Кафедра історії України
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 264
- ДокументЗбереження історико-культурної спадщини України як чинник національної ідентичності(Український державний університет імені Михайла Драгоманова; видавничий дім "Гельветика", 2024) Тарангул, Л. М.; Чернікова, І. В.; Дрогомирецька, Л. Р.Одним із важливих напрямів гуманітарної політики України є проблема збереження історико-культурної спадщини в умовах російсько-української війни та післявоєнної відбудови. Прагнення російської федерації стерти з лиця землі все, що бодай найменшим чином пов’язане з Україною, українцями, усім українським, ще раз засвідчує важливість історико-культурної спадщини в усвідомленні національної ідентичності та її значення в сучасному світі, попри глобалізаційні процеси, в тому числі й у сфері культури. Історико-культурна спадщина як джерело досвіду багатьох поколінь є втіленням естетичних, морально-етичних, мистецьких, технологічних, релігійно-космологічних уявлень та здобутків народів, що в різні часи проживали на теренах України. Збереження історико-культурної спадщини, її роль у розвитку громад, туризму, освіті, культурній дипломатії – все це є свідченням рівня розвитку та зрілості суспільства й наочно демонструє прагнення нашої держави до євроінтеграції. Мета статті полягає в аналізі окремих аспектів взаємодії історико-культурної спадщини та національної ідентичності, а також у представленні конкретних практичних кейсів, пов’язаних зі збереженням та промоцією історико-культурної спадщини як важливого джерела формування національної ідентичності в умовах (ре)інтеграції України у європейський культурний простір та боротьби за свою суб’єктність проти агресії Росії. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що питання національної ідентичності з опертям на історико-культурну спадщину особливо актуалізується в періоди серйозних суспільно-політичних випробувань, кризових явищ у житті суспільства та соціуму. На практиці це вилилося у пошук духовних стрижнів в історії та культурі України задля усвідомлення та самоідентифікації й репрезентації як всередині країни, так і на міжнародній арені. Важливим інструментом збереження історико-культурної спадщини є цифровізація надбань у цій царині. У висновках наголошено на тактичній та стратегічній значимості історико-культурної спадщини України для перемоги у російсько-українській війні як війні на виживання й утвердження суб’єктності України та українців у геополітичному масштабі. Встановлено необхідність використання історико-культурної спадщини як дієвого інструменту у боротьбі проти російських історико-культурних наративів та залишків радянських світоглядно-ментальних стереотипів щодо національної, культурної, політичної меншовартості українців. Особливу увагу зосереджено на практичних можливостях історико-архітектурної спадщини та нематеріальної спадщини України. One of the important directions of Ukraine’s humanitarian policy is the problem of preserving the historical and cultural heritage in the conditions of the Russian-Ukrainian war and post-war reconstruction. The desire of the Russian Federation to erase from the face of the earth everything that is even in the slightest way connected with Ukraine, Ukrainians, everything Ukrainian, once again proves the importance of historical and cultural heritage in the awareness of national identity and its importance in the modern world, despite globalization processes, including and in the field of culture. Historical and cultural heritage, as a source of experience of many generations, is the embodiment of aesthetic, moral-ethical, artistic, technological, religious-cosmological ideas and achievements of peoples who lived on the territory of Ukraine at different times. Preservation of the historical and cultural heritage, its role in the development of communities, tourism, education, cultural diplomacy – all this is evidence of the level of development and maturity of society and clearly demonstrates the aspirations of our state for European integration. The purpose of the article is to analyze certain aspects of the interaction of historical and cultural heritage and national identity, as well as to present specific practical cases related to the preservation and promotion of historical and cultural heritage as an important source of national identity formation in the conditions of (re) integration of Ukraine into the European cultural space and struggle for one’s subjectivity against Russian aggression. The results of the study revealed that the issue of national identity based on historical and cultural heritage is especially relevant in periods of serious social and political trials, crisis phenomena in the life of society and socium. In practice, this resulted in the search for spiritual cores in the history and culture of Ukraine for awareness and selfidentification and representation both within the country and on the international arena. An important tool for preserving the historical and cultural heritage is the digitization of assets in this area. The conclusions emphasize the tactical and strategic significance of the historical and cultural heritage of Ukraine for Victory in the Russian-Ukrainian war as a war for survival and the establishment of the subjectivity of Ukraine and Ukrainians on a geopolitical scale. The need to use the historical and cultural heritage as an effective tool in the fight against Russian historical and cultural narratives and remnants of the Soviet worldview and mental stereotypes regarding the national, cultural, and political inferiority of Ukrainians has been established. Special attention is focused on the practical possibilities of historical and architectural heritage and intangible heritage of Ukraine.
- ДокументВнесок Ярещенка Артура Петровича в збереження історичної пам'яті населення Харківщини в радянські часи(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Ярещенко, А. О.В статі розглянуто роль А. П. Ярещенко в процесі відновлення історичної пам’яті населення Харківщини у пізньорадянський період. Проаналізовано публіцистичну діяльність А. П. Ярещенко у місцевій партійній пресі як факт популяризації автором своїх наукових розвідок у галузі історичної топоніміки Харківської області. The article examines the role of A. P. Yareshchenko in the process of restoring and popularizing the historical memory of the population of Kharkiv Region in the late Soviet period. The journalistic activity of A. P. Yareshchenko was analyzed. Yareshchenko A. P. in the local party press as a fact of popularization by the author of his scientific investigations in the field of historical toponymy of the Kharkiv region.
- ДокументРоль підручника у формуванні ідей державності на уроках історії в середній школі Північної Македонії та України в 1991-2022 роках(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Чиж, В. А.В статті розглянуто роль та місце школи в Україні та Республіці Північна Македонія , як першої інституції, що формує ідею державності у підростаючого покоління згідно державної політики пам’яті. Визначено і наслідки такої роботи, такі як містифікація, «історичні війни», фабрикація фактів. The article examines the role and place of schools in Ukraine and the Republic of North Macedonia as the first institution that shapes the idea of statehood in the younger generation in accordance with the state memory policy. The author also identifies the consequences of such work, such as mystification, "historical wars", and fabrication of facts.
- ДокументДіяльність В. Я. Білоцерківського у ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г. С. Сковороди» (2002 – 2018 рр.)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Чернікова, І. В.Розкривається національно-патріотична діяльність професора кафедри історії України ХНПУ імені Г. С. Сковороди, полковника Українського козацтва, Голови старійшин громадської організації «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г. С. Сковороди» В. Я. Білоцерківського з 2002 – 2018 рр. Акцентується увага на формах діяльності громадської організації, внеску особистості В. Я. Білоцерківського у виховання молодого покоління козачат, козаків та берегинь України. The article reveals the national-patriotic activity of the professor of the Department of History of Ukraine of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Colonel of the Ukrainian Cossacks, Chairman of the Elders of the public organisation «Separate Scientific and Educational Centre of the Ukrainian Cossacks named after H. S. Skovoroda» V. Y. Bilotserkivskyi from 2002 to 2018. Attention is focused on the forms of activity of the public organisation, the contribution of V. Y. Bilotserkivskyi's personality to the education of the younger generation of Cossacks and Ukrainian defenders.
- ДокументРОЛЬ Я. Р. ДАШКЕВИЧА У ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ПРОБЛЕМ СХОДОЗНАВСТВА ТА ОРІЄНТАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Сопельняк, А. С.У публікації досліджено роль Я. Р. Дашкевича у популяризації проблем сходознавства та орієнталістики в Україні. Відомий український історик, археограф і бібліограф Я. Р. Дашкевич зробив вагомий внесок у сходознавство та поширення знань про східну цивілізацію серед української громадськості, у розвиток тюркології в новітній українській науці кінця XX – початку XXI ст., створивши новий напрям досліджень у царині монголознавства, сформувавши й розвинувши концепцію співіснування кочових і осілоземлеробських спільнот у Північному Причорномор’ї. Це поняття отримало назву «Великий кордон». У своїх дослідженнях про тюрків і кочівників Я. Р. Дашкевич приділяв велику увагу питанню про розселення татар на українських землях у XIV–XVII ст. і неодноразово звертався до нього у своїх працях. Завдяки всебічному аналізу наукових праць Я. Р. Дашкевича, його публікацій та його активної діяльності в суспільстві ми можемо отримати дані про значний внесок ученого у дослідження східних культур. The publication explores the role of J. R. Dashkevych in popularising the problems of Orientalism and Oriental studies in Ukraine. The well-known Ukrainian historian, archaeographer, and bibliographer Y. R. Dashkevych made a significant contribution to Orientalism and the dissemination of knowledge about Eastern civilisation among the Ukrainian public, to the development of Turkology in the modern Ukrainian science of the late XX - early XXI centuries, creating a new area of research in the field of Mongol studies, forming and developing the concept of coexistence of nomadic and sedentary agricultural communities in the Northern Black Sea region. This concept was called the "Great Frontier". In his research on Turks and nomads, J. R. Dashkevich paid great attention to the issue of Tatar settlement on Ukrainian lands in the 14th-17th centuries and repeatedly referred to it in his writings. Thanks to a comprehensive analysis of J. R. Dashkevich's scientific works, his publications, and his active involvement in society, we can obtain data on the scientist's significant contribution to the study of oriental cultures.