Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 470
- ДокументЗАСТОСУВАННЯ ПРОЄКТНОГО ТА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ У КОНТЕКСТІ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ В РАМКАХ НУШ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-11-07) Ярис, О.; Єрецький, В.Із зростанням глобальних екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням довкілля, зміною клімату та втратою біорізноманіття, існує нагальна потреба викладати біологію та хімію в інтегративному контексті. Деякі з цих глобальних викликів включають збільшення забруднення води, відсутність продовольчої безпеки для громадян світу, експлуатацію ґрунтових ресурсів, нераціональне використання водних ресурсів та зміну клімату, що загрожує існуванню майбутніх поколінь. The study focuses on the implementation of project-based and problem-based learning in the educational process of the New Ukrainian School to develop students' environmental awareness and research skills.
- ДокументРОЛЬ ЗЕЛЕНИХ ЗОН В УРБАНІСТИЧНИХ ЛАНДШАФТАХ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТВАРИН(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2024-11-05) Ярис, О. О.Зелені зони в межах міських ландшафтів мають ключову роль у збереженні біорізноманіття, забезпечуючи важливі середовища для життя багатьох видів тварин. В умовах війни та післявоєнного відновлення ця роль стає ще більш значущою. Green spaces within urban landscapes play a key role in biodiversity conservation, providing important habitats for many species. In the context of war and post-war reconstruction, this role becomes even more important.
- ДокументГніздування фламінго PHOENICOPTERUS ROSEUS на території національного природничого парку «Тузлівські Лимани»(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2023) Бронсков, О. І.; Русєв, І. Т.; Яковлєв, М. В.; Гайдаш, О. М.; Вихристюк, І. М.До 2020 року на території України реєстрували переважно осінньо-зимові зустрічі молодих фламінго, крім єдиного вдалого розмноження у 2017 році на Сиваші. У 2020 році дорослі фламінго з’явилися навесні в Одеській області на Тилігульському лимані, а навесні 2021 та 2022 років – на Тузлівських лиманах. В межах національного природного парку «Тузлівські лимани» знаходиться 13 мілких солоноводних лиманів, які відокремлені від Чорного моря піщано-черепашковим пересипом. Його межі майже співпадають з межами водно-болотного угіддя міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». В 2023 році зграю фламінго з 50 дорослих особин у межах Тузлівських лиманів вперше відмітили 24 квітня. У травні 2023 року фламінго почали будувати гнізда у межах національного природного парку «Тузлівські лимани» на березі лиману Бурнас біля села Базар’янка. Птахи побудували 250 гнізд, які розподілялися в 3 субколоніях. Як гніздовий матеріал птахи використовували навколишній мул і підсохлі водорості, за рахунок чого, гнізда мали волокнисту, але досить міцну будову, завдяки чому зберігали свою структуру впродовж багатьох місяців. Факту відкладання яєць на цьому місці не зареєстровано. Ця спроба розмноження була невдалою через турбування птахів місцевими мешканцями та наземними хижаками, зокрема домашніми собаками. Під час другої спроби наприкінці червня фламінго побудували гнізда на піскових островах, які розташовані між лиманами Шагани та Алібей. Гнізда цієї колонії були побудовані одним масивом і в якості будівельного матеріалу були використані пісок, черепашки і сухий мул, через що вони були рихлими, під час використання птахами розповзалися і їх діаметр в основі інколи досягав 1 м. В розмноженні брали участь близько 200 пар, які успішно вивели 192 пташенят. Останні пташенята вилупилися орієнтовно наприкінці серпня. До 17.09.2023 пташенята з частиною дорослих поверталися ночувати на острови, де розташовувалася колонія. За час розмноження птахів вдалося сфотографувати 5 фламінго з кольоровими кільцями з Іспанії, Франції та Туреччини. 23 вересня 2023 р. 18 пташенят фламінго були нами закільцьовані жовтими пластиковими кільцями UA01-18. Until 2020, mostly autumn-winter meetings of young Greater Flamingos were registered on the territory of Ukraine, except for the only successful breeding in 2017 in Syvash. In 2020, adult flamingos appeared in the spring in the Odesa region at the Tyligul liman, and in the spring of 2021 and 2022 - at the Tuzlivski limans. There are 13 shallow saltwater limans within the Tuzlivski Lymany National Natural Park, which are separated from the Black Sea by a sand and shell bar. Its borders almost coincide with the borders of the ramsar wetland «Shagany-Alibei-Burnas Lakes System». In 2023, a flock of 50 adult flamingos was spotted for the first time on April 24 within the Tuzlivski limans. In May 2023, flamingos started building nests within the Tuzlivski Lymany National Natural Park on the shore of the Burnas liman near the village of Bazarianka. The birds built 250 nests, which were distributed in 3 subcolonies. As nesting material, the birds used the surrounding silt and dried algae, due to which the nests had a fibrous, but quite strong structure so they preserved their structure for many months. The fact of laying eggs at this place is not registered. This attempt to breed was unsuccessful due to disturbance of the birds by local residents and terrestrial predators, particularly domestic dogs. During the second attempt at the end of June, flamingos built nests on sand islands located between the Shagany and Alibei limans. The nests of this colony were built in one massif and sand, shells and dry silt were used as construction material, due to which Until 2020, mostly autumn-winter meetings of young Greater Flamingos were registered on the territory of Ukraine, except for the only successful breeding in 2017 in Syvash. In 2020, adult flamingos appeared in the spring in the Odesa region at the Tyligul liman, and in the spring of 2021 and 2022 - at the Tuzlivski limans. There are 13 shallow saltwater limans within the Tuzlivski Lymany National Natural Park, which are separated from the Black Sea by a sand and shell bar. Its borders almost coincide with the borders of the ramsar wetland «Shagany-Alibei-Burnas Lakes System». In 2023, a flock of 50 adult flamingos was spotted for the first time on April 24 within they were loose, when used by birds they spread and their diameter at the base sometimes reached 1 m. About 200 pairs participated in the breeding, which successfully produced 192 chicks. The last chicks hatched approximately at the end of August. Until September 17, 2023, the chicks and some of the adults were returning to spend the night on the islands where the colony was located. During the breeding season, it was possible to photograph 5 flamingos with colored PVC read bands, which were ringed in Spain, France and Turkey. On 23.09.2023, 18 flamingo chicks were ringed by us with yellow PVC read bands UA01-18.
- ДокументЗахідне та Східне Придунав’я у 2018–2022 рр. Тузловські лимани у 2020-2022 роках(Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 2023) Гайдаш, О. М.; Яковлєв, М. В.Випуск Бюлетеня Регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ) присвячений результатам IWC в Україні за період 2018–2022 років. Результати обліків за попередні періоди було оприлюднено в низці видань, в тому числі і випусках Бюлетеню РОМ. У 2018–2022 роках обліками було охоплено 60 водно-болотних угідь, або окремих їх ділянок. Майже в половині випадків (29) обліки було проведено одноразово, здебільшого на малих водоймах чи окремих ділянках Дніпра, які зазвичай не вкриті льодом в місцях скиду теплої води або через коливання рівня води тощо. В зазначений період спостережень, на ключових водноболотних угіддях півдня України, обліки зазвичай проводилися 3-5 разів. The issue of the Bulletin of the Regional Ornithological Monitoring (ROM) is dedicated to the results of the IWC in Ukraine for the period 2018-2022. The results of the surveys for previous periods were published in a number of publications, including issues of the ROM Bulletin. In 2018-2022, 60 wetlands or their individual sections were covered by the surveys. In almost half of the cases (29), the surveys were conducted once, mostly on small reservoirs or individual sections of the Dnieper, which are usually not covered with ice in places of warm water discharge or due to fluctuations in the water level, etc. During the specified observation period, on key wetlands of southern Ukraine, surveys were usually conducted 3-5 times.
- ДокументВід чого залежить тип ночівельної поведінки? Приклад воронових птахів(Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2023) Брезгунова, О. О.Для представників родини воронові Corvidae відомі різні типи ночівельної поведінки. Одні види формують колективні ночівлі, інші – ночують поодиноко, парами чи у складі сімейної групи. На основі аналізу власних та літературних даних оцінювали зв’язок між типом ночівельної поведінки воронових та систематичною позицією і низкою особливостей біології окремих видів. Виявлено статистично значущий зв’язок між типом ночівельної поведінки та систематичною позицією виду (χ2=52,65, df =22, p<0,001, n=56). З’ясовано, що наявність чи відсутність колективних ночівель залежить від гніздового біотопу (χ2=35,5, df =5, p<0,001, n=56): ті види, які гніздяться в лісах та на узліссях здебільшого колективно не ночують. Встановлено залежність типу ночівель від сталого зв’язку птахів з видами рослин, від запасання насіння яких залежить і виживання взимку, і характер переміщень особин (χ2=9,55, df =1, p=0,002, n=48). Зокрема, види що сильно прив’язані до певних видів рослин (приміром, горіхівки, сойки), найчастіше колективні ночівлі не формують. Знайдено кореляцію між типом ночівель та наявністю вираженої міграційної поведінки (χ2=8,28, df=1, p=0,004, n=51). Всі види, що є мігруючими чи кочовими, утворюють ночівельні скупчення. Застосування критерію хі-квадрат дало змогу продемонструвати, що види, для яких є характерним кооперативне розмноження хоча в одній з популяцій, колективні ночівлі утворюють нечасто (χ2=4,27, df =1, p=0,039, n=32). Встановлено зв’язок між типом ночівельної поведінки та типом гніздування (χ2=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Зокрема, всі без винятку види, що гніздяться колоніально, формують колективні ночівлі, тоді як серед видів, що гніздяться окремими парами чи по декілька пар в межах гніздової території, типи ночівель різняться. У роботі обговорюються гіпотези, що пояснюють існування колективних ночівель на прикладі воронових птахів, а саме гіпотеза зниження ризику хижацтва, збільшення кормової результативності, зменшення терморегуляційних витрат та соціальна гіпотеза (формування пар, дисперсія ювенільних птахів тощо). Corvids exhibit different modes of roosting behavior. Some species form communal roosts while other prefer to spend night alone, in pairs or within a family group. The analysis of own and literature data allows to assess a possible effect of a systematic position and several ecological factors on roosting behavior (communal roosting or not) in corvids. There is a statistically significant relationship between type of roosting behavior and systematic position of the species (χ2=52,65, df =22, p<0,001, n=56). The roosting strategy of corvids depends on habitat (χ2=35,5, df =5, p<0,001, n=56) e.g. woodland and forest species mostly don’t form communal roosts. Statistically significant relationship was revealed between mode of roosting behavior and 'fidelity’ to plant species, the seeds of which they are not only caching during autumn but their winter survival and dispersal of juvenile individuals depends on the presence of such storage (χ2=9,55, df=1, p=0,002, n=48). Thus, bird species which show fidelity to plant species, for example, Eurasian jays and nutcrackers, mostly don’t form true communal roosts. The results highlight the relationship between roosting and migratory behavior (χ2=8,28, df =1, p=0,004, n=51). The migratory species, the species with at least one migratory population or nomadic species usually develop communal roosts. Corvids with at least one population with cooperative breeding very rarely roost communally, chi-square test of independence showed statistically significant relationship between roosting behavior and presence or absence of cooperative breeding in species populations (χ2=4,27, df =1, p=0,039, n=32). There is a statistically significant relationship between roosting modes and colonial (including loosely colonial, semicolonial) vs solitary breeding choice (χ2=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Thus, all species which prefer to breed colonially form communal roosts and species with solitary breeding behaviour demonstrate variable roosting habits. The underlaying adaptive (functional) hypotheses for the evolution of communal roosting in corvids such as increasing in foraging efficiency (information center hypothesis, recruitment center hypothesis), predator avoidance (decreasing predation risk), energetics hypothesis (reduction in thermoregulation demands) and social function hypothesis (pair formation, dispersion of juveniles etc.) are discussed with a reference to the results of this study.