Кафедра всесвітньої історії
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 313
- ДокументХристина Петрівна Гордєєва: жіночий шлях у медицині на межі ХІХ–ХХ ст.(Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2023-05-26) Вороніна, М. С.Христина Петрівна Гордєєва не була революціонеркою, членкою політичної партії, не боролась за незалежність України. Але була важливою частинкою ліберального феміністичного руху за право на освіту і професійну реалізацію. Чи встигла б вона стати такою ж видатною як її брати, якби не витрачала роки на обхідні шляхи в досягненні медичної освіти – історична наука не дасть нам на це відповіді. Утім, завдяки таким як мати й дочка Гордєєви – жінки на будь-який рядовій чи керівній посаді в медичній сфері давно нікого не дивують, більше того, зазвичай це єдина сфера, де жінки можуть бути міністерками та генералками. Khrystyna Petrivna Gordeeva was not a revolutionary, a member of a political party, did not fight for the independence of Ukraine. But she was an important part of the liberal feminist movement for the right to education and professional realization. Would she have managed to become as prominent as her brothers if she had not spent years on detours in achieving medical education - historical science will not give us an answer to this. However, thanks to people like Gordeeva's mother and daughter, women in any rank-and-file or managerial position in the medical field have not surprised anyone for a long time, moreover, this is usually the only field where women can be ministers and generals.
- Документ«ПАЛЕСТИНСЬКА ХАРТІЯ» ЯК ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИЗВОЛЕННЯ ПАЛЕСТИНИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Целуйко, А. О.У публікації проаналізовано історію прийняття, зміст і значення «Національної хартії народу Палестини» як програмного документу ОВП, яка була проголошена 1 липня 1968 року, стала програмним документом ОВП, у якому було зафіксовано факт існування особливої національної спільноти – палестинського народу. Зазначено, що основні положення «Палестинської хартії» присвячені самоідентифікації та вихованню патріотизму палестинських арабів ‒ незалежно від віку і статі. Всі питання створення і збереження палестинської держави мають визначати самі палестинці після визволення своєї землі від євреїв. Правова полеміка щодо проблемних пунктів «Палестинської хартії» завершилася після того, як державне керівництво Ізраїлю видалило претензії до них із списку порушень угод палестинцями, складеного МЗС Ізраїлю в період «Другої палестинської інтифади» 2000-2005 років. The publication analyzes the history of acceptance, content and meaning The "National Charter of the Palestinian People" as a programmatic document of the PLO, which was proclaimed on July 1, 1968, became the programmatic document of the PLO, which recorded the fact of the existence of a special national community - the Palestinian people. It is noted that the main provisions of the "Palestinian Charter" are dedicated to self-identification and fostering patriotism of Palestinian Arabs, regardless of age and gender. All issues of creation and preservation of the Palestinian state must be determined by the Palestinians themselves after the liberation of their land from the Jews. The legal controversy over the problematic points of the "Palestinian Charter" ended after the Israeli government removed claims to them from the list of violations of agreements by the Palestinians compiled by the Israeli Foreign Ministry during the period of the "Second Palestinian Intifada" of 2000-2005.
- ДокументЗМІНИ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 3 ЧЕРВНЯ 1907 РОКУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Романенко, А. В.У публікації досліджено характер змін у виборчому законодавстві Російської імперії, що затверджені 3 червня 1907 р. Виборчий закон зберіг непорушними основні принципи, що визначали характер виборчої системи. Зазначено, що 3 червня 1907 р. було оприлюднено нове антидемократичне «Положення про вибори до Державної думи». Новий виборчий закон суттєво урізав представництво в Думі деяких окраїн Російської імперії. Зросла кількість виборців від землевласницької курії і скоротилася – від селянської. Особливо зменшувалися виборчі права робітників. Міська курія поділялася на дві курії в залежності від майнового цензу. За такої системи більша частина виборних обиралася, зрозуміло, дворянством і великою буржуазією. Усього ж активним виборчим правом користувалися лише 15 % населення Російської імперії. The publication examines the nature of changes in the electoral legislation of the Russian Empire, which were approved on June 3, 1907. The electoral law preserved the basic principles that determined the nature of the electoral system. It is noted that on June 3, 1907, a new anti-democratic "Regulations on State Duma Elections" was promulgated. The new election law is significant reduced the representation in the Duma of some regions of the Russian Empire. The number of voters from the land-owning curia increased and from the peasant curia decreased. The voting rights of workers were especially reduced. The city curia was divided into two curias in depending on the property tax. Under such a system, most of the elected officials were chosen, of course, by the nobility and the big bourgeoisie. In total, only 15% of the population of the Russian Empire enjoyed the active right to vote.
- ДокументВПЛИВ «КОНТРАКТУ СТОЛІТТЯ» 1994 Р. НА РОЗВИТОК ВІДНОСИН АЗЕРБАЙДЖАНУ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ НАПРИКІНЦІ ХХ СТ.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Матей, Ю. Ф.У публікації досліджено Угоду про розвідку, розробку та пайовий розподіл видобутку на азербайджанських нафтових родовищах «Азері», «Чираг», «Гюнешлі», яка була підписана 20 вересня 1994 р. у палаці «Гюлістан» (м. Баку) представниками 13 нафтових компаній Азербайджану (ГНКАР), США («Amoco», «Unocal», «McDermott», «Exxon», «Pennzoil»), Великобританії («British Petroleum», «Ramko»), Норвегії («Statoil»), Росії (ЛУКОЙЛ), Туреччини («Turkish Petroleum»), Японії («Itochu») та Саудівської Аравії («Delta-Nimir») і увійшла в історію як «Контракт століття». Ця подія стала першим міжнародним успіхом незалежної Азербайджанської держави. Зазначено, що завдяки обраній Гейдаром Алієвим нафтовій стратегії, успішно реалізованій у 1990-2000-ті роки, міжнародний авторитет Азербайджану зміцнився. Внаслідок правильного використання енергетичної дипломатії у зовнішній політиці, Великобританія та Азербайджан змогли просунутися від початкової стадії налагодження відносин до стадії стратегічного партнерства. Завдяки успішному проведенню внутрішньої та зовнішньої політики, правильному використанню нафтового чинника, підтримці нафтових компаній Великобританії, відносини республіки з Великобританією фактично вийшли на рівень союзницьких. The publication examines the Agreement on exploration, development and share distribution of production at the Azerbaijani oil fields "Azeri", "Chirag", "Guneshli", which was signed on September 20, 1994 in the Palace "Gulistan" (Baku) by representatives 13 oil companies of Azerbaijan (SOCAR), USA (Amoco, Unocal, McDermott, Exxon, Pennzoil), Great Britain (British Petroleum, Ramko), Norway (Statoil), of Russia (LUKOIL), Turkey ("Turkish Petroleum"), Japan ("Itochu") and Saudi Arabia ("Delta-Nimir") and went down in history as the "Contract of the Century". This event was the first international success of the independent state of Azerbaijan. It was noted that thanks to the oil strategy chosen by Heydar Aliyev, successfully implemented in the 1990s and 2000s, the international authority of Azerbaijan strengthened. As a result of the correct use of energy diplomacy in foreign policy, Great Britain and Azerbaijan were able to advance from the initial stage of establishing relations to the stage of strategic partnership. Thanks to the successful implementation of domestic and foreign policy, the correct use of the oil factor, and the support of oil companies of Great Britain, the republic's relations with Great Britain actually reached the level of allies.
- ДокументПОЧАТОК ЗАКІНЧЕННЯ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ. ПЕРША ЗУСТРІЧ ПРЕЗИДЕНТА США РОНАЛЬДА РЕЙГАНА ТА ПРЕЗИДЕНТА СРСР МИХАЙЛА ГОРБАЧОВА В ЖЕНЕВІ В 1985 РОЦІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Курганова, Г. В.У публікації досліджено дипломатичні відносини між США та СРСР під час зустрічі в Женеві в 1985 році Рональда Рейгана та Михайла Горбачова. Сторони розглянули широке коло питань, зокрема, двосторонні відносини у нових політичних реаліях. За підсумками переговорів була прийнята Декларація про неприпустимість ядерної війни. Реалістично оцінюючи політичну та соціально-економічну ситуацію в обох країнах, було висловлено переконаність у необхідності подальшого зміцнення взаємовигідного політичного, економічного співробітництва між ними як дружніми державами. Зазначено, що Женевський саміт 1985 року мав ключове значення у зовнішній політиці обох країн. Він сприяв зміцненню партнерства, обидві країни прагнули до розширення політичної співпраці. Генеральний секретар прийняв запрошення Президента США відвідати Сполучені Штати Америки, а Президент Сполучених Штатів прийняв запрошення Генерального секретаря ЦК КПРС відвідати Радянський Союз. The publication examines the diplomatic relations between the USA and the USSR during the meeting in Geneva in 1985 between Ronald Reagan and Mikhail Gorbachev. The parties discussed a wide range of issues, in particular, bilateral relations in the new political realities. As a result of the negotiations, the Declaration on the Inadmissibility of Nuclear War was adopted. Assessing realistically political and socio-economic situation in both countries, conviction was expressed in the need for further strengthening of mutually beneficial political and economic cooperation between them as friendly states. It is noted that the Geneva summit of 1985 was of key importance in foreign policy of both countries. He contributed to the strengthening of partnership, both countries sought to expand political cooperation. The General Secretary accepted the invitation of the President of the United States to visit the United States of America, and the President of the United States accepted the invitation of the General Secretary of the Central Committee of the CPSU to visit the Soviet Union.