунтовано дидактичну систему змішаного
навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти, що включає такі блоки: концептуально-цільовий (мета, завдання, науковометодологічні підходи, функції системи, принципи реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей); змістовно-технологічний (структурні компоненти навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної
освіти, етапи й організаційно-дидактичні умови реалізації їхнього змішаного навчання, відповідний дидактичний інструментарій: моделі, методи, форми, засоби навчання); діагностично-результативний (критерії, показники, рівні, методи діагностики й діагностичні методики, а також очікуваний результат реалізації системи). Виявлено організаційно-дидактичні умови, що
забезпечують ефективну реалізацію змішаного навчання студентів філологічного профілю: створення комбінованого освітнього середовища; здійснення спеціальної підготовки викладачів до реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей; забезпечення поєднання моніторингу та самомоніторингу навчальних досягнень студентів засобами
змішаного навчання. Уточнено визначення поняття «змішане навчання студентів філологічних спеціальностей» як упорядкованої взаємодії викладачів та студентів, що спрямовується на досягнення сформульованих завдань освітнього процесу на основі врахування специфіки філологічного знання й яке передбачає оптимальне поєднання навчальної діяльності її суб’єктів у
режимі онлайн та офлайн, а також змістове наповнення структурних компонентів (мотиваційно-цільовий, когнітивно-процесуальний, особистісно-ціннісний) навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти як результату цього навчання. Набули подальшого розвитку: моделі («Ротаційна», «Гнучка», «Особистісно-орієнтована модель», «Модель збагаченого віртуального
середовища»), форми (аудиторні (офлайн) й позааудиторні (онлайн)) та методи (синхронні й асинхронні; активні й інтерактивні), засоби (традиційні, мультимедійні, мобільні, сервіси, освітні платформи) змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі відповідно до сучасних освітніх реалій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
доведенні сформульованих теоретичних положень і висновків до конкретних рекомендацій щодо організації й реалізації змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі, які представлено в одноосібній монографії «Змішане навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти: історія, теорія, практика, перспективи» та статтях у
колективних вітчизняних і зарубіжних монографіях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague,Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); в авторських посібниках «Дидактика», «Педагогіка», «Педагогічна
майстерність учителя», збірнику тестових завдань для діагностування й оцінювання навчальних досягнень здобувачів освітнього ступеня «магістр» з навчальної дисципліни «Педагогіка», довіднику для здобувачів вищої освіти та викладачів «Харківські інноваційні школи»; у п’яти збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1, 2, 3, 4
курсів навчання з питань проходження виробничої (педагогічної) практики, виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль. Дидактика», «Провайдинг цифрового освітнього середовища»; у двох збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня 1 курсу навчання виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни
«Педагогіка. Модуль Педагогіка вищої школи», «Педагогіка НУШ». Матеріали дисертації можуть використовуватися під час викладання філологічних («Практика усного та писемного мовлення», «Вступ до фаху» (філологія), «Загальне мовознавство», «Основи професійної комунікації»,
«Основи мовознавства», «Основи літературознавства» тощо) та педагогічних («Педагогіка (Загальна педагогіка. Історія педагогіки. Основи педагогічної майстерності)», «Педагогічний менеджмент», «Інформаційно-педагогічні студії», «Педагогіка вищої школи» тощо) дисциплін, курсів за вибором студентів, у системі неперервної освіти фахівців-філологів, при розробці
навчальних програм, під час укладання підручників і навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання студентами магістерських робіт. Створено й експериментально перевірено навчально-методичне забезпечення дидактичної системи змішаного навчання студентів-філологів, що включає: розроблені автором навчально-методичні комплекси, комплекти
диференційованих навчальних завдань, збірник тестових завдань, комплекти онлайн-тестів, презентації, плани лекційних занять у режимі вебконференції; інструкції зі створення онлайн-дошки, QR-кодів, тегів, ментальних карт, майданчиків зворотнього зв’язку; інформаційно-дорадчий блок з використання навчальної інфографіки; авторський навчальний онлайнконтент, який представлено на платформах Еdpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методичні рекомендації для студентів та викладачів з реалізації змішаного навчання тощо. Експериментально перевірено ефективність дидактичної системи змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей. Зокрема, у студентів усіх експериментальних груп зросла навчальна мотивація, набуло більш стійкого характеру, позитивне ціннісне ставлення до цього процесу, констатовано позитивну динаміку у стані сформованості визначених особистісних якостей. Слід також відзначити, що відбулись позитивні зміни в рівні сформованості у студентів визначених у державному освітньому
стандарті знань, умінь, компетентностей. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання постійного оновлення
дидактичного, програмно-технологічного та методичного забезпечення змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей, в умовах подальшої диджиталізації вищої освіти формування в усіх учасниках освітнього процесу цифрової компетентності, а також проведення
компаративістичних досліджень щодо здійснення змішаного навчання майбутніх фахівців-філологів. В диссертации проведено целостное исследование и решена актуальная научно-прикладная проблема смешанного обучения студентов филологических специальностей в учреждениях высшего образования. Интенсивная информатизация всех сфер жизнедеятельности современного общества обуславливает необходимость кардинальной модернизации высшего образования на основе активного использования инновационных компьютерных технологий. Одним из перспективных путей решения этой задачи является внедрение смешанного обучения, что позволяет оптимально совместить онлайн и офлайн.
форматы его реализации, а как следствие значительно повысить эффективность образовательного процесса, придать учебной деятельности студентов личностно ориентированного характера. При этом особенно остро проблема смешанного обучения студентов встает перед преподавателями, работающими на филологических факультетах, что обусловлено прежде спецификой филологического знания и ростом его роли в духовном развитии современного украинского общества. На основе изучения генезиса смешанного обучения и выяснения современного состояния научной разработанности проблемы его реализации определено, что смешанное обучение зародилось в США сначала в форме корреспондентского, позже дистанционного обучения и было непосредственно связано с развитием информационно-коммуникативных технологий, однако активно использовать эту форму обучения начали только в начале ХХІ ст. В диссертационной работе теоретически обоснована концепция исследования, основу которой составляют идеи о том, что: педагогически оправданное осуществление смешанного обучения обеспечивает повышение качества высшего филологического образования; для возможности оптимального сочетания различных традиционных и инновационных методов и форм организации процесса обучения студентов филологического профиля в онлайн и офлайн форматах возникает потребность в разработке и реализации целостной системы смешанного обучения соискателей высшего филологического образования. Концепция содержит четыре взаимосвязанных концепта, способствующих реализации ведущей идеи исследования: методологический, теоретический, методический и практический. В процессе осуществления научного поиска также определено, что методологическую основу исследование проблемы смешанного обучения студентов филологических специальностей составляют следующие научные подходы: системно-синергетический, компетентностный, личностно-деятельностный, ресурсный, эргономический, герменевтический и средовой. Раскрыта специфика организации смешанного обучения соискателей высшего филологического образования, что проявляется в необходимости учета периодом для становления интеллектуальной системы человека, развития его высших психических функций), социальных (активное развитие самосознания, нравственных и эстетических чувств, стабилизация характера, овладение всеми социальными функциями взрослого члена общества), индивидуальных особенностей студентов и специфики самого филологического знания (изучение филологических обучающих) дисциплин направлено на формирование определенных знаний и способов деятельности соискателей, приобретение ими опыта социально значимых эмоционально-ценностных отношений; человек является субъектом и одновременно его объектом исследования; изучение мира человека и явлений культуры, отраженных в словесных памятниках, то есть в языке и в литературных источниках); направленности на формирование у соискателей определенные в нормативных документах компетентностей на основе соблюдения общих требований к реализации высшего образования; обеспечении овладения всеми участниками образовательного процесса умений работы в режиме онлайн. Разработана и теоретически обоснована дидактическая система смешанного обучения студентов филологических специальностей в учреждениях высшего образования, включающее следующие блоки: концептуально-целевой (цель, задачи, научно-методологические подходы, функции системы, принципы реализации смешанного обучения студентов филологических специальностей); содержательно-технологический (структурные компоненты учебных достижений соискателей высшей филологического образования, этапы и организационно дидактические условия реализации их смешанного обучения, соответствующий дидактический инструментарий: модели, методы, формы, средства обучения; диагностически результативный (критерии, показатели, уровни, методы диагностики и диагностические методики, а также ожидаемый результат реализации системы). Выявлены организационно-дидактические условия, что обеспечивают эффективную реализацию смешанного обучения студентов филологического профиля: создание комбинированной образовательной среды; осуществление специальной подготовки преподавателей к реализации смешанного обучения студентов филологических специальностей; обеспечение сочетания мониторинга и самомониторинга достижений студентов средствами смешанного обучения. Уточнено определение понятия «смешанное обучение студентов филологических специальностей» как упорядоченного взаимодействия преподавателей и студентов, которое направляется на достижение сформулированных задач образовательного процесса на основе учета специфики филологического знания и предполагает оптимальное сочетание учебной деятельности ее субъектов режиме онлайн и офлайн, а также содержательное наполнение структурных компонентов (мотивационно-целевой, когнитивно-процессуальный, личностно-ценностный) учебных достижений соискателей высшего филологического образования как результата этого обучения. Приобрели дальнейшее развитие: модели («Ротационная», «Гибкая», «Личностно-ориентированная модель», «Модель обогащенной виртуальной среды»), формы (аудиторные (офлайн) и внеаудиторные (онлайн)) и методы (синхронные и асинхронные; активные и интерактивные), средства (традиционные, мультимедийные, мобильные, сервисы, образовательные платформы) смешанного обучения студентов филологического профиля в высшей школе соответственно к современным образовательным реалиям. Практическое значение полученных результатов исследования состоит в доведении сформулированных теоретических положений и выводов к конкретным рекомендациям по организации и реализации смешанного обучения студентов филологического профиля в высшей школе, представленных в единоличной монографии «Смешаное обучение студентов филологических специальностей в высших учебных заведениях: история, теория, практика, перспективы» и статьях
коллективных отечественных и зарубежных монографиях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018); в авторских пособиях «Дидактика», «Педагогика», «Педагогическая мастерство учителя», сборнику тестовых заданий для диагностики и оценки учебных достижений соискателей образовательной степени «магистр» по учебной дисциплине «Педагогика», справочнику для соискателей высшего образования и преподавателей «Харьковские инновационные школы»; в пяти сборниках методических рекомендаций для соискателей образования первого (бакалаврского) уровня 1, 2, 3, 4 курсов обучения по вопросам прохождения производственной (педагогической) практики, выполнение самостоятельной работы по учебной дисциплине «Педагогика. Модуль. Дидактика», «Провайдинг цифровой образовательной среды»; в двух сборниках методических рекомендаций для соискателей образования второго (магистерского) уровня 1 курса обучения выполнения самостоятельной работы по учебной дисциплине «Педагогика. Модуль Педагогика высшей школы», «Педагогика НУШ». Материалы диссертации могут использоваться при преподавании филологических («Практика устной и письменной речи», «Введение в профессию» (филология), «Общее языкознание», «Основы профессиональной коммуникации», «Основы языкознания», «Основы литературоведения» и др.) и педагогических («Педагогика (Общая педагогика. История педагогики. Основы педагогического мастерства)», «Педагогический менеджмент», «Информационно-педагогические студии», «Педагогика высшей школы» и др.) дисцип курсов по выбору студентов, в системе непрерывного образования специалистов-филологов, при разработке учебных программ, при составлении учебников и учебных пособий, проведение педагогической практики, написание студентами магистерских работ. Создано и экспериментально проверено учебно-методическое обеспечение дидактической системы смешанного обучения студентов-филологов, включающее: разработанные автором учебно-методические комплексы, комплекты дифференцированных учебных заданий, сборник тестовых заданий, комплекты онлайн тестов, презентации, планы лекционных занятий в режиме вебконференции; инструкции по созданию онлайн-доски, QR-кодов, меток, ментальных карт, площадок обратной связи; информационно-совещательный блок по использованию учебной инфографики; авторский обучающий онлайн контент, который представлен на платформах Edpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методические рекомендации для студентов и преподавателей по реализации смешанного обучения. Экспериментально проверена эффективность дидактической системы смешанного обучения студентов филологических специальностей. В частности, у студентов всех экспериментальных групп возросла учебная мотивация, приобрело более устойчивый характер, положительное ценностное отношение к этому процессу, констатирована положительная динамика в состоянии сформированности определенных личностных качеств. Следует также отметить, что произошли положительные изменения в уровне сформированности у студентов, определенных в государственном образовательном стандарте знаний, умений, компетентностей. Проведенное исследование не исчерпывает всех аспектов данной проблемы. Дальнейшее изучение нуждается в вопросе постоянного обновления дидактического, программно-технологического и методического обеспечения смешанного обучения студентов филологических специальностей, в условиях дальнейшей диджитализации высшего образования, формирования во всех участниках образовательного процесса цифровой компетентности, а также проведения компаративистических исследований осуществления смешанного обучения будущих специалистов-филологов. In the dissertation the integral research was carried out and was solved the actual scientific and applied problem of blended learning of students of philological specialties in institutions of higher education. Intensive informatization of all spheres of life of modern society necessitates a radical modernization of higher education on the basis of active use of innovative
computer technologies. One of the promising ways to solve this problem is the introduction of blended learning, which allows you to optimally combine online and offline formats of its implementation, and as a result — significantly increase the efficiency of the educational process, give students a person-centered learning activity. At the same time, the problem of blended learning of students is especially
acute for teachers working at philological faculties, which is primarily due to the specifics of philological knowledge and the growth of its role in the spiritual development of modern Ukrainian society Based on the study of the genesis of blended learning and clarifying the current state of scientific development of the problem of its implementation, it is determined that blended learning originated in the United States first in the form of correspondence, later distance learning and was directly related to the development
of information and communication technologies, however, the active use of this form of education began only at the beginning of the XXI century. The dissertation theoretically substantiates the concept of the study, which is based on the idea that: pedagogically justified implementation of blended learning
provides an increase in the quality of higher philological education; for the possibility of optimal combination of different traditional and innovative methods and forms of organization of the learning process of students of philological profile in online and offline formats there is a need to develop and implement a holistic system of blended learning for higher philological education. The concept contains
four interrelated concepts that contribute to the implementation of the leading idea of the study: methodological, theoretical, methodological and practical. In the process of scientific research it is also determined that the methodological basis for studying the problem of blended learning of students of philological specialties are the following scientific approaches: system-synergetic, competence, personalactivity, resource, ergonomic, hermeneutic and environmental. Was revealed the specifics of the organization of blended learning of students of higher philological education, which is manifested in the need to take into account psychological and physiological (student age is a sensitive period for the formation of the intellectual system, the development of its higher mental functions), social (active development of self-awareness, moral and aesthetic feelings, stabilization), mastery of all social functions of an adult member of society), individual characteristics of students and the specifics of philological knowledge its object of study, the study of the human world and cultural phenomena that are reflected in verbal monuments, that is, in language and in literary sources); focus on the formation of applicants' competencies defined in the regulations on the basis of compliance with the general requirements for the implementation of higher education; ensuring the mastery of all participants in the educational process of online skills. Was developed and was theoretically substantiated the didactic system of blended learning of students of philological specialties in higher education institutions, which includes the following blocks: conceptual-target (goal, tasks, scientific-methodological approaches, system functions, principles of blended learning of students of philological specialties); content-technological (structural components of educational achievements of applicants for higher philological
education, stages and organizational-didactic conditions of their blended learning, relevant didactic tools: models, methods, forms, teaching aids); diagnostic-effective (criteria, indicators, levels, diagnostic methods and diagnostic techniques, as well as the expected result of the system). Were revealed the organizational and didactic conditions that ensure the effective implementation of blended learning of students of philological profile: the creation of a combined educational environment;
implementation of special training of teachers for the implementation of blended learning of students of philological specialties; providing a combination of monitoring and self-monitoring of students' academic achievements by means of blended learning. Was specified the definition of "blended learning of students of philological specialties" as an orderly interaction of teachers and students, aimed at achieving the objectives of the educational process based on the specifics of philological knowledge and which provides an optimal combination of educational activities of its subjects online and offline, and semantic content of structural components (motivational-target, cognitive-procedural, personal-value) of educational achievements of applicants for higher philological education as a result of this
education. Further developed: models («Rotary», «Flexible», «Personality-oriented model», «Model of the enriched virtual environment»), forms (classroom (offline) and extracurricular (online)) and methods (synchronous and asynchronous; active and interactive), means (traditional, multimedia, mobile, services, educational platforms) of blended learning of students of philological profile in higher school in
accordance with modern educational realities. The practical significance of the results of the study is to bring the formulated theoretical positions and conclusions to specific recommendations for the organization and implementation of blended learning of students of philological profile in higher education, which are presented in single monograph «Mixed learning of students of philological specialties in higher education: history, theory, practice , perspectives» and articles in collective domestic and foreign monographs «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague,
2020); in the author's manuals «Didactics», «Pedagogy», «Pedagogical skills of the teacher», a collection of test tasks for diagnosing and assessing the academic achievements of applicants for the degree of «Master» in the discipline «Pedagogy», a guide for higher education and teachers «Kharkiv Innovative Schools»; in five collections of methodical recommendations for students of education of the first (bachelor's) level 1, 2, 3, 4 courses of training on the issues of industrial (pedagogical) practice, performance of independent work on the discipline «Pedagogy. «Module «Didactics», «Providing digital educational environment»; in two collections of methodical recommendations for students of education of the second (master's) level 1 course of training to perform independent work in the discipline «Pedagogy. Module of Higher School Pedagogy», «Pedagogy of NUSh». The dissertation materials can be used in the teaching of philological disciplines («Practice of oral and written speech», «Introduction to the profession» (philology), «General Linguistics», «Fundamentals of professional
communication», «Fundamentals of Linguistics», «Fundamentals of Literary Studies», etc.) and pedagogical disciplines («Pedagogy (General pedagogy. History of Pedagogy. Fundamentals of pedagogical skills)», «Pedagogical management», «Information and pedagogical studies», «Higher school pedagogy», etc.), courses of students' choice, in the system of continuing education of philologists, when developing curricula, when compiling textbooks and manuals, conducting
pedagogical practice, writing master's theses by students. Was created and experimentally checked the educational and methodical support of the didactic system of mixed education of students-philologists, which includes: developing by the author educational and methodical complexes, settings of differentiated educational tasks, collection of test tasks, sets of online tests, presentations, plans of lectures in web-conference; instructions for creating an online board, QR-codes, tags, mental maps, feedback platforms; information and advisory unit on the use of educational info graphics; author's educational online content, which is presented on the platforms such as Edpuzzle, Trello, Moodle, Classroom; methodical recommendations for students and teachers on the implementation of
blended learning, etc. Was experimentally tested the effectiveness of the didactic system of blended
learning of students of philological specialties. In particular, students of all experimental groups have increased learning motivation, acquired a more stable character, positive value attitude to this process, positive dynamics in the state of formation of certain personal qualities is stated. It should also be noted that there have been positive changes in the level of formation of students' knowledge, skills
and competencies defined in the state educational standard. The study does not cover all aspects of the problem. Further study of the need for constant updating of didactic, program-technological and methodological support of blended learning of students of philological specialties, in the conditions
of further digitalization of higher education, formation of digital competence in all participants of the educational process, as well as conducting comparative research on the implementation of blended learning of future philologists.
Опис
Ключові слова
змішане навчання, дистанційне навчання, студент, філологічна спеціальність, навчальні досягнення, дидактична система, заклад вищої освіти, смешанное обучение, дистанционное обучение, филологическая специальность, учебные достижения, дидактическая система, заведение высшего образования, blended learning, distance learning, students, philological specialty, educational achievements, didactic system, the institution of higher education
Цитування
Собченко Т. М. Дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.09, 13 / Т. М. Собченко. – Харків ; Полтава : [б. в.], 2021. – 575 с.