Перегляд за Автор "Триняк, М. В."
Зараз показано 1 - 11 з 11
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументДо питання про рівні інтеркультурної комунікації в освіті(Інститут педагогіки НАПН України, Педагогічна думка, 2021-06-08) Триняк, М. В.Автором у статті було розглянуто питання про рівні інтеркультурної комунікації в освіті. Інтеркультурна комунікація є структурованим процесом, має свої рівні і формоутворення, які дозволяють розширювати тематичні горизонти і здійснювати селекцію емпіричного матеріалу. Для дослідження потенціалу інтеркультурної комунікації на мікрорівні евристичного значення набуває модель лакуни, тобто розриву, білої плями у тексті. Ця модель запозичена з етнолінгвістики. Автором в статье были рассмотрены вопросы уровня интеркультурной коммуникации в образовании. Интеркультурная коммуникация является структурированным процессом, имеет свои уровни и формообразование, позволяющие расширять тематические горизонты и осуществлять селекцию эмпирического материала. Для исследования потенциала интеркультурной коммуникации на микроуровне эвристического значения приобретает модель лакуны, то есть разрыва, белого пятна в тексте. Эта модель заимствована из этнолингвистики. The author in the article considered the level of intercultural communication in education. Intercultural communication is a structured process, with its own levels and formations which allow us to expand our thematic horizons and to select the empirical material. To investigate the potential of intercultural communication at the micro level, the model of a lacuna, i.e. a gap, a white spot in a text, acquires heuristic value. This model is borrowed from ethnolinguistics.
- ДокументДО ПИТАННЯ ПРО ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНСТРУКТ ГЛОБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ(Харківський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, 2020-05-27) Триняк, М. В.; Триняк, М.Автором було проаналізовано питання теоретичного конструкту глобального навчання. Глобальне навчання є продуктом глобалізаційних процесів, які бурхливо розвиваються, не зважаючи на те, що реалії сьогодення (світова пандемія на коронавірус, зокрема) вносять свої корективи у традиційне розуміння цього феномену. Сьогодні певним чином активізуються антиглобалізаційні настрої, але інтеграційний курс є визначеним і остаточним. The author analyzed the issues of the theoretical construct of global learning. Global learning is a product of globalisation processes that are developing rapidly are developing rapidly, despite the fact that the realities of today (the global coronavirus pandemic, in particular) are making adjustments to the traditional understanding of this phenomenon. Today, anti-globalisation sentiments are somewhat intensified, but the integration course is definite and final.
- ДокументДосвід інтеркультурної комунікації у стінах Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Триняк, М. В.Формування сучасної особистості потребує окремої аналітичної роботи в сфері гуманітарного розвитку, серед об’єктивних чинників якого є проект глобального навчання, передумовою якого є розгортання інтеркультурної комунікації. Формирование современной личности требует отдельного аналитической работы в сфере гуманитарного развития, среди объективных факторов которого является проект глобального обучения, предпосылкой которого является развертывание интеркультурнои коммуникации. The formation of the modern personality requires a separate analytical work in the field of humanitarian development, among the objective factors of which is the project of global learning, the precondition of which is the development of intercultural communication.
- ДокументЛінгвістична глобалізація: виклики сьогодення(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-06-25) Триняк, М. В.В статті розглянуто лінгвістичну глобалізацію, яка сьогодні у парадоксальний спосіб створює можливості для більш широкого розгортання інтеркультурної комунікації через спрощення процесу пошуків спільної мови. Водночас поширення «глобальної англійської мови» в освітній інтеркультурній комунікації може приховувати зони нерозуміння, ускладнювати подолання бар’єрів між представниками інших культур через хибні уявлення про людинотворчий потенціал транскультурності. В статье рассмотрено лингвистическую глобализацию, которая сегодня парадоксальным образом создает возможности для более широкого развертывания интеркультурной коммуникации через упрощение процесса поисков общего языка. В то же время распространение «глобального английского языка» в образовательной интеркультурной коммуникации может скрывать зоны непонимания, усложнять преодоление барьеров между представителями других культур из-за ложных представлений о человекотворческом потенциале транскультурности. This article examines linguistic globalisation, which today paradoxically creates opportunities for a wider deployment of intercultural communication through a simplification of the process of finding a common language. At the same time, the spread of "global English" in educational intercultural communication can conceal zones of misunderstanding, making it difficult to overcome barriers between representatives of other cultures because of misconceptions about the human-creative potential of transculturality.
- ДокументНевербальна комунікація як додатковий інструмент підтримки формату дистанційного та змішаного навчання(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Іващенко, Т. В.; Триняк, М. В.Авторами розглянуто засоби невербальної комунікації як допоміжні інструменти в нестандартних та нетрадіційних умовах навчання. The authors considered the means of non-verbal communication as auxiliary tools in non-standard and non-traditional learning conditions.
- ДокументНЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИК АДАПТАЦІЇ В ІНТЕРКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Триняк, М. В.Актуальність теми дослідження. Невербальна комунікація як культурно-детермінований компонент, специфічний для комунікативного простору кожної лінгвокультури, розкриває особливості національної мовної свідомості. Дослідження означеного компонента дає змогу пізнати національно-специфічні складові в комунікації, формувати необхідну для ефективної адаптації в інтеркультурному просторі комунікативну поведінку. Постановка проблеми. У зв’язку із актуалізацією у другій половині XX століття вивчення паралінгвістичних (невербальних) чинників комунікації, особливо гостро постала проблема недостатньої кількості досліджень щодо національної специфіки спілкування, мовленнєвих і поведінкових стереотипів із позицій новоутворених наукових галузей: психолінгвістики, інтеркультурної комунікації, лінгвокультурології, філософії освіти. Щодо останньої затребуваність таких досліджень зумовлена необхідністю навчання підростаючого покоління нормам адекватної комунікативної поведінки у глобалізованому світі із фактично необмеженим потенціалом міжнаціональних контактів і, водночас, браком навчальних матеріалів, у яких би знайшли відображення взірці застосування культурних, ситуативних та індивідуальних норм спілкування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дослідження зумовила вибір для аналізу праць таких зарубіжних дослідників, як: Е. Холл, Р. Бердвістелл Х. Брінкман, М. Ремланд, М. Джус, П. Екман та ін. Постановка завдання. Першочерговим завданням дослідження є концептуалізація феномену невербальної комунікації, зокрема, в аспекті просторового орієнтування (проксеміка), як адаптаційного фактору у процесі інтеркультурної взаємодії. Виклад основного матеріалу. Міжкультурна комунікація, як науково-прикладна дисципліна, опікується питаннями: як зрозуміти чуже (інше), адекватно комунікувати із Іншим, правильно інтерпретувати автентичні культурні знаки, адаптуватися до умов взаємодії із представниками інших культур? Здатність до адаптації – одна із складових міжкультурної компетентності особистості. Під цим розуміється комплекс соціальних навичок і здібностей, за допомогою яких людина успішно здійснює спілкування з партнерами із інших культур як на побутовому, так і на професійному рівні. Згідно із комунікативною моделлю культури Е. Холла, здатність до адаптації в інтеркультурному просторі опосередкована основними параметрами або первинними інформаційними системами, серед яких дослідник значну увагу приділяє категорії простору. Згідно із концепцією Холла можна визначити щонайменше чотири аспекти використання людьми простору, і це використання варіюється, залежно від культури: особистий простір; орієнтація у просторі; міжособистісна дистанція; організація простору. У працях, дотичних до цієї проблематики, на основі емпіричних даних виокремлюються певні чинники, що сприяють або ускладнюють процес адаптації. Полегшують пристосування до нових культурних умов такі риси характеру, як: терпимість до неоднозначних міжкультурних ситуацій, відкритість, екстравертність, здатність до емпатії, допитливість, самокритичність. Негативно впливають на адаптацію ригідність характеру, несамостійність, схиляння перед авторитетами. Результати досліджень свідчать: чим легше й успішніше людина проходить стадію акультурації, тим кращі її досягнення у професійній сфері. Висновки. Визначальною умовою успішності професійної та суспільної діяльності сучасної людини є уміння ефективно взаємодіяти із представниками інших культур. І якщо на вербальному рівні у такому спілкуванні система кодифікації є доволі прозорою і вимагає лише знання тієї чи іншої мови, то сприйняття і розуміння невербальних сигналів є складним і багатовекторним процесом. Саме від здатності правильно інтерпретувати паралінгвістичні сигнали інших залежить результат комунікації у випадку “зустрічі культур”. Удосконалюючи навчання та інтенсифікуючи дослідження в означеній галузі можливо досягти порозуміння між народами в умовах відкритості глобального культурного й освітнього просторів. Urgency of the research. Non-verbal communication as a culturally determined component specific to the communicative space of each linguistic culture reveals the peculiarities of national linguistic consciousness. The study of this component makes it possible to learn about nationally specific components in communication, to form the communicative behaviour necessary for effective adaptation in the intercultural space. Target setting. In connection with the actualization of the study of paralinguistic (non-verbal) factors of communication in the second half of the twentieth century, the problem of insufficient research on the national specificity of communication, speech and behavioral stereotypes from the standpoint of the newly formed scientific fields: psycholinguistics, intercultural communication, linguistic and cultural studies, and philosophy of education has become particularly acute. As for the latter, the demand for such research is due to the need to teach the younger generation the norms of adequate communicative behavior in a globalized world with virtually unlimited potential for international contacts and, at the same time, the lack of educational materials that would reflect examples of the application of cultural, situational and individual norms of communication. Actual scientific researches and issues analysis. The research problem has led to the choice for analysis of the works of such foreign researchers as: E. Hall, R. Birdwistell, H. Brinkman, M. Remland, M. Juice, P. Ekman, etc. The research objective. The primary task of the study is to conceptualise the phenomenon of non-verbal communication, in particular, in the aspect of spatial orientation (proxemics), as an adaptation factor in the process of intercultural interaction. The statement of basic materials. Intercultural communication, as a scientific and applied discipline, deals with the following questions: how to understand the alien (other), communicate adequately with the Other, correctly interpret authentic cultural signs, and adapt to the conditions of interaction with representatives of other cultures? The ability to adapt is one of the components of an individual's intercultural competence. It is understood as a set of social skills and abilities that help a person successfully communicate with partners from other cultures, both at the domestic and professional levels. According to E. Hall's communicative model of culture, the ability to adapt in intercultural space is mediated by the main parameters or primary information systems, among which the researcher pays considerable attention to the category of space. According to Hall's concept, at least four aspects of people's use of space can be identified, and this use varies depending on the culture: personal space; spatial orientation; interpersonal distance; and space organisation. In works related to this issue, empirical data have identified certain factors that facilitate or complicate the process of adaptation. The following character traits facilitate adaptation to new cultural conditions: tolerance to ambiguous intercultural situations, openness, extroversion, empathy, curiosity, self-criticism. Character traits that have a negative impact on adaptation are rigidity of character, lack of independence, and obedience to authority. Research results show that the easier and more successful a person goes through the acculturation stage, the better their achievements in the professional sphere. Conclusions. The ability to interact effectively with representatives of other cultures is a crucial condition for the success of a modern person's professional and social activities. And while the codification system in such communication is quite transparent at the verbal level and requires only knowledge of a particular language, the perception and understanding of non-verbal signals is a complex and multidirectional process. It is the ability to correctly interpret the paralinguistic signals of others that determines the outcome of communication in the case of a “meeting of cultures”. By improving education and intensifying research in this area, it is possible to achieve mutual understanding between peoples in the context of an open global cultural and educational space.
- ДокументОсобливості інтеркультурної комунікації в умовах розбудови демократичного суспільства(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-05-17) Триняк, М. В.; Руденко, С. О.Автором було проаналізовано особливості інтеркультурної комунікації в умовах розбудови демократичного суспільства. Автором было проанализировано особенности интеркультурной коммуникации в условиях развития демократического общества. The author analyzed the features of intercultural communication in the development of a democratic society.
- ДокументРоль и значение спорта и физической культуры в жизни современной студенческой молодёжи(PC "Technology center", 2018) Триняк, М. В.; Скиндер, Н. В.; Огурцова, Е. П.; Торяник, И. П.; Карпова, Т. П.В статье рассматривается роль и значение спорта и физической культуры в жизни современной студенческой молодежи. Проанализированы причины возникновения заинтересованности в спорте и физической культуры в целом. Обосновано, что здоровье не является главенствующей целью занятий спортом, на первое место выходит конструирование тел(а), которое отвечало бы изменяющимся представлениям нормативности в обществе. У статті розглядається роль і значення спорту і фізичної культури в житті сучасної студентської молоді. Проаналізовано причини виникнення зацікавленості в спорті та фізичної культури в цілому. Обґрунтовано, що здоров'я не є головною метою занять спортом, на перше місце виходить конструювання тіл (а), яке відповідало б постійно змінюваних уявленням нормативності в суспільстві. The role of importance and importance to sport and physical culture in the life of today's student youth is appreciated. The reasons for winnings in sports and physical culture as a whole have been analyzed. It was reasoned that it was not healthy for you to engage in sports in the first place, on the first page to go in for the construction of the bodies (a), so that I would be able to constantly determine the standards in suspension.
- ДокументФЕНОМЕН МНОЖИННОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ в КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМАЛЬНОГО ПОВОРОТУ ВІД ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ДО КОМУНІКАТИВНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2023) Триняк, М. В.; Руденко, С. О.В умовах інформаційного суспільства особистісна ідентичність набуває множинного й ситуативного характеру, що при домінуванні інструментальної раціональності в суспільній свідомості й недостатньо розвинених практиках автокомунікації може спричинити дестабілізацію глобальних культурно-комунікативних процесів. На основі аналізу дискурсів комунікативної дії Ю. Габермаса, С. Тулміна, А. Хоннета авторками статті обґрунтовано актуальність парадигмального повороту від інструментальної до гнучкої комунікативної раціональності. In the conditions of the information society, personal identity acquires a multiple and situational character that with the dominance of instrumental rationality in public consciousness and insufficiently developed auto-communication practices may lead to the destabilization of global cultural and communicative process. Based on the analysis of discourses of communicative act by J. Habermas, S. Toulmin, A. Honneth, the authors of the article have justified relevance of paradigm turn from instrumental to flexible communicative rationality.
- ДокументІнтеркультурна комунікація як чинник виховання гармонійної і культурної людини(Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України, 2019-05-16) Триняк, М. В.У статті порушено тему інтеркультурної комунікації як чинника виховання гармонійної і культурної людини. Інтеркультурна комунікація, предметом якої є освітній і виховний потенціал фундаментальних прав людини, має дві можливі перспективи: вона або постачає аргументацію для політичних ідеологій, або прояснює специфіку соціокультурних ситуацій, що закидають рамкові умови освітнім і виховним практикам. В статье затронута тема интеркультурной коммуникации как фактора воспитания гармоничного и культурного человека. Интеркультурная коммуникация, предметом которой является образовательный и воспитательный потенциал фундаментальных прав человека, имеет две возможные перспективы: она или поставляет аргументацию для политических идеологий, или проясняет специфику социокультурных ситуаций, забрасывают рамочные условия образовательным и воспитательным практикам.The article touches upon the topic of intercultural communication as a factor in the upbringing of a harmonious and cultured person. Intercultural communication, the subject of which is the educational and upbringing potential of fundamental human rights, has two possible perspectives: it either supplies arguments for political ideologies or clarifies specific socio-cultural situations and provides framework conditions for educational and upbringing practices.
- ДокументІНТЕРКУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЇ У КОНТЕКСТАХ ПРИХОВАНОЇ І НЕПРИХОВАНОЇ АГРЕСІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-30) Триняк, М. В.У публікації розглянуто інтеркультурні комунікації у контекстах прихованої і неприхованої агресії. Трагічні події останніх місяців в Україні доводять, що і визначення «інтеркультурної комунікації» отримало додаткові акценти у частині нових, на жаль, переважно негативних комунікативних викликів. Зазначено, що напад рашистів на Україну є визнаною всім цивілізованим світом спробою знищити нашу культуру. Ситуація зіткнення культур із явними проявами агресії з боку однієї з них вимагає нового акценту розуміння концепту комунікації, яка, виходячи із вищезазначеного, має розглядатися як інтеркультурна комунікація на макрорівні. Традиційне розуміння метомоделі інтеркультурної комунікації та шляхів її гармонізації зазнало певних викликів через трагічні події в Україні. На часі глибокий аналіз та розробка рекомендацій щодо механізмів можливого послаблення тиску на людину, яка опиняється у складній ситуації інтеркультурної комунікації в умовах війни. The publication examines intercultural communications in the context of covert and unconcealed aggression. The tragic events of recent months in Ukraine prove that the definition of "intercultural communication" has received additional emphasis in terms of new, unfortunately, mostly negative communicative challenges. It is noted that the attack of the Rashists on Ukraine is an attempt recognized by the entire civilized world to destroy our culture. The situation of a clash of cultures with clear manifestations of aggression on the part of one of them requires a new emphasis on the understanding of the concept of communication, which, based on the above, should be considered as intercultural communication at the macro level. The traditional understanding of the meta-model of intercultural communication and the ways of its harmonization have undergone certain challenges due to the tragic events in Ukraine. It is time for an in-depth analysis and development of recommendations on mechanisms for possible easing of pressure on a person who finds himself in a difficult situation of intercultural communication in war conditions.