Латиші в суспільно-політичному, соціально-економічному та культурно-освітньому житті Харківщини у 1920-ті – 1930-ті роки
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Стаття присвячена висвітленню питання подолання неписьменності серед національних меншин Харківщини в 1920-ті – на початку 1930-х років. З’ясовано рівень письменності населення Харківщини на початку 1920-х років. Реконструйовано процес становлення та розвитку шкіл для неписьменних та малописьменних, що забезпечували навчання рідною мовою. Охарактеризовано стан матеріального та кадрового забезпечення лікнепів у визначений період. Акцентується увага, що з часом відбувається переорієнтація освіти з гуманістичного показника на ідеологічний. і лікнепкампанія починає використовуватись для політичного перевиховання громадськості. The article is devoted to the issue of overcoming illiteracy among the national minorities of Kharkiv region in the 1920s - early 1930s. The level of literacy of the population of Kharkiv region in the early 1920s was clarified. The process of formation and development of schools for illiterate and illiterate people, which provided education in the native language, was reconstructed. The state of material and personnel support of likneps in the certain period is characterized. Considerable attention is paid to the analysis of specific problems that arose during the campaign to eliminate illiteracy of national minorities. It is emphasized that over time there is a reorientation of education from the humanistic indicator to the ideological and liknep company begins to be used for political re-education of the public. It is concluded that, despite some difficulties in implementing measures to eliminate illiteracy, significant progress has been made in this regard. With the support of the state and various public organizations, a large number of points for the elimination of illiteracy and low literacy were created, which took into account the national moment. This was facilitated by the widespread use of illiterate methods in teaching, which did not require significant public expenditures: forced involvement of intellectuals and the entire literate population in the lyceum; receiving subsidies from public organizations for the maintenance of schools; further expansion of individual and group learning. An analysis of the national aspect of the activities of educational institutions engaged in overcoming the illiteracy and low literacy of national minorities in the Kharkiv region shows that, both nationally and culturally, the Soviet government's strategy for social transformation in their environment was aimed at achieving specific political goals. free national and cultural development. Its not surprising that since the late 1920s, general and national education tasks have been gradually supplanted by political ones.
Опис
Ключові слова
коренізація, лікнеппункт, малописьменність, національна меншина, неписьменність, рідна мова, rooting, likneppunkt, illiteracy, national minority, illiteracy, native language
Цитування
Гончарова О. С. Латиші в суспільно-політичному, соціально-економічному та культурно-освітньому житті Харківщини у 1920-ті – 1930-ті роки / О. С. Гончарова, О. Л. Рябченко // Збірник наукових праць [Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди]. Сер. : Історія та географія. – Харків : Колегіум, 2020. – Вип. 57. – С. 103–109.