Перегляд за Автор "Фазан, В. В."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У США(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-08) Фазан, В. В.; Штефан, Л. А.; Кузнецова, О. Ю.У статті проаналізовано теорію та практику організації освіти дорослого населення США. Установлено, що в працях американських науковців на сьогодні не існує єдиних підходи до визначення поняття «освіта дорослих». Основними осередками, які активно займаються питаннями освіти дорослого населення Америки, виступають університети. The article analyzes the theory and practice of organizing adult education in the United States. It is established that in the works of American scholars, there are no sole approaches to the definition of «adult education» today. Universities are the main centers that are actively involved in the education of the adult population in America.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 20–30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-20) Штефан, Л. А.; Кузнецова, О. Ю.; Фазан, В. В.У статті визначено особливості розвитку системи освіти в Україні у 20–30-ті рр. ХХ століття. З’ясовано, що до таких особливостей можна віднести: реорганізацію системи управління освітою; модернізацію шкільної системи; процес організації соціального виховання дітей; започаткування моделі єдиної трудової школи; українізацію змісту освіти та деякі інші. The article deals with the specific aspects of education system development in Ukraine in 1920–1930. These aspects cover: reorganization of education management system, school system modernization, the process of organization of social upbringing of children, introduction of the labour school model, ensuring Ukrainian national orientation of the curriculum content and some others.
- ДокументПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У США(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Фазан, В. В.; Штефан, Л. А.; Золотухіна, С. Т.У публікації розглянуто підготовку педагогічних кадрів у США. Система освіти США є децентралізованою й побудована за регіональним принципом, який покладено в основу конституційної політики держави. Регіональний підхід американців до питань освіти забезпечив диверсифікацію та гнучкість освітньої системи, її швидку адаптацію до вимог суспільства. Зазначено, що теоретична підготовка охоплює курси педагогіки, психології та методик. Педагогічна підготовка складається з теорії освіти, знань про себе, культуру, суспільство, розуміння педагогічних цінностей. Підготовкою педагогічних кадрів у США займаються університети, педагогічні коледжі, коледжі вільних мистецтв або гуманітарні коледжі. The publication examines the training of teaching staff in the USA. The US education system is decentralized and built on the regional principle, which is the basis of the state's constitutional policy. The Americans' regional approach to education provided diversification and the flexibility of the educational system, its quick adaptation to the demands of society. It is noted that theoretical training includes courses in pedagogy, psychology and methods. Pedagogical training consists of the theory of education, knowledge about oneself, culture, society, understanding of pedagogical values. Universities, teacher training colleges, liberal arts colleges, or liberal arts colleges are engaged in the training of teaching staff in the USA.
- ДокументТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В США(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Фазан, В. В.; Кузнецова, О. Ю.; Штефан, Л. А.У публікації проаналізовано тенденції розвитку вищої освіти в США. До провідних тенденцій віднесено: децентралізацію та диверсифікацію вищої освіти; посилення федерального регулювання закладів вищої освіти, підвищення уваги до системи освіти з боку вищих органів влади США; відкритість та демографічна різноманітність вищої школи; варіативність форм навчання; інтенсивний розвиток програм дистанційної освіти та деякі інші. The publication analyses trends in the development of higher education in the United States. The leading trends include: decentralisation and diversification of higher education; strengthening of federal regulation of higher education institutions; increased attention to the education system by the highest authorities of the United States; openness and demographic diversity of higher education; variability of forms of education; intensive development of distance education programmes and some others.
- ДокументТрадиції та новації у педагогічній діяльності(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Золотухіна, С. Т.; Фазан, В. В.; Макаренко, В. В.У статті на основі аналізу наукової літератури, досвіду роботи у закладі вищої освіти, результатів досліджень педагогічного спрямування розкрито взаємозв’язок традицій і інновацій у педагогічній діяльності. Підкреслено, що підготовка фахівців нової формації залежить від органічного творчого поєднання традиційних та інноваційних форм, методів навчання і виховання в освітньому процесі. Розкрито суть традицій як перевірений часом педагогічний досвід, як механізм накопичення специфічних норм, цінностей, прикладів постановки і розв’язання проблем, які дозволяють за певних умов отримати гарні результати. Підкреслено, що педагогічна традиція як складне явище вміщує багато компонентів, виконує різні функції, має різні види і знаходить свій вираз у значній кількості педагогічних форм, засобів, технологій, методик. У статті показано ставлення видатного українського педагога В. О. Сухомлинського до педагогічних традицій як скарбниці, «куди кожне покоління кладе свій маленький коштовний внесок». У тексті наведено аргументи на користь реалізації інноваційних заходів у педагогічному процесі, а саме: інтенсивний розвиток ІКТ, інтеграційних процесів; особливості сучасної студентської молоді; зміна ролі і функцій викладача вищої школи. Розкрито місце і значення інновацій у діяльності викладача, зокрема, підкреслено їх роль у забезпеченні діяльної позиції суб’єктів освітнього процесу, у вивченні досвіду обговорення проблем, набутті самостійності, формуванні активно-позитивної мотивації, спрямуванні особистісного розвитку, сприянні розвитку пізнавального інтересу, введенні здобувачів у дослідницьку сферу. На основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди дослідників щодо вагомого «внеску» інноваційності в стимулювання академічної і професійної мобільності здобувачів на основі самоосвіти, їх ціннісних орієнтирів і життєвих смислів. У статті представлено у систематизовану вигляді вимоги до викладача вищої школи, як головного реалізатора інновацій у професійній діяльності. Підкреслено, що викладач, який здатний творчо, результативно працювати, бути конкурентоспроможним в умовах сьогодення, виступає «творцем», ініціатором конкретних нововведень, може мати статус інноваційної особистості. Подано різні точки зору науковців щодо визначення «інноваційної особистості». Отримано висновок про доцільність розумного поєднання традиційних і інноваційних форм та методів, про процес взаємоперетворення інновацій у традиції та народження нових інновацій із традицій, про їхній взаємозв’язок і взаємодоповнення. Based on the analysis of scientific literature, work experience in the higher educational institution and the results of pedagogical research, the relationship of traditions and innovations in pedagogical activity is revealed in the article. It is emphasized that training of specialists of the new formation depends on the organic creative combination of traditional and innovative forms, methods of training and upbringing in educational process. The essence of traditions is defined in the article. They are time-tested pedagogical experience, a mechanism of accumulation of specific norms, values, examples of formulating and solving problems, which allow to obtain good results under certain conditions. It is emphasized that pedagogical tradition as a complex phenomenon includes a lot of components, performs various functions, has different kinds and is reflected in a significant amount of pedagogical forms, means, technologies and techniques. The article reveals great Ukrainian educator V. O. Sukhomlynskyi’s attitude to pedagogical traditions as treasure house “where all generations put their little precious contribution”. The article presents arguments in favour of implementation of innovative activities in pedagogical process, namely: intensive development of ICT and integration processes, specific features of modern student youth, change of role and function of higher school lecturer. The place and significance of innovations in lecturer’s activity are revealed in the article. For instance, the focus is on their importance in ensuring the active position of the subjects of educational process, in gaining the experience of discussing problems, forming learning independence, active-positive motivation, directing personal development, promoting the development of cognitive interest, introduction of applicants into research field. Based on the analysis of scientific literature, the researchers’ views on significant “contribution” of innovation in stimulating applicants’ academic and professional mobility on the basis of self-education, their values and meanings of life are generalized. The article presents in a systematic form the requirements for higher school lecturer as the main implementer of innovations in professional activity. It is emphasized that a lecturer, who is able to work creatively and effectively and to be competitive in today’s conditions, acts as “a creator”, an initiator of specific innovations etc., can have the status of an innovative person. Scholars’ different points of view on the definition of “innovative personality” are presented. The authors make a conclusion on the expediency of a reasonable combination of traditional and innovative forms and methods, process of interconversion of innovation in tradition and emergence of new innovations from traditions, their interrelation and complementarity of each other.
- ДокументФормування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (ПНПУ), 2017-08-18) Жерновникова, О. А.; Штефан, Л. А.; Фазан, В. В.У статті розглянуто підходи сучасних науковців до визначення суті процесу підготовки та готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування. Згідно з дослідницьким задумом,формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування сприятиме правильному навчально-виховному процесу відповідно до Концепції нової української школи. Мета статті полягає в характеристиці сутності підготовки й готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, визначенні стану готовності до цього виду діяльності. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, класифікація науково-методичної з метою визначення ключових понять дослідження; емпіричні – фрагменти педагогічного експерименту; анкетування студентів, майбутніх учителів математики. Проаналізовано наукові позиції щодо визначення компонентів формування готовності майбутніх учителів математики: мотиваційний (наявність у майбутніх учителів мотивації до навчального проектування), когнітивний (наявність знань, необхідних для ефективного навчального проектування та набуття комплексу проектувальних умінь і навичок, що забезпечують оптимізацію навчального процесу сучасної загальноосвітньої школи) та діяльнісно-рефлексійний (оволодіння вміння організовувати навчальний процес, спрямований на здійснення контролю й оцінки рівня сформованості готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, відповідної корекції цього процесу). На початковому етапі педагогічного експерименту було проведено анкетування та бесіди зі студентами, результати яких зафіксували низький рівень за всіма показниками. Після цього кожну групу було розподілено на експериментальну та контрольну підгрупи. В експериментальній було реалізовано методику формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, а в контрольній проведено заняття за традиційною системою. Результати педагогічного експерименту засвідчують, що в цілому у всіх групах покращилися показники, що сприяли формуванню готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, але найвищі були зафіксовані в експериментальній групі. В статье рассмотрены подходы современных ученых к определению сущности процесса подготовки и готовности будущих учителей математики к учебному проектированию. Согласно исследовательскому замыслу, формирование готовности будущих учителей математики к учебному проектированию должно способствовать правильному учебно-воспитательному процессу в соответствии с Концепцией новой украинской школы. Цель статьи заключается в характеристике сущности подготовки и готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, определении состояния готовности к этому виду деятельности. Методы исследования: теоретические-анализ, синтез, сравнение, классификация научно-методической литературы с целью определения ключевых понятий исследования; эмпирические-фрагменты педагогического эксперимента; анкетирование студентов, будущих учителей математики. Проанализированы научные позиции по определению компонентов формирования готовности будущих учителей математики: мотивационный (наличие у будущих учителей мотивации к учебному проектированию), когнитивный (наличие знаний, необходимых для эффективного учебного проектирования и приобретения комплекса проектных умений и навыков, обеспечивающих оптимизацию учебного процесса современной общеобразовательной школы) и деятельно-рефлексионный (овладение умением организовывать учебный процесс, направленный на осуществление контроля и оценки уровня формирования готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, соответствующей коррекции этого процесса). На начальном этапе педагогического эксперимента было проведено анкетирование и беседы со студентами, результаты которых зафиксировали низкий уровень по всем показателям. После этого каждую группу было разделено на экспериментальную и контрольную подгруппы. В экспериментальной было реализовано методику формирования готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, а в контрольной проведены занятия по традиционной системе. Результаты педагогического эксперимента показывают, что в целом во всех группах улучшились показатели, которые способствовали формированию готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, но самые высокие были зафиксированы в экспериментальной группе. The paper deals with modern approaches to the definition of the essence of developing future Mathematics teachers’ instructional design skills. According to the research hypothesis the formation of such skills will contribute to the proper design of the educational process in line with the Conception of the New Ukrainian School. There have been distinguished the following components of instructional design skills formation: motivational (motivation for instructional design), cognitive (knowledge necessary for the efficient instructional design and acquisition of designing abilities and skills, which provide the optimization of the educational process), activity and reflexive (skills of educational process organization, focused on the assessment of future Mathematics teachers’ instructional design skills). The experiment involved 212 students of the 3rd–6th years of study. At the initial stage of the experiment the respondents were interviewed and suggested to fill in the questionnaire. According to the research outcomes, they had the low level of skills according to all indicators. After that the group of students was subdivided into experimental and control sub-groups. In the experimental group, the students were taught according to the technique of instructional design skills formation. The control group students were taught according to traditional methods. In the process of teaching General Pedagogy, Pedagogy and Psychology of Higher Education to the experimental group students, problematic questions that intensified cognitive activity of students ; the tasks of identifying intellectual feelings (surprise, doubt, interest) ; provocative statements method (planned mistakes); method of educational discussions ; role-playing, etc. were used. The research results have shown that the levels of the respondents’ instructional design skills in both groups have increased but the experimental group students were characterized by the higher indicators which means that the suggested technique can improve and develop the respective skills in students.
- ДокументФормування цифрової компетентності майбутніх учителів математики : констатувальний етап(Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2018) Романовський, О. Г.; Гриньова, В. М.; Жерновникова, О. А.; Штефан, Л. А.; Фазан, В. В.Стаття присвячена визначенню рівнів сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів математики на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Проведено науковий аналіз суті поняття «цифрова компетентність», визначено її складові. У процесі дослідження визначено компоненти сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів математики: ціннісно-мотиваційний (мотиви, мета, потреби в професійному навчанні засобами цифрових технологій, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, стимулює майбутнього вчителя математики до використання цифрових технологій у навчальній діяльності), змістовий (вільне володіння навичками об'єктами, які відповідно впливають на формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики до цифрового суспільства, своєї цифрової підготовки, відповідальності за результати своєї діяльності в цифровому освітньому просторі, пізнання себе і самореалізація в майбутній професійній діяльності через засоби цифрових технологій і комп'ютера в навчальній діяльності як засобів пізнання і формування цифрової компетентності, самовдосконалення і творчості майбутніх учителів математики, а також виховання подібних якостей в учнів у процесі проходження педагогічної практики), рефлексійний (відношенням майбутніх учителів математики до цифрового суспільства, своєї цифрової підготовки, відповідальності за результати своєї діяльності і в цифровому освітньому просторі, пізнання себе і самореалізація в майбутній професійній діяльності через засоби цифрових технологій). У статті уточнено критерії, показники та рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів математики. Для перевірки сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів математики за визначеними критеріями схарактеризовано методи дослідження. Результати проведеного етапу педагогічного експерименту дали підстави констатувати переважно середній і низький рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів математики. Наступними напрямами наукових розвідок з представленої проблеми автори вважають за необхідність теоретично обґрунтувати технологію формування цифрової компетентності й реалізувати ії в процесі підготовки майбутніх учителів математики на таких етапах : базовому, технологічному, професійному. Статья посвящена определению уровней сформированности цифровой компетентности будущих учителей математики на констатирующем этапе педагогического эксперимента. Проведен научный анализ сути понятия «цифровая компетентность», определены ее составляющие. В процессе исследования определены компоненты сформированности цифровой компетентности будущих учителей математики: ценностно-мотивационный (мотивы, цели, потребности в профессиональном обучении средствами цифровых технологий, совершенствовании, самовоспитании, саморазвитии, стимулирует будущего учителя математики к использованию цифровых технологий в учебной деятельности), содержательный (свободное владение навыками обработки информации и работы с цифровыми объектами, которые соответственно влияют на формирование цифровой компетентности будущих учителей математики), деятельностный (активное применение цифровых технологий и компьютера в учебной деятельности как средства познания и формирования цифровой компетентности, самосовершенствования и творчества будущих учителей математики, а также воспитание подобных качеств у учащихся в процессе прохождения педагогической практики), рефлексивный (отношением будущих учителей математики к цифровому обществу, своей цифровой подготовке, ответственности за результаты своей деятельности в цифровом образовательном пространстве, познания себя и самореализация в будущей профессиональной деятельности через средства цифровых технологий). В статье уточнены критерии, показатели и уровни сформированности цифровой компетентности будущих учителей математики. Для проверки сформированности цифровой компетентности будущих учителей математики за определенными критериями описаны методы исследования. Результаты проведенного этапа педагогического експеримента дали основания констатировать преимущественно средний и низкий уровни сформированности цифровой компетентности будущих учителей математики. Следующим направлениям научных исследований по представленной проблеме авторы считают необходимым теоретически обосновать технологию формирования цифровой компетентности и реализовать ее в процессе подготовки будущих учителей математики на следующих этапах: базовом, технологическом, профессиональном. The article is devoted to determining the levels of digital competence of future teachers of mathematics at the ascertaining stage of a pedagogical experiment. A scientific analysis of the essence of the concept of “digital competence” was carried out, its components were determined. In the process of research identified components of the development of digital competence of future teachers of mathematics: value-motivational (motives, goals, needs for professional education using digital technologies, improvement, self-education, self-development, stimulates the future mathematics teacher to use digital technologies in educational activities) digital society, its digital training, responsibility for the results of its activities in digital education space, self-knowledge and self-realization in the future professional activity through the means of digital technology, technology and computer in educational activities as a means of knowledge and the formation of digital competence, self-improvement and creativity future teachers of mathematics, as well as education of similar qualities in students in the process of pedagogical practice) (the attitude of future teachers of mathematics to the digital society, their digital training, responsibility for the results of their activities and in the digital educational space, self-realization and self-realization in future professional activities through digital technology). The article clarifies the criteria, indicators and levels of digital competence of future teachers of mathematics. To check the digital competence of future teachers of mathematics and certain criteria characterized by research methods. The results of the pedagogical experiment carried out gave grounds to state mainly the middle and low levels of digital research on the presented problem, the authors consider it necessary to theoretically substantiate the technology of digital competence formation and implement it in the process of preparing future mathematics teachers at such basic, technological and professional stages.