DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Радчук, О. В."

Перегляд за Автор "Радчук, О. В."

Зараз показано 1 - 20 з 20

АНТРОПОНІМІЧНІ НОМІНАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВРАЖЕНЬ У ПАМ’ЯТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Волков, А. О.; Радчук, О. В.
Дослідження ґрунтується на соціологічному, когнітивному, психолінгвістичному та лінгвокультурологічному підходах до вивчення антропонімів. Вивчення прізвищ людей набуває важливого значення у зв'язку з проблемою національної ідентичності українців. У фокусі дослідження - поява та фіксація антропонімних номінацій як засобів збереження досвіду в колективній пам'яті етнічної спільноти. Розглянуто вербалізацію рецепції осіб у межах опозиції присутність - відсутність та формування антропонімічних номінацій на основі інтерпретації та рецепції поняття відсутність. Такі антропоніми утворюються переважно шляхом афіксації, тобто додаванням префіксів без- та не-. Ці прізвища є експресивно та емоційно маркованими і передають онтологічну та аксіологічну складові ментальності не лише українського козацтва, а й усіх представників української лінгвокультури. Антропоніми Небийбаба, Неїжборщ, Непийвода утворені від дієслова в наказовому способі і закарбували комунікативні ситуації саме в наказовій тональності. Проаналізовані давні антропоніми, що зберігаються в колективній пам'яті та передаються з покоління в покоління по батьківській генеалогічній лінії, репрезентують прояви креативності та гумору, притаманних українському етносу. The research is based on sociological, cognitive, psycholinguistic and linguocultural approaches to studying anthroponyms. The studies of person’s family names acquire crucial significance related to the problem of Ukrainians’ national identity. The research focuses on the appearance and fixation of anthroponymic nominations as means of preserving experiences in the collective memory of an ethnic community. The verbalization of persons’ reception within the framework of the opposition presence versus absence and the formation of anthroponymic nominations based on the interpretation and reception of the notion absence are considered. Such anthroponyms are formed mainly by affixation, i.e. by adding prefixes bez- and ne-. Those family names are expressively and emotionally marked and render the ontological and axiological components of the mentality of not only Ukrainian Сossacks but also of all representatives of the Ukrainian linguistic culture. Anthroponyms Nebyibaba, Neyizhborshch, Nepyivoda are formed from the verb in the imperative and imprinted communicative situations precisely in the imperative tonality. The analyzed ancient anthroponyms, preserved in the collective memory and transmitted from generation to generation along the paternal genealogical line, present manifestations of creativity and humor inherent in the Ukrainian ethnos.
АСОЦІАТИВНА ОСНОВА ЗВ’ЯЗКУ СВІДОМОГО ТА ПАМ’ЯТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Касапов, В. О.; Радчук, О. В.
Дослідження розглядає пам'ять як психологічний когнітивний процес людини, пов'язаний з несвідомим. Увагу дослідників зосереджено на асоціаціях як механізмі та принципі збереження всього психологічного в пам'яті. Через аналіз української фразеології встановлено кореляцію понять "совість / сон / пам'ять" в українській лінгвокультурі. Проаналізовані фразеологічні одиниці відображають етнокультурну специфіку та психологічну основу совісті українського етносу, а саме метафоричний характер пізнання та мовлення українців (відійти у довічний сон), бінарне сприйняття довкілля (сон хилить - сон не йде на очі), народний гумор (сон рябої кобили, сонна муха). Синонім дрімота до слова сон набуває етнонаціональних ознак. Наявність дієслів у складі фразеологізмів з лексемою сон (сон (дрімота) хилить (хилить, морить, налягає) і морить на сон, хилить на сон) висвітлено асоціативну співвіднесеність із поняттям "совість", оскільки загальним категоріальним значенням дієслова є процес, дія. Виявлено, що в українській лінгвокультурі поняття "совість / сон / пам'ять" пов'язані між собою на основі асоціацій. Кореляція також є специфічною через кумулятивну природу кожного з аналізованих понять. The research considers memory as a person’s psychological cognitive process related to the unconscious. The researchers’ attention focuses on the associations as a mechanism and principle of all psychological storage in the memory. Through the analysis of Ukrainian phraseology, the correlation of the notions ‘conscience/ dream/ memory’ has been established in the Ukrainian linguistic culture. The phraseological units under analysis display ethnocultural specifics and the psychological base of the Ukrainian ethnos conscience, namely the metaphorical character of the Ukrainians’ cognition and speech (відійти в довічний сон), binary perception of the environment (сон хилить – сон не йде на очі), popular humour (сон рябої кобили, сонна муха). The synonym дрімота of the word сон acquires ethnonational features. The availability of verbs in the structure of phraseological units with сон lexeme (сон (дрімота) хилить (клонить, морить, налягає) and морить на сон, хилить на сон) highlights the associative correlation with the notion ‘conscience’ since the general categorial meaning of the verb is a process and action. It has been revealed that the notions ‘conscience/ dream/ memory’ are interrelated in the Ukrainian linguistic culture on the basis of associations. The correlation is also specific due to cumulative nature of each of the notions under analysis.
Вияви принципів економії та надмірності в словотвірних моделях (на матеріалі дериватів із семою ‘відсутність’)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Радчук, О. В.
Підгрунтям для розвідки стала започаткована професором Г. Ф. Калашніковою наукова думка про кореляцію принципів економії та надмірності із синтаксичною моделлю. У статті запропоновано семантико-дериваційну типологію на базі вивчення словотвірних моделей ад’єктивів з префіксами не- та без- / бес-, що репрезентують поняття “відсутність”. Приклади дослідницької картотеки розподілено на чотири типи: деривати з ідентичним значенням, мовна фіксація одного деривата, деривати з відмінною семантикою, різнопланова репрезентація дериватів. Встановлено, що лише другий тип реалізує принцип економії словотвірними засобами виявлення відсутності, три інші – надмірності. The issue for exploration was initiated by Professor G. F. Kalashnikova’s scientific opinion as to the correlation of the principles of economy and redundancy with the model of polypredicative syntactic construction. Since these principles are dialectical, the idea appeared to consider their correlation with other language models. The article presents a semantic and derivational typology based on the study of word-forming models of adjectives with prefixes ne- and bez- / bes-, representing the notiont of “absence”. The examples collected in the research files were divided into four types: derivatives with identical meaning, linguistic fixation of one derivative, derivatives with different semantics, multifaceted representation of derivatives. It is established that only the second type implements the principle of economy by word-forming means of detecting absence, the other three implement the principle of redundancy. The research card index was formed by the method of continuous sampling, which included adjectives with prefixes ne- and bez- / bes-, which verbalize the notion of “absence” in the Russian language. The use of word-formation analysis made it possible to identify word-formation models and establish a correlation with the principles of economy and redundancy. Comparative and contrastive methods were used to compile tables according to the type of derivatives, which are presented in the semantic and derivational typology. The prototype method made it possible to show the associative connection of adjectival derivatives with derived nouns. The author concluded that in the case when two secondary nominations with identical meaning are formed, which have both common and different plans of expression with a derivative basis, there is a linguistic redundancy. The formation of abstract adjectives with different semantics or the formation of only one derivative correlates with the principle of language economy
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА межі ХІХ-ХХ та ХХ століття
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Навчальна книга-Богдан, 2023) Криворучко, С. К.; Бондарук, Л. В.; Висоцька, Н. О.; Гармаш, Л. В.; Ісаєва, Н. С.; Кеба, О. В.; Назарець, В. М.; Радчук, О. В.; Черкашина, Т. Ю.; Шостак, О. Г.; Воробей, О. С.; Гольтер, І. М.; Івлєва, Ю. О.; Козлова, А. Г.; Кушнір, І. Б.; Лєпьохін, Є. О.; Пічугіна Т. Є.; Польщак, А. Л.; Фінчук Г. В.; Шапарєва, Н. О.
Підручник містить відомості про напрями, течії, стилі, тенденції суперечливої естетичної парадигми межі ХІХ-ХХ та ХХ ст., яка сформувалася як реакція письменників-інтелектуалів на криваві історичні події Першої та Другої світових війн, холодної війни, ядерної загрози, визвольних антиколоніальних національних рухів. Зроблено акценти на «спільні» глобалізаційні процеси та «особливі» віддзеркалення в національних літературах. Еволюція літератури умовно розподілена на три хронологічних періоди: межа ХІХ-ХХ ст., 1 половина ХХ ст., 2 половина ХХ ст. У цих періодах представлено настрої в спільноті різних країн, які викликали резонанс, що зумовив виникнення естетичних угрупувань. За хронологічним принципом відповідно періодам сфокусовано представників національних літератур. Підручник адресовано викладачам і дослідникам зарубіжної літератури, фахівцям української літератури та національних літератур, студентам, аспірантам, докторантам, які займаються відповідною проблематикою, та усім, хто цікавиться сучасним осмисленням літератури ХХ ст. The textbook contains information about the directions, currents, styles, trends of the controversial aesthetic paradigm of the border of the 19th-20th and 20th centuries, which was formed as a reaction of intellectual writers to the bloody historical events of the First and Second World Wars, the Cold War, the nuclear threat, and liberation anti-colonial national movements . Emphasis is placed on "common" globalization processes and "special" reflections in the national literatures. The evolution of literature is tentatively divided into three chronological periods: the border of the 19th-20th centuries, the first half of the 20th century, and the 2nd half of the 20th century. In these periods, the moods in the community of different countries are presented, which caused a resonance that led to the emergence of aesthetic groups. According to the chronological principle, according to the periods, representatives of national literatures are focused. The textbook is addressed to professors, teachers and researchers of foreign literature, specialists in Ukrainian literature and national literature, students, post-graduate students, doctoral students, who are engaged in relevant issues, and everyone, who is interested in the modern understanding of the literature of the 20th century.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ В КОЛЕКТИВНІЙ ПАМ’ЯТІ ЯПОНЦІВ ЖАНРУ ТАНКА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Хижняк, Г. Ю.; Радчук, О. В.
Одним з актуальних питань сучасних наукових досліджень є розробка проблеми збереження та відновлення класичних літературних традицій у різних культурах світу. Об'єктом дослідження є жанр танка, який бере свій початок з VIII століття і є однією з найдавніших форм японської поезії. Увагу зосереджено на процесах збереження, трансформації та оновлення давнього жанру. Встановлено, що давня форма традиційної японської поезії зазнала модернізації та привернула увагу сучасних митців, а також набула популярності серед читачів у країні висхідного сонця та далеко за її межами. Зроблено висновок, що для японців збереження та відновлення жанру танка в колективній пам'яті є значущим. Творча діяльність таких новаторів жанру танка, як Ісікава Такубоку, Йосано Теккан, Йосано Аккіко та інших, збагачує поезію танка новими ідеями та новими засобами поетичного вираження. One of the urgent issues of modern research studies is the development of the problem of preservation and restoration of classical literary traditions in different cultures of the world. The research focuses on the tanka genre, which dates back to the 8th century and is one of the oldest forms of Japanese poetry. Attention is focused on the processes of preservation, transformation and renewal of the ancient genre. It has been established that an ancient form of traditional Japanese poetry has undergone modernization and attracted the attention of modern artists, as well as gaining popularity among readers in the land of the rising sun and far beyond. It was concluded that for the Japanese, the preservation and restoration of the tanka genre in the collective memory is significant. The creative activity of such innovators in the tanka genre as Ishikawa Takuboku, Yosano Tekkan, Yosano Akkiko and others enriches tanka poetry with new ideas and new means of poetic expression.
Исследование понятия отсутствие в гуманитарных науках
(Міжнародний гуманітарний університет, 2019) Радчук, О. В.
Абстрактное понятие отсутствие обнаруживает ассоциативные связи и метафорические интерпретации не только в лингвальном аспекте, но и активно используется во всех гуманитарных науках, в которых наблюдается общность и дифференцирование в отношении понятия отсутствие. У литературоведов, философов, психологов и других представителей гуманитарных наук четко прослеживается корреляция понятий отсутствие и пустота. Абстрактне поняття відсутність виявляє асоціативні зв’язки і метафоричні інтерпретації не лише в лінгвальному аспекті, але й активно використовується в усіх гуманітарних науках, в яких спостерігається спільність і диференціювання відносно поняття відсутність. У літературознавців, філософів, психологів та інших представників гуманітарних наук чітко простежується кореляція понять відсутність і пустота. Abstract notion absence has associations and metaphoric interpretations not just in a lingual aspect but is actively used in all humanities which are both similar and different in reference to the notion absence. With literary critics, philosophers, psychologists and representatives of some arts a certain correlation between the notions absence and emptiness is clearly traced.
КОРРЕЛЯЦИЯ ПОНЯТИЯ "ОТСУТСТВИЕ" С СЕМАНТИЧЕСКИМИ КАТЕГОРИЯМИ ЛИШИТЕЛЬНОСТИ, КАРИТИВНОСТИ И НЕОБЛАДАНИЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Радчук, О. В.
В рамках когнитивной лингвистики исследуются языковые явления, которые отражают систему мироздания, а также понимание и восприятие человеком существующего мира в реалиях и абстракциях. Онтологические и гносеологические сущности как бытия человека, так и языка как системы базируются на оппозиции наличие vs отсутствие. В современных лингвистических студиях развиваются идеи основоположников когнитивного направления Дж. Лакоффа, Р. Лангакера, Э. Рош, Ч. Филлмора, У. Чейфа. Особое внимание уделяется лингвальным обобщениям, имеющих конкретную реализацию в языке и речи, и, вместе с тем, охвату всей системы языка. Поскольку всю языковую систему пронизывают асимметричные отношения, а теория оппозиций отражает сущностные свойства системы языка, абстрактное понятие «отсутствие» выдвигается на первый план в аспекте пояснения привативного характера языка. Применение лингвокогнитивного анализа, в основе которого лежит теория прототипического описания лексико-грамматических явлений, позволяет рассмотреть понятие «отсутствие» в системе языка и средства его репрезентации. Понятие «отсутствие» и семантика средств его выражения не подвергались отдельному рассмотрению. В научных трудах поднимались вопросы о самостоятельном статусе в русском языке семантических категорий лишительности, необладания и каритивности, фрагментарно связанных с понятием «отсутствие». В частности, указанные семантические категории противопоставлялись подробно исследованной на материале русского языка категории посессивности. Обзор исследований категорий отрицания, каритивности, лишительности и необладания свидетельствует о том, что они непосредственно и неразрывно сопряжены с понятием «отсутствие», а их корреляция отражает взаимозависимость частного (семантических категорий) и целого, под которым подразумевается понятие отсутствие». Семантический объем абстрактного понятия «отсутствие» шире, чем семантический объем указанных категорий. У межах когнітивної лінгвістики досліджуються мовні явища, що відбивають систему світобудови, а також розуміння і сприйняття людиною існуючого світу в реаліях і абстракціях. Онтологічні та гносеологічні суті як буття людини, так і мови як системи базуються на опозиції наявність vs відсутність. У сучасних лінгвістичних студіях розвиваються ідеї основоположників когнітивного напрямку Дж. Лакофф, Р. Лангакера, Е. Рош, Ч. Філлмора, У. Чейфа. Особлива увага приділяється лінгвальним узагальненням, що мають конкретну реалізацію в мові та мовленні, і, в той же час, охопленню всієї системи мови. Оскільки всю мовну систему пронизують асиметричні відносини, а теорія опозицій відображає сутнісні властивості системи мови, абстрактне поняття «відсутність» висувається на перший план в аспекті пояснення привативного характеру мови. Застосування лінгвокогнітивного аналізу, в основі якого лежить теорія прототипового опису лексикограматичних явищ, дозволяє розглянути поняття «відсутність» у системі мови і засоби його репрезентації. Поняття «відсутність» і семантика засобів його вираження не піддавалися окремому розгляду. В наукових працях ставилися питання про самостійний статус у російській мові семантичних категорій позбавлення, неволодіння і каритивності, що фрагментарно пов’язані з поняттям «відсутність». Зокрема, зазначені семантичні категорії протиставлялися детально дослідженій на матеріалі російської мови категорії посессівності. Огляд досліджень категорій заперечення, каритивності, позбавлення і неволодіння свідчить про те, що вони безпосередньо і нерозривно пов’язані з поняттям «відсутність», а їх кореляція відбиває взаємозалежність конкретного (семантичних категорій) і цілого, під яким мається на увазі поняття «відсутність». Семантичний обсяг абстрактного поняття «відсутність» ширше, ніж семантичний обсяг зазначених категорій. Cognitive linguistics examines language phenomena that reflect world mapping as a whole as well as personal perception and comprehension of the world through realia and abstraction. Ontological and epistemological entities of human life and language as a system are based on the opposition presence vs absence. Modern linguistic studies have been developing the ideas of the founders of the cognitive paradigm G. Lakoff, R. Langacker, E. Rosch, Ch. Fillmore, W. Chafe. Special attention is paid to lingual generalizations that have some definite realization in language and speech as well as embracing the whole linguistic system. Since the whole language system comprises asymmetric relations and the opposition theory reflects essential language system features, the abstract notion of ‘absence’ is foregrounded in explaining language privative nature. Applying linguistic cognitive analysis, based on the prototype theory in describing lexical and grammatical phenomena, allows researchers to explore the notion of ‘absence’ and means of its representation in the language system. The notion of ‘absence’ and semantics of the means of its representation have not been subjected to detailed analysis as yet. The researches dealt with the issues of the status of deprivation, non-possession and caritiveness in Russian that are partially connected with the notion of ‘absence’. In particular, the above-mentioned categories have been opposed to the category of possession researched in detail on the material of the Russian language. The survey of studies dealing with the categories of negation, caritiveness, deprivation and non-possession proves that they are directly and inseparably linked with the notion of ‘absence’, and their correlation reflects interdependence of the concrete (semantic categories) and the whole, by which the concept of ‘absence’ is meant. The semantic scope of the abstract notion of ‘absence’ is broader than the semantic scope of these categories.
ЛИНГВОКОГНИТИВНАЯ РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ ПОНЯТИЯ "ОТСУТСТВИЕ" В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
(Видавництво "Юрайт", 2019) Радчук, О. В.
Монография посвящена рассмотрению в когнитивном аспекте вербальных и невербальных репрезентантов понятия «отсутствие» на материале русского языка. Обращение к понятию «отсутствие» при исследовании языковых единиц разных стратумов языковой системы позволило выявить и объяснить с когнитивных позиций некоторые характерные черты русского языка. Объединение психологического и исторического векторов исследования языковых единиц с социокультурным дало возможность применить методологию межкультурного трансфера, непосредственно демонстрирующую связь русского языка с ментальностью его носителей. Книга может заинтересовать языковедов, а также других гуманитариев, поскольку понятие «отсутствие» не только обладает большим экспланаторным потенциалом и обнаруживает ассоциативные связи и метафорические интерпретации в лингвальном аспекте, но и активно используется литературоведами, психологами, социологами, философами. Дослідження присвячене вивченню одного з важливих понять у лінгвокогнітології – «відсутність» – та засобів його репрезентації в російській мові. У монографії висвітлено одне з актуальних питань сучасної лінгві- стики – систематизації та уніфікації термінологічного апарату когнітивних досліджень та зроблено спробу розкрити новий аспект у визначенні терміна поняття. У трактуванні терміна поняття пропонується новий підхід, що позначається як міждисциплінарна конвергенція. Міждисциплінарна конвергенція гуманітарних наук дає можливість зрозуміти, що термін поняття є інтегральним, а «відсутність» набуває статусу базового поняття в когнітології. Такі висновки є результатом аналізу кореляції терміна поняття з термінами концепт, категорія, понятійна категорія, дефініція. Унаслідок чого було визначено, що «відсутність» – одне з фундаментальних понять пізнання, пов’язане з іншими поняттями та є елементом термінологічних систем різних галузей наукового знання, стилістично не марковане й вільно вступає в синтагматичні зв’язки з іншими термінами. Аргументація на користь вибору терміна поняття дозволила розглянути поняття «відсутність» у гуманітарних науках, зокрема в літературознавстві, філософії, психології, естетиці та інших. Установлено, що абстрактне поняття «відсутність» виявляє асоціативні зв’язки й метафоричні інтерпретації не лише у лінгвальному аспекті, але й активно використовується в усіх гуманітарних науках, у яких спостерігається спільність і диференціювання відносно поняття «відсутність». У літературознавців, філософів, психологів та інших представників гуманітарних наук чітко простежується кореляція понять «відсутність» і «порожнеча». Кристалізація наукових поглядів зосереджена на людині як соціальному, психічному, біологічному феномені, що пізнає навколишній світ і заповнює всі ніші відсутності, що виникають у неї на шляху до самореалізації. Це пов’язано з розвитком антропоцентризму пізнання як основного напрямку в сучасних гуманітарних дослідженнях. Дослідження поняття «відсутність» у мовній системі й ступінь його вивченості в лінгвістиці показало, що проблема представлена в науковій літературі тільки у функціональному аспекті. Це не дозволяло дати відповіді на питання: чому вказане поняття має місце в системі мови, чому існують аномалії в мові й мовна система асиметрична? Унаслідок того, що будь-яка мовна система заснована на взаємозалежності її елементів і описується за допомогою протиставлення деякого атрибута наявності або відсутності, була висунута гіпотеза про те, що поняття «відсутність» має реалізацію на всіх рівнях мовної системи. Починаючи з фонологічних опозицій, розроблених празькими структуралістами, лінгвісти розглянули парадигми мовних одиниць, що належать до основних і проміжних рівнів мовної системи. Однак національна специфіка кожної мови розкривається в неповних або так званих «дефектних» парадигмах, у яких відсутній певний елемент мовної структури. Оскільки в когнітивній лінгвістиці немає єдиного методу дослідження, було розглянуто поєднання методик минулого й сучасного мовознавства з метою формування методологічної бази дослідження. Вивчення наукової спадщини П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу дозволило стверджувати, що сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX століття, джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї українського мовознавця. Вагомим внеском у методологію мовознавства стало введення О. О. Потебнею психологічного поняття апперцепції в мовознавство. Подальша актуалізація ідей ученого про апперцепцію дозволила розробити методику словотвірного аналізу в когнітивному аспекті. Ґрунтовного методологічного значення в нашому дослідженні набу ли також ідеї мовної взаємодії українського мовознавця І.К. Білодіда у вивченні когнітивних процесів, оскільки методологія когнітивної лінгвістики охоплює мовознавчі та ментальні інтерпретації мовних явищ, що демонструють, з одного боку, взаємообумовленість та взаємозалежність споріднених слов’янських мов, а з іншого, – самобутність кожної мови. У методологічній частині роботи аналізуються сучасні підходи у вивченні мовних явищ: поєднання традиційних та інноваційних методів дослідження мовних понять. Особливу увагу приділено методології культурного трансферу, застосування якої дозволило виявити лінгвоспецифічні та ідіонаціональні своєрідності мовної репрезентації поняття «відсутність» у російській мові. На основі етимологічного екскурсу в монографічному дослідженні проаналізовано опозити відсутність – присутність, представлено розвиток та зміну семантики й граматичних форм указаних слів. Дослідження абстрактних понять «відсутність» – «присутність» було проведено в парадигмі когнітивної лінгвістики, оскільки пов’язано зі сприйняттям, усвідомленням та досвідом людини, що пізнає навколишній світ та саму себе. Оскільки первинною презентацією абстрактних понять були паралінгвістичні засоби, у дослідженні розглянуто паравербальні репрезентації поняття «відсутність». Було виявлено когнітивні та лінгвокультурні особливості жестів, що передають поняття «відсутність» у російській мові. У роботі показано роль жестів у становленні людської свідомості та звукового мовлення, проаналізовано існуючі класифікації жестів та подано їхній опис, зроблено висновок про те, що мова жестів передає в концентрованому вигляді національно-культурні елементи реалій конкретного етносу. Лінгвокультурні особливості поняття «відсутність» виявлені в пареміях, національна специфіка якого в цих сталих зворотах російської мови може бути зреалізована лексико-семантичними та граматичними засобами. Аналіз мовного матеріалу показав, що частіше поняття «відсутність» виражено синкретичними засобами, що поєднують лексико-семантичні й синтаксичні чи морфологічні й синтаксичні засоби. Регулярна репрезентація прислів’їв безособовою синтаксичною конструкцією є свідченням того, що така модель підсилює та підкреслює поняття «відсутність» у пареміях. У лінгвістичній площині комунікації спостерігається поєднання невербальної та вербальної репрезентації поняття «відсутність». Супровід звукового мовлення жестикуляцією, на наш погляд, підсилює вираження поняття «відсутність» емоційно та надає йому особливої експресії, а та кож виявляє національні специфічні риси. За допомогою методики концептуального аналізу було підтверджено гіпотезу про те, що лексичні засоби вираження поняття «відсутність» з’явилися тому, що мовні прототипи ні та без семантично неповні, вони не виражають суб’єктивні нюанси, яких набули конкретні слова. На підґрунті теоретичних засад, розроблених О.О. Потебнею, розглянуто вплив апперцепції на розкриття словотвірного потенціалу префіксів у російській мові в парадигмі когнітивної лінгвістики, а також проаналізовано порушення механізму репрезентації сем ‘наявність’ та ‘відсутність’ під час формування значень еквівалентних ад’єктивів у російській та українській мовах. В аналізі вербальних репрезентацій опозитів відсутність та присутність було застосовано метод інтерпретації. У бінарній парі відсутність та присутність, за допомогою якої представлено дискурсивні змісти об’єктивної дійсності з урахуванням індивідуального сприйняття, провідним є поняття «відсутність», що має значний експланаторний потенціал. У результаті проведення асоціативного експерименту було виявлено граматичні лакуни, у яких сфокусовано поняття «відсутність». Оброблені відповіді респондентів стосувалися граматичних форм і граматичних категорій, що асоціюються з поняттям «відсутність» у мовній системі. Логічним підсумком спостережень стало те, що за допомогою психолінгвістичного експерименту можна пояснити лінгвокультурні та лінгвопсихологічні витоки граматичних універсалій, які містять поняття «відсутність». Спираючись на історичні коментарі, виокремлено три семантичні типи поняття «відсутність» на рівні граматики російської мови: повна відсутність, відновлювана відсутність, зникнення. Указані типи свідчать про те, що граматична система російської мови є відображенням змін у системі російської мови та своєрідної ментальності російського народу. У монографії розглянуто граматичне явище суплетивізму як відсутності матеріальної повторюваності знака, що пов’язано також з мовною ментальністю носіїв російської мови. У роботі здійснено спробу розмежування словозмінного й словотвірного суплетивізму, системного представлення гетерогенних форм різних частин мови й виявлення лінгвокультурних витоків виникнення таких форм. У дослідженні граматичне явище суплетивізму редставлено як особливий засіб репрезентації мовних знаків. На прикладах розглянуто прояв словозмінного та словотвірного суплетивізму, зроблено висновок про зв’язок розбіжності давніх форм мови із сучасними, що відбивається в ментальності етносу. Суплетивні форми слів наочно демонструють такі властивості мовного знаку, як довільність і лінійність. У довільності знака відображається мовна ментальність носіїв мови, а лінійність встановлює рамки, обмеження для прояву першої ознаки в конкретній мовній системі. Оскільки мова розвивається стихійно, схильна до впливу багатьох екстралінгвістичних факторів, тому в ній трапляються аномалії та відхилення, що відбиваються в матеріальній оболонці слів. Поняття «відсутність» якраз і є яскравим проявом мовної аномалії – непередбачуваної й до кінця не вивченої. The research deals with the notion of ‘absence’ as one of the basic notions in cognitive linguistics and the means of its representation in the Russian language. The monographic research touches upon one of the urgent issues of modern linguistics – systematization and unifi cation of cognitive researches terminological apparatus and an attempt is made to reveal a new aspect in representing the notion of ‘absence’. A new approach to defi ning the term notion is suggested and is named as interdisciplinary convergence. Interdisciplinary convergence of humanities leads to understanding that the term notion is integral, and the notion of ‘absence’ acquires the status of a basic notion in cognitive sciences. This conclusion is based on analyzing the term notion correlation with the terms concept, category, notional category, defi nition. It is ascertained by the conclusion that the term notion is one of the fundamental notions of cognition that is connected to other notions and is an element of terminological systems of different branches of science; it is stylistically unmarked and can freely display syntagmatic relations to other terms. Arguments for the choice of the term notion allowed the researcher to consider different studies of the notion of ‘absence’ in humanities including literary criticism, philosophy, psychology, esthetics etc. It is stated that the abstract notion of ‘absence’ reveals associative relations and metaphoric interpretations not only in lingual aspect but is also actively used in all humanities where both similarities and differences in interpreting the notion of ‘absence’ are traced. It is noticed that literary critics, philosophers, psychologists and other representatives of humanities obviously correlate the notions of ‘absence’and of ‘emptiness’. Scientifi c views are focused on a person as a social, psychological and biological phenomenon that comprehends their surroundings and fi lling in all the gaps that one comes across on the way to self-realization. It is connected with the development of anthropocentricity as the main trend in modern humanities. By examining the notion of absence in the language system and the extent of its linguistic studies it is proved that the issue is presented just in the functional aspect in the scientifi c literature. Thus, it was not possible to answer several questions: why there is such a notion in language system, why there are anomalies in a language, and why language system is asymmetric. Since any language system is based on the interdependence of its elementsand is described by some attribute opposition of availability or absence, there has been put forward a hypothesis that the notion of ‘absence’ is realized at all levels of the language system. Starting from phonological oppositions worked out by Prague structuralists, linguists have considered paradigms of language units belonging to the main and intermediate levels of language system. However, each language national specifi cs are revealed in incomplete or the so-called ‘defective’ paradigms where a certain element of the language structure is absent. Since cognitive linguistics lacks a uniform research method, a combination of previous and modern methods in linguistics have been examined to form the methodological foundation of this research. Studying P. A. Larovskyi’s scientifi c heritage through the prism of cognitive and discourse analysis led us to the conclusion that contemporary methods of modelling language history have originated from comparative-historical studies of the XIX century, and the Ukrainian linguist’s ideas gave rise to a lot of them. An essential contribution to linguistic methods was made by A.A. Potebnya’s introduction of the psychological notion of ‘apperception’ into linguistics. Further development of the scholar’s ideas on apperception made it possible to work out methods of word-building analysis in a cognitive aspect. Very important for the methodology of this research of studying cognitive processes were ideas of a Ukrainian linguist I.K. Bilodid about language interaction, since cognitive linguistics methods embrace linguistic and mental interpretations of language phenomena that, on the one hand, show interdependence of cognate Slavic languages, and on the other hand, specifi cs of each language. The methodological part of the research deals with modern approaches to studying language phenomena: a combination of traditional and innovative methods of examining language notions. Particular attention is paid to the methods of cultural transfer, and by applying them, linguistic specifi cs and national peculiarities of representing the notion of ‘absence’ in the Russian language are revealed. By etymological analysis, the monographic research investigates oppositions absence – presence and development and changes in semantics and grammar forms of the words are shown. The research of abstract notions of ‘absence’ – ‘presence’ is conducted in the paradigm of cognitive linguistics as connected with perception, comprehension and experience of a person understanding the world around and themselves. Since paralinguistic means made up the primary representation of abstract notions, the research considers paralinguistic representations of the notion of ‘absence’. Some cognitive and liguocultural specifi c features of gestures representing the notion of ‘absence’ in Russian are revealed. The role of gestures in developing human cognition and sound speech is presented, existing classifi cations of gestures are described and analysed. It is concluded that the language of gestures supplies some condensed presentation of national and cultural elements of this ethnos realia. Paremia manifest linguocultural peculiarities of representing the notion of ‘absence’ as well. The national and cultural specifi cs of the notion of ‘absence’ in those set expressions of the Russian language can be realized by lexico-semantic and grammatical means. Analysis of the language material proved that most frequently the notion of ‘absence’ is expressed by syncretic means that embrace either lexico-semantic and syntactic means, or morphological and syntactic means. Regular occurrence of proverbs with impersonal constructions testifi es to the fact that this pattern emphasizes and underlines the notion of ‘absence’ presented in paremia. On the linguistic plane of communication, combination of non-verbal and verbal representation of the notion of ‘absence’ is traced. By accompanying sound speech with gestures, the speaker, in our opinion, emphasizes the notion of ‘absence’ emotionally and makes it especially expressive, at the same time revealing national specifi c features. By methods of conceptual analysis it is proved that lexical means of expressing the notion of ‘absence’ appeared due to semantic incompleteness of language prototypes нет and без as they did not express subjective nuances that defi nite words have acquired. Based on the theoretical grounds worked out by A.A. Potebnya, the influence of apperception on revealing the word-building potential of Russian prefi xes within the paradigm of cognitive linguistics is considered, and cases of violating the mechanism of representing the semes of ‘presence’ and ‘absence’ in the process of forming meanings of equivalent adjectives in Russian and Ukrainian are traced. The interpretation method is used to analyse verbal representations of the opposemes absence and presence. In the binary pair absence and presence, which presents discourse meanings of the objective reality through individual perception, the notion of ‘absence’, having great explanatory potential, plays the leading role. During the associative experiment there were revealed grammatical lacunas where the notion of ‘absence’ is focused. The respondents’ answers under analysis refer to grammar forms and grammar categories associated with the notion of ‘absence’ in the language system. It is concluded that with the help of a psycholinguistic experiment it is possible to explain linguocultural and linguopsychological origins of grammar universals representing the notion of ‘absence’. Based on historical comments, three semantic types of the notion of ‘absence’ at the level of grammar of the Russian language are defi ned: complete absence, re-fi lled absence, and disappearance. Those types prove that Russian grammar system refl ects changes in the system of the Russian language and features of Russian people’s mentality. The monograph considers the grammatical phenomenon of suppletivity as the absence of material repetition of a sign, which is also connected with language mentality of Russian speakers. The research attempts to distinguishword-changing and word-building suppletivity as well as systemic presentation of heterogenous forms of various parts of speech and fi nding out linguocultural origins of those forms appearance. The research views the grammar phenomenon of suppletivity as a special way of representing language signs. Examples of manifestations of word-changing and word-building suppletivity are examined, and conclusion about connections of divergence of ancient language forms with modern and their refl ection in ethnic mentality is made. Suppletive forms visually demonstrate such features of a language sign as its arbitrary and linear character. Sign arbitrariness is a refl ection of native speakers’ mentality, and linearity sets the limits to manifesting the fi rst attribute within a defi nite language system. Since a language develops spontaneously and is infl uenced by a number of extralinguistic factors, there are anomalies and deviations in it, refl ected in the material form of words. The notion of ‘absence’ is a vivid example of language anomaly that is unpredictable and has not been fully understood.
МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІДЕЙ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ І. К. БІЛОДІДА У ВИВЧЕННІ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ
(Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019) Радчук, О. В.
Наукові розвідки академіка І. К. Білодіда набувають значущості в сучасних дослідженнях не тільки української, але й інших слов’янських мов. Питання взаємодії мов були завжди актуальними в науковій діяльності вченого. І. К. Білодід зробив вагомий внесок у мовознавство щодо вивчення взаємовпливів мов, що контактують. Така взаємодія, особливо в діахронічному аспекті, на думку мовознавця, сприяє поясненню сучасного стану як семантики, так і граматичних форм слів у споріднених мовах. Методологія когнітивної лінгвістики охоплює мовознавчі та ментальні інтерпретації мовних явищ, що демонструють, з одного боку, взаємообумовленість та взаємозалежність споріднених мов, а, з іншого, – самобутність кожної мови. Ця ідея неодноразово виокремлювалась відомим славістом, а сьогодні постає методологічним підґрунтям у вивченні когнітивних процесів. Научные исследования академика И. К. Белодеда приобретают значимость в современных исследованиях не только украинского, но и других славянских языков. Вопросы взаимодействия языков были всегда актуальными в научной деятельности ученого. И. К. Белодед сделал весомый вклад в языкознание по изучению взаимовлияния языков контактируют. Такое взаимодействие, особенно в диахроническом аспекте, по мнению языковеда, способствует объяснению современного состояния как семантики, так и грамматических форм слов в родственных языках. Методология когнитивной лингвистики охватывает языковедческие и ментальные интерпретации языковых явлений, показывают, с одной стороны, взаимообусловленность и взаимозависимость родственных языков, а с другой - самобытность каждого языка. Эта идея неоднократно выделялась известным славистом, а сегодня является методологическим основанием в изучении когнитивных процессов. Academician Bilodid’s research heritage has become important for studying not only Ukrainian but other Slavic languages. The issues of language interaction were always in the focus of the scholar’s research activities. I.K. Bilodid made a tangible contribution into linguistics as to interaction of the contacting languages. The scholar believed that that interaction, especially in diachronic aspect, facilitates the explanation of the current state of semantics as well as grammar forms in cognate languages. The cognitive linguistics methodology embraces linguistic and mental interpretations of language phenomena that demonstrate interdependence and interrelations of cognate languages, on the one hand, and uniqueness of each of them, on the other hand. That idea has often been emphasized by the famous scholar and is now considered as the methodological foundation for studying cognitive processes.
Наверное, мы стали добрее
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Радчук, О. В.
Автор статьи делится воспоминаниями о начале русско-украинской войны, о том как люди помогали друг другу в это страшное время. Автор статті ділиться спогадами про початок російсько-української війни, про те, як люди допомагали один одному в цей страшний час. The author of the article shares his memories of the beginning of the Russian-Ukrainian war, how people helped each other in this terrible time.
ОТСУТСТВИЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ ПОНЯТИЯ ДЛЯ КОГНИТИВНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
(Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, 2019) Радчук, О. В.
В статье рассматривается понятие «отсутствие» как важное и необходимое понятие мыслительной деятельности человека, осознаваемое им на протяжении всей жизни. Понятие «отсутствие» относится к таким базовым абстрактным понятиям, которые играют значительную роль в концептуальной системе языка и имеют важное социально-культурное значение. Концептуальная система любого индивида формируется на основе восприятия окружающего мира и предполагает постижение им реалий этого мира в оппозиции наличие vs отсутствие. Овладение языком, в основе которого также находятся бинарные оппозиции, позволяет человеку номинировать абстрактные понятия. Апперцепция как мыслительная операция, в процессе которой происходит закрепленное опытом вторичное восприятие, способствует появлению новых вербальных реализаций уже сформированного понятия. Показано, что репрезентации понятия «отсутствие» появляются как следствие расширения значений слов, метафоризации, возникновения грамматических форм, изменения или трансформации их лексического выражения. Автором данной публикации обосновывается возможность лингвокогнитивного осмысления и описания вербальных средств выражения понятия «отсутствие» с опорой на теорию прототипов американского психолога Элеоноры Рош. Использование метода интерпретации расширяет потенциал когнитивного анализа языковых репрезентаций понятия «отсутствие». В статье делается акцент на то, что запечатлённое в сознании человека психическое представление понятия «отсутствие» имеет лексическую и грамматическую объективацию, которая является вторичной по отношению к прототипу и представляется изоморфными способами языка.Несмотря на то, что проблема изучения абстрактных понятий, о чем говорится в статье, не является новой в лингвистике, тенденции современного языкознания позволят представить систему языка в координатах наличие vs отсутствие как когнитивно обусловленных. Теоретическое осмысление понятия «отсутствие» в этом аспекте имеет большую перспективу. У статті розглянуто поняття «відсутність» як важливе та необхідне поняття розумової діяльності людини, що усвідомлюється нею протягом усього життя. Поняття «відсутність» належить до таких базових абстрактних понять, що відіграють значну роль в концептуальній системі мови і мають важливе соціально-культурне значення. Концептуальна система будь-якого індивіда формується на основі сприйняття навколишнього світу й передбачає осягнення ним реалій цього світу в опозиції наявність vs відсутність. Оволодіння мовою, в основі якої також закаладені бінарні опозиції, дозволяє людині номінувати абстрактні поняття. Апперцепція як розумова операція, в процесі якої відбувається закріплене досвідом вторинне сприйняття, впливає на появу нових вербальних реалізацій вже сформованого поняття. Показано, що репрезентації поняття «відсутність» з’являються як наслідок розширення значень слів, метафоризації, виникнення граматичних форм, зміни або трансформації їх лексичного вираження. Автором цієї публікації обґрунтовується можливість лінгвокогнітивного осмислення та опису вербальних засобів вираження поняття «відсутність» з опорою на теорію прототипів американського психолога Елеонори Рош. Використання метода інтерпретації розширює потенціал когнітивного аналізу мовних репрезентацій поняття «відсутність». У статті робиться акцент на те, що відображене у свідомості людини уявлення про поняття «відсутність» має лексичну та граматичну об’єктивацію, яка є вторинною по відношенню до прототипу і представлена ізоморфними засобами мови. Незважаючи на те, що проблема вивчення абстрактних понять, до яких належить і поняття «відсутність», не є новою в лінгвістиці, тенденції сучасного мовознавства дозволять представити систему мову в координатах наявність vs відсутність як когнитивно обумовлених. Теоретичне осмислення поняття «відсутність» у цьому аспекті має велику перспективу. The article deals with the notion of ‘absence’ as a relevant and significant notion in any person’s cognitive activity that is taking place all one’s life. The notion of ‘absence’ belongs to those basic abstract notions that are important in the language conceptual system both in social and cultural dimensions. Any person’s conceptual system is formed on the basis of perceiving the world around and presupposes comprehension of the world realities through the opposition presence vs absence. The process of language acquisition, whose system is also represented by binary oppositions, enables a person to nominate abstract notions. Apperception as a mental operation, during which secondary reception appears reflected in the experience, causes appearance of new verbal realizations of the already developed notion. The author highlights that some new representations of the notion of ‘absence’ make their appearance due to expansion of words meanings, metaphoric transference, creation of new grammar forms, changes or some other transformations of their lexical meaning. The author provides grounds for the possibility of linguocognitive comprehension of the notion ‘absence’ and description of the verbal means of its actualization based on the prototype theory worked out by Eleanor Rosh, an American psychologist. By using the interpretation method, the potential of cognitive analysis of the verbal representations of the notion ‘absence’ is expanded. The article underlines that mental representation of the notion of ‘absence’ is fixed in its lexical and grammatical representation, which is secondary in reference to the prototype and embraces isomorphic linguistic means. Though the problem of studying abstract notions which the notion of ‘absence’ belongs to is not a novelty in linguistics, contemporary tendencies enable scholars to view the language system through the opposition presence vs absence as cognitively predetermined. The theoretical interpretation of the notion of ‘absence” is very promising in this aspect.
ПАМ’ЯТАЙ ПРО МИНУЛЕ, АБИ У НАС БУЛО МАЙБУТНЄ (ЗА РОМАНОМ М. ЗУЗАКА «КРАДІЙКА КНИЖОК»)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Івахненко, Ю. В.; Радчук, О. В.
У дослідницькій роботі розглядається питання збереження колективної та індивідуальної пам'яті про минуле на прикладі роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок». Ця проблема є малодослідженою, але актуальною завдяки аналізу подій Другої світової війни з точки зору пересічних німців. Особливу увагу приділено питанням війни та Голокосту. Встановлено, що більшість населення Німеччини відкрито виступала проти нацистського режиму, знаючи про наслідки. Прості люди в Німеччині страждали від насильства так само, як і населення інших європейських країн. Зображено нелюдські злочини нацистського режиму проти громадян Німеччини та окупованих територій. Проаналізовано стосунки головних героїв з тогочасним фашистським режимом. Авторка простежує розвиток Лізель Менінгер від незрілої дівчини до зрілої особистості. Виявлено, що мистецтво дає надію на духовне відродження людства. Зроблено висновок, що героїзм - це не тільки щось значне і героїчно величне, а й непомітні вчинки звичайних людей, які проявляли доброту до інших у важкі часи війни. The research work examines the issue of preserving the collective and individual memory of the past based on Markus Zusak's novel "The Book Thief." This problem is underexplored but relevant due to the analysis of events of World War II from the perspective of ordinary Germans. Special attention is paid to the issues of war and the Holocaust. It is established that the majority of the German population openly opposed the Nazi regime, knowing the consequences. Ordinary people in Germany suffered violence just like the populations of other European countries. Inhumane crimes of the Nazi regime against German citizens and occupied territories are depicted. The relationships of the main characters with the fascist regime of that time are analyzed. The author traces the development of Liesel Meninger from an immature girl into a mature individual. It is revealed that art provides hope for the spiritual rebirth of humanity. The conclusion is drawn that heroism is not only something significant and heroically grand but also the unnoticed actions of ordinary people who showed kindness to others during the difficult times of war.
ПОНЯТИЕ «ОТСУТСТВИЕ» В ДОВЕРБАЛЬНОЙ И НЕВЕРБАЛЬНОЙ КОММУНИКАЦИИ
(2019) Радчук, О. В.
В статье рассмотрены паравербальные репрезентации понятия "отсутствие". Автором были выявлены когнитивные и лингвокультурные особенности жестов, которые передают понятие «отсутствие» в русском языке. В работе показана роль жестов в становлении человеческого сознания и звуковой речи, представ-лено описание жестов, сделан вывод о том, что язык жестов передает в концентрированном виде национально-культурные элементы реалий конкретного этноса. У статті розглянуті паравербальні репрезентації поняття «відсутність». Автором були виявлені когнітивні і лінгвокультурні особливості жестів, які передають поняття «відсутність» в російській мові. У роботі показана роль жестів у становленні людської свідомості і звукової мови, представлено опис жестів, зроблено висновок про те, що мова жестів передає в концентрованому вигляді національно-культурні елементи реалій конкретного етносу. The article considers paralinguistic representations of the notion of ‘absence’. Some cognitive and liguocul-tural specific features of gestures representing the notion of ‘absence’ in Russian are revealed. The role of gestures in developing human cognition and sound speech is presented, existing classifications of gestures are described. It is concluded that the language of gestures supplies some condensed presentation of national and cultural elements of a certain ethnos realia.
ПІДҐРУНТЯ ПОЯВИ ЛІТЕРАТУРНИХ НАТЮРМОРТІВ: НАТУРАЛІЗМ У МИСТЕЦТВІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Радчук, О. В.; Чепракова, Р. В.
У публікації розглянуто натуралізм у мистецтві, що як напрям набуває потужності у другій половині XIX століття не лише як літературний, а притаманний усім галузям мистецтва взагалі. Він характеризується точністю відбиття реальності, фрагментарністю зображення, що занотовують момент життя людини в певних деталях. Специфікою натуралістичних описів постають літературні натюрморти, на яких зірвані плоди природи, спіймані риба і птахи ніби оживають, картина відтворює для читача і глядача справжнє реальне життя. Зазначено, що саме через звичайні побутові речі майстри-живописці вміло демонстрували їхню практичну, функціональну, корисну та необхідну цінність для повсякденного життя певного етносу. The publication examines naturalism in art, which as a direction gains power in the second half of the 19th century, not only as a literary one, but inherent in all branches of art in general. It is characterized by the accuracy of the reflection of reality, the fragmentary nature of the image, recording the moment of a person's life in certain details. Literary still lifes are characteristic of naturalistic descriptions, in which plucked fruits of nature, caught fish and birds seem to come to life, the picture reproduces real real life for the reader and viewer. It is noted that it was through ordinary household items that master painters skillfully demonstrated their practical, functional, useful and necessary value for the everyday life of a certain ethnic group.
Семантизація і десемантизація фразем із числовим компонентом нуль (на матеріалі фразеологізму нуль уваги)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Радчук, О. В.
У статті репрезентовано фразеологічні одиниці із числовим компонентом нуль як фіксатори концептуальної і мовної картин світу, що безпосередньо відбивають культурні символи та використовуються носіями української мови як кореляти поняття “відсутність”. Саме в цьому аспекті проаналізовано фразему нуль уваги, формування якої відбиває онтологічні та аксіологічні орієнтири представників українського етносу. Залучення відомостей з етимології компонентів фразеологізму нуль уваги, його структурно-семантичний та лінгвокультурологічний аналіз уможливили розкриття сутності й впливу мовних процесів семантизації та десемантизації на формування і функціонування досліджуваної фраземи в розмовному та художньому дискурсах української мови. The scientific research presents phraseological units with zero numerical component as those fixing conceptual and linguistic world mapping, directly reflecting cultural symbols and used by Ukrainian native speakers in the process of communication as those that correlate with the notion of “absence”. It is in this aspect that the set phrase “zero attention” is analyzed to demonstrate how its formation reflects oenological and axiological orientations of representatives of the Ukrainian ethnic group. The relevance of studying phraseological units with the numerical component zero is predetermined, first, by increasing interest of the cognitive linguistics to exploring linguistic-cultural potential of set phrases in linguistic world mapping, and, second, by the need to throw light on the linguistic processes of semantization and de-semantization conditioned by the extralinguistic factors influence on the formation and functioning of the phraseological units with the zero numerical component. The aim of the article is tracing the essence of the processes of semantization and de-semantization in the formations and semantic development of the unit zero attention in Ukrainian. The aim presupposes the following objectives: to reveal the ethnic-cultural specifics and mentality of Ukrainian speakers reflected in the phraseological unit under examination, to define the influence of extralinguistic factors on the linguistic processes of semantization and de-semantization and the changes in the semantics of the unit zero attention connected with them. Employing data from the etymology of the phraseological unit zero attention and using its structural-semantic and linguistic-cultural analyses made it possible to reveal the essence of the impact of the linguistic processes of semanization and de-semantization on the formation and functioning of the analyzed set phrase in colloquial and fictional discourses of the Ukrainian language. The abovementioned processes are characterized within the cognitive framework and it is shown that they reflect the continuous language development, cognition and speech practice evolution of the speakers.
Семантика засобів вираження поняття «відсутність» у російській мові: лінгвокогнітивний аспект
(СПД ФО Степанов В. В., 2020) Радчук, О. В.
У дисертації порушено низку наукових проблем, що розвивають теорію когнітивної семантики. На підґрунті розробленої теоретико-методологійної бази дослідження здійснено опис семантики вербальних і невербальних засобів вираження поняття «відсутність» у російській мові та представлено аналіз зазначеного абстракту в лінгвокогнітивному аспекті. Уперше в русистиці об’єктом дослідження стає дискурсивне відображення поняття «відсутність» у знакових одиницях системи російської мови. Новий об’єкт дослідження спричинив породження нового предмета й визначення релевантних методів його вивчення, у зв’язку із чим було запропоновано й апробовано поєднання методів прототипного опису й етимологічного аналізу із застосуванням прийому інтерпретації. Представлено й обґрунтовано принципи опису семантики засобів вираження поняття «відсутність», що проведені з урахуванням синхронічного та діахронічного підходів. Аргументовано теоретичні положення про те, що мовна семантика зумовлена граматикою, а лексико-дериваційні трансформації відбуваються на основі, підготовленій граматикою. Уперше розглянуто лінгвокогнітивні моделі формування семантики поняття «відсутність» на основі прототипів нет і без. Унаслідок когнітивного аналізу встановлено когнітивний зв’язок зазначених прототипів з їхніми репрезентантами – первинними і вторинними номінаціями, що створені на основі психологічного процесу апперцепції. По новому – з когнітивного погляду – кваліфіковано історичні дані появи вторинних номінацій із семою ‘відсутність’. Семантичний результат діахронічного процесу утворення репрезентантів поняття «відсутність» у російській мові пояснено внаслідок аналізу аналогійних утворень в інших мовах, передусім в українській мові як генетично близькій. На основі аналізу взаємовпливу мов уперше виявлено нові типи референції та референційні ланцюжки у формуванні репрезентацій поняття «відсутність» у російській мові. Застосування принципів когнітивної науки – експланаторності, антропоцентризму, функціоналізму, експансіонізму – для дослідження семантики засобів вираження поняття «відсутність» у російській мові уможливило теоретичні узагальнення про когнітивні процеси формування абстрактних понять і їхньої вербальної (лексичної і граматичної) і невербальної репрезентації. В диссертации обобщается ряд научных проблем, развивающих теорию когнитивной семантики. На основе разработанной теоретико-методологической базы исследования осуществлено описание семантики вербальных и невербальных средств выражения понятия «отсутствие» в русском языке и представлен анализ указанного абстракта в лингвокогнитивном аспекте. Впервые в русистике объектом исследования становится дискурсивное отражение понятия «отсутствие» в знаковых единицах системы русского языка. Новый объект исследования повлек порождение нового предмета и определения релевантных методов его изучения, в связи с чем было предложено и апробировано соединение методов прототипического описания и этимологического анализа с применением приема интерпретации. В диссертационной работе представлены и обоснованы принципы описания семантики способов выражения понятия «отсутствие», проводимые с учетом синхронического и диахронического подходов. Акцентируется внимание на том, что понятие «отсутствие» заложено в онтологических принципах и отражено на кванторной шкале существования. Утверждается, что человек на основе восприятия, переработки знаний и логического осмысления опыта вербализировал важные для его существования понятия. Доказано, что понятия «наличие» vs «отсутствие» оказались связаны со способами лексической и грамматической маркировки значимости в системе русского языка. На основе бинарного противопоставления «наличие» vs «отсутствие», имеющего онтологические корни, осуществлено комплексное когнитивное исследование абстрактного понятия «отсутствие» в системе русского языка. На материале понятия «отсутствие» разработана методика анализа абстрактных понятий, которую можно применять к анализу других базовых понятий мироустройства и системы языка. В плане методологии впервые использовано соединение психологического и исторического векторов исследования с социокультурным, применена методология культурного трансфера, разработанная французскими лингвистами, методологическая база исследования дала возможность выявить и описать лексико-деривационные и грамматические механизмы формирования понятия «отсутствие». Аргументируются теоретические положения о том, что языковая семантика обусловлена грамматикой, а лексико-деривационные трансформации происходят на основе, подготовленной грамматикой. Впервые рассмотрены лингвокогнитивные модели формирования семантики понятия «отсутствие» на основе прототипов нет и без. С помощью когнитивного анализа установлена связь указанных прототипов с их репрезентантами – первичными и вторичными номинациями, созданными на основе психологического процесса апперцепции. По-новому – с когнитивной точки зрения – квалифицируются исторические данные появления вторичных номинаций с семой ‘отсутствие’. Семантический результат диахронического процесса образования репрезентантов понятия «отсутствие» в русском языке поясняется с помощью анализа аналогичных образований в других языках, в первую очередь в украинском языке как генетически близком. На основе анализа взаимовлияния языков впервые были выявлены новые типы референции и референциальных цепочек в формировании репрезентаций понятия «отсутствие» в русском языке. Использование принципов когнитивной науки – экспланаторности, антропоцентризма, функционализма, экспансионизма – для исследования семантики способов выражения понятия «отсутствие» в русском языке позволило сделать теоретические обобщения о когнитивных процессах формирования абстрактных понятий и их вербальной (лексической и грамматической) и невербальной репрезентации. The thesis generalizes a number of scientific problems that further develop the theory of cognitive semantics. On the research theoretical and methodological basis, the semantics of verbal and non-verbal means of representing the notion of absence in Russian is described and the above-mentioned abstract is analyzed within the linguocognitive framework. For the first time in Russian linguistics the object of the research is discourse representation of the notion of absence by the units of the Russian language system. The new research object led to identifying the new research subject and finding relevant means of studying it. Thus, combining the methods of prototype description and etymological analysis with the use of interpretation technique was suggested and approved. The thesis underpins the principles of describing the semantics of the means expressing the notion of absence by applying both synchronous and diachronous approaches. The thesis claims that language semantics is predetermined by grammar and lexical and derivational transformations happen on the basis prepared by grammar. Linguocognitive models of forming the semantics of the notion of absence based on the prototypes нет and без are considered for the first time. As a result of their cognitive analysis, certain cognitive correlation of the above-mentioned prototypes and their representations – primary nominations and secondary ones created on the basis of the psychological process of apperception has been traced. The historical data of appearance of secondary nominations with the seme of ‘absence’ have been interpreted in a new way from the cognitive point of view. The semantic result of the diachronous process of forming representations of the notion of absence in Russian is explained by analogy with similar representations in other languages, mainly in Ukrainian as a genetically cognate. By analyzing mutual language influence, some new types of reference and referential chains in forming representations of the notion of absence in Russian have been traced for the first time. Using the cognitive scientific principles – explanations, anthropocentrism, functionalism, expansion – for researching into the semantics of the means of expressing the notion of absence in Russian made it possible to deduce theoretical conclusions as to cognitive processes of forming abstract notions and their verbal (lexical and grammatical) and non-verbal representation.
Стилістика фразеологізмів у світлі типології Г. П. Їжакевич (на матеріалі поеми М. В. Гоголя "Мертві душі")
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Радчук, О. В.
У науковому доробку відомого українського лінгвіста Галини Прокопівни Їжакевич стилістика посідає особливе місце й пов’язана з вивченням взаємовпливу української та російської мов. Однак проблематика стилістичних праць спрямована не лише на вивчення мовної взаємодії, а насамперед на збагачення однієї мови засобами іншої. У вивченні мови українських та російських класиків Г. П. Їжакевич убачала великий сенс і неодноразово зверталася до цього питання. Творчість М. В. Гоголя цікавила її в аспекті оновлення української і російської мов експресивно-стилістичною лексикою та фразеологією. Новаторське поєднання двох мовних стихій в одному вислові українським письменником, що писав російською, розширювало уявлення про межі літературної мови й розкривало творчі потенції кожної з мов. In the scientific work of the famous Ukrainian linguist Halyna Prokopivna Izhakevych stylistics occupies a special place and is connected with the study of the Ukrainian and Russian languages interaction. But the focus of her stylistic works is aimed not only at the study of the linguistic interaction, but, primarily, at the enrichment of one language by means of another. G. P. Izhakevych saw a great significance in the study of the language of Ukrainian and Russian classics and repeatedly addressed this issue. N. V. Gogol’s creativity interested her in the aspect of updating the Ukrainian and Russian languages with expressive and stylistic vocabulary and phraseology. The achievements of the scholar remain relevant nowadays. Moreover, the stylistics of phraseology has been developing intensively, and the theory has been constantly deepened and enriched with the practical developments of modern philological studies. Actualization of phraseological units stylistic typology by H. P. Izhakevych is the aim of the paper, as well as representation of constant combinations types on the language material of N. V. Gogol’s poem “Dead Souls”. The tasks envisaged by the goal include: identifying the features of N. V. Gogol’s style in the usage of different types of phraseology according to the classification by G. P. Izhakevych and linguistic analysis of contexts with phraseological units in different aspects. Research methods are determined by the purpose and the objectives of the paper: method of continuous selection and systematization of material for linguistic analysis, descriptive method and discursive analysis involved to establish and study the specifics of the permanent expressions functioning in the literary text “Dead Souls” by N. V. Gogol. The innovative combination of two linguistic elements in one expression by a Ukrainian writer who wrote in Russian expanded the idea of literary language boundaries and revealed the creative potential of each language.
Формування в літературі парадигми ролі жінки в суспільстві
(Baltija Publishing, 2024-04-03) Гуліч, О. О.; Мірошниченко, А. Р.; Радчук, О. В.
Робота розглядає формування в літературі парадигми ролі жінки в суспільстві. The paper explores the formation of the paradigm of women's roles in society as depicted in literature.
ФІЛОСОФІЯ ВИХОВАННЯ Г. С. СКОВОРОДИ – ОРІЄНТИР ДЛЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Радчук, О. В.
У публікації розглянуто філософію виховання українського просвітителя, гуманіста, поета, педагога Г. С. Сковороди, що постає перед суспільним загалом передусім у статусі мандрівного філософа, яким стає у віці близько 48 років. Зазначено, що філософія виховання Григорія Савича передбачала подолання схоластики і догматизму в навчанні, перехід від релігійного до світського навчання, виявлення і розвиток природних задатків, нахилів і здібностей особистості, розвиток у дітей мислення, пам’яті, волі, виховання високих моральних якостей, як-от: працьовитості, доброзичливості, скромності, любові до свого народу, єдності слова й діла, здійснення загальної освіти, виявлення і розвиток високих духовних якостей людини тощо. Ідеї Г. С. Сковороди щодо виховання молоді, створена філософія виховання зберігають свою значущість і залишаються цінними. The publication examines the philosophy of education of the Ukrainian educator, humanist, poet, pedagogue H. S. Skovoroda, who appears before the general public primarily in the status of a traveling philosopher, which he becomes at the age of about 48. It is noted that Hrigory Savych's philosophy of education provided for the overcoming of scholasticism and dogmatism in education, the transition from religious to secular education, the identification and development of natural gifts, inclinations and abilities of the individual, the development of children's thinking, memory, will, the education of high moral qualities, such as - such as: diligence, benevolence, modesty, love for one's people, unity of word and deed, implementation of general education, identification and development of high spiritual qualities of a person, etc. The ideas of H. S. Skovoroda regarding the education of youth, the created philosophy of education are preserved their significance and remain valuable.
ЯЗЫКОВЫЕ РЕФЕРЕНТЫ ПОНЯТИЯ ОТСУТСТВИЕ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
(Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", Видавничий дім "Гельветика", 2019) Радчук, О. В.
Исследование посвящено рассмотрению понятия отсутствие в лексико-семантической системе языка и средств его репрезентации в русском языке. Используя методики концептуального анализа и интерпретации, подтверждается гипотеза о том, что лексические средства выражения понятия отсутствия появились в силу семантической неполноты языковых прототипов нет и без, поскольку они не выражали субъективных нюансов, которые приобрели конкретные слова. Опираясь на понятие апперцепции как мыслительной операции, были установлены связи между прототипом и новой номинацией. Результаты анализа последовательно представлены в таблице «Лингвальные репрезентанты понятия отсутствие», которая наглядно демонстрирует аномальные фрагменты языковой системы и, в част¬ности, указанного явления. Материалы толковых, этимологических, словообразовательных и других лексикографических источников позво¬лили сделать вывод о том, что формирование понятия отсутствие в разных словах происходит неодинаково. Новое слово может быть создано на основе существующих словообразовательных моделей, но в одних словах сема «отсутствие» заложена уже в корневой морфеме, а в других такая сема передается с помощью аффиксов. Появление в русском языке заимствованных слов, передающих понятие отсутствие, связано с взаимовлия¬нием языков, проявлением межъязыкового лингвокультурного трансфера. В других языках, даже не родственных, потребность в выражении данного абстрактного понятия появилась раньше под влиянием экстралингвальных факторов. Несмотря на высокий экспланаторный потенциал понятия отсутствие, семантика слова не всегда может быть объяснена с помощью данного понятия. Иногда значение мотивировано понятием наличие, которое демонстри¬рует бинарную оппозицию анализируемого понятия. Рассмотренные особенности русского языка, отражающие отсутствие номинаций, в которых не нашли воплощение прототипы нет и без, образуют лакуны в ее лексико- семантической системе, в частности в репрезентации понятия отсутствие. Дослідження присвячено розгляду поняття відсутність у лексико-семантичній системі мови й засобів його репрезентації в російській мові. Використовуючи методики концептуального аналізу та інтерпретації, підтверджу¬ється гіпотеза про те, що лексичні засоби вираження поняття відсутності з’явилися внаслідок семантичної непо¬вноти мовних прототипів немає і без, оскільки вони не виражають суб’єктивних нюансів конкретних слів. Спираючись на поняття апперцепції як розумової операції, встановлені зв’язки між прототипом і новою номіна¬цією. Результати аналізу послідовно представлено в таблиці «Лінгвальні репрезентанти поняття відсутність», яка наочно демонструє аномальні фрагменти мовної системи щодо зазначеного явища. Матеріали тлумачних, етимологічних, словотворчих та інших лексикографічних джерел надали можливість зро¬бити висновок про те, що формування поняття відсутність у різних словах відбувається неоднаково. Нове слово може бути створено на основі існуючих словотворчих моделей, але в одних словах сему «відсутність» закладено вже в кореневу морфему, а в інших така сема передається за допомогою афіксів. Виникнення в російській мові запозичених слів, що передають поняття відсутність, пов’язане із взаємовпливом мов, виявом міжмовного лінгвокультурного трансферу. В інших мовах, навіть не споріднених, потреба у вираженні даного абстрактного поняття з’вилася раніше під впливом екстралінгвальних факторів. Незважаючи на високий експланаторний потенціал поняття відсутність, семантика слова не завжди може бути пояснена за його допомогою. Іноді значення мотивується поняттям наявність, що демонструє бінарну опозицію аналізованого поняття. Розглянуто особливості російської мови щодо відсутності номінацій, у яких не знайшли вті¬лення прототипи немає і без, що становить певні лакуни в її лексико-семантичній системі, зокрема в репрезентації поняття відсутність. The research deals with the notion of absence as one of the basic notions in cognitive linguistics and the means of its representation in the Russian language. By using the conceptual analysis and interpretation techniques, the hypothesis is confirmed that the lexical means of expressing the notion of absence appeared due to semantic incompleteness of linguis¬tic prototypes no and without, because they did not express the subjective nuances of certain words. Based on the concept of apperception as a mental operation, there were established links between the prototype and a new nomination. The analysis results are presented in the table “Lingual representations of the concept of absence”. Empty cells in the table clearly demonstrate anomalous fragments of the language system concerning the phenomenon mentioned above. The data drawn from monolingual, etymological, derivational and other lexicographical sources enables the researcher to conclude that the formation of the notion of absence in different words takes place in different ways. A new word can be coined by already existing word-building patterns but in some words the seme of absence is expressed by the root morpheme while in some others it is expressed by the affixes. Appearance in the Russian language of borrowed words that convey the notion of absence is associated with the mutual influence of languages, the manifestation of interlingual linguocultural transfer. In other languages, even non-cognate ones, the need to represent this abstract notion appeared earlier under the influence of extralingual factors. Despite the high explanatory potential of the notion of absence, the semantics of a word cannot always be explained with the help of this notion. Sometimes the meaning is motivated by the notion of presence, thus demonstrating the binary opposition to notion of absence. The article considers the Russian language specifics as to the absence of nominations, in which the prototypes no and without have been embodied. It makes up certain empty cells in its lexico-semantic system, in representing the notion of absence in particular.

Перегляд за Автор "Радчук, О. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування