ФУНКЦИИ ОРИЕНТАЛИЗМОВ В "ВОСТОЧНЫХ" СТИХОТВОРЕНИЯХ И. А. БУНИНА
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статье рассматриваются функции ориентальной лексики, формирующей черты проективности и концептуальности текстов в цикле «восточных» стихотворений И. А. Бунина. Тема Востока в творческом сознании И. А. Бунина занимала существенное место. Исследователи отмечают, что внимание Бунина к восточным (в частности, исламским) темам и соответствующей аксиологии одновременно объясняется и их экзотичностью, и стремлением поэта объединить восточное мироустройство в универсальное целое, соотнести с экзистенциальным опытом человечества и интегрировать в единую общую для всех культурных и социальных формаций модель взаимоотношений между человеком и Космосом. Содержание текста в процессе его восприятия формируется как на ступени чувственного познания, так и на ступени абстрактного мышления. На этом основании можно выделить два тесно связанных принципа отражения реальности в тексте и соответственно два аспекта его содержания, которые можно условно обозначить как «проективный» и «концептуальный» и положить в основу выделения функций парадигм. Парадигма ориентализмов является межтекстовой по отношению ко всей совокупности «восточных» стихотворений. В значительной части стихотворений компоненты межтекстовой парадигмы ориентализмов входят в состав природной парадигмы, которая способствует актуализации концептуальной оппозиции (например, «НОМАДНЫЙ»/«АВТОХТОННЫЙ» в стихотворении «Храм Солнца»). Ориентализмы могут входить в концептуальную составляющую произведения эксплицитно в качестве части доминантной (гиперактуальной) парадигмы («Иерусалим», «Александр в Египте», «Мекам» и др.). В других стихотворениях элементы ориентальной парадигмы представляют собой интертекстуальную отсылку к Корану. В стихотворении «Магомет в изгнании» компоненты межтекстовой парадигмы ориентализмов имеют эксплицитное выражение в качестве интертекста к рассказу об изгнании Пророка. У статті запропоновано аналіз функцій орієнтальної лексики для циклу «східних» віршів І. О. Буніна. Тема Сходу у творчій свідомості І. О. Буніна посідала істотне місце. На сучасному етапі вивчення впливу культур Сходу на світогляд письменника, дослідники дійшли думки, що відповідь на запитання, чи є увага Буніна до східних (зокрема, ісламських) тем та відповідної аксіології поетичною екзотикою може бути позитивною та негативною водночас, адже світ Сходу є незвичним до світосприйняття Буніна. Поет прагне поєднати східний світоустрій до універсального цілого, співвіднести з екзистенцій ним досвідом людства та інтегрувати до єдиної, загальної щодо всіх культурних та соціальних формацій модель взаємовідносин між людиною та Космосом. Зміст тексту у процесі сприйняття формується як на рівні чуттєвого пізнання, так і на рівні абстрактного мислення. Тому можна виявити два взаємопов’язані принципи відображення дійсності у тексті та два аспекти змісту, що можна умовно позначити як «проєктивний» та «концептуальний». Парадигма орієнталізмів є міжтекстовою щодо всієї сукупності «східних» віршів. У вірші «Храм Сонця» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів входять до складу природної парадигми, що спричиняє актуалізацію концептуальної опозиції «НОМАДНИЙ»/«ТУБІЛЬНИЙ». Орієнталізми можуть бути частиною концептуальної складової твору експліцитно (як компонент домінантної (гіперактуальної) парадигми («Ієрусалим»; «Олександр в Єгипті»; «Мекам» та ін.). Щодо інших віршів, елементи орієнтальної парадигми є інтертекстами до Корану. У вірші «Магомет у вигнанні» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів мають експліцитне вираження у якості інтертексту до оповіді про вигнання Пророка. The article gives analysis for functions of oriental lexicon for Bunin`s “eastern” poems. Particularly projective set and conceptual set represented by oriental paradigm. Eastern subject-matter has mattery place in the Bunin`s affectation to “eastern” cultures, researchers says that answer for question “Bunin`s affectation to “eastern” (particularly Islamic) cultures” is an ambivalent: it is exotic, because it is unusual. But Bunin`s affect to unite “eastern world order” in general-purpose be-all correlated with human`s existential experience and integrated to one pattern of footing between men and Cosmos. Perception of text is formed on the sensuous level, but it formed on the abstract level too. We may distinguish two fundamentals of mapping for reality in the text. Resp. we may distinguish two aspects of text`s content. There are projective set and conceptual set. An oriental paradigm is an intertextual for all “eastern” poems. For “Temple of the Sun” components of intertextual paradigm integrate to projective paradigm and lead to actualization for a conceptual opposition “NOMADIC”/”INDEGENOUS”. Researchers says that “nomadic” from Bunin`s point of view is not only “oriental”. “Nomad” is a primogenitor of the humanity. Components of an intertextual paradigm may integrate to poem`s explicite conceptual set like a part of dominant (hyperactual) paradigm(“Jerusalem”; “Alexander in Egypt”; “Mekam” et cetera). For other poems elements of an oriental paradigm are intertextual to Koran. For “Mohammed in Exile” components of an intertextual paradigm of orientalisms has explicite expression like an intertextual narrative about Prophet`s exile.
Опис
Ключові слова
ориентализм, поэзия Бунина, функции, проективный, концептуальный, орієнталізм, поезія Буніна, функції, проективний, концептуальний, orientalism, Bunin`s lyric legacy, functions, projective, conceptual
Цитування
Проскурин И. А. Функции ориентализмов в "Восточных" стихотворениях И. А. Бунина / И. А. Проскурин // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2020. – № 2 (72). – С. 28–33.