Перегляд за Автор "Ноздрачова, Д. П."

Зараз показано 1 - 5 з 5
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ТРЕНАЖЕРІВ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИКДАДАННІ ХІМІЇ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-19) Кириченко, В. В.; Ноздрачова, Д. П.; Цікало, Д. А.
    Спираючись на власний досвід, автори роботи констатують, що дистанційне навчання у школі це не просто робота в режимі онлайн з учнями та підтримка дистанційної платформи, це постійний живий процес взаємодії та комунікації учителя з учнями. Так, наприклад, урок з хімії має бути насиченим і продуктивним, незважаючи на форму проведення. Він має містити теоретичний матеріал, поданий у доступній наочній формі, експериментальну складову та етап засвоєння знань і умінь. Зараз, в епоху інформатизації освіти, з'являються свої переваги і додаткові широкі можливості використання онлайн-сервісів, де є маса ресурсів для створення електронних завдань. Одним з потужних сервісів є «LearningApps», який дозволяє створювати завдання різного виду та наповнення, допомагає не просто візуалізувати процес навчання, а зробити його більш інформаційним та інтерактивним. Based on their own experience, the authors of the work state that distance learning at school is not just working online with students and supporting a remote platform, it is a constant live process of interaction and communication between the teacher and students. So, for example, a lesson in chemistry should be rich and productive, regardless of the form of conducting it. It should contain theoretical material presented in an accessible visual form, an experimental component and a stage of acquiring knowledge and skills. Now, in the era of informatization of education, there are advantages and additional wide possibilities of using online services, where there are a lot of resources for creating electronic tasks. One of the powerful services is "LearningApps", which allows you to create tasks of various types and content, helps not only to visualize the learning process, but to make it more informative and interactive.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Можливості штучного інтелекту в освітньому процесі хімії
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Ноздрачова, Д. П.; Грановська, Т. Я.
    Автори дослідження протестували програму штучного інтелекту «ChatGPT» на предмет використання чату для вивчення хімії і з’ясували певні його можливості для підготовки до уроків. The authors of the study tested the artificial intelligence program "ChatGPT" for the use of chat for learning chemistry and found out some of its possibilities for preparing for lessons.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПОРІВНЯННЯ МЕТОДИК ВИРОЩУВАННЯ КРИСТАЛІВ БІСМУТУ З МЕТАЛЕВОГО РОЗПЛАВУ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-03) Ноздрачова, Д. П.; Макєєв, С. Ю.
    У тезах розглянуто основні методи вирощування моно- і полікристалів бісмуту з металічного розплаву. Розглянуто методи Бріджмена-Стокбаргера та Чохральського, механізми їх реалізації, висвітлено переваги та недоліки кожного з методів. Зазначено доцільність проведення практичної роботи з одержання кристалів бісмуту в рамках позакласної роботи з хімії. The theses consider the basic methods of growing mono- and polycrystals of bismuth from metal melt. The methods of Bridgman-Stockbarger and Czochralski, the mechanisms of their implementation are considered, the advantages and disadvantages of each method are highlighted. The expediency of conducting practical work on obtaining bismuth crystals in the framework of extracurricular work in chemistry is indicated.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАВДАНЬ ФОРМАТУ PISA ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «МЕТАЛИ» У СТАРШІЙ ШКОЛІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Ноздрачова, Д. П.; Макєєв, С. Ю.
    У публікації розглянуто вивчення теми «Метали» у старшій школі у форматі PISA. PISA (Programme for International Student Assessment) – міжнародне дослідження, яке проводиться раз на три роки з метою оцінки рівня знань та навичок учнів з різних країн у галузі математики, читання та природничих наук. Зміст завдань PISA сприяє раціональному використанню учнями природничо-наукових знань для розв’язання життєвих задач; застосовуванню різноманітних підходів для проведення мінідосліджень; спільному виконанню завдань і ефективній комунікації у процесі їх розв’язання; інтеграції зі знаннями з інших навчальних предметів і наукових галузей. У документах PISA природничо-наукова грамотність визначається як «здатність учня як свідомого громадянина вивчати й розв’язувати питання, пов’язані з наукою та ідеями про науку. The publication examines the study of the topic "Metals" in high school in the PISA format. PISA (Programme for International Student Assessment) is an international study that is conducted every three years to assess the level of knowledge and skills of students from different countries in the field of mathematics, reading and natural sciences. The content of PISA tasks promotes the rational use of natural and scientific knowledge by students to solve life problems; applying various approaches to conducting mini-researches; joint performance of tasks and effective communication in the process of solving them; integration with knowledge from other academic subjects and scientific fields. In the PISA documents, science literacy is defined as “a student's ability as a conscious citizen to study and solve questions related to science and ideas about science.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «МЕТАЛИ» В 11 КЛАСІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Ноздрачова, Д. П.
    У кваліфікаційній роботі розглянуті актуальні проблеми формування природничо-наукової компетентності учнів. Розглядаються основні аспекти розвитку цієї компетентності, зокрема, при вивченні теми «Метали» в 11 класі. Проаналізовано сучасні методи та підходи до впровадження природничо-наукової компетенції в навчальний процес, а також висвітлено значення цієї компетентності для подальшого успішного розвитку компетентностей учнів. У роботі розглядаються ефективні шляхи формування природничо-наукової компетентності, враховуючи сучасні вимоги до освіти. Результати дослідження можуть бути корисні для педагогів, які працюють у галузі природничо-наукової освіти. The qualification work examines the actual problems of forming students' scientific competency. The main aspects of the development of this competency are considered, in particular, when studying the topic «Metals» in 11th grade. Modern methods and approaches to the implementation of scientific competency in the educational process are analyzed, and the importance of this competency for the further successful development of students' competences is highlighted. The work considers effective ways of forming scientific competency, taking into account modern requirements for education. The results of the research can be useful for teachers working in the field of science education.