Кафедра теорії, технологій і методик дошкільної освіти
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 306
- ДокументСтворення інклюзивного простору в медіаосвіті: нові підходи до інформаційної грамотності(ГО «Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань», Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2024) Юдько, А. М.; Білецька. С. А.; Ковтун, А. В.Створення інклюзивного простору в медіаосвіті потребує впровадження нових підходів до інформаційної грамотності, які дадуть змогу всім здобувачам освіти, незалежно від їхніх особливостей, активно залучатися до освітнього процесу й ефективно використовувати медіа-ресурси для розвитку критичного мислення і комунікаційних навичок. Дослідження спрямоване на визначення особливостей сучасних підходів до інформаційної грамотності в умовах інклюзивного простору в медіаосвіті. Під час дослідження було використано комплекс методів: систематизації – для розкриття існуючих особливостей створення інклюзивного простору в сучасних умовах; аналізу – для оцінки існуючої наукової бази досліджень щодо обраної теми, а також методи індукції, дедукції та узагальнення. В результаті було виявлено, що інклюзивний підхід у медіаосвіті передбачає адаптацію освітніх програм, застосування сучасних цифрових технологій і розвиток критичного мислення. Ці аспекти сприяють не лише засвоєнню знань, але й формуванню соціальних навичок у здобувачів освіти. Окрім того виокремлена низка сучасних підходів до інформаційної грамотності, зокрема використання симуляцій і тренажерів для критичного аналізу інформації, спільна модерація контенту, інтеграція практик з інформаційної безпеки в освітній процес тощо. З’ясовано, що ці підходи не лише сприяють розвитку критичного мислення, але й допомагають здобувачам освіти адаптуватися до складних умов сучасного медійного середовища, забезпечуючи глибше розуміння медіавпливу та формуючи навички для відповідального споживання інформації. Аналіз сучасних підходів до інформаційної грамотності в інклюзивному просторі показав, що практична діяльність, розгляд реальних випадків медійних маніпуляцій, а також інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти є важливими складовими для підготовки компетентних і медіаграмотних особистостей. Висновки. Отримані результати підкреслили важливість інклюзивного підходу в медіаосвіті, який враховує адаптацію освітніх програм і використання сучасних технологій для розвитку критичного мислення. Встановлено, що ефективна підготовка медіаграмотних особистостей потребує інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти, що створює основу для подальших досліджень і вдосконалення освітніх практик у цій сфері. Creating an inclusive space in media education requires introducing new approaches to information literacy that allow all students, regardless of their characteristics, to be actively involved in the educational process and effectively use media resources to develop critical thinking and communication skills. The study aims to identify the features of modern approaches to information literacy in the context of an inclusive space in media education. The study was carried out using the methods of systematisation — to reveal the existing features of creating an inclusive space in modern conditions, the process of analysis — to assess the existing scientific base of research on the chosen topic, as well as methods of induction and deduction and generalisation. The results revealed that an inclusive approach to media education involves adapting educational programs, using modern digital technologies, and developing critical thinking. These aspects contribute not only to acquiring knowledge but also to forming social skills in students. The study identifies several modern approaches to information literacy, including using simulations and simulators for critical analysis of information, joint content curation, integration of information security practices into the educational process, etc. It has been found that these approaches contribute to the development of critical thinking and help students adapt to the complex conditions of the modern media environment, providing a deeper understanding of media influence and developing skills for responsible information consumption. An analysis of modern approaches to information literacy in an inclusive space has shown that practical activities, consideration of confirmed cases of media manipulation, and integration of formal, non-formal and informal education are essential components for training competent and media literate individuals. Conclusions. The study's results emphasised the importance of an inclusive approach to media education, which considers adapting educational programs and using modern technologies to develop critical thinking. It has been established that practical training of media literate individuals requires integrating formal, non-formal and informal education, which creates the basis for further research and improvement of educational practices in this area.
- ДокументБайки Григорія Сковороди як засіб пізнання логіко-математичного аспекту дітей дошкільного та молодшого шкільного віку(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Бакай, С. Ю.Наголошується на важливому питанні логіко-математичного аспекту для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за мотивами збірки «Байки Харківські» Григорія Сковороди. Надано приклади наочних методичних матеріалів, за якими педагоги закладів дошкільних установ та вчителі початкових класів можуть креативно використовувати його при навчанні дітей. Автор наголошує на важливості вивчення таких математичних понять як простір, час, кількість, величина, які в практиці ЗДО застосовується не в повній мірі, а в початковій школі дуже потрібен. Досліджуючи такі наочні, яскраві матеріали-картинки, малюки та учні, разом зі своїми улюбленими тваринками та птахами з казок або мультиків, зможуть фантазувати нові сюжети, діалоги, змінювати пори роки, створювати власні (гуртові) казки, малювати їх або робити з природного матеріалу (пластиліну) для виставки чи лялькового театру. Автор пропонує звернутися до такої форми роботи, як «байка-казка», маючи певний виховний, освітній, розвиваючий та творчій потенціал, а діти вивчатимуть багатовікову історичну, національну, культурну спадщину своєї країни. The article focuses on an important issue of the logical and mathematical aspect for children of preschool and primary school age based on the collection "Kharkiv Fables" by Hryhoriy Skovoroda. The author provides examples of visual methodological materials, according to which teachers of preschool institutions and primary school teachers creatively and creatively use it when teaching children. The author of the article emphasizes the importance of studying such mathematical concepts as space, time, quantity, magnitude, which are not fully used in the practice of external education, but are very necessary in elementary school. Exploring such visual, bright picture materials, kids and students, together with their favorite animals and birds from fairy tales or cartoons, will be able to fantasize about new plots, dialogues, change seasons, create their own (group) fairy tales, draw them or make them from natural material (plasticine) for an exhibition or puppet theater. In this article, the author proposes to turn to such a form of work as a "fairy tale fable", having a certain educational, developmental and creative potential, and children will study the centuries-old historical, national, cultural heritage of their country.
- ДокументДошкільна освіта в сучасному освітньому просторі: актуальні проблеми, досвід, інновації(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18)Збірник містить тези I Всеукраїнської науково-практичної конференції, метою якої було обговорення актуальних проблем дошкільної освіти, обмін досвідом і науковими розробками, презентування інноваційних технологій освітньої діяльності ЗДО, які можуть привернути увагу широкого кола фахівців. Матеріали стануть у нагоді науковцям, докторантам, аспірантам, викладачам закладів вищої освіти, практичним працівникам у галузі дошкільної освіти. The collection contains the abstracts of the First All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, which was aimed at discussing topical issues of preschool education, sharing experience and scientific developments, presenting innovative technologies of educational activities of preschool educational institutions that can attract the attention of a wide range of specialists. The materials will be useful for researchers, doctoral students, postgraduate students, teachers of higher education institutions, practitioners in the field of preschool education.
- ДокументЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Татарнікова, Д. В.; Давидова, М. О.У тезах досліджено здоров’язбережувальні технології в освіті, які передбачають комплекс заходів, спрямованих на збереження та покращення фізичного, духовного, психічного та соціального здоров’я кожного з учасників освітнього процесу. Ці технології включають засоби фізичної культури та спорту як найбільш доступні та оптимальні фактори формування здорового способу життя. Зазначено, що умови воєнного стану, дистанційне навчання вимагають інтенсивного пошуку нових підходів до організації дозвілля здобувачів, а також інноваційних форм організації освітнього процесу. Тож створення інноваційного здоров’язбережувального освітнього простору дає змогу формувати культуру здоров’я здобувачів та прогнозувати можливі його зміни; проводити відповідні психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові заходи для забезпечення здоров’я учасників освітнього процесу. Theses examine health-preserving technologies in education, which involve a set of measures aimed at preserving and improving the physical, spiritual, mental, and social health of each participant in the educational process. These technologies include the means of physical culture and sports as the most accessible and optimal factors in the formation of a healthy lifestyle. It is noted that the conditions of martial law and distance learning require an intensive search for new approaches to the organization of the students' leisure time, as well as innovative forms of organization of the educational process. Therefore, the creation of an innovative health-preserving educational space makes it possible to shape the health culture of students and predict its possible changes; carry out appropriate psychological and pedagogical, corrective and developmental measures to ensure the health of participants in the educational process.
- ДокументФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛЕЙ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Українцева, Я. О.; Мудревська, О. А.У тезах проаналізовано впровадження здоров’язбережувальних технологій в закладах дошкільної освіти. Збереження здоров’я дітей дошкільного віку – це не лише запорука їхнього щасливого дитинства, але й основа для повноцінного розвитку особистості в майбутньому. Важливу роль у цьому процесі відіграють вихователі, тому формування їхньої готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій є ключовим завданням підготовки педагогічних кадрів. Зазначено, що формування готовності майбутніх вихователів до впровадження здоров’язбережувальних технологій – це комплексне завдання, яке потребує системного підходу. Підготовка майбутніх вихователів до застосування цих технологій є важким і достатньо тривалим процесом, який повинен тривати напротязі всього навчання у закладі вищої освіти. The theses analyze the implementation of health-saving technologies in preschool education institutions. Preserving the health of preschool children is not only a guarantee of their happy childhood, but also the basis for full-fledged personality development in the future. Educators play an important role in this process, therefore the formation of their readiness to implement health-saving technologies is a key task of training pedagogical personnel. It is noted that forming the readiness of future educators to implement health-saving technologies is a complex task that requires a systematic approach. The preparation of future teachers for the use of these technologies is a difficult and rather long process, which should continue throughout their studies at a higher education institution.