Перегляд за Автор "Гапочка, К. В."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументБаланс інтересів як засада сучасного правового регулювання трудових відносин(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Гапочка, К. В.У статті розглянуто, що норми сучасного трудового права мають відображати власні інтереси тих суб’єктів, відносини за участю яких, воно регулює. Такими суб’єктами є працівник і роботодавець. Зважаючи на часткову різновекторність їх інтересів, у приведенні їх до спільного знаменника визначальну роль грає соціальний діалог, елементи якого закладені для використання на всіх етапах нормотворення. В статье рассмотрено, что нормы современного трудового права должны отражать собственные интересы тех субъектов, отношения с участием которых оно регулирует. Такими субъектами есть работник и работодатель. Ввиду частичной разновекторности их интересов, в приведении их к общему знаменателю определяющую роль играет социальный диалог, элементы которого заложены для использования на всех этапах нормообразования. The article considers that the norms of modern labor law should reflect the interests of those entities with which it regulates relations. Such entities are the employee and the employer. Given the partial diversity of their interests, social dialogue plays a decisive role in bringing them to a common denominator, the elements of which are laid down for use at all stages of rule-making.
- ДокументНовели трудового законодавства про дистанційну роботу як результат задоволення інтересу у реалізації права на працю в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19(Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського, 2021-12-10) Гапочка, К. В.Розуміння цифрової трансформації суспільства на сьогоднішній день, як відомо, охоплює не лише переведення різних даних у цифровий формат, а й активне використання автоматизованих систем, які б замінили участь людини в різних операційних видах діяльності, а також сприяли виникненню можливостей дистанційної взаємодії між суб'єктами. При цьому, не зважаючи на сферу цифровізації та результат її проникнення у вигляді чи то у форму реалізації права на працю, чи то у режим роботи, слід погодитись із спеціалістами щодо виникнення нових ризиків у сфері регулювання трудових відносин. В Україні застосування таких нетипових форм зайнятості, що характеризуються віддаленістю виконання працівниками своєї трудової функції від місця роботи – тобто місця знаходження роботодавця - стало активно застосовуватись у зв’язку з оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров'я пандемії коронавірусної інфекції COVID-19. Адже саме попередження поширення цієї інфекції змусило усі країни обмежити особисті контакти громадян, що неминуче торкнулося і сфери трудових відносин і зумовило необхідність застосування у всіх можливих галузях дистанційного формату проведення трудової діяльності. Understanding the digital transformation of society today, as is known, covers not only the transfer of various data into digital format, but also the active use of automated systems that would replace human participation in various operational activities, as well as facilitate the emergence of opportunities for remote interaction between entities. At the same time, despite the scope of digitalization and the result of its penetration, whether in the form of the right to work or in the mode of work, we should agree with experts on the emergence of new risks in the field of labor relations regulation. In Ukraine, the use of such atypical forms of employment, characterized by the remoteness of employees from the place of work - that is, the location of the employer - has become actively used in connection with the announcement by the World Health Organization of the COVID-19 coronavirus pandemic. After all, it was the prevention of the spread of this infection that forced all countries to limit personal contacts of citizens, which inevitably affected the sphere of labor relations and necessitated the use of remote work in all possible industries.
- ДокументЩодо впорядкування інтересів держави, роботодавця і працівника у питаннях правової регламентації робочого часу в умовах режиму воєнного стану(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-10-06) Гапочка, К. В.Перебудова правового регулювання відносин у сфері найманої праці на воєнні рейки, що відбулась у зв’язку із введенням режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, дає підстави окреслити новели у підході до впорядкування інтересу як рушійної сили реалізації трудових прав. Звичайно, відправною точкою у визначенні стратегічного вектору впорядкування відносин у сфері найманої праці у режим воєнного стану стало пріоритетне значення державного інтересу щодо забезпечення обороноздатності нашої країни, що позначилось на збільшенні правових можливостей роботодавця у трудових та похідних від них відносинах. Варто констатувати, що наразі, у чинному трудовому законодавстві воєнного часу, питання правового регулювання робочого часу впорядковані збалансовано з точки зору поєднання інтересів держави, роботодавця і працівника. The restructuring of the legal regulation of relations in the field of hired labor on martial law, which took place in connection with the introduction of martial law as a result of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, gives grounds to outline the novelties in the approach to the regulation of interest as a driving force for the realization of labor rights. Of course, the starting point in determining the strategic vector of streamlining relations in the field of hired labor during martial law was the priority importance of the state interest in ensuring the defense capability of our country, which affected the increase in the legal capacity of the employer in labor and derivative relations. It is worth noting that currently, in the current wartime labor legislation, the issues of legal regulation of working time are balanced in terms of combining the interests of the state, employer and employee.
- ДокументЩОДО СПІВВІДНОШЕННЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ІНТЕРЕСУ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРЕСУ У РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Гапочка, К. В.Мета наукової статті полягає у тому, щоб визначити та охарактеризувати співвідношення задоволення інтересу у збереженні життя і здоров’я людини та інтересу у реалізації права на працю в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19. Підкреслюється, що в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19 виникла проблема, яка торкнулася і переплела не тільки інтереси різних суб’єктів: суспільства, держави, працівників, роботодавців, але й різносторонні інтереси – інтерес в охороні свого життя та здоров’я, інтерес в особистісній реалізації, зароблянні собі життя працею. Робиться висновок, що амальгама інтересу, що рухає людину у реалізації нею свого права на працю якраз і характеризує взаємозв’язок інтересу збереження життя і здоров’я людини та інтересу у зароблянні собі на життя працею. The purpose of the scientific article is to determine and characterize the relationship between the satisfaction of interest in preserving human life and health and interest in the realization of the right to work in the era of digital transformation of society during the pandemic COVID-19. The author emphasizes that the normative-legal base of legal regulation of relations on realization of the right to work is not able to satisfy the relations that arise taking into account the digital transformation of society. It is emphasized that in the era of digital transformation of society during the pandemic COVID-19 there was a problem that affected and intertwined not only the interests of various actors: society, state, workers, employers, but also diverse interests - interest in protecting their lives and health. I, interest in personal realization, earning a living by work. It is concluded that the amalgam of interest that drives a person to exercise his right to work precisely characterizes the relationship between the interest in preserving human life and health and interest in earning a living by work: the very satisfaction of interest in earning a living by work allows largely preserve their health and their lives.
- ДокументІнтерес та його реалізація в трудових відносинах при укладенні, зміні та припиненні трудового договору в умовах воєнного стану в Україні(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-21) Гапочка, К. В.У статті розглянуто інтерес та його реалізація в трудових відносинах при укладенні, зміні та припиненні трудового договору в умовах воєнного стану в Україні. Режим воєнного стану, запроваджений в Україні у зв’язку із військовою агресією російської федерації повністю змінив життя пересічних людей і вплинув абсолютно на всі сфери суспільного життя. Період режиму воєнного часу суттєво розширив можливості реалізації інтересу роботодавця у вирішенні питання про укладення, зміну та припинення трудового договору за своєю ініціативою, звузивши сферу реалізації інтересу працівника. У свою чергу у іншій ситуації: розірвання трудового договору за ініціативою працівника, сферу реалізації інтересу працівника також було розширено, звузивши сферу реалізації інтересу роботодавця. The article considers interest and its implementation in labour relations at the conclusion, amendment and termination of the employment contract under martial law in Ukraine. Martial law regime imposed in Ukraine due to the military aggression of the Russian Federation has completely changed the life of ordinary people and affected absolutely all spheres of public life. The martial law period has significantly expanded the scope of the employer's interest in concluding, amending and terminating an employment contract at his own initiative, while narrowing the scope of the employee's interest. In turn, in another situation: the termination of the employment contract at the initiative of the employee, the scope of the employee's interest was also expanded, narrowing the scope of the employer's interest.
- ДокументІНТЕРЕС ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КАТЕГОРІЯ, ЩО ВИЗНАЧАЄ СПРЯМОВАНІСТЬ РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Гапочка, К. В.Метою статі є характеристика інтересу як фундаментальної категорії, що визначає спрямованість розвитку трудового права України; визначення суб’єкта, інтереси якого мають відображатись у майбутньому кодифікованому акті, що регулює трудові та похідні від них відносини в Україні. У дослідженні автор доходить висновку, що норма трудового права, незалежно від того, ким вона напрацьовуються й ким приймається, не має відповідати інтересам лише працівників чи роботодавців і тим більше нормотворців, а має відображати власні інтереси тих суб’єктів, відносини за участі яких вона регулює: працівника та роботодавця. Зважаючи на часткову різновекторність їхніх інтересів, у приведенні їх до спільного знаменника визначальну роль відіграє соціальний діалог, елементи якого закладені для використання на всіх етапах нормотворення. The purpose of this article is to characterize the interest as a fundamental category that determines the direction of development of labor law in Ukraine and determine the subject whose interests should be reflected in the future codified act governing labor and related relations in Ukraine. Based on the analysis of the norms of the current legislation of Ukraine and scientific sources, the author establishes why the norms of labor law should be created (which, as we know, include acts of social dialogue) and what they should broadcast. In the course of the research the author concludes that the norm of labor law, regardless of who it is developed and adopted, should not reflect the interests of only employees or only employers and, moreover, rulemakers, but should reflect the interests of those , it regulates. Such entities are the employee and the employer. Given the partial diversity of their interests, social dialogue plays a decisive role in bringing them to a common denominator, the elements of which are laid down for use at all stages of rule-making.