ТЕКСТ КАК ИДИОМАТИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В СИСТЕМЕ СЛОВО – ФРАЗЕОЛОГИЗМ – ТЕКСТ
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статье утверждается, что текст, ФЕ и слово как единицы, характеризующиеся идиоматичностью, могут быть включены в один ряд. Однако идиоматичность разных типов языковых образований носит различный характер: идиоматичность фразеологических сочетаний носит чисто языковой характер, идиоматичность фразеологических единств — образно-понятийный характер. Идиоматичность слова, определяющаяся сочетаемостью морфем, имеет одновременно и языковой и образно-понятийный характер. Текст по идиоматичности ближе всего к фразеологическим сращениям, сложность восприятия
которых не связана с наличием в них архаичных элементов, и фразеологическим единствам, поскольку идиоматичность в этих ФЕ, как и в тексте, проявляется на образно-понятийном уровне. Степень идиоматичности определяется, во-первых, различным количеством промежуточных взаимосвязанных звеньев между «банальными» (т.е. не зависящими от содержания текста, внетекстовыми) образно-понятийными единицами, генерируемыми словами и их блоками, и образно-понятийными структурами, которые формируются в процессе понимания данного текста, т.е. входят в соответствующую текстовую парадигму. Во-вторых, степень идиоматичности определяется степенью предсказуемости (и, следовательно, степенью затрудненности возникновения) связей между исходным внетекстовым и текстовым образно-понятийными образованиями. При этом подразумевается, что соответствующие образно-понятийные структуры формируются не только и не столько за счет отдельных слов, сколько за счет вербальных блоков. Таким образом, степень идиоматичности (степень переструктурирования) сводится к появлению различного количества промежуточных образно-понятийных звеньев, необходимых для понимания текста, т.е. для перехода от банальных (внетекстовых) звеньев к текстовым, и сложностью перехода от одного промежуточного звена к другому. У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, поперше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між "банальними" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образнопонятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої. The article argues that the text, idiom and the word as the units characterized by idiomaticity can be included in the same row. However, the idiomaticity of different types of language formations is of a different nature: the idiomatic nature of phraseological collocations is purely linguistic, the idiomatic nature of phraseological unities is figurative and conceptual. The idiomaticity of a word, determined by the compatibility of morphemes, is both linguistic and figuratively-conceptual in nature. The idiomaticity of the text makes it closest to phraseological fusions, the difficulty of perception of which is not connected with the presence of archaic elements in them, and to phraseological unities, since the idiomaticity in these idioms, as well as in the text, is manifested on a figuratively-conceptual level. The degree of idiomaticity is determined, firstly, by a different number of intermediate interconnected links between “trivial” (i.e, independent from the content of the text, non-textual) figurative-conceptual elements generated by words and their blocks, and figurative-conceptual structures that are formed in the process of understanding this text, i.e. enter the corresponding textual paradigm. Secondly, the degree of idiomaticity is determined by the degree of predictability (and, consequently, the degree of difficulty of occurrence) of the connections between the original non-textual and textual figurative-conceptual formations. It is assumed that the corresponding figurative-conceptual structures are formed not only and not just of individual words, but of the verbal blocks. Thus, the degree of idiomaticity (the degree of restructuring) comes down to the appearance of a different number of intermediate figurativeconceptual links necessary for understanding the text, i.e. for the transition from trivial (nontextual) links to the textual, and the complexity of the transition from one intermediate link to another.
Опис
Ключові слова
идиоматичность, текст, слово, фразеологизм, образно-понятийные единицы, ідіоматичність, фразеологізм, образно-понятійні одиниці, idiom, text, word, idiom, figurative-conceptual units
Цитування
Степанченко И. И. Текст как идиоматическое образование в системе слово – фразеологизм – текст / И. И. Степанченко // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2019. – № 4 (70). – С. 11–18.