Кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 204
- ДокументНЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Коптєва, Т. С.У тезах досліджено невербальні засоби комунікації. Нeвepбaльнa кoмунiкaцiя пociдaє знaчнe мicцe в життi людини та cуcпiльcтвa, без невербaльної комунікації співрозмовники можуть не порозумітися і внаслідок цього опинитися в конфліктній ситуації. Кінесика – мова жестів, міміки, рухів всього тіла і вміння їх сприймати є важливими аспектами комунікації, як і проксеміка, що вивчає не тільки дистанцію, а й взаємну орієнтацію людей у просторі та їхні взаємовідносини у часі. Просодика ж займається вивченням інтонації, тону, наголосу, ритму, темпу, пауз і т.ін. Зазначено, що невербальна комунікація несе велике інформаційне навантаження: за допомогою зазначених вище компонентів передається до 2/3 всієї інформації в процесі спілкування. The thesis deals with non-verbal means of communication. Non-verbal communication plays a significant role in the life of a person and society, and without non-verbal communication, interlocutors may not understand each other and, as a result, find themselves in a conflict situation. Kinesics - the language of gestures, facial expressions, whole-body movements and the ability to perceive them - is an important aspect of communication, as is proxemics, which studies not only distance but also the mutual orientation of people in space and their relationship in time. Prosody deals with the study of intonation, tone, stress, rhythm, tempo, pauses, etc. It is noted that non-verbal communication carries a large information load: up to 2/3 of all information in the process of communication is transmitted through the above components.
- ДокументTHE SINKHOLES OF THE SURFACE TIER OF MINING LANDSCAPES IN THE KRYVYI RIH LANDSCAPE-TECHNICAL SYSTEM(Department of Geosciences, NAS of Ukraine, 2024-05-23) Koptieva, T.The Kryvyi Rih landscape-technical system (the KLTS) is a system that was formed 150 years ago and has completely transformed natural landscapes into anthropogenic ones in such a short period of time. Mining landscapes are of particular importance in the KLTS, which are complex dynamic systems that determine the emergence of derivative processes and phenomena. Sinkhole zones are complex paradynamic systems, in which the leading role is played by mineral migration (development of landslides, landslides, and landslides on the slopes of sinkholes), water migration (outflow of deep groundwater and formation of reservoirs at the bottom of sinkholes). The migration of biogenic matter (formation of vegetation cover, animal colonization) is somewhat slowed down due to unfavorable environmental conditions that form in sinkholes. Криворізька ландшафтно-технічна система (КЛТС) - це система, яка сформувалася 150 років тому і за такий короткий проміжок часу повністю трансформувала природні ландшафти в антропогенні. Особливе значення в КЛТС мають гірничопромислові ландшафти, які є складними динамічними системами, що визначають виникнення похідних процесів і явищ. Зони карстових провалів є складними парадинамічними системами, в яких провідну роль відіграє міграція корисних копалин міграція мінералів (розвиток зсувів, обвалів і осипів на схилах карстових воронок), міграція води (відтік глибинних підземних вод і формування водойм на дні карстових воронок). Міграція біогенної речовини (формування рослинного покриву, заселення тваринами) дещо сповільнюється через несприятливих екологічних умов, які формуються у воронках.
- ДокументKochubiivka mine: history of formation and development prospects on the territory of Kryvyi Rih landscape and technical system(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Koptieva, T.Kryvyi Rih landscape and technical system is a unique system that has undergone the process of technogenesis, transforming natural landscapes into anthropogenic ones. Kryvyi Rih iron ore basin was the basis for its formation in the city of Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region. It has significant industrial reserves of iron ore. The studies have shown that the most common anthropogenic landscapes in this system are agricultural, settlement, industrial, water management, forestry, transport, and others. However, the most significant landscapes are mining landscapes. While studying the history of the system formation, it is necessary to take into account the sites already mined and to investigate their origin and potential impact on Kryvyi Rih landscape and technical system. Using as an example the study of Kochubiivka mine, we can analyze the history of this post-mining facility, identify its features, and suggest possible ways of its optimization. The purpose of the research is to study the history of Kochubiivka mine, to substantiate the landscape organization, as well as physical and geographical characteristics of the mine, to analyze the possibility of using the mine in educational and tourist activities, to consider possible prospects for the development of Kochubiivka mine. Main material. The article analyzes the history of Kochubiivka mine, focused on its landscape, which consists of a quarry, a dump and five adits. The optimization measures that will contribute to the future development of this mine are detailed and substantiated. The scientific value of this article lies in the fact that it explores the industrial heritage of Kryvyi Rih landscape and technical system on the example of Kochubiivka mine. It substantiates the history of the mine formation, provides development prospects, and singles out Kochubiivka mine as a vivid example of the two-tiered landscape structure of anthropogenic landscapes of this post-mining facility on the territory of Kryvyi Rih landscape and technical system. Conclusions and further research: The study made it possible to analyze the history of formation and development prospects of Kochubiivka mine. We used the web-based mapping services Google Maps and Google Earth to analyze the mine, develop maps and characterize its territorial location and landscape structure. The authors defined the need to take optimization measures, to improve and promote the Kochubiivka mine for tourist and speleological activities on the territory of Kryvyi Rih landscape and technical system. It also highlighted the presence of two-tiered anthropogenic landscapes on the example of Kochubiivka mine, which will serve as a basis for further research. Криворізька ландшафтно-технічна система є унікальною системою, що проходила процес техногенезу, перетворюючи природні ландшафти в антропогенні. Вона сформувалася в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області на основі Криворізького залізорудного басейну, який має значні промислові запаси залізних руд. Дослідження показали, що найпоширеніші антропогенні ландшафти в цій системі - сільськогосподарські, селитебні, промислові, водогосподарські, лісогосподарські, транспортні та інші. Однак, найбільш значущі ландшафти - гірничопромислові. Вивчаючи історію формування системи, необхідно враховувати гірничовидобувні об’єкти, які вже відпрацьовані, і досліджувати їх походження та потенційний вплив на Криворізьку ландшафтно-технічну систему. На прикладі дослідження Кочубіївського рудника можна проаналізувати історію формування цього постмайнінгового об’єкта, визначити його особливості і запропонувати можливі шляхи оптимізації. Мета – дослідити історію формування Кочубіївського рудника, обґрунтувати ландшафтну організацію та фізико-географічні характеристики рудника, проаналізувати можливість використання рудника в пізнавальній та туристичній діяльності, розглянути можливі перспективи розвитку Кочубіївського рудника. Основний матеріал. У статті проаналізовано історію формування Кочубіївського рудника, акцентована увага на ландшафтному комплексі Кочубіївського рудника, який складається з кар’єру, відвалу та п’ятьох штолень. Деталізовано і обґрунтовано оптимізаційні заходи, які сприятимуть майбутньому розвитку Кочубіївського рудника. Наукове значення даної статті полягає в тому, що вона досліджує індустріальну спадщину Криворізької ландшафтно-технічної системи на прикладі Кочубіївського рудника, обгрунтовує історію формування рудника, надає перспективи розвитку і виокремлює Кочубіївський рудник як яскравий приклад двоярусної ландшафтної структури антропогенних ландшафтів даного постмайнінгового об’єкта на території Криворізької ландшафтно-технічної системи. Висновки і подальші дослідження. Виконане дослідження дозволило проаналізувати історію формування та перспективи розвитку Кочубіївського рудника; був здійснений аналіз рудника; за допомогою картографічних веб-сервісів: Google Maps та Google Earth були розроблені карти і здійснена характеристика територіального розміщення та ландшафтної структури Кочубіївського рудника. Виявлено необхідність залучення оптимізаційніх заходів покращення і популяризації у туристичній і спелеостичній діяльності Кочубіївського рудника на території Криворізької ландшафтно-технічної системи. Також виокремлено наявність двоярусності антропогенних ландшафтів на прикладі Кочубіївського рудника, що у майбутньому слугуватиме подальшим дослідженням.
- ДокументMethodological and methodical basis for the study of two-tiered anthropogenic landscapes(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2022) Koptieva, T.The study of anthropogenic landscapes is an urgent topic in modern geography and ecology. Anthropogenic landscapes arise due to the anthropogenic activity impact on nature and have a two-tiered structure consisting of natural and anthropogenic components. The study of these landscapes requires a scientifically substantiated methodological and methodical basis that will allow us to collect, analyze and interpret data on the subject. The purpose of the article is to consider the methodological and methodical aspects of the study of the two-tiered anthropogenic landscapes. It aims to define the theoretical foundations and practical approaches to the study of these landscapes, as well as to analyze the methods of data collection and processing that provide information about the natural and anthropogenic components of the landscape. Main material. The article discusses the basic concepts and theoretical foundations of the study of two-tiered anthropogenic landscapes, including their classification and identification. The author considers methodological approaches to the study of anthropogenic landscapes, including the use of various methods of data collection and processing, analysis of cartographic material and the use of geographic information systems. The scientific significance of this article lies in the fact that it provides new approaches to the study of the two-tiered nature of anthropogenic landscapes, which we can use in further scientific research and practical activities. The results of this study can be useful for geographers, ecologists and other specialists involved in the study and protection of nature. Conclusions and further research: The study of the two-tiered nature of anthropogenic landscapes uses a variety of methods that help scientists better understand and assess the impact of anthropogenic activities on the natural environment. The use of geoinformation analysis, socio-geographical research, statistical analysis and other methods allows us to get a more complete picture of the two-tiered system, taking into account various aspects of the interaction between the anthroposphere and the biosphere. The study of the two-tiered nature of anthropogenic landscapes is an important part of modern geography and ecology. The use of classifications, integrated methodologies and geoinformation analyses helps to investigate the relationship between human activity and natural environment. Дослідження антропогенних ландшафтів є актуальною темою в сучасній географії та екології. Антропогенні ландшафти виникають в результаті впливу антропогенної діяльності на природу і мають двоярусну структуру, що складається з природного та антропогенного компонентів. Вивчення цих ландшафтів вимагає наявності науково обґрунтованої методологічної i методичної основи, яка дозволить збирати, аналізувати та інтерпретувати дані про них. Метою статті є розгляд методологічних та методичних аспектів дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів. Вона спрямована на визначення теоретичних засад i практичних підходів до вивчення цих ландшафтів, а також на аналіз методів збору та обробки даних, які дозволяють отримати інформацію про природний i антропогенний компоненти ландшафту. Основний матеріал. У статті розглянуті основні поняття й теоретичні засади дослідження двоярусних антропогенних ландшафтів, включаючи їх класифікацію та виявлення. Також розглянуті методичні підходи до дослідження антропогенних ландшафтів, включаючи використання різних методів збору і обробки даних, аналізу картографічного матеріалу та використання геоінформаційних систем. Наукове значення даної статті полягає в тому, що вона надає нові підходи до дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів, що можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях та практичній діяльності. Результати даного дослідження можуть бути корисними для географів, екологів та інших спеціалістів, які займаються вивченням i охороною природи. Висновки і подальші дослідження. Дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів базується на різноманітних методах, які допомагають науковцям краще зрозуміти та оцінити вплив антропогенної діяльності на природне середовище. Використання геоінформаційного аналізу, соціально-географічних досліджень, статистичного аналізу та інших методів дозволяє отримати більш повне уявлення про двоярусність, з урахуванням різних аспектів взаємодії між антропосферою та біосферою. Дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів є важливою частиною сучасної географії та екології. Використання класифікацій, інтегрованих методологій та геоінформаційних аналізів допомагає дослідити взаємозв’язок людської діяльності на природне середовище.
- ДокументРОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ ЗАСОБАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України, 2024) Зеленська, Л. Д.; Коптєва, Т. С.В оглядовій статті проаналізовано проблему розвитку цифрової компетентності вчителів географії засобами штучного інтелекту (ШІ). Акцентовано увагу на недостатньому розвитку в учителів-предметників, зокрема вчителів географії, цифрових навичок роботи з ШІ. Визначено шляхи підвищення рівня цифрової компетентності вчителів географії засобами ШІ в системі освіти дорослих, як-от: розроблення програм підвищення кваліфікації вчителів географії в умовах неформальної освіти, які передбачають набуття практичних умінь і навичок використання ШІ у процесі навчання географії. Акцентовано увагу на тому, що опанування вчителями географії інструментів ШІ дозволить підвищити рівень сформованості їх цифрової і методичної компетентностей. Розроблено дидактичний інструментарій і методичні рекомендації для вчителів щодо використання технології ШІ на уроках географії в закладах загальної середньої освіти. Запропоновано нейромережі та інструменти ШІ, які дозволяють створювати картинки до будь-якої теми уроку географії, асоціативні карти, малюнки до програмового матеріалу, 2d- та 3d-зображення, анімацію зображень, додавання звукового супроводу до фотографій, відео на основі текстових запитів, відеоуроки, презентації, навчальні мультфільми тощо. Охарактеризовано переваги і недоліки, пов'язані з упровадженням штучного інтелекту (ШІ) в шкільну практику. Наведено конкретні приклади використання ШІ у процесі навчання учнів географії та визначено алгоритм дій вчителя щодо роботи з цими інструментами. Рекомендовано включати пропонований дидактичний інструментарій і методичні рекомендації у процесі розроблення та впровадження програмам підвищення кваліфікації вчителів географії в умовах неформальної освіти. The review article analyzes the problem of developing the digital competence of Geography teachers using artificial intelligence (AI). Attention is focused on the insufficient development of digital skills of subject teachers, in particular, Geography teachers working with AI. Ways to improve the level of digital competence of Geography teachers using AI in the adult education system are identified, such as: development of advanced training programs for Geography teachers in non-formal education, which provide for the acquisition of practical skills and abilities to use AI in the process of teaching Geography. It is substantiated that mastering AI tools by Geography teachers will increase the level of their digital and methodical competencies. Didactic tools and methodological recommendations for teachers on the use of AI technology in Geography lessons in general secondary education have been developed. Neural networks and AI tools are proposed that allow creating images for any topic of the Geography lesson, associative maps, drawings for program material, 2D and 3D images, image animation, adding sound to photos, video based on text queries, video lessons, presentations, educational cartoons, etc. It is characterized the advantages and disadvantages related to implementation of artificial intelligence in school practice. Specific examples of the use of AI in the process of teaching Geography to students are given and the algorithm of teacher's actions to work with these tools is defined. It is recommended to include the proposed didactic tools and methodological recommendations in the process of developing and implementing advanced training programs for Geography teachers in non-formal education.