Значення філософських байок Г. С. Сковороди у практиці казкотерапії
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум»
Анотація
З’ясовано, що байки Г. Сковороди є широкими за проблематикою, у них порушуються такі питання: межі білого і чорного, світлого і темного, добра і зла, «сродна» праця як основний принцип трудової етики, релігійність, вибір між добром і злом, життям і смертю тощо. За Г. Сковородою, байка має сприяти у пошуках і розкритті вічної істини, його байки були спрямовані на викриття суспільних болячок, підносили дух громадянської гідності, культ розуму, картали світ зловживань, обдурювання, кар’єризму, вельможного самодурства, чинопочитання, наживи, самохвальства, тупоумства. Байки Г. Сковороди — це філософські мініатюри, розмисли про сродну працю, щастя та вдячність, яка має наповнювати кожну мить життя мудрої людини. Але насамперед це добрі й кумедні оповідки про тварин, які хитрують, ледарюють, бояться і деруть носа, як справжнісінькі люди. Герої байок показують, як важливо бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню суть речей, братися за ту справу, до якої маєш здібності, не обманювати інших і цінувати час тощо. Оскільки філософські байки Г. Сковороди порушують багато життєвих питань та проблем, що трапляються у житті дорослої людини, вони є доцільним цікавим та корисним матеріалом у практиці казкотерапії для дорослих. На прикладі окремих байок «Бджола і Шершень», «Собака та Вовк» із циклу «Байки харківські» доведено, що доцільним є застосування таких форм, методів та технологій роботи з байками Г. Сковороди: обговорення та аналіз змісту байки, її провідних ідей, переказування твору від особи різних її персонажів, перегляд відео, малювання ілюстрацій, а також створення власної байки зі схожим сюжетом. The article clarifies that H. Skovoroda’s fables are broad on the issue, they raise the following issues: the boundaries of white and black, light and dark, good and evil, “related” work as a basic principle of work ethic, religiosity, the choice between good and evil, life and death, and so on. According to H. Skovoroda, the fable should help in the search for and discovery of eternal truth, his fables were aimed at exposing social ills, raised the spirit of civic dignity, the cult of reason, punished the world of abuse, deception, careerism, noble arbitrariness, veneration, profit, boasting, stupidity. H. Skovoroda’s fables are philosophical miniatures, reflections on related work, happiness and gratitude, which should fill every moment of a wise person’s life. But above all, these are good and funny stories about animals who are cunning, lazy, afraid and tear their noses like real people. The heroes of fairy tales show how important it is to see not only the external but also the internal essence of things, to take up the cause to which you have the ability, not to deceive others and value time and so on. As H. Skovoroda’s philosophical fables raise many life issues and problems that occur in the life of an adult, they are useful interesting and useful material in the practice of fairy tale therapy for adults. On the example of some fables “The Bee and the Hornet”, “The Dog and the Wolf” from the series “Fables of Kharkov” it is proved that it is appropriate to use such forms, methods and technologies of working with H. Skovoroda’s fables: discussion and analysis of fables, its leading ideas, retelling the work on behalf of its various characters, watching videos, drawing illustrations, as well as creating your own fables with a similar plot.
Опис
Ключові слова
Г. Сковорода, байка, казка, казкотерапія, філософія, доросла людина, H. Skovoroda, fable, fairy tale, fairy tale therapy, philosophy, adult
Цитування
Казачінер О. Значення філософських байок Г. С. Сковороди у практиці казкотерапії / О. Казачінер, Ю. Бойчук, А. Галій // Новий Колегіум. – 2022. – № 4 (109). – С. 44–48.