Кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
- ДокументВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-11-06) Коптєва, Т. С.; Верхолаз, Ю. О.У статті розглянуто впровадження інтерактивних технологій, що підвищують ефективність навчального процесу, зокрема у природничій галузі. Інтерактивне навчання дозволяє не лише передавати знання, але й активно залучати учнів у процес створення цих знань, розвиваючи критичне мислення та самостійність. Інтерактивні технології в освіті визначаються як сукупність методів, що забезпечують активну взаємодію учасників освітнього процесу, створюючи умови для спільного вирішення проблем та обміну знаннями. Зазначено, що використання інтерактивних технологій у викладанні інтегрованих курсів природничої галузі є важливим напрямком розвитку сучасної освіти. Вони не тільки підвищують якість навчання, але й сприяють формуванню в учнів критичного мислення, самостійності та творчого підходу до вирішення проблем. Перехід до інтерактивних методів навчання дозволяє досягти вищих результатів та забезпечити підготовку учнів до життя в сучасному суспільстві, де знання та навички мають вирішальне значення. The article discusses the implementation of interactive technologies that increase the effectiveness of the educational process, in particular in the field of natural sciences. Interactive learning allows not only to transfer knowledge, but also to actively involve students in the process of creating this knowledge, developing critical thinking and independence. Interactive technologies in education are defined as a set of methods that ensure active interaction of participants in the educational process, creating conditions for joint problem solving and knowledge exchange. It is noted that the use of interactive technologies in the teaching of integrated courses in the natural sciences is an important direction in the development of modern education. They not only improve the quality of education, but also contribute to the formation of students' critical thinking, independence and creative approach to problem solving. The transition to interactive learning methods allows to achieve higher results and ensure the preparation of students for life in modern society, where knowledge and skills are of crucial importance.
- ДокументДВОЯРУСНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ ТА ЇХ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-11-06) Коптєва, Т. С.; Лоцман, П. І.Дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів є важливим напрямком сучасної географії, оскільки дозволяє виявити складні взаємозв'язки між природними та антропогенними компонентами навколишнього середовища. Такий аналіз потребує застосування інтегрованих підходів, що поєднують географічний, екологічний, соціальний та технологічний аспекти. Геоінформаційний аналіз являється ключовим методичним інструментом у вивченні двоярусності антропогенних ландшафтів. Зазначено, що методологія дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів об'єднує різноманітні підходи, що охоплюють географію, екологію, геоінформаційний аналіз та соціальні науки. Ця виважена комбінація дозволяє розкрити великий пласт знань, які визначають сучасну взаємодію людини та природи в умовах антропогенної діяльності. The study of two-tiered anthropogenic landscapes is an important direction of modern geography, as it allows to reveal complex relationships between natural and anthropogenic components of the environment. Such an analysis requires the use of integrated approaches combining geographical, ecological, social and technological aspects. Geoinformation analysis is a key methodical tool in the study of two-tiered anthropogenic landscapes. It is noted that the methodology for researching the two-tieredness of anthropogenic landscapes combines various approaches covering geography, ecology, geo-informational analysis and social sciences. This balanced combination allows us to reveal a large layer of knowledge that determines the modern interaction of man and nature in the conditions of anthropogenic activity.
- ДокументДо питання вивчення двоярусності антропогенних ландшафтів(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Коптєва, Т. С.Стаття оглядово окреслює про поняття «двоярусності» антропогенних ландшафтів, що є ключовою характеристикою взаємодії природних та антропогенних компонентів у сучасному ландшафтознавстві. Особлива увага приділяється структурі двоярусності, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус охоплює видимі зміни ландшафту, зокрема рельєф, рослинність, водні об’єкти, інфраструктуру та промислові об’єкти, які відображають безпосередній вплив людини. Підземний ярус включає глибинні геологічні структури, водні ресурси, мінеральні поклади, шахти та інші підземні об’єкти, що формуються або змінюються внаслідок техногенної діяльності. Висвітлено вплив антропогенної діяльності на гідрологічні процеси, зокрема на поверхневі та підземні води, і як ці зміни можуть призводити до ерозії, зсувів, провалів та інших екологічних проблем. Акцентована увага на взаємозв’язку між цими двома ярусами, де зміни у поверхневому ярусі можуть впливати на підземні процеси й навпаки. Це взаємодія чітко ілюструється на прикладі гірничопромислових регіонів, таких як Криворізька ландшафтно-технічна система. Окрему увагу приділено Кочубеївському руднику, який ілюструє виражену двоярусність. Рудник характеризується кар’єрно-відвальною структурою та проявами шахтного типу, що формуються внаслідок закритої розробки залізної руди. У статті поверхнево розглянутий селитебний ландшафт Криворізької ландшафтно-технічної системи, який характеризується складною структурою, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус представлений різноманітними елементами урбаністичного середовища, такими як багатоповерхові житлові будинки, промислові підприємства, торговельні центри та ін. Підземний ярус включає інфраструктуру швидкісного трамвая, що рухається як надземними, так і підземними лініями. Ця особливість є унікальною для території Криворізької ландшафтно-технічної системи та підкреслює специфіку місцевої транспортної системи. Також окреслено, як гірничодобувна діяльність призводить до формування провального рельєфу, що є кінцевим результатом зрушення гірських порід через застосування підповерхневого обвалення. The article provides an overview of the concept of “two-tieredness” of anthropogenic landscapes, which is a key characteristic of the interaction between natural and anthropogenic components in modern landscape science. Special attention is given to the structure of two-tieredness, which includes the surface and underground tiers. The surface tier encompasses visible changes in the landscape, including relief, vegetation, water bodies, infrastructure, and industrial objects that reflect the direct impact of human activity. The underground tier includes deep geological structures, water resources, mineral deposits, mines, and other underground objects that are formed or altered as a result of technogenic activity. The influence of anthropogenic activity on hydrological processes is highlighted, particularly concerning surface and groundwater, and how these changes can lead to erosion, landslides, subsidence, and other ecological problems. The relationship between these two tiers is emphasized, where changes in the surface tier can affect underground processes and vice versa. This interaction is clearly illustrated through examples from mining regions such as the Kryvyi Rih landscape technical system. Particular attention is paid to the Kochubeivskyi mine, which exemplifies pronounced two-tieredness. The mine is characterized by a quarry-waste structure and manifestations of a mining type that arise due to the closed extraction of iron ore. The article also superficially examines the residential landscape of the Kryvyi Rih landscape technical system, which features a complex structure comprising both surface and underground tiers. The surface tier is represented by various elements of the urban environment, such as multi-story residential buildings, industrial enterprises, shopping centers, etc. The underground tier includes the infrastructure of a high-speed tram system that operates on both above-ground and underground lines. This feature is unique to the Kryvyi Rih landscape technical system and underscores the specificity of the local transportation system. The article outlines how mining activity leads to the formation of subsidence relief, which is the end result of rock displacement due to the use of sub-surface collapse
- ДокументРЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОВЕРХНЕВОГО ЯРУСУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-11-06) Коптєва, Т. С.Сучасні гірничопромислові ландшафти Криворізької ландшафтно-технічної системи (КЛТС) є наслідком тривалого впливу техногенезу на натуральні ландшафти. Гірничопромислові ландшафти розповсюджені всією територією КЛТС, що зумовлено, передусім особливостями просторового залягання покладів залізної руди Криворізького залізорудного басейну. Зазначено, що гірничопромислові ландшафти Криворізької ландшафтно-технічної системи є наслідком тривалого техногенного впливу та охоплюють значні площі з унікальною двоярусною структурою. Для їх відновлення необхідна біологічна рекультивація, яка передбачає використання рослин стійких до екстремальних умов. Такий підхід покращить екологічний стан регіону та сприятиме формуванню витривалих рослинних угруповань. The current mining landscapes of the Kryvyi Rih Landscape and Technical System (KRTS) are the result of the long-term impact of technogenesis on natural landscapes. Mining landscapes are distributed throughout the CLTS, which is primarily due to the following features spatial distribution of iron ore deposits in the Kryvyi Rih iron ore basin. It is noted that the mining landscapes of the Kryvyi Rih landscape-technical system are the result of long-term anthropogenic impact and cover large areas with a unique two-tier structure. Their restoration requires biological reclamation, which involves the use of plants resistant to extreme conditions. This approach will improve the ecological state of the region and contribute to the formation of hardy plant communities.
- ДокументРОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Коптєва, Т. С.У тезах розглянуто розвиток управлінської компетентності керівника освітньої організації, що є ключовим аспектом успішної діяльності закладу освіти. Для того щоб керівник був ефективним у своїй роботі, важливо постійно розвивати й удосконалювати свої управлінські навички та здібності. Зазначено основні методи та прийоми дослідницької діяльності, що сприяють розвитку управлінської компетентності керівника. Розвиток управлінської компетентності керівника освітньої організації є складним і багатогранним процесом, який вимагає постійного самовдосконалення та вивчення нових методів управління. Використання дослідницької діяльності, участь у наукових заходах та індивідуальний підхід до розвитку можуть значно підвищити рівень управлінської компетентності керівника та сприяти подальшому успішному функціонуванню освітнього закладу. The thesis deals with the development of managerial competence of the head of an educational organisation, which is a key aspect of the successful operation of an educational institution. In order for a manager to be effective in his/her work, it is important to constantly develop and improve his/her managerial skills and abilities. The main methods and techniques of research activities that contribute to the development of managerial competence of a manager are indicated. The development of managerial competence of the head of an educational organisation is a complex and multifaceted process that requires constant self-improvement and learning new management methods. The use of research activities, participation in scientific events and an individual approach to development can significantly increase the level of managerial competence of the head and contribute to the further successful functioning of the educational institution.