Традиції та новації у педагогічній діяльності
Завантаження...
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
У статті на основі аналізу наукової літератури, досвіду роботи у закладі вищої освіти, результатів досліджень педагогічного спрямування розкрито взаємозв’язок традицій і інновацій у педагогічній діяльності.
Підкреслено, що підготовка фахівців нової формації залежить від органічного творчого поєднання традиційних та інноваційних форм, методів навчання і виховання в освітньому процесі. Розкрито суть традицій як перевірений часом педагогічний досвід, як механізм накопичення специфічних норм, цінностей, прикладів постановки і розв’язання проблем, які дозволяють за певних умов отримати гарні результати. Підкреслено, що педагогічна традиція як складне явище вміщує багато компонентів, виконує різні функції, має різні види і знаходить свій вираз у значній кількості педагогічних форм, засобів, технологій, методик. У статті показано ставлення видатного українського педагога В. О. Сухомлинського до педагогічних традицій як скарбниці, «куди кожне покоління кладе свій маленький коштовний внесок». У тексті наведено аргументи на користь реалізації інноваційних заходів у педагогічному процесі, а саме: інтенсивний розвиток ІКТ, інтеграційних процесів; особливості сучасної студентської молоді; зміна ролі і функцій викладача вищої школи. Розкрито місце і значення інновацій у діяльності викладача, зокрема, підкреслено їх роль у забезпеченні діяльної позиції суб’єктів освітнього процесу, у вивченні досвіду обговорення проблем, набутті самостійності, формуванні активно-позитивної мотивації, спрямуванні особистісного розвитку, сприянні розвитку пізнавального інтересу, введенні здобувачів у дослідницьку сферу. На основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди дослідників щодо вагомого «внеску» інноваційності в стимулювання академічної і професійної мобільності здобувачів на основі самоосвіти, їх ціннісних орієнтирів і життєвих смислів. У статті представлено у систематизовану вигляді вимоги до викладача вищої школи, як головного реалізатора інновацій у професійній діяльності. Підкреслено, що викладач, який здатний творчо, результативно працювати, бути конкурентоспроможним в умовах сьогодення, виступає «творцем», ініціатором конкретних нововведень, може мати статус інноваційної особистості. Подано різні точки зору науковців щодо визначення «інноваційної особистості». Отримано висновок про доцільність розумного поєднання традиційних і інноваційних форм та методів, про процес взаємоперетворення інновацій у традиції та народження нових інновацій із традицій, про їхній взаємозв’язок і взаємодоповнення. Based on the analysis of scientific literature, work experience in the higher educational institution and the results of pedagogical research, the relationship of traditions and innovations in pedagogical activity is revealed in the article. It is emphasized that training of specialists of the new formation depends on the organic creative combination of traditional and innovative forms, methods of training and upbringing in educational process. The essence of traditions is defined in the article. They are time-tested pedagogical experience, a mechanism of accumulation of specific norms, values, examples of formulating and solving problems, which allow to obtain good results under certain conditions. It is emphasized that pedagogical tradition as a complex phenomenon includes a lot of components, performs various functions, has different kinds and is reflected in a significant amount of pedagogical forms, means, technologies and techniques. The article reveals great Ukrainian educator V. O. Sukhomlynskyi’s attitude to pedagogical traditions as treasure house “where all generations put their little precious contribution”. The article presents arguments in favour of implementation of innovative activities in pedagogical process, namely: intensive development of ICT and integration processes, specific features of modern student youth, change of role and function of higher school lecturer. The place and significance of innovations in lecturer’s activity are revealed in the article. For instance, the focus is on their importance in ensuring the active position of the subjects of educational process, in gaining the experience of discussing problems, forming learning independence, active-positive motivation, directing personal development, promoting the development of cognitive interest, introduction of applicants into research field. Based on the analysis of scientific literature, the researchers’ views on significant “contribution” of innovation in stimulating applicants’ academic and professional mobility on the basis of self-education, their values and meanings of life are generalized. The article presents in a systematic form the requirements for higher school lecturer as the main implementer of innovations in professional activity. It is emphasized that a lecturer, who is able to work creatively and effectively and to be competitive in today’s conditions, acts as “a creator”, an initiator of specific innovations etc., can have the status of an innovative person. Scholars’ different points of view on the definition of “innovative personality” are presented. The authors make a conclusion on the expediency of a reasonable combination of traditional and innovative forms and methods, process of interconversion of innovation in tradition and emergence of new innovations from traditions, their interrelation and complementarity of each other.
Опис
Ключові слова
традиції, інновації, взаємозв’язок, досвід, вища школа, здобувач вищої освіти, інноваційний викладач, traditions, innovations, relationship, experience, higher school, applicant for higher education, innovative teacher
Цитування
Золотухіна С. Т. Традиції та новації у педагогічній діяльності / С. Т. Золотухіна, В. В. Фазан, В. В. Макаренко // Теорія та методика навчання та виховання. – Харків, 2021. – № 50. – С. 65–74. – DOI: 10.34142/23128046.2021.50.06