Перегляд за Автор "Казачінер, О."
Зараз показано 1 - 8 з 8
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВиди казок терапевтичного спрямування та особливості їх використання(Primedia eLaunch, 2021) Бойчук, Ю.; Казачінер, О.; Галій, А.В статті розглянуто використання казкотерапії в освітньому процесі. Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова. В статье рассматривается использование сказкотерапии в образовательном процессе. Сказка сопровождает человека на протяжении всей жизни, помогает его успешной социализации и эффективному усвоению жизненных уроков. Сказка для ребенка – это не просто выдумка, фантазия, это особенная реальность мира чувств. Сказка раздвигает рамки обычной жизни; только в сказочной форме дети сталкиваются с такими сложными явлениями и чувствами, как жизнь и смерть, любовь и ненависть, гнев и сострадание, измена и коварство. Сказка – древний способ поддержать человека с помощью слова. This article looks at the use of storytelling therapy in the educational process. The fairy tale accompanies a person throughout life, helps his successful socialization and effective learning of life lessons. A fairy tale for a child is not just a fiction, a fantasy, it is a special reality of the world of feelings. The tale pushes the boundaries of ordinary life; only in fairy-tale form do children face such complex phenomena and feelings as life and death, love and hate, anger and compassion, betrayal and cunning. A fairy tale is an ancient way to support a person with words.
- ДокументЕрготерапія як засіб побутової адаптації та розвитку вищих психічних функцій дитини(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Альянт, 2021-03-18) Луценко, О.; Казачінер, О.; Дрожик, Л.Основну увагу в роботі акцентовано на ерготерапію. Ерготерапія як галузь реабілітації набуває все більшої популярності. Така цікавість до цого напрямку зумовлена тим, що ерготерапія розширює можливості соціалізації дитини, дає змогу оволодіти як побутовими, так і професійними навичками. Комплекс ерготерапевтичних заходів базується на врахуванні наявних функціональних можливостей організму дитини та розвитку можливих компенсаторних навичок при неможливості розвинути або відновити фізіологічні рухи. Основное внимание в работе акцентировано на эрготерапию. Эрготерапия как отрасль реабилитации приобретает все большую популярность. Такой интерес к этому направлению обусловлен тем, что эрготерапия расширяет возможности социализации ребенка, позволяет овладеть как бытовыми, так и профессиональными навыками. Комплекс эрготерапевтических мероприятий основан на учете имеющихся функциональных возможностей организма ребенка и развитии возможных компенсаторных навыков при невозможности развить или восстановить физиологические движения. The main focus of the work is on occupational therapy. Occupational therapy as a branch of rehabilitation is becoming increasingly popular. Such interest in this area is due to the fact that occupational therapy expands the opportunities for socialization of the child, allows you to master both domestic and professional skills. The set of occupational therapy measures is based on taking into account the available functional capabilities of the child's body and the development of possible compensatory skills when it is impossible to develop or restore physiological movements.
- ДокументЗміст підготовки майбутніх фахівців до формування комунікативної діяльності дітей з особливими освітніми потребами навичок здоров’язбереження дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020) Бойчук, Ю.; Казачінер, О.В статті розкрито зміст програми навчальної дисципліни «Формування комунікативної діяльності дітей з особливими освітніми потребами» в системі підготовки майбутніх фахівців спеціальності 016 «Спеціальна освіта» у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Результати дослідження можуть бути використані для розробки нових та вдосконалення змісту існуючих навчальних дисциплін для організації навчання дітей з SEN, спрямованих на підготовку майбутніх спеціалістів зі спеціальності 016 «Спеціальна освіта» у вищих педагогічних навчальних закладах. В статье раскрыто содержание программы учебной дисциплины «Формирование коммуникативной деятельности детей с особыми образовательными потребностями» в системе подготовки будущих специалистов специальности 016 «Специальное образование» в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г. С. Сковороды. Результаты исследования могут быть использованы для разработки новых и совершенствования содержания существующих учебных дисциплин для организации обучения детей с SEN, направленных на подготовку будущих специалистов по специальности 016 "Специальное образование" в высших педагогических учебных заведениях. The article reveals the content of the curriculum of the training discipline "Formation of communicative activity of children with special educational needs" in the system of training future specialists of the specialty 016 "Special Education" in Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda. The results of the study can be used to develop new and improve the content of existing academic disciplines to organize the training of children with SEN, aimed at training future specialists in the specialty 016 "Special Education" in higher educational institutions.
- ДокументЗначення філософських байок Г. С. Сковороди у практиці казкотерапії(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Казачінер, О.; Бойчук, Ю.; Галій, А.З’ясовано, що байки Г. Сковороди є широкими за проблематикою, у них порушуються такі питання: межі білого і чорного, світлого і темного, добра і зла, «сродна» праця як основний принцип трудової етики, релігійність, вибір між добром і злом, життям і смертю тощо. За Г. Сковородою, байка має сприяти у пошуках і розкритті вічної істини, його байки були спрямовані на викриття суспільних болячок, підносили дух громадянської гідності, культ розуму, картали світ зловживань, обдурювання, кар’єризму, вельможного самодурства, чинопочитання, наживи, самохвальства, тупоумства. Байки Г. Сковороди — це філософські мініатюри, розмисли про сродну працю, щастя та вдячність, яка має наповнювати кожну мить життя мудрої людини. Але насамперед це добрі й кумедні оповідки про тварин, які хитрують, ледарюють, бояться і деруть носа, як справжнісінькі люди. Герої байок показують, як важливо бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню суть речей, братися за ту справу, до якої маєш здібності, не обманювати інших і цінувати час тощо. Оскільки філософські байки Г. Сковороди порушують багато життєвих питань та проблем, що трапляються у житті дорослої людини, вони є доцільним цікавим та корисним матеріалом у практиці казкотерапії для дорослих. На прикладі окремих байок «Бджола і Шершень», «Собака та Вовк» із циклу «Байки харківські» доведено, що доцільним є застосування таких форм, методів та технологій роботи з байками Г. Сковороди: обговорення та аналіз змісту байки, її провідних ідей, переказування твору від особи різних її персонажів, перегляд відео, малювання ілюстрацій, а також створення власної байки зі схожим сюжетом. The article clarifies that H. Skovoroda’s fables are broad on the issue, they raise the following issues: the boundaries of white and black, light and dark, good and evil, “related” work as a basic principle of work ethic, religiosity, the choice between good and evil, life and death, and so on. According to H. Skovoroda, the fable should help in the search for and discovery of eternal truth, his fables were aimed at exposing social ills, raised the spirit of civic dignity, the cult of reason, punished the world of abuse, deception, careerism, noble arbitrariness, veneration, profit, boasting, stupidity. H. Skovoroda’s fables are philosophical miniatures, reflections on related work, happiness and gratitude, which should fill every moment of a wise person’s life. But above all, these are good and funny stories about animals who are cunning, lazy, afraid and tear their noses like real people. The heroes of fairy tales show how important it is to see not only the external but also the internal essence of things, to take up the cause to which you have the ability, not to deceive others and value time and so on. As H. Skovoroda’s philosophical fables raise many life issues and problems that occur in the life of an adult, they are useful interesting and useful material in the practice of fairy tale therapy for adults. On the example of some fables “The Bee and the Hornet”, “The Dog and the Wolf” from the series “Fables of Kharkov” it is proved that it is appropriate to use such forms, methods and technologies of working with H. Skovoroda’s fables: discussion and analysis of fables, its leading ideas, retelling the work on behalf of its various characters, watching videos, drawing illustrations, as well as creating your own fables with a similar plot.
- ДокументЛяльки – «моральні путівники» як засіб формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку(Волинський національний університет імені Лесі Українки, Гельветика, 2021) Казачінер, О.; Бойчук, Ю.У статті з’ясовано, що проблема формування життєвої компетентності у дітей дошкільного віку є актуальним завданням дошкільної освіти. Саме дошкільна ланка посідає фундаментальне місце у формуванні та становленні дитини як суб’єкта життєтворчості. Обґрунтовано необхідність та пошук ефективних шляхів формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку. Охарактеризовано дефініції понять «ляльки-«моральні путівники», «ляльки-персони». Розкрито зміст методики «Лялька як персона»: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», яка покликана навчати дітей: позитивно сприймати себе в різних ситуаціях; шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися одне в одного; стояти за себе в ситуаціях несправедливості й упередження; переносити навички спілкування з лялькою на реальні життєві ситуації. Виокремлено основні принципи використання ляльок у процесі морального виховання дітей дошкільного віку: рівність у ставленні до дітей; емоційне реагування на поведінку; групове й індивідуальне спілкування; сюрпризність візиту; сталість дій під час приходу; стимулювальний вплив; моральне наповнення; різноманітність форм контактування. Лялька стимулює говорити дітей про упередження, стереотипи, хибні уявлення. Завдяки цьому можна дізнатися про думки й переживання вихованців, запобігати виникненню проблем у майбутньому. Запропоновано методичні рекомендації для вихователів закладів дошкільної освіти щодо використання «ляльок-«моральних путівників» у роботі з дітьми. Встановлено, що лялька – «моральний путівник» має стати для дітей другом. Вони починають довіряти їй свої таємниці, просять поради у складних ситуаціях, діляться досягненнями тощо. А лялька своєю чергою радіє їхнім успіхам, підказує, як чинити по совісті, та допомагає долати труднощі. В статье установлено, что проблема формирования жизненной компетентности у детей дошкольного возраста является актуальной задачей дошкольного образования. Именно дошкольное звено занимает фундаментальное место в формировании и становлении ребенка как субъекта жизнетворчества. Обоснованы необходимость и поиск эффективных путей формирования жизненной компетентности детей дошкольного возраста. Охарактеризованы определения понятий «куклы-«моральные путеводители», «куклы-персоны». Раскрыто содержание методики «Кукла как персона»: педагогический подход для социального и психологического развития ребенка», которая призвана учить детей: положительно воспринимать себя в разных ситуациях; уважать свою семью и семьи других; сочувствовать, слышать других и учиться друг у друга; стоять за себя в ситуациях несправедливости и предубеждения; переносить навыки общения с куклой в реальные жизненные ситуации. Выделены основные принципы использования кукол в процессе нравственного воспитания детей дошкольного возраста: равенство в отношении детей; эмоциональное реагирование на поведение; групповое и индивидуальное общение; сюрпризность визита; постоянство действий во время прихода; стимулирующее влияние; нравственное наполнение; разнообразие форм контактирования. Кукла стимулирует говорить детей о предубеждениях, стереотипах, ложных представлениях. Благодаря этому можно узнать о мнениях и переживаниях воспитанников, предотвращать возникновение проблем в будущем. Предложены методические рекомендации для воспитателей учреждений дошкольного образования по использованию «кукол-моральных путеводителей» в работе с детьми. Установлено, что кукла – «нравственный путеводитель» должна стать для детей другом. Они начинают доверять ей свои секреты, просят совета в сложных ситуациях, делятся достижениями и т.д. А кукла в свою очередь радуется их успехам, подсказывает, как поступать по совести, и помогает преодолевать трудности. The article clarifies that the problem of forming preschool children’s life competence is an urgent task of preschool education. The period of preschool age plays a fundamental role in the formation of a child as a subject of life. The necessity and search for effective ways to form the preschool children’s life competence is substantiated. The definitions of the concepts «dolls-«moral guides»,«dolls-persons» are characterized. The content of the method «Doll as a person: a pedagogical approach to the social and psychological development of the child», which is designed to teach children: to perceive themselves positively in different situations; respect a family and the families of others; to empathize, to hear others and learn from each other; stand up for themselves in situations of injustice and prejudice; to transfer the skills of communication with the doll to real life situations. The main principles of using dolls in the process of preschool children’s moral education are highlighted: equality in attitude to children; emotional response to behaviour; group and individual communication; surprise of the visit; consistency of actions during the arrival; stimulating effect; moral content; variety of forms of contact. The doll encourages children to talk about prejudices, stereotypes, misconceptions. Thanks to this, you can learn about the children’s thoughts and experiences, prevent their problems in the future. Methodical recommendations for educators of preschool educational institutions on the use of dolls – «moral guides» in working with children are offered. It is established that a doll – a «moral guide» should become a friend for children. They begin to trust it with their secrets, ask for advice in difficult situations, share achievements, and so on. And the doll, in turn, rejoices in their success, tells them how to act in good conscience, and helps to overcome difficulties.
- ДокументМетодики комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку(Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o; Vědecké perspektivy, 2021) Казачінер, О.; Бойчук, Ю.У статті здійснено систематизацію наявних діагностичних матеріалів відповідно до напрямів здійснення комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку. Аналізуючи напрями діагностики психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, можна назвати такі з них: 1) оцінка рівня готовності до шкільного навчання; 2) дослідження пізнавальної сфери; 3) дослідження креативності, здібностей, обдарованості; 4) дослідження особистісної сфери; 5) дослідження міжособистісних стосунків дітей 6-10 років та соціально-психологічного клімату. Оцінка рівня готовності до шкільного навчання передбачає використання певних діагностичних комплексів, а також дослідження адаптації учнів 1-4 класів до навчально-виховного процесу. Дослідження пізнавальної сфери передбачає дослідження: відчуттів; сприймання; уваги; пам’яті; мислення; уяви; рівня інтелектуального розвитку. Дослідження креативності, здібностей, обдарованості має на меті вивчення творчої обдарованості; дослідження креативності (дивергентної продуктивності при операціях із символічним; образним; семантичним матеріалом), а також вивчення творчого мислення. Напрямами дослідження особистісної сфери молодших школярів є: комплексне дослідження особистості; дослідження темпераменту; емоційно-вольової сфери; мотивації та саморегуляції. Окремим напрямом діагностики є дослідження міжособистісних стосунків дітей 6-10 років та соціально-психологічного клімату в сім’ї та навчальному колективі. Нами було представлено мету діагностики по кожному з цих напрямів та відповідний діагностичний інструментарій, який застосовується у теорії та практиці. Існують певні вимоги до здійснення діагностики психофізичного розвитку дитини 6-10 років: 1) впевненість у доступності діагностичної методики; 2) пропонування завдання в цікавій, ігровій формі; 3) для психодіагностування дітей 3-4 класів можна використати тести, призначені для дорослих, якщо завдання будуть для них зрозумілими та відповідатимуть їхнім здібностям; 4) тести для дорослих стосовно дітей молодшого шкільного віку (тести для вивчення мислення, особистості і міжособистісних взаємин) застосовують обмежено; 5) інтелектуальні тести для дорослих необхідно адаптувати, змінивши їх структуру і зміст, або створити для дітей нові їх варіанти. Результати тестування за допомогою різних тестів потребують зіставлення. В статье осуществлена систематизация имеющихся диагностических материалов в соответствии с направлениями осуществления комплексной оценки развития детей младшего школьного возраста. Анализируя направления диагностики психофизического развития детей младшего школьного возраста, можно выделить следующие из них: 1) оценка уровня готовности к школьному обучению; 2) исследование познавательной сферы; 3) исследование креативности, способностей, одаренности; 4) исследование личностной сферы; 5) исследование межличностных отношений детей 6-10 лет и социально-психологического климата. Оценка уровня готовности к школьному обучению предполагает использование определенных диагностических комплексов, а также исследование адаптации учащихся 1-4 классов к учебно-воспитательному процессу. Исследование познавательной сферы подразумевает исследование: ощущений; восприятие; внимания; памяти; мышление; воображения; уровня интеллектуального развития. Исследование креативности, способностей, одаренности преследует цель изучения творческой одаренности; исследование креативности (дивергентной производительности при операциях с символическим; образным; семантическим материалом), а также изучение творческого мышления. Направлениями исследования личностной сферы младших школьников являются: комплексное исследование личности; исследование темперамента; эмоционально-волевой сферы; мотивации и саморегуляции. Отдельным направлением диагностики есть исследования межличностных отношений детей 6-10 лет и социально-психологического климата в семье и учебном коллективе. Нами была представлена цель диагностики по каждому из этих направлений и соответствующий диагностический инструментарий, применяемый в теории и практике. Есть определенные требования к осуществлению диагностики психофизического развития дитя 6-10 лет: 1) уверенность в доступности диагностической методики; 2) предложение задачи в интересной, игровой форме; 3) для психодиагностирования детей 3-4 классов можно использовать тесты, предназначенные для взрослых, если задачи будут им понятны и соответствовать их способностям; 4) тесты для взрослых по отношению к детям младшего школьного возраста (тесты для изучения мышления, личности и межличностных отношений) применяют ограниченно; 5) интеллектуальные тесты для взрослых необходимо адаптировать, изменив их структуру и содержание или создать для детей новые их варианты. Результаты тестирования с помощью различных тестов нуждаются в сопоставлении. The article systematizes the available diagnostic materials in accordance with the areas of comprehensive assessment of the primary school children’s development. Analyzing the directions of diagnosis of psychophysical development of children of primary school age, we can name the following of them: 1) assessment of the level of readiness for schooling; 2) research of the cognitive sphere; 3) research of creativity, abilities, talents; 4) research of the personal sphere; 5) study of interpersonal relationships of children 6-10 years and the socio-psychological climate. Assessment of the level of readiness for schooling involves the use of certain diagnostic systems, as well as the study of adaptation of students in grades 1-4 to the educational process. The study of the cognitive sphere involves the study of: sensations; perception; attention; memory; thinking; imagination; level of intellectual development. The study of creativity, abilities, talents aims to study creative talents; research of creativity (divergent productivity at operations with symbolic; figurative; semantic material), and also studying of creative thinking. Areas of research of the personal sphere of primary schoolchildren are: comprehensive study of personality; temperament research; emotional and volitional sphere; motivation and self-regulation. A separate area of diagnosis is the study of interpersonal relationships of 6-10 year old children and the socio-psychological climate in the family and school. We presented the purpose of diagnostics in each of these areas and the relevant diagnostic tools used in theory and practice. There are certain requirements for the diagnosis of psychophysical development of a child 6-10 years: 1) confidence in the availability of diagnostic techniques; 2) offering the task in an interesting, playful way; 3) for psychodiagnosis of children of 3-4 grades it is possible to use the tests intended for adults if tasks will be clear to them and will correspond to their abilities; 4) tests for adults in relation to children of primary school age (tests to study thinking, personality and interpersonal relationships) are used to a limited extent; 5) intellectual tests for adults need to be adapted by changing their structure and content, or to create new versions for children. The results of testing with different tests need to be compared.
- ДокументМетодичні рекомендації до виконання та захисту магістерської кваліфікаційної роботи(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Коваленко, В.; Голуб, Н.; Казачінер, О.; Сінопальнікова, Н.; Міщенко, О.; Галій, А.У методичних рекомендаціях розкриваються особливості науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня, міститься орієнтовний перелік тем кваліфікаційних робіт, а також представлено вимоги до написання, оформлення, рецензування та захисту магістерських кваліфікаційних робіт. Методичні рекомендації розроблено для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня, викладачів, наукових керівників випускної кваліфікаційної роботи за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта». The methodological recommendations reveal the features of research work of applicants for higher education of the second (master's) level, contains an indicative list of topics qualification works, and also presents the requirements for writing, design, review and defense of master's qualification works. Methodical recommendations are developed for applicants for higher education of the second (master's) level, teachers, supervisors of graduate qualification work in specialty 016 "Special Education".
- ДокументСпецифіка написання корекційної казки(Tokyo, Japan, 2021) Казачінер, О.; Бойчук, Ю.В статті розглянуто специфіку написання корекційної казки. Педагогом або психологом створюється особлива емоційна атмосфера. Вона спрямована на підтримку всього доброго і позитивного, що є у дитини, визнаючи її право на будь-які почуття, але при цьому висуваючи соціальні вимоги. Наприклад, дітям вказують на те, що не слід кусатися, битися або обзиватися. Психокорекційні казки застосовуються в роботі з тими пацієнтами, які мають деякі поведінкові та емоційні труднощі. В статье рассмотрена специфика написания коррекционной сказки. Педагогом или психологом создается особая эмоциональная атмосфера. Она направлена на поддержание всего хорошего и положительного, что есть у ребенка, признавая его право на любые чувства, но при этом выдвигая социальные требования. К примеру, детям указывают на то, что не следует кусаться, драться или обзываться. Психокоррекционные сказки применяются в работе с пациентами, которые имеют некоторые поведенческие и эмоциональные трудности. This article looks at the specifics of writing a remedial fairy tale. The educator or psychologist creates a special emotional atmosphere. It aims at supporting all the good and positive things that the child has, recognising their right to any feelings, but also making social demands. For example, children are told not to bite, fight or call names. Psycho-corrective storytelling is used in work with patients who have Some behavioural and emotional difficulties.