DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Коваленко, В. Є."

Перегляд за Автор "Коваленко, В. Є."

Зараз показано 1 - 20 з 46

Актуальність ідей Г. Сковороди щодо позашкільної еколого-натуралістичної освіти школярів з інтелектуальними порушеннями
(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Коваленко, В. Є.
Аналізується педагогічна спадщина видатного українського педагога, філософа, письменника Григорія Савича Сковороди через призму корекційного виховання та навчання школярів із інтелектуальними порушеннями в позашкільній еколого-натуралістичній освіті. Встановлено, що висвітлені Г. Сковородою принципи свідомості та активності, наочності, послідовності та систематичності, «сродності», доступності та навчання через посильну працю набувають особливого значення для цієї групи дітей. Це зумовлено тим, що в процесі оволодіння знаннями дітьми зі стійкими, незворотніми інтелектуальними порушеннями мають застосовуватися спеціальні педагогічні прийоми, що дозволяють частково виправляти недоліки їх аналітико-синтетичної діяльності та сприятимуть інтелектуальному, фізичному та соціальному розвитку цих дітей, становленню їх особистості. Залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до творчих об’єднань еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти дозволяє реалізовувати компенсаторну, реабілітаційну та профорієнтаційну функції. У процесі здобуття еколого-натуралістичної освіти початкового та основного рівнів ці діти можуть оволодіти первинними професійними знаннями, вміннями і навичками, необхідними для їх соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності. Отже, висловлена Г. Сковородою думка про виняткову роль навчання та розумового розвитку кожної дитини, заснованих на досвіді та практиці; урахування в освітньому процесі інтересів, схильностей, здібностей і можливостей дітей набуває сьогодні особливого значення в контексті позашкільної освіти школярів з інтелектуальними порушеннями. The article analyzes the pedagogical heritage of the outstanding Ukrainian pedagogue, philosopher, writer Hryhoriy Savych Skovoroda through the prism of correctional education and training of students with intellectual disabilities in out-of-school ecological and naturalistic education. It is established that the principles of knowledge and activity, clarity, consistency and systematicity, "kinship", accessibility and learning through hard work acquired by H. Skovoroda acquire special significance for this group of children. This is due to the fact that in the process of acquiring knowledge of children with persistent, irreversible intellectual disabilities special pedagogical techniques that partially correct the shortcomings of their analytical and synthetic activities and promote intellectual, physical and social development of these children should be used. Involvement of students with intellectual disabilities in creative associations of ecological and naturalistic direction of out-of-school education allows realizing compensatory, rehabilitation and career guidance functions. In the process of obtaining environmental and naturalistic education at the primary and basic levels, these children can acquire the basic professional knowledge, skills and abilities necessary for their socialization, further self-realization and professional activity. Thus, the opinion expressed by H. Skovoroda about the exceptional role of learning and mental development of each child, based on experience and practice; taking into account in the educational process the interests, aptitudes, abilities and capabilities of children, acquires special significance today in the context of extracurricular education of students with intellectual disabilities.
АНАЛІЗ РІВНІВ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Коваленко, В. Є.
У статті проведено порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження рівнів опанування програмовим матеріалом школярів з інтелектуальною недостатністю, які навчалися за традиційною та дистанційною формами навчання. Встановлено, що домінуючими рівнями навчальних досягнень школярів з інтелектуальною недостатністю обох груп є задовільний та середній. Проте серед школярів з інтелектуальною недостатністю, які навчалися за традиційною формою навчання, значно більше учнів з високим рівнем навчальних досягнень і значно менше дітей з низьким рівнем. The article provides a comparative analysis of the results of an experimental study of the levels of formation of educational achievements of schoolchildren with intellectual disabilities, who studied in face-to-face (traditional) and distance learning. It was established that the dominant levels of educational achievements of schoolchildren with intellectual disabilities of both groups are satisfactory and average. However, among schoolchildren with intellectual disabilities who studied according to the traditional form of education, there are significantly more students who have a high level of educational achievements and significantly fewer children with a low level.
Взаємодія закладів позашкільної та загальної середньої освіти у процесі соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ДІСА ПЛЮС, 2019) Коваленко, В. Є.
У статті розглядається проблема взаємодії закладів позашкільної та загальної середньої освіти у процесі соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями. Уточнено сутність основних понять, охарактеризовано основні інститути соціалізації, встановлені основні логічні зв'язки між ними. Соціалізація дитини з інтелектуальними порушеннями розглядається як процес і результат засвоєння знань і навичок суспільного життя, формування загальноприйнятих стереотипів, норм і правил поведінки, освоєння прийнятих в суспільстві ціннісних орієнтацій, повноцінного включення в стандартні форми соціальної взаємодії та комунікації. Це в сукупності повинно забезпечити незалежний спосіб життя, ефективну соціальну та культурну інтеграцію. Встановлено, що в ситуації цілеспрямованого позитивного соціалізуючого впливу суспільства в осіб з інтелектуальними порушеннями реально сформувати соціально-значущі якості (інтереси, цінності, ціннісні орієнтації і цілі), які впливатимуть на самодетермінацію особистості на основі її внутрішньої і зовнішньої активності. Компенсаторну функцію в процесі виховання дітей з інтелектуальними порушеннями мають виконувати заклади позашкільної освіти, орієнтовані на соціальне виховання, формування соціально адаптованої особистості. Проаналізовано взаємодію закладів позашкільної і загальної середньої освіти як соціальну систему грамотного педагогічного впливу на соціалізацію дитини з інтелектуальними порушеннями. Формами організації взаємодії закладів позашкільної і загальної середньої освіти у процесі соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями є створення студентських об'єднань на базі закладів загальної середньої освіти художньо-естетичного, мистецького, туристсько-краєзнавчого, еколого-натуралістичного, спортивного, соціально-реабілітаційного та оздоровчого напрямів позашкільної освіти. Важливою умовою для цього є модифікація освітніх програм творчих об'єднань позашкільної освіти відповідно до потенційних можливостей і потреб дітей з інтелектуальними порушеннями. В статье рассматривается проблема взаимодействия заведений внешкольного и общего среднего образования в процессе социализации детей с интеллектуальными нарушениями. Уточнена сущность основных понятий, охарактеризованы основные институты социализации, установлены основные логические связи между ними. Социализация ребенка с интеллектуальными нарушениями рассматривается как процесс и результат усвоения знаний и навыков общественной жизни, формирование общепринятых стереотипов, норм и правил поведения, освоение принятых в обществе ценностных ориентаций, полноценного включения в стандартные формы социального взаимодействия и коммуникации Это должно обеспечить независимый образ жизни, эффективную социальную и культурную интеграцию. Установлено, что в ситуации целенаправленного положительного социализирующего влияния общества у лиц с интеллектуальными нарушениями реально сформировать социально-значимые качества (интересы, ценности, ценностные ориентации и цели), которые будут влиять на самодетерминацию личности на основе ее внутренней и внешней активности. Компенсаторную функцию в процессе воспитания детей с интеллектуальными нарушениями должны выполнять учреждения внешкольного образования, ориентированные на социальное воспитание, формирование социально адаптированной личности. Проанализировано взаимодействие учреждений внешкольного и общего среднего образования как социальной системы грамотного педагогического воздействия на социализацию ребенка с интеллектуальными нарушениями. Формами организации взаимодействия заведений внешкольного и общего среднего образования в процессе социализации детей с интеллектуальными нарушениями является создание студенческих объединений на базе заведений общего среднего образования художественно-эстетического, художественного, туристско-краеведческого, эколого-натуралистического, спортивного, социально-реабилитационного внешкольное образование. Важным условием для этого модификация образовательных программ творческих объединений внешкольного образования в соответствии с потенциальными возможностями и потребностями детей с интеллектуальными нарушениями. The article deals with the problem of interaction of out-of-school and general secondary education institutions in the process of children’ socialization with intellectual disabilities. The essence of the basic concepts is clarified, the main institutions of socialization are characterized, the main logical relationships between them are established. The socialization of a child with intellectual disabilities is considered as a process and result of the assimilation of knowledge and skills in social life, the development of generally accepted stereotypes, norms and rules of behavior, the development of value orientations adopted in a society, full inclusion in the standard forms of social interaction and communication, in the aggregate, it should ensure an independent lifestyle, effective social and cultural integration. It has been established that in a situation of purposeful positive socializing public in persons with intellectual disabilities, it is possible to form socially significant qualities (interests, values, value orientations and goals) that will affect the self-determination of an individual based on his/her internal and external activity. The compensatory function in the process of raising children with intellectual disabilities should be performed by such institutions of socialization as out-of-school education institutions focused on social education, the formation of a socially adapted personality. The article analyzes the integration of out-of-school and general secondary education institutions as a social system of competent pedagogical influence on the socialization of a child with intellectual disabilities. Appropriate forms of organizing the interaction of out-of-school and general secondary education institutions in the process of socialization of children with intellectual disabilities are the creation of child’s associations on the basis of special institutions of general secondary education of artistic and aesthetic, artistic, tourism and local history, environmental and naturalistic, physical culture and sports, social rehabilitation and health improvement in directions of out-of-school education. An important condition for this is the modification of the educational programs for children associations of out-of-school education in accordance with the potential capabilities and needs of children with intellectual disabilities.
Взаємодія шкільного та позашкільного освітнього середовища в інклюзивному навчанні дітей з інтелектуальними порушеннями
(ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-27) Коваленко, В. Є.
Автором було розкрито взаємодію шкільного та позашкільного освітнього середовища в інклюзивному навчанні дітей з інтелектуальними порушеннями. Заклад загальної середньої освіти та позашкільний навчальний заклад утворюють інклюзивний освітній простір для навчання, корекційного виховання та розвитку для дітей з інтелектуальними порушеннями, адже тільки цілеспрямований вплив на розвиток дитини сприяє набуттю нею практичного і життєвого досвіду, а отже – успішній соціалізації в суспільстві. Автором было раскрыто взаимодействие школьной и внешкольной образовательной среды в инклюзивном обучении детей с интеллектуальными нарушениями. Заведение общего среднего образования и внешкольное учебное заведение образуют инклюзивное образовательное пространство для обучения, коррекционного воспитания и развития для детей с интеллектуальными нарушениями, ведь только целенаправленное воздействие на развитие ребенка способствует приобретению им практического и жизненного опыта, а следовательно – успешной социализации в обществе. The author revealed the interaction between school and out-of-school educational environment in inclusive education of children with intellectual disabilities. The general secondary education institution and extracurricular educational institution form an inclusive educational space for training, remedial education and development for children with intellectual disabilities, because only a targeted impact on the child's development contributes to the acquisition of practical and life experience and, therefore, to successful socialisation in society.
Використання елементів каністерапії в логокорекційній роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями
(Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Коваленко, В. Є.; Введенська, В. Л.
В статті розглядається проблема застосування каністерапії в роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Проаналізовані особливості мовленнєвого розвитку дітей з легкими інтелектуальними порушеннями незворотного характеру. Встановлено, що каністерапія сприяє розвитку умінь у дітей з інтелектуальними порушеннями мовленнєвими засобами задовольняти свої емоційні потреби, так як особлива увага приділяється спілкуванню дітей з собаками, організованого певними способами і спеціальним чином. Розкриваються показання та протипоказання дозастосування каністерапії, форми взаємодії дитини з інтелектуальними порушеннями з собакою під час каністерапії, які варіюються залежно від віку та особистісних особливостей дитини з інтелектуальними порушеннями. В статье рассматривается проблема применения канистерапии в работе с детьми с интеллектуальными нарушениями. Проанализированы особенности речевого развития детей с легкими интеллектуальныминарушениями, которые имеют необратимый характер. Установлено, что канистерапия способствует развитию умений у детей с интеллектуальными нарушениями речевыми средствами удовлетворятьсвои эмоциональные потребности, так как особое внимание уделяется общению детей с собаками, организованного определенными способами и специальным образом. Раскрываются показания и противопоказания к применению канистерапии, формы взаимодействия ребенка с интеллектуальными нарушениями с собакой во время канистерапии, которые варьируются в зависимости от возраста и личностных особенностей ребенка с интеллектуальными нарушениями. The article deals with the problem of using canistherapy in work with children with intellectual disabilities. The peculiarities of speech development of children with mild intellectual disorders of irreversible nature are analyzed. It has been established that in a child with mild intellectual disabilities at the time of admission to the school, the practice of speech communication takes less time than that of children with norm-like development. The pace of development of speech is sharply slowed down, and speech activity is not sufficient. Insufficient understanding of broadcasting is hindering the execution of orders and tasks. It is established that the speech process involves such complex mental activities as programming, the choice of linguistic units, adequate plan, multilevel control over the correctness of constructing phrases, the use of grammatical structures, a pronunciation of words. With these mental actions, a child with intellectual disabilities has an extremely low level. Based on the model of the generation of speech by L. S.Vygotsky, the process of generating speech is regarded as a purposeful and motivated act. In this aspect, the use of canistherapy can motivate children with intellectual disorders in speech communication, which promotes the development of their skills in verbal communication. The forms of interaction of a child with intellectual disabilities with a dog during canistherapy are revealed, which vary depending on the age and personality characteristics of the child with intellectual disabilities.
Висвітлення проблеми емоційно-поведінкових порушень в осіб з інтелектуальною недостатністью в українській психолого-педагогічній науці
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2019) Синьов, В. М.; Бистрова, Ю. О.; Коваленко, В. Є.; Бистров, А. Є.
У статті розглядається основні наукові доробки українських дефектологів щодо проблеми емоційно-поведінкових порушень в осіб з інтелектуальною недостатністю, здійснені академіком В. Синьовим і представниками його наукової школи. Проаналізовано стан досліджень проблеми впливу біологічних та соціальних факторів на виникнення емоційно-поведінкових порушень у дітей з інтелектуальною недостатністю. Зазначено, що вибір поведінки підлітка з інтелектуальною недостатністю в складних життєвих ситуаціях часто залежить від біологічних факторів, пов’язаних зі структурою дефекту та особливостями нейродинаміки; психологічних, пов’язаних з особливостями особистісного розвитку та суб’єктивного сприйняття ситуації; соціальних факторів, пов’язаних з умовами розвитку підлітка в найближчому соціальному оточенні. Розглядаються психологічні особливості дітей та підлітків зінтелектуальними порушеннями, які мають агресивну, конфліктну, віктимну, протиправну поведінку. Проаналізовано особливості емоційного розвитку та порушення емоційної сфери дітей з інтелектуальною недостатністю молодшого шкільного віку. Розкрито вплив освітнього середовища на емоційний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями.В статье рассматривается основные научные труды украинских дефектологов по проблеме эмоциональноповеденческих нарушений у лиц с интеллектуальной недостаточностью, которые были предметом изучения академика В. Синева и представителей его научной школы. Проанализирована роль биологических и социальных факторов в процессе возникновения эмоционально-поведенческих нарушений у детей с интеллектуальной недостаточностью. Отмечено, что выбор формы поведения подростка с интеллектуальной недостаточностью в сложных жизненных ситуациях часто зависит от биологических факторов, связанных со структурой дефекта и особенностями нейродинамики; психологических, связанных с особенностями личностного развития и субъективного восприятия ситуации; социальных факторов, связанных с условиями развитияребенка в ближайшем социальном окружении (школа, семья). Рассматриваются психологические особенности детей и подростков с интеллектуальными нарушениями, которые имеют агрессивное, конфликтное, виктимное, противоправное поведение. Проанализированы особенности эмоционального развития и нарушения эмоциональной сферы детей с интеллектуальной недостаточностью младшего школьного возраста. Раскрыто влияние образовательной среды на эмоциональное развитие детей с интеллектуальными нарушениями. In the article discusses the main scientific works of Ukrainian defectologists on the problem of emotional and behavioral disorders in persons with intellectual disabilities, which were the field of study by Academician V. Synyov and the members of his Scientific school. It was analyzed the role of biological and social factors in the process of the emergence of emotional and behavioral disorders in children with intellectual disabilities. It is noted that the choice of the form of behavior of adolescent with intellectual disabilities in difficult life situations often depends on the biological factors associated with the structure of the defect and the characteristics of neurodynamics; psychological, associated with the characteristics of personal development and subjective perception of the situation; social factors related to the developmental conditions of the child in the nearest social environment (school, family). It is considered the psychological characteristics of children and adolescents with intellectual disabilities who have aggressive, conflict, victimization and illegal behavior. It was fixed that the imited intellectual functioning makes it difficult to solve problems, this leads to the rise of victimization behavior. The features of emotional development and emotional violation of children with intellectual disabilities deficiency of primary school age is being analized. Mentally retarded younger pupils are characterized by expressed disorders of situational emotional regulation in emotional situations, violation of emotional reactivity in the form of increased emotional sensitivity, or, conversely, indifference to the teacher's assessment, infringements of adequacy and control. It is devoted to the features of emotional development of mentally retarded younger pupils, depending on the influence of the educational environment with different forms of learning.
ВНЕСОК АКАДЕМІКА В. І. БОНДАРЯ В ПІДГОТОВКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА НА ХАРКІВЩИНІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Синьов, В. М.; Коваленко, В. Є.
Стаття присвячена видатному українському вченому-дефектологу, доктору педагогічних наук, професору, академіку В. І. Бондарю, якому належить одне з найпочесніших місць в історії та сучасності вітчизняної спеціальної педагогіки. Мудрість, освіченість, толерантність, високий інтелектуальний потенціал, організаторські та особистісні якості вченого є взірцем високої професійності та людяності. Постать В. І. Бондаря є видатною в українській дефектології та визначальною для розбудови вищої освіти за спеціальністю 016 Спеціальна освіта на Харківщині. Осяжність виявленого у педагогічній спадщині В. І. Бондаря теоретичного й практичного внеску, який стосується проблем корекційної педагогіки, дозволяє віднести його до числа провідних вітчизняних методологів і практиків дефектології. І нині В. І. Бондар продовжує активну наукову діяльність, визначаючи стратегічні напрями розвитку системи спеціальної освіти, спрямованості корекційної допомоги дітям та дорослим із дизонтогенетичним розвитком. The article is dedicated to the outstanding Ukrainian scientist-defectologist, doctor of pedagogic sciences, professor, academician V. I. Bondary, who holds one of the most honorable places in the history and modernity of domestic special pedagogy. Wisdom, education, tolerance, high intellectual potential, organizational and personal qualities of a scientist are a model of high professionalism and humanity. The figure of V. I. Bondar is outstanding in Ukrainian defectology and decisive for the development of higher education in the specialty 016 Special education in Kharkiv region. The extent of the theoretical and practical contribution revealed in the pedagogical heritage of V. I. Bondar, which relates to the problems of correctional pedagogy, allows us to classify him as one of the leading domestic methodologists and practitioners of defectology. Even now, V. I. Bondar continues active scientific activity, determining the strategic directions of the development of the special education system, the direction of correctional assistance to children and adults with dysontogenetic development.
Вікові особливості соціального становлення дітей з інтелектуальними порушеннями в спеціальних психолого-педагогічних дослідженнях
(Mukachevo State University, 2020) Коваленко, В. Є.
Розуміння онтогенетичних особливостей соціального становлення дітей з інтелектуальними порушеннями має велику соціальну значущість. Метою наукової статті є виявлення вікових особливостей соціального становлення дітей з інтелектуальними порушеннями в спеціальних психолого-педагогічних дослідженнях. Під час дослідження використовувались методи: аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури; систематизація та узагальнення теоретичних підходів до розв’язання проблеми соціального становлення дітей з інтелектуальними порушеннями; визначення змісту ключових понять; теоретичне моделювання для створення гіпотетичної моделі соціального становлення особистості дитини з інтелектуальними порушеннями на різних вікових етапах. З’ясовано, що соціальне становлення особистості при інтелектуальних відхиленнях у дошкільному віці виявляється у порушеннях формування уявлень про себе, зниженні емоційної чутливості, здатності до емоційного наслідування, недостатності розуміння та адекватного оцінювання життєвих ситуацій, порушеннях формування соціальних навичок. Унаслідок наявних порушень поведінки молодшим школярам властиве почуття самотності, більш низька соціальна компетентність. Життєво-смислова сфера підлітків з інтелектуальними порушеннями виявляється у затримці формування смисложиттєвих орієнтацій, низькому рівні задоволеності життям, несформованості вищих емоцій, домінуванні примітивних інтересів, порушеннях самоконтролю, домінуванні низького рівня адаптації до соціального середовища. Старші школярі з інтелектуальними порушеннями мають викривлення самосвідомості, що виявляється у недиференційованих та некритичних уявленнях підлітків про себе, неадекватній самооцінці. Встановлені вікові особливості соціального становлення дітей з інтелектуальними порушеннями дозволяють розробити систему корекційного впливу на їх соціальний розвиток з урахуванням «структури порушення» на основі принципу корекції «знизу вгору». Понимание онтогенетических особенностей социального становления детей с интеллектуальными нарушениями имеет огромную социальную значимость. Целью научной статьи является выявление возрастных особенностей социального становления детей с интеллектуальными нарушениями в специальных психолого-педагогических исследованиях. При исследовании использовались методы: анализ общей и специальной психолого-педагогической литературы; систематизация и обобщение теоретических подходов к решению проблемы социального становления детей с интеллектуальными нарушениями; определение содержания ключевых понятий; теоретическое моделирование для создания гипотетической модели социального становления личности ребенка с интеллектуальными нарушениями на разных возрастных этапах. Выяснено, что социальное становление личности при интеллектуальных отклонениях в дошкольном возрасте проявляется в нарушениях формирования представлений о себе, снижении эмоциональной чувствительности, способности к эмоциональному подражанию, недостаточности понимания и адекватности оценка жизненных ситуаций, нарушениях формирования социальных навыков. Вследствие имеющихся нарушений поведения младшим школьникам присуще чувство одиночества, более низкая социальная компетентность. Жизнено-смысловая сфера подростков с интеллектуальными нарушениями выражается в задержке формирования смысложизненных ориентаций, низком уровне удовлетворенности жизнью, несформированности высших эмоций, доминировании примитивных интересов, нарушениях самоконтроля, доминировании низкого уровня адаптации к социальной среде. Старшие школьники с интеллектуальными нарушениями обладают искажением самосознания, что проявляется в недифференцированных и некритических представлениях подростков о себе, неадекватной самооценке. Установленные возрастные особенности социального становления детей с интеллектуальными нарушениями позволяют разработать систему коррекционного воздействия на их социальное развитие с учетом структуры нарушения на основе принципа коррекции снизу вверх. Understanding the ontogenetic features of socialisation of children with intellectual disability is of great social significance. The purpose of the scientific article is to identify the age characteristics of socialisation of children with intellectual disability in special psychological and pedagogical research. In the course of the study, the following methods were used: analysis of general and special psychological and pedagogic literature; systematisation and generalisation of theoretical approaches to solving the problem of children with intellectual disabilities’ social development; definition of key concepts’ content; theoretical modelling to create a hypothetical model of socialisation of the child with intellectual disability at different ages. It was found that the socialisation of a personality with intellectual disability in preschool age was manifested in disorders of self-perception, decreased emotional sensitivity, ability to empathise, lack of understanding and adequate assessment of life situations, social skills’ disorders. Due to the existing behavioural disorders, younger students have a feeling of loneliness, lower social competence. The semantic sphere of adolescents with intellectual disability is manifested in the delayed development of semantic life orientations, low level of life satisfaction, unformed higher emotions, dominance of primitive interests, violations of self-control, dominance of low level of adaptation to the social environment. Senior students with intellectual disability have a distortion of self-awareness, which is manifested in undifferentiated and uncritical perceptions of adolescents about themselves, inadequate self-esteem. The established age features of children with intellectual disabilities’ social formation make it possible to work out a system of corrective influence on their social development taking into account the “structure of the disorder” based on the “bottom-up” correction principle.
Дефініція понять «соціалізація» та «розвиток» у спеціальних психолого-педагогічних дослідженнях
(Національно-педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Гельветика, 2021) Коваленко, В. Є.
У статті розглядається проблема уточнення дефініцій «соціалізація» та «розвиток» у психологопедагогічних дослідженнях. Встановлено, що поняття «соціалізація» та «розвиток особистості» є взаємопов’язаними, але не тотожними, вони розглядаються як процес засвоєння та відтворення соціальнокультурного досвіду людиною. Акцент на активність особистості у цьому процесі більш виразно виявляється саме в ідеї розвитку, а не соціалізації: тут він девальвований, оскільки в центрі уваги знаходиться соціальне середовище і підкреслюється його вплив на особистість. Соціалізація та розвиток особистості здійснюється впродовж усього життя людини, а основними їх сферами є діяльність, спілкування, самосвідомість. Загальною характеристикою всіх цих трьох сфер є процес розширення, примноження соціальних зв'язків індивіда із зовнішнім світом. В статье рассматривается проблема уточнения дефиниций «социализация» и «развитие» в психологопедагогических исследованиях. Установлено, что понятие «социализация» и «развитие личности» являются взаимосвязанными, но не тождественными, они рассматриваются как процесс усвоения и воспроизведения социально-культурного опыта человеком. Акцент на активность личности в этом процессе более отчетливо проявляется именно в идее развития, а не социализации: здесь она девальвирована, поскольку в центре внимания находится социальная среда и подчеркивается её влияние на личность. Социализация и развитие личности осуществляется в течение всей жизни человека, а основными их сферами является деятельность, общение, самосознание. Общей характеристикой всех этих трех сфер является процесс расширения, умножения оциальных связей индивида с внешним миром. The article considers the problem of clarifying the definitions "socialization" and "development" in psychological and pedagogical research. Socialization is a condition and basis of social development of the individual. It is established that the concepts of "socialization" and "personality development" are interrelated, but not identical, they are considered as a process of assimilation and reproduction of socio-cultural experience by a person. The emphasis on the individual’s activity in this process is more clearly manifested in the idea of development, rather than socialization: here it is devalued, because the focus is on the social environment and emphasizes its impact on the individual. Socialization and personal development are carried out throughout a person's life, and their main areas are activity, communication, selfawareness. A common characteristic of these three areas is the process of expansion, increase of social ties of the individual with the outside world. Development is activated and stimulated by socialization processes, due to which social integration and human identity are formed. Defectologists' research emphasizes that the presence of dysontogens leads to difficulties in the development and socialization of such children, which is manifested in the impoverishment of contacts with peers and adults, limited communication, access to cultural values. To improve the processes of people with psychophysical disorders’ development and socialization, the creation of correctional and developmental educational space and the use of correctional education for this group of children as a purposeful and managed part of socialization becomes especially important. In the education system of children with psychophysical disorders, socialization and personal development should be correctional and socially controlled.
ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Докійчук, І. О.; Коваленко, В. Є.
У публікації досліджено впровадження індивідуальних арт-терапевтичних технологій у роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Арт-терапія має дві форми роботи: індивідуальну та групову. Для дітей з інтелектуальними порушеннями найчастіше використовується саме індивідуальна форма, оскільки вони потребують особливої підтримки. Зазначено, що діти з інтелектуальними порушеннями мають всі шанси реабілітуватися та інтегруватися в соціум, найголовніша умова їх розвитку – правильний педагогічний підхід, до якого прийнято відносити такі фактори: досвідчений персонал, методики раннього втручання, підтримку родини, використання різноманітних технологій, зокрема арт-терапії, яка може стати для дітей не лише способом вивчення та дослідження властивостей зовнішнього світу, а й кращого розуміння себе і своїх потреб. The publication examines the implementation of individual art therapy technologies in working with children with intellectual disabilities. Art therapy has two forms of work: individual and group. For children with intellectual disabilities, the individual form is most often used, since they need special support. It is noted that children with intellectual disabilities have every chance to be rehabilitated and integrate into society, the most important condition for their development is the correct pedagogical approach, which includes the following factors: experienced staff, early intervention methods, family support, use various technologies, in particular art therapy, which can become for children not only a way to study and research the properties of the outside world, but also a better understanding of themselves and their needs.
Змістовна спрямованість інтересів школярів з інтелектуальними порушеннями як фактор їх залучення до гурткової роботи
(Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2021) Коваленко, В. Є.
У статті розглядається проблема змістовної спрямованості інтересів школярів з інтелектуальними порушеннями як фактора їх залучення до гурткової роботи. Охарактеризовано поняття «інтерес», визначено критерії та показники наявності інтересів школярів з інтелектуальними порушеннями. Встановлено, що інтереси дітей є потужним засобом оптимізації ефективності навчання та корекції порушень психосоціального розвитку. У статті представлено результати опитування батьків молодших школярів, підлітків та старших школярів з інтелектуальними порушеннями щодо наявності та змістовної спрямованості їх інтересів та схильностей. Встановлено, що більшість дітей з інтелектуальними порушеннями на думку батьків виявляють інтерес до художньо-естетичного, мистецького та спортивного напрямів позашкільної освіти. Школярі цікавляться різними видами спорту, іграми, малюванням, ліпленням, музикою, шиттям, малюванням, грою на комп’ютері, переглядом відеоробіт блогерів, телевізора, самостійно знімають відеоролики та ін. Проте, виявлено групу школярів, які не виявляють інтересу до будь-якої діяльності. Виявлено вікові особливості інтересів дітей з інтелектуальними порушеннями, що в молодшому шкільному віці характеризуються епізодичністю, ситуативністю та нестійкістю, а з віком набувають особистісного змісту та більшої стабільності. В статье рассматривается проблема содержательной направленности интересов школьников с интеллектуальными нарушениями как фактора их привлечения к кружковой работе. Охарактеризовано понятие «интерес», определены критерии и показатели наличия интересов школьников с интеллектуальными нарушениями. Установлено, что интересы детей являются мощным средством оптимизации эффективности обучения и коррекции нарушений психосоциального развития. В статье представлены результаты опроса родителей младших школьников, подростков и старших школьников с интеллектуальными нарушениями о наличии, содержательной направленности интересов и склонностей их детей. Установлено, что большинство детей с интеллектуальными нарушениями по мнению родителей проявляют интерес к художественно-эстетическому, художественному и спортивному направлениям дополнительного образования. Школьники интересуются различными видами спорта, играми, музыкой, игрой на компьютере, просмотром телевизора, шитьем, рисованием и чтением книг. Однако, выявлена группа школьников, которые не проявляют интереса к любой деятельности. Выявлено возрастные особенности интересов детей с интеллектуальными нарушениями, которые в младшем школьном возрасте характеризуются эпизодичностью, ситуативностью и неустойчивостью, а с возрастом они приобретают личностный смысл и большую стабильность. The article considers the problem of meaningful orientation of students with intellectual disabilities’ interests as a factor in their involvement in the group work of out-of-school educational institutions. The concept of «interest» is characterized, the criteria and indicators of the presence of students with intellectual disabilities’ interests are defined. Criteria for the child’s interest are: focus on the subject, initiating questions, activity, independence, thirst for activity, dreams of its expansion and deepening, achievement, and indicators – a positive attitude, emotional and cognitive orientation, intrinsic motivation. It is established that children’s interests are a powerful means of optimizing the effectiveness of education and psychosocial development disorders’ correction. The article presents the results of a survey of primary school children’s parents, adolescents and senior students with intellectual disabilities on the presence and content of the interests and aptitudes of their children. It is established that the majority of children with intellectual disabilities, in the opinion of their parents, are interested in artistic, aesthetic, artistic and sports areas of out-of-school education. Students are interested in various sports, games, drawing, modeling, music, sewing, drawing, playing the computer, watching videos of bloggers, TV, shoot videos on their own, post them on social networks, etc. However, a group of students who are not interested in any activity was identified. The age peculiarities of children with intellectual disabilities’ interests are determined, which in the primary school age are characterized by episodicity, situationality and instability, and with age acquire personal meaning and greater stability.
Компоненти та критерії соціалізованості дітей з нормотиповим розвитком та інтелектуальними порушеннями в онтогенетичному вимірі
(Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2021) Коваленко, В. Є.
У статті розглядається проблема показників та критеріїв соціалізованості дітей з нормотиповим розвитком та інтелектуальними порушеннями на основі загальних закономірностей їхнього розвитку та соціалізації. Охарактеризовано поняття «показники та критерії соціалізованості дітей шкільного віку». Встановлено, що соціалізованість дитини на стадії адаптації, індивідуалізації та інтеграції в молодшому шкільному, підлітковому та старшому шкільному віці передбачає наявність трьох компонентів та відповідних їм критеріїв, а саме : когнітивного компонента (системи знань про соціальні норми і цінності), емоційно-особистісного (наявність позитивної самооцінки, гуманістичних ціннісних орієнтацій, соціальної спрямованості особистості, розвиненої самосвідомості, сприятливого соціометричного статусу, позитивного ставлення до соціальних норм) та поведінкового сформованість соціально-нормативної поведінки, адекватність соціальних ролей, активно-творче використання у власній життєдіяльності системи соціальних норм на основі рефлексивного вибору за доцільністю та необхідністю). Вищезазначені компоненти та критерії соціалізованості є тотожними для всіх вікових груп школярів, зміні підлягає лише якісне наповнення кожного з показників залежно від віку дитини. В статье рассматривается проблема показателей и критериев социализованности детей с нормотипическим развитием и интеллектуальными нарушениями на основе общих закономерностей их развития и социализации. Охарактеризованы понятия «показатели и критерии социализованности детей школьного возраста». Установлено, что социализированность ребенка на стадии адаптации, индивидуализации и интеграции в младшем школьном, подростковом и старшем школьном возрасте предполагает наличие трех компонентов и соответствующих им критериев, а именно: когнитивного компонента (системы знаний о социальных нормах и ценностях), эмоционально-личностного (наличие положительной самооценки, гуманистических ценностных ориентаций, направленности личности, развитого самосознания, благоприятного социометрического статуса, позитивного отношения к социальным нормам) и поведенческого (сформированность социально-нормативного поведения, адекватность социальных ролей, активно-творческое использование в собственной жизнедеятельности системы социальных норм на основе рефлексивного выбора исходя из целесообразности и необходимости). Вышеупомянутые компоненты и критерии социализированости тождественны для всех возрастных групп школьников, изменению подлежат только качественное наполнение каждого из показателей в зависимости от возраста ребенка. The article considers the problem of indicators and criteria of children with typical development and intellectual disabilities’ socialization on the basis of general patterns of their development and socialization. The concept of "indicators and criteria of socialization of school-age children" is characterized as a set of signs and ways to recognize the socialization of the individual at the stages of socialization (adaptation, individualization and integration), as well as in age periods (primary school, adolescence and senior school age). It is revealed that the essence of the components and indicators of socialization at the stage of adaptation is to adapt to new conditions of existence, as a carrier of mental and social. At the stage of individualization by the system-forming unit of socialization of the adolescent the development of socio-psychological qualities necessary for functioning in a social group. It is established that the child's socialization at the stage of adaptation, individualization and integration in primary school, adolescence and senior school age involves the presence of three components and their corresponding criteria, namely: cognitive component (system of knowledge about social norms and values), emotional-personal (presence of positive self-esteem, humanistic value оrientations, social orientation of personality, developed self-consciousness, favorable sociometric status, positive attitude to social norms) and behavioral (formation of socially normative behavior, and roles, active and creative use in their own lives of the system of social norms on the basis of reflexive choice of expediency and necessity). The above components and criteria of socialization are identical for all age groups of schoolchildren, only the qualitative content of each of the indicators is subject to change depending on the child’s age.
Корекція негативних емоцій учнів з інтелектуальними порушеннями в навчальній діяльності
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Коваленко, В. Є.
У статті проаналізовано проблему корекції негативних емоцій, які виникають у дітей з вадами інтелекту в навчально-пізнавальній діяльності. Ми розглядаємо методи обличчя, жесту, інтонації, контакту, конфіденційних дій, спосіб переключення уваги, різні типи пропозицій, нейропсихологічне дихання, рухові вправи та елементи самомасажу. В статье анализируется проблема коррекции негативных эмоций, возникающих у детей с ограниченными интеллектуальными возможностями в учебно-познавательной деятельности. Рассматриваются методы лицевых, жестовых, интонационных, контактных, конфиденциальных действий, метод переключения внимания, различные типы внушений, нейропсихологическое дыхание, двигательные упражнения и элементы самомассажа. Thе article analyzes the problem of correction of negative emotions that arise in children with intellectual disabilities in educational and cognitive activities. We consider methods of facial, gesture, intonation, contact, confidential actions, the method of switching attention, different types of suggestions, neuropsychological breathing, motor exercises and self-massage elements.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕТОДИК НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Коваленко, В. Є.; Науменко, Н. В.; Сінопальнікова, Н. М.; Галій, А. І.
У методичних рекомендаціях розкриваються особливості науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, міститься орієнтовний перелік тем курсових робіт зі спеціальних методик, а також представлено вимоги до написання, оформлення, рецензування та захисту курсових робіт. Методичні рекомендації розроблено для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, викладачів, наукових керівників курсової роботи за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта». The methodological recommendations reveal the peculiarities of research work of of applicants for higher education of the first (bachelor's) level, contains an indicative list of topics of course papers on special methods, as well as requirements for writing, design, review and defense of term papers. The guidelines are designed for students of the first (bachelor's) level, teachers, supervisors of course work in the specialty 016 "Special Education".
Методичні рекомендації до психолого-педагогічного обстеження розвитку школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах позашкільної освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Коваленко, В. Є.
У методичних рекомендаціях представлено загальні вимоги до проведення діагностики розвитку дітей шкільного віку з інтелектуальними порушеннями, наведено програму та методики діагностики фізичного розвитку, інтересів, здібностей дітей. Представлено програму педагогічного обстеження предметних компетентностей з математики, природознавства, географії, образотворчого мистецтва, яка дозволяє встановити стартовий рівень розвитку навчальних досягнень дітей шкільного віку з інтелектуальними порушеннями та визначити зміст модифікацій навчальних програм початкового та основного рівнів туристсько-краєзнавчого, еколого-натуралістичного, фізкультурно-спортивного та художньо-естетичного напрямів позашкільної освіти. Methodological recommendations present general requirements for conducting diagnostics of the development of school-age children with intellectual disabilities, given the program and methods of diagnosing children's physical development, interests, and abilities. The program of pedagogical examination of subject competences is presented mathematics, science, geography, fine arts, which allows to establish the starting level of development of educational achievements of school-age children with intellectual disorders and determine the content of modifications of educational programs initial and basic levels of tourism and local history, environmental and naturalistic, of physical culture and sports and artistic and aesthetic areas of extracurricular education.
МОДЕЛІ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Синьов, В. М.; Коваленко, В. Є.
У публікації досліджено залучення дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес закладів позашкільної освіти. У закладах позашкільної освіти створюються умови для засвоєння дитиною соціального досвіду, індивідуалізації особистості та її успішній соціальній інтеграції з урахуванням індивідуальних можливостей, спрямованості інтересів, здібностей і нахилів вихованців у процесі сумісної діяльності та спілкування. Зазначено, що діяльність педагогічних працівників, які реалізують адаптовані програми позашкільної освіти, має передбачати поєднання освітніх, корекційно-розвивальних, психотерапевтичних і лікувально-оздоровчих технологій, адже процеси розвитку та соціалізації у таких дітей ускладнені. Навчальні програми гурткової роботи, що адаптуються педагогами закладів позашкільної освіти мають відрізнятися високим ступенем варіативності та індівідуалізованості і не можуть бути реалізовані в одному і тому ж вигляді в різних творчих об'єднаннях. The publication examines the involvement of children with special educational needs in the educational process of out-of-school education institutions. Out-of-school education institutions create conditions for the child's assimilation of social experience, individualization of the personality and its successful social integration, taking into account the individual capabilities, direction of interests, abilities and inclinations of pupils in the process of joint activity and communication. It is noted that the activity of pedagogical workers who implement adapted programs of extracurricular education has provide for a combination of educational, correctional and developmental, psychotherapeutic and medical and health technologies, because the processes of development and socialization of such children are complicated. Educational programs of group work, which are adapted by teachers of extracurricular education institutions, should be distinguished by a high degree of variability and individualization and not can be implemented in the same form in different creative associations.
МОДИФІКАЦІЯ ПРОГРАМИ «НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ» ЯК ЗАСІБ ЗАДОВОЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023) Коваленко, В. Є.
У статті представлено модифіковану програму «Народна творчість» з декоративно-ужиткового профілю художньо-естетичного напряму позашкільної освіти початкового та основного рівнів. Метою статті є розкриття змісту програми «Народна творчість», побудованої з урахуванням модально-специфічних закономірностей розвитку та соціалізованості школярів з інтелектуальними порушеннями. Метою навчальної програми «Народна творчість» є сприяння процесам розвитку та соціалізації школярів з інтелектуальними порушеннями шляхом їх залучення до занять народними ремеслами й формування навчально-пізнавальної, життєво-практичної, громадянської та соціальної, предметної (технологічної) компетентностей. Програма містить найпростішу інформацію для занять українським народним мистецтвом і ремеслами, які не потребують складного обладнання, виховують самостійність, формують цілепокладання та розвивають естетичний смак. Програма початкового рівня навчання розрахована на чотири роки, програма основного – на шість. Змістове наповнення програми передбачає поглиблення предметної (технологічної) компетентності, яку здобувають діти на уроках ручної праці та трудового навчання в закладі загальної середньої освіти. Основними розділами програми початкового рівня є робота з пластичними матеріалами (солоне тісто), папером і картоном; природними матеріалами; писанкарство. Програма основного рівня складається з таких розділів: робота з пластичними матеріалами; догляд за кімнатними рослинами; основи флористики; робота з текстильними матеріалами; лозоплетіння; бісероплетіння; українська народна вишиванка; писанкарство; гончарство. Акцентовано, що залучення дітей до ремісничої справи має виразну корекційну, профорієнтаційну та соціалізаційну спрямованість. Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, табличним способом. Наведено зміст навчального матеріалу за роками навчання, схарактеризовано навчальні досягнення вихованців гуртка і спрямованість корекційно-розвивальної роботи при опануванні кожного програмового розділу. Дана програма пройшла апробацію, результати упровадження модифікованої програми свідчать про її ефективність. The article presents the modified program «Folk creativity» from the decorative and utilitarian profile of the artistic and aesthetic direction of afterschool education at the primary and basic levels. The purpose of the article is to reveal the content of the «Folk creativity» program, built taking into account modality-specific patterns of development and socialization of schoolchildren with intellectual disabilities. The purpose of the educational program «Folk Creativity» is to promote the development and socialization of schoolchildren with intellectual disabilities by engaging them in folk crafts and forming educational-cognitive, life-practical, civic and social, subject (technological) competencies. The program contains the simplest information for practicing Ukrainian folk arts and crafts, which do not require complex equipment, educate independence, form goal setting and develop aesthetic taste. The program of the initial level of education is designed for four years, the program of the main level – for six. The content of the program involves deepening the subject (technological) competence that children acquire in the lessons of manual labor and labor training in the institution of general secondary education. The main sections of the entry-level program are work with plastic materials (salt dough); paper and cardboard; natural materials; pysankarstvo The basic level program consists of the following sections: work with plastic materials; care for indoor plants; basics of forestry; work with textile materials; vine weaving; bead work; Ukrainian folk embroidery; penmanship; pottery It is emphasized that the involvement of children in handicrafts has a distinct corrective, vocational orientation and socialization orientation. The program is built according to the linear-concentric principle, using a tabular method. The content of the educational material by years of study is given, the educational achievements of the students of the circle are characterized, and the direction of corrective and developmental work when mastering each program section. This program has been approved, the results of the implementation of the modified program testify to its effectiveness.
МОДИФІКАЦІЯ ПРОГРАМИ «ЮНІ ТУРИСТИ-КРАЄЗНАВЦІ» ЯК ЗАСІБ ЗАДОВОЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Синьов, В. М.; Коваленко, В. Є.
У статті розглядається проблема модифікаціı навчальної програми «Юні туристи-краєзнавці» туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти початкового рівня для молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Метою статті є розкриття змісту модифікації програми «Юні туристи-краєзнавці» як засобу задоволення освітн іх потреб школярів з інтелектуальними порушеннями. Модифікація розглядається як стратегія спрощення змісту навчальноı програми, викладання та, як результату, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання. Теоретичними підвалинами до здіи̮снення модифікаціı навчальноı ̈ програми були умови якісної освіти дітей з інтелектуальними порушеннями, визначені В. М. Синьовим. Модифікацію програми здіи̮снено з урахуванням модально-специфічних закономірностеи̮ фізичного, інтелектуального розвитку та рівня соціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Метою навчальноı програми «Юні туристи-краєзнавці» є сприяння процесам розвитку та соціалізаціı дітей з інтелектуальними порушеннями шляхом ıх залучення до туристсько-спортивноı ̈ та краєзнавчої діяльності й формування навчально-пізнавальної, життєво-практичної, громадянської та соціальної ; екологічної та здоров’язбережувальної компетентностей. Структурно-змістовними розділами модифікованоı навчальної програми є: загальнопропедевтичний; туристсько-спортивна підготовка; краєзнавство; фізична культура та безпека життєдіяльності. Зміст цих розділів вивчається дітьми впродовж чотирьох років. У змісті програми враховані вимоги Державного стандарту базовоı та повної загальної середньої освіти в галузях «Суспільствознавство», «Здоров’я і фізична культура», «Природознавство». Програма містить відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних дисциплін, що вивчаються в закладах загальної середньої освіти, в тому числі в спеціальних школах, таких як: «Природознавство», «Основи здоров’я», «Я у світі» та корекціи̮но-розвитковоı програми «Соціально-побутове орієнтування». Представлену програму було впроваджено в діяльність Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, Волинського центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства та доведено їı̈ ефективність. The article considers the problem of modification of the curriculum «Young tourists-local historians» of the tourist-local history direction of out-of-school education of primary level for primary schoolchildren with intellectual disabilities. The aim of the article is to reveal the content of the modification of the program «Young tourists-local historians» as a means of meeting the educational needs of students with intellectual disabilities. Modification is seen as a strategy to simplify the content of the curriculum, teaching and, as a result, the level of knowledge and skills that a child must acquire during learning. The theoretical basis for the modification of the curriculum was the conditions of quality education of children with intellectual disabilities, defined by V. M. Sinyov. Modification of the program was carried out taking into account the modal-specific patterns of physical, intellectual development and the level of socialization of primary school students with intellectual disabilities. The purpose of the training program «Young tourists-local historians» is to promote the development and socialization of children with intellectual disabilities by involving them in tourism, sports and local history activities and the formation of educational, cognitive, life-practical, civic and social; environmental and health competencies. Structural and substantive sections of the modified curriculum are: general propaedeutic; tourist and sports training; local lore; physical culture and safety of life. The content of these sections is studied by children for four years. The content of the program takes into account the requirements of the State standard of basic and complete general secondary education in the fields of «Social Sciences», «Health and Physical Culture», «Natural Sciences». The program contains information that deepens and complements the content of disciplines studied in general secondary education, including special schools, such as: «Science», «Fundamentals of Health», «I am in the world» and correctional and developmental program «Social and household orientation». The presented program was implemented in the activities of the Municipal Institution «Kharkiv Regional Station of Young Tourists» of the Kharkiv Regional Council, Volyn Center for National and Patriotic Education, Tourism and Local History and its effectiveness was proved.
МОДИФІКАЦІЯ ПРОГРАМИ «ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО» ЯК ЗАСІБ ЗАДОВОЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ГУРТКОВІЙ РОБОТІ
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023-05-24) Коваленко, В. Є.
У публікації досліджено гурткову роботу школярів з інтелектуальними порушеннями. Гурткова робота організовується у формі занять комбінованого та практичного типів, навчальних екскурсій, практичних занять на місцевості, туристичних подорожей. Зазначено, що застосування керівниками гуртків корекційно-спрямованих методів навчання і виховання, варіативних форм організації гурткової роботи, які дозволяють не тільки поглиблювати знання дітей з дисциплін природничо-історичного циклу, але й створювати умови для формування нового соціального досвіду, створювати соціальну ситуацію успіху, що сприяє гармонізації процесів соціалізації та розвитку школярів з інтелектуальними порушеннями. The article examines the club work of schoolchildren with intellectual disabilities. The group work is organised in the form of combined and practical classes, study tours, practical classes in the field, and tourist trips. It is noted that the use of correctional methods of teaching and upbringing by the leaders of circles, variable forms of organisation of circle work, which allow not only to deepen the knowledge of children in the disciplines of the natural history cycle, but also to create conditions for the formation of new social experience, create a social situation of success, which contributes to the harmonisation of the processes of socialisation and development of students with intellectual disabilities.
Модифіковані програми художньо-естетичного, туристсько-краєзнавчого та еколого-натуралістичного напрямів позашкільної освіти (для школярів з інтелектуальними порушеннями)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Коваленко, В. Є.
В даному посібнику представлено модифіковані програми художньо-естетичного, туристсько-краєзнавчого та еколого-натуралістичного напрямів позашкільної освіти до занять у гуртках. У процесі колективної, доступної та соціально-корисної діяльності школярі з інтелектуальними порушеннями у позашкільній гуртковій роботі стикаються із життєвими ситуаціями й під керівництвом педагога вирішують їх. Залучення дітей до гурткової роботи позашкільної освіти дозволяє школярам з інтелектуальними порушеннями здобути допрофесійні знання, уміння і навички у сфері доступних для цих дітей професій ремісничого та сільськогосподарського спрямування. This manual presents modified programmes of artistic and aesthetic, tourist and local history, and ecological and naturalistic areas of extracurricular education for classes in clubs. In the process of collective, accessible and socially useful activities, students with intellectual disabilities in extracurricular clubs face life situations and solve them under the guidance of a teacher. Involvement of children in extracurricular activities allows students with intellectual disabilities to acquire pre-professional knowledge, skills and abilities in the field of craft and agricultural professions available to these children.

Перегляд за Автор "Коваленко, В. Є."

Результатів на сторінку

Параметри сортування