Перегляд за Автор "Подгурська, І. О."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументГеймерський сленг у сучасній англійській мові(Видавничий дім Гельветика, 2021-06) Подгурська, І. О.Статтю присвячено аналізу геймерського сленгу у сучасній англійській мові. Особлива увага звертається на специфічні принципи формування й функціонування лексичних одиниць геймерського сленгу. Це включає вирішення наступних задач: виявлення основних функцій та ролі геймерського сленгу; проведення вибірки лексичних одиниць та їх класифікація за структурними ознаками; дослідження найбільш актуальних варіантів професійного жаргону хакерів. У зв’язку з тим, що нині у світі приділяється величезна увага розвитку комп'ютерних технологій, саме ця область є першою по кількості нових слів, що з'являються. Сленг хакерів та геймерів постійно змінюється і кожне десятиріччя частково оновлюється. До нього весь час надходять та випробовуються нові слова, які відбивають зміни у соціумі. Таким чином, комп’ютерний сленг, як і будь-який інший, виконує функцію своєрідного «фільтра» для новотворів. Головною характеристикою ігрового комп’ютерного сленгу є його стислість та змістовність. Більшість слів складається з одного, двох, максимум трьох складів. Це пояснюється необхідністю швидкої передачі інформації і емоційною напруженістю під час гри, що робить неможливим спілкування засобами літературної мови. Здійснивши аналіз ряду лексичних одиниць геймерського жаргону, в яких методом суцільної вибірки було виділено більше 150 окремих одиниць, ми дійшли висновку, що геймерська лексика може бути поділена на соціальну (більш змістовну) та предметно-процесуальну (емоційну) категорії. Найбільш продуктивними способами утворення геймерського сленгу є абревіація, словоскладання, утворення неологізмів та скорочень, тоді як аффіксація, як один з найбільш продуктивних способів словотворення в англійській мові, практично не представлена у геймерському сленгу. Було доведено, що основним пластом геймерської лексики є літературний, а сленг виконує підпорядковану роль в спілкуванні. Розглядаються специфічні варіанти мов (таких як “leetspeak” та “hexspeak”, що характеризуються особливим правописом, і граматикою. Носії кожної з таких «новомов» об’єднуються, зазвичай, довкола однієї гри і можуть не розуміти носіїв інших «новомов».Статья посвящена анализу геймерского сленга в современном английском языке. Особое внимание обращается на специфические принципы формирования и функционирования лексических единиц геймерского сленга. Это включает в себя решение следующих задач: выявление основных функций и роли геймерского сленга; проведение выборки лексических единиц и их классификация по структурным признакам; исследование наиболее актуальных вариантов профессионального хакерского жаргона. В связи с тем, что сейчас в мире уделяется огромное внимание развитию компьютерных технологий, именно эта область является первой по количеству появляющихся новых слов. Сленг хакеров и геймеров постоянно меняется и каждое десятилетие частично обновляется. В него все время поступают и испытываются новые слова, отражающие изменения в социуме. Таким образом, компьютерный сленг, как и любой другой, выполняет функцию своеобразного «фильтра» для новообразований. Главной характеристикой игрового компьютерного сленга есть его краткость и содержательность. Большинство слов состоит из одного, двух, максимум трех слогов. Это объясняется необходимостью быстрой передачи информации и эмоциональной напряженностью во время игры, что делает невозможным общение средствами литературного языка. Проведя анализ ряда лексических единиц геймерского жаргона, в которых методом сплошной выборки было выделено более 150 отдельных единиц, мы пришли к выводу, что геймерская лексика может быть разделена на социальную (более содержательную) и предметно-процессуальную (эмоциональную) категорию. Наиболее продуктивными способами образования геймерского сленга являются аббревиация, словосложение, образование неологизмов и сокращений, тогда как аффиксация, как один из наиболее продуктивных способов словообразования в английском языке, практически не представлена в геймерском сленге. Было доказано, что основным пластом геймерской лексики является литературный, а сленг выполняет подчиненную роль в общении. Рассматриваются специфические варианты языков (таких как "leetspeak" и "hexspeak", характеризующиеся особым правописанием, и грамматикой. Носители каждого из таких "новоязыков" объединяются, как правило, вокруг одной игры и могут не понимать носителей других "новоязыков"). The article deals with the study of gaming slang in the modern English language. Emphasis is given to the specific principles of genesis and functioning of gaming slang lexical units. This includes solving the following tasks: identifying the main functions and role of gaming slang; selection of gaming slang lexical units and classifying them according to their structural features; exploration of the most relevant variants of professional hackers’ jargon. Due to the fact that today a lot of attention is paid to the development of computer technologies, this area is the first in terms of the number of new words that appear. The slang of hackers and gamers is constantly changing and is partially updated every decade. New words are constantly appearing and being tested, which reflects the changes in the society. Thus, computer slang, like no other one, serves as a kind of "filter" for future neologisms. The main characteristics of game computer slang is its briefness and structure. Most words consist of one, two, not more than three syllables. This is due to the need of rapid transfer of information and emotional tension during the game, which makes it impossible to communicate by means of literary language. Having analyzed a number of lexical units of gaming slang, where more than 150 individual units were selected, we came to the conclusion that gaming vocabulary can be divided into social (more meaningful) and subject-operating (emotional) categories. The most productive ways of gaming slang formation are abbreviations, formation of complex words, neologisms and shortenings while affixation, as one of the most productive ways of word formation in English, is practically not represented in gaming slang. It has been proven that the main layer of gaming vocabulary is literary one, and slang plays a subordinate role in communication. The study was also devoted to some special variants of the language (such as leetspeak and hexspeak), characterized by a specific spelling of words and grammar. The speakers of these "new languages" are usually grouped around one game and may not understand the speakers of other "new languages".
- ДокументМОТИВ ЄДИНОВЛАДДЯ В АНТИУТОПІЧНОМУ РОМАНІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ПРОЗИ ХХ СТ. )(International Science Group, 2022-11-15) Подгурська, І. О.; Колташева, Д. О.Поняття «мотив» завжди було одним з дискусійних питань літературознавства. Беручи за основу гіпотезу Кушнірової Т. В., що мотив «інколи бере участь у формуванні жанрової тканини твору, а для певної літературної доби, напряму, течії характерні усталені комплекси мотивів», робота має на меті довести, що художні твори жанру антиутопії дійсно базуються на імплементації певних лейтмотивів, що своєю чергою сприяють формуванню жанрової своєрідності й пізнаванності антиутопії. The concept of "motif" has always been one of the most controversial issues in literary studies. Taking as a basis the hypothesis of T. Kushnirova that the motif "sometimes participates in the formation of the genre fabric of a work, and a certain literary period, trend, and movement are characterised by established sets of motifs", the work aims to prove that dystopian fiction is indeed based on the implementation of certain leitmotifs, which in turn contribute to the formation of the genre's originality and recognisability of dystopia.
- ДокументОНОМАСТИЧНИЙ ПРОСТІР ДИТЯЧИХ ТВОРІВ РОАЛЬДА ДАЛА(Ужгородський національний університет, 2021-06) Подгурська, І. О.Статтю присвячено аналізу ономастичного простору дитячої літератури відомого британського письменника Роальда Дала. Його твори для дітей і про дітей мають багато власних назв, що виконують переважно номінативну й стилістичну функції. Власні назви традиційно відображають історію, релігійні вірування й культуру країни, до якої вони належать. Граючи невід’ємну роль у розкритті сюжету літературного твору, ономастичні одиниці постійно стають предметом вивчення як лінгвістів, так і літературних критиків. Актуальність нашого дослідження зумовлена зростаючим інтересом до проблеми функціонування онімів у сучасних англомовних текстах фентезійного жанру, взагалі, і у дитячих творах Р. Дала зокрема, оскільки вони відіграють важливу роль у формуванні унікальної образної системи вигаданого світу. Головною метою роботи є дослідження принципів формування й функціонування онімів, що зустрічаються у дитячих творах Р. Дала, та виявлення основних рис ідіостилю письменника. Матеріалом дослідження стали твори Р. Дала для дітей та їх переклади українською мовою. Для цього нами було виділено близько ста одиниць на позначення імен персонажів, географічних об’єктів та домашніх тварин. Необхідно зазначити, що ми не ставимо собі за мету проводити статистичний аналіз даних, але занурюємось в етимологію й семантику ономастичних компонентів. Базуючись у нашому дослідженні на класифікації М. П. Кочерган, ми дійшли висновку, що весь ономастичний простір робіт Р. Дала поділяється на антропонімічні (імена людей) та неантропонімічні (зооніми, топоніми, прагмоніми) назви. Найбільшою групою антропонімів є прізвища, за якою слідують імена, й найменш численною групою виступають прізвиська та псевдоніми. Усі вони поділяються в романах письменника на: звичайні, запозичені зі стародавньої культури й міфології та авторські неологізми. Щоб розкрити сутність персонажа, автор використовує оказіональні власні назви, які викликають лінгвістичні асоціації, та алюзивні, що породжують екстралінгвістичні асоціації. Таким чином, різноманітний і самобутній ономастичний простір романів Р. Дала характеризується складністю семантичної структури й спрямованістю на асоціативні зв’язки. Власні імена в творах найкращого казкаря Британії виступають невід’ємним елементом форми художнього твору, складником ідіостилю письменника та одним з засобів створення літературного портрету. Завдяки кореляції з авторським задумом та метою художнього твору, майже всі оніми несуть певне змістове навантаження, передають специфічний колорит місцевості й мають додаткове значення. Статья посвящена анализу ономастического пространства детской литературы известного британского писателя Роальда Дала. Его произведения для детей и щ детях имеют много собственных названий, выполняющих преимущественно номинативную и стилистическую функции. Имена собственные традиционно отражают историю, религиозные верования и культуру страны, к которой они принадлежат. Играя неотъемлемую роль в раскрытии сюжета литературного произведения, ономастические единицы постоянно становятся предметом изучения как лингвистов, так и литературных критиков. Актуальность нашего исследования обусловлена растущим интересом к проблеме функционирования онимов в современных англоязычных текстах фэнтезийного жанра вообще и в детских произведениях Р. Дала в частности, поскольку они играют важную роль в формировании уникальной образной системы вымышленного мира. Главной целью работы является исследование принципов формирования и функционирования онимов, встречающихся в произведениях Г. Дала, и выявление основных черт идиостиля писателя. Материалом исследования стали произведения Р. Дала для детей и их переводы на украинский язык. Для этого нами было выделено около ста единиц для обозначения имен персонажей, географических объектов и домашних животных. Необходимо отметить, что мы не ставим своей целью проводить статистический анализ данных, но погружаемся в этимологию и семантику ономастических компонентов. Основываясь в нашем исследовании на классификации М. П. Кочерган, мы пришли к выводу, что все ономастичное пространство работ Р. Дала делится на антропонимические (имена людей) и неантропонимические (зоонимы, топонимы, прагмонимы) названия. Наибольшей группой антропонимов являются фамилии, за которыми следуют имена, и наименее многочисленной группой выступают прозвища и псевдонимы. Все они делятся в романах писателя на: обычные, заимствованные из древней культуры и мифологии и авторские неологизмы. Чтобы раскрыть сущность персонажа, автор использует оказиональные имена, которые вызывают лингвистические ассоциации, и аллюзивные, порождающие экстралингвистические ассоциации. Таким образом, разнообразное и самобытное ономастичное пространство романов Р. Дала характеризуется сложностью семантической структуры и направленностью на ассоциативные связи. Имена собственные в произведениях лучшего сказочника Британии выступают неотъемлемым элементом формы художественного произведения, составляющей идиостиля писателя и одним из средств создания литературного портрета. Благодаря корреляции с авторским замыслом и целью художественного произведения почти все они несут определенную содержательную нагрузку, передают специфический колорит местности и имеют дополнительное значение. Our research deals with the onomastic space in Roald Dahl’s children’s books. Roald Dahl’s Books about children and for children are full of proper names, which accomplish predominantly nominative or stylistic functions. Proper names reflect history, religious beliefs and culture of the country they belong to. Being a necessary condition for the full disclosure of the plot in any work of literature, onomastic components have repeatedly become the subject of the study of linguists and literary critics. The topicality of our research is determined by the growing interest in the characteristic features and functioning of proper nouns in modern English works of fantasy genre, in general, and Roald Dahl’s Children’s Books, in particular, because they play an important role in the formation of the fantasy environment of the imaginary world. The aim of the work is to research the principles of formation and functioning of proper names, which are found in Roald Dahl’s works and to identify the main features of writer’s idiostyle. The material of our research includes famous children’s novels by Roald Dahl as well as their translation into Ukrainian. About 100 names of characters, places and pets have been analyzed. It is necessary to mention that we do not aim to conduct the statistical analysis of the data. But to delve into the etymology and semantics of onomastic components. Having taken the classification of M.P. Kochergan as a basis of our research, we came to the conclusion that the whole onomastic space of Dahl’s works can be divided into anthroponymic names (names of people) and non-anthroponymic names (zoonyms, toponyms, pragmonyms). The most numerous group of anthroponymy is surnames, the next one includes names, the least numerous are nicknames and pseudonyms. All personal names in the novels can also be divided into: ordinary ones, borrowed from ancient culture and mythology and author’s neologisms. In order to reveal the characters’ nature, the author uses the occasional proper nouns that lead to linguistic associations and the allusive proper names, which cause extra-linguistic associations. Thus, the various and original onomastic space of the novels by R. Dahl is a multi-faceted linguistic phenomenon, which is characterized by the complexity of the semantic structure and focus on associative relationship. The proper names in children’s books by Roald Dahl are an integral part of the poetics of a literary work and writer’s idiostyle as well as one of the means of creating a literary portrait. In response to the author’s plan and the aim of the work, almost all of the proper names of the children stories carry a certain semantic property; convey a certain coloring, and even an additional meaning.
- ДокументСпецифіка функціонування образності в романі В. Вулф "Місіс Делловей"(International Science Group, 2021-12-21) Подгурська, І. О.; Чиркіна, В.Дослідивши образ міста Лондон в романі В. Вулф «Місіс Деловей» на рівні різних типів образності, автори статті дійшли висновку, що домінуючими в творі є зорова й акустична образність, що створюють ефект мозаїчності і кінематографічної фрагментарності семіотичного простору міста, а також слугують для персоніфікації Лондона, що стає повноправним героєм подій роману. Одорова образність сприяє формуванню гендерного світосприйняття столиці Великої Британії головною героїнею, для якої кожний куточок оповитий своїми ароматами, що, наче пам’ятки, ведуть її містом. Виокремлення таких характерних рис функціонування образності в романі сприяє кращому розумінню тексту і виокремленню авторської суб’єктивності в художньому творі. Having studied the image of the city of London in V. Wolfe's novel "Mrs. Dalloway" at the level of different types of imagery, the authors of the article came to the conclusion that visual and acoustic imagery are dominant in the work, which create the effect of mosaicism and cinematic fragmentation of the semiotic space of the city, and also serve to personify of London, which becomes a full-fledged hero of the events of the novel. Odor imagery contributes to the formation of a gendered worldview of the capital of Great Britain by the main character, for whom every corner is surrounded by its aromas, which, like landmarks, lead her through the city. The identification of such characteristic features of the functioning of imagery in the novel contributes to a better understanding of the text and the identification of the author's subjectivity in the work of art.
- ДокументТипологія жанрів художньої антиутопії(International Science Group, 2022-10-25) Подгурська, І. О.; Колташева, Д. О.Дослідження основних видів антиутопії дозволило зробити висновок, що цей жанр постійно продовжує еволюціонувати, набуваючи різних форм. Формування кожного з підвидів жанру антиутопії це завжди реакція на новий стрибок історичного, соціального, а також технологічного розвитку людства. Головна ознака, що притаманна кожному з підвидів антиутопії, це наявність танатологічних мотивів, що базуються на страху гибелі людства, а роман-антиутопія, в такому випадку, це завжди твір-попередження, що має прогностичну, а може й превентивну функцію. Машинна революція, що почалась ще в середині XVIII століття, стала основним поштовхом до формування класичної антиутопії, одними з найяскравіших прикладів якої, слугують «Машина часу» Г. Уелса і «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1726-1727) Дж. Свіфта. Поступовий розквіт тоталітарних режимів в Європі у першій половині ХХ століття сприяв формуванню нового виду – антитоталітарної дистопії, яка вбачає головну загрозу для людства в соціально-політичних процесах глобалізації, ідеологізації і уніфікації. Розквіт генної інженерії, біо- і нанотехнологій призвів до формування в кінці ХХ століття постнеокласичного типу антиутопії, в основі якого лежить загроза гибелі людства через потенційну можливість навмисного або випадкового зараження вірусом, зміни людського генома, застосування біологічної зброї, мутацій людини внаслідок бактеріологічної війни та ін. А головною метою авторів романів-екотопій є формування екологічної свідомості кожного з нас, як єдиного способу запобігти катастрофі. The study of the main types of dystopia has led to the conclusion that this genre is constantly evolving, acquiring different forms. The formation of each of the subtypes of the dystopian genre is always a reaction to a new leap in the historical, social and technological development of mankind. The main feature that is inherent in each of the subtypes of dystopia is the presence of dystopian motifs based on the fear of the death of mankind, and the dystopian novel, in this case, is always a work of warning, which has a predictive, and maybe preventive function. The machine revolution, which began in the middle of the XVIII century, became the main impetus for the formation of the classical dystopia, one of the most striking examples of which are "The Time Machine" by H. G. Wells and "Gulliver's Travels" (1726-1727) by J. Swift. The gradual flowering of totalitarian regimes in Europe in the first half of the twentieth century contributed to the formation of a new type - anti-totalitarian dystopia, which sees the main threat to humanity in the socio-political processes of globalization, ideologization and unification. The flowering of genetic engineering, bio- and nanotechnologies led to the formation of a post-neoclassical type of dystopia at the end of the twentieth century, which is based on the threat of the death of mankind due to the potential possibility of deliberate or accidental infection with a virus, changes in the human genome, the use of biological weapons, human mutations as a result of bacteriological warfare, etc. And the main goal of the authors of ecotopia novels is to form the ecological consciousness of each of us as the only way to prevent a catastrophe.
- ДокументФункціональна роль архітектоніки в реалізації ідейного задуму повісті Б. Пільняка «Червоне дерево»(Київський національний університет імені Т. Шевченка, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017) Подгурська, І. О.У статті досліджується нетрадиційна архітектоніка та композиція повісті Б. Пільняка «Червоне дерево», зумовлена складною, новаторською для літератури того часу проблематикою. Розглядається просторово-часова організація твору. Аналізується метафорична персоніфікація природи та деперсоніфікація людини часів формування тоталітарної держави. В статье исследуется нетрадиционная архитектоника и композиция повести Б. Пильняка «Красное дерево», обусловлена сложной, новаторской для литературы того времени проблематикой. Рассматривается пространственно-временная организация произведения. Анализируется метафорическая персонификация природы и деперсонификация человека времен формирования тоталитарного государства. The article deals with the non-traditional architectonics and the composition of the novel B. Pilnyak's "Red Tree", due to the complex, innovative peculiarity of the literature of that time. The spatial and temporal organization of a work is considered. Тhe metaphorical personification of nature and the depersonalization of man during the formation of a totalitarian state are analyzed.