Кафедра зоології

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/32

Перегляд

Перегляд Кафедра зоології за Тема "abundance"

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Новые подходы к мониторингу состояния популяций насекомых в экосистемах
    (Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2014) Злотин, А. З.; Маркина, Т. Ю.; Исиченко, Н. В.
    На основе правила зависимости интенсивности таксисов насекомых от уровня их жизнеспособности предложен способ определения соотношения в популяции групп особей с разной жизнеспособностью. В основе данного способа лежит проведение последовательного отбора гусениц по интенсивности трофотаксиса сразу после выхода из яиц основной части популяции. Опыты проведены на двух видах фитофагов с условно разной жизненной стратегией: k–стратегия (тутовый шелкопряд) и r–стратегия (непарный шелкопряд). Исследования показали наличие в популяции групп особей с высокой, средней и низкой жизнеспособностью. Наблюдения за динамикой в соотношении этих групп во времени (в последовательных поколениях) дает представление о тенденциях в изменении динамики численности популяций. Полученные данные могут быть использованы для прогноза динамики численности вредных насекомых в защите растений, при разведении полезных насекомых, а также для охраны природных популяций редких и исчезающих видов насекомых. На підставі правила залежності інтенсивності таксисів комах від рівня їх життєздатності запропоновано спосіб визначення співвідношення в популяції груп особин з різною життєздатністю. В основі даного методу лежить проведення послідовного відбору гусениць за інтенсивністю трофотаксиса відразу після виходу з яєць основної частини популяції. Досліди проведені на двох видах фітофагів з умовно різної життєвої стратегією: k-стратегія (шовковичний шовкопряд) і r-стратегія (непарний шовкопряд). Дослідження показали наявність в популяції груп особин з високою, середньою і низькою життєздатністю. Спостереження за динамікою у співвідношенні цих груп за часом (в послідовних поколіннях) дає уявлення про тенденції в зміні динаміки чисельності популяцій. Отримані дані можуть бути використані для прогнозу динаміки чисельності шкідливих комах у захисті рослин, при розведенні корисних комах, а також для охорони природних популяцій рідкісних і зникаючих видів комах. On the base of the rule of dependence of intensity of insects’ taxes on the level of their vitality, the method was suggested for determination the ratio of groups of individuals with different vitality. Successive selection of caterpillars by intensity of trophotaxis immediately after hatching of the main part of population is in the base of this method. Experiments were carried out with two phytophagous species with conditionally different life strategy: k-strategy (Bombyx mori L.) and r-strategy (Lymantria dispar L.). Investigations show the presence of groups of individuals with high, medium and low vitality in population. Study of dynamics of ratio of these groups in successive generations provides insight into tendencies of population dynamics. Obtained data can be used for prediction of population dynamics of pests in plant protection, for valuable insects’ rearing as well as for conservation of natural populations of rare and endangered insect species.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ І ЧИСЕЛЬНІСТЬ МОДЕЛЬНИХ ВИДІВ ПТАХІВ-ДУПЛОГНІЗДНИКІВ НА ТРАНСФОРМОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ
    (Львівський державний університет імені Івана Франка, 2015) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.
    Встановлено щільність гніздування (далі ЩГ) птахів-дуплогніздників на досліджуваних територіях. Найбільша ЩГ відмічається для синиці великої, синиці блакитної та мухоловки сірої в умовах Національного природного парку «Гомільшанські ліси» (далі НПП «ГЛ»): 70,4±9,8, 28,4±2,4 та 42,0±2,4 пар/км² відповідно; для мухоловки білошийої, повзика та вільшанки. ЩГ в умовах ур. «Вакалівщина» становить 87,0±5,4, 50,0±6,5 та 85,0±2,7 пар/км² відповідно. З’ясовано домінуючі види в ієрархічній структурі угруповань: велика і блакитна синиці в НПП «ГЛ» (Іd становить 1,13 та 1,26) і у лісопарку (Іd=1,71 та 1,56 відповідно). Найбільш відвідуваним горизонтом за системою Бялловича є другий міжпологовий біогеогоризонт (далі БГГ) (16% від сумарного бюджету часу). Видом-домінантом за активністю в кленово-липових дібровах є мухоловка білошия (23,32% часу). Найширші просторові ніші притаманні синиці великій, синиці блакитній і повзику (Bs=0,78; 0,60; 0,76 відповідно). Диференціація просторових ніш у мухоловки сірої та синиці блакитної спостерігається у горизонтальній структурі біогеоценозу, а не у вертикальній. Найбільш активною у кленово- липових дібровах є друга розмірна вагова ланка зоофагів (10,1–20,0 г). Установлена плотность гнездования (ПГ) птиц-дуплогнездников на исследуемых территориях. Наибольшая ПГ отмечается для большой и голубой синиц, серой мухоловки в условиях НПП «Гомольшанские леса» (70,4±9,8, 28,4±2,4 и 42,0±2,4 пар/км² соответственно), для мухоловки-белошейки, поползня и зарянки – в условиях ур. Вакаловщина, которая составляет 87,0±5,4; 50,0±6,5 и 85,0±2,7 пар/км² соответственно. Доминирующими видами в иерархической структуре группировок являются большая и голубая синицы в НПП «Гомольшанские леса» (Іd составляет 1,13 и 1,26) и в лесопарке (Іd=1,71 и 1,56 соответственно). Наиболее посещаемым горизонтом по системе Бялловича является второй межпологовый БГГ (16% от суммарного бюджета времени). Видом-доминантом по активности в кленово-липовых дубравах является мухоловка-белошейка (23,32% времени). Самые широкие пространственные ниши присущи большой и голубой синицам, поползню (Bs=0,78; 0,60; 0,76 соответственно). Дифференциация пространственных ниш у мухоловки серой и лазоревки наблюдается в горизонтальной структуре биогеоценоза, а не в вертикальной. Найдено, что наиболее активными в кленово-липовых дубравах являются представители зоофагов второй размерно-весовой ячейки (10,1–20,0 г). It was shown that the highest nesting density noted for great and blue tits, gray flycatchers under NNP «Homilshanski Forests» (70,4±9,8; 28,4±2,4 and 42,0±2,4 pairs/ km², respectively), for collared flycatcher, nuthatch and robins – under natural boundary Vakalovschina, which is 87,0±5,4; 50,0±6,5 and 85,0±2,7 pairs/km², respectively. The dominant species are great and blue tits in the NNP «Homilshanski forests» (Іd 1.13 and 1.26), and in the Forest Park (Іd=1.71 and 1.56, respectively). The most visited horizon in the system Byallovicha is the second threshold BGG (16% of the total time budget). The dominant species by activity in maple and linden oak forests is collared flycatcher (23,32% of the time). The subdominant species are robin (20,89%) and blue tit (19,97%). The most extensive spatial niches are great and blue tits, nuthatches (Bs=0,78; 0,60; 0,76 respectively). The differentiation of spatial niches of gray flycatcher and blue tits was observed in the horimaple-linden oak forests are the representatives zoophages of the second size and weight ofthe cell (10,1–20,0 g).