Перегляд за Автор "Борисов, В. А."

Зараз показано 1 - 20 з 25
  • Зображення мініатюри
    Документ
    A Manual of English Stylistics
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-10-31) Красовицька, Л. Є.; Борисов, В. А.
    Матеріали посібника призначені для студентів, які вивчають англійську мову як спеціальність. Посібник укладено відповідно до діючої програми зі стилістики англійської мови. Представлено глосарій основних термінів стилістики, плани лекцій та систему прикладів, які ілюструють теоретичні положення, що розкриваються в лекціях, завдання до семінарів і самостійної роботи, тест для самоконтролю. У посібнику запропоновано завдання творчого характеру, спрямовані на формування вмінь і навичок стилістичного аналізу. Материалы пособия предназначены для студентов, изучающих английский язык как специальность. Пособие составлено в соответствии с действующей программой по стилистике английского языка. Представлены глоссарий основных терминов стилистики, планы лекций и систему примеров, иллюстрирующих теоретические положения, которые раскрываются в лекциях, задания к семинарам и самостоятельной работе, тест для самоконтроля. В пособии предложены задания творческого характера, направленные на формирование умений и навыков стилистического анализа. The materials of the manual are intended for students studying English as a specialty. The manual is compiled in accordance with the current program on the style of the English language. A glossary of basic terms of stylistics, plans for lectures and a system of examples illustrating theoretical concepts that are disclosed in lectures, assignments for seminars and independent work, a test for self-control are presented. The manual proposed creative tasks aimed at the formation of skills and habits of stylistic analysis.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Абревіатури в терміносистемі освіти: основні типи, структурні характеристики, функціонування (на матеріалі англійської та французької мов)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Борисов, В. А.
    У статті йдеться про абревіатури в терміносистемі освіти на матеріалі англійської та французької мов. Визначено основні типи абревіатур – термінів освіти, проаналізовано їхні структурні характеристики, особливості функціонування. В освітньому дискурсі абревіатури вступають у повноправні лексико-семантичні відношення з іншими словами, відповідно до чого вони отримують повноцінне граматичне оформлення. Абревіатури англійської та французької мов, що функціонують у відповідних національних терміносистемах освіти, є складним, поліаспектним явищем, яке стрімко розвивається й змінюється, здійснюючи помітний вплив на мовну систему. At the present stage, the main function of abbreviations is to save space and time, which is evidenced by their active usage in everyday and professional communication. The aim of this article is to study the formation and functioning of abbreviations in the terminology of the education system in modern English and modern French, to determine their main types, analysis of the content aspect. In the process of studying terms-abbreviations of the education system, several main types were singled out: initial abbreviations (letter or sound), compound abbreviations, compound words of different types. Using the traditional classification based on the type of abbreviation pronunciation, the terms of education can be divided into three main groups: alphabetisms – those that are pronounced alphabetically, acronyms – those that are pronounced as ordinary words, abbreviations of mixed type. In the process of analyzing the material, it was found that the use of initial letter abbreviations or initialisms dominates in official educational texts. Abbreviations that include letters from structural parts of peech of complete complex construction are not often found in the terminology of education, conjunctions and articles in abbreviations are rarely used, their role is not significant, therefore their absence does not complicate the interpretation of the abbreviation. Clearly organized and well-developed hyper-hyponymic relations are observed in the system of terms-abbreviations of the education system. In educational discourse, as in any other professional communication, abbreviations have lexical-semantic relations with other words. The semantics of abbreviations reflect various aspects of modern education system: professions, positions; qualification documents, legislative acts; management and administration, councils, committees; scientific, educational, methodological organizations; phenomena, realities, features, strategies, projects. According to the results of the study, abbreviations of the terminology of education in modern English and modern French are a complex, multifaceted phenomenon that is rapidly developing and changing, having a significant impact on the language system. .
  • Зображення мініатюри
    Документ
    АНГЛО-ФРАНЦУЗЬКА МОВНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ ОСВІТИ
    (Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка; Видавництво «КОД», Кропивницький, 2020) Борисов, В. А.
    Різнорівнева інтеракція (політична, економічна, соціальна) Англії та Франції призвела до взаємного мовного впливу як у повсякденному спілкуванні, так і в професійній комунікації, освітньому дискурсі зокрема. Французька мова була джерелом запозичення термінолексем освіти латинського й грецького походження, більшість із яких повністю асимілювалася в англійській мові й зареєстрована в словниках. Незважаючи на значний вплив англійської мови на тезаурус французької освіти в синхронному вимірі, французькі словники не перевантажені англійськими термінами, а наявні запозичення здебільшого вмотивовані й частково асимільовані. Разноуровневая интеракция (политическая, экономическая, социальная) Англии и Франции привела к взаимному речевому воздействию как в повседневном общении, так и в профессиональной коммуникации, образовательном дискурсе в частности. Французский язык был источником заимствования терминолексем образования латинского и греческого происхождения, большинство из которых полностью ассимилировались в английском языке и зарегистрировано в словарях. Несмотря на значительное влияние английского языка на тезаурус французского Просвещения в синхронном измерении, французские словари не перегружены английскими терминами, а имеющиеся заимствования в основном мотивированы и частично ассимилированы. Different types of interaction between countries lead to social, cultural, scientific, economic, linguistic and other types of exchange. Verbal borrowings as an integral part of cross-cultural integration have always been in the focus of many scholars’ attention. A number of research are devoted to studying borrowed vocabulary in English and French in different spheres: culture and art, politics, economics, medicine, military affairs, law etc. Borrowings in the sphere of education have not been the subject for special research. French influenced English in many spheres, education in particular, because of predominant use of the French language on the territory of England for several centuries. It should be taken into consideration that French was mostly the source of borrowing, as words of Latin and Greek were borrowed via French. Definitely, at the time of borrowing the words under analysis were not terms, but later on they gained terminological value and the thesaurus of educational discourse was formed on the basis of English and borrowed vocabulary. After the 17th century the trajectory of lingual exchange was shifted. English influenced French in the spheres of politics, technology, sports. Most of lexemes borrowed at this time are assimilated and registered in the dictionary. The 20th century was marked by the development of science and technology, which caused the appearance of new realia in education which needed nomination, which consequently influenced the educational terminological systems of many languages, French in particular. But owing to characteristic features of French education and activities of the Committee on Terminology, French educational terminological system is rather authentic and is not overwhelmed with borrowings. The activities of French Academy and the Committee are directed to preserving authentic French vocabulary in professional communication. Most of English borrowings in education in French either are registered in the dictionary or denote English realia (TOEFL) or belong to international terminology (TIMSS).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Державні тенденції у французькій освіті та їхній вплив на галузеву метамову
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Борисов, В. А.
    У статті представлений погляд на французький освітній дискурс як сферу державних (суспільних) відносин. Прокоментовано основні тенденції у французькій освіті в аспекті діахронії-синхронії, визначено власне лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що формують метамову французького дискурсу освіти як інституційної реалії. Термін визначено як невід’ємний складник метамови дискурсу освіти, який формує й уможливлює професійну комунікацію. Досліджено наявні тенденції термінотворення й терміновживання у французькому освітньому контенті. French education discourse as a cognitive communicative paradigm became an object of research for many scholars who analysed the history of education management, cross-cultural education and communication, use of French terms on the territory of different French-speaking countries, terms formation, translation of terms etc. The term is an integral part of any professional communication, education in particular which enables professional communication. The aim of the article is to trace the influence of educational politics in France on the formation of terminological system as an integral part of any institutional paradigm. In France the introduction of new educational policy is stated in official documents which are generally published in Journal officiel de la République française, Bulletin officiel de l’éducation nationale and Bulletin officiel de l’enseignement supérieur et de la recherche. These educational periodicals are the main sources for gaining information about new realia in French education and consequently new notions. New notions and realia in French education predetermine the necessity for new professional vocabulary which constitutes the metalanguage of education discourse. This process leads to changes in the current terminological system. Terms in French education discourse are created and therefore implemented according to both extralingual (political, social, economic, technological, ideological, moral, scientific) and lingual factors. Such tendencies in the French language as predominance of different types of abbreviations, use of feminine nouns referring to posts in education are caused by general tendencies in French. Educational terms in modern French are characterized by complexity as they usually comprise several words thus bearing the most detailed and specified characteristics in them.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ДИСКУРС І ТЕКСТ: ФОРМАЛЬНО-ЗМІСТОВІ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ
    (НЮУ ім. Я. Мудрого, 2016) Борисов, В. А.
    У статті представлено потрактування дискурсу як когнітивно-комунікативної діяльності, націленої на пізнання світу та способи його вербальної презентації. Звернено увагу на інтра- й екстралінгвальні фактори в комунікації. Прокоментовано формально-змістові диференціації між дискурсом і текстом. В статье представлена трактовка дискурса как когнитивно-коммуникативной деятельности, направленной на познание мира и способы его вербальной презентации. Обращено внимание на интра- и экстралингвальные факторы в коммуникации. Прокомментированы формально-содержательные дифференциации между дискурсом и текстом. The article deals with the interpretation of discourse as a cognitive communicative activity aimed at cognition of the world and ways of its verbal presentation. Attention is paid to intra- and extralingual factors in communication. Formal differentiation between discourse and text is commented on.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕРМІНА: ДО ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСІ
    (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; Видавничий дім «Гельветика», 2020) Борисов, В. А.
    Сучасна термінологія є досить динамічною системою, якій властиві перманентні зміни відповідно до екстра- та інтралінгвальних тенденцій доби. Зміни відбуваються в термінології як науці, у галузевих термінологіях різних мов і, відповідно, у конкретних терміносистемах. Загальна теорія термінології перебуває на перетині лінгвістики, логіки, онтології, інформатики. Вона базується на поняттях, їхніх характеристиках і на пошуку лінгвістичного відображення цих понять – терміна. З погляду традиційної термінології термін можна протиставити слову: терміну властиві моносемія, точність визначення і наявність одного референта, що робить із нього своєрідний ярлик для позначення об'єкта. Моносемію покладено в основу творення терміна, вона виправдана прагненням до уникнення двозначності (незрозумілості) у фаховій комунікації. З кінця ХХ століття набувають актуалізації нові напрями в термінології: соціотермінологія, текстуальна термінологія, соціокогнітивний напрям, комунікативна теорія термінології. У сучасних дослідженнях терміносистем французького наукового/професійного дискурсу термінологічну лексику сприймають як частину лексичного складу мови у вигляді системи, де лексеми та їхні значення залучені до утворення мережі взаємозумовлених семантичних зв'язків. Аспекти вияву цих системних зв'язків є певними феноменами, навколо яких організовано базові лексико-семантичні мікросистеми мови: полісемія, синонімія, антонімія. Так, аналіз функціонування термінів у дискурсі освіти дає змогу констатувати, що ідеальна модель терміна часто зазнає порушень. Терміни, як і загальновживані слова, набувають властивостей полісемії починаючи з моменту свого включення в дискурс. Але попри всі зміни, що відбулися в загальній теорії термінології за останні десятиріччя, питання нормалізації термінів, їх стандартизації є актуальними для термінологічної номенклатури у сфері освіти. Современная терминология – достаточно динамичная система, которой свойственны перманентные изменения в соответствии с экстра и интралингвальними тенденциями суток. Изменения происходят в терминологии как науке, в отраслевых терминологиях разных языков и, соответственно, в конкретных терминосистемах. Общая теория терминологии находится на пересечении лингвистики, логики, онтологии, информатики. Она базируется на понятиях, их характеристиках и на поиске лингвистического отражения этих понятий - термина. С точки зрения традиционной терминологии срок можно противопоставить слову: сроку свойственны моносемия, точность определения и наличие одного референта, что делает из него своеобразный ярлык для обозначения объекта. Моносемия положена в основу создания термина, она оправдана стремлением к избеганию двусмысленности (непонятности) в профессиональной коммуникации. С конца ХХ века актуализация приобретает новые направления в терминологии: социотерминология, текстуальная терминология, социокогнитивное направление, коммуникативная теория терминологии. В современных исследованиях терминосистем французского научного / профессионального дискурса терминологическую лексику воспринимают как часть лексического состава языка в виде системы, где лексемы и их значение привлечены к образованию сети взаимообусловленых семантических связей. Аспекты проявления этих системных связей являются определенными феноменами, вокруг которых организовано базовые лексико-семантические микросистемы языка: полисемия, синонимия, антонимия. Так, анализ функционирования терминов в дискурсе образования позволяет констатировать, что идеальная модель термина часто подвергается нарушению. Сроки, как и общеупотребительные слова, приобретают свойства полисемии начиная с момента своего включения в дискурс. Но несмотря на все изменения, произошедшие в общей теории терминологии за последние десятилетия, вопросы нормализации сроков, их стандартизации актуальны для терминологической номенклатуры в сфере образования. Modern terminology is dynamic, and it undergoes changes due to intralingual and extralingual factors. Changes take place in terminology as a science, in terminologies of different languages, and correspondingly in terminological systems. The general theory of terminology lies in the domains of linguistics, logics, ontology, computer science. It is based on concepts, their characteristics, and the search for the linguistic presentation of these concepts – the term. In terms of traditional terminology, the term can be contrasted to the word: the term is characterized by monosemy, unambiguity, precise definition, and single referent, thus making a kind of a label for defining an object. Monosemy is the basis for terms creation, it is justified by the necessity to avoid ambiguity in professional communication. Since the end of the twentieth century new trends in terminology have become relevant: socio-terminology, textual terminology, socio-cognitive direction, communicative terminology theory. In modern studies of French terminology, terminological vocabulary is perceived as a system where lexemes and their meanings are involved in the formation of a system of interconnected relationships. Aspects of manifestation of these systemic connections are certain phenomena around which basic lexical-semantic microsystems of the language are organized: polysemy, synonymy, antonymy. The analysis of terms functioning in education discourse leads to the fact that the above mentioned aim is not always achieved. Terms tend to be polysemic from the moment of their inclusion in discourse. But despite all the changes that have taken place in the general theory of terminology over the last decades, the issue of terms normalization and standardization are topical for the terminological nomenclature in the field of education
  • Немає доступних мініатюр
    Документ
    ЛІНГВОКОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
    (СПД ФО Степанов В. В., 2011-09-28) Борисов, В. А.
    У роботі уточнено змістове наповнення поняття дискурс, описано формально-змістові ознаки жанрів мовознавчої комунікації, досліджено особливості мовознавчої Інтернет-комунікцаії, презентовано характеристику інтертекстуальних зв’язків у сучасному мовознавчому дискурсі, досліджено явище міжгалузевої та міжмовної термінологічної інтерефренції. Сучасний мовознавчий дискурс є когнітивно-комунікативним феноменом, кінцевим результатом якого є текст. Український мовознавчий дискурс характеризується високим ступенем інтертекстуальності, оскільки спирання на лінгвістичні прецедентні тексти додає сучасному знанню більшої ваги, переконливості та уможливлює діалогізацію мовознавчої думки. Міжгалузева та міжмовна термінологічна інтерференція в сучасному мовознавчому дискурсі є поширеним явищем. Терміни різних площин людського знання залучаються до мовознавчого контексту, оскільки їх внутрішня форма містить ті семантичні компоненти, що вмотивовують їх дискурсивну доречність. Аналіз сучасних мовознавчих текстів засвідчив широке використання українськими науковцями іномовних термінопонять. Диссертация посвящена изучению лингвокоммуникативной специфики украинского лингвистического дискурса с актуализацией языкового и стилистического ресурсов создания научного текста. Уточнено смысловое наполнение понятия дискурс в современных лингвистических исследованиях, выявлена номенклатура жанров лингвистического дискурса, описаны формально-содержательные и функционально-композиционные характеристики лингвистической статьи и отзыва официального оппонента, установлены типы и функции интертекстуальных элементов в современном лингвистическом дискурсе, представлено описание лингвистической Интернет-коммуникации, выяснены особенности терминологической интерференции в современном украинском лингвистическом дискурсе. Установлено, что современный лингвистический дискурс – это когнитивно-коммуникативный феномен, конечным результатом которого является текст как продукт научной речевой и мыслительной деятельности. В украинском языкознании осуществляется разностороннее познание, осмысление и описание единиц украинского языка и речи, что даёт основания рассматривать украинский лингвистический дискурс как совокупность вербализированных действий языковедов, направленных на изучение украинского языка как семиотической системы в её полиаспектном коммуникативном функционировании. Коммуникативная составляющая научного текста, в частности лингвистического, реализуется в полилоге, происходящем между учёными, которые исследовали данную проблему (в измерении диахронии-синхронии), автором и реципиентом текста. Современный украинский лингвистический дискурс представлен различными жанрами, среди которых наиболее популярными являются монография и научная статья. Современный лингвистический дискурс характеризуется высокой степенью интертекстуальности, поскольку опора на прецедентные тексты добавляет современному знанию большей значимости и убедительности, способствует диалогичности лингвистической мысли. Интертекстуальность реализует динамику и преемственность научного знания в лингвистическом дискурсе в теориях, концепциях, персоналиях. Коммуникация между автором интертекстуального элемента, автором текста и адресатом происходит благодаря апеллированию к идеям, высказываниям, мыслям предшественников, систематизации их теоретических положений, обобщению опыта в русле исследуемого вопроса, что создает теоретическую основу лингвистического научного исследования любого жанра. Терминологическая интерференция в современных лингвистических текстах является распространенным явлением. Термины различных сфер научного знания органично трансплантируются в лингвистический контекст, что обусловлено потенциалом их внутренней формы. При этом термин не теряет своих генетических денотативно-сигнификативных признаков, это способствует его адаптации в лингвистическом контексте. Идентификация таких терминов как лингвистически адаптированных происходит за счёт собственно лингвистических терминов, которые формируют лексико-семантическое пространство узкого контекста и мотивируют лингвистическую текстоситуацию. Анализ современных лингвистических текстов констатировал широкое употребление иноязычных терминов, большинство из которых имеют лексические аналоги в украинском языке. Признаком современной научной речи, которая стремится к интеллектуализации и лингвокреативности, является использование иноязычных лексических единиц, которые придают контексту интеллектуальный шарм и идиостилевую окраску. The notional filling of discourse is given, the formal and semantic signs of linguistic genres are described, the peculiarities of Ukrainian linguistic Internet-communication are studied, the characteristics of intertextual connections in modern linguistic discourse is presented, the phenomenon of terminological interference is analysed. Мodern Ukrainian linguistic discourse is a communicative and cognitive phenomenon, the result of which is a text. Ukrainian linguistic discourse is characterised by a high level of intertextuality as far as reference to precedent texts adds more significance and conviction to modern knowledge and enables dialogical communication in linguistics. Terminological interference (from other spheres and other languages) in modern linguistic texts is a widely spread phenomenon. Terms from different spheres of knowledge are borrowed into linguistic context as far as their inner form contains the semantic components which reason their discursive usage. The analysis of modern linguistic texts testifies frequent usage of foreign terms by Ukrainian linguists.
  • Немає доступних мініатюр
    Документ
    ЛІНГВОКОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
    (СПД ФО Степанов В. В., 2011-09-28) Борисов, В. А.
    У роботі уточнено змістове наповнення поняття дискурс, описано формально-змістові ознаки жанрів мовознавчої комунікації, досліджено особливості мовознавчої Інтернет-комунікцаії, презентовано характеристику інтертекстуальних зв’язків у сучасному мовознавчому дискурсі, досліджено явище міжгалузевої та міжмовної термінологічної інтерефренції. Сучасний мовознавчий дискурс є когнітивно-комунікативним феноменом, кінцевим результатом якого є текст. Український мовознавчий дискурс характеризується високим ступенем інтертекстуальності, оскільки спирання на лінгвістичні прецедентні тексти додає сучасному знанню більшої ваги, переконливості та уможливлює діалогізацію мовознавчої думки. Міжгалузева та міжмовна термінологічна інтерференція в сучасному мовознавчому дискурсі є поширеним явищем. Терміни різних площин людського знання залучаються до мовознавчого контексту, оскільки їх внутрішня форма містить ті семантичні компоненти, що вмотивовують їх дискурсивну доречність. Аналіз сучасних мовознавчих текстів засвідчив широке використання українськими науковцями іномовних термінопонять. Диссертация посвящена изучению лингвокоммуникативной специфики украинского лингвистического дискурса с актуализацией языкового и стилистического ресурсов создания научного текста. Уточнено смысловое наполнение понятия дискурс в современных лингвистических исследованиях, выявлена номенклатура жанров лингвистического дискурса, описаны формально-содержательные и функционально-композиционные характеристики лингвистической статьи и отзыва официального оппонента, установлены типы и функции интертекстуальных элементов в современном лингвистическом дискурсе, представлено описание лингвистической Интернет-коммуникации, выяснены особенности терминологической интерференции в современном украинском лингвистическом дискурсе. Установлено, что современный лингвистический дискурс – это когнитивно-коммуникативный феномен, конечным результатом которого является текст как продукт научной речевой и мыслительной деятельности. В украинском языкознании осуществляется разностороннее познание, осмысление и описание единиц украинского языка и речи, что даёт основания рассматривать украинский лингвистический дискурс как совокупность вербализированных действий языковедов, направленных на изучение украинского языка как семиотической системы в её полиаспектном коммуникативном функционировании. Коммуникативная составляющая научного текста, в частности лингвистического, реализуется в полилоге, происходящем между учёными, которые исследовали данную проблему (в измерении диахронии-синхронии), автором и реципиентом текста. Современный украинский лингвистический дискурс представлен различными жанрами, среди которых наиболее популярными являются монография и научная статья. Современный лингвистический дискурс характеризуется высокой степенью интертекстуальности, поскольку опора на прецедентные тексты добавляет современному знанию большей значимости и убедительности, способствует диалогичности лингвистической мысли. Интертекстуальность реализует динамику и преемственность научного знания в лингвистическом дискурсе в теориях, концепциях, персоналиях. Коммуникация между автором интертекстуального элемента, автором текста и адресатом происходит благодаря апеллированию к идеям, высказываниям, мыслям предшественников, систематизации их теоретических положений, обобщению опыта в русле исследуемого вопроса, что создает теоретическую основу лингвистического научного исследования любого жанра. Терминологическая интерференция в современных лингвистических текстах является распространенным явлением. Термины различных сфер научного знания органично трансплантируются в лингвистический контекст, что обусловлено потенциалом их внутренней формы. При этом термин не теряет своих генетических денотативно-сигнификативных признаков, это способствует его адаптации в лингвистическом контексте. Идентификация таких терминов как лингвистически адаптированных происходит за счёт собственно лингвистических терминов, которые формируют лексико-семантическое пространство узкого контекста и мотивируют лингвистическую текстоситуацию. Анализ современных лингвистических текстов констатировал широкое употребление иноязычных терминов, большинство из которых имеют лексические аналоги в украинском языке. Признаком современной научной речи, которая стремится к интеллектуализации и лингвокреативности, является использование иноязычных лексических единиц, которые придают контексту интеллектуальный шарм и идиостилевую окраску. The notional filling of discourse is given, the formal and semantic signs of linguistic genres are described, the peculiarities of Ukrainian linguistic Internet-communication are studied, the characteristics of intertextual connections in modern linguistic discourse is presented, the phenomenon of terminological interference is analysed. Мodern Ukrainian linguistic discourse is a communicative and cognitive phenomenon, the result of which is a text. Ukrainian linguistic discourse is characterised by a high level of intertextuality as far as reference to precedent texts adds more significance and conviction to modern knowledge and enables dialogical communication in linguistics. Terminological interference (from other spheres and other languages) in modern linguistic texts is a widely spread phenomenon. Terms from different spheres of knowledge are borrowed into linguistic context as far as their inner form contains the semantic components which reason their discursive usage. The analysis of modern linguistic texts testifies frequent usage of foreign terms by Ukrainian linguists.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Метафора в освітньому дискурсі
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Борисов, В. А.
    У розвідці розкрито роль метафори в освітньому дискурсі. З’ясовано, що її застосування сприяє виробленню своєрідного стилю бачення дискурсивної картини світу, активізації розумової і пізнавальної діяльності учасників освітнього процесу. Установлюючи зв’язок між різноманітними завданнями для здобувачів освіти, поєднуючи зазначене в метафоричних образах, викладач у такий спосіб полегшує аудиторії сприйняття інформації, дає змогу будувати образи у свідомості. Метафора в мовленні освітян робить зміст тексту цікавим і зрозумілим, впливає на інтелект, почуття та волю реципієнта, посилює сприймання ним інформації. The article deals with the role of a metaphor in educational discourse. It has been found out that the use of metaphors in educational discourse contributes to the development of the unique style of vision of the discursive worldview, activation of mental and cognitive activity of the educational process participants. By connecting various tasks for students, combining metaphorical images, a teacher facilitates the audience’s perception of information, helps students to create images. Metaphors in educators’ speech make the content of the text interesting and clear, affect recipients’ intellect, feelings and will, enhance their perception of information. This is possible on the condition of understanding human thinking, studying mental processes. A metaphor is an important component of teachers’ self-realization and professional development, as the correct selection of conceptual metaphors requires perfect knowledge of the material, as well as establishing contact with the educational process recipients. Conceptual metaphors project into a person’s conceptual system such a perspective through which he or she sees the world around, gets new ways to study phenomena, according to the developed theory of a conceptual metaphor the interaction of knowledge structures (frames and scenarios) of two conceptual domains takes place in the process of metaphorization. A conceptual metaphor as a structural element of a text fulfills its function, which ensures coherence and integrity of a text, and enhances its aesthetic significance and pragmatic potential. A conceptual metaphor in the texts of educational discourse is the possibility of language implementation, from the traditional lexical and semantic variation to the model involved in the construction of a holistic text or discourse, as well as a means of language implementation of speech influence. Specific concepts that are inherent in consciousness, in the process of metaphorization are transformed into models for understanding complex concepts related to different spheres of a human life. A conceptual metaphor is used unconsciously and automatically and is formed not by logical but by complex thinking. A metaphor gives a fuller understanding and clarification of the educational process essence, as well as the emergence of new logical and complex inferences.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Наукова роль давніх граматик у формуванні національного мовознавчого дискурсу
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2018) Борисов, В. А.
    У статті йдеться про становлення українського мовознавчого дискурсу як  наукової парадигми, що закладалася в давніх граматиках, які є першими теоретичними основами вивчення української мови як  лінгвально-мисленнєвої діяльності. Визначено наукову роль граматик у формуванні українського мовознавчого знання. В статье говорится о становлении украинской языковедческого дискурса как научной парадигмы, которая закладывалась в древних грамматиках, являющихся первыми теоретическими основами изучения украинского языка как лингвально-мыслительной деятельности. Определена научная роль грамматик в формировании украинского языковедческого знания. The article deals with the formation of Ukrainian linguistic discourse as a scientific paradigm, the fundamentals of which were laid out in ancient grammars — the first theoretical basis of studying the Ukrainian language as a lingual cognitive activity. The scientific role of grammars in the development of Ukrainian linguistic knowledge is determined.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Наукове осмислення української мови як інтелектуальної діяльності людини в ХІХ ст
    (Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2014-09-05) Борисов, В. А.
    У статті представлено ретроспективний погляд на формування українського мовознавчого дискурсу як когнітивно-комунікативної практики ХІХ ст. з огляду на інтенсифікацію інтелектуальної діяльності у сфері пізнання мови, описі її структурних компонентів і явищ. В статье представлен ретроспективный взгляд на формирование украинского лингвистического дискурса как когнитивно-коммуникативной практики ХІХ в. учитывая интенсификацию интеллектуальной деятельности в сфере познания языка, описания его структурных компонентов и явлений. This paper presents a retrospective look at the formation of Ukrainian linguistic discourse as a cognitive-communicative practice of the nineteenth century taking into consideration the intensifi cation of intellectual activity in language study, description of its structural сomponents and phenomena.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Освітній хаб ХНПУ імені Г. С. Сковороди: мета, функції, напрями і зміст роботи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Бойчук, Ю. Д.; Борисов, В. А.; Рибалко, Л. С.; Дідоренко, Г. С.
    Узагальнено досвід організації і проведення освітнього хабу, метою якого є створення умов для надолуження освітніх втрат під час соціальних викликів (пандемії, війни), підвищення якості освіти та повноцінної самореалізації учасників освітнього процесу. Освітній хаб є поліфункціональним, а головною функцією є розвивальна. Заняття в хабі розкривають внутрішній потенціал учасників освітнього процесу, поглиблюють знання й уміння з різних галузей, формують здатність співпрацювати та надихатися новими ідеями. Визначен о освітній хаб як осередок сприятливого оточення й спілкування, задоволення власних потреб, пізнання нового і саморозвитку в нових видах діяльності. Робота здійснюється за декількома напрямами: інклюзивна освіта, Еnglish Speaking Club, STEM-освіта для всіх, підготовка до мовних тестів, підготовка до НМТ–2024, підготовка до сертифікації, післядипломна освіта і менеджмент, правова грамотність для всіх, психологічна допомога, тренінги для вчителів за напрямами НУШ, цифрова грамотність для всіх. Зміст кожного напряму роботи підбирається з урахуванням потреб відвідувачів, вікових особливостей, професійної майстерності викладачів. Так, зміст інклюзивної освіти спрямовано на запобігання мовленнєвим порушенням у дітей, зниження рівня тривожності здобувачів загальної середньої освіти засобами арттерапії в умовах воєнного стану. Акцентовано на проведенні вебінарів, просвітницьких лекцій, семінарів, індивідуальних корекційно-розвиткових занять з дітьми з особливими освітніми потребами та надання консультативної допомоги їхнім батькам стосовно оптимізації процесів соціалізації та розвитку. Зазначено, що Сковорода-хаб виконує функцію профорієнтації і популяризації професії вчителя нової формації, здатного сприймати нове й транслювати кращі ідеї сучасній молоді. Хаб збирає небайдужих людей до освітніх процесів, зацікавлених у підвищенні якості освіти в Україні. The article summarises the experience of organising and conducting sessions in an educational hub, which aims at creating conditions for making up for educational losses during social challenges (pandemics, war), improving the quality of education and full self-realisation of participants of the educational process. The educational hub is multifunctional; its main function is developmental. Sessions in the hub reveal the internal potential of participants in the educational process, deepen knowledge and skills in various fields, and develop the ability to cooperate and be inspired by new ideas. The educational hub is defined as a centre of favourable environment and communication, designed to satisfy personal needs, learn new things, and selfdevelop in new activities. The work is carried out in several directions, such as inclusive education, English Speaking Clubs, STEM education for all, preparation for language tests, preparation for NMT 2024, preparation for certification, postgraduate education and management, legal literacy for all, psychological assistance, trainings for teachers in the areas of the NUS, and digital literacy for all. The content of each work direction is selected considering attendees’ needs, their age, and professional skills. For example, inclusive education aims at preventing children’s speech disorders and reducing anxiety among secondary school students via art therapy in martial law. Emphasis is placed on conducting webinars, educational lectures, seminars, individual correctional and developmental sessions with children with special educational needs, and counselling for their parents to optimise socialisation and development. It is noted that the Skovoroda Hub performs the function of career guidance and promotion of the profession of a new teacher, capable of perceiving new things and transmitting the best ideas to modern youth. The hub brings together people who are not indifferent to educational processes and are interested in improving the quality of education in Ukraine.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості гіперо-гіпонімічних відношень у терміносистемі української галузі освіти
    (Univerzita Palackého, Olomouc, 2020) Борисов, В. А.
    У статті презентовано дослідження лексико-семантичної категорії гіпонімії: проаналізовано сутність семантичної організації термінів сфери освіти, визначено основні функції гіпонімів, описано формальні засоби вираження гіпонімічних відношень. В статье представлены исследования лексико-семантической категории гипонимии: проанализированы сущность семантической организации терминов сферы образования, определены основные функции гипонимов, описаны формальные средства выражения гипонимичних отношений. The article presents a survey on the essence of the lexico-semantic category of hyponymy: the nature of the semantic organization of terms in education is analysed, the main functions of hyponyms are determined, the set of formal means of expressing hyponymic relations is described. It is stated that hyperonymy as an independent lexico-semantic category plays a very important role in the systemic organization of lexical systems of any language, terminological subsystem of education in particular. Generic and specific relations belong to the fundamental type of paradigmatic relations by which both the whole vocabulary of the language and special vocabulary can be structured.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості розбудови цифрового освітнього середовища на засадах гуманістичної педагогіки
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019-09-27) Олійник, Т. О.; Борисов, В. А.; Губа, А. В.; Денисенко, І. Д.; Соколова, А. В.
    У статті актуалізується роль цифрового освітнього середовища щодо формування особистості вчителя-дослідника на засадах гуманістичної педагогіки В. О. Сухомлинського. Розглянуто особливості впливу відкритих освітніх ресурсів щодо підтримки обґрунтованих дискусій і всебічних досліджень студентів гуманітарних факультетів стосовно впровадження цифрових інновацій нового покоління. Обґрунтовано значення інноваційного курсу з цифрової грамотності майбутнього вчителя у відповідності до цивілізаційних викликів суспільства сталого розвитку. В статье актуализируется роль цифрового образовательной среды по формированию личности учителя-исследователя на основе гуманистической педагогики В. А. Сухомлинского. Рассмотрены особенности влияния открытых образовательных ресурсов по поддержке обоснованных дискуссий и всесторонних исследований студентов гуманитарных факультетов по внедрению цифровых инноваций нового поколения. Обосновано значение инновационного курса по цифровой грамотности будущего учителя в соответствии с цивилизационных вызовов общества устойчивого развития.The role of the digital educational environment in forming a teacher-researcher‟s personality based on the principles of V. O. Sukhomlinsky‟s humanistic pedagogy is actualized. The peculiarities of the open educational resources impact for the well-grounded discussions and comprehensive studies of the students of humanities faculties according to the implementation of digital innovations are considered. The importance of the innovative course on digital literacy for the future teacher‟s understanding of the civilization challenges of the sustainable development society is argued.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Прецедентні інтертекстеми як джерело й аргумент наукової думки (на матеріалі мовознавчого дискурсу)
    (Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016-10-28) Борисов, В. А.
    У статті йдеться про прецедентність у сучасному мовознавчому дискурсі у вимірі діахронії та синхронії. Окреслено корпус прецедентних текстів у сучасному українському мовознавчому текстотворенні; прокоментовано значення прецедентної інтертекстеми в когнітивно-комунікативних настановах мовознавця. Статья посвящена прецедентности в современном лингвистическом дискурсе в измерении диахронии и синхронии. Представлен корпус прецедентных текстов в современном украинском лингвистическом создании текста; прокомментировано значение прецедентной интертекстемы в когнитивно-коммуникативных установках языковеда. The article deals with precedentness in modern linguistic discourse in the dimension of diachrony and synchrony. A corpus of precedent texts in modern Ukrainian linguistic text production is outlined; the value of a precedent intertexteme in cognitive guide and communicative intention of a linguist is commented on.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПРЕЦЕДЕНТНІ ІНТЕРТЕКСТЕМИ ЯК ДЖЕРЕЛО Й АРГУМЕНТ НАУКОВОЇ ДУМКИ (НА МАТЕРІАЛІ МОВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ)
    (Харківське історико-філологічне товариство, 2016) Борисов, В. А.
    У статті йдеться про прецедентність у сучасному мовознавчому дискурсі у вимірі діахронії та синхронії. Окреслено корпус прецедентних текстів у сучасному українському мовознавчому текстотворенні; прокоментовано значення прецедентної інтертекстеми в когнітивно-комунікативних настановах мовознавця. Статья посвящена прецедентности в современном лингвистическом дискурсе в измерении диахронии и синхронии. Представлен корпус прецедентных текстов в современном украинском лингвистическом создании текста ; прокомментировано значение прецедентной интертекстемы в когнитивно-коммуникативных установках языковеда. The article deals with precedentness in modern linguistic discourse in the dimension of diachrony and synchrony. A corpus of precedent texts in modern Ukrainian linguistic text production is outlined ; the value of a precedent intertexteme in cognitive guide and communicative intention of a linguist is commented on.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Проблема рецепції та інтерпретації термінів сучасного освітнього дискурсу
    (Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Борисов, В. А.
    Сучасний освітній дискурс у своєму термінологійному влаштуванні становить інтегративну, почасти еклектичну лекси- ко-семантичну площину, де поєднані терміноназви українського походження, іномовні неологізми, а також авторські новотвори. В доповіді висвітлена проблема рецепції та інтерпретації термінів сучасного освітнього дискурсу. Modern educational discourse in its terminology arrangement constitutes an integrative, partly eclectic lexical semantic plane, where Ukrainian term names are combined origin, foreign language neologisms, as well as author's innovations. The report highlights the problem of reception and interpretation of the terms of modern educational discourse.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Розвиток національного мовознавчого дискурсу І пол. ХХ ст.: ретроспективний погляд.
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2017) Борисов, В. А.
    У статті представлено ретроспективний погляд на становлення й розвиток української мовознавчої думки у І пол. ХХ століття: акцентовано увагу на напрямах досліджень, що перебували в центрі науково‑дискурсивної мовознавчої практики, представлено корпус імен, які стали прецедентними в сучасному національному мовознавстві, прокоментовано значущість і суголосність часові лінгвістичних ідей окресленого періоду. В статье представлен ретроспективный взгляд на становление и развитие украинской лингвистической мысли в І пол. ХХ века: уделено внимание направлениям исследований, пребывающих в центре научно-дискурсивной языковедческой практики, представлен корпус имён, которые стали прецедентными в современном национальном языкознании, прокомментировно значение и созвучность времени лингвистеческих идей означенного периода. The article presents a retrospective view on the formation and development of Ukrainian linguistic ideas in the first half of the XX century: attention is paid to the areas of research of scientific-discursive linguistic practice; the corpus of names which became precedent in modern national linguistics is presented; the topicality of linguistic ideas of the period under study is commented on. practice.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Системна організація термінів управління в галузі освіти
    (Ужгородський національний університет; Видавничий дім "Гельветика", 2019) Борисов, В. А.
    Статтю присвячено обґрунтуванню системної організації української термінології управління у сфері освіти. Визначено чинники, що спричинюють наявність у царині освіти синонімічних термінів. За поняттєво-семантичними зв’язками, які виражають протиставлення членів опозиції, виокремлено термінологічні антонімічні пари. Проналізовано омонімічні й паронімічні зв’язки. Термінoлoгія є oдним із нaйбільш динамічних складників лексичнoї системи мoви, oскільки внaслідoк чaстoтнoсті вживaння oдні терміни детермінoлoгізуються, тoбтo перехoдять дo рoзряду зaгaльнoвживaнoї лексики, водночас із пoявою нових дoсягнень науки й техніки виникaють нові терміни, що потребують номінації. Актуальність дослідження зумовлена потребою цілісного й усебічного аналізу фахової лексики. Аналіз системних зв’язків термінів освіти ще не був об’єктом спеціального дослідження. Функціонування цих терміноодиниць у науковій та науково-виробничій царині, а також широке застосування їх у загальномовній комунікації детермінує встановлення специфічних закономірностей формування лексичної системи державного управління. Метою поданої розвідки є дослідження системної організації термінів державного управління в царині освіти, зокрема їхніх парадигматичних відношень. Термінологічна система державного управління в царині освіти характеризується цілісністю, у якій терміни-складники утворюють упорядковану кількість одиниць, що співвідносяться або протиставляються за значенням і будовою. Хоча терміносистема є штучною, вона розвивається за законами природної мови, тому має структуру, що охоплює самостійну організацію одиниць: парадигматику й синтагматику Системна організація термінології ґрунтується на природі терміна як особливого мовного знака й на класифікації термінів відповідно до їхньої семантики та структури й до складу наукових галузей загалом. Лінгвістичні засади класифікації, поділ термінів за граматичною структурою й за семантикою, дають змогу визначити підгрупи, розряди термінів у межах термінологічної системи дискурсу освіти. У цьому вбачаємо перспективи подальших досліджень .Статья посвящена обоснованию системной организации украинской терминологии управления в сфере образования. Определены факторы, которые вызывают наличие в области образования синонимичных терминов. По понятийно-семантическими связями, которые выражают противопоставление членов оппозиции, выделены терминологические антонимические пары. Пронализированно омонимические и паронимическая связи. Терминoлoгия является oдним из наиболее динамических составляющих лексичнoи системы языка. Актуальность исследования обусловлена ​​необходимостью целостного и всестороннего анализа профессиональной лексики. Анализ системных связей сроков образования еще не был объектом специального исследования. Функционирование этих терминоедениц в научной и научно-производственной сфере, а также широкое применение в общеязыковой коммуникации детерминирует установление специфических закономерностей формирования лексической системы государственного управления. Целью данного исследования является изучение системной организации терминов государственного управления в области образования, в частности их парадигматических отношениям. Терминологическая система государственного управления в области образования характеризуется целостностью, в которой термины-составляющие образуют упорядоченное количество единиц, соотносимых или противоположных по значению и строению. Хотя терминосистема является искусственной, она развивается по законам естественного языка, поэтому имеет структуру, охватывающую самостоятельную организацию единиц: парадигматику и синтагматику. Системная организация терминологии основывается на природе термина как особого языкового знака и на классификации сроков в соответствии с их семантикой и структурой и состава научной отрасли в целом. Лингвистические основы классификации, разделение сроков по грамматической структуре и по семантике, позволяют определить подгруппы, разряды сроков в пределах терминологической системы дискурса образования. В этом видится перспективы дальнейших исследований. The article deals with the reasoning of systemic organization of Ukrainian terminology in the sphere of educational management. Factors that cause the existence of synonymous terms in education are identified. Terminological antonyms are distinguished by conceptual-semantic relations which express opposition of opposition members. Homonymic and paronymic relations are also analyzed. Terminology is one of the most dynamic constituents of the lexical system because due to frequent usage some terms are determinalised and become common words, meanwhile with the development of science and technology new terms appear and they need nomination. The topicality of the research is predetermined by the necessity for complex analysis of professional vocabulary. The analysis of systemic relations of terms in education has not been the subject for special research. The functioning of these terms in scientific sphere, as well as their widespread use in everyday communication, determine the establishment of specific patterns of formation of the lexical system of management. The aim of this research is to study the systemic organization of terms in the sphere of educational management, their paradigmatic relations in particular. The terminological system of management in the sphere of education is characterized by integrity, terms-constituents form a systematic number of units that correlate or contrast in meaning and structure. Although terminological system is artificial it develops according to the laws of the language, so it has a structure that covers the independent organization of units: paradigmatics and syntagmatics. The systemic organization of terminology is based on the essence of the term as a special lingual sign and on the classification of terms according to their semantics and structure and to the composition of scientific spheres in general. The linguistic principles of classification, the distribution of terms by grammatical structure and semantics, make it possible to define subgroups, categories of terms within the terminological system of educational discourse. This presupposes the prospects for further research.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Специфіка структурного моделювання термінів сучасної української освіти
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Видавничий дім «Гельветика», 2020) Борисов, В. А.
    У статті йдеться про формальні характеристики термінів української освіти. Виділено й описано структурні моделі та варіанти цих моделей, за якими утворено складні й складені номени, визначено ступінь продуктивності окремих моделей. Термінологія забезпечує номінування об’єктів, явищ і процесів, що виникають у різних галузях знань і царинах діяльності людини. Метою статті є дослідження специфіки моделювання термінів освіти, виокремлення структурних моделей, за якими утворено складні (синтетичні) й складені (аналітичні) номени. Різнорівневе вивчення галузевих терміносистем є суголосним часові, тож актуальність запропонованої розвідки визначається необхідністю дослідження процесів термінотворення і терміновживання у сфері освіти, потребою подальшого аналізу термінів освіти як системи понять, а також ґрунтовного дослідження вживання означених термінів в освітньому просторі з метою їхньої стандартизації та кодифікації в умовах євроінтеграції та новацій в освіті. У дослідженні термін розуміємо як одиницю, оформлену за законами певної мови, що має спеціальне значення, яке віддзеркалює основні й суттєві на цьому рівні розвитку науки ознаки відповідного поняття. Крім цього, спеціальний характер одиниці може бути підтверджений за допомогою обліку критеріїв концептуальної цілісності та знаковості, зокрема інформаційного, статистичного, семантичного й логіко-інтуїтивного. У цій статті термінологія освіти розглядається в динаміці, тому критерій нормативності має меншу значущість. Проведений аналіз формально-змістових параметрів термінів освіти може слугувати певним орієнтиром для коректного термінотворення й терміновживання в межах освітньої парадигми. Терміни-складні слова й терміни-словосполучення характеризуються семантичною цілісністю. Найбільша кількість термінів є словосполученнями, вони не тільки висловлюють приналежність до того чи того класу, що віддзеркалює родовидові відношення понять, але й забезпечують однозначність і системність термінологічних рядів. В статье говорится о формальных характеристиках сроков украинского образования. Выделены и описаны структурные модели и варианты этих моделей, по которым образованы сложные и составные номены, определена степень производительности отдельных моделей. Терминология обеспечивает номинирование объектов, явлений и процессов, возникающих в различных областях знаний и сферах деятельности человека. Целью статьи является исследование специфики моделирования сроков образования, выделение структурных моделей, по которым образованы сложные (синтетические) и составные (аналитические) номены. Разноуровневое изучение отраслевых терминосистем является созвучным времени, поэтому актуальность предложенной темы определяется необходимостью исследования процессов терминообразования в сфере образования, необходимости дальнейшего анализа сроков образования как системы понятий, а также основательного исследования употребления указанных сроков в образовательном пространстве с целью их стандартизации и кодификации в условиях евроинтеграции и новаций в образовании. В исследовании срока понимаем единицу, оформленную по законам данного языка, что имеет специальное значение, которое отражает основные и существенные на этом уровне развития науки признаки соответствующего понятия. Кроме этого, специальный характер единицы может быть подтвержден с помощью учета критериев концептуальной целостности и знаковости, в частности информационного, статистического, семантического и логико-интуитивного. В этой статье терминология образования рассматривается в динамике, поэтому критерий нормативности имеет меньшую значимость. Проведенный анализ формально-содержательных параметров сроков образования может служить определенным ориентиром для корректного терминообразования в рамках образовательной парадигмы. Сроки-сложные слова и термины-словосочетания характеризуются семантической целостностью. Наибольшее количество сроков является словосочетаниями, они не только выражают принадлежность к тому или иному классу, что отражает родовидовые отношение понятий, но и обеспечивают однозначность и системность терминологических рядов. The article deals with formal characteristics of terms of Ukrainian education. Structural models and their variants for creating complex and compound terminological items are singled out and described; productivity of some models is defined. Terminology provides nomination of objects, phenomena and processes which appear in new fields of knowledge and spheres of human activity. The aim of the research is to study the specifics of terms modelling in the sphere of education, to define typical structural models which are used for complex (synthetical) and compound (analytical) terms formation. Multilevel study of terminology is vital, so the topicality of the article is predetermined by the necessity to trace processes of terms creation and terms usage in Ukrainian education, by the need for further analysis of educational terms as a system of concepts, as well as a thorough study of the terms under analysis usage in the sphere of education aiming at standardizing and codifying them in terms of European integration and innovation in education. In this research, the term means a unit created according to the laws of a certain language, which has its special meaning reflecting basic and essential features of the concept at this level of science development. Special nature of the unit can be confirmed by taking into account the criteria of conceptual integrity and significance, including informational, statistical, semantic and logical-intuitive ones. In this article, the terminology of education is considered in its dynamics, so the criterion of normativeness is less important. The analysis of formal semantic characteristics of the terms of education can serve as a guide for correct terms formation and terms usage in the domain of educational paradigm. Compound terms and complex terms are characterised by semantic integrity. The largest number of terms are compound ones, they express their belonging to a class, which reflects generic and specific relations of notions, and provide uniqueness and systemic organisation of terminological rows.