DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Зеленська, Л. Д."

Перегляд за Автор "Зеленська, Л. Д."

Зараз показано 1 - 20 з 82

АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ БАЗОВИХ АСПЕКТІВ ПЕДАГОГІКИ МИРУ
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2022) Ворожбіт-Горбатюк, В. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, C. Т.
У статті представлено узагальнення кордоцентричні цінності спадку Григорія Сковороди для обґрунтування методологічного базису і визначення змісту педагогіки миру, ініційованої ректором Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрієм Бойчуком. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи історико-педагогічного аналізу, синтезу, узагальнення, історико-структурний метод для визначення системоутворювальних компонентів досліджуваного феномена, конструктивно-ґенезисний метод, який дозволив у динаміці проаналізувати досліджувану ідею. У статті зазначено, що педагогіка миру – міждисциплінарна освітня компонента, покликана формувати нове глибинне мислення педагога-миротворця, здатного на основі гуманістичного осмислення національних і загальнолюдських цінностей миру, життя, свободи, людяності формувати у здобувачів освіти різних рівнів матриці конструктивної поведінки, діяльності і духовно-практичного освоєння світу на основі любові до ближнього, визнання самоцінності кожної людини. Через призму аксіологічного підходу розглянуто сутнісні аспекти кордоцентричних імперативів спадку гуманіста, народного вчителя Григорія Сковороди для педагогіки миру, зокрема: опори в пізнанні і самопізнанні на учення про споріднену працю, духовне значення батьківства і материнства, моральний імператив вдячності, ідеї нерівної рівності, сердечне ставлення до себе і світу. Конкретизовані кордоцентричні цінності органічно можуть бути представлені за такими напрямами педагогіки миру: 1. Національні і загальнолюдські цінності у визначенні цілей освіти, навчання, виховання і розвитку особистості, формування почуття захищеності людини в колективі. Філософські, культурні, мистецькі базиси. 2. Мовна, інфомедійна, професійна культура педагога-миротворця як умова вироблення життєвої і професійної стійкості. 3. Творче використання в сучасних реаліях кращих досягнень народної, козацької, християнської, гуманної і гуманістичної педагогіки під час розроблення і втілення суспільно значимих проєктів, покликаних для збереження миру і цивілізаційного розвитку. The article presents a generalization of the cordocentric values of Hryhoriy Skovoroda's legacy to justify the methodological basis and determine the content of peace pedagogy, initiated by the rector of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University by Yury Boychuk. To achieve the goal, general scientific methods of historical-pedagogical analysis, synthesis, generalization, historical-structural method for determining the system-forming components of the studied phenomenon, constructivegenesis method, which allowed to analyze the studied idea in dynamics, were used. The article states that peace pedagogy is an interdisciplinary educational component designed to form a new in-depth thinking of a peacemaker educator who, on the basis of a humanistic understanding of the national and universal values of peace, life, freedom, and humanity, can form matrices of constructive behavior, activity and spirituality in students of various levels of education -practical development of the world based on love for one's neighbor, recognition of the selfworth of each person. Through the prism of the axiological approach, the essential aspects of the cordocentric imperatives of the legacy of the humanist, folk teacher Hryhoriy are considered Skovoroda for the pedagogy of peace, in particular: support in knowledge and self-knowledge on the teaching of related work, the spiritual meaning of fatherhood and motherhood, the moral imperative of gratitude, ideas of unequal equality, a cordial attitude towards oneself and the world. The concretized cordocentric values can be organically represented in the following areas of peace pedagogy: 1. National and universal values in determining the goals of education, training, upbringing and personal development, forming a sense of human security in the team. Philosophical, cultural, artistic bases. 2. Language, infomedia, professional culture of a teacher-peacemaker as a condition for development of life and professional stability. 3. Creative use in modern realities of the best achievements of folk, Cossack, Christian, humane and humanistic pedagogy during the development and implementation of socially significant projects designed to preserve peace and civilizational development.
Актуальні питання організації науково-педагогічної практики у процесі підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Друганова, О. М.; Зеленська, Л. Д.; Білик, В. М.
У статті представлено актуальні питання реалізації практичного складника підготовки здобувачів магістерського рівня вищої освіти в галузі 01 Освіта/Педагогіка, зокрема, за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Метою статті є розкриття змісту, напрямів, форм організації науково-педагогічної практики за освітньою програмою «Освітологія» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди. З’ясовано, що науково-педагогічна практика, як важливий компонент цілісної системи підготовки викладача вищої школи, вимагає створення необхідного інструментарію для здійснення його особистісного і професійного розвитку. Доведено, що у процесі проходження науково-педагогічної практики відповідно до освітньої програми «Освітологія» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у здобувачів магістерського рівня спеціальності 011 мають бути сформовані такі компетентності, як: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність до адаптації та дії в новій ситуації з урахуванням соціального, гендерного та вікового розмаїття учасників освітнього процесу; здатність критично осмислювати проблеми у сфері освіти; здатність гармонізувати групову взаємодію учасників освітнього процесу; здатність проводити педагогічне дослідження, добирати відповідні методи, сучасні методики та інструменти обробки й інтерпретації даних; здатність розробляти і реалізовувати нові освітні інструменти, проєкти та інтегрувати їх в освітнє середовище закладу освіти, створювати індивідуалізоване навчальне і/або підтримуюче середовище, використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні та цифрові технології в освітній та дослідницькій діяльності тощо. У статті зазначено, що досягненню програмних результатів за освітньою програмою «Освітологія» відповідно до робочої навчальної програми «Науково-педагогічна практика» сприяють два модулі: «Організація науково-педагогічної практики здобувача вищої освіти» та «Науково-педагогічна діяльність здобувача вищої освіти» (охоплює такі змістові модулі: навчально-методична, виховна, науково-дослідна діяльність). Кожний з них передбачає свої завдання. Автори наголошують, що з метою формування професійного образу, власного іміджу, набуття педагогічної майстерності, реалізації життєвих і кар’єрних цілей здобувача програмою практики передбачено: відвідування навчальних занять керівників практики та професорів кафедри, самостійне проведення магістром-практикантом лекції, семінарського заняття з одного із освітніх компонент педагогічного циклу за предметною спеціалізацією. The article presents topical issues of implementation of the practical component of training learners for master's level of higher education in the field of 01 Education / Pedagogy, in particular for the specialty 011 Educational, Pedagogical sciences. The purpose of the article is to reveal the content, directions, forms of organization scientific and pedagogical practice under the educational program "Educology" at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. In the research process it was defined that scientific and pedagogical practice, as an important component of a holistic system for training teachers of higher education, requires the creation of the necessary tools for teachers’ personal and professional development. It was proved that in the process of passing scientific and pedagogical practice, in accordance with the educational program "Educology" of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, the 011 master's level learners should have such competencies as: the ability to apply knowledge in practical situations; ability to adapt and to act in a new situation, taking into account the social, gender and age diversity of participants in the educational process; ability to critically comprehend problems in the field of education; ability to harmonize group interaction of participants in the educational process; ability to conduct pedagogical research, select appropriate methods, modern methods and tools for data processing and interpretation; ability to develop and implement new educational tools, projects and integrate them into the educational environment of the educational institution, create an individualized learning and/or supportive environment, use modern information, communication and digital technologies in educational and research activities, etc. The article states that the achievement of the program results in the educational program "Educology" in accordance with the working curriculum "Scientific and pedagogical practice" is facilitated by two modules: "Organization of scientific and pedagogical practice of higher education learners" and "Scientific and pedagogical activities of higher education learners" (it covers the following content modules: teaching, educational, research activities). Each of them provides its own tasks. The authors emphasize that in order to form a professional image, self-image, acquire pedagogical skills, achieve life and career goals of the applicant, the internship program includes: attending professors classes, conducting seminars and lectures by students in the field of pedagogical sciences.
АЛГОРИТМ МОНІТОРИНГУ ЗАПИТІВ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ МАГІСТЕРСЬКИХ ПРОГРАМ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ»
(Інститут вищої освіти НАПН України; Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», 2021-02-12) Зеленська, Л. Д.; Ворожбіт-Горбатюк, В. В
В умовах глобалізації та європейської інтеграції вищі навчальні заклади України змушені боротися за вступників. Таким чином, пріоритетом є отримання достовірної актуальної інформації про запити потенційних абітурієнтів, які формують абітурієнтське середовище певної спеціальності / освітньої програми. Освітній моніторинг дозволяє реалізувати це завдання, яке передбачає збір даних за допомогою розроблених інструментів, включаючи Google Forms, охоплюють широке коло респондентів і автоматично створюють базу даних за результатами відповідної інформації. Цей інструмент використовувався для аналізу ринку праці, освітніх послуг та визначити потреби цільової аудиторії з метою розробки магістерських програм для підготовки претендентів спеціальності «Освітні, педагогічні науки». Алгоритм моніторингу включав відбір потенційних груп учасників; складання анкети для конкретної цільоваої аудиторії потенційних заявників та впровадження її на основі етичного кодексу APA; аналіз та узагальнення інформації; коригування та розширення потенційних груп заявників, які формують оточуюче середовище названої спеціальності; та представлення результатів моніторингу у змісті освітніх програм. В условиях глобализации и европейской интеграции высшие учебные заведения Украины вынуждены бороться за абитуриентов. Таким образом, приоритетом является получение достоверной актуальной информации о запросах потенциальных абитуриентов, которые формируют абитуриентских среду определенной специальности / образовательной программы. Образовательный мониторинг позволяет реализовать эту задачу, предусматривающую сбор данных с помощью разработанных инструментов, включая Google Forms, охватывают широкий круг респондентов и автоматически создают базу данных по результатам соответствующей информации. Этот инструмент использовался для анализа рынка труда, образовательных услуг и определения целевой аудитории с целью разработки магистерских программ для подготовки претендентов специальности «Образовательные, педагогические науки». Алгоритм мониторинга включал отбор потенциальных групп участников; составление анкеты для конкретной целевой аудитории потенциальных абитуриентов и внедрения ее на основе этического кодекса APA; анализ и обобщения информации; корректировки и расширения потенциальных групп абитуриентов, которые формируют окружающую среду названной специальности; и представление результатов мониторинга в содержании образовательных программ. In the conditions of globalization and European integration, higher education institutions of Ukraine are forced to struggle for entrants. In this way, the priority is to obtain reliable up-to-date information about the requests of potential applicants, which form the entrant environment of a particular specialty/ educational program. Educational monitoring allows implementing this task, which involves collecting data using developed tools, including GoogleForms, covering a wide range of respondents and automatically creating a database on the results of relevant information. This tool was used to analyze the labour market, educational services and identify the needs of the target audience in order to develop Master’s programs to train applicants for the specialty ‘Educational, Pedagogical Sciences’. The monitoring algorithm included analysing the regulatory framework in the education field; selecting potential entrant groups; compiling a questionnaire for a specific target audience of potential applicants and implementing it on the APA Code of Ethics basis; analysing generalized information; adjusting and expanding potential applicant groups, which form the entrant environment of the named specialty; and representing monitoring results in the content of educational programs.
Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
Використання інтернет-ресурсів у історико-педагогічних дослідженнях
(Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, 2020) Зеленська, Л. Д.
В доповіді розкрито роль інтернет-ресурсів в організації, візуалізації і надання доступу до історико-педагогічної інформації. The report reveals the role of Internet resources in the organization, visualization and provision of access to historical and pedagogical information.
Внесок учених Слобожанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття в розробку питання змісту шкільної освіти
(Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки, 2013) Зеленська, Л. Д.
У публікації проаналізовано науково-педагогічну спадщину вчених Слобожанщини кінця XIX — початку ХХ століття, визначено їх внесок у розробку питань змісту шкільної освіти досліджуваного періоду. Ознайомлення з науково-педагогічною спадщиною вчених Слобожанщини досліджуваного періоду переконує в тому, що науковці не лише вдавалися до розробки власних шкільних підручників і посібників, але й зверталися до аналізу тієї навчально-методичної літератури, яка використовувалась у закладах освіти. У рецензіях, критичних статтях, на сторінках періодичної преси, виступах на засіданнях педагогічного відділу Харківського історико-філологічного товариства вони намагались привернути увагу вчителів, батьків, громадськості до проблеми методичного забезпечення навчальних закладів підручниками і посібниками, які б відповідали змісту і меті гімназичної освіти, тим критеріям, які висувала передова педагогічна думка, надавали рекомендації щодо використання в навчальному процесі існуючої науковопопулярної літератури з певних проблем, знайомили вчителів з новинками педагогічної літератури, досвідом вітчизняних і зарубіжних педагогів. The publication analyzes the scientific and pedagogical heritage of scientists of the Slobozhan region of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries, and their contribution to the development of issues of the content of school education of the studied period is determined. Acquaintance with the scientific and pedagogical heritage of scientists of the Slobozhan region of the studied period convinces that scientists not only resorted to the development of their own school textbooks and manuals, but also turned to the analysis of the educational and methodological literature that was used in educational institutions. In reviews, critical articles, on the pages of periodicals, speeches at meetings of the pedagogical department of the Kharkiv Historical and Philological associations, they tried to draw the attention of teachers, parents, and the public to the problem of methodically providing educational institutions with textbooks and manuals that would meet the content and purpose of gymnasium education, the criteria that put forward advanced pedagogical thought, provided recommendations regarding the use of existing popular science literature on certain issues in the educational process, teachers were introduced to novelties of pedagogical literature, the experience of domestic and foreign teachers.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК СТРИЖНЕВА ЦІННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
(Слов’янський державний педагогічний університет, 2012) Золотухіна, С. Т.; Зеленська, Л. Д.; Зеленський, Р. М.
У статті розкрито сутність поняття «відповідальність» на підставі аналізу довідкової, філософської та психолого-педагогічної літератури; визначено показники особистісної відповідальності та напрями її формування. The article reveals the essence of the notion «responsibility» on the basis of an analysis of background, philosophical and psycho-pedagogical literature; it identifies the indicators of personal responsibility and ways of its shaping.
ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Зеленська, Л. Д.; Ковінько, К. В.
Запровадження методу гейміфікації в ЗВО пов’язане з низкою питань, які зумовлені необхідністю якісної модернізації чинної системи вищої освіти. Однією з основних причин впровадження цього методу є необхідність підвищення рівня володіння англійською мовою, мотивації та інтересу сучасного студента до навчання англійської мови. У статті подано огляд підходів до тлумачення та розробки методу гейміфікації зарубіжними вченими. Доведено, що поширення цього методу в зарубіжній освітній практиці дозволяє розв’язувати низку проблем, пов’язаних із поширенням елементів смарт-освіти у вищій школі, реалізацією принципів трудності й доступності навчання, індивідуального підходу, оптимізації навчального процесу, а також підвищенням рівня зацікавленості предметом, формуванням у студентів умінь працювати в команді тощо. Акцентується увага на висновках зарубіжних учених про те, що метод гейміфікації є не лише дієвим способом набуття знань, але й має потужні важелі для формування в студентів навичок вирішення проблем, організації співпраці та комунікації. У дослідженні висвітлено різновиди методу гейміфікації (групова та індивідуальна форми), а також представлено результати педагогічного експерименту, що мав на меті виявлення впливу названого методу на підвищення рівня володіння англійською мовою студентів ЗВО у процесі навчання англійської мови та зміну їхньої мотивації до вивчення цієї навчальної дисципліни в поза аудиторний час. До педагогічного експерименту було залучено 40 студентів першого року навчання, що мали приблизно однаковий рівень знань з англійської мови. Експеримент тривав протягом навчального року. Студентів було розподілено на дві групи: експериментальну (ЕГ – 20 осіб) та контрольну (КГ – 20 осіб). Студентам експериментальної групи були завантажені на мобільні телефони додатки Lingvaleo, English LioDuo, Lingvist, EnglishDom, Ewa, якими вони активно користувалися впродовж навчального року. Студенти контрольної групи працювали без використання пропонованих додатків. Результати контрольного етапу експерименту зафіксували суттєве зростання рівня успішності студентів ЕГ у порівнянні з контрольною. До того ж студенти ЕГ, віддаючи перевагу таким додаткам, як Lingvaleo; English LioDuo; EnglishDom у навчанні англійської мови, методом самооцінки фіксували підвищення рівня пізнавального інтересу до вивчення цієї дисципліни у ЗВО. Отже, результати проведеного дослідження підтвердили висновки зарубіжних учених про ефективність застосування методу гейміфікації в освітньому процесі вищої школи, зокрема у навчанні англійської мови.Введение метода ГеймификациИ в вузах связано с рядом вопросов, которые обусловлены необходимостью качественной модернизации действующей системы высшего образования. Одной из основных причин внедрения этого метода является необходимость повышения уровня владения английским языком, мотивации и интереса современного студента к обучению английскому языку. В статье представлен обзор подходов к толкованию и разработке метода геймификации зарубежными учеными. Доказано, что распространение этого метода в зарубежной образовательной практике позволяет решать ряд проблем, связанных с распространением элементов смарт-образования в высшей школе, реализацией принципов трудности и доступности обучения, индивидуального подхода, оптимизации учебного процесса, а также повышением уровня заинтересованности предметом , формированием у студентов умений работать в команде и тому подобное. Акцентируется внимание на выводах зарубежных ученых о том, что метод геймификации является не только действенным способом приобретения знаний, но и имеет мощные рычаги для формирования у студентов навыков решения проблем, организации сотрудничества и коммуникации. В исследовании освещены разновидности метода геймификации (групповая и индивидуальная формы), а также представлены результаты педагогического эксперимента, целью которого было выявление влияния названного метода на повышение уровня владения английским языком студентов ЗВО в процессе обучения английскому языку и изменение их мотивации к изучению этой учебной дисциплины во внеаудиторное время. К педагогическому эксперименту было привлечено 40 студентов первого года обучения, которые имели примерно одинаковый уровень знаний по английскому языку. Эксперимент продолжался в течение учебного года. Студентов разделили на две группы: экспериментальную (ЭГ - 20 человек) и контрольную (КГ - 20 человек). Студентам экспериментальной группы были загружены на мобильные телефоны приложения Lingvaleo, English LioDuo, Lingvist, EnglishDom, Ewa, которыми они активно пользовались в течение учебного года. Студенты контрольной группы работали без использования предлагаемых приложений. Результаты контрольного этапа эксперимента зафиксировали существенный рост уровня успеваемости студентов ЭГ по сравнению с контрольной. К тому же студенты ЭГ, отдавая предпочтение таким приложениям, как Lingvaleo; English LioDuo; EnglishDom в обучении английскому языку, методом самооценки фиксировали повышение уровня познавательного интереса к изучению этой дисциплины. Таким образом, результаты проведенного исследования подтвердили выводы зарубежных ученых об эффективности применения метода геймификации в образовательном процессе высшей школы, в частности в обучении английскому языку. The introduction of the method of gamification at higher educational establishments is associated with several issues that are conditioned by the need for qualitative reorganization of the current education system. One of the main reasons for introducing this method is the need to increase the level of language skills, motivation, and interest of the modern student in learning English. The article gives an overview of approaches to the interpretation and development of the method of gamification of foreign scientists. It is proved that the spread of this method in foreign education practice allows solving several problems related to the spread of elements of smart education in higher education, the implementation of the principles of difficulty and access to education, an individual approach, the optimization of the educational process, as well as raising the level of interest in the subject, the formation of students’ ability to work in a team, etc. Emphasis is drawn on the conclusions of foreign scientists that the method of gaming is not the only one way of acquiring knowledge, but also has powerful levels to form students’ skills in problem-solving, organization of cooperation and communication. The study highlights the varieties of the gamification method (group and individual forms), as well as the results of the pedagogical experiment, which was aimed at revealing the influence of the mentioned method on increasing the level of skills of students in the language of instruction in the process of learning the English language and changing their motivation to study this discipline in free time. In the pedagogical experiment, it was involved 40 students of the first year of study, which had approximately the same level of English. The experiment lasted throughout the school year. Students were divided into two groups: experimental (EG – 20 people) and control (CG – 20 people). Students from the experimental group used Lingvaleo, English LioDuo, Lingvist, EnglishDom, and Ewa applications for mobile phones during the school year. Students of the control group didn’t use the proposed applications. Results of the control phase of the experiment recorded a significant increase in the level of success of the students of EG compared with the CG. Besides, the students of the EG, preferring such applications as Lingvaleo; English LioDuo; EnglishDom in the teaching of English, using the self-assessment method, recorded an increase in the level of cognitive interest in studying this discipline at higher educational establishments. Consequently, the results of the study confirmed the findings of foreign scientists on the effectiveness of the application of the methodology of gamification in the educational process at high school, in particular in the teaching of English.
ГЕНЕЗА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНИХ РАД У ЗАРУБІЖНІЙ І ВІТЧИЗНЯНІЙ СИСТЕМАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ (XII–XIX ст.)
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017) Зеленська, Л. Д.
Розкрито роль і місце колегіальних органів у структурі університетів Західної Європи XII–XIX століть, схарактеризовано організаційні засади їхньої діяльності в умовах “докласичного” та “класичного” типу університету. Окреслено становлення і тенденції розвитку колегіальних органів управління (рада, директоріум, консисторія, професорська конференція) в контексті розбудови вітчизняних вищих навчальних закладів (XVI–XVIII ст.). Науково обґрунтовано етапи діяльності вчених рад як органів колегіального самоврядування у структурі Харківського, Київського та Новоросійського університетів упродовж XIX – початку ХХ ст. Раскрыта роль и место коллегиальных органов в структуре университетов Западной Европы XII-XIX веков, охарактеризованы организационные основы их деятельности в условиях "доклассического" и "классического" типа университета. Определены становления и тенденции развития коллегиальных органов управления (совет, директориум, консистория, профессорская конференция) в контексте развития отечественных высших учебных заведений (XVI-XVIII вв.). Научно обоснованы этапы деятельности ученых советов как органов коллегиального самоуправления в структуре Харьковского, Киевского и Новороссийского университетов в течение XIX - начала ХХ в. Based on the retrospective logical and systematic analysis of the evolution of European university education (XII–XIX centuries.) the article finds out that the organizational and management structure of universities of both "preclassical" and "classical" type implied the functioning of university collegiate bodies in the form of council, senate, consistory, cathedral, consilium. Their activity was aimed at implementing the leading principle of university education organization – autonomy and self-government. The official registration of organizational and theoretical principles of their work was enacted in the formation of "Paris" university model, but the absolute regulation was implemented in the establishment of the basic principles of classical ("German") university model. The article reveals that the genesis of collegial self-government bodies (council, directorium, consistory, professorial conference) in the system of higher education institutions function in Ukraine in XVI–XVIII century had certain differences because their formation occurred under the condition of fragmentation of Ukrainian lands and controversial combination of "local", "Polish", "Austrian" and "Russian" projects of higher education development. The functioning of collegial self-government bodies in organizational and management structure of higher education institutions in Ukraine in XVI–XVIII century was most fully reflected in the "Project" of Baturyn University settlement (1760) and the statute of Lviv University (1774), when the latter acquired traits of "Austrian" model. The opening of Kharkiv, Kyiv and Novorossiysk universities in the XIX century that subordinated to the Ministry of National Education of the Russian Empire within the defined historical period, laid the foundation for the separation of certain collegiate bodies in their management structure, namely academic councils, whose function covered several stages. These stages are: I (1804-1834) – official recognition and legal registration of academic councils; II (1835-1862) – redistribution of academic councils authority on the basis of reforming the system of national universities management; III (1863-1883) – intensification of academic councils function and expansion of their influence on all aspects of university life; IV (1884-1906) – formalization of academic councils activity and absorption of their functions by other management structures
ГЕНЕЗИС КАФЕДРИ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ (АНАТОМІЧНОГО ТЕАТРУ) ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
(Причерноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Зеленська, Л. Д.; Вовк, О. Ю.; Лютенко, М. А.; Авілова, О. В.; Тунік, А. В.
Стаття присвячена історичному нарисурозвитку кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету (ХНМУ) за часів її становлення у складі Харківського Імператорського Університету й по сьогодення як окремо існуючого освітнього елементу університету. Детально розглянуто вклад у діяльність і розвиток кафедри за часів керування видатними науковцями й анатомами, які створили Харківську анатомічну школу. Виділено можливості творчого використання анатомічного театру й освітнього музею для підвищення якості медичної освіти на сучасному етапі. У роботі представлено історію будівництва й оснащення нового анатомічного корпусу в 1886 році, в якому й нині розміщується кафедра анатомії людини Харківського національного медичного університету. Особливу увагу приділено створенню сучасної анатомічної школи й нових напрямів дослідження в морфології відомим українським вченим академіком Володимиром Петровичем Воробйовим та його учнями. Представлені історичні етапи становлення та організації навчального процесу в різні роки існування кафедри, її постійна реорганізація та вдосконалення викладання дисципліни анатомії людини. Особливу увагу приділено створенню та оснащенню лекційної аудиторії (амфітеатру), однією з визначних пам’яток якої є мармуровий анатомічний стіл, що обертається, придбаний в Італії в 19 столітті, а так само унікальна фрескапанно «Леонардо да Вінчі препарує труп», написана А. Любімовим у 1918 році. Натепер навчальні кімнати кафедри обладнані інтерактивними дошками, науковими лабораторіями й приміщеннями для викладачів, лаборантів і технічного персоналу кафедри, створено навчально-науковий центр практичної морфології, який містить лабораторії: симуляційних технологій; штучних органів і систем; роботи з трупним матеріалом. Виділено можливості творчого використання анатомічного театру й освітнього музею для підвищення якості медичноїосвіти на сучасному етапі. The article is devoted to the history and development of the Department of Human Anatomy of Kharkiv National Medical University (KhNMU) from the time of its formation as part of the Kharkiv Imperial University and to this day as a separate educational element of the university. The contribution to the activity and development of the department during ruling by outstanding scientists and anatomists who created the Kharkiv Anatomical School is considered in detail. Possibilities of creative use of anatomical theater and educational museum to improve the quality of medical education at the present stage are highlighted. The article also presents the history of construction and equipment of the new anatomical building in 1886, which still houses the Department of Human Anatomy, KhNMU. Particular attention is paid to the creation of a modern anatomical school and new areas of research in morphology by the famous Ukrainian scientist Academician Volodymyr Petrovich Vobyev and his students. The historical stages of formation and organization of the educational process in different years of the department are presented. Its constant reorganization and improvement of teaching the discipline of human anatomy. Particular attention is paid to the creation and equipment of the lecture hall (amphitheater). One of its attractions is a rotating marble anatomical table, purchased in Italy in the 19th century, as well as a unique fresco-panel “Leonardo da Vinci dissects the corpse”, painted Liubimov in 1918. Currently, the classrooms of the department are equipped with interactive whiteboards, research laboratories and rooms for academic staff of the department, created a training and research center of practical morphology, which includes simulation technologies laboratory; artificial organs and systems laboratory; work with corpse material laboratory. Possibilities of creative use of anatomical theater and educational museum to improve the quality of medical education at the present stage are highlighted.
ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Хоменко, І. В.; Зеленська, Л. Д.
У публікації досліджено громадянську освіту Німеччини. Громадянська освіта передбачає інформування людей про їхні права та обов’язки як громадян, а також про роботу уряду і суспільства. Метою громадянської освіти є поінформованість, зацікавленість та активність людей, які розуміють шляхи ефективної участі у демократичному процесі та віддані просуванню ідеї загального блага. The publication examines civic education in Germany. Civic education involves informing people about their rights and responsibilities as citizens, as well as about the work of government and society. The goal of civic education is awareness, interested and active people who understand how to participate effectively in the democratic process and are committed to promoting the common good.
Декларація миру і припинення війни: європейський і національний вимір
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-07-15) Зеленська, Л. Д.
Публікація розкриває вектори діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у справі формування культури миру у майбутніх педагогів. Подає тлумачення культури миру, генезис і шляхи її реалізації через призму міжнародних документів. The publication reveals directions of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University activity in the matter of forming a culture of peace among future teachers. It provides an interpretation of the culture of peace, its genesis and ways of implementation from the perspective of international documents.
ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В КНР
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Чен, Лун; Зеленська, Л. Д.
У статті проаналізовано досвід організації рухової активності студентської молоді в коледжах та університетах КНР. У КНР задля посилення роботи коледжів і університетів з фізичного виховання, а також поліпшення фізичного здоров’я студентів розроблено і введено в дію «Основні стандарти роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах» (2014 р.). Наведено стратегічні напрями реалізації цих завдань. The article analyzes the experience of organizing the motor activity of student youth in colleges and universities of the People's Republic of China. In the PRC, in order to strengthen the work of colleges and universities in physical education, as well as to improve the physical health of students, the "Basic Standards of Work in Physical Education in Higher Education Institutions" (2014) were developed and put into effect. Strategic directions for the implementation of these tasks are given.
Дотримання принципу природовідповідності за Г. С. Сковородою під час організації командної взаємодії здобувачів освіти
(Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки, Харкiвський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2023) Башкір, О. І.; Зеленська, Л. Д.
Ідея природовідповідності є однією із фундаментальних у дидактиці та теорії виховання особистості. За А. Дістервегом, принцип природовідповідності є основним принципом людського виховання, згідно з яким «виховання має ґрунтуватися на науковому розумінні природних та соціальних процесів у відповідності до загальних законів розвитку природи та соціуму». У статті зазначено, що принцип природовідповідності виховання передбачає врахування багатогранної та цілісної природи здобувача освіти, а саме — його анатомо-фізіологічних, психологічних, вікових, генетичних особливостей. Висвітлено, що під час організації командної взаємодії здобувачів освіти важливо розуміти сутність та природу кожного члена колективу, враховувати інтереси та індивідуальні особливості кожного, його вікові та психологічні зміни, природні здібності та набуті компетентності. Організовуючи командну взаємодію, наприклад під час роботи над колективною творчою справою чи проєктом, викладач повинен враховувати запити, інтереси, побажання, таланти та вміння кожного задля досягнення спільної мети та результативності діяльності, що притаманне командній взаємодії. Зазначено, що робота з командою передбачає, у першу чергу, виявлення керівником колективу особистісних якостей кожного/кожної, створювати умови для виявлення особистісних талантів та задатків, співпрацювати та знаходитися постійно на зв’язку з родинами здобувачів освіти, що відповідає педагогічним поглядам Г. С. Сковороди. Дотримуючись поглядів природовідповідності Г. С. Сковороди, у статті виявлено методи формування командної взаємодії здобувачів освіти: «добрі» (з використанням байок, притч, філософських трактатів, афоризмів тощо) настанови, викорінення поганих звичок, бесіда, роз’яснення, приклад, поради тощо. Під час командоутворення здобувачів освіти необхідно максимально враховувати природні нахили і задатки кожного учасника колективу. І здійснювати це варто передусім спільними зусиллями батьків, учителів, суспільства в єдності розумового, морального і трудового виховання. The idea of natural correspondence is one of the most fundamental in didactics and the personality’s theory of education. According to A. Diesterweg, the principle of natural correspondence is the basic principle of human education, according to which «education should be based on a scientific understanding of natural and social processes by the general laws of nature and society». The article notes that the principle of natural correspondence in education involves taking into account the multifaceted and holistic nature of the student, namely, his or her anatomical, physiological, psychological, age, and genetic characteristics. It is highlighted that when organizing team interaction of students, it is important to understand the essence and nature of each team member, to take into account the interests and individual characteristics of each, their age and psychological changes, natural abilities, and acquired competencies. When organizing team interaction, for example, when working on a collective creative activity or project, the teacher should take into account the needs, interests, wishes, talents, and skills of everyone to achieve a common goal and the effectiveness of activities inherent in team interaction. It is noted that working with a team involves, first of all, the identification by the team leader of the personal qualities of each member, creating conditions for the identification of personal talents and potentialities, cooperating and constantly keeping in touch with the families of students, which corresponds to the pedagogical views of H. S. Skovoroda. Adhering to the views of H. S. Skovoroda's natural correspondence, the article identifies methods of forming team interaction of students: «good» (using fables, parables, philosophical treatises, aphorisms, etc.) instructions, eradication of bad habits, conversation, explanation, example, advice, etc. While forming team interaction of students, it is necessary to consider the natural inclinations and dispositions of each team member as much as possible. And this should be done primarily through the joint efforts of parents, teachers, and society in the unity of mental, moral, and Technology education.
ДІЯЛЬНІСТЬ УЧЕНИХ РАД УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ XIX СТОЛІТТЯ З УРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ ВІДВІДУВАННЯ СТУДЕНТАМИ ЛЕКЦІЙ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2013) Зеленська, Л. Д.
У статті розкрито один із напрямів реалізації вченими радами університетів України XIX ст. навчальної функції, що полягав у врегулюванні питання відвідування студентами лекцій; схарактеризовано заходи, вжиті професорськими колегіями Харківського, Київського, Новоросійського університетів з метою запровадження контролю за заняттями студентів в умовах дії університетських статутів 1804, 1835, 1863, 1884 років. The article defines one of the direction of realization of the academic function performed by the Ukrainian universities Academic Councils, which was connected with the regulation the question of students attendance the lectures; the given characteristic of actions which were taken by the professors of Kharkiv, Kiev universities with the goal of performing the control over the students lectures in the conditions of action university statute of 1804, 1835, 1863, 1884 is characterized.
Діяльність учених рад університетів України в ХІХ столітті
(Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2013) Зеленська, Л. Д.
У статті розкрито практику діяльності загальноуніверситетських колегіальних органів (учених рад) протягом XIX ст. На підставі аналізу нормативної бази досліджуваного періоду визначено перелік функцій, які було покладено на вчені ради вітчизняних університетів. Описано коло питань, якими займалася вчена рада під час укладання правил для студентів, як-от: а) про обов’язки студентів і дотримання ними належного порядку; б) про стягнення, яким підлягають студенти; в) про зарахування в студенти університету й допущення сторонніх осіб до слухання лекцій; г) про перехід з одного університету до іншого й з одного факультету на інший; д) про виключення з університету тощо. Із урахуванням специфіки урядових реформ у галузі вищої освіти окресленого історичного періоду схарактеризовано змістові напрями реалізації названих функцій вченими радами Харківського, Київського та Новоросійського університетів. The practice of activity of all-university collegiate organs(academic councils) during the 19th Century is generalized in the given article. The directions of work on the certain educational tasks that, despite of socio-political, economic and educational determinants, were fulfilled by the scholars of university academic councils during the period under consideration are outlined. The functions, which Soviet university academic councils performed, are defined on the basis of the normative analyses. The range of challenges dealt by the academic council during developing rules for students, e.g. a) on the duties of students and following rules, b) on punishment for students, c) on admission to a university and allowance for third persons to attend a course of lectures, d) on transference from between universities and departments, e) on withdraw from the university, etc. is discussed. The methods of encouragement of scientific and research work of both the higher-education teaching personnel and students are covered. Taking into consideration the specifity of government reforms in the sphere of higher education during this period, the meaningful directions of the performance of the abovementioned functions by academic councils in Kharkiv, Kyiv, and Novorossiysk universities are characterized.
Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в структурі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: сторінки історії
(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Золотухіна, С. Т.; Зеленська, Л. Д.
В статті розглянуто історію кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в структурі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Педагогічний колектив кафедри є гідним продовжувачем традицій, започаткованих знаними вченими. Усвідомлення історичної значущості набутого науково-педагогічного досвіду кафедри, відкритість новим ідеям, здатність відчувати нове і прогресивне в науці – саме такі головні принципи роботи колективу. Це дозволяє кафедрі відповідати вимогам, що сформувалися в науково-історичному контексті всієї її діяльності, й упевнено займати високий статус у сучасному науково-педагогічному просторі. В статье рассмотрена история кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы в структуре Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. Педагогический коллектив кафедры является достойным продолжателем традиций, начатых известными учеными. Осознание исторической значимости приобретенного научно-педагогического опыта кафедры, открытость новым идеям, способность ощущать новое и прогрессивное в науке – именно такие главные принципы работы коллектива. Это позволяет кафедре отвечать требованиям, сформировавшимся в научно-историческом контексте всей ее деятельности, и уверенно занимать высокий статус в современном научно-педагогическом пространстве. The article deals with the history of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education in the structure of Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. Pedagogical staff of the department is a worthy continuer of traditions initiated by famous scientists. The awareness of historical significance of scientific and pedagogical experience of the department, the openness to new ideas, the ability to feel new and progressive in science are the main principles of the work of the staff. This allows the Department to meet the requirements formed in the scientific and historical context of all its activities, and confidently occupy a high status in the modern scientific and pedagogical space.
Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи: минуле і сучасність
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Зеленська, Л. Д.; Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Вакуленко, Т. С.; Васильєва, С. О.; Кін, О. М.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.
У науково-інформаційному виданні висвітлюються віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, місце й роль кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в його структурі. Уперше подається генеза кафедри від часу заснування до сьогодення, характеристика особового складу, опис життєвого й творчого шляху її завідувачів. Розкриваються завдання, зміст і напрями діяльності кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в сучасних умовах, здобутки й напрацювання її професорсько-викладацького складу та чинних наукових шкіл. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The scientific and information publication covers the milestones of formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, the place and role of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher school in its structure. For the first time the genesis of the department from the time of its foundation to the present, the characteristics of the staff, the description of the life and creative path of its and creative way of its heads. The tasks, content and directions of the department's activity are revealed general pedagogy and pedagogy of higher education in modern conditions, achievements and achievements of its teaching staff and existing scientific schools. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduate students, students – all those who interested in the formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
КОЛЕГІАЛЬНЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Зеленська, Л. Д.
Методичні рекомендації розроблено для надання допомоги здобувачам вищої освіти у вивченні дисципліни вільного вибору «Колегіальне самоврядування в університетах Європи та України», яка полягає у формуванні здатності здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти розуміти загальносвітовий і національний контексти розвитку вищої (університетської) освіти, ціннісні смисли і пріоритетні напрями реформування вищої освіти в Україні в умовах євроінтеграції; виявляти чинники ефективної діяльності органів колегіального самоврядування як провідників академічної, інституційної, фінансової автономії вищої школи; розробляти матеріали щодо розвитку / врядування ЗВО; брати участь у роботі колегіальних органів ЗВО. Наведено завдання вивчення ДВВ «Колегіальне самоврядування в університетах Європи та України». Проведення семінарських занять передбачає з’ясування суті актуальних проблем відповідно до тематичного плану й укладеного переліку питань для самоконтролю, а також обговорення наукових доповідей, рефератів, завдань пошукового й творчого характеру, які пропонуються для підготовки аспірантами в межах самостійної роботи. Methodological recommendations have been developed to help students of higher education in the study of the subject of free choice "Collegiate self-governance in the universities of Europe and Ukraine", which consists in forming the ability of students of the third (educational and scientific) level of higher education to understand the global and national contexts of the development of higher (university) education , value meanings and priority areas of higher education reform in Ukraine in the conditions of European integration; identify factors of effective activity of collegial self-government bodies as leaders of academic, institutional, financial autonomy of higher education; to develop materials on the development / governance of higher education institutions; to participate in the work of collegial bodies of higher education institutions. The task of studying the DVV "Collegiate self-governance in universities of Europe and Ukraine" is given. Conducting seminar classes involves clarifying the essence of current problems in accordance with the thematic plan and the compiled list of questions for self-control, as well as discussion of scientific reports, abstracts, tasks of a searching and creative nature, which are offered for preparation by graduate students within the framework of independent work.
Колегіальне самоврядування у вищій школі: історичний досвід, сучасний стан, перспективи
(Класичний приватний університет, 2012) Зеленська, Л. Д.
У статті висвітлено особливості реалізації принципу автономії й колегіального самоврядування у вітчизняній вищій школі у радянський та пострадянський періоди; на основі аналізу нормативно-правових документів охарактеризовано організаційно-методичні засади діяльності вчених рад як колегіальних органів управління; визначено перспективи реорганізації їх діяльності в умовах розширення інституційної, академічної, фінансової автономії вищої школи на сучасному етапі. The article touches upon the perspectives of realization the principle of autonomy and collegiate self-government in the Soviet higher school in the Soviet and post-Soviet period; the characteristics of the organizational and theoretical bases of the Academic Council activity as Collegiate Councils of the government bodies is viewed on the analyses of the legislative documents; the perspectives of realization of their activity in the conditions of widening institutional, academic and financial autonomy of higher school in modern time are distinguished.

Перегляд за Автор "Зеленська, Л. Д."

Результатів на сторінку

Параметри сортування