Перегляд за Автор "Данилюк, М. М."

Зараз показано 1 - 13 з 13
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Академічна доброчесність – основа освітньої та наукової діяльності в Україні
    (Польсько-українська фундація «Інститут Міжнародної Академічної та Наукової Співпраці», Духовна Академія Університету Кардинала Стефана Вишинського, Фундація ADD, 2019) Данилюк, М. М.
    Автором зазначено, що що для забезпечення імплементації принципів академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищі необхідно продовжувати просвітницьку роботу щодо формування нового покоління науковців, для яких звичною є робота, побудована на нових академічних засадах, що орієнтуються на європейські академічні цінності і понад усе цінують імідж української науки. Важливим на цьому шляху є дотримання принципу наступності охоплення доброчесністю усіх освітніх ланок, формування в Україні якісної конкурентоспроможної системи вищої освіти на засадах доброчесності, що забезпечить тривалий позитивний результат, ґрунтований на суттєвих змінах в академічному середовищі та суспільстві у цілому. The author states that in order to ensure the implementation of the principles of academic integrity in the educational and scientific environment, it is necessary to continue the educational work on the formation of a new generation of scientists, for whom work built on new academic principles, oriented on European academic values and above all valuing the image of Ukrainian science Important on this path is the observance of the principle of continuity of covering all educational links with integrity, the formation of a high-quality competitive system of higher education in Ukraine based on integrity, which will ensure a long-term positive result based on significant changes in the academic environment and society as a whole.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Викладацька та громадсько-просвітницька діяльність Г. М. Хоткевича на Харківщині
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2004) Данилюк, М. М.
    У статті проаналізовано викладацьку та громадсько-просвітницьку діяльність Гната Мартиновича Хоткевича на Харківщині у 20-30-х роках XX століття. Розглядається його значний внесок у розвиток музичної освіти та культури, зокрема через навчання грі на бандурі та впровадження інноваційних освітніх програм. Досліджено його методи викладання, вплив на формування музичного середовища в регіоні, а також активну участь у культурному житті Харківщини. Визначено головні етапи становлення та розвитку викладацької та громадської діяльності педагога. Використовуючи архівні матеріали, листування та спогади, висвітлено його педагогічні, етнографічні, театральні та громадські ініціативи, які сприяли розквіту української культури та освіти. Результати дослідження демонструють, що діяльність Хоткевича на Харківщині сприяла консолідації музичної освіти та відродженню громадсько-культурного життя, що є важливим для розуміння розвитку української культурної ідентичності. The article analyses the teaching and public education activities of Hnat Martynovych Khotkevych in the Kharkiv region in the 20-30s of the XX century. His significant contribution to the development of music education and culture, in particular through teaching bandura playing and the introduction of innovative educational programmes, is considered. His teaching methods, influence on the formation of the musical environment in the region, as well as active participation in the cultural life of Kharkiv region are investigated. The main stages of the formation and development of the teacher's teaching and public activities are identified. Using archival materials, correspondence, and memoirs, his pedagogical, ethnographic, theatrical, and social initiatives that contributed to the flourishing of Ukrainian culture and education are highlighted. The results of the study demonstrate that Khotkevych's activities in the Kharkiv region contributed to the consolidation of music education and the revival of social and cultural life, which is important for understanding the development of Ukrainian cultural identity.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Внесок видатних педагогів у розвиток музично-педагогічної думки Слобожанщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2012) Данилюк, М. М.
    Перегляд історико-педагогічної, мистецтвознавчої літератури, публікацій у періодичних виданнях досліджуваного періоду показав, що в працях видатних педагогів і просвітників минулого порушено чимало педагогічних питань, які не втратили своєї актуальності. Серед них: визначення сутності навчання співу; розкриття методичного аспекту музичного навчання ; вивчення питань музичного виховання засобами хорового співу. A review of historical-pedagogical, art history literature, publications in periodicals of the studied period showed that in the works of outstanding teachers and educators of the past, many pedagogical issues were raised that have not lost their relevance. Among them: definition of the essence of teaching singing; disclosure of the methodical aspect of music education; study of issues of musical education by means of choral singing.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Внесок Г. Хоткевича та В. Комаренка у розвиток музичної культури та музичної освіти Харкова у 20-30-ті рр. ХХ ст.
    (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2012) Данилюк, М. М.
    Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена потребами вивчення та використання історико-педагогічного досвіду минулого у підготовці майбутніх учителів музики, посиленням уваги до проблем духовного розвитку особистості засобами музичного мистецтва, формування індивідуальнихтворчих здібностей. Вивчення питань розвитку музично-педагогічної освіти зумовлює постановку і вирішення низки завдань духовного відродження української нації. В такій ситуації надзвичайно важливо оживити музичні та художні традиції, відновити культурний, соціальний і духовний зв‘язок поколінь. Все це можна здійснити шляхом вивчення музично-педагогічної спадщини минулого. Relevance of the material presented in the article due to the needs of the study and use of historical andeducational experience of the past, in the preparation of future teachers, of music strengthening аttention to the problems of individual spiritual development through music, formation of individual creativity. The study of the issue of the music teacher education determines the formulation and solution of many problems of the spiritual revival of the Ukrainian nation. In such situation is very important to revive the musical and artistictraditions, restore cultural, social and spiritual bond between generations. All this may be accomplished by studying music and teaching legacy of the past.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Внесок Харківської та Полтавської філій імператорського Російського музичного товариства у розвиток музичної освіти Слобожанщини (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
    (Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2013) Данилюк, М. М.
    Актуальність обраної теми зумовлена зростанням уваги суспільства до питань формування всебічно розвиненої особистості, яка повинна задовольняти потреби суспільства. Музична освіта є невід’ємною частиною формування такої особистості. Звертаючись до надбань педагогів минулого у галузі музичної освіти Слобожанщини, бачимо, що провідна роль у ній наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. належала Імператорському російському музичному товариству (ІРМТ), особливо його філіям у Харкові та Полтаві. Actuality of the selected topic based on growing attention to the questions of the formation fully educated personality which should answer to needs of society. Music education is an inalienable part of the formation of such personality. Referring to the experience of teachers of the past in musical education of Slobozhanschina, we can see, that the leading role in it at the end of 19 beginning of the 20th century belonged to Emperor’s Russian Music Society (ERMS) specially to the activity of it’s affiliates in Kharkiv and Poltava. Emperor’s Russian Music Society (ERMS) – the main musical and educational organization in Empire of the late 19th – early 20th century. It’s main objectives: availability of classical music to the general public and to promote the spread of music education in the country. ERMS was founded in 1859 and the first decade was called “Russian Musical Society” (RMS). It was in this period was opened Petersburg and Moscow Conservatory - this is the first result of the activities in the development of music education. Over time, office’s ERMS were opened in provincial center’s of the empire. In 1871, at the initiative of prominent musical figures Ilya Ilyich Slatin opened Kharkiv branch ERMS. Management department immediately began organizing music education in the city: October 1, 1871, the opening music classes, September 8, 1883 at the based music classes opening musical college, whose director was appointed J. Slatin. In 1899, a branch of the Emperor’s Russian Music Society (ERMS) was discovered in Poltava. It’s successful performance in the first year of existence was the reason for opening at its base music classes. September 1, 1904 was the opening day of the Poltava musical college. Institution began working with the updated teaching staff on the new educational programs and plans. High requirement’s set for students and careful design of training programs of teachers of musical college’s of Kharkiv and Poltava had in the future provide an opportunity for many musicians to limit his professional musical education college only because it gave high-quality, comprehensive music education and freed from having to go to study in the capital conservatories. Educational programs and teaching practice music college’s – Kharkiv and Poltava branch Emperor’s Russian Music Society (ERMS) demonstrate high professional standards that ensure quality training and laid the foundations of music education Slobozhanshchina.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Від ідеї до втілення: комплексний аналіз мистецького заходу на прикладі міжнародного музичного конкурсу
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Данилюк, М. М.
    У методичних рекомендаціях детально розглянуто ключові етапи підготовки до написання та захисту реферату з фокусом на вивченні досвіду організації міжнародних музичних конкурсів. Особлива увага приділена аналітичному підходу до вивчення організаційних і культурних аспектів цих заходів та їхньої ролі у сприянні культурному розмаїттю та міжкультурному обміну. Включено рекомендації щодо належного оформлення реферату, створення візуальної презентації, розвитку навичок публічного виступу та застосування технік ефективної комунікації. Ці методичні вказівки призначені для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти і будуть корисні для тих, хто прагне глибше зрозуміти особливості організації та проведення культурно-освітніх заходів та мистецьких проєктів. The guidelines provide a detailed discussion of the key stages of preparation for writing and defending an essay with a focus on studying the experience of organising international music competitions. Particular attention is paid to the analytical approach to studying the organisational and cultural aspects of these events and their role in promoting cultural diversity and intercultural exchange. It also includes recommendations on the proper formatting of an abstract, creating a visual presentation, developing public speaking skills and applying effective communication techniques. These guidelines are intended for students of the first (bachelor's) level of higher education and will be useful for those who seek a deeper understanding of the peculiarities of organising and conducting cultural and educational events and art projects.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Г. Хоткевич про особливості викладацької діяльності Г. Сковороди на Слобожанщині
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2005) Данилюк, М. М.
    У статті досліджено особливості викладацької діяльності Григорія Савича Сковороди, як їх інтерпретує Гнат Хоткевич, з особливим акцентом на його період роботи на Слобожанщині. Проаналізовано історичний контекст, у якому Сковорода реалізував свої інноваційні педагогічні підходи та вплив цих методів на розвиток освітніх практик в регіоні. В статті вивчено філософські та дидактичні принципи Сковороди, які були спрямовані на розвиток самостійності мислення та критичного аналізу у студентів. Значення цих принципів розглянуто у ширшому контексті їх внеску у формування особистості та індивідуального підходу до навчання, який сприяє гармонійному розвитку внутрішнього потенціалу кожного учня. Окреслено резонанс ідей Сковороди у творчості та педагогічній спадщині Хоткевича, підкреслюючи їхню актуальність для сучасної освітньої теорії та практики. The article explores the peculiarities of Hryhorii Savych Skovoroda's teaching activity, as interpreted by Hnat Khotkevych, with a special emphasis on his period of work in Slobozhanshchyna. The historical context in which Skovoroda implemented his innovative pedagogical approaches and the impact of these methods on the development of educational practices in the region are analysed. The article examines Skovoroda's philosophical and didactic principles, which were aimed at developing students' independent thinking and critical analysis. The significance of these principles is considered in the broader context of their contribution to the formation of personality and an individual approach to learning, which contributes to the harmonious development of the inner potential of each student. The author outlines the resonance of Skovoroda's ideas in the work and pedagogical heritage of Khotkevych, emphasising their relevance for contemporary educational theory and practice.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Деякі аспекти педагогічної та творчої спадщини Г. М. Хоткевича на Слобожанщині
    (Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003) Данилюк, М. М.
    Стаття присвячена аналізу педагогічної та творчої діяльності відомого українського композитора, драматурга, педагога, етнографа та громадського діяча Гната Хоткевича. Основна увага зосереджена на його внеску у розвиток української музичної культури та освіти на Слобожанщині у період 1920-1930-х років. Проаналізовано педагогічні праці митця, зокрема, створення навчальних програм та посібників, які мали значний вплив на розвиток української музики та національної ідентичності. Окрему увагу приділено аналізу впливу Хоткевича на музичне освітнє середовище Харкова, його співпрацю з музичними закладами, а також його ролі у створенні та популяризації українських музичних колективів. Стаття містить біографічні дані про Хоткевича, опис його методологічних підходів та творчих праць, які відіграли важливу роль у формуванні музичної освіти регіону. The article is devoted to the analysis of pedagogical and creative activity of the famous Ukrainian composer, playwright, teacher, ethnographer and public figure Hnat Khotkevych. The main focus is on his contribution to the development of Ukrainian musical culture and education in Slobozhanshchyna in the 1920s and 1930s. The author analyses the artist's pedagogical works, in particular, the creation of curricula and textbooks that had a significant impact on the development of Ukrainian music and national identity. Particular attention is paid to the analysis of Khotkevych's influence on the musical educational environment of Kharkiv, his cooperation with musical institutions, and his role in the creation and popularisation of Ukrainian musical groups. The article contains biographical data about Khotkevych, a description of his methodological approaches and creative works that played an important role in shaping the music education of the region.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ НА СЛОБОЖАНЩИНІ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО‑ОСВІТНЬОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ (друга половина ХІХ – початок ХХ століть)
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського,, 2021) Данилюк, М. М.; Данилюк, Я. В.
    У статті висвітлено проблеми становлення музичної освіти на Слобожанщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Виходячи з аналізу результатів попередніх студій доведено, що питання розвитку музичної освіти в Україні вказаного періоду знайшли досить ґрунтовне розкриття у наукових публікаціях. Разом з цим, встановлено, що проблема висвітлення основних віх та шляхів інституціоналізації музичної освіти у Слобожанському регіоні шляхом створення спеціальних закладів освіти професійно-музичного спрямування, як і обґрунтування можливостей використання набутого на зламі століть культурно-виховного досвіду, визначення перспектив його включення у процеси навчання та виховання дітей у сучасній системі освіти, потребує подальшої наукової розробки та практичної реалізації. Розкрито основні віхи розгортання процесу інституційного оформлення музичної освіти, визначено розмаїття форм освіти у регіоні (музичні класи, приватні музичні заняття, музичні лекції, курси для співаків, виконавців та регентів); проаналізовано досвід створення на Слобожанщині першого закладу музичної освіти – музичного училища як найважливішого осередку музичної освіти молоді у регіоні. The article highlights the problem of the formation of music education in Slobozhanshchyna in the second half of the 19th – early 20th centuries in the context of studying the general trends of cultural and educational development of the region. Based on the analysis of the results of previous studies, it has been proved that the development of music education in Ukraine in the second half of the 19th – early 20th centuries has been revealed in scientific publications. At the same time, it has been established that the problem of highlighting the main milestones and ways of institutionalization of music education in Slobozhanshchyna (Sloboda region) through the creation of special educational institutions of vocational music, as well as substantiation of opportunities to use cultural and educational experience at the turn of the century and raising children in the modern education system, requires further research and practical implementation. The aim of the article is to reveal the experience of formation and development of the system of music education in Slobozhanshchyna in the second half of the 19th – early 20th centuries in terms of analyzing the activities of music education centers and identifying ways of its modern use. The authors have used a set of research methods: system-structural andтhistorical-genetic methods to assess the cultural situation in the region; generalтresearch methods to organize and generalize theoretical views of historical facts,тclarify the problem in the dynamics, substantiate the main historical milestones;тstudy of historical literature, archival, statistical, normative documents in order toтgeneralize the practical experience of music education in educational institutionsтof the region.тIt has been found that the identity of cultural traditions of ethnic groupsтof Slobozhanshchyna has determined the specifics of the development of musicтeducation in the region, revealed the features of cultural and musical life in the region, the spread of private music education, public associations and creative associations (Kharkiv Society of Choral Singers, Music and Charity Kharkiv Music Group, Church Singing Society), the development of music education, which proved to be an important basis for the development and institutionalization of music education. The activity of music classes, evening classes at music classes, Sunday courses, the work of which was aimed at training church choir singers and music teachers, created under the auspices of public societies, is essential for the institutionalization of music education in Slobozhanshchyna. In the context of research of regional problems and difficulties of music education development, in particular concerning primary stage of work of Kharkiv music school in the studied period, the big role of the known music figure, teacher and the inspirer of process of institutionalization of music education in Slobozhanshchyna I. Slatin has been allocated. Based on the analysis of historical and pedagogical literature we have revealed the main milestones in the process of institutionalization of music education, identified a variety of forms of such education in the region (music classes, private music lessons, music lectures, courses for singers, performers and regents); the experience of creation of the first institution of music education in Slobozhanshchyna – music school has been analyzed, its activity has been characterized, the organizational conditions of activity of music school as the most important center of music education of youth in the region have been analyzed.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Музично-культурні традиції Слобожанщини щодо виховання творчої молоді
    (International Science Group, 2022-11-15) Данилюк, М. М.; Данилюк, Я. В.
    Аналіз процесів становлення й розвитку музичного мистецтва на Слобожанщині дає авторам підстави для накреслення перспектив творчого застосування змісту музичної підготовки майбутніх мистецьких та педагогічних кадрів з метою формування музичної культури підростаючих поколінь на музичних традиціях регіону. The analysis of the processes of the formation and development of musical art in the Slobozhan region gives the authors grounds for drawing perspectives for the creative application of the content of musical training of future artistic and pedagogical personnel with the aim of forming the musical culture of the younger generations based on the musical traditions of the region.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Оркестрове та вокально-хорове мистецтво Слобожанщини : генеза й особливості
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського (ХНУМ), 2017-10) Данилюк, М. М.
    У статті автором порушено питання становлення й розвитку оркестрового та вокально-хорового мистецтва у регіональному контексті, що набуває актуальності в умовах відродження музично- культурних традицій України. Специфіка ґенези оркестрового та вокально- хорового мистецтва на Слобожанщині визначалася наявністю самобутніх демократичних рис культури краю, збереженням оригінальних музично- мистецьких народних звичаїв й церковно-музичних традицій. Розвитку різних форм та видів музичного мистецтва сприяли популярність серед населення краю інструментальної світської музики, активна мистецько- благодійницька діяльність заможних громадян, залучення до концертної діяльності професійних музичних кадрів інших регіонів та підтримка місцевої талановитої молоді тощо. Оркестрове та вокально-хорове мистецтво Слобожанщини відзначалося високим рівнем професіоналізму виконавців, поширеністю, загальнодоступністю й просвітницько-виховною спрямованістю. В статье автором поднят вопрос становления и развития оркестрового и вокально-хорового искусства в региональном контексте, который приобретает актуальность в условиях возрождения музыкально-культурных традиций Украины. Специфика генезиса оркестрового и вокально-хорового искусства на Слобожанщине определялась наличием самобытных демократических черт культуры края, сохранением оригинальных музыкально-художественных народных обычаев и церковно-музыкальных традиций. Развитию различных форм и видов музыкального искусства способствовали популярность среди населения края инструментальной светской музыки, активная художественно- благотворительная деятельность состоятельных граждан, привлечение к концертной деятельности профессиональных музыкальных кадров других регионов и поддержка местной талантливой молодежи и тому подобное. Оркестровое и вокально-хоровое искусство Слобожанщины отмечалось высоким уровнем профессионализма исполнителей, распространенностью, общедоступностью и просветительско-воспитательной направленностью. Summary. Danylyuk M.M. Orchestral and vocal-choral art of Sloboda Ukraine: genesis and features The present article considers the formation and development of the orchestral and vocal-choral art in the regional context. The author emphasizes that the important condition for the successful implementation of the music education tasks at the present stage is not only searching for the new theoretical and practical approaches, but studying, generalization and creative rethinking of the regional historical and pedagogical experience in Sloboda Ukraine. The aim of this process is use pedagogical achievements of the past to approaches’ update for improvement of modern youth music education. The purpose of the present article is to reveal the genesis and specific features of the development process of the orchestral and vocal-choral art in the historical and pedagogical context in Sloboda Ukraine. The object of the study is orchestral and vocal-choral art; the subject – the genesis and specific features of the development process of the orchestral and vocal-choral art in Sloboda Ukraine. The scope of the study covers the formation and development of the orchestral and vocal-choral art in the regional context; study the characteristics of the music art in Sloboda Ukraine in the particular historical period. The analysis of the scientific problem showed that the development of the orchestral and vocal-choral art in Sloboda Ukraine refer to the actual issues of the modern researches that were considered by scientists in the wide pedagogical discourse. In particular, the formation and development of the orchestral and vocal-choral art in the different Ukraine’s regions, and also the training of domestic (national) professionals for musical and pedagogical activity have been the subject of the scientific interest for the following scientists: N. Bovsunivska, T. Hryshchenko, A. Zhelan, M Mario, S. Melnychuka, O. Oleksyuk, A. Omelchenko, T. Smyrnova, T. Tanko, O. Tkachenko, O. Tsvihun, V. Cherkasova, etc. The experience of organization of the musical-aesthetic youth education in the different Ukraine’s educational establishments was considered in the works of the following scientists: T. Lutaieva, I. Martynenko, V. Popova, L. Posokhova, N. Rudichieva, etc. Also, major there is the pre-revolutionary scientific works on the history of education which cover the problem of development of the music art and music education in Sloboda Region (D. Bahalii, I. Bielokonskyi, D. Miller, Ye. Redin, M. Sumtsov, etc). The analysis of the formation and development of the orchestral and vocal- choral art in Sloboda Ukraine gives ground to argue that region under consideration was marked by some specificity of the musical-cultural development which caused by the following ethnocultural features: the culture’s distinctive democratic features of the region, original folk musical-artistically tradition and church music tradition; the interest of the region’s population to the secular instrumental music, the predominance of the philanthropic sentiments among the wealthy population, and also the existence of the intellectuals, creative and active students. Kharkiv was the main cultural and art center of Sloboda Ukraine, and its great location and population orientation on strong manifestation of the public activity in artistic life influenced on the economy and cultural progress in Sloboda Ukraine, and also the specific national-cultural background for the development of the orchestral and vocal-choral art had been created. The appearance of the Kharkiv musical guild (tsekh) in the XVII century, and dissemination of the similar groups in the different regions of Sloboda Ukraine had a remarkable influence on the development of the musical art in the region. Also the landlord's vocal choirs, instrumental orchestras and musical theatres in Ukraine, in particular in Sloboda Ukraine in the middle of the XVIII century had a significant impact on the orchestral and vocal-choral art. The spreading of the concert and musical activity, in particular charity concerts for the general public, in the XIX century in Sloboda Ukraine became the important feature of the development of the orchestral and vocal-choral art. At this time, Sloboda Ukraine had the high level of the musical culture; the solid foundation of which have been formed by the development of the national and Ukrainian music, church choral and solo singing, instrumental chamber and symphonic creativity, musical theatres and orchestras and creative groups in the region. Due to the creative support the students’ choirs took part in lots of musical events, where they performed complex musical composition, which had great success among the population of the region. The public availability and educational character were the specific features of Sloboda Ukraine musical art. The background for the spreading music education in the region was determined by close creative relationships and constant collaboration between the different educational and musical organizations (choirs, orchestras, musical groups, youth organizations etc.). The analysis of the processes of the formation and development of the orchestral and vocal-choral art in Sloboda Ukraine gives reasons for determining the perspective creative use of the past’s experiences in the modern condition, in particular by: the enrichment of the music training content of the future artistic and pedagogical professionals for the formation of the musical culture of the youth according to the region musical tradition; the orientation of the music education in educational establishments on the national artistic-cultural tradition and regional musical-aesthetic achievements; the improvement and development of the new forms and methods for the music education of the children and youth in educational establishments; the increased focus of the scientist and teachers on the culture-educational potential of the orchestral and vocal-choral art.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Педагогічно-просвітницька діяльність духовних інституцій як чинник розвитку музичної освіти учнів початкових шкіл Слобожанщини (друга половина ХІХ століття)
    (Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2019) Данилюк, М. М.
    У статті репрезентовано результати аналізу історико-педагогічної літератури, архівних джерел, звітів інспекторів навчальних закладів щодо визначення ролі духовних інституцій у питаннях розвитку музичної освіти на Слобожанщині у 60-80-ті рр. ХІХ ст. Встановлено, що у цей час варіативність різних соціальних інституцій та освітніх підходів до розвитку музичної освіти у закладах початкової ланки була доволі великою. Викладання музики у світських та церковних початкових школах здійснювалося за різними програмами, що розроблялися й затверджувалися для перших – Міністерством народної освіти, для других – Святим Синодом і залежало від багатьох чинників. У світських початкових навчальних закладах, на відміну від церковних, спів належав до переліку необов’язкових предметів шкільного циклу. Доведено, що досліджуваний період може розглядатися як час, коли просвітницька діяльність церкви здійснювала колосальний вплив на питання розвитку музичної освіти у початковій школі, що відбивалося на змісті, формах і методах музичної освіти не лише у церковнопарафіяльних, а й у світських школах. У меті, змісті, формах і методах музичної освіти в різних типах шкіл, як церковних, так і світських, переважала морально-релігійна спрямованість; викладання співу велося за прикладом початкових закладів освіти духовного відомства й було тісно взаємопов’язано із засвоєнням учнями дисциплін духовно-релігійного змісту. У зв’язку з відсутністю навчальних програм зі співу, вчителі-практики користувалися в основному церковними співацькими книгами. Найбільш розповсюдженою формою музичної освіти у початкових школах протягом усього досліджуваного періоду залишалися церковні хори, виступи яких були важливою культурно-просвітницькою подією для дітей та дорослого населення. Церковний спів визнавався тією ланкою, яка пов’язувала школу, церкву та громаду. The article presents the results of the analysis of historical-pedagogical literature, archival sources, and educational institutions inspectors` reports about the role of spiritual institutions in the musical education development in the Slobozhanshchyna in the 60-80s of the ХІХth century. At that time the variability of different social institutions and educational approaches to the development of musical education in the institutions of the initial level was quite large. Teaching music in secular and church elementary schools was carried out under various programs that were developed and approved by the Ministry of Public Education, for the others as the Holy Synod and depended on many factors. In secular elementary schools, unlike the church, singing belonged to the list of optional school curriculum subjects. The studied period can be regarded as the time when the educational activities of the church had a tremendous influence on the development of musical education in elementary school, which reflected on the content, forms and methods of musical education, not only in church parish but also in secular schools. The purpose, content, forms and methods of musical education in different types of schools, both church and secular, dominated the moral and religious orientation; teaching of singing was conducted on the example of primary educational institutions of the spiritual department and was closely interconnected with the acquisition of students of disciplines of spiritual and religious content. Due to the lack of training programs in singing, practicing teachers used mainly church singing books. The most common form of musical education in elementary schools throughout the study period was the church choirs, whose performances were an important cultural and educational event for children and adults. Church singing was recognized as the link between school, church and community.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Розвиток музичної освіти на Слобожанщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015-08-28) Данилюк, М. М.
    Дисертацію присвячено проблемі розвитку музичної освіти на Слобожанщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. У роботі висвітлено стан наукової розробки досліджуваної проблеми й простежено становлення ідей розвитку музичної освіти у вітчизняній науковій думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито соціокультурні передумови розвитку музичної освіти на Слобожанщині, погляди прогресивних вітчизняних педагогів і митців минулого щодо просвітницької функції музичного мистецтва у формуванні особистості. У результаті детального опрацювання архівних матеріалів, історико-педагогічної літератури визначено і науково обґрунтовано етапи розвитку музичної освіти на Слобожанщині у визначений період. Системно проаналізовано зміст, форми і методи музичної освіти в навчальних закладах різних типів і щаблів. Виявлено цінний історико-педагогічний досвід музичної освіти дітей та молоді, професійної музичної та музично-педагогічної підготовки вчителів у навчальних закладах Слобожанщини, шляхи творчого його впровадження в сучасну освіту. Диссертация посвящена проблеме развития музыкального образования на Слобожанщине во второй половине XIX – в начале ХХ в. В работе отражено состояние научной разработки исследуемой проблемы и прослежено становление идей развития музыкального образования в отечественной научной мысли второй половины XIX – начала ХХ в. В исследовании доказано, что становление музыкально-педагогической мысли Слободского края происходило под влиянием передовых идей украинизации образования, в контексте которых прогрессивными учеными, деятелями культуры и педагогами (Х. Алчевская, Д. Багалей, С. Дремцов, А. Потебня, М. Сумцов, Г. Хоткевич и др.) активно обсуждались вопросы развития музыкального образования на национальных и культурно-региональных основах, глубинных творческих и духовных традициях украинского народа. Установлено, что на Слобожанщине в исследуемый период сложились благоприятные для развития музыкального образования социокультурные предпосылки, детерминированные стратегическим экономико-географическим положением края, демократичностью социального устройства, широким участием общественности в культурной жизни края, региональной поликультурной спецификой и др. Определены критерии для периодизации процесса развития музыкального образования на Слобожанщине во второй половине XIX – начале ХХ в. (становление теоретической концепции музыкального образования, изменение социально-культурных условий в регионе; динамика количественного и качественного роста сети учебных заведений, где внедрялось музыкальное образование, разработка программно-нормативного обеспечения музыкального образования); научно обоснованы этапы становления (1850 – 1883) и развития (1884 – 1917) музыкального образования на Слобожанщине в исследуемый период. Анализ деятельности учебных заведений Слобожанщины свидетельствует об использовании разнообразных форм и методов обучения пению и музыке в учебно-воспитательном процессе. Доказано, что основной формой музыкального обучения в начальной и средней школах был урок музыки, в процессе которого учащиеся обучались хоровому и сольному пению, получали знания по элементарной теории музыки и сольфеджио, обучались игре на музыкальных инструментах. Методами обучения были пение «с голоса», подготовительные музыкальные упражнения, обучение пению по нотам, комментирование литературно-музыкальных текстов в воспитательных целях, иллюстрации содержания обучения, а средствами – детские песни, музыкальные игры, танцы и музыкальные забавы. Внеклассная работа с учащимися проводилась в таких организационных формах, как: народные чтения, литературно-музыкальные и тематические вечера, школьные торжества, чествование юбилеев литераторов и годовщин выдающихся событий, концерты, музыкальные утренники. Популярными формами организации внеучебной музыкальной деятельности учащихся средних учебных заведений были оркестры, ансамбли и хоры. В высших учебных заведениях (Харьковский Императорский университет, ветеринарный и технологический институты) студенты занимались в музыкальных классах и творческих кружках, слушали лекции по истории искусств, мировой культуре, истории церкви, принимали участие в массовых музыкальных мероприятиях, благотворительных музыкальных событиях, концертах и т. п. Профессиональное образование молодежь получала в музыкальном училище, овладевая в процессе обучения игрой на музыкальных инструментах, навыками вокального и хорового пения, углубленно изучая теорию и историю музыки, основы руководства хором, методику музыкального образования. В работе определены перспективы творческого использования в современных условиях ценного историко-педагогического опыта организации музыкального образования на Слобожанщине в учебных заведениях во второй половине XIX – начале ХХ в. The paper highlights the state of scientific research of the investigated problem and retraces the formation of music education ideas in the national scientific thought of the late XIXth – early XXth centuries. The social and cultural preconditions for the development of music education in Sloboda Ukraine, the native progressive teachers and artists` views of the past on the educational function of music in shaping personality have been revealed. In the detailed study of archival materials, historical and educational literature it has been defined and scientifically grounded the stages of music education in Sloboda Ukraine (Slobozhanschyna) in the specified period. The content, forms and methods of music education in the schools of various types and levels have been systematically analyzed. The valuable historical and pedagogical experience of music education of the children and the young as well as professional musical and musical-pedagogical training of teachers at the regional schools, and the ways of its creative implementation into the modern education have been revealed.