Перегляд за Автор "Скразловська, І. А."
Зараз показано 1 - 14 з 14
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАнтропоніми турецької мови: лінгвокультурологічний та прагматичний аспекти(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021) Скразловська, І. А.Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення виступають лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Автор розглядає антропонімічну лексику турецької мови як цілісну систему й описує її в синхронічному та діахронічному розрізі. У роботі узагальнено та удосконалено методики лінгвокультурологічного й лінгвопрагматичного аналізу антропонімів. Розроблено класифікацію турецьких імен за їхньою семантикою, що послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і концептів та реконструюванню фрагментів турецької національно-мовної картини світу. У заключному розділі дисертації розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Використання в процесі дослідження різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів – дозволило розглянути особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также затрагиваются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом изучения выступают лингвокультурные и прагматические компоненты лексического значения турецких антропонимов. Автор рассматривает антропонимическую лексику турецкого языка как целостную систему и описывает ее в синхроническом и диахроническом разрезе. В работе обобщены и усовершенствованы методики лингвокультурологического и лингвопрагматического анализа антропонимов. Разработана классификация турецких имен на базе их семантики, что послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и концептов и реконструкции фрагментов турецкой национально-языковой картины мира. В заключительном разделе диссертации раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – именующего/называющего лица и именуемого/ называемого лица, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Использование в процессе исследования разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – позволило рассмотреть особенности функционирования турецких антропонимов в различных коммуникативных контекстах и обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish personal names from the standpoint of the current trends of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study is linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The author considers the anthroponymic vocabulary of the Turkish language as a holistic system and describes it in terms of diachrony and synchrony. The methods of linguocultural and linguopragmatic analysis of anthroponyms are generalized and refined in the paper. The use of empirical materials of various genres, such as dictionaries of names, TV series, art and journalistic texts, allowed to consider the peculiarities of the functioning of Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.
- ДокументАнтропоніми турецької мови: лінгквокультурологічний та прагматичний аспекти(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Скразловська, І. А.Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення стали лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в системному підході, застосованому до опису антропонімічної системи турецької мови в діахронічному й синхронічному розрізі. Створення класифікацій, які спираються на семантичні й функціональні особливості турецьких особових імен, послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і реконструюванню фрагментів турецького національного світогляду. Вперше було розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Наукова новизна роботи зумовлена також використанням різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів, – що дозволило дослідити особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также поднимаются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом исследования стали лингвокультурные и прагматические составляющие лексического значения турецких антропонимов. Научная новизна диссертационного исследования заключается в системном подходе, примененном к описанию антропонимической системы турецкого языка в диахроническом и синхроническом разрезе. Создание классификаций, опирающихся на семантические и функциональные особенности турецких личных имен, послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и реконструкции фрагментов турецкого национального мировоззрения. Впервые был раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – лица, которое именует/называет, и лица, которое именуют/называют, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Научная новизна работы обусловлена также использованием разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – что позволило исследовать особенности функционирования турецких антропонимов в разных коммуникативных контекстах и обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish anthroponyms from the standpoint of the current trend of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study are linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The scientific novelty of the dissertation research lies in the systematic approach applied to the analysis of the anthroponymic system of the Turkish language in terms of diachrony and synchrony. The classification of the Turkish personal names based on their semantic and functional features has served to highlight the concepts relevant to the Turkish culture and to reconstruct some fragments of the Turkish national worldview. For the first time the pragmatic potential of the Turkish personal names and nicknames has been revealed, the peculiarities of nominative and communicative strategies of their use from two interrelated positions (person who names/calls and person who is named/called) have been described, the specifics of derivational processes in the anthroponymic system have been investigated. The scientific novelty of the work is also due to the use of various genres of empirical materials such as dictionaries of names, television series, art and journalistic texts, that allowed to explore the peculiarities of the Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.
- ДокументАНТРОПОНІМИ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ І ТУРЕЦЬКОЇ МОВ)(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2021-10) Петрова Озель, Л. П.; Скразловська, І. А.У статті подано спробу дослідити українські й турецькі антропоніми як лексичні одиниці, що мають виразну лінгвокультурну семантику. У поле дослідницької уваги потрапили власні імена, що стали репрезентантами системи духовних цінностей двох народів, у результаті міжкультурної комунікації яких склалися глибокі традиції, що позначилися на функціонуванні системи власних назв, зокрема й антропонімів. Теоретичною базою статті стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних науковців Н. Бабич, Л. Белея, Д. Єрмоловича, В. Ібрагімової, В. Калінкіна, Ю. Карпенка, Л. Масенко, І. Муромцева, В. Ніконова, В. Підвойного, М. Рут, К. Тищенка, Д. Аксана, А. Джафероґлу, С. Сакаоґлу. Дослідження специфічних ознак антропонімів здійснюється з метою систематизації власних імен як лінгвокультурних одиниць, більш детального опису й удосконалення їх класифікаційних характеристик, а також для уточнення наявних та вироблення нових підходів до аналізу семантико-стилістичних ресурсів української і турецької мов. Як найбільш репрезентативні щодо визначення лінгвокультурних складників семантики представлено імена, зафіксовані в різножанрових фольклорних творах, календарно-побутовій обрядовості, текстах релігійного характеру, а також імена й прізвища, значення твірних основ яких пов’язані з назвами традиційних промислів і ремесел, різних видів майстерності, що віддавна популярні в Україні й Туреччині. До складу культурологічно значущих антропонімів входять також одиничні імена, відомі широкому загалу, з якими пов’язаний значний обсяг інтелектуальної інформації; в різних контекстах такі оніми набувають нових значеннєвих нюансів, стають елементами етнонаціональної картини світу. Зважаючи на широкі культурно-політичні зв’язки українського і турецького народів, подальші дослідження лінгвокультурного потенціалу власних імен як найбільш виразних номінацій для представлення естетичних, морально-етичних і світоглядних цінностей етносів набувають нових можливостей і перспектив для поглиблення та розширення аспектів міжкультурної комунікації. The article attempts to study Ukrainian and Turkish anthroponyms as lexical units with expressive linguistic and cultural semantics. The researches focus on proper names, which are representatives of the system of spiritual values of the two peoples, as a result of intercultural communication which formed deep traditions that affected the functioning of the system of proper names, including anthroponyms. The theoretical basis of the article is formed by the works of both Ukrainian and foreign scientists such as N. Babych, L. Beley, D. Yermolovich, V. Ibrahimova, V. Kalinkin, Yu. Karpenko, L. Masenko, I. Muromtsev, V. Nikonov, V. Pidvoinyi, M. Rut, K. Tishchenko, D. Aksan, A. Caferoğlu, S. Sakaoğlu. The study of the specific features of anthroponyms is carried out in order to systematize proper names as linguistic and cultural units, to give more detailed description and improvement of their classification characteristics, as well as to clarify existing approaches and develop new ones to the analysis of semantic and stylistic resources of the Ukrainian and Turkish languages. There has been found out that in terms of determining linguistic and cultural components of their semantics the most representative names are personal names recorded in various genres of folklore, calendar rituals, religious texts, as well as names and surnames, the meanings of which are related to the names of traditional crafts, which have been popular in Ukraine and Turkey for a long time. Culturally significant anthroponyms also include single names known to the general public, which are associated with a significant amount of intellectual information; in different contexts, such onyms acquire new nuances of meaning, become elements of the ethno-national picture of the world. Considering the broad cultural and political ties between the Ukrainian and Turkish peoples, further research of the linguistic and cultural potential of personal names as the most expressive nominations to represent the aesthetic, moral, ethical and ideological values of ethnic groups acquires new opportunities and prospects for deepening and expanding intercultural communication.
- ДокументАнтропонімічні моделі турецької мови як лінгвокультурний феномен(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Скразловська, І. А.Мета нашої роботи – розглянути офіційні й неофіційні антропонімичні моделі турецької мови як лінгвокультурний феномен, адже функціонуючи як мовна одиниця-слово, антропнім у той же час є явищем глибоко соціокультурним. Офіційна антропонімічна формула у Туреччині складається тільки з двох елементів - імені і прізвища: Ahmet Yıldırım (порівняйте,три структурних елементи в українській мові: прізвище, ім’я, по-батькові). Зазвичай ім’я передує прізвищу, але це не є правилом. Зважаючи на те, що деякі імена схожі на прізвища, в офіційних документах прийнято писати прізвища прописними літерами, щоб уникнути плутанини: Orhan PAMUK. Також до антропонімів відносяться такі різновиди особового імені, як прізвиська, псевдоніми та ужиткові форми – демінутиви й гіпокристичні (зменшувально-пестливі) імена, – які разом з іменем і прізвищем становлять парадигму турецького антропоніма. Цель нашей работы - рассмотреть официальные и неофициальные антропонимические модели турецкого языка как лингвокультурный феномен, ведь функционируя как языковая единица-слово, антропный в то же время является явлением глубоко социокультурным. The aim of our work is to consider the official and unofficial anthroponymic models of the Turkish language as a linguocultural phenomenon, because functioning as a linguistic unit-word, anthropic at the same time is a deeply sociocultural phenomenon. The official anthroponymic formula in Turkey consists of only two elements - name and surname: Ahmet Yıldırım (compare, three structural elements in the Ukrainian language: surname, name, patronymic). Usually a name is preceded by a surname, but this is not the rule. Despite the fact that some names are similar to surnames, it is customary to write surnames in capital letters in official documents to avoid confusion: Orhan PAMUK. Anthroponyms also include such varieties of a personal name as nicknames, pseudonyms, and form objects - the deminitive and hypocristic (diminutive) words - which together with the name and surname make up the paradigm of the Turkish anthroponym. Официальная антропонимическая формула в Турции состоит только из двух элементов - имени и фамилии: Ahmet Yıldırım (сравните, три структурных элемента в украинском языке: фамилия, имя, отчество). Обычно имя предшествует фамилии, но это не является правилом. Несмотря на то, что некоторые имена похожи на фамилии, в официальных документах принято писать фамилии прописными буквами, чтобы избежать путаницы: Orhan PAMUK. Также к антропонимам относятся такие разновидности личного имени, как прозвища, псевдонимы и предметы формы - деминутив и гипокристичные (уменьшительно-ласкательные) имена, - которые вместе с именем и фамилией составляют парадигму турецкого антропонима.
- ДокументЖанрові особливості турецьких мані та способи їх використання на заняттях з турецької мови(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-03-19) Скразловська, І. А.; Прокопчук, К. C.В статті описано жанрові особливості мані та способи їх використання під час вивчення турецької мови як іноземної. Використання мані в освітніх цілях є хорошою можливістю для студентів та учнів, що вивчають турецьку, глибше оволодіти мовою турецького народу й долучитися до турецької культури. В статье описано жанровые особенности мани и способы их использования при изучении турецкого языка как иностранного. Использование мани в образовательных целях является хорошей возможностью для студентов и учащихся, изучающих турецкий, глубже овладеть языком турецкого народа и присоединиться к турецкой культуре. This article describes the genre features of mani and how to use them when learning Turkish as a foreign language. Using mani for educational purposes is a good opportunity for students and learners of Turkish to deepen their knowledge of the Turkish language and to join Turkish culture.
- ДокументМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи при вивченні східної мови як другої іноземної (рівень вищої освіти – бакалавр)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Руда, Н. В.; Жукова, К. Є.; Скразловська, І. А.; Компанієць, О. В.; Андреєва, Ю. В.; Завгородня, О. С.; Науменко, С. С.; Саніна, Г. В.; Щербакова, К. О.Методичні рекомендації розроблено з метою науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін зі східних мов, які входять до дисциплін із циклу вільного вибору. Для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Методические рекомендации разработаны с целью научно-методического обеспечения учебных дисциплин по восточным языкам, входящим в цикл дисциплин свободного выбора. Для соискателей первого (бакалаврской) уровня высшего образования. Methodical recommendations are developed for the purpose of scientific and methodical maintenance academic disciplines in oriental languages, which are part of the disciplines of the cycle of free choice. For applicants for the first (bachelor's) level of higher education.
- ДокументНовий погляд на турецькі антропоніми(Скразловська І. А. Новий погляд на турецькі антропоніми : [монографія] / І. А. Скразловська ; за ред. О. Карпенко. Анкара : Графікер, 2021. – 261 с., 2021-06) Скразловська, І. А.Робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення виступають лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Автор розглядає антропонімічну лексику турецької мови як цілісну систему й описує її в синхронічному та діахронічному розрізі. У роботі узагальнено та удосконалено методики лінгвокультурологічного й лінгвопрагматичного аналізу антропонімів. Розроблено класифікацію турецьких імен за їхньою семантикою, що послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і концептів та реконструюванню деяких фрагментів турецької національно-мовної картини світу (Космос, природа, час, простір, суспільні й родинні стосунки). У заключному розділі дисертації розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ: проаналізовано соціолінгвістичну вмотивованість сучасних турецьких особових імен, створено класифікацію антропонімів за мотивацією вибору імені, виокремлено 15 антропонімічних моделей турецької мови та описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають. Залучення в процесі дослідження різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів – дозволило розглянути особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. The book focuses on the research of the modern Turkish personal names from the standpoint of the current trends of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study is linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The author considers the anthroponymic vocabulary of the Turkish language as a holistic system and describes it in terms of diachrony and synchrony. The methods of linguocultural and linguopragmatic analysis of anthroponyms are generalized and refined in the paper. The use of empirical materials of various genres, such as dictionaries of names, TV series, art and journalistic texts, allowed to consider the peculiarities of the functioning of Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.Kitabımızın amacı, modern Türk kişi adları sisteminin bütünsel bir resmini oluşturmak için dilbilim, folklor, etnografya, kültür bilimi, iletişimsel dilbilim, sosyoloji, tarih, coğrafya gibi bilim disipilinlerinin buluş ve yöntemlerini kullanarak kültürdilbilimsel ve edimbilimsel bağlamlarda modern Türk kişi adlarını kapsamlı bir şekilde incelemektir. Bu amaca ulaşmak için aşağıdaki problemler ele alınmıştır: - modern dilbilim ekseninde özel isimlerin incelenmesinin teorik temelleri analiz edilmiş, dil içi ve dil dışı bileşenleri içeren kişi adlarının sözcüksel anlamının özellikleri belirlenmiştir; - mevcut olan yöntemlere dayanarak kültürldilbilim ve edimbilim açısından kişi adlarını araştırma bilimsel analiz modelleri geliştirilmiştir; - Orta Çağ'dan bu yana Türk kişi adları üzerindeki çalışmalar incelenmiş, bilimsel analizin kapsamadığı konular belirlenmiştir; - Türk kişi adları sisteminin oluşumunun kültürel ve tarihsel dönemleri tespit edilmiş, günümüzdeki gelişim eğilimleri belirlenmiştir;- Türk kişi adlarının anlamlarına yansıyan anahtar kavramlar, kültür ve mitoloji unsurları belirlenerek Türk ulusal dünya bakışının bazı fragmanları tasvir edilmiştir; - Türk dizi filmleri, gazete yazıları, İnternet forumları gibi çok çeşitli materyaller temelinde Türk dilinin antroponimik modellerinin, Türk kişi adlarının ve Türk takma adlarının edimbilimsel potansiyeli incelenip açıklanmıştır.
- ДокументПрагматика антропонімічних моделей турецької мови (на матеріалі турецької преси)(Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Старобільськ, 2019) Скразловська, І. А.У роботі досліджуються прагматичні особливості антропонімічних моделей турецької мови на матеріалі турецької преси. Робиться висновок, що вибір антропонімічної моделі в турецьких газетних публікаціях залежить як від стилю публікації, її жанру і тематичних особливостей, так і від таких прагматичних чинників, як суб'єктивне ставлення автора до референта, вік референта, його соціальний статус, сфера діяльності, а також загальноприйнятих у турецькому суспільстві норм комунікації. В работе исследуются прагматические особенности антропонимических моделей турецкого языка на материале турецкой прессы. Делается вывод, что выбор антропонимических моделей в турецких газетных публикациях зависит как от стиля публикации, ее жанра и тематических особенностей, так и от таких прагматических факторов, как субъективное отношение автора к референту, возраст референта, его социальный статус, сфера деятельности, а также общепринятых в турецком обществе норм коммуникации. This paper explores the pragmatic dimension of the anthroponymic models of the Turkish language on the material of the Turkish press. It is concluded that the choice of anthroponymic models in Turkish newspaper publications depends on the style of publication, its genre and thematic features, as well as on such pragmatic factors as an author’s subjective attitude to the referent, the referent’s age, his social status, field of activity, and the norms of communication in the Turkish society.
- ДокументПрагматика антропонімічних моделей турецької мови (на матеріалі турецької преси)(Вид-во ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2019) Скразловська, І. А.Кожному сучасному суспільству притаманні певні антропонімічні моделі, які склалися на протязі історії і є соціально й культурно обумовленими. Ці моделі містять офіційні та неофіційні найменування людини. Жанрове і тематичне різноманіття газетних публікацій дозволяє виявити особливості вживання антропонімічних моделей турецької мови у різних контекстах і у різних сферах діяльності людини - в політиці, економіці, культурі, спорті. У роботі досліджуються прагматичні особливості антропонімічних моделей турецької мови на матеріалі турецької преси. Робиться висновок, що вибір антропонімічної моделі в турецьких газетних публікаціях залежить як від стилю публікації, її жанру і тематичних особливостей, так і від таких прагматичних чинників, як суб'єктивне ставлення автора до референта, вік референта, його соціальний статус, сфера діяльності, а також загальноприйнятих у турецькому суспільстві норм комунікації. Каждому современному обществу присущи определенные антропонимические модели, которые сложилось на протяжении истории и являются социально и культурно обусловленными. Данные модели включают в себя официальные и неофициальные наименования человека. Жанровое и тематическое разнообразие газетных публикаций позволяет выявить особенности использования антропонимических моделей турецкого языка в разных контекстах и в разных сферах деятельности человека - в политике, экономике, культуре, спорте. В работе исследуются прагматические особенности антропонимических моделей турецкого языка на материале турецкой прессы. Делается вывод, что выбор антропонимических моделей в турецких газетных публикациях зависит как от стиля публикации, ее жанра и тематических особенностей, так и от таких прагматических факторов, как субъективное отношение автора к референту, возраст референта, его социальный статус, сфера деятельности, а также общепринятых в турецком обществе норм коммуникации. Every modern society has a certain number of anthroponymic models which have been formed throughout history, and are socially and culturally determained. These personal names. The genre and thematic diversity of newspaper publications makes it possible to identify the peculiarities of the use of anthroponymic models of the Turkish language in various contexts and in different areas of human activity: in politics, economics, culture, and sports. This paper explores the pragmatic dimension of the anthroponymic models of the Turkish language on the material of the Turkish press. It is concluded that the choice of anthroponymic models in Turkish newspaper publications depends on the style of publication, its genre and thematic features, as well as on such pragmatic factors as an author‘s subjective attitude to the referent, the referent‘s age, his social status, field of activity, and the norms of communication in the Turkish society .
- ДокументПрагматичне навантаження антропонімів у художньому творі (на матеріалі турецьких телевізійних серіалів)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди., 2021) Скразловська, І. А.У статті акцентовано увагу на прагматичному навантаженні антропонімів у художньому тексті на матеріалі сучасних турецьких телевізійних серіалів. Використовуючи теорію мовленнєвого акту Дж. Л. Остіна як теоретичну основу цього дослідження, вибір імені персонажа автором художнього тексту та вибір варіанта імені в певній комунікативній ситуації розглядаються відповідно як мовленнєвий акт іменування та мовленнєвий акт називання, які зумовлені комунікативними намірами мовців (автора чи персонажів) і мають певний мовленнєвий вплив на реципієнтів (глядачів фільмів чи інших персонажів). У статті проаналізовано контексти з формальною та неформальною та симетричною та асиметричною комунікацією (за віком та соціальним статусом) у турецьких телесеріалах та розкрито ілокутивний ефект використання різних варіантів турецького особового імені та моделей імені (повні імена, короткі імена, імена + етикетні поширювачі, імена + родинні терміни, димінутивні та гіпокористичні форми імені) у різних комунікативних ситуаціях. Зроблено висновок, що вибір імені чи варіанту імені в художньому тексті залежить від комунікативних традицій турецького суспільства, ідейно-художніх намірів автора та прагматичних настроїв комунікантів. В статье акцентируется внимание на прагматичной нагрузке антропонимов в художественном тексте на материале современных турецких телевизионных сериалов. Используя теорию речевого акта Дж. Л. Остина как теоретическую основу этого исследования, выбор имени персонажа автором художественного текста и выбор варианта имени в определенной коммуникативной ситуации рассматриваются соответственно как речевой акт именования и речевой акт называния, которые обусловлены коммуникативными намерениями говорящих (и оказывают определенное речевое влияние на реципиентов (зрителей фильмов или других персонажей). В статье проанализированы контексты с формальной и неформальной и симметричной и асимметричной коммуникацией (по возрасту и социальному статусу) в турецких телесериалах и раскрыт илокутивный эффект использования различных вариантов турецкого личного имени и моделей имени (полные имена, короткие имена, имена + этикетные распространители, родственные термины, диминутивные и гипокористические формы имени) в разных коммуникативных ситуациях. Заключено, что выбор имени или варианта имени в художественном тексте зависит от коммуникативных традиций турецкого общества, идейно-художественных намерений автора и прагматических настроений коммуникантов. The paper focuses on the pragmatic load of anthroponyms in a literary text on the material of modern Turkish television serials. Using J.L. Austin's speech act theory as a theoretical basis for this research, the choice of a character's name by the author of a literary text and the choice of a name’s variant in a certain communicative situation are respectively considered as a speech act of naming and a speech act of calling, which are conditioned by communicative intentions of the speakers (the author or the characters) and have a certain speech influence on the recipients (film viewers or other characters). The paper analyzes contexts with formal and informal and symmetrical and asymmetrical communication (by age and social status) in Turkish TV serials and reveals the illocutionary force of the use of different variants of Turkish personal name and name models (full names, short names, names + honorifics, names + family terms, diminutive and hypocoristic forms of a name) in various communicative situations. It is concluded that the choice of a name or a name variant in a literary text depends on the communicative traditions of the Turkish society, ideological and artistic intentions of the author and pragmatic attitudes of the communicators.
- ДокументПрагматичне навантаження гіпокористичних форм турецького особового імені(Warsaw, Poland, 2020-11) Скразловська, І. А.Стаття присвячена дослідженню прагматичного потенціалу турецьких гіпокористичних імен. Матераілом для дослідження послугували 82 гіпокористичні форми особових імен, виявлені методом суцільної вибірки з інтернет-форумів, та дані анкетування носіїв турецької мови різного віку з різних регіонів Туреччини щодо особливостей використання гіпокористиків у мовленні. Прагматичний аспект функціонування гіпокористиків розглядається у зв’язці «суб’єкт-мовець/особа, яка називає – адресат/особа, яку називають – комунікативний контекст». Дійдено висновку, що прагматичне навантаження гіпокористичних форм турецького імені має певні національні особливості, а також залежить від комунікативного контексту, комунікативних інтенцій та вікових, гендерних, соціальних й індивідуальних характеристик мовця й адресата як мовних особистостей. Статья посвящена исследованию прагматичного потенциала турецких гипокористических имен. Материалом для исследования послужили 82 гипокористические формы личных имен, выявленные методом сплошной выборки из интернет-форумов, и данные анкетирования носителей турецкого языка всех возрастов из разных регионов Турции относительно особенностей использования гипокористиков в речи. Прагматический аспект функционирования гипокористиков рассматривается в связке «субъект-говорящий/лицо, которое называет – адресат/лицо, которое называют – коммуникативный контекст». Приходит к выводу, что прагматичная нагрузка гипокористических форм турецкого имени имеет определенные национальные особенности, а также зависит от коммуникативного контекста, коммуникативных интенций и возрастных, гендерных, социальных и индивидуальных характеристик говорящего и адресата как языковых личностей.The paper is devoted to the study of the pragmatic potential of the Turkish hypocoristic names. The material for the study were 82 hypocoristic forms of the Turkish personal names, singled out by a continuous sampling method from Internet forums, and data obtained through a survey of Turkish native speakers of different ages from different regions of Turkey on the peculiarities of the use of hypocorisms in speech. The pragmatic aspect of the functioning of the hypocorisms is considered in the relation “the speaker / the person who calls – the addressee / the person who is called – the communicative context”. It is concluded that the pragmatic load of hypocoristic forms of the Turkish personal names has certain national features and also depends on the communicative context, communicative intentions and the age, gender, social and individual characteristics of the speaker and the addressee as linguistic personalities.
- ДокументСимволічне значення кольорів в культурі народів Сходу(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-03-20) Скразловська, І. А.; Бикова, І. А.В статті здійснено порівняння деяких символічних значень основних п'яти кольорів таких східних культур, як турецька, японська і китайська з погляду втілення певного аспекту культури народу. Розглянуто конкретні кольори: білий, чорний, червоний, синій, жовтий. Порівняльний аналіз п'яти основних кольорів в турецькій, японській і китайській мовах показує як загальні, так і специфічні риси в символіці цих давніх, самобутніх культур. Однак цей огляд не претендує на відображення всієї повноти проблем, пов‘язаних з вивченням символіки кольорів, але ще раз доводить, що колоративи можуть бути культурними маркерами. В статье проведено сравнение некоторых символических значений основных пяти цветов таких восточных культур, как турецкой, японской и китайской с точки зрения воплощения определенного аспекта культуры народа. Рассмотрены конкретные цвета: белый, черный, красный, синий, желтый. Сравнительный анализ пяти основных цветов в турецком, японском и китайском языках показывает как общие, так и специфические черты в символике этих древних, самобытных культур. Однако этот обзор не претендует на отражение всей полноты проблем, связанных с изучением символики цветов, но еще раз доказывает, что колоративы могут быть культурными маркерами. The article compares some symbolic meanings of the main five colors of such Eastern cultures as Turkish, Japanese and Chinese in terms of the embodiment of a certain aspect of the culture of the people. Specific colors are considered: white, black, red, blue, yellow. A comparative analysis of the six basic colors in Turkish, Japanese, and Chinese shows both general and specific features in the symbolism of these ancient, distinctive cultures. However, this review does not claim to reflect the full extent of the problems associated with the study of color symbolism, but once again proves that colorants can be cultural markers.
- ДокументТрадиції суспільної ієрархії у турків на матеріалі турецьких антропонімів(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Скразловська, І. А.Турецькому етносу властиве ієрархічне бачення світу і свого місця в ньому, яке простежується ще з давніх часів і відображається в соціальній ієрархії тюркського й власне турецького суспільства, а відповідно – і в системі особових імен. Антропоніми, одним з компонентів яких є становий титул, були досить численними в давній період. Це пояснюється традицією давніх тюрків позначати в іменах соціальний статус людини, етапи її дорослішання і змужніння. В статті досліджуються турецькі антропоніми, до складу яких входять загальнотюркські соціальні детермінативи-титули: 1) власне тюркські: хан, тегін, оглан, бек, бай, хатун, таркан та ін.; 2) запозичені з перської мови: шах, морза або мірза, заде; 3) запозичені з арабської мови: султан, малік, шейх, емір, хаджи, та ін., які у різні історичні періоди були адаптовані турецькою мовою і турецьким суспільством. В статье исследуются турецкие антропонимы, в состав которых входят общетюркские социальные детерминативы-титулы: 1) собственно тюркские: хан, тегин, оглан, бэк, бай, хатун, таркан и др.; 2) заимствованы из персидского языка: шах, морза или мірза, заде; 3) заимствованы из арабского языка: султан, малик, шейх, эмир, хаджи и др., которые в разные исторические периоды были адаптированы на турецком языке и турецком обществе. Турецкому этносу присуще иерархическое видение мира и своего места в нем, которое прослеживается еще с давних времен и отражается в социальной иерархии тюркского и турецкого общества, а соответственно – и в системе личных имен. Антропонимы, одним из компонентов которых является сословный титул, были достаточно многочисленны в древний период. Это объясняется традицией древних тюрок обозначать в именах социальный статус человека, этапы его взросления и возмужания. The Turkish ethnos is characterized by a hierarchical vision of the world and its place in it, which can be traced back to the ancient times and is reflected in the social hierarchy of the old Turkic and modern Turkish society, and accordingly - in the system of personal names. Anthroponyms, one of the components of which is an estate title, were quite numerous in ancient times. This is due to the tradition of the ancient Turks to indicate the social status of a person and stages of his maturation in his name. The article researches Turkish anthroponyms, which include all-Turkic social determinants: 1) of Turkic origin: han, tegin, oglan, bek, bay, hatun, tarkan, etc .; 2) of Persian origin: şah, mirza, zade, etc.; 3) of Arabic origin: sultan, malik, emir, hacı, etc., which in different historical periods were adapted by the Turkish language and Turkish society.
- ДокументТРУДНОЩІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ ТУРЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Карпенко, О. П.; Скразловська, І. А.У публікації проаналізовано переклад художнього твору, де перекладач має справу з двома «асиметричними» національними картинами світу, які потрібно привести у певний баланс таким чином, щоб ті сенси та інтенції, які вкладає автор у твір, були зрозумілими іншомовному читачеві. Знайти нові підходи до розв’язання актуальних проблем перекладознавства у межах антропоцентричної парадигми може допомогти лінгвокультурологія – галузь лінгвістичного знання, що досліджує одиниці мови в єдності їхнього мовного й культурного змісту. The publication analyses the translation of a work of fiction, where the translator deals with two "asymmetric" national worldviews that need to be brought into a certain balance so that the meanings and intentions that the author puts into the work are understandable to a foreign-language reader. Linguistic and cultural studies, a branch of linguistic knowledge that studies language units in the unity of their linguistic and cultural content, can help to find new approaches to solving current problems of translation studies within the anthropocentric paradigm.